15 грудня глава рф володимир путін підписав закон про передачу в державну власність покинутих осель на окупованих частинах Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей. Житло українців визнаватимуть власністю російських регіонів та в подальшому передаватимуть громадянам рф.

Про це йдеться в законі № 4-ФКЗ, опублікованому 15 грудня.

Росія привласнюватиме покинуте житло українців

Володимир путін підписав закон про публічну власність на житлові безхазяйні приміщення на територіях так званих “днр” і “лнр” та Херсонській і Запорізькій областях. Цей закон передбачає механізм, за яким покинуте житло українців забиратимуть у власність рф. У подальшому майно передаватимуть у володіння росіянам.

Згідно з новим законом, покинуті житлові будинки, квартири та кімнати визнаватись власністю регіонів або їх муніципалітетів. Згодом їх передаватимуть:

• у власність місцевим жителям, які втратили житло або чиє житло є непридатним для проживання внаслідок бойових дій. При цьому претенденти не повинні мати іншої придатної для проживання нерухомості, отримувати виплати чи сертифікати на придбання або будівництво житла;
• у володіння чи користування за договором найму громадянам рф;
• представникам російських органів влади, органів місцевого самоврядування, працівникам підвідомчих установ, включно з працівниками освітніх та медичних організацій (їм житло надаватимуть до 1 січня 2028 року);
• у володіння та користування за договором соціального найму місцевим жителям, які перебувають на обліку як такі, що потребують житлових приміщень. У подальшому вони зможуть приватизувати житло.

Критерії “безхазяйності” визначатимуть окупаційні адміністрації. Відсутність даних про власника або неможливість його встановлення за наявними документами не буде перешкодою для вилучення житла.

Також у законі йдеться про компенсації, на які можуть претендувати колишні власники квартир та будинків. Проте отримати їх можуть лише ті, хто отримав російське громадянство. Порядок таких компенсацій теж визначатиме окупаційна влада.

Що передувало?

Окупаційна влада росії в Маріуполі незаконно привласнює собі квартири та майно місцевих жителів, які були змушені покинути місто під час війни. За допомогою сумнівної процедури “інвентаризації” російські загарбники заволодівають нерухомістю та продають її під виглядом відбудови міста.

Протягом останніх місяців на дверях житлових кварталів Маріуполя з’явилися повідомлення про майбутню “інвентаризацію” з вимогою присутності власника з документами та російським паспортом. Якщо квартири не будуть перереєстровані на російську окупаційну владу, їх оголосять безхазяйними та націоналізують.

Радник Маріупольського муніципалітету Петро Андрющенко розповів, що його квартиру зламали та пограбували під час його відсутності. Близько 350 000 маріупольців були змушені покинути місто і тепер не можуть повернутися перереєструвати свою нерухомість.

Попри масштабні руйнування міста, окупанти зводять нові житлові квартали та пропонують мешканцям пільгову російську іпотеку під 2%. Водночас сумнівні угоди з нерухомістю стають бізнесом, а маріупольців витісняють із центру.

За словами Андрющенка, лише близько 80 000 місцевих мешканців залишилися в окупованому Маріуполі, тоді як стільки ж приїжджих, переважно з росії, оселяються в нових будинках у центрі. Маріупольцям пропонують мізерні компенсації за зруйноване житло.

Примітка. Медіа Бахмут IN.UA висловлює вдячність за фінансову підтримку Європейського Союзу через проєкт “Підтримка прифронтових медіа та розслідувальної журналістики”, що втілюється Internews International у партнерстві з громадською організацією “Media Development Foundation” (MDF). Медіа Бахмут IN.UA зберігає повну редакційну незалежність, а надана інформація не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу, Internews International або MDF.

Читайте також:

• У “днр” заявили про запуск комісії з компенсацій бахмутянам
• Від бойовика до віцепрем’єра: досьє на іллю ємельянова, якого планують призначити “відповідальним” за окуповані території Донеччини
• Пушилін заявив, що частину окупованої Донеччини не планують відновлювати

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Реєстр збитків для України запустив нову категорію заяв A3.5 – “Втрата приватного підприємництва”. Вона дозволяє фізичним особам-підприємцям подати заяву про втрату прибутку від бізнесу, спричинену повномасштабною агресією Росії проти України після 24 лютого 2022 року.

Хто може подати заяву про втрату бізнесу, і як це зробити, читайте в матеріалі Бахмут IN.UA

Хто може подати заяву про втрату підприємництва

Нова категорія, як повідомляє Міжнародний реєстр збитків, призначена для фізичних осіб-підприємців (ФОП), які втратили дохід від своєї діяльності через війну. Подати заяву можуть підприємці, які були зареєстровані в Україні та зазнали фінансових втрат унаслідок міжнародно-протиправних дій Російської Федерації.

Для подання заяви необхідно надати підтвердження того, що підприємець вів господарську діяльність, а також докази подій, які призвели до втрати прибутку. Також потрібно надати фінансові документи, що підтверджують розмір втраченого доходу.

Фінансова звітність, яка подавалася до українських податкових органів, буде доступна підприємцю в електронному вигляді під час заповнення заяви.

Як подати заяву до Реєстру збитків

Подати заяву можна через вебпортал “Дія”, перейшовши за покликанням. Заяви, що відповідатимуть усім вимогам, будуть внесені до Реєстру збитків для України. Надалі їх передадуть на розгляд Міжнародної компенсаційної комісії, яка визначатиме розмір можливих виплат.

У грудні 2025 року 35 держав та Європейський Союз підписали Конвенцію про створення цієї Комісії під егідою Ради Європи.

Які заяви подаються в інших категоріях

Заяви щодо знищеного або пошкодженого майна фізичних осіб подаються в інших відповідних категоріях A. Водночас заяви від імені юридичних осіб подаються в категоріях B або C, відкриття яких очікується найближчим часом.

До теми:

Як ВПО подати дані в Міжнародний реєстр збитків за категорією “Вимушене переміщення”

Реєстр збитків прийматиме заяви від українців, які виїхали за кордон через війну

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У липні 2025 Кабмін запровадив постанову № 815, це механізм дистанційного обстеження зруйнованого житла на територіях, де тривають активні бойові дії. Зараз це вже, наприклад, Поровськ, Лиман або Мирноград. Тобто, люди звідси з минулого року мають право подавати заяви на компенсацію за зруйноване житло. Фактично, документ дав змогу мешканцям прифронтових громад подати заяву та розпочати процедуру навіть без фізичного доступу до об’єкта. Водночас практика показала: новий механізм не розв’язав усіх проблем, а в окремих випадках створив додаткове навантаження на комісії.

Про те, як працює постанова № 815 на практиці та які прогалини виявилися під час її реалізації, ми поговорили з Ольгою Алтуніною, представницею Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Постанова 815: “Механізм не стільки пришвидшив процедуру, скільки зробив її можливою”

За словами Ольги Алтуніної, дистанційний формат став критично важливим для громад, розташованих поблизу лінії фронту.

“Цей механізм не стільки пришвидшив процедуру, скільки зробив її можливою в умовах активних бойових дій. До ухвалення постанови №815 на територіях активних бойових дій взагалі не було інструменту для фіксації руйнувань, адже передбачалася лише фізична присутність комісії”, — пояснює вона.

Водночас навантаження на місцеві комісії не зменшилося, а навпаки — суттєво зросло. Люди, які раніше отримували відмову через неможливість виїзду, почали активно подавати заяви на дистанційне обстеження. В окремих громадах зараз комісії опрацьовують тисячі звернень.

Зокрема на Донеччині, статистика за кількістю нерозглянутих заяв —  наступна:

• Покровськ — понад 10 тисяч заяв;
• Мирноград — 8 тисяч;
• Лиман — 4 тисячі.

Як каже Ольга Алтуніна, тисячі людей звертаються до представництва Офісу Уповноваженого, зокрема, 84% звернень, які вони отримують, надходять із Донецької області. 10% — Харківська, 4% — Сумська і 2% — Запорізька.

Чи скоротила постанова 815 строки розгляду заяв на компенсацію?

“На жаль, у низці випадків строки не скоротилися, а подовжилися. Це пов’язано з необхідністю отримувати інформацію від інших органів — Міноборони, Держгеокадастру, Державного космічного агентства, ДСНС, СБУ”, — пояснює Ольга Алтуніна.

Комісії змушені запитувати:

• у ДСНС — інформацію про мінну ситуацію;
• у СБУ/прокуратури — підтвердження факту обстрілу;
• у Космічного агентства — супутникові знімки.

Це впливає на строки розгляду заяв.

Основні проблеми з якими стикаються люди при подачі заяв 

Однією з найбільших труднощів залишається збір належних доказів руйнування. Фото чи відео, які надають заявники, не завжди відповідають вимогам постанови або не дають змоги чітко ідентифікувати об’єкт.

“Комісії розпоряджаються значними державними коштами й несуть відповідальність за кожне рішення. Тому вони дуже обережно підходять до підтвердження факту руйнування, адже за рішення, яке не відповідає вимогам, може бути притягнуто до кримінальної відповідальності. Іноді матеріали заявника не збігаються з даними супутникових знімків чи іншими джерелами”, — говорить представниця Омбудсмана.

Що потребує доопрацювання

За словами Ольги Алтуніної, постанова №815 потребує комплексного вдосконалення. Зокрема, йдеться про мінімізацію міжвідомчої бюрократії, уточнення методики дистанційного обстеження та врегулювання питання обстеження багатоквартирних будинків.

“Ми дуже зацікавлені в тому, аби 815-ту постанову вдосконалили, і це має бути комплексний підхід. Зараз є норма, за якою будинок визнають зруйнованим, якщо руйнування складає понад 80%. Не можна сказати, що зменшення цього відсотка вирішить всі проблеми. Також треба покращити методику дистанційного обстеження. Я публікувала фото багатоквартирного будинку в Покровську, який повністю вигорів. І коли ми у Міністерстві розвитку спитали, чи вважається цей будинок зруйнованим, то за нормами постанови — ні. Бо стіни стоять, дах є, але ми розуміємо, що конструкції після такої пожежі навряд чи будуть функціональними, і невідомо, чи буде колись відновлено цей будинок. А родини, тим часом, які жили в цьому будинку, не можуть подати на компенсацію. Необхідно чітко визначити критерії економічної доцільності відновлення такої будівлі”, — наголошує вона.

Також законодавство не передбачає механізму оскарження рішень, дій або бездіяльності комісії:

В Офісі Уповноваженого зазначають, що вже звернулися до Уряду з пропозиціями щодо змін. Адже мова йде не лише про технічну процедуру, а про відновлення довіри людей до держави та забезпечення справедливості для тих, хто втратив житло через війну.“Водночас я хочу сказати, що сьогодні є багато нарікань від людей щодо неможливості отримання компенсації за зруйноване житло, особливо від людей з ТОТ. Та наразі Україна — це єдина країна у світі, яка ще до завершення бойових дій почала виплату проміжних репарацій. Питання компенсацій за зруйноване житло — це частина від всіх збитків, які сьогодні отримали українці, бо держава й світ має враховувати інші категорії, які також постраждали від війни. Це збитки, які люди зазнали через внутрішнє переміщення, вимушений виїзд за кордон, за смерть близького члена родини, за зникнення безвісти, за тілесні ушкодження, за сексуальне насильство під час війни, катування, полон, примусову працю, депортацію дітей…Тому цей весь спектр має бути опрацьований і державою і міжнародною спільнотою, і вестись облік всіх постраждалих”, — резюмує Ольга Алтуніна.

Читайте також:

Як військовим отримати житловий ваучер: досвід Євгена Спіріна

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!