Розігруємо 5 подарунків за донат: редакція Бахмут IN.UA відкрила збір для ЗСУ

Валентина Твердохліб 18:00, 10 Грудня 2024

Редакція “Бахмут IN.UA” спільно з ГО “Бахмут Український” відкрили різдвяний збір на допомогу ЗСУ. Разом ми збираємо кошти на придбання термобілизни, грілок і теплих шкарпеток військовим на фронт. Зробивши донат, ви можете виграти унікальні подарунки.

Як долучитися до допомоги військовим, розповідає редакція “Бахмут IN.UA”.

Збір на допомогу військовим

Редакція “Бахмут IN.UA” спільно з ГО “Бахмут Український” збираємо військовим на термобілизну, грілки та шкарпетки. Ваш донат принесе трохи тепла українським захисникам.

Наша мета — зібрати 20 тисяч гривень. Не шкодуйте донатів, адже між учасниками збору ми розіграємо п’ять теплих подарунків з душею.

Щоб взяти участь у розіграші, треба зробити донат у розмірі кратному 50 гривень. Мінімальний донат для участі в конкурсі — 50 гривень.

Зробити донат можна:

Подарунки для розіграшу за донат

Серед людей, які пожертвують від 50 гривень, будуть розіграні вироби з душею. Їх можна подарувати рідним на свята. Про кожен з подарунків розповідаємо нижче.

Шопер від онлайн-крамниці Urban Wind, створеної бахмутянином / фото “Бахмут IN.UA”

Вадим Глущенко – бахмутянин. Сьогодні він проживає на Хмельниччині, де створив швейний цех і почав створювати сумки, рюкзаки та шопери для власної онлайн-крамнички Urban Wind. Наразі виробництво чоловіка розвивається.

“Зараз у нас великі плани. Є думка продовжувати бізнес. Щоб це все переросло в серйозне виробництво на хоча б сто машинок. Щоб ми могли виробляти продукцію, яку могли б постачати в Європу і в Україну. Є бажання, щоб ми стали №1 у сфері розкладних сумок та шоперів”, — ділиться Вадим Глущенко.

Чоловік мріє повернутися до рідного Бахмута. Ще до 2022 року були думки розвинути виробництво та повернутись у місто, але війна все змінила. Вадим Глущенко не втрачає віру в найкраще і продовжує любити місто, якому присвятив нову колекцію, зокрема, шопери. Два шопери він радо подарує тим, хто долучиться до нашого спільного розіграшу.

Відвідати крамничку Urban Wind можна за посиланням.

Штолен з домашної кондитерської “Тихий куточок” / фото “Бахмут IN.UA”

“Тихий куточок” — домашня кондитерська, яку створила дружина загиблого військово Михайла Реуцького на позивний “Тихий” у пам’ять про чоловіка. 

“Незадовго до його загибелі я мала звільнятися з роботи і починати свою маленьку домашню справу, але доля вирішила інакше”, — каже власниця кондитерської Наталія Реуцька.

Згодом жінка захотіла створити затишне місце, де люди, яким так само болить через війну, могли б бути разом та підтримувати один одного. Так і з’явилась ідея створити кондитерську “Тихий куточок” у пам’ять про чоловіка.

Для одного переможця нашого збору-розіграшу Наталія відправить різдвяний штолен з цукатами, родзинками, фундуком, мигдалем та волоським горіхом.

Хочете замовити випічку у Тихому куточку та підтримати Наталію? Переходьте за посиланням.

Чашка ручної роботи / фото “Бахмут IN.UA”

Анна Полосухіна— бахмутянка, яка створює власноруч посуд з глини та розмальовує його. Ідея створення посуду у жінки з’явилась давно. Ще до війни вона хотіла відкрити власну кав’ярню. Тоді Анні було важко знайти посуд, який би подобався, тож вона вирішила його зробили власноруч спершу для себе. Так вона потрапила на майстер-клас, побачила процес, взяла в руки глину і розчинилась у процесі. 

“Все інше відійшло на другий план… А навчання на курсах з гончарства та кераміки стало способом втекти емоційно від війни. Створюючи щось, я поринаю у роздуми, це мене поглинає. Бути керамістом — це розвиває стресостійкість, бо виготовлення горнятка чи тарілочки займає від двох тижнів. Спочатку ліплення, потім виріб сохне від 10 до 14 днів, проходить утильний випал при температурі 1000°C майже добу, на фінальному етапі черепок глазурується, покривається склом і ще раз випалюється при 1200°C. Малюнок я наношу на сирий виріб ангобами — це глина з пігментами — тому він впікається в посуд”, — ділиться жінка. 

Анна малює те, що близько до душі. На горнятку, яке передасть переможцю, вона зобразила будиночок в тихому лісі. Заклала у нього спокій, рівновагу, тепло та спогади про дім.

Більше унікальних робіт Анни можна знайти на сторінці.

Прикраса із зображенням бахмутської солі / фото “Бахмут IN.UA”

Вікторія Демчук — майже 2 роки розвиває наш україномовний та англомовний Twitter, де пише про залюблений український Донбас для своїх та іноземців. У вільний від роботи час вона займається творчістю, зокрема створює етнічні прикраси з українською душею. 

Для нашого розіграшу вона підготувала особливий котильйон із зображенням бахмутської солі.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Двічі починала все з нуля: історія бахмутянки Лади, яка відкрила власний манікюрний кабінет у Києві

Валентина Твердохліб 13:00, 15 Липня 2026
манікюрний кабінет

25-річна Лада Камарницька родом з Бахмута. Ще в рідному місті вона почала цікавитися манікюрною справою та починала працювати майстринею. У юному віці дівчина переїхала з Бахмута до Харкова, де продовжила улюблену справу. Через повномасштабне вторгнення Лада вирішила переїздити до Києва. Тут вона мешкає зі своєю родиною та розвиває бізнес. У Києві вона має свій кабінет, де працює майстринею манікюру.

Про життя в Бахмуті, переїзд до Києва і ведення бізнесу Лада Камарницька розповіла редакції Бахмут IN.UA.

Про життя в Бахмуті

Лада Камарницька народилася і виросла в Бахмуті. Вона була активною дівчиною, любила навчатися та брала участь у різних спортивних змаганнях. Майже всі дитячі спогади про місто в неї пов’язані зі шкільними роками.

“Згадую завжди ​​алею троянд, кінотеатр “Перемога”, поруч з яким я жила. Літак згадую, бо я росла на тому районі, свою школу. Також я постійно займалася спортом. На “Металурзі” постійно були якісь тренування, змагання. У 12-й школі була на змаганнях з баскетболу. На плаванні була у “Дельфіні”, гімнастикою займалася. Загалом більшість моїх спогадів пов’язані зі шкільним і підлітковим життям”, — згадує бахмутянка.

Лада Камарницька / фото надане героїнею

У 19 років Лада переїхала до Харкова. Це місто їй дуже подобалося, і вона хотіла будувати там своє життя. Та планам завадило повномасштабне вторгнення. Його дівчина застала в Харкові. Тоді вона ухвалила рішення їхати додому в Бахмут.

“Я була в Бахмуті з кінця лютого до квітня. Жила з сестрою та маленькою племінницею. Коли почали летіти ракети на Бахмут, а місто невелике, було дуже чутно, племінниця сильно переживала. Нам довелося виїхати, бо вона дуже боялася”, — розповіла Лада Камарницька.

Про переїзд

4 квітня Лада разом з родичами виїхали з Донеччини. Шлях пролягав із залізничного вокзалу в Краматорську. Вирішили їхати в Полтаву, але без конкретної мети.

“У Полтаві це була спонтанна зупинка. Ми просто вирішили вийти, і все. Бо ми просто не знали, куди нам їхати. І якось воно так просто вийшло, що ми лишилися в Полтаві. Там я прожила два роки”, — розповіла Лада Камарницька.

У жовтні 2024 року Лада з чоловіком і маленьким сином вирішили переїхати до Києва. Тут родина мешкає і досі.

Лада Камарницька з чоловіком і сином / фото надане героїнею

Про роботу майстринею манікюру і власну справу в Києві

Лада Камарницька досвідчена майстриня манікюру. Цією справою вона займалася ще в рідному Бахмуті, захоплення манікюром почалося ще зі шкільних років. Потім продовжувала роботу в Харкові, Полтаві і Києві.

Через переїзди Лада декілька разів починала свою справу з нуля: шукала клієнтів, локації для роботи. Складніше всього було починати в Києві, маючи маленьку дитину на руках. Вже як півроку Лада має власний манікюрний кабінет і свою базу клієнтів.

“Я займалася манікюром ще зі школи, з дев’ятого класу. Тому я ніколи не розглядала варіантів про іншу зайнятість. Після переїзду спочатку я почала все з нуля в Полтаві. Там я дуже швидко набила базу клієнтів, десь за два-три місяці. Я тоді працювала без вихідних, щоб швидше це зробити. Потім я завагітніла, народила дитину. І коли ми переїхали до Києва, я знову почала все з нуля, коли сину було десь півроку. Звісно з маленькою дитиною було набагато важче. Спочатку я влаштувалася в салон на відсоток, але на таких умовах, що я виходила всього пару днів на тиждень. Просто, щоб не забувати своїх навичок. А коли дитина підросла, я вирішила, що час йти на оренду. Півроку тому я винайняла приміщення і почала працювати на себе. Набила я базу швидко, буквально за місяць. Тому що я топовий майстер, швидкий майстер, і до мене люди дуже швидко йдуть”, — каже Лада Камарницька.

Манікюрний кабінет, який бахмутянка облаштувала в Києві / фото надане героїнею

За словами майстрині манікюру, вести власний бізнес у Києві їй не складно. Сам процес не відрізняється від Бахмута чи Полтави. Особисті складнощі виникали лише при пошуку житла на новому місці.

Впливають на роботу наслідки російських обстрілів. Важка зима, яку пережив Київ, частково призвела до зменшення клієнтів.

“Цієї зими людей було менше, тому що багато хто виїжджав з Києва. Але навесні, десь у квітні, дівчатка повернулися до мене на манікюр. Думаю, що десь 60% моєї клієнтської бази поїхали на зиму. Взагалі це такі непередбачувані обставини…Тоді не було весь час світла, плюс морози. Якщо буде знову так само, то, швидше за все, доведеться і нам їхати, думки про це є”, — ділиться бахмутянка.

Своїм землякам, які хочуть почати власну справу, Лада радить не боятися і не соромитись свого статусу ВПО. Бо іноді саме страх зупиняє людей на шляху.

“Починати щось нескладно, головне в себе вірити. І не зациклюйтеся на тому, що ви ВПО, взагалі жодної різниці в цьому немає. Так само, наприклад, багато киян не можуть розпочати якусь власну справу через страхи, через війну. Тут справа не у тому ВПО ти чи місцевий, а те, яка ти людина. Скажу так — не треба боятися. Треба робити”, — підсумувала Лада Камарницька.

Кабінет Лади Камарницької працює на лівому березі Києва, районі Позняків-Осокорків. Також у майстрині є своя сторінка в Instagram, де можна записатися на процедуру.

Сподобався матеріал? Ми створюємо такі тексти завдяки підтримці наших читачів. Приєднуйтеся до спільноти Бахмут IN.UA — це допомагає нам і надалі розповідати історії людей, документувати події та працювати для бахмутян. Стати учасником спільноти.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Що варто знати жителям Бахмута про Реєстр збитків: інтерв’ю з Маркіяном Ключковським

Семаковська Тетяна 12:00, 15 Липня 2026

Понад 21 тисяча українців уже подали заяви до Міжнародного реєстру збитків (RD4U) через втрату доступу до майна на тимчасово окупованих територіях. Серед них — жителі Бахмута, Маріуполя та інших окупованих міст. У майбутньому саме ці заяви мають стати підставою для отримання міжнародної компенсації за шкоду, завдану російською агресією.

Чому не варто відкладати подання заяви, чи буде це обов’язковою умовою для отримання компенсації, коли може запрацювати міжнародний механізм виплат та що робити людям, які досі залишаються на окупованій території, — Бахмут IN.UA поговорив із виконавчим директором Реєстру збитків для України Маркіяном Ключковським. Публікуємо повне інтерв’ю.

Що таке Міжнародний реєстр збитків і навіщо він потрібен

Міжнародний реєстр збитків для України — це перший етап міжнародного компенсаційного механізму, який створили для фіксації шкоди, завданої російською агресією. Сам Реєстр не виплачує компенсацій і не ухвалює рішень про їх призначення. Його завдання — збирати та перевіряти заяви від людей, бізнесу й держави. Надалі ці заяви має розглядати окрема Компенсаційна комісія для України, а після створення спеціального компенсаційного фонду ухвалені рішення зможуть бути підставою для виплат. Наразі Реєстр уже приймає заяви за низкою категорій, зокрема щодо зруйнованого житла та втрати доступу до майна на тимчасово окупованих територіях.

Де бахмутянам отримати допомогу у поданні заяви до RD4U

Якщо ви постраждали від війни, але не можете самостійно заповнити заяву до міжнародного Реєстру збитків, бахмутські ЦНАПи у Києві та Дніпрі надають підтримку. Фахівці допомагають із заповненням форми, перевіряють наявні докази та пояснюють, як користуватися електронним підписом. Саму заяву людина подає особисто — це важлива умова для фіксації збитків. Прийом громадян у Києві проводиться за адресою: провулок Машинобудівний, 28, кабінет 204. Потрапити на прийом можна за попереднім записом за телефонами: +380 (98) 850 0561, +380 (99) 667 9206. Прийом громадян у Дніпрі проходить у Центрі підтримки бахмутян “З Бахмутом у серці. Дніпро” за адресою: вулиця Макарова, 1-Б. Попередній запис за телефонами: +38 (099) 667 9206, +38 (098) 850 0561.

Чи веде Реєстр окрему статистику щодо заяв від людей, чиє майно залишилося на тимчасово окупованих територіях?

Ми не робимо розмежування між людьми, які перебувають на окупованій території, на підконтрольній Україні території чи за кордоном. Для нас усі заявники рівні. Але можемо говорити про статистику за категоріями. Наприклад, у категорії щодо втрати доступу до майна на тимчасово окупованих територіях (А3.6) уже подано понад 21 тисячу заяв.

Йдеться про людей, які не мають доступу до свого майна, не можуть ним користуватися чи розпоряджатися. Також є десятки тисяч заяв щодо зруйнованого майна, значна частина якого розташована саме на тимчасово окупованих територіях України. Зокрема, багато таких заяв із Маріуполя, Бахмута та інших міст.

Чому жителям Бахмута та інших окупованих громад варто подавати заяви?

Подавати заяви варто всім, хто постраждав від війни, незалежно від того, де людина зараз перебуває. Можливість подання заяви до Реєстру — це можливість у майбутньому отримати справедливу компенсацію за шкоду, якої російська війна завдала людям, компаніям та Україні загалом. Для цього потрібно описати свої збитки та зафіксувати їх у Реєстрі. Без цього можливість отримати компенсацію буде вкрай обмежена.

Для людей, які залишаються на тимчасово окупованих територіях, це особливо важливо. Вони мають значно менший доступ до інших програм підтримки, які реалізує українська держава. Подати заяву можна онлайн, із будь-якої точки України чи світу. Окрім майбутньої компенсації, Реєстр виконує ще одну важливу функцію. Ми фактично створюємо архів усієї шкоди, яку росія завдала Україні. Це потрібно і для історії, і для міжнародних партнерів, щоб світ бачив масштаб руйнувань та страждань українців.

Чи стане подання заяви обов’язковою умовою для отримання міжнародної компенсації?

Так. Це обов’язковий перший крок. Компенсація можлива тільки щодо тієї шкоди, про яку заявлено і яку зафіксовано. Якщо шкода підпадає під одну з категорій Реєстру, заяву потрібно подати. Після цього вона потрапить на розгляд майбутньої Компенсаційної комісії для України. Ми вже перебуваємо на етапі її створення і розраховуємо, що вона почне працювати наступного року. Саме ця комісія визначатиме, чи належить людині компенсація і яким буде її розмір. Без подання заяви цей процес є неможливим.

Коли можуть початися виплати компенсації?

Перший етап, це Реєстр збитків, який уже працює, а другий — компенсаційна комісія. Конвенцію про її створення вже підписали 40 держав, а для набуття чинності потрібно 25 ратифікацій. Ми розраховуємо, що комісія почне працювати вже наступного року. Втім, це ще не означає початку виплат. Потрібно створити третій елемент механізму, йдеться про Компенсаційний фонд, який і здійснюватиме виплати людям після рішень комісії.

Ми бачимо позитивну динаміку створення перших двох етапів, тому дивимося на перспективу з оптимізмом, хоча називати конкретні строки було б безвідповідально.

Звідки планують брати кошти для компенсацій?

Серед держав, які працюють над створенням цього механізму, існує чіткий консенсус: джерелом компенсацій має бути російська федерація. Це прямо зазначено у Конвенції про створення Компенсаційної комісії. Поки що тривають дискусії щодо практичного механізму. Обговорюються різні варіанти, як використання заморожених російських активів, репараційні механізми та інші моделі. Але який саме механізм буде остаточно погоджений, наразі сказати неможливо.

Чи планує Реєстр відкривати нові категорії заяв?

Так. Зараз відкрито приблизно половину всіх категорій, передбачених правилами Реєстру. Найближчим часом плануємо відкрити категорії щодо втрати заробітку, втрати роботи, втрати доступу до охорони здоров’я, втрати доступу до освіти. Розраховуємо зробити це найближчими тижнями.

Що б ви хотіли сказати жителям Бахмута та інших окупованих громад, які сумніваються, чи подавати заяву?

Насамперед я б порадив вірити, що Україна не сама на шляху до справедливості. Разом із нами працює велика міжнародна коаліція держав, яка створює механізм майбутніх репарацій. Кожна подана заява наповнює цей механізм змістом і допомагає відобразити реальний масштаб шкоди, завданої Україні. Тому я раджу не сумніватися і, коли є можливість, подавати заяву.

Навіть якщо людина не має всіх доказів під рукою, головне, це зафіксувати те, що з нею сталося. Водночас для людей, які залишаються на тимчасово окупованих територіях, найважливішою є безпека.

Реєстр збитків поки що не встановлює кінцевого строку подання заяв. Поки триває війна, такого строку не буде. Тому, якщо подання заяви зараз може становити небезпеку для людини чи її близьких, варто насамперед подбати про власну безпеку, а подати заяву тоді, коли це можна буде зробити без ризику.

До теми:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

манікюрний кабінет
Історії

Двічі починала все з нуля: історія бахмутянки Лади, яка відкрила власний манікюрний кабінет у Києві

25-річна Лада Камарницька родом з Бахмута. Ще в рідному місті вона почала цікавитися манікюрною справою та починала працювати майстринею. У юному віці дівчина переїхала з […]

Важливо

Що варто знати жителям Бахмута про Реєстр збитків: інтерв’ю з Маркіяном Ключковським

Понад 21 тисяча українців уже подали заяви до Міжнародного реєстру збитків (RD4U) через втрату доступу до майна на тимчасово окупованих територіях. Серед них — жителі […]

Всі мешканці Краматорська можуть отримати гумдопомогу: почалася попередня реєстрація

У Краматорській міській територіальній громаді відкрито попередню реєстрацію на отримання гуманітарної допомоги на сезон осінь-зима 2026-2027 років. Допомогу надаватимуть неурядові благодійні організації. Про це повідомили […]

11:30, 15.07.2026 Скопіч Дмитро
продуктові набори

У Києві видаватимуть продуктові набори для родин ветеранів: як отримати

У Києві запланували роздачу продуктових наборів ветеранам, ветеранкам та їхнім родинам. Реєстрація на отримання допомоги стартує сьогодні, 15 липня. Про це повідомляє ветеранська платформа “Шлях […]

наступ

Росіяни посилили тиск: на Донеччині зросла кількість штурмів майже по всій лінії фронту

На Донеччині тривають активні бойові дії. Найактивніше противник атакує на Покровському напрямку, де протягом доби зупинили 40 штурмів. Загалом на Донеччині протягом минулої доби зафіксували […]