Редакція “Бахмут IN.UA” спільно з ГО “Бахмут Український” відкрили різдвяний збір на допомогу ЗСУ. Разом ми збираємо кошти на придбання термобілизни, грілок і теплих шкарпеток військовим на фронт. Зробивши донат, ви можете виграти унікальні подарунки.

Як долучитися до допомоги військовим, розповідає редакція “Бахмут IN.UA”.

Збір на допомогу військовим

Редакція “Бахмут IN.UA” спільно з ГО “Бахмут Український” збираємо військовим на термобілизну, грілки та шкарпетки. Ваш донат принесе трохи тепла українським захисникам.

Наша мета — зібрати 20 тисяч гривень. Не шкодуйте донатів, адже між учасниками збору ми розіграємо п’ять теплих подарунків з душею.

Щоб взяти участь у розіграші, треба зробити донат у розмірі кратному 50 гривень. Мінімальний донат для участі в конкурсі — 50 гривень.

Зробити донат можна:

• на банку за посиланням;
• за номером картки банки — 4441 1111 2907 0946.

Подарунки для розіграшу за донат

Серед людей, які пожертвують від 50 гривень, будуть розіграні вироби з душею. Їх можна подарувати рідним на свята. Про кожен з подарунків розповідаємо нижче.

Вадим Глущенко – бахмутянин. Сьогодні він проживає на Хмельниччині, де створив швейний цех і почав створювати сумки, рюкзаки та шопери для власної онлайн-крамнички Urban Wind. Наразі виробництво чоловіка розвивається.

“Зараз у нас великі плани. Є думка продовжувати бізнес. Щоб це все переросло в серйозне виробництво на хоча б сто машинок. Щоб ми могли виробляти продукцію, яку могли б постачати в Європу і в Україну. Є бажання, щоб ми стали №1 у сфері розкладних сумок та шоперів”, — ділиться Вадим Глущенко.

Чоловік мріє повернутися до рідного Бахмута. Ще до 2022 року були думки розвинути виробництво та повернутись у місто, але війна все змінила. Вадим Глущенко не втрачає віру в найкраще і продовжує любити місто, якому присвятив нову колекцію, зокрема, шопери. Два шопери він радо подарує тим, хто долучиться до нашого спільного розіграшу.

Відвідати крамничку Urban Wind можна за посиланням.

“Тихий куточок” — домашня кондитерська, яку створила дружина загиблого військово Михайла Реуцького на позивний “Тихий” у пам’ять про чоловіка. 

“Незадовго до його загибелі я мала звільнятися з роботи і починати свою маленьку домашню справу, але доля вирішила інакше”, — каже власниця кондитерської Наталія Реуцька.

Згодом жінка захотіла створити затишне місце, де люди, яким так само болить через війну, могли б бути разом та підтримувати один одного. Так і з’явилась ідея створити кондитерську “Тихий куточок” у пам’ять про чоловіка.

Для одного переможця нашого збору-розіграшу Наталія відправить різдвяний штолен з цукатами, родзинками, фундуком, мигдалем та волоським горіхом.

Хочете замовити випічку у Тихому куточку та підтримати Наталію? Переходьте за посиланням.

Анна Полосухіна— бахмутянка, яка створює власноруч посуд з глини та розмальовує його. Ідея створення посуду у жінки з’явилась давно. Ще до війни вона хотіла відкрити власну кав’ярню. Тоді Анні було важко знайти посуд, який би подобався, тож вона вирішила його зробили власноруч спершу для себе. Так вона потрапила на майстер-клас, побачила процес, взяла в руки глину і розчинилась у процесі. 

“Все інше відійшло на другий план… А навчання на курсах з гончарства та кераміки стало способом втекти емоційно від війни. Створюючи щось, я поринаю у роздуми, це мене поглинає. Бути керамістом — це розвиває стресостійкість, бо виготовлення горнятка чи тарілочки займає від двох тижнів. Спочатку ліплення, потім виріб сохне від 10 до 14 днів, проходить утильний випал при температурі 1000°C майже добу, на фінальному етапі черепок глазурується, покривається склом і ще раз випалюється при 1200°C. Малюнок я наношу на сирий виріб ангобами — це глина з пігментами — тому він впікається в посуд”, — ділиться жінка. 

Анна малює те, що близько до душі. На горнятку, яке передасть переможцю, вона зобразила будиночок в тихому лісі. Заклала у нього спокій, рівновагу, тепло та спогади про дім.

Більше унікальних робіт Анни можна знайти на сторінці.

Вікторія Демчук — майже 2 роки розвиває наш україномовний та англомовний Twitter, де пише про залюблений український Донбас для своїх та іноземців. У вільний від роботи час вона займається творчістю, зокрема створює етнічні прикраси з українською душею. 

Для нашого розіграшу вона підготувала особливий котильйон із зображенням бахмутської солі.

Читайте також:

• Допомагають бійцям з озброєнням, фортифікаціями і ремонтом авто: як працює волонтерський штаб “Бахмут Український”
• Збір на зарядну станцію для бійців на Курському напрямку: як долучитися
• Бахмутянин оголосив збір на підтримку 204 батальйону тероборони: як долучитися

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні з 2024 року діє механізм умовно-дострокового звільнення засуджених для проходження військової служби. Він передбачений статтею 81¹ Кримінального кодексу України і дозволяє людям, які відбувають покарання у місцях позбавлення волі, достроково залишити колонію за рішенням суду та укласти контракт із військом.

Разом із тим, ця практика залишає питання. Зокрема, вони стосуються того, наскільки прозоро працює механізм, а також чи існує статистика щодо подальшої служби таких осіб та можливих правопорушень після звільнення. Редакція вирішила з’ясувати, як саме працює ця процедура та чи є дані про те, що відбувається із засудженими після їхнього звільнення для служби.

Чи є статистика про військові злочини серед звільнених за ст. 81¹

Щоб з’ясувати, чи ведеться статистика щодо подальших правопорушень серед таких осіб, редакція звернулася до Офісу Генерального прокурора з офіційним запитом. Нас цікавила інформація про те, скільки осіб, звільнених за статтею 81¹ Кримінального кодексу України, після вступу до війська могли вчинити військові злочини. Зокрема, йшлося про такі правопорушення як:

• самовільне залишення військової частини (ст. 407 КК України);
• дезертирство (ст. 408 КК України).

У відповіді прокуратура повідомила, що такі дані не є відкритими для суспільства. Причиною назвали дію воєнного стану та питання національної безпеки.

В Офісі Генерального прокурора нам зазначили, що навіть загальні цифри щодо військових злочинів можуть бути використані для дискредитації Сил оборони України або в інформаційних операціях проти держави.

Крім того, у прокуратурі окремо підкреслили ще один важливий аспект: у державній звітності не ведеться окрема статистика щодо військових злочинів, які могли бути вчинені саме особами, звільненими за статтею 81¹.

Тобто навіть технічно такі дані не виокремлюються. Через це надати редакції запитувану інформацію у прокуратурі не змогли. Подібну відповідь редакція отримала і від Кадрового центру Збройних Сил України. Там повідомили, що запитувана інформація має гриф «для службового користування» відповідно до внутрішніх наказів та переліку службової інформації.

Таким чином, перевірити на практиці, чи стає механізм умовно-дострокового звільнення потенційною “лазівкою” для уникнення покарання, наразі неможливо — принаймні у публічному доступі.

Як зазначає експерт Андрій Яковлєв, говорити про системну проблему або зловживання можна лише на підставі конкретних статистичних даних, однак наразі такі дані державні органи не оприлюднюють.

Як працює умовно-дострокове звільнення для служби в армії

Андрій Яковлєв — адвокат, керуючий партнер АО “Амбрела”, експерт ГО “Медійна ініціатива за права людини” з міжнародного гуманітарного та кримінального права — пояснив редакції Бахмут IN.UA процедуру застосування статті 81¹.

За його словами, у травні 2024 року набув чинності закон, який дозволяє умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для проходження військової служби. Станом на вересень 2025 року, за відкритими даними, близько 10 тисяч колишніх ув’язнених доєдналися до української армії завдяки цьому механізму. Водночас важливо розуміти, що люди, яких звільняють за цією процедурою, не звільняються від покарання повністю.

Рішення про дострокове звільнення ухвалює суд — за поданням установи виконання покарань. Перед цим людина проходить медичний огляд, а також відбувається погодження з територіальним центром комплектування та соціальної підтримки (ТЦК) і військовою частиною. Після цих погоджень установа виконання покарань звертається до суду з поданням про умовно-дострокове звільнення для проходження військової служби.

У разі позитивного рішення суду особу передають підрозділам Національної гвардії України, які доставляють її до ТЦК. Саме цей день є останнім днем відбування покарання. Далі людина укладає контракт і направляється до військової частини, де набуває статусу військовослужбовця.

Що буде, якщо людина не піде служити

Закон передбачає відповідальність у разі порушення умов звільнення. Якщо після звільнення особа не прибуває до ТЦК або ухиляється від укладення контракту, настає кримінальна відповідальність за статтею 336-2 Кримінального кодексу України — ухилення від прийняття на військову службу за контрактом особою, звільненою для служби.

Після зарахування до військової частини на таку людину поширюються норми військового законодавства. Зокрема, самовільне залишення частини (ст. 407 КК України) або дезертирство (ст. 408 КК України) є окремими військовими злочинами.

Крім того, така особа перебуває під адміністративним наглядом.

У випадку засуджених Миколи Барабаша та Олександра Баришка, які проходили у справі про вбивство Артема Мирошниченка, нагляд за ними після звільнення поклали на командира військової частини.

Порушення правил такого нагляду може тягнути як адміністративну, так і кримінальну відповідальність відповідно до законодавства. Як пояснює експерт, якщо після укладення контракту військовослужбовець вчиняє новий злочин — наприклад самовільно залишає частину або дезертирує — суд призначає покарання за новий злочин і додає до нього невідбуту частину попереднього строку.

Приклад застосування закону: справа Артема Мирошниченка

Саме за цією процедурою умовно-дострокового звільнення вийшли на свободу і засуджені у справі вбивства активіста Артема Мирошниченка. Після їхнього звільнення виникло багато запитань у суспільстві. Зокрема, брат загиблого писав, що для засуджених це може стати “легальним способом уникнути тюрми та утекти”.

Рішення про звільнення ухвалювали суди після подання установ виконання покарань.

Зокрема:

• щодо Миколи Барабаша подання подавала Божковська виправна колонія №16;
• щодо Олександра Баришка — Первомайська виправна колонія №117.

Після рішення суду засуджених передали для проходження процедури укладення контракту та подальшої служби у війську. Водночас перевірити на практиці, чи може стаття 81¹ використовуватися як “лазівка”, наразі неможливо — принаймні публічно.

З технічного погляду закон містить запобіжники від зловживання, адже особу після суду передають підрозділам Національної гвардії України для доставки до ТЦК. Якщо контракт не буде укладено, застосовується стаття 336-2 КК України.

Після укладення контракту людина набуває статусу військовослужбовця, на якого поширюються норми військового кримінального законодавства.

Відповідно, якщо злочин вчиняється після укладення контракту — наприклад, самовільне залишення частини або дезертирство — суд призначає покарання за новий злочин і додає до нього невідбуту частину попереднього строку. Водночас через відсутність відкритої статистики щодо подальших правопорушень серед осіб, звільнених за статтею 81¹, питання щодо можливих ризиків залишається відкритим.

До теми:

Шість років після смертельного побиття бахмутського активіста Артема Мирошниченка: засуджені пішли служити

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Краматорськ — це одне з найбільших міст Донецької області, яке існує навіть в умовах постійного наближення фронту. В ньому працюють екстрені служби, комунальники, лікарі та волонтери.

Редакція Бахмут IN.UA публікує фотографії з міста, які зробила журналістка Марія Лященко.

Як виглядав Краматорськ: добірка фотографій

Краматорськ залишається одним із ключових міст Донецької області. На відміну від повністю знищених міст та сел регіону, тут продовжують працювати всі служби, а сам міський простір адаптувався до воєнних реалій.

Редакція Бахмут IN.UA пропонує ознайомитися з фотографіями з міста, які демонструють повсякденну реальність сьогоднішнього Краматорська. Добірка складається з фото, які зробила наша журналістка Марія Лященко в березні 2025 року.

Читайте також:

Зима у довоєнному Бахмуті: як виглядало місто

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!