Редакція “Бахмут IN.UA” спільно з ГО “Бахмут Український” відкрили різдвяний збір на допомогу ЗСУ. Разом ми збираємо кошти на придбання термобілизни, грілок і теплих шкарпеток військовим на фронт. Зробивши донат, ви можете виграти унікальні подарунки.

Як долучитися до допомоги військовим, розповідає редакція “Бахмут IN.UA”.

Збір на допомогу військовим

Редакція “Бахмут IN.UA” спільно з ГО “Бахмут Український” збираємо військовим на термобілизну, грілки та шкарпетки. Ваш донат принесе трохи тепла українським захисникам.

Наша мета — зібрати 20 тисяч гривень. Не шкодуйте донатів, адже між учасниками збору ми розіграємо п’ять теплих подарунків з душею.

Щоб взяти участь у розіграші, треба зробити донат у розмірі кратному 50 гривень. Мінімальний донат для участі в конкурсі — 50 гривень.

Зробити донат можна:

• на банку за посиланням;
• за номером картки банки — 4441 1111 2907 0946.

Подарунки для розіграшу за донат

Серед людей, які пожертвують від 50 гривень, будуть розіграні вироби з душею. Їх можна подарувати рідним на свята. Про кожен з подарунків розповідаємо нижче.

Вадим Глущенко – бахмутянин. Сьогодні він проживає на Хмельниччині, де створив швейний цех і почав створювати сумки, рюкзаки та шопери для власної онлайн-крамнички Urban Wind. Наразі виробництво чоловіка розвивається.

“Зараз у нас великі плани. Є думка продовжувати бізнес. Щоб це все переросло в серйозне виробництво на хоча б сто машинок. Щоб ми могли виробляти продукцію, яку могли б постачати в Європу і в Україну. Є бажання, щоб ми стали №1 у сфері розкладних сумок та шоперів”, — ділиться Вадим Глущенко.

Чоловік мріє повернутися до рідного Бахмута. Ще до 2022 року були думки розвинути виробництво та повернутись у місто, але війна все змінила. Вадим Глущенко не втрачає віру в найкраще і продовжує любити місто, якому присвятив нову колекцію, зокрема, шопери. Два шопери він радо подарує тим, хто долучиться до нашого спільного розіграшу.

Відвідати крамничку Urban Wind можна за посиланням.

“Тихий куточок” — домашня кондитерська, яку створила дружина загиблого військово Михайла Реуцького на позивний “Тихий” у пам’ять про чоловіка. 

“Незадовго до його загибелі я мала звільнятися з роботи і починати свою маленьку домашню справу, але доля вирішила інакше”, — каже власниця кондитерської Наталія Реуцька.

Згодом жінка захотіла створити затишне місце, де люди, яким так само болить через війну, могли б бути разом та підтримувати один одного. Так і з’явилась ідея створити кондитерську “Тихий куточок” у пам’ять про чоловіка.

Для одного переможця нашого збору-розіграшу Наталія відправить різдвяний штолен з цукатами, родзинками, фундуком, мигдалем та волоським горіхом.

Хочете замовити випічку у Тихому куточку та підтримати Наталію? Переходьте за посиланням.

Анна Полосухіна— бахмутянка, яка створює власноруч посуд з глини та розмальовує його. Ідея створення посуду у жінки з’явилась давно. Ще до війни вона хотіла відкрити власну кав’ярню. Тоді Анні було важко знайти посуд, який би подобався, тож вона вирішила його зробили власноруч спершу для себе. Так вона потрапила на майстер-клас, побачила процес, взяла в руки глину і розчинилась у процесі. 

“Все інше відійшло на другий план… А навчання на курсах з гончарства та кераміки стало способом втекти емоційно від війни. Створюючи щось, я поринаю у роздуми, це мене поглинає. Бути керамістом — це розвиває стресостійкість, бо виготовлення горнятка чи тарілочки займає від двох тижнів. Спочатку ліплення, потім виріб сохне від 10 до 14 днів, проходить утильний випал при температурі 1000°C майже добу, на фінальному етапі черепок глазурується, покривається склом і ще раз випалюється при 1200°C. Малюнок я наношу на сирий виріб ангобами — це глина з пігментами — тому він впікається в посуд”, — ділиться жінка. 

Анна малює те, що близько до душі. На горнятку, яке передасть переможцю, вона зобразила будиночок в тихому лісі. Заклала у нього спокій, рівновагу, тепло та спогади про дім.

Більше унікальних робіт Анни можна знайти на сторінці.

Вікторія Демчук — майже 2 роки розвиває наш україномовний та англомовний Twitter, де пише про залюблений український Донбас для своїх та іноземців. У вільний від роботи час вона займається творчістю, зокрема створює етнічні прикраси з українською душею. 

Для нашого розіграшу вона підготувала особливий котильйон із зображенням бахмутської солі.

Читайте також:

• Допомагають бійцям з озброєнням, фортифікаціями і ремонтом авто: як працює волонтерський штаб “Бахмут Український”
• Збір на зарядну станцію для бійців на Курському напрямку: як долучитися
• Бахмутянин оголосив збір на підтримку 204 батальйону тероборони: як долучитися

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Російська армія має нові просування на Донеччині. Їх зафіксували в Бахмутському районі: ворог просунувся у Сіверській громаді.

Про ситуацію на фронті повідомляє Бахмут IN.UA.

Просування рф на Донеччині

За даними аналітиків DeepState, протягом минулої доби, 27 листопада, російська армія мала просування на Слов’янському напрямку фронту. Ворог пройшов вперед поблизу села Серебрянка Сіверської громади, що на кордоні Донеччини і Луганщини.

Загалом, за даними Генштабу, протягом минулої доби на Слов’янському напрямку українські захисники зупинили 13 атак. Росіяни намагалися просунутися вперед у районах Ямполя, Дронівки, Серебрянки, Виїмки, Федорівки та в напрямку Закітного.

Втрати рф за 27 листопада

За даними Генштабу ЗСУ, протягом 27 листопада російська армія втратила:

• близько 1100 військових;
• 7 танків;
• 15 бойових броньованих машин;
• 21 артилерійську систему;
• 63 БПЛА оперативно-тактичного рівня;
• 48 одиниць автомобільної техніки.

Читайте також:

• Ситуація в Покровську: ЗСУ тримають оборону, ворог намагається просунутися на півночі міста
• ЗСУ знищили важку вогнеметну систему “Сонцепьок” на Донеччині
• Росіяни вдарили дроном по Костянтинівці: поранений місцевий житель

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Сексуальне насильство – один з найменш досліджених та задокументованих злочинів на окупованих територіях. Журналісти видань Бахмут IN.UA та Кавун.City зібрали інформацію, яка відома правоохоронним органам станом на зараз.

Горлівка, квітень 2023 рік. Так званий мер міста записує відеозвернення до батьків — каже, у місті почастішали випадки зникнення дівчаток та просить, аби батьки перевірили телефони дітей. У місті зникли двоє дівчаток віком від 10 до 14 років, обоє нібито були учасницями “чатів порнографічного характеру”. Дітей нібито знайшли, однак обставини їхнього зникнення та перебування залишилися невідомими.

Водночас у зверненні акцент було зроблено не на розслідуванні факту зникнення чи пошуку дітей, а на твердженні про можливу їхню присутність у “чатах порнографічного характеру”. Такий фокус окупаційної влади викликає запитання щодо реальних причин інциденту та того, якою була мета повідомлення. 

Херсон, 13 серпня 2022 року російський військовослужбовець Роман Попов і його спільники викрали цивільного,мешканця Херсону, били його та привезли до ІТТ. Там чоловіка роздягнули, катували електрошокером, завдаючи струмових ударів по тілу та статевому органу. На десятий день утримання, не отримавши бажаних свідчень, окупанти посилили тортури: до тіла потерпілого під’єднували металеві зажими з електрострумом, утримували силоміць, після чого один із військових вчинив сексуальне насильство. Потерпілого звільнили лише після того, як його родина заплатила окупантам.

Ця історія стала відомою завдяки документальному фільму Слідство.Інфо “Він Теж”, де четверо чоловіків розповідають про сексуальне насильство в херсонських катівнях. Один із героїв фільму описує дії того ж підрозділу, зокрема “збоченця”, який погрожував і намагався зґвалтувати затриманого.

Попов свою причетність заперечує, на виклики слідства й суду не з’являється — він продовжує воювати проти України.  Справу передали до суду в березні 2024 року, а в грудні суд ухвалив проводити спеціальний розгляд. Потерпілого планують допитувати у закритому режимі з міркувань безпеки.

Обвинуваченому загрожує від 8 до 12 років ув’язнення за порушення законів та звичаїв війни. 

Маріуполь, грудень 2024 рік. Пенсіонерка, як пишуть російські медіа, вбила свого співмешканця, завдавши йому 22 ножових поранення після того, як він почав до неї чіплятися. Чоловік помер на місці. Жінці загрожує до 15 років ув’язнення.

Станіславська громада Херсонщини. Влітку 2022 року кадровий російський військовий Зунель Братов, боєць 25-го окремого полку спецпризначення РФ протягом тривалого часу гвалтував місцеву мешканку та знущався над її донькою.

Раніше Братову вже пред’явили підозру за зґвалтування та утримання в сексуальному рабстві жительки Станіславської громади — цю справу на той момент вже передали до суду. Слідство встановило, що восени 2022 року він викрадав жінку, утримував її понад місяць у своєму помешканні, змушував до статевих актів, бив і замикав у підвалі.

Влітку російський військовий, погрожуючи зброєю, ґвалтував іншу жінку зі Станіславської громади та регулярно приходив до її дому, забираючи потерпілу силоміць. Від сексуального насильства постраждала також її неповнолітня донька, над якою він вчиняв розпусні дії. Родина була змушена покинути дім і переховуватись у Херсоні до звільнення території. 

Журналісти Слідство.Інфо встановили, що Братов — кадровий російський військовий, одружений, має дітей і був нагороджений Міноборони РФ ще до повномасштабної війни.

14 січня 2025 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області виніс вирок російському військовому за зґвалтування та залякування дівчат навесні 2022 року. Вирок заборонений для оприлюднення, тому що справу розглядали у закритому судовому засіданні.

За інформацією з відкритих джерел та підозри зрозуміло, що обвинувачений – 24-річний росіянин, лейтенант ФСБ Олександр Лебідь. Підозру йому оголосили 23 серпня 2023 року. Українські правоохоронці зафіксували два епізоди воєнних злочинів, до яких причетний Лебідь. У першому епізоді він, за версією слідства, викрав дівчинку з помешкання, де вона проживала з матір’ю і бабусею, вивіз до приміщення магазину, поїв спиртним, бив, погрожував зброєю та зрештою вчинив сексуальне насильство.

У другому Лебідь, за даними правоохоронців, неодноразово викрадав під приводом допиту та огляду мобільного телефону на предмет співпраці з ЗСУ, змушував роздягатися, погрожував зброєю і згодом зґвалтував молоду жінку. Все це відбувалось у квітні та травні 2022 року.

З різних медіа стало відомо, що Лебідь загинув 6 жовтня 2022 року, а в Росії його представили до “ордена мужності” посмертно. Вироком суду у січні 2025 року Олександра Лебідя засудили заочно до 12 років позбавлення волі за фактом порушення законів та звичаїв війни (ч. 1 ст. 438 КК України).

Сексуальне насильство на тимчасово окупованій території залишається одним із найменш задокументованих злочинів. Більшість фактів стає відомою вже після деокупації, як це відбувається на Херсонщині. А ось на ТОТ це табуйована тема. Окупанти про такі випадки практично не повідомляють. 

Самі постраждалі в умовах повної відсутності правового захисту, контролю з боку окупаційних адміністрацій і страху перед переслідуваннями не можуть повідомити про те, що пережили, якщо вижили. Тож дані з окупації фрагментарні — вони надходять із відкритих джерел, повідомлень місцевих мешканців, матеріалів правозахисників і рідкісних свідчень тих, кому вдалося покинути територію. 

Журналісти видання Бахмут IN.UA намагалися встановити контакт з однією з жінок, згадку про яку отримали, але вона відмовилася від розмови: на даний момент вона перебуває у тяжкому психологічному стані та досі живе на окупованій території, де будь-яке спілкування з журналістами може наражати її на безпеку.

Тому це дослідження, яке провели журналісти Бахмут IN.UA та Кавун.City базується виключно на відкритих даних про випадки сексуального насильства в окупованих містах Донеччини, які нам вдалося знайти.

Системність злочинів: що показують доступні згадки

Донеччина. Ми аналізували кілька джерел за поточний рік та кілька останніх: російські судові реєстри, новинні канали так званої “днр” та соцмережі, а також українські джерела. Знайшли інформацію про випадки сексуального насильства над жінками у Донецьку, в Горлівці, Макіївці, Єнакієвому, Харцизьку та інших населених пунктах. Згадки про сексуальні злочини по відношенню до жінок збільшилися після повномасштабного вторгнення. Їх фіксують навіть російські джерела. 

Але у документах та повідомленнях немає жодного підтвердженого прикладу реального розслідування на ТОТ. У багатьох випадках окупаційні структури замовчували, спотворювали інформацію, або ж перекладали провину на інших. Зокрема, ми знайшли випадки нібито “ложних доносів”, коли жінки повідомляли про згвалтування, але їм відповідали, що їх звинувачення хибні, чи довести їх неможливо. Особливо це помітно стосовно учасників “сво”, які фігурують як сексуальні злочинці. Вироки їм виносять лише українські суди заочно, російські ж — ні.

Зокрема, на території окупованої Донеччини за останній рік було кілька таких випадків. Так, російський військовий зґвалтував жительку селища Гольмівський, це Горлівська територіальна громада. У селі на Донеччині двоє російських військових змусили жінку до статевого акту, і щоб побороти опір, вкололи їй невідому речовину. У Єнакієвому учасник так званої “сво”, раніше судимий, зґвалтував і вбив дитину. У Зугресі російський солдат, погрожуючи ножем, згвалтував дівчину. Випадки насильства над жінками також фіксували в “Ізоляції” — сексуальне насилля тут використовували як метод покарання. 

Аналізуючи доступні повідомлення про сексуальне насильство на окупованій Донеччині, ми окремо відстежували питання відповідальності. У відкритих російських реєстрах та зведеннях окупаційних структур немає підтверджених даних про притягнення до відповідальності осіб, причетних до цих злочинів. У доступних судових документах відсутні вироки чи згадки про реальні кримінальні провадження, що вказує на практичну безкарність за такі дії на тимчасово окупованих територіях.

Окремо ми перевірили, чи мають постраждалі можливість звернутися по психологічну допомогу. Всеросійська служба “Насилию нет”, яка у РФ декларує підтримку жертвам насильства, не має жодних центрів або представництв на території так званої “днр”. Ці регіони не фігурують у переліку областей, де організація надає підтримку. Є лише загальний номер гарячої лінії, проте жодної структурованої присутності або локальних служб у містах окупованої Донеччини немає.

Фактично це означає, що жінки й інші постраждалі залишаються без доступу до незалежних кризових центрів, психологічної допомоги та механізмів фіксації злочинів. У поєднанні з відсутністю реальних розслідувань це створює замкнене коло: постраждалі не можуть безпечно звернутися по підтримку, а системи, здатної фіксувати такі випадки або захищати їхні права, на окупованій території не існує.

Херсонщина. Станом на 25 листопада 2025 року органи прокуратури Херсонщини продовжують документувати воєнні злочини, пов’язані із сексуальним насильством під час воєнного стану. На сьогодні прокурори встановили 126 потерпілих від сексуального насильства, серед яких 30 жінок, 88 чоловіків та 8 дітей, повідомили на запит Кавун.City у Херсонській обласній прокуратурі. Йдеться саме про злочини, вчинені російськими окупантами на території області. 

Вже у грудні 2022 року, за місяць після деокупації правобережжя Херсонщини, стало відомо, що Херсонська область — серед «лідерів» у зафіксованій кількості злочинів сексуального насильства, вчиненого окупантами, у порівнянні з іншими деокупованими територіями України. На той момент серед найбільш поширених фактів сексуального насильства, здійсненого ворогом щодо мирного населення, — примусове оголення, зґвалтування, катування електрострумом геніталій. 

За інформацією, яку Херсонська обласна прокуратура надала Кавун.City, у межах Херсонської області зареєстровано 59 кримінальних правопорушень за ст. 438 КК України, більшість з яких російські військові вчинили на території Бериславського району (24 факти) та Херсонського району (21 факт, з них 19 – на деокупованій території). Зафіксовано також 7 таких злочинів у Каховському районі, 4 – у Скадовському та 3 – у Генічеському. Скільки фактів нам ще невідомо, адже понад 70% області наразі окуповані, можна лише здогадуватись.

Беззахисні на ТОТ

Уповноважений Верховної Ради України Дмитро Лубінець підкреслює, що сексуальне насильство Росія використовує як:

• інструмент залякування населення на ТОТ;
• метод тиску на утримуваних осіб;
• форму тортур;
• елемент психологічної війни.

“Сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом (СНПК), росія використовує як психологічну зброю, спосіб залякування мирного населення на ТОТ, інструмент приниження та придушення українського народу та для тортур військовополонених. Це грубе порушення одного з фундаментальних прав людини – на особисту недоторканість особи. СНПК може кваліфікуватись не тільки як воєнні злочини, злочини проти людяності чи грубі порушення прав людини, але й бути частиною актів геноциду”, — пояснив Дмитро Лубінець.

Зазначимо, що якщо ви перебуваєте/перебували на ТОТ й зазнали сексуального насильства, при в’їзді на непідконтрольну росіянам територію ви можете звернутися до поліції та правоохоронних органів, щоб задокументувати випадок, а кривдника зможуть покарати, зокрема заочним винесенням вироку.

За даними Моніторингової місії ООН з прав людини, у 2024 році в Україні зафіксовано 209 випадків сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом. Серед постраждалих — 156 чоловіків, 46 жінок, а також діти: шість дівчат і один хлопчик. Більшість задокументованих злочинів, за інформацією місії, була скоєна представниками російських збройних сил, окупаційних правоохоронних структур та пенітенціарних установ — як на тимчасово окупованих територіях України, так і на території РФ.

Читайте також:

2014-й – 2022 – 2025. Як змінилося ставлення мешканців Донеччини до життя в окупації. Думки трьох людей

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!