В Україні працює громадська ініціатива “Марш жінок”. Волонтерки руху надають різноманітну допомогу жінкам під час війни. Зокрема, гуманітарну, психологічну та юридичнe, а також надають прихисток переселенкам.

“Бахмут IN.UA” публікує перелік послуг, які можуть отримати жінки під час війни, від громадської ініціативи “Марш жінок”.

Гуманітарна допомога жінкам із вразливих груп

“Марш жінок” надає гуманітарну допомогу жінкам із вразливих груп населення. Допомога надається одноразово. Жінкам можуть надати:

• сумки-візки (кравчучки);
• засоби для підтримки мобільності;
• підгузки для дорослих;
• урологічні та багаторазові прокладки;
• засоби для очищення води.

На допомогу можуть розраховувати:

• жінки з інвалідністю;
• жінки похилого віку;
• жінки, які опікуються людиною з інвалідністю.

Для отримання допомоги жінки мають відповідати трьом умовам:

• проживати у Донецькій, Харківській, Сумській, Запорізькій, Херсонській чи Миколаївській областях;
• проживати в населених пунктах з чисельністю населення до 100 тисяч людей;
• мати обставини кризового характеру, через які є потреба в наданні допомоги.

Для отримання гуманітарної допомоги треба заповнити форму за посиланням. Через велику кількість запитів форма може бути закритою. Її відкривають одразу після того, як волонтерки оброблять запити, що вже надійшли. Про відкриття форми додатково оголошують на Instagram-сторінці громадського руху “Марш жінок”.

Гуманітарна допомога військовослужбовицям

Жінкам, які служать у ЗСУ, можуть надати:

• одяг і взуття: берці, убакси, футболки, комплекти тактичної білизни, термобілизну, шкарпетки;
• спальники, каремати;
• засоби гігієни;
• повербанки, ліхтарики, таблетки для очищення води;
• екстрену контрацепцію, протизаплідні пігулки, тести на вагітність;
• інші товари, необхідні за потребою.

Умовою отримання допомоги є наявність військового квитка.

Для отримання допомоги військовослужбовиці мають заповнити форму за посиланням.

Ретрити для військовослужбовиць

Для жінок, які служать у війську, передбачені одноденні та тижневі програми відпочинку в горах та на майстеркласах. Програми формуються під запити військовослужбовиць.

Відвідати ретрит можуть:

• жінки у війську;
• медикині-доброволиці;
• жінки, звільнені з полону.

Для запису на ретрит заповніть форму за посиланням.

Психологічна допомога жінкам:

Для цивільних та військовослужбовиць передбачена психологічна підтримка. Їм надають до семи довгострокових консультацій у форматі відеодзвінків. Допомогу можна отримати за запитом у Telegram-боті @Marshzhinok_bot.

Також у цьому боті можна отримати кризові психологічні консультації текстом.

Юридична допомога жінкам

Фахівчині “Маршу жінок” можуть надати консультації з таких питань:

• домашнє та гендерно зумовлене насильство;
• розлучення, аліменти, позбавлення батьківських прав;
• державний соціальний захист: отримання статусу малозабезпеченої родини, соціальної допомоги для родини, що перебуває в складних життєвих обставинах, допомоги одиноким матерям, статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій;
• сексуальне насильство;
• неправомірні дії або бездіяльність держслужбовців, представників поліції, медиків тощо;
• дискримінації на підставі статі, гендеру, сексуальної орієнтації, материнства або інших ознак;
• права людини в цифровій сфері: кібернасильство, переслідування в мережі, шкідливі повідомлення, сексуальне переслідування онлайн, розповсюдження приватних зображень без згоди тощо;
• захист прав жінок, постраждалих внаслідок війни: ВПО, державні виплати, майнові втрати.

Окремо також обробляють запити від чинних військовослужбовиць, повʼязані з війною.

Для отримання юридичної допомоги заповніть форму за посиланням.

Проживання для жінок-ВПО

“Марш жінок” надає прихистки для проживання переселенок і їхніх сімей. Під час перебування у прихистку організація надає базові продукти харчування. Також, за потреби, можна отримати безоплатні психологічну і юридичну допомогу.

Запис на проживання у прихистках проходить за посиланням.

Читайте також:

• Евакуація з Донеччини автобусами: волонтери надають безоплатні квитки
• Яка допомога є для ВПО у Дніпрі: житло і можливості працевлаштування
• Для жінок та дівчат в Києві проведуть вишкіл з тактмеду: як зареєструватися

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Колишній народний депутат Федір Христенко, якого підозрюють у державній зраді, опинився на волі. Причиною звільнення стало погіршення здоров’я ексдепутата під час перебування в СІЗО. Попри це, Федір Христенко залишається під контролем СБУ.

Про це повідомляє видання “Українська правда” з посиланням на власні джерела.

Федір Христенко перебуває на волі

Колишній народний депутат з Бахмутського округу Федір Христенко, якого підозрюють у державній зраді, перебуває на волі. Він живе в Україні та залишається під охороною і жорстким контролем СБУ.

Причиною звільнення ексдепутата стало погіршення його здоров’я під час перебування в СІЗО. Христенко мав захворювання хребта, що вимагало постійного руху та багатогодинних піших прогулянок вдень. Ці умови забезпечити в СІЗО неможливо. Також були враховані обставини, що Христенко визнав провину і підписав угоду зі слідством.

“Українська правда” звернулась до СБУ з проханням прокоментувати інформацію у справі Христенка. У спецслужбі відмовилися від коментарів із формулюванням: “Нічим не зможемо допомогти”.

Нагадаємо, що у грудні 2025 року Федір Христенко визнав провину і підписав угоду зі слідством. Цю інформацію підтвердили в Печерському суді Києва, однак коли саме була затверджена угода та яке покарання отримав депутат не повідомляється. Слухання відбувалися в закритому режимі.

Читайте також:

• Нардеп Федір Христенко достроково втратив мандат через обвинувальний вирок суду
• Федір Христенко: таємне зникнення нардепа ОПЗЖ після 24 лютого
• Зрадники, волонтери та священники: до якої групи можна віднести нардепа від Бахмутського округу Федора Христенко

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині триває евакуація цивільних. Людей, які виїжджають з небезпечних територій, розселяють у різних регіонах України. Найважче евакуювати маломобільних та самотніх людей, які часто відмовляються покидати свої домівки попри небезпеку.

Як евакуйовані мешканці Донеччини можуть отримати безоплатне житло і які регіони наразі приймають людей, під час брифінгу розповів Дмитро Пожарський, начальник відділу з питань надання соціальних послуг Департаменту соціального захисту населення Донецької ОВА. 

Кількість населення та евакуація в Лиманській громаді

Темпи евакуації у Лиманській громаді суттєво знизилися і тривалий час залишаються майже незмінними. Наразі в громаді фіксуються поодинокі випадки виїзду, переважно тоді, коли місцевим допомагають військові.

Головними причинами евакуації населення з Лиманської громади є безперервні атаки російських військ із застосуванням керованих авіабомб, артилерії та FPV-дронів. Це призвело до тотального знищення житлового фонду: рівень руйнувань вже сягнув 90-95%, а влучання у багатоповерхівки фіксуються щодня. Ситуацію критично ускладнює повна відсутність газопостачання, електроенергії та централізованого опалення, які наразі неможливо відновити через активні бойові дії. Крім того, процес виїзду та забезпечення громади ускладнює зруйнована логістика, зокрема знищені дамби та понтонні переправи.

Станом на зараз у громаді залишається:

• у всій Лиманській громаді — 2 440 осіб;
• безпосередньо у місті Лиман — 1 780 осіб.

У порівняно великих громадах Донеччини досі залишається значна кількість населення:

• Краматорська громада — 67,5 тисяч осіб;
• Слов’янська громада — 46 тисяч осіб;
• Дружківська громада — 6 300 осіб.

Загалом на підконтрольній Україні території Донецької області залишається близько 154 тисяч осіб.

Про збільшення кількості евакуйованих

За словами Дмитра Петліна, починаючи з 1 травня, найбільшу кількість евакуйованих зі своїх постійних місць проживання зафіксовано у Краматорську — понад 2 400 осіб. Зі Слов’янської громади виїхали 1 700 людей, з Дружківської — трохи більше 500. Миколаївську громаду покинули 280 жителів, Святогірську — близько 150, Костянтинівську — 140, а Лиманську — 65 осіб. У Покровському районі, зокрема в Добропіллі, фіксуються лише поодинокі випадки евакуації з незначною кількістю людей.

Протягом квітня з Донецької області евакуювали 249 людей. Їх розселили до 16 областей України. Від початку травня безкоштовно розселено 86 людей. Географія розселення охоплює низку регіонів, серед яких Рівненська, Івано-Франківська, Закарпатська, Полтавська, Хмельницька, Вінницька, Житомирська, Кіровоградська, Волинська та Львівська області.

У Павлограді (Дніпропетровська область) транзитним центром щодня користуються 10-15 донеччан. Більшість з них їдуть до Дніпра або в найближчі населені пункти, де самостійно орендують житло. У Харківській області транзитний центр приймає близько 200 осіб у вихідні дні та понад 250 осіб у будні.

Міжнародні благодійні організації збільшили розмір разової грошової допомоги при евакуації. Наразі сума виплати, яка оформлюється у транзитних центрах, становить 12 300 гривень на одну особу.

Ситуація з маломобільними групами населення 

Окремою проблемою залишається евакуація маломобільних громадян. За даними органів влади, на Донеччині виявлено 763 самотні маломобільні людини, які потребують підтримки соціальних працівників. З них 175 осіб допускають можливість евакуації у разі суттєвого погіршення безпекової ситуації, а 108 мають родичів або знайомих, готових їх прийняти.

Проте 588 людей категорично відмовляються виїжджати. Основними аргументами для відмови є прив’язаність до власного будинку та рідного міста. Часто люди погоджуються на евакуацію лише тоді, коли снаряди починають падати безпосередньо біля їхнього житла. Евакуаційним екіпажам поліції, ДСНС та волонтерам доводиться працювати в умовах постійної небезпеки та багаторазово повертатися за одними й тими ж адресами, намагаючись переконати місцевих жителів виїхати.

Читайте також:

Скільки дітей перебувають у зонах примусової евакуації на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!