Чеська гуманітарна організація «Людина в біді» оголосила конкурс мікрогрантів на відновлення як переміщеного, так і місцевого бізнесу, який постраждав внаслідок воєнних дій. Участь можуть взяти підприємці з Львівської та Івано-Франківської областей.

Про це організація повідомляє на своєму офіційному сайті.

Конкурс проводиться за фінансової підтримки USAID. Метою проєкту є фінансування задля відновлення постраждалого бізнесу.

Хто може взяти участь у конкурсі?

Подаватися на грант можуть мікро, малі та середні підприємства, які відповідають таким умовам:

• перемістилися / перереєструвалися після 24 лютого 2022 року до Івано-Франківської або Львівської областей із постраждалих від війни територій;
• очолюються жінками;
• створені підприємцями з-поміж місцевого населення або ВПО, бізнес яких постраждав внаслідок воєнних дій;
• очолюються особами або працевлаштовують осіб, які належать до вразливих груп населення.

Умови участі в проєкті:

• державна реєстрація підприємницької діяльності;
• доведений попередній досвід ведення діяльності;
• здійснення поточної чи запланованої діяльності на території Львівської або Івано-Франківської областей;
• усі заходи в рамках заявки повинні бути заплановані на термін, який не перевищує шість місяців;
• мікро, малі та середні підприємства, які вже отримували аналогічні бізнес-гранти від держави чи іншої організації, можуть брати участь у конкурсі, але не матимуть пріоритету у процесі відбору.

Пріоритетом у виборі учасників буде:

• створення додаткових робочих місць;
• здатність і готовність зробити власний внесок у фінансування своєї грантової заявки;
• соціальна спрямованість бізнес-ідеї, надання товарів чи послуг найбільш уразливим категоріям населення або надання соціальних послуг, яких бракує в громаді тощо.

Розмір грантів

Конкурс передбачає:

• гранти до 1000 доларів для ФОПів, які мають не більше одного найманого працівника;
• гранти до 5000 доларів для підприємств, які мають двох і більше найманих працівників;
• навчання та менторську підтримку для відібраних учасників (розмір гранту залежатиме від поданої пропозиції та бюджету).

Використати грантові кошти можна на:

• транспортні витрати на перевезення активів (тільки для переміщеного бізнесу);
• відновлення активів;
• витрати, пов’язані зі створенням нових робочих місць;
• заробітну плату для новоствореного робочого місця (не більше ніж 30% від суми гранту);
• оренду приміщення;
• ремонт та облаштування приміщення;
• закупівлю обладнання/інструменту;
• закупівлю сировини для виробничого процесу (не більш ніж 30% від суми гранту);
• витрати на навчання персоналу;
• витрати на маркетинг та рекламу;
• витрати на юридичні та інші консалтингові послуги;
• інші заходи, пов’язані з реалізацією грантової заявки.

Як взяти участь?

Для участі у конкурсі необхідно заповнити та надіслати грантову заявку, доступну за посиланням. Кінцевий термін подання — 1 листопада 2023 року.

Докладніше про умови конкурсу та процедуру подання грантової заявки можна дізнатися за посиланням.

Також доступні канали зворотного зв’язку:

• електронна пошта: [email protected];
• «гаряча лінія»: 0 800 210 174;
• Viber, Telegram, WhatsApp: (099) 767-37-06.

Контакт-центр працює з понеділка до четверга з 09:00 до 17:00, а в п’ятницю з 09:00 до 16:00.

Читайте також:

• 500 грн на ліки для ВПО: як переселенцям отримати кошти

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ще наприкінці 1930-х років в Артемівську, нині Бахмуті, працював аероклуб, де молодь вивчала теорію авіації, проходила льотну підготовку та стрибала з парашутом. Після початку Другої світової війни його вихованці вирушили на фронт, а частину інструкторів та авіатехніки направили до бойових підрозділів.

Історію аероклубу розповіли в КЗК “Бахмутський краєзнавчий музей”.

Як у Бахмуті працював аероклуб до Другої світової війни

Наприкінці 1930-х років в Артемівську відкрили філію Костянтинівського аероклубу. Її розмістили у приміщенні колишньої синагоги. Польовий аеродром облаштували на території, де згодом з’явилися будівлі Центру зайнятості та школи №12. Начальником аероклубу призначили Сидоренка, комісаром був В. С. Гілка. Викладачами та інструкторами працювали Литовцев, Шевельов, Надточій, Баєв, Полуянов і Боярко.

У клубі проходили підготовку юнаки 1923–1924 років народження. Вони вивчали теорію авіації, проходили стройову підготовку, вивчали історію ВКП(б) та політекономію, а також несли вартову службу. Для навчання використовували чотири літаки У-2.

Серед тих, хто займався в аероклубі, були й жінки. До польотів та парашутної підготовки долучалися Надія Седенко, Євгенія Красножон та Клавдія Нечхайлова.

Що сталося з аероклубом після початку Другої світової війни

З початком Другої світової війни на аеродром аероклубу з Костянтинівки перебазувалася ескадрилья винищувачів І-16. Німецькі літаки вже з’являлися в небі над містом, тому з місцевого аеродрому почали підніматися чергові винищувачі.

Згодом трьох інструкторів аероклубу, Шевельова, Баєва та Боярка, разом із літаками відрядили до Південно-Західного фронту. Разом із ними вирушили техніки, які обслуговували авіаційну техніку. Наприкінці вересня 1941 року до Артемівська прибула велика група літаків У-2. Начальник аероклубу Сидоренко став старшим цієї групи. Згодом вона передислокувалася до одного із сіл Оренбурзької області.

Вихованці аероклубу воювали на різних фронтах Другої світової війни. Серед тих, хто дожив до Перемоги, у джерелі згадуються Дукмасов, Кривошеєв, Єфремов, Лещук, Рябоконь, Овчаренко, Прокопенко та Костенко.

Коритін, Седаш, Єщенко, Покашевський, Макогон і Бризгалов загинули. Четверо випускників Артемівського аероклубу — В. Б. Корсунський, С. І. Мосієнко, О. М. Мироненко та Г. Литвинов, були Героями Радянського Союзу.

Літак-пам’ятник на околиці Бахмута

Згодом на західній околиці міста встановили пам’ятник на честь людей, які починали свій шлях у небо в Артемівському аероклубі. Це був літак, спрямований угору. Протягом десятиліть він залишався одним із символів міста.

Під час повномасштабного російського вторгнення пам’ятник став одним із символів Бахмута, а у 2023 році був зруйнований внаслідок бойових дій та обстрілів.

До теми:

Як Бахмут не став “днр” у 2014: вам цього не казали

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Профільний комітет Верховної Ради підтримав до другого читання законопроєкт №15094. Документ пропонує новий підхід до підтримки малозабезпечених сімей, за яким кілька окремих видів державної допомоги об’єднають в одну щомісячну виплату.

Про це повідомив Павло Фролов, народний депутат України та голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Як працюватиме базова соціальна допомога

Згідно із законопроєктом, розмір фінансової підтримки (БСД) розраховуватимуть індивідуально для кожної родини. Ключовими критеріями для призначення стануть рівень доходів, склад сім’ї та її майновий стан.

Особливості нової системи:

• грошові виплати поєднають із наданням соціальних послуг та підтримкою у працевлаштуванні;
• базова соціальна допомога буде доступною для родин, які опинилися у кризовій ситуації;
• держава здійснюватиме виявлення та інформування родин про їхнє право на отримання допомоги.

Умови переходу та поточний експеримент

Перехід на нову модель здійснюватиметься виключно добровільно та за відповідною заявою отримувача. Важливий нюанс: якщо розрахований розмір базової допомоги виявиться меншим за ту суму загальної державної підтримки, яку родина має на момент звернення, нову виплату не призначатимуть.

За словами Павла Фролова, наразі в Україні вже діє експериментальний проєкт із надання базової соціальної допомоги. Сума допомоги в його межах розраховується індивідуально на основі базової величини, яка становить 4 500 гривень.

У разі ухвалення законопроєкту №15094 у цілому, нова система соціальних виплат має офіційно запрацювати з 1 січня 2028 року. Документом також передбачається окремий перехідний період для її поступового та злагодженого впровадження.

Читайте також:

Виплати від ЮНІСЕФ у 2026 році: хто може отримати 4 100, 12 300, 16 700 та 19 400 гривень

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!