Чеська гуманітарна організація «Людина в біді» оголосила конкурс мікрогрантів на відновлення як переміщеного, так і місцевого бізнесу, який постраждав внаслідок воєнних дій. Участь можуть взяти підприємці з Львівської та Івано-Франківської областей.

Про це організація повідомляє на своєму офіційному сайті.

Конкурс проводиться за фінансової підтримки USAID. Метою проєкту є фінансування задля відновлення постраждалого бізнесу.

Хто може взяти участь у конкурсі?

Подаватися на грант можуть мікро, малі та середні підприємства, які відповідають таким умовам:

• перемістилися / перереєструвалися після 24 лютого 2022 року до Івано-Франківської або Львівської областей із постраждалих від війни територій;
• очолюються жінками;
• створені підприємцями з-поміж місцевого населення або ВПО, бізнес яких постраждав внаслідок воєнних дій;
• очолюються особами або працевлаштовують осіб, які належать до вразливих груп населення.

Умови участі в проєкті:

• державна реєстрація підприємницької діяльності;
• доведений попередній досвід ведення діяльності;
• здійснення поточної чи запланованої діяльності на території Львівської або Івано-Франківської областей;
• усі заходи в рамках заявки повинні бути заплановані на термін, який не перевищує шість місяців;
• мікро, малі та середні підприємства, які вже отримували аналогічні бізнес-гранти від держави чи іншої організації, можуть брати участь у конкурсі, але не матимуть пріоритету у процесі відбору.

Пріоритетом у виборі учасників буде:

• створення додаткових робочих місць;
• здатність і готовність зробити власний внесок у фінансування своєї грантової заявки;
• соціальна спрямованість бізнес-ідеї, надання товарів чи послуг найбільш уразливим категоріям населення або надання соціальних послуг, яких бракує в громаді тощо.

Розмір грантів

Конкурс передбачає:

• гранти до 1000 доларів для ФОПів, які мають не більше одного найманого працівника;
• гранти до 5000 доларів для підприємств, які мають двох і більше найманих працівників;
• навчання та менторську підтримку для відібраних учасників (розмір гранту залежатиме від поданої пропозиції та бюджету).

Використати грантові кошти можна на:

• транспортні витрати на перевезення активів (тільки для переміщеного бізнесу);
• відновлення активів;
• витрати, пов’язані зі створенням нових робочих місць;
• заробітну плату для новоствореного робочого місця (не більше ніж 30% від суми гранту);
• оренду приміщення;
• ремонт та облаштування приміщення;
• закупівлю обладнання/інструменту;
• закупівлю сировини для виробничого процесу (не більш ніж 30% від суми гранту);
• витрати на навчання персоналу;
• витрати на маркетинг та рекламу;
• витрати на юридичні та інші консалтингові послуги;
• інші заходи, пов’язані з реалізацією грантової заявки.

Як взяти участь?

Для участі у конкурсі необхідно заповнити та надіслати грантову заявку, доступну за посиланням. Кінцевий термін подання — 1 листопада 2023 року.

Докладніше про умови конкурсу та процедуру подання грантової заявки можна дізнатися за посиланням.

Також доступні канали зворотного зв’язку:

• електронна пошта: [email protected];
• «гаряча лінія»: 0 800 210 174;
• Viber, Telegram, WhatsApp: (099) 767-37-06.

Контакт-центр працює з понеділка до четверга з 09:00 до 17:00, а в п’ятницю з 09:00 до 16:00.

Читайте також:

• 500 грн на ліки для ВПО: як переселенцям отримати кошти

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Уряд затвердив Програму діяльності та подав її на розгляд парламенту. Документ передбачає створення спеціального Реєстру житла для внутрішньо переміщених осіб у 2027 році, хоча раніше систему планували запустити до 1 жовтня 2026 року. Виконавцем цього проєкту визначено Міністерство з питань громад, територій та ВПО.

Про це повідомив Павло Фролов, Голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Ключові новації майбутнього Реєстру

Новий Реєстр має стати фундаментальною основою для переходу від тимчасового розміщення переселенців до системної житлової політики та довгострокових рішень. Система міститиме такі можливості:

• інтерактивна карта з детальною інформацією про кожен об’єкт, зокрема фотографіями, технічним станом та кількістю доступних місць для проживання;
• вільний вибір житла у будь-якому регіоні України;
• прозорі механізми для залучення партнерських інвестицій на ремонт та будівництво житла.

Окрім створення житлового реєстру, урядова програма визначає й інші важливі кроки для підтримки громадян:

• запровадження інструментів інформування та доступу ВПО до послуг і пільг у форматі “єдиного вікна” у 2026 році;
• запуск єдиного маршруту супроводу та інтеграції ВПО у громадах у 2027 році.

Представники влади наголошують, що Уряд має максимально пришвидшити створення житлового реєстру, оскільки люди, які через війну втратили власні домівки, не мають часу чекати та гостро потребують розв’язання житлового питання вже сьогодні.

Читайте також:

“Люди йдуть пішки з Костянтинівки до Дружківки, щоб евакуюватися”: як відбувається вивезення цивільних на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З прифронтових міст Донецької області триває виїзд цивільного населення з речами. Через зруйновані мости жителі змушені долати частину шляху пішки, а процес евакуації ускладнюється нестачею палива, засобів радіоелектронної боротьби та безпековими загрозами.

Про це редакції Бахмут IN.UA повідомила Ольга Кравченко, керівниця проекту “Дорога життя”.

Звідки виїжджають люди та як шукають житло

За словами керівниці проекту “Дорога життя”, наразі найбільшу кількість заявок на евакуацію надходять з Краматорська, також зі Слов’янська, Дружківки та навіть Костянтинівки.

“Зараз масово почали їхати люди, дуже багато заявок на евакуацію саме з речами. Зі Слов’янська, Краматорська, Дружківки, а ще з Костянтинівки люди пішки виходять. Люди йдуть пішки з Костянтинівки до Дружківки, щоб евакуюватися“, — зазначає Ольга Кравченко.

З останньої евакуація відбувається особливо складно, адже через зруйновані мости спеціалізований транспорт може заїхати лише на початок Дружківки. Тому жителі Костянтинівки змушені йти туди пішки до “пунктів незламності”, де їх забирають волонтери.

“Зараз мости перебиті, тому тільки на початку Дружківки можна заїхати та забрати людей. Їм потрібно дійти до пункту незламності. Усі оповіщені, всі знають, куди виходити, і там волонтери їх забирають“, — пояснює керівниця проекту.

Евакуйовані переважно просять відвезти їх до центральної або західної частини України. Для пошуку житла працює спеціальний менеджер з адаптації, який пропонує варіанти оренди залежно від фінансових можливостей людей. Також волонтери співпрацюють з місцевими адміністраціями:

“Ми ще співпрацюємо з адміністрацією і можемо пропонувати житло в плані села, там, де будинки порожні”, — каже представниця “Дорога життя”.

Хто евакуюється найчастіше

Найчастіше на евакуацію записуються такі категорії населення:

• сім’ї з дітьми — потребують переселення у безпечніші регіони країни;
• маломобільні люди похилого віку — для їхнього перевезення використовують звичайні автомобілі швидкої допомоги, а за потреби залучають медичний персонал для супроводу.

Головні проблеми: безпека, паливо та житло

Процес порятунку людей супроводжується низкою критичних проблем. Місцеві громади частково допомагають волонтерам із паливом та організацією, однак загальних ресурсів не вистачає.

“Для нашої організації на цей момент перша проблема — це пальне. Його недостатньо, ціни ростуть, а через велику кількість евакуацій фінансування не вистачає, щоб вивезти всіх людей. Маломобільні люди просять розселення, але не завжди їм можна знайти соціальне житло“, — наголошує волонтер.

Також окрему становлять ворожі дрони та брак захисного обладнання. За словами Ольги Кравченко, волонтери мають у своєму розпоряджені лише одну машину з РЕБ, яка може заїжджати в Дружківку та інші наближені до фронту населені пункти.

Читайте також:

Евакуація на Донеччині ускладнюється: до Костянтинівки та Лиману групи майже не можуть заїжджати

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!