Чеська гуманітарна організація «Людина в біді» оголосила конкурс мікрогрантів на відновлення як переміщеного, так і місцевого бізнесу, який постраждав внаслідок воєнних дій. Участь можуть взяти підприємці з Львівської та Івано-Франківської областей.

Про це організація повідомляє на своєму офіційному сайті.

Конкурс проводиться за фінансової підтримки USAID. Метою проєкту є фінансування задля відновлення постраждалого бізнесу.

Хто може взяти участь у конкурсі?

Подаватися на грант можуть мікро, малі та середні підприємства, які відповідають таким умовам:

• перемістилися / перереєструвалися після 24 лютого 2022 року до Івано-Франківської або Львівської областей із постраждалих від війни територій;
• очолюються жінками;
• створені підприємцями з-поміж місцевого населення або ВПО, бізнес яких постраждав внаслідок воєнних дій;
• очолюються особами або працевлаштовують осіб, які належать до вразливих груп населення.

Умови участі в проєкті:

• державна реєстрація підприємницької діяльності;
• доведений попередній досвід ведення діяльності;
• здійснення поточної чи запланованої діяльності на території Львівської або Івано-Франківської областей;
• усі заходи в рамках заявки повинні бути заплановані на термін, який не перевищує шість місяців;
• мікро, малі та середні підприємства, які вже отримували аналогічні бізнес-гранти від держави чи іншої організації, можуть брати участь у конкурсі, але не матимуть пріоритету у процесі відбору.

Пріоритетом у виборі учасників буде:

• створення додаткових робочих місць;
• здатність і готовність зробити власний внесок у фінансування своєї грантової заявки;
• соціальна спрямованість бізнес-ідеї, надання товарів чи послуг найбільш уразливим категоріям населення або надання соціальних послуг, яких бракує в громаді тощо.

Розмір грантів

Конкурс передбачає:

• гранти до 1000 доларів для ФОПів, які мають не більше одного найманого працівника;
• гранти до 5000 доларів для підприємств, які мають двох і більше найманих працівників;
• навчання та менторську підтримку для відібраних учасників (розмір гранту залежатиме від поданої пропозиції та бюджету).

Використати грантові кошти можна на:

• транспортні витрати на перевезення активів (тільки для переміщеного бізнесу);
• відновлення активів;
• витрати, пов’язані зі створенням нових робочих місць;
• заробітну плату для новоствореного робочого місця (не більше ніж 30% від суми гранту);
• оренду приміщення;
• ремонт та облаштування приміщення;
• закупівлю обладнання/інструменту;
• закупівлю сировини для виробничого процесу (не більш ніж 30% від суми гранту);
• витрати на навчання персоналу;
• витрати на маркетинг та рекламу;
• витрати на юридичні та інші консалтингові послуги;
• інші заходи, пов’язані з реалізацією грантової заявки.

Як взяти участь?

Для участі у конкурсі необхідно заповнити та надіслати грантову заявку, доступну за посиланням. Кінцевий термін подання — 1 листопада 2023 року.

Докладніше про умови конкурсу та процедуру подання грантової заявки можна дізнатися за посиланням.

Також доступні канали зворотного зв’язку:

• електронна пошта: [email protected];
• «гаряча лінія»: 0 800 210 174;
• Viber, Telegram, WhatsApp: (099) 767-37-06.

Контакт-центр працює з понеділка до четверга з 09:00 до 17:00, а в п’ятницю з 09:00 до 16:00.

Читайте також:

• 500 грн на ліки для ВПО: як переселенцям отримати кошти

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Законодавство України передбачає декілька механізмів тимчасового звільнення громадян від призову на військову службу під час дії воєнного стану. До основних інструментів належать відстрочка та бронювання. Попри однаковий результат у вигляді тимчасового звільнення від служби, ці поняття мають суттєві відмінності у юридичній природі, порядку оформлення та тривалості дії.

Про це повідомили в Міноборони.

Відстрочка

Відстрочка є законним правом військовозобов’язаного на тимчасове звільнення від мобілізації. Цей механізм базується виключно на індивідуальних життєвих обставинах та статусі громадянина.

Перелік підстав визначає стаття 23 Закону №3543-XII. До них належать:

• сімейні обставини, зокрема утримання трьох і більше дітей;
• стан здоров’я;
• здобуття освіти за денною формою;
• інші соціальні фактори.

Ініціювати процес оформлення має сам громадянин. Отримати статус можна онлайн через застосунок “Резерв+” для доступних категорій або шляхом звернення до будь-якого Центру надання адміністративних послуг. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки більше не приймають відповідні заяви від громадян.

Термін дії відстрочки залежить від періоду існування обставини, яка стала підставою для її надання. Понад 90 відсотків відстрочок продовжуються автоматично за допомогою державних реєстрів без подання додаткових заяв чи довідок. Автоматичне підтвердження діє для 22 категорій і поширюється на заявки, оформлені як через “Резерв+”, так і через Центри надання адміністративних послуг. У випадку, коли дані потребують особистого оновлення, заяву на продовження подають у Центрі надання адміністративних послуг.

Бронювання

Бронювання виступає специфічним підвидом відстрочки та інструментом державного управління. Його надають через професійну значущість людини для функціонування держави, а не через її особисті обставини. Умови визначають стаття 25 Закону №3543-XII та Постанова Кабінету Міністрів України №76.

Бронюванню підлягають працівники підприємств, установ чи організацій, які визнані критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань або функціонування економіки.

Ініціатором процесу є виключно роботодавець. Громадянин не має права самостійно подавати запит на власне бронювання. Процедуру оформлюють керівники або уповноважені особи критично важливих підприємств через портал “Дія”. Термін дії бронювання становить до 12 місяців, після чого процедуру необхідно проходити повторно.

Ключові відмінності між механізмами

Основна різниця між процесами полягає у підставах для отримання, ініціаторі оформлення та термінах дії.

• відстрочка є індивідуальним правом, реалізація якого повністю залежить від дій громадянина;
• бронювання ініціюється роботодавцем, прив’язане до конкретної посади та використовується державою для збереження кадрового потенціалу стратегічних галузей.

Обидва механізми працюють паралельно для збереження балансу між комплектуванням Сил оборони та підтримкою економічної стабільності тилу.

Читайте також:

Підйомна допомога при переїзді: як військовослужбовцям отримати виплати на новому місці служби

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Авдіївка розташована за 13 кілометрів від Донецька. До початку повномасштабного вторгнення російської армії населення міста становило майже 30 тисяч осіб. Однією з найвідоміших рекреаційних зон цього населеного пункту був Авдіївський кар’єр, який місцеві жителі називали “Донецькими Мальдівами”. Нині через активні бойові дії колишнє місце відпочинку зруйноване, а сама територія стала небезпечною для перебування.

Редакція Бахмут IN.UA розповідає, як в Авдіївці з’явилися пляжі на кар’єрах та в чому їх особливість.

Авдіївські кар’єри: історія створення

У минулому територія кар’єру функціонувала як промислова зона, де здійснювався видобуток кварцевого піску. Після завершення промислових робіт відпрацьований об’єкт перетворився на місце масового відпочинку.

Ландшафт локації складався з м’якого білого піску, природних кіс та острівців. Вода у кар’єрі мала смарагдовий або ультрамариновий відтінок і залишалася прохолодною навіть під час високих температур повітря. Офіційно купання у водоймі було заборонено, для чого на узбережжі встановили відповідні попереджувальні таблички. Попри це, локація стабільно приваблювала велику кількість відпочивальників.

У мирний час кар’єр був місцем відпочинку для жителів Авдіївки, найближчих міст та сусіднього Донецька. У ранкові години на пляжі було малолюдно. Значне збільшення кількості людей фіксувалося після прибуття електрички сполученням Чаплине — Покровськ — Авдіївка.

Інфраструктура та цінова політика

Територія Авдіївського кар’єру мала облаштовану інфраструктуру. Її прибирання здійснювалося на постійній основі. Для відпочивальників функціонували:

• грибки-навіси з кріслами;
• роздягальні, туалети та урни;
• футбольне поле та волейбольний майданчик;
• танцпол;
• автомобільна стоянка;
• платні альтанки-павільйони з гойдалками, столиками та мангалами.

У 2021 році вартість входу на пляж становила 10 гривень. Для дітей віком до 14 років та пенсіонерів прохід був безкоштовним. Користування автостоянкою також коштувало 10 гривень.

Сучасний стан кар’єру та міста

Авдіївка вперше опинилася під контролем противника у квітні 2014 року, проте в липні того ж року українська армія повернула населений пункт. На початку повномасштабного вторгнення російська армія не змогла прорвати оборону міста. Ситуація змінилася з жовтня 2023 року, коли противник розпочав масштабні атаки. Тоді Авдіївка стала однією з найгарячіших ділянок фронту.

Наразі в місті залишається окупованим та зруйнованим. Водночас у ньому залишається понад тисячу жителів. Територія Авдіївського кар’єру повністю спорожніла. На місці пляжної зони та у воді залишається велика кількість вирв, мін та уламків від снарядів.

Читайте також:

Історія круглої “сталінки” у Бахмуті: від Будинку спеціалістів до руйнувань війни

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!