На лінії бойового зіткнення спостерігається застосування великої кількості дронів. За місяць на північному фланзі Бахмута Сили оборони знищили за допомогою БПЛА цілий артилерійський дивізіон армії рф. Водночас на фронті посилюється “снарядний голод”.

Про це начальник штабу артилерії 4-ої бригади оперативного призначення НГУ “Рубіж”, майор Денис Нагорний розповів у коментарі телеканалу Еспресо.

Артилерія та дрони на фронті

Майор НГУ зауважив, що дрони дають певні результати, однак основним засобом підтримки піхоти залишається артилерія.

“Снарядний голод” на фронті

За словами офіцера, “снарядний голод” на фронті зростає в геометричній прогресії. Навіть ВПК рф не здатний сьогодні випускати ту кількість снарядів, як раніше.

Військовий пояснив, що росіяни концентрують дуже велику кількість сил та вогневих засобів, артилерію, авіацію, дрони, міномети на певних відрізках. Завдяки цьому іноді окупантам вдається вибивати ЗСУ з позицій, які потім важко повернути.

“Для оборонних дій снарядів вистачає: вони компенсуються спільними діями з ротами ударних безпілотних комплексів. Але для тактичних дій, наступу чи відбиття певних позицій, наприклад для батальйону, цього замало. Основний сенс у тому, щоб знищити піхоту противника до того, як вона наблизиться до переднього краю. 

Війна перейшла у стадію, коли з кожним днем кількість артилерійських пострілів з обох сторін зменшується. Минулого року було близько 30 тисяч пострілів зі сторони рф. Сьогодні виконується приблизно 3-4 тисячі пострілів з нашого боку та до 10 тисяч пострілів із боку росіян“, — резюмував Денис Нагорний.

Раніше ми писали, що ЗСУ контратакують біля Кліщіївки та мають успіхи на південь від Бахмута.

Читайте також:

• Сили оборони відкинули росіян від Іванівського: де закріплюються окупанти
• “Титанічна робота особового складу”, — військовий 92-ї ОШБр розповів про просування під Бахмутом
• “ЗСУ захопили позиції росіян поблизу Кліщіївки”, — полковник НГУ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Верховна Рада України ухвалила закон “Про основні засади житлової політики”, який запускає масштабну реформу житлової системи. Документ скасовує радянський Житловий кодекс 1983 року та передбачає перехід до європейської моделі доступу до житла через оренду й соціальні програми.

Про це повідомив Павло Фролов — голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Рада ухвалила Закон про основні засади житлової політики: що він передбачає

Сьогодні, 13 січня, Верховна Рада України ухвалила закон “Про основні засади житлової політики”. За відповідне рішення проголосували 250 народних депутатів.

Документ запроваджує сучасний підхід до житлової політики за європейськими стандартами та офіційно скасовує радянський Житловий кодекс 1983 року, який раніше діяв в Україні. Загалом закон передбачає запуск масштабної реформи житлової системи.

Одним із ключових напрямів стане цифровізація: держава має забезпечити відкриті та прозорі дані про житлові фонди, квартирні черги та службове житло.

Окремий блок присвячений розвитку соціального житла. Воно призначатиметься для ВПО і багатодітних сімей. Орендна плата за таке житло буде нижчою за ринкову.

Закон також передбачає формування фондів житла, яке не підлягатиме приватизації або відчуженню у приватну власність. Водночас вводиться механізм оренди з правом викупу: після 10 років оренди громадяни зможуть набути житло у власність, але скористатися цією можливістю можна буде лише один раз.

Окремо врегульовано питання службового житла. Воно надаватиметься громадянам, які працюють в іншому регіоні, і не підлягатиме приватизації.

Також документ закладає правові основи для реновації — комплексної модернізації застарілого житлового фонду. Крім того, передбачено створення Реєстру доступного житла. Його перший модуль — Реєстр житла для ВПО — вже формується за результатами інвентаризації всієї нерухомості.

Читайте також:

• У Києві відкривають запис на грошову підтримку ООН для переселенців
• В Україні запустили нову житлову програму для ВПО з Луганщини: чи можна її поширити на інші регіони
• Чому зупиняють розгляд заяв на компенсацію за зруйноване житло та що з цим робити

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Бахмуті від початку повномасштабного вторгнення загинули понад 270 людей, ще понад 600 цивільних отримали поранення. Серед постраждалих і жертв також є діти.

Про це у відповідь на запит редакції повідомили у Головному управлінні СБУ в Донецькій та Луганській областях.

Скільки цивільних загинули в Бахмуті

За даними СБУ, з початку повномасштабного вторгнення рф в Україну в Бахмуті загинули 271 цивільна особа. Серед них четверо — це діти.

Серед постраждалих налічуються 621 цивільна особа. 17 серед них — це діти.

Ці факти розслідують у межах кримінальних проваджень.

Раніше редакція розповідала про статистику щодо зниклих безвісти цивільних. Їх у місті Бахмут та Бахмутському районі налічують 167 людей, серед яких 18 дітей.

Читайте також:

• Загибель волонтера на Різдво: що відомо про трагічний випадок на Донеччині
• Росіяни розстріляли українських полонених у селі Шахове: що відомо
• В Україну повернули понад тисячу тіл військових: новий етап репатріації

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!