На Донеччині розпочався новий проєкт підтримки переселенців. Люди, які не можуть самостійно вивезти своє майно, можуть звернутися до благодійників. Проєкт реалізується за підтримки чеського народу, для самих ВПО послуга з вивозу майна безоплатна.

На який час розрахований проєкт і як звернутися за допомогою, редакції “Бахмут IN.UA” розповіли у благодійному фонді BEON.

Як безоплатно вивезти майно з Донеччини: умови

На Донеччині стартував проєкт евакуації майна для переселенців. Це ініціатива благодійників. Проєкт реалізує благодійний фонд BEON спільно з організацією “Людина в біді” та за підтримки чеського народу.

Проєкт націлений на евакуацію майна переселенців — меблів, побутової техніки, речей тощо. Допомогу надаватимуть людям із вразливих категорій населення, які не можуть самостійно вивезти свої речі.

“Проєкт спрямований на домогосподарства, які мають труднощі з вивозом майна. Це може бути малозабезпечена сім’я, родина з двома чи трьома дітьми, яких виховує одинока мама або тато. Також це може бути родина, де є лежачий хворий і всі кошти йдуть на його лікування. Тобто, допомогу надаємо всім тим, у кого немає можливості самостійно забрати з собою все, що наживали довгими роками”, — розповідає представниця благодійного фонду BEON.

За сприяння благодійників вже вивезли майно трьох людей.

“Проєкт покриває територію Донецької області. Звісно, нам складно працювати, наприклад у Костянтинівці, Дружківці. Можна, але складно, є свої нюанси. На сьогодні ми вже вивезли майно двох людей з Костянтинівки і однієї жінки з Покровського району”, — розповідають у благодійному фонді.

Проєкт із вивозу майна: як звернутися за допомогою

Участь у проєкті можуть взяти родини, де:

• є важкохворі маломобільні люди;
• дохід не дозволяє евакуювати майно самостійно;
• є одинока мати/батько з двома або більше дітьми.

При цьому родини повинні мати місце для проживання в Полтавській чи Дніпропетровській області.

Проєкт обмежений у часі. Він триватиме пів року. Також є обмеження в кількісних показниках. Всього допомогу можуть надати 30 родинам.

Допомога надаватиметься виключно тим, хто має категорію вразливості. Тому погоджують не всі заявки про допомогу.

“Люди звертаються до нас на гарячу лінію і першочергово ми розмовляємо з ними, проводимо опитування. Це необхідно, щоб дізнатися, чи справді ця людина потребує допомоги. Потім збираємо паспортні дані людей і складаємо договір, розроблений нашими юристами. Цей документ регулює відносини між родинами і нами: у ньому фіксуються всі особисті дані, відповідальність і обов’язки сторін. Після підписання договору ми вирішуємо як проходитиме евакуація, погоджуємо дати, час та інші нюанси”, — розповідають у благодійному фонді BEON.

Звернутися за допомогою у вивезенні майна можна, зателефонувавши за телефоном: +380 (66) 272 3035. Дзвінки приймають з понеділка по п’ятницю о 10:00-18:00. Зверніть увагу, що лінія буває перевантажена, тому телефонуйте кілька разів.

Читайте також:

• З Покровська стали активніше виїжджати люди: як допомагають з доїздом у безпечні регіони
• Евакуація з Покровська від благодійників: як записатися
• Чи можлива евакуація людей з Курахового, Торецька і Часового Яру: розповідає волонтер

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У місті Слов’янськ розпочався опалювальний сезон. Тепло подали до 369 із 471 багатоповерхівки, які раніше були підключені до системи централізованого опалення. Ще 82 будинки залишаються без тепла через руйнування житлової інфраструктури. Водночас у громаді продовжується евакуація: за останній місяць звідси виїхали 1 680 людей.

Про це розповів начальник Слов’янської МВА Вадим Лях в ефірі “Суспільне Студія”.

Скільки будинків у Слов’янську підключили до опалення

1 листопада у Слов’янську розпочався опалювальний сезон. Станом на сьогодні, 4 листопада, тепло подали до 369 багатоквартирних будинків. Водночас у 82 багатоповерхівках не підключили опалення через пошкодження внаслідок обстрілів.

Для мешканців будинків, які залишилися без централізованого опалення, передбачена фінансова підтримка. Представники вразливих категорій можуть отримати 19 400 гривень допомоги. Виплати вже надходять людям, які відповідають умовам програми.

До підтримки жителів Слов’янська також долучилися благодійні організації. Вони планують допомагати тим мешканцям, яким відмовили у державних виплатах.

Водночас Вадим Лях наголосив, що використовувати електрообігрівачі як основне джерело тепла небезпечно через нестабільне електропостачання.

Скільки людей залишаються у Слов’янській громаді

Наразі у Слов’янській громаді проживають близько 23 тисяч людей. За словами начальника МВА, щотижня звідси виїжджають близько 300-400 жителів. Протягом останнього місяця громаду залишили 1 680 людей, серед яких 530 дітей. Частина жителів не наважується виїжджати через побоювання втратити роботу та не знайти нового місця працевлаштування після евакуації.

Наразі серед основних загроз для цивільного населення — удари керованими авіабомбами та атаки FPV-дронів. Безпілотники часто атакують автомобілі, які пересуваються містом або виїжджають за його межі. Кількість атак може сягати десяти на добу.

Попри складну безпекову ситуацію, у Слов’янську продовжують працювати банки, поштові відділення, комунальні установи та більшість магазинів. Однак кількість торговельних закладів поступово зменшується.

Евакуація з Донецької області: контакти

Звернення про евакуацію приймають на гарячих лініях Донецької області: 0 800 408 911, +380 (98) 890 3318, +380 (66) 285 6290.

Для запису на вивіз тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери: 0 800 332 614, +380 (99) 710 4872, +380 (99) 311 5314, +380 (96) 108 6048.

Евакуація повністю безоплатна.

Читайте також:

• Росіяни атакували Ясногірку чотирма авіабомбами: є загибла та поранені
• “Подекуди вже майже немає евакуації” — представник Донецької ОВА про ситуацію у Дружківській громаді
• “Між шостим і сьомим поверхом починають складати дрова”: як відбувається евакуація на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

5-11 жовтня 2026 року в Україні вдруге відбувся Український кліматичний тиждень (УКТ) —– марафон подій та активностей, присвячений зміні клімату та об’єднанню зусиль для їх подолання.

Український кліматичний тиждень організовують представники і представниці низки прокліматичних і природоохоронних організацій — “Greenpeace Україна”, “Екодія”, “Розвій”, Українська кліматична мережа, Українська природоохоронна група, “Стардуб”, Fridays For Future, U-Cycle та Національний природний парк “Голосіївський”.

Цьогоріч в межах Українського кліматичного тижня  відбулося понад 300 подій, до яких долучилося близько 10 тисяч учасників/ць з 23 областей України, включно з прифронтовими.

Найактивніші області — Дніпропетровська, Київська, Полтавська, Чернігівська, Харківська та Сумська. Особливо організаторів вразило велике бажання жителів прифронтових громад, які, попри постійні обстріли та загрозу життю, продемонстрували  найвищий рівень залученості у тему зміни клімату.

Найзавзятішими учасниками УКТ стали освітні заклади: школи, університети, ліцеї та коледжі.

Серед активностей проводилися онлайн та офлайн уроки для школярів, лекції, вебінари, конкурси, вікторини, толоки, інформаційні кампанії та навіть концерт у Рівненській філармонії.

У 2026 році Український Кліматичний Тиждень змінився: оновив айдентику, сфокусувався на інтерсекторальності, також організаторами було створено чат для мережування учасників.

Усі активності та дописи можна переглянути у соцмережах за хештегом #КліматичнийТиждень #ClimateWeek #ClimateWeekUA

“Цьогоріч Український кліматичний тиждень розширився й охопив більше різних сфер. Його сила — в об’єднанні людей навколо спільних дій та цінностей, навіть якщо їх розділяють сотні кілометрів. Український кліматичний тиждень — це можливість навіть у часи війни створювати умови для кращого та сталого життя в нашій країні в майбутньому” — каже координаторка з розвитку ініціатив Greenpeace Україна Анна Талаш.

Наступний Український кліматичний тиждень відбудеться 11-17 жовтня 2027 року. 

Запрошуємо громадські організації, ініціативи, навчальні заклади, громади, молодіжні спільноти та усіх бажаючих додавати УКТ у свої  календарі та планувати активності на наступний рік.

#КліматичнийТиждень #ClimateWeek #ClimateWeekUA

Більше про УКТ читайте тут. 

Подія УКТ у Facebook тут.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!