На Донеччині розпочався новий проєкт підтримки переселенців. Люди, які не можуть самостійно вивезти своє майно, можуть звернутися до благодійників. Проєкт реалізується за підтримки чеського народу, для самих ВПО послуга з вивозу майна безоплатна.

На який час розрахований проєкт і як звернутися за допомогою, редакції “Бахмут IN.UA” розповіли у благодійному фонді BEON.

Як безоплатно вивезти майно з Донеччини: умови

На Донеччині стартував проєкт евакуації майна для переселенців. Це ініціатива благодійників. Проєкт реалізує благодійний фонд BEON спільно з організацією “Людина в біді” та за підтримки чеського народу.

Проєкт націлений на евакуацію майна переселенців — меблів, побутової техніки, речей тощо. Допомогу надаватимуть людям із вразливих категорій населення, які не можуть самостійно вивезти свої речі.

“Проєкт спрямований на домогосподарства, які мають труднощі з вивозом майна. Це може бути малозабезпечена сім’я, родина з двома чи трьома дітьми, яких виховує одинока мама або тато. Також це може бути родина, де є лежачий хворий і всі кошти йдуть на його лікування. Тобто, допомогу надаємо всім тим, у кого немає можливості самостійно забрати з собою все, що наживали довгими роками”, — розповідає представниця благодійного фонду BEON.

За сприяння благодійників вже вивезли майно трьох людей.

“Проєкт покриває територію Донецької області. Звісно, нам складно працювати, наприклад у Костянтинівці, Дружківці. Можна, але складно, є свої нюанси. На сьогодні ми вже вивезли майно двох людей з Костянтинівки і однієї жінки з Покровського району”, — розповідають у благодійному фонді.

Проєкт із вивозу майна: як звернутися за допомогою

Участь у проєкті можуть взяти родини, де:

• є важкохворі маломобільні люди;
• дохід не дозволяє евакуювати майно самостійно;
• є одинока мати/батько з двома або більше дітьми.

При цьому родини повинні мати місце для проживання в Полтавській чи Дніпропетровській області.

Проєкт обмежений у часі. Він триватиме пів року. Також є обмеження в кількісних показниках. Всього допомогу можуть надати 30 родинам.

Допомога надаватиметься виключно тим, хто має категорію вразливості. Тому погоджують не всі заявки про допомогу.

“Люди звертаються до нас на гарячу лінію і першочергово ми розмовляємо з ними, проводимо опитування. Це необхідно, щоб дізнатися, чи справді ця людина потребує допомоги. Потім збираємо паспортні дані людей і складаємо договір, розроблений нашими юристами. Цей документ регулює відносини між родинами і нами: у ньому фіксуються всі особисті дані, відповідальність і обов’язки сторін. Після підписання договору ми вирішуємо як проходитиме евакуація, погоджуємо дати, час та інші нюанси”, — розповідають у благодійному фонді BEON.

Звернутися за допомогою у вивезенні майна можна, зателефонувавши за телефоном: +380 (66) 272 3035. Дзвінки приймають з понеділка по п’ятницю о 10:00-18:00. Зверніть увагу, що лінія буває перевантажена, тому телефонуйте кілька разів.

Читайте також:

• З Покровська стали активніше виїжджати люди: як допомагають з доїздом у безпечні регіони
• Евакуація з Покровська від благодійників: як записатися
• Чи можлива евакуація людей з Курахового, Торецька і Часового Яру: розповідає волонтер

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Залізничний вокзал станції Бахмут II відкрили у 1913 році. Під час Другої світової війни будівлю зруйнували, а після її завершення вирішили відбудувати. Роботи розпочалися в березні 1951 року, однак через нестачу будівельних матеріалів, несправність обладнання та проблеми з організацією праці реконструкція просувалася повільно. Вокзал вдалося відновити лише наприкінці 1952 року.

Як відбувалася відбудова залізничного вокзалу Бахмут II та про які проблеми будівельників писала місцева газета “Артемовский рабочий” — розповіли працівники Бахмутського КЗК.

Історія залізничного вокзалу Бахмут II: від відкриття до руйнування

Залізничний вокзал станції Бахмут II відкрили у 1913 році. Поруч із ним у 1912–1914 роках звели високу цегляну водонапірну башту, призначену для заправлення паровозів водою. Її побудували за типовим проєктом.

Під час Другої світової війни будівлю вокзалу зруйнували, а водонапірну башту було втрачено. Після завершення війни ухвалили рішення відновити залізничний вокзал. Водночас його планували не просто відбудувати у попередньому вигляді, а частково змінити архітектуру.

Проєкт відновлення та реконструкції вокзалу розробили у 1950 році в харківському проєктному інституті “Хартранспроект”. Автором проєкту був архітектор О. В. Лук’янов. За задумом архітектора, нову будівлю мали звести на старому фундаменті. При цьому передбачалося змінити об’єм центральної частини вокзалу та надати споруді рис неокласицизму.Безпосередньо до відбудови приступили в березні 1951 року. Роботи доручили шостій дільниці тресту “Донбасстройпуть”.

Однак будівництво зіткнулося із численними труднощами. Про проблеми під час реконструкції вокзалу повідомляла місцева газета “Артемовский рабочий”. Зокрема, журналісти звертали увагу на систематичне порушення графіка будівельних робіт. Однією з головних причин затримок була нестача будівельних матеріалів. Через перебої з постачанням теслярі та мулярі не могли виконувати роботи вчасно.

Іноді будівельникам доводилося фактично робити одну й ту саму роботу двічі. Наприклад, через відсутність необхідних балок спочатку встановлювали тимчасові конструкції з непридатних лісоматеріалів. Згодом їх демонтували та замінювали постійними. Ще однією проблемою стало неефективне використання будівельної техніки. За повідомленнями місцевої преси, обладнання недостатньо обслуговували та ремонтували. Зокрема, підйомний кран частіше простоював, ніж працював. Через це виникали додаткові затримки з доставленням матеріалів для зведення стін.

Проблеми з організацією праці та якістю будівництва

Газета “Артемовский рабочий” також критикувала організацію роботи на будівельному майданчику. Завдання працівникам нерідко видавали із запізненням. Через це мулярі й теслярі могли залишатися без роботи протягом робочого дня. На будівництві працювало чимало молодих робітників, однак, за повідомленнями газети, належного навчання для них не організували. Критика стосувалася й інженерно-технічного персоналу, який мав контролювати якість виконання робіт.

Недостатній нагляд призводив до того, що окремі конструкції доводилося переробляти по кілька разів. Один із таких випадків стався, коли в будівлі вокзалу обвалився карниз. Після цього його довелося мурувати заново.

Попри труднощі, наприкінці 1952 року будівництво залізничного вокзалу Бахмут II завершили. Відновлену будівлю здали в експлуатацію майже через два роки після початку робіт. Таким чином, вокзал, який уперше відкрили у 1913 році та який зазнав руйнувань під час Другої світової війни, отримав новий архітектурний вигляд у 1950-х роках.

До теми:

Як у Бахмуті працював аероклуб: історія перших льотчиків міста

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Маріупольська міська військова адміністрація в рамках програми “ЯМаріуполь.Освіта” підтримує випускників 9-х та 11-х класів, які змогли виїхати з тимчасово окупованих територій. Юнаки та дівчата, які продовжують здобувати освіту на вільній території України, можуть розраховувати на комплексну допомогу, що включає до 50 тисяч гривень виплат та техніку для занять.

Про це повідомили в Маріупольській міській раді.

Як працює програма та розмір виплат

Грошова підтримка надається переселенцям поетапно та стимулює до здобуття освіти. Механізм нарахування коштів виглядає так:

• 25 000 гривень випускник отримує за сам факт вступу до професійного училища, фахового коледжу чи університету на підконтрольній Україні території;
• ще 25 000 гривень виплачуються студенту після успішного закінчення першого семестру навчання.

Технічна та психологічна підтримка

Окрім фінансових траншів, програма передбачає забезпечення молоді необхідними інструментами для здобуття знань. Кожен учасник отримує ноутбук для навчання. Також студентам надається безкоштовна допомога кваліфікованого юриста, психолога, соціального працівника та експертна підтримка з вибором майбутньої професії і побудовою кар’єри.

Як подати документи

Щоб долучитися до програми, випускникам або їхнім законним представникам необхідно подати відповідні документи до найближчого центру підтримки “ЯМаріуполь”.

Отримати детальну консультацію щодо переліку необхідних паперів можна щодня з 08:00 до 17:00 за номерами гарячої лінії:

• +380 (50) 345 15 55;
• +380 (67) 345 15 55.

Читайте також:

Яку допомогу можуть отримати українці після виїзду з окупації

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!