5 травня 2024 року в Україні будуть відзначати одне з найважливіших церковних свят — Воскресіння Христове або Великдень. В цей день багато поколінь українців святили воду та їжу, молилися Богу та проводили інші святкові ритуали.

Редакція Бахмут IN.UA дізналася, як правильно вимовляти слова, які пов’язані з Великоднем.

Великдень 2024 

Найбільш розповсюдженою помилкою, яка виникає майже у всіх громадян України, стала неправильна назва самого свята. Річ у тому, що в українській розмовній мові часто використовується назва “Пасха”. Проте, аналогічного слова не існує в літературній мові, закріпленої в словниках, зокрема за авторством Бориса Грінченка. У ній за святом Воскресіння Христового закріплена назва “Великдень”.

Зазначимо, що інколи в художніх творах може використовуватися слово “Пасха”, як синонім словам “Пейсах” та “Песах” — юдейського свята, яке пов’язане з остаточним виходом євреїв з Єгипту та набуттям ними свободи.

Чистий четвер — один із найважливіших днів останнього тижня перед Великоднем, який пов’язують з очищенням душі та тіла перед одним з найбільших релігійних свят року. В його назві також часто можна побачити помилку — додаткову літеру “г” в кінці українського слова “четвер”.

Великодні страви

Помилки в побуті під час Великодня виникають й в інших словах, пов’язаних зі святом. Так, в українській мові солодкий обрядовий хліб має назву “паска”. В той самий час, його часто називають “кулічем”. Це російський варіант назви того ж обрядового хліба. 

Дехто вважає, що “паска” — хліб, який готується з борошна, а “куліч” — десерт без борошна, наприклад, з сиру. Самі ж мовознавці зазначають, що це твердження хибне.

“Творог” або “творожна паска” — це ще один русизм, який часто використовується українцями у побуті. В українській мові таких слів не існує. Натомість той же кисломолочний продукт потрібно називати “домашній сир” або просто “сир”. Якщо ж говорити про “творожну паску”, тоді правильно вживати “сирна паска”.

Також зустрічається помилка, яка стосується курячих яєць до свята. Їх часто називають просто “яєчка”, що насправді означає “парні чоловічі статеві залози”. Правильно великодню страву потрібно називати “крашанками” (якщо вони пофарбовані в один колір) або “писанками” (якщо курячі яйця мають орнамент). Їх часто відносять у церкви в кошиках, а не у “корзинках”.

Читайте також:

• Вечеря на всю сім’ю за 200 гривень: рецепт смачної засипаної капусти
• Бахмутська та Лондонська: рецепти смачної Паски від бахмутських господинь
• Бахмутянка поділилася рецептом універсального тіста для випічки

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Уряд затвердив Програму діяльності та подав її на розгляд парламенту. Документ передбачає створення спеціального Реєстру житла для внутрішньо переміщених осіб у 2027 році, хоча раніше систему планували запустити до 1 жовтня 2026 року. Виконавцем цього проєкту визначено Міністерство з питань громад, територій та ВПО.

Про це повідомив Павло Фролов, Голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Ключові новації майбутнього Реєстру

Новий Реєстр має стати фундаментальною основою для переходу від тимчасового розміщення переселенців до системної житлової політики та довгострокових рішень. Система міститиме такі можливості:

• інтерактивна карта з детальною інформацією про кожен об’єкт, зокрема фотографіями, технічним станом та кількістю доступних місць для проживання;
• вільний вибір житла у будь-якому регіоні України;
• прозорі механізми для залучення партнерських інвестицій на ремонт та будівництво житла.

Окрім створення житлового реєстру, урядова програма визначає й інші важливі кроки для підтримки громадян:

• запровадження інструментів інформування та доступу ВПО до послуг і пільг у форматі “єдиного вікна” у 2026 році;
• запуск єдиного маршруту супроводу та інтеграції ВПО у громадах у 2027 році.

Представники влади наголошують, що Уряд має максимально пришвидшити створення житлового реєстру, оскільки люди, які через війну втратили власні домівки, не мають часу чекати та гостро потребують розв’язання житлового питання вже сьогодні.

Читайте також:

“Люди йдуть пішки з Костянтинівки до Дружківки, щоб евакуюватися”: як відбувається вивезення цивільних на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З прифронтових міст Донецької області триває виїзд цивільного населення з речами. Через зруйновані мости жителі змушені долати частину шляху пішки, а процес евакуації ускладнюється нестачею палива, засобів радіоелектронної боротьби та безпековими загрозами.

Про це редакції Бахмут IN.UA повідомила Ольга Кравченко, керівниця проекту “Дорога життя”.

Звідки виїжджають люди та як шукають житло

За словами керівниці проекту “Дорога життя”, наразі найбільшу кількість заявок на евакуацію надходять з Краматорська, також зі Слов’янська, Дружківки та навіть Костянтинівки.

“Зараз масово почали їхати люди, дуже багато заявок на евакуацію саме з речами. Зі Слов’янська, Краматорська, Дружківки, а ще з Костянтинівки люди пішки виходять. Люди йдуть пішки з Костянтинівки до Дружківки, щоб евакуюватися“, — зазначає Ольга Кравченко.

З останньої евакуація відбувається особливо складно, адже через зруйновані мости спеціалізований транспорт може заїхати лише на початок Дружківки. Тому жителі Костянтинівки змушені йти туди пішки до “пунктів незламності”, де їх забирають волонтери.

“Зараз мости перебиті, тому тільки на початку Дружківки можна заїхати та забрати людей. Їм потрібно дійти до пункту незламності. Усі оповіщені, всі знають, куди виходити, і там волонтери їх забирають“, — пояснює керівниця проекту.

Евакуйовані переважно просять відвезти їх до центральної або західної частини України. Для пошуку житла працює спеціальний менеджер з адаптації, який пропонує варіанти оренди залежно від фінансових можливостей людей. Також волонтери співпрацюють з місцевими адміністраціями:

“Ми ще співпрацюємо з адміністрацією і можемо пропонувати житло в плані села, там, де будинки порожні”, — каже представниця “Дорога життя”.

Хто евакуюється найчастіше

Найчастіше на евакуацію записуються такі категорії населення:

• сім’ї з дітьми — потребують переселення у безпечніші регіони країни;
• маломобільні люди похилого віку — для їхнього перевезення використовують звичайні автомобілі швидкої допомоги, а за потреби залучають медичний персонал для супроводу.

Головні проблеми: безпека, паливо та житло

Процес порятунку людей супроводжується низкою критичних проблем. Місцеві громади частково допомагають волонтерам із паливом та організацією, однак загальних ресурсів не вистачає.

“Для нашої організації на цей момент перша проблема — це пальне. Його недостатньо, ціни ростуть, а через велику кількість евакуацій фінансування не вистачає, щоб вивезти всіх людей. Маломобільні люди просять розселення, але не завжди їм можна знайти соціальне житло“, — наголошує волонтер.

Також окрему становлять ворожі дрони та брак захисного обладнання. За словами Ольги Кравченко, волонтери мають у своєму розпоряджені лише одну машину з РЕБ, яка може заїжджати в Дружківку та інші наближені до фронту населені пункти.

Читайте також:

Евакуація на Донеччині ускладнюється: до Костянтинівки та Лиману групи майже не можуть заїжджати

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!