5 травня 2024 року в Україні будуть відзначати одне з найважливіших церковних свят — Воскресіння Христове або Великдень. В цей день багато поколінь українців святили воду та їжу, молилися Богу та проводили інші святкові ритуали.

Редакція Бахмут IN.UA дізналася, як правильно вимовляти слова, які пов’язані з Великоднем.

Великдень 2024 

Найбільш розповсюдженою помилкою, яка виникає майже у всіх громадян України, стала неправильна назва самого свята. Річ у тому, що в українській розмовній мові часто використовується назва “Пасха”. Проте, аналогічного слова не існує в літературній мові, закріпленої в словниках, зокрема за авторством Бориса Грінченка. У ній за святом Воскресіння Христового закріплена назва “Великдень”.

Зазначимо, що інколи в художніх творах може використовуватися слово “Пасха”, як синонім словам “Пейсах” та “Песах” — юдейського свята, яке пов’язане з остаточним виходом євреїв з Єгипту та набуттям ними свободи.

Чистий четвер — один із найважливіших днів останнього тижня перед Великоднем, який пов’язують з очищенням душі та тіла перед одним з найбільших релігійних свят року. В його назві також часто можна побачити помилку — додаткову літеру “г” в кінці українського слова “четвер”.

Великодні страви

Помилки в побуті під час Великодня виникають й в інших словах, пов’язаних зі святом. Так, в українській мові солодкий обрядовий хліб має назву “паска”. В той самий час, його часто називають “кулічем”. Це російський варіант назви того ж обрядового хліба. 

Дехто вважає, що “паска” — хліб, який готується з борошна, а “куліч” — десерт без борошна, наприклад, з сиру. Самі ж мовознавці зазначають, що це твердження хибне.

“Творог” або “творожна паска” — це ще один русизм, який часто використовується українцями у побуті. В українській мові таких слів не існує. Натомість той же кисломолочний продукт потрібно називати “домашній сир” або просто “сир”. Якщо ж говорити про “творожну паску”, тоді правильно вживати “сирна паска”.

Також зустрічається помилка, яка стосується курячих яєць до свята. Їх часто називають просто “яєчка”, що насправді означає “парні чоловічі статеві залози”. Правильно великодню страву потрібно називати “крашанками” (якщо вони пофарбовані в один колір) або “писанками” (якщо курячі яйця мають орнамент). Їх часто відносять у церкви в кошиках, а не у “корзинках”.

Читайте також:

• Вечеря на всю сім’ю за 200 гривень: рецепт смачної засипаної капусти
• Бахмутська та Лондонська: рецепти смачної Паски від бахмутських господинь
• Бахмутянка поділилася рецептом універсального тіста для випічки

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Покровську окупанти використовують для прикриття руїни багатоповерхових будинків. В одному з них вони облаштували командний пункт. Українські оператори БПЛА виявили і знищили ворожий штаб.

Про це повідомляє полк “Рейд”.

У Покровську знищили російський командний пункт

У Покровську військові 9-ї мотострілецької бригади зс рф облаштували командний пункт у руїнах багатоповерхівки. Таким чином противник маскує свої військові локації в цивільній забудові, щоб уникнути виявлення та ураження.

Однак, таке маскування не допомогло окупантам. Оператори 413-го полку Сил безпілотних систем “Рейд” виявили та знищили командний пункт.

“Ураження командного пункту 9 омсбр зі складу 51 армії ослабить можливості ворога планувати та координувати наступальні дії на Донбасі”, — зазначають військові.

Це вже другий командний пункт окупантів, який уразили бійці полку “Рейд”. Наприкінці квітня було знищено пункт тимчасової дислокації 36-ї бригади, яка бере участь у бойових діях на Донеччині.

Читайте також:

• 40 атак за добу: російські військові посилили наступ на Покровському напрямку
• На Донеччині ЗСУ збили один із найдорожчих безпілотників армії рф
• ЗСУ знищили понад 20 російських піхотинців, які намагалися прорватися до Часового Яру з Бахмута

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Темпи евакуації з міст Донецької області залишаються високими. Найактивніше місцеві жителі виїжджають зі Слов’янська та Краматорська, а з прифронтових населених пунктів люди продовжують рятуватися самостійно або за допомогою волонтерів.

Про те, хто зараз виїжджає найактивніше, куди прямують переселенці та як працюватиме нова програма, редакції Бахмут IN.UA розповів Євген Ткачов, представник гуманітарної місії “Проліска” в Донецькій області.

Евакуація з Донеччини: хто виїжджає

Темпи виїзду цивільного населення зі Слов’янська та Краматорська залишаються високими. З цих міст щоденно евакуюються сотні людей. Трохи збільшилася кількість сімей з дітьми завдяки новому проєкту гуманітарної місії, який дозволяє вивозити родини вантажівками разом із їхнім майном. Також зросла кількість немобільних людей та пацієнтів лікарень, яких вивозять після поранень спеціальним медичним транспортом.

З прифронтових міст Дружківка та Миколаївка дедалі частіше евакуюються люди похилого віку.

“А для них поштовхом для евакуації є зникнення комуналки, електрики, водопостачання та закриття аптек. Тобто, коли немає доступу до ліків, вони швидше евакуюються“, — пояснює Євген Ткачов.

У Костянтинівці ситуація інакша: виходять усі, хто може. Людей вивозять тачками, велосипедами, а дехто виходить з міста самостійно.

“Звісно, коли більше сотні людей щоденно виїжджає, то я можу назвати це масовим явищем. І це ж тільки те, що ми бачимо, що вивозять Проліска або інші гуманітарні місії“, — коментує представник організації.

Паралельно триває так звана “мікроевакуація”. Деякі мешканці прифронтових сіл переїжджають до більших міст — Слов’янська та Краматорська.

Як працює програма вивезення людей із речами

Експериментальна програма гуманітарної місії, яка дозволяє родинам евакуюватися разом із власним майном, вже працює на постійній основі, однак графік залежить від кількості речей та маршрутів.

Автівка розвантажується та одразу їде за іншою родиною. Темпи вивезення можуть сильно відрізнятися: багатодітна сім’я може зайняти мінівен та вантажівку, що забере дві доби, а в інших випадках за один день можна евакуювати три родини.

“Тому автівка за тиждень може вивезти п’ять сімей, а може вивезти дві сім’ї“, — каже Євген Ткачов.

Окрім того, швидкість поїздки залежить від стану доріг: якщо шлях пролягає сільськими розбитими автошляхами, евакуація значно ускладнюється.

Виклики для волонтерів на Донеччині

Ситуація з безпекою залишається складною. Якщо раніше обстріли Слов’янська та Краматорська частіше відбувалися вночі, то тепер вони трапляються і вдень.

“Тобто тепер стикаємось не тільки з дронами на самому прифронті, але й з можливістю потрапити під обстріл авіабомбами чи ракетами навіть в теоретично безпечному місці“, — розповів представник гуманітарної місії.

Російські дрони-камікадзе також загрожують евакуаційним автомобілям навіть за 40-50 кілометрів від лінії фронту. На дорозі між Олександрівкою та Краматорськом часто можна побачити спалені автомобілі.

Ще однією проблемою залишається стан дорожнього покриття, зокрема, між Лозовою та Павлоградом, що суттєво уповільнює рух евакуаційного транспорту. Також для деяких волонтерських ініціатив відчутним викликом є подорожчання пального.

Крім того, фіксується тенденція, коли деякі люди виїжджають, оформлюють відповідні виплати, а потім повертаються назад до міст Донецької області.

Читайте також:

Евакуація з Донеччини: скільки людей відмовляються виїжджати

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!