5 травня 2024 року в Україні будуть відзначати одне з найважливіших церковних свят — Воскресіння Христове або Великдень. В цей день багато поколінь українців святили воду та їжу, молилися Богу та проводили інші святкові ритуали.

Редакція Бахмут IN.UA дізналася, як правильно вимовляти слова, які пов’язані з Великоднем.

Великдень 2024 

Найбільш розповсюдженою помилкою, яка виникає майже у всіх громадян України, стала неправильна назва самого свята. Річ у тому, що в українській розмовній мові часто використовується назва “Пасха”. Проте, аналогічного слова не існує в літературній мові, закріпленої в словниках, зокрема за авторством Бориса Грінченка. У ній за святом Воскресіння Христового закріплена назва “Великдень”.

Зазначимо, що інколи в художніх творах може використовуватися слово “Пасха”, як синонім словам “Пейсах” та “Песах” — юдейського свята, яке пов’язане з остаточним виходом євреїв з Єгипту та набуттям ними свободи.

Чистий четвер — один із найважливіших днів останнього тижня перед Великоднем, який пов’язують з очищенням душі та тіла перед одним з найбільших релігійних свят року. В його назві також часто можна побачити помилку — додаткову літеру “г” в кінці українського слова “четвер”.

Великодні страви

Помилки в побуті під час Великодня виникають й в інших словах, пов’язаних зі святом. Так, в українській мові солодкий обрядовий хліб має назву “паска”. В той самий час, його часто називають “кулічем”. Це російський варіант назви того ж обрядового хліба. 

Дехто вважає, що “паска” — хліб, який готується з борошна, а “куліч” — десерт без борошна, наприклад, з сиру. Самі ж мовознавці зазначають, що це твердження хибне.

“Творог” або “творожна паска” — це ще один русизм, який часто використовується українцями у побуті. В українській мові таких слів не існує. Натомість той же кисломолочний продукт потрібно називати “домашній сир” або просто “сир”. Якщо ж говорити про “творожну паску”, тоді правильно вживати “сирна паска”.

Також зустрічається помилка, яка стосується курячих яєць до свята. Їх часто називають просто “яєчка”, що насправді означає “парні чоловічі статеві залози”. Правильно великодню страву потрібно називати “крашанками” (якщо вони пофарбовані в один колір) або “писанками” (якщо курячі яйця мають орнамент). Їх часто відносять у церкви в кошиках, а не у “корзинках”.

Читайте також:

• Вечеря на всю сім’ю за 200 гривень: рецепт смачної засипаної капусти
• Бахмутська та Лондонська: рецепти смачної Паски від бахмутських господинь
• Бахмутянка поділилася рецептом універсального тіста для випічки

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Український monobank повністю скасував комісії за міжнародні SWIFT-платежі. Зміни діють для всіх категорій користувачів — як для фізичних осіб, так і для представників бізнесу.

Про це повідомив Олег Гороховський, співвласник monobank.

monobank скасував комісію за всі закордонні SWIFT-перекази

Відтепер вхідні та вихідні закордонні перекази через систему SWIFT здійснюються без стягнення додаткової плати. Раніше середня вартість однієї такої транзакції становила близько тисячі гривень. Сумарний річний дохід банку від цих зборів перевищував 11 мільйонів гривень.

Про нововведення розповів співвласник банку Олег Гороховський. За його словами, рішення ухвалене для підтримки користувачів.

“Подумали, що і бізнесам, і звичайним людям такі платежі зараз справді важливі. Бізнесам — для дешевших закупівель у складний час, людям — для оплати навчання, лікування та військової амуніції. Тож не будемо ускладнювати. Відсьогодні все безкоштовно!”, — написав Олег Гороховський.

Відсутність комісії дозволить клієнтам заощаджувати кошти під час різних фінансових операцій:

• оплата закордонних контрактів та закупівель для підприємців;
• розрахунки за медичні послуги за межами України;
• грошові перекази за навчання в іноземних закладах;
• придбання військового спорядження та амуніції.

Читайте також:

Соціальна допомога замість пенсії: критерії отримання та інструкція з онлайн-оформлення

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Зміна у сприйнятті власного тіла розпочинається з моменту отримання поранення. У новому дослідженні, в якому взяли участь 27 ветеранів та ветеранок із різними типами поранень, експерти проаналізували, як фізичні травми впливають на сексуальність, самооцінку та повернення до інтимного життя. Віднопвідні результати увійшли в посібник “Любись” про сексуальність після поранень.

Про це йдется в новому достідженні аналітиків VeteranHUB.

Сексуальність та стосунки з тілом після поранення

У Києві відбулася презентація проєкту Resex 2.0, у межах якого команда “Ветеран Хабу” випустила нове дослідження та посібник “Любись. Коли тіло відчуває інакше”. Захід пройшов 28 травня. Матеріали присвячені темі чутливості та змінам у сексуальному досвіді людей, які отримали поранення. До розробки проєкту автори залучили профільних експертів із фізичного відновлення та сексуальної реабілітації.

Досвід респондентів показує, що для частини поранених усвідомлення травми супроводжується не лише боротьбою за виживання, а й думками про цілісність тіла, сексуальність та репродуктивну функцію.

Відповіді щодо хвилювання про стан статевих органів у перший момент після поранення були різними. Це не завжди залежало від тяжкості травми, а радше від того, наскільки важливим є сексуальне життя для людини:

• деякі військові цікавилися у медиків станом репродуктивних органів під час первинного огляду;
• військові з медичним досвідом або бойові медики самостійно оцінювали свій стан та можливий вплив травми на майбутнє сексуальне здоров’я;
• частині поранених медики на стабілізаційних пунктах самостійно перевіряли наявність статевих органів, розуміючи важливість цієї теми для військових;
• частина респондентів зазначала, що під час евакуації зовсім не думали про сексуальність, особливо ті, хто перебував без свідомості. 

На відміну від чоловіків, ветеранки під час поранення демонстрували інший фокус уваги і не замислювалися про свою сексуальність чи репродуктивне здоров’я. Для чоловіків такі хвилювання є закономірним проявом ідентичності. Окрім сексуальної функції, деякі чоловіки, особливо ті, хто не мав дітей, переймалися збереженням репродуктивного здоров’я.

Інформаційний вакуум на етапі лікування

Після евакуації розпочинається етап лікування, який може тривати від кількох місяців до понад року. Під час лікування військових здебільшого цікавить можливість займатися сексом, а на психологічному рівні — власна самооцінка та сприйняття їхнього зміненого тіла іншими людьми.

Головною проблемою на цьому етапі стає загальна нестача інформації щодо стану здоров’я та подальших кроків. В Україні досі немає розробленого і затвердженого протоколу сексуальної реабілітації. Обговорення інтимних потреб не є частиною лікування і виникає лише з ініціативи медиків або самого пацієнта.

У лікарнях та шпиталях не завжди є спеціалісти, здатні надати фахову консультацію щодо сексуального здоров’я. Для частини персоналу ця тема залишається табуйованою. Відсутність інформування з боку лікарів може негативно впливати на подальше відновлення. Люди залишаються наодинці зі змінами, уникають розмов про свої переживання та можуть сприймати невпевненість у собі як норму.

Деякі респонденти згадували негативний досвід взаємодії зі шпитальними психологами через їхній брак експертизи, розуміння та емпатії у темі сексуальності. Найбільше потребу в інформації відчували ветерани зі спінальною травмою. Тим, кому пощастило зустріти фахових лікарів або реабілітологів, консультації про способи покращення ерекції та можливості досягнення еякуляції надавали вирішальну підтримку.

Прийняття тіла та відновлення лібідо

Усвідомлення себе у зміненому тілі часто приходило до військових лише тоді, коли вони могли побачити себе або доторкнутися до ран. Нерозуміння діагнозу та прогнозів одужання ускладнює перехід до етапу прийняття власного тіла. Дехто сприймав свій фізичний стан фаталістично, але підтримка близьких допомагала подолати цю кризу.

Після стабілізації стану та покращення самопочуття більшість респондентів відзначала підвищене бажання сексуального контакту та зростання лібідо. Така фізична реакція була характерна для чоловіків з різними типами травм. Інтенсивне бажання сексу ветерани також пов’язували зі спробами протестувати функціональність тіла та зняти напругу після пережитого стресу та бойових дій. Водночас у розповідях ветеранок подібні спостереження не фіксувалися.

Експерти-сексологи пояснюють, що для військових, які тривалий час перебували в умовах хронічного стресу, сексуальна активність стає одним зі способів упоратися з напруженням. Проте в інших може формуватися протилежна реакція — різке зниження або повна відсутність сексуального потягу.

Перші сексуальні практики після поранення

Повернення до сексуального життя для частини ветеранів розпочиналося ще на етапі лікування, задовго до повного фізичного відновлення.

Перші сексуальні практики супроводжувалися такими особливостями:

• військові починали шукати можливості для задоволення потреб, зокрема через мастурбацію;
• дехто займався сексом ще в лікарні, коли знаходив можливість усамітнитися, або під час переведення між медичними закладами;
• для багатьох перший статевий акт був способом переконатися у своїй фізичній спроможності, де вирішальним був факт еякуляції;
• перші спроби часто супроводжувалися болем через незагоєні рани, травми хребта чи фантомні болі в ампутованих кінцівках.

Читайте також:

Виплати військовим у 2026 році: різниця між бойовими та грошовим забезпеченням

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!