5 травня 2024 року в Україні будуть відзначати одне з найважливіших церковних свят — Воскресіння Христове або Великдень. В цей день багато поколінь українців святили воду та їжу, молилися Богу та проводили інші святкові ритуали.

Редакція Бахмут IN.UA дізналася, як правильно вимовляти слова, які пов’язані з Великоднем.

Великдень 2024 

Найбільш розповсюдженою помилкою, яка виникає майже у всіх громадян України, стала неправильна назва самого свята. Річ у тому, що в українській розмовній мові часто використовується назва “Пасха”. Проте, аналогічного слова не існує в літературній мові, закріпленої в словниках, зокрема за авторством Бориса Грінченка. У ній за святом Воскресіння Христового закріплена назва “Великдень”.

Зазначимо, що інколи в художніх творах може використовуватися слово “Пасха”, як синонім словам “Пейсах” та “Песах” — юдейського свята, яке пов’язане з остаточним виходом євреїв з Єгипту та набуттям ними свободи.

Чистий четвер — один із найважливіших днів останнього тижня перед Великоднем, який пов’язують з очищенням душі та тіла перед одним з найбільших релігійних свят року. В його назві також часто можна побачити помилку — додаткову літеру “г” в кінці українського слова “четвер”.

Великодні страви

Помилки в побуті під час Великодня виникають й в інших словах, пов’язаних зі святом. Так, в українській мові солодкий обрядовий хліб має назву “паска”. В той самий час, його часто називають “кулічем”. Це російський варіант назви того ж обрядового хліба. 

Дехто вважає, що “паска” — хліб, який готується з борошна, а “куліч” — десерт без борошна, наприклад, з сиру. Самі ж мовознавці зазначають, що це твердження хибне.

“Творог” або “творожна паска” — це ще один русизм, який часто використовується українцями у побуті. В українській мові таких слів не існує. Натомість той же кисломолочний продукт потрібно називати “домашній сир” або просто “сир”. Якщо ж говорити про “творожну паску”, тоді правильно вживати “сирна паска”.

Також зустрічається помилка, яка стосується курячих яєць до свята. Їх часто називають просто “яєчка”, що насправді означає “парні чоловічі статеві залози”. Правильно великодню страву потрібно називати “крашанками” (якщо вони пофарбовані в один колір) або “писанками” (якщо курячі яйця мають орнамент). Їх часто відносять у церкви в кошиках, а не у “корзинках”.

Читайте також:

• Вечеря на всю сім’ю за 200 гривень: рецепт смачної засипаної капусти
• Бахмутська та Лондонська: рецепти смачної Паски від бахмутських господинь
• Бахмутянка поділилася рецептом універсального тіста для випічки

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Благодійний фонд “Право на захист” відкрив збір заявок на Національну нагороду “Партнери впливу”. Це відзнака для місцевих українських громадських та благодійних організацій, які працюють у сфері гуманітарного захисту.

Про це редакції Бахмут IN.UA повідомили представники БФ “Право на захист”.

Нагорода “Партнери впливу” для українських ГО

Сьогодні, 24 серпня, благодійний фонд “Право на захист” відкрив збір заявок на здобуття Національної нагороди “Партнери впливу” для місцевих організацій громадянського суспільства. Він триватиме до 13 вересня.

Нагороду можуть отримати місцеві українські ОГС, які працюють у сфері гуманітарного захисту. Діяльність організації має бути зосереджена в межах однієї-трьох областей, однієї громади або обмеженої кількості громад.

Заявниками можуть бути:

• громадські об’єднання — громадські організації та спілки, які мають статус неприбуткової організації та відповідають коду неприбутковості 0032;
• благодійні організації — благодійні фонди, благодійні установи та благодійні організації, які мають статус неприбуткової організації та відповідають коду неприбутковості 0036;

Організація має бути зареєстрована в Україні не менше ніж за два роки до дати оголошення прийому заявок на нагороду.

Не можуть подавати заявки:

• волонтерські спільноти та групи, які не мають статусу юридичної особи;
• органи місцевого самоврядування;
• комунальні та інші неприбуткові заклади й установи;
• міжнародні організації та їхні представництва в Україні.

Всього передбачені три номінації для нагородження та одна спеціальна відзнака від консорціуму PULSE.

Подати заявку на нагороду можна за покликанням.

Читайте також:

• З Бахмута на нагороду “Молода людина року” дебютували 7 містян: деталі
• Новий закон про ВПО: чому правозахисники вимагають змінити правила обліку
• У Бахмутській громаді створять окрему програму підтримки ветеранів та родин загиблих

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Російські окупанти атакували FPV-дроном чоловіка, який їхав на велосипеді в селищі Василівська Пустош Краматорської громади. Дрон був у засідці й, зафіксувавши чоловіка, прицільно атакував його. Відео з дрона опублікували самі ж окупанти.

Про це повідомляє Центр вивчення окупації.

Російський дрон атакував чоловіка у Василівській Пустоші

Російський дрон атакував велосипедиста в селищі Василівська Пустош Краматорської громади. Відео оприлюднили самі окупанти на каналі 3-ї загальновійськової армії зс рф.

На кадрах видно, що російський дрон був у засідці. Потім він зафіксував чоловіка, який їхав на велосипеді. Дрон піднявся у повітря і прицільно атакував людину. Видно, що велосипедист намагався здати назад та втікти, але йому не вдалося.

Видно, що чоловік був одягнений у цивільний одяг. При ньому не було зброї чи будь-яких речей з військовою символікою або пікселем.

Самі росіяни назвали цю атаку “знищенням живої сили противника”. Про долю чоловіка невідомо.

Читайте також:

• “Люди йдуть пішки з Костянтинівки до Дружківки, щоб евакуюватися”: як відбувається вивезення цивільних на Донеччині
• Донецька прокуратура повідомила про підозру росіянину, який стратив українського полоненого
• РФ намагається охопити Костянтинівку з двох флангів: у 93 ОМБр розповіли про тактику росіян

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!