5 травня 2024 року в Україні будуть відзначати одне з найважливіших церковних свят — Воскресіння Христове або Великдень. В цей день багато поколінь українців святили воду та їжу, молилися Богу та проводили інші святкові ритуали.

Редакція Бахмут IN.UA дізналася, як правильно вимовляти слова, які пов’язані з Великоднем.

Великдень 2024 

Найбільш розповсюдженою помилкою, яка виникає майже у всіх громадян України, стала неправильна назва самого свята. Річ у тому, що в українській розмовній мові часто використовується назва “Пасха”. Проте, аналогічного слова не існує в літературній мові, закріпленої в словниках, зокрема за авторством Бориса Грінченка. У ній за святом Воскресіння Христового закріплена назва “Великдень”.

Зазначимо, що інколи в художніх творах може використовуватися слово “Пасха”, як синонім словам “Пейсах” та “Песах” — юдейського свята, яке пов’язане з остаточним виходом євреїв з Єгипту та набуттям ними свободи.

Чистий четвер — один із найважливіших днів останнього тижня перед Великоднем, який пов’язують з очищенням душі та тіла перед одним з найбільших релігійних свят року. В його назві також часто можна побачити помилку — додаткову літеру “г” в кінці українського слова “четвер”.

Великодні страви

Помилки в побуті під час Великодня виникають й в інших словах, пов’язаних зі святом. Так, в українській мові солодкий обрядовий хліб має назву “паска”. В той самий час, його часто називають “кулічем”. Це російський варіант назви того ж обрядового хліба. 

Дехто вважає, що “паска” — хліб, який готується з борошна, а “куліч” — десерт без борошна, наприклад, з сиру. Самі ж мовознавці зазначають, що це твердження хибне.

“Творог” або “творожна паска” — це ще один русизм, який часто використовується українцями у побуті. В українській мові таких слів не існує. Натомість той же кисломолочний продукт потрібно називати “домашній сир” або просто “сир”. Якщо ж говорити про “творожну паску”, тоді правильно вживати “сирна паска”.

Також зустрічається помилка, яка стосується курячих яєць до свята. Їх часто називають просто “яєчка”, що насправді означає “парні чоловічі статеві залози”. Правильно великодню страву потрібно називати “крашанками” (якщо вони пофарбовані в один колір) або “писанками” (якщо курячі яйця мають орнамент). Їх часто відносять у церкви в кошиках, а не у “корзинках”.

Читайте також:

• Вечеря на всю сім’ю за 200 гривень: рецепт смачної засипаної капусти
• Бахмутська та Лондонська: рецепти смачної Паски від бахмутських господинь
• Бахмутянка поділилася рецептом універсального тіста для випічки

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Броварах та Броварському районі розпочали збір інформації про дітей із родин внутрішньо переміщених осіб, які у 2026 році підуть до першого класу. Дані необхідні для забезпечення майбутніх школярів шкільними рюкзаками.

Про це повідомляє Сватівський гуманітарний хаб у місті Бровари.

Як зареєструвати першокласника з родини ВПО для отримання шкільного рюкзака

У Броварах та Броварському районі триває збір інформації про дітей із родин внутрішньо переміщених осіб, які у 2026 році вперше підуть до школи. Ініціатива покликана допомогти майбутнім першокласникам підготуватися до навчального року. Для цього організатори формують перелік дітей, яких планують забезпечити шкільними рюкзаками.

Для участі батькам або законним представникам необхідно заповнити спеціальну Google-форму.

Організатори звертають увагу, що збір інформації стосується родин ВПО з усіх областей України, які мають чинну довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та зареєстровані у місті Бровари або Броварському районі.

У анкеті потрібно вказати:

• ПІБ дитини;
• ПІБ одного з батьків (опікунів) які зареєстровані, як ВПО в м. Бровари та Броварському районі;
• дата народження дитини;
• чи має дитина статус ВПО;
• місце реєстрації проживання (повна адреса, як у паспорті);
• місце фактичного проживання (повна адреса, як в довідці ВПО);
• номер телефону для контакту.

До теми:

Як записатися до Бахмутської лікарні в Броварах

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У червні приріст окупованих територій склав 84 квадратні кілометри. Проте з урахуванням успіхів Сил оборони України загальний територіальний баланс для російської армії залишається від’ємним другий місяць поспіль. Також спостерігається зміна інтенсивності штурмових дій противника на ключових напрямках фронту.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Дані DeepState щодо територій та тактики противника

За інформацією аналітичного проєкту DeepState, протягом червня російська армія змогла просунутися на 84 квадратні кілометри. Оскільки дані про звільнені українськими підрозділами території публікуються із затримкою, фактичний результат для противника є від’ємним, хоча різниця у площах залишається невеликою.

Аналітики фіксують зростання загальної кількості штурмових дій на 4,4%. Специфіка цих атак полягає у низькій якості виконання. Фіксуються випадки, коли у штурм відправляють одного піхотинця російської армії.

В DeepState зазначають, що кількість російських штурмових дій у червні зросла ще на 4,4%, однак це пов’язано зі зміною їхнього характеру. За оцінкою експертів, дедалі частіше окупанти здійснюють атаки малими групами або поодинці.

Водночас у другій половині червня російські війська досягли певних успіхів у районі Костянтинівки, на Добропільсько-Костянтинівському напрямку та поблизу Гуляйполя, що дозволило їм дещо покращити ситуацію порівняно з травнем.

Ситуація на Слов’янському, Лиманському та Краматорському напрямках

На Слов’янському напрямку кількість штурмів дещо зросла. Противник здійснив 28 атак порівняно з 27 попередньої доби. Спроби просування зафіксовані у бік населених пунктів Крива Лука, Рай-Олександрівка та в районі Різниківки.

На Лиманському відтинку інтенсивність бойових дій знизилася з 14 до 11 атак. Російська армія намагалася вклинитися в оборону в районі Новоселівки та у напрямку Ставків, Озерного, Лиману і Дробишевого.

На Краматорському напрямку активність противника збільшилася. Зафіксовано три боєзіткнення у бік Тихонівки, Миколаївки та в районі Часового Яру, тоді як минулої доби відбувся лише один штурм.

Бойові дії на Покровському та Костянтинівському відтинках

Покровський напрямок залишається зоною найбільшої активності російської армії, де кількість атак зросла з 31 до 33. Українські підрозділи зупинили штурмові дії в районах населених пунктів Родинське, Новоолександрівка, Василівка, Новомиколаївка, Молодецьке, Гришине, Удачне. Також спроби просування відбувалися у бік Торецького, Нового Донбасу, Білицького, Шевченка, Сергіївки, Новогришиного, Новопавлівки та Новопідгороднього.

На Костянтинівському напрямку спостерігається спад інтенсивності боїв з 23 до 20 атак. Зіткнення відбувалися в районах Новодмитрівки, Костянтинівки, Іллінівки, Степанівки та у бік Райського.

Втрати російської армії

Станом на 2 липня 2026 року загальні бойові втрати противника в особовому складі орієнтовно становлять 1 405 900 осіб. За минулу добу ліквідовано 1 140 військовослужбовців російської армії, що дещо менше за попередній показник у 1 210 осіб.

Також змінилася пропорція знищеної техніки. Зросли втрати противника у безпілотниках та реактивних системах залпового вогню, проте зменшилася кількість знищеної артилерії та автомобільної техніки. За добу ліквідовано наступне озброєння

• 2 123 безпілотники оперативно-тактичного рівня;
• 353 одиниці автомобільної техніки та автоцистерн;
• 57 артилерійських систем;
• 9 наземних робототехнічних комплексів;
• 7 реактивних систем залпового вогню;
• 7 одиниць спеціальної техніки;
• 5 бойових броньованих машин;
• 1 крилату ракету.

Читайте також:

Російська армія просунулася поблизу Закітного — DeepState

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!