5 травня 2024 року в Україні будуть відзначати одне з найважливіших церковних свят — Воскресіння Христове або Великдень. В цей день багато поколінь українців святили воду та їжу, молилися Богу та проводили інші святкові ритуали.

Редакція Бахмут IN.UA дізналася, як правильно вимовляти слова, які пов’язані з Великоднем.

Великдень 2024 

Найбільш розповсюдженою помилкою, яка виникає майже у всіх громадян України, стала неправильна назва самого свята. Річ у тому, що в українській розмовній мові часто використовується назва “Пасха”. Проте, аналогічного слова не існує в літературній мові, закріпленої в словниках, зокрема за авторством Бориса Грінченка. У ній за святом Воскресіння Христового закріплена назва “Великдень”.

Зазначимо, що інколи в художніх творах може використовуватися слово “Пасха”, як синонім словам “Пейсах” та “Песах” — юдейського свята, яке пов’язане з остаточним виходом євреїв з Єгипту та набуттям ними свободи.

Чистий четвер — один із найважливіших днів останнього тижня перед Великоднем, який пов’язують з очищенням душі та тіла перед одним з найбільших релігійних свят року. В його назві також часто можна побачити помилку — додаткову літеру “г” в кінці українського слова “четвер”.

Великодні страви

Помилки в побуті під час Великодня виникають й в інших словах, пов’язаних зі святом. Так, в українській мові солодкий обрядовий хліб має назву “паска”. В той самий час, його часто називають “кулічем”. Це російський варіант назви того ж обрядового хліба. 

Дехто вважає, що “паска” — хліб, який готується з борошна, а “куліч” — десерт без борошна, наприклад, з сиру. Самі ж мовознавці зазначають, що це твердження хибне.

“Творог” або “творожна паска” — це ще один русизм, який часто використовується українцями у побуті. В українській мові таких слів не існує. Натомість той же кисломолочний продукт потрібно називати “домашній сир” або просто “сир”. Якщо ж говорити про “творожну паску”, тоді правильно вживати “сирна паска”.

Також зустрічається помилка, яка стосується курячих яєць до свята. Їх часто називають просто “яєчка”, що насправді означає “парні чоловічі статеві залози”. Правильно великодню страву потрібно називати “крашанками” (якщо вони пофарбовані в один колір) або “писанками” (якщо курячі яйця мають орнамент). Їх часто відносять у церкви в кошиках, а не у “корзинках”.

Читайте також:

• Вечеря на всю сім’ю за 200 гривень: рецепт смачної засипаної капусти
• Бахмутська та Лондонська: рецепти смачної Паски від бахмутських господинь
• Бахмутянка поділилася рецептом універсального тіста для випічки

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У так званій “днр” проходять дитячі змагання “Зарніца”. Це всеросійська воєнно-патріотична гра, яка є частиною великої системи мілітаризації дітей. Дітей віком від 6 років долучають до так званих змагань, які насправді мають на меті базову армійську підготовку. Учасники гри змагаються в умовах, наближених до поля бою, та освоюють різні військові спеціальності, серед яких інженер-сапер, штурмовик, воєнкор, медик та інші.

Як окупанти мілітаризують українських дітей на ТОТ під прикриттям змагань, розповідає Бахмут IN.UA.

Гра “Зарніца” у “днр”: як мілітаризують молодь

На тимчасово окупованій Донеччині набирає популярності дитяча гра “Зарніца”. Це воєнно-патріотичні змагання, які проводять на території росії та тимчасово окупованих територіях України. Участь у ній беруть збірні команди молодіжних громадських об’єднань та учнів освітніх закладів. До змагань залучають як старшокласників, так і першачків — грати у “Зарніцу” можуть діти віком від 6 років.

Примітка. Гра “Зарніца” сягає корінням у радянські часи. Офіційно її заснували у 1967 році. Метою гри було військово-патріотичне виховання радянської молоді. Також “Зарніца” входила до плану початкової військової підготовки у середніх навчальних закладах у зв’язку зі скороченням військової служби з 3 до 2 років. Першим командувачем гри був радянський воєначальник Василь Казаков. Він наказав створити юнармійські батальйони, навчити молодь навичкам армійського життя, а також виховувати молодь у дусі “готовності протистояти будь-яким ворогам”.

У лютому 2026 року в так званій “днр” стартував третій сезон гри “Зарніца 2.0”. Вона має видозмінену назву, оскільки є наступницею радянської гри, яку продовжує рф. Організатором “Зарніци” є рух “юнармія”, який займається мілітаризацією дітей, та громадська організація “Російський союз молоді”.

Партнером гри виступає міноборони рф. Саме за сприяння міністерства дітям надають навчально-матеріальну базу та майданчики для проведення гри, які фактично є полігонами.

У російському інформаційному просторі “Зарніца” подається як захоплива гра, де діти можуть змагатися командами однолітків. Та насправді за нею ховається справжня армійська підготовка. Для того, щоб взяти участь у грі, діти мають опанувати базові військові навички, а саме:

• стройову підготовку;
• знання з військової історії та символіки росії;
• орієнтування на місцевості;
• стрільбу;
• метання гранати;
• силову підготовка.

Фактично діти приміряють на себе ролі військових. Кожен учасник команди виконує різні функції, які передбачені такими військовими спеціальностями:

• воєнкор;
• командир загону;
• медик;
• оператор БПЛА;
• інженер-сапер;
• зв’язківець;
• штурмовик.

Для підготовки до змагань у рф розробили онлайн-курс підготовки на кожну зі спеціальностей. Зокрема, медики вчаться надавати першу допомогу “пораненим” бійцям та евакуювати їх з поля бою. Зв’язківці мають навчитися організувати зв’язок між командиром та “бійцями”, опанувати шифрування і дешифрування інформації. Діти, які хочуть приміряти роль командира, повинні вміти вибудовувати бойовий порядок групи, працювати з топографічними картами і визначати дальність до мети. Сапери проводять розвідку місцевості, виявляють мінно-вибухові загородження та допомагають організувати безпечний прохід через перешкоди. А оператори БПЛА, керуючи дронами, відповідають за повітряну розвідку.

Ключові ролі виконують штурмовики. Під час гри вони відповідають за придушення позицій противника і прикриття “побратимів”. Щоб успішно виконати завдання, штурмовику потрібні навички вогневої підготовки, розуміння принципів ведення бою в обмеженому просторі, а також вміти правильно заходити до приміщень, працювати з кутами та діяти під час штурму.

Суть гри — першим захопили фортецю та прапор противника. Самі ігри відбуваються на полігонах, де створюють реальні умови бою. На кадрах з ігор видно, що діти пересуваються окопами, полями та “воюють” в умовах житлової забудови. Таким чином дітей у форматі гри навчають, як діяти на полі бою. Це фактично є підготовкою до службі в армії рф.

З 23 лютого по 10 червня 2026 року на окупованій Донеччині триватуть відбіркові ігри. Найкращі команди у різних вікових категоріях представлятуть так звану “днр” на фінальній грі, яка відбудеться 10 серпня.

За словами ватажка “днр” дениса пушиліна, на окупованій Донеччині серйозно готуються до “Зарніци”. Окупанти налагодили роботу центру “Воїн”, де діти вчаться керувати дронами, опановують навички надання першої допомоги та елементи військово-патріотичної підготовки. За словами пушиліна, це необхідно для “формування сильного та відповідального покоління”.

Переможцям гри передбачені різні види нагород. Серед них солодкі призи, грошові призи (передбачаються в окремих регіонах за ініціативи місцевої влади), та додаткові пільги, наприклад компенсація витрат на навчання у вищих чи середніх закладах освіти або іменні стипендії.

Читайте також:

• Росіяни використали для пропаганди історію дитини з Бахмута
• У Донецьку презентували серіал про війну: які меседжі російської пропаганди він просуває
• “Вдень ходять до російської школи, а у вільний час вчать українські предмети”: як діти з ТОТ боряться за вступ в українські виші

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З 22 квітня у Полтаві стартувала видача спеціалізованих гігієнічних наборів для внутрішньо переміщених осіб, які переїхали до області у 2026 році та належать до вразливих категорій.

Про це повідомляє Карітас Полтава.

Хто може отримати допомогу

Благодійна організація “Карітас Полтава” розпочне з 22 квітня видачу спеціалізованих гігієнічних наборів для внутрішньо переміщених осіб (ВПО), які переїхали до Полтавської області після 1 січня 2026 року. Допомога надається тим, хто раніше не отримував подібні набори та належить до однієї з вразливих категорій:

• особи з інвалідністю (1, 2, 3 групи, а також інвалідність з дитинства);
• люди з важкими захворюваннями;
• особи віком 70+ за наявності медичних показань.

Реєстрація на отримання допомоги проводиться у Полтаві за адресою: вулиця Гоголя, 28. Прийом здійснюється щодня з 10:00. Перед отриманням допомоги організатори перевірятимуть, чи отримувала особа подібну підтримку раніше.

Для реєстрації необхідно надати:

• паспорт (оригінал);
• ідентифікаційний код;
• довідку ВПО;
• документи, що підтверджують належність до вразливої категорії.

Додаткову інформацію можна отримати за телефоном +380 (50) 346 4883.

До теми:

Відпочинок у Кракові для дітей ВПО та військових: як зареєструватися

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!