5 травня 2024 року в Україні будуть відзначати одне з найважливіших церковних свят — Воскресіння Христове або Великдень. В цей день багато поколінь українців святили воду та їжу, молилися Богу та проводили інші святкові ритуали.

Редакція Бахмут IN.UA дізналася, як правильно вимовляти слова, які пов’язані з Великоднем.

Великдень 2024 

Найбільш розповсюдженою помилкою, яка виникає майже у всіх громадян України, стала неправильна назва самого свята. Річ у тому, що в українській розмовній мові часто використовується назва “Пасха”. Проте, аналогічного слова не існує в літературній мові, закріпленої в словниках, зокрема за авторством Бориса Грінченка. У ній за святом Воскресіння Христового закріплена назва “Великдень”.

Зазначимо, що інколи в художніх творах може використовуватися слово “Пасха”, як синонім словам “Пейсах” та “Песах” — юдейського свята, яке пов’язане з остаточним виходом євреїв з Єгипту та набуттям ними свободи.

Чистий четвер — один із найважливіших днів останнього тижня перед Великоднем, який пов’язують з очищенням душі та тіла перед одним з найбільших релігійних свят року. В його назві також часто можна побачити помилку — додаткову літеру “г” в кінці українського слова “четвер”.

Великодні страви

Помилки в побуті під час Великодня виникають й в інших словах, пов’язаних зі святом. Так, в українській мові солодкий обрядовий хліб має назву “паска”. В той самий час, його часто називають “кулічем”. Це російський варіант назви того ж обрядового хліба. 

Дехто вважає, що “паска” — хліб, який готується з борошна, а “куліч” — десерт без борошна, наприклад, з сиру. Самі ж мовознавці зазначають, що це твердження хибне.

“Творог” або “творожна паска” — це ще один русизм, який часто використовується українцями у побуті. В українській мові таких слів не існує. Натомість той же кисломолочний продукт потрібно називати “домашній сир” або просто “сир”. Якщо ж говорити про “творожну паску”, тоді правильно вживати “сирна паска”.

Також зустрічається помилка, яка стосується курячих яєць до свята. Їх часто називають просто “яєчка”, що насправді означає “парні чоловічі статеві залози”. Правильно великодню страву потрібно називати “крашанками” (якщо вони пофарбовані в один колір) або “писанками” (якщо курячі яйця мають орнамент). Їх часто відносять у церкви в кошиках, а не у “корзинках”.

Читайте також:

• Вечеря на всю сім’ю за 200 гривень: рецепт смачної засипаної капусти
• Бахмутська та Лондонська: рецепти смачної Паски від бахмутських господинь
• Бахмутянка поділилася рецептом універсального тіста для випічки

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Президент України підписав закон №15579, який розблоковує передачу об’єктів державної і комунальної власності для розміщення ВПО. Йдеться про будинки та гуртожитки, які громади зможуть передавати в оренду без аукціону за символічну плату — 1 гривню.

Про це повідомив Павло Фролов, голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Державне майно зможуть передавати для розміщення ВПО

Закон №15579 передбачає можливість передавати об’єкти державної та комунальної власності в оренду без проведення аукціону за символічною платою в 1 гривню для розміщення ВПО. Йдеться, зокрема, про будинки та гуртожитки. Таким чином, громади зможуть використовувати вже наявні, але порожні об’єкти для створення житла для родин переселенців.

До ремонту та облаштування таких об’єктів зможуть долучатися міжнародні партнери.

Окремо закон передбачає пільгову орендну ставку для громадських об’єднань та благодійних організацій. Вона становитиме 0,01% від вартості майна. Очікується, що це сприятиме залученню громадських і благодійних організацій до роботи з об’єктами, які можуть використовуватися для потреб ВПО.

Очікується, що механізм повноцінно запрацює до зими.

“Тепер головне — щоб цей механізм якнайшвидше запрацював на місцях. Очікуємо, що вже до зими завдяки підготовленим проєктам тисячі родин ВПО отримають дах над головою”, — запевнив Павло Фролов.

Читайте також:

В Україні готують нову програму доступної іпотеки: які можливості передбачають для ВПО

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині тривають активні бойові дії. Найактивніше противник атакує на Покровському напрямку, де протягом доби зупинили 23 штурми. Загалом на Донеччині протягом минулої доби зафіксували 51 наступальну дію армії рф, що на 5 менше, ніж вчора.

Про ситуацію на фронті розповідає Бахмут IN.UA.

Що відбувається на фронті Донеччини

Найбільше атак протягом минулої доби, 5 жовтня, зафіксовано на Покровському напрямку. За твердженням Генштабу, тут зупинили 23 штурми противника. Окупанти атакували в бік Ганнівки, Нового Донбасу, Добропілля, Світлого, Новогришиного, Василівки, Сергіївки, Новопавлівки, Чернігівки та Мирного.

На Костянтинівському напрямку окупанти атакували 18 разів. Вони намагалися просунутись у районі Костянтинівки та в бік Попасного, Іллінівки, Осикового, Райського, Русин Яру, Вільного, Кучерів Яру та Золотого Колодязя.

На Лиманському напрямку минулої доби російська армія провела вісім атак. Окупанти штурмували в бік Новоселівки, Зарічного, Лимана, Діброви та Дерилового.

На Слов’янському напрямку росіяни намагалися просунутись у районі Ямполя. Загалом минулої доби тут відбулось одне боєзіткнення.

На Краматорському напрямку противник провів одну наступальну дію в районі Тихонівки.

Втрати рф за 5 жовтня

За даними Генштабу ЗСУ, протягом 5 жовтня російська армія втратила:

• близько 1 540 військових;
• 3 танки;
• 7 бойових броньованих машин;
• 52 артилерійські системи;
• 2 РСЗВ;
• 7 наземних робототехнічних комплексів;
• 1 891 БПЛА оперативно–тактичного рівня;
• 566 одиниць автомобільної техніки;
• 2 одиниці спецтехніки.

Читайте також:

У Донецьку уразили локацію, звідки окупанти запускали дрони по Україні

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!