5 травня 2024 року в Україні будуть відзначати одне з найважливіших церковних свят — Воскресіння Христове або Великдень. В цей день багато поколінь українців святили воду та їжу, молилися Богу та проводили інші святкові ритуали.

Редакція Бахмут IN.UA дізналася, як правильно вимовляти слова, які пов’язані з Великоднем.

Великдень 2024 

Найбільш розповсюдженою помилкою, яка виникає майже у всіх громадян України, стала неправильна назва самого свята. Річ у тому, що в українській розмовній мові часто використовується назва “Пасха”. Проте, аналогічного слова не існує в літературній мові, закріпленої в словниках, зокрема за авторством Бориса Грінченка. У ній за святом Воскресіння Христового закріплена назва “Великдень”.

Зазначимо, що інколи в художніх творах може використовуватися слово “Пасха”, як синонім словам “Пейсах” та “Песах” — юдейського свята, яке пов’язане з остаточним виходом євреїв з Єгипту та набуттям ними свободи.

Чистий четвер — один із найважливіших днів останнього тижня перед Великоднем, який пов’язують з очищенням душі та тіла перед одним з найбільших релігійних свят року. В його назві також часто можна побачити помилку — додаткову літеру “г” в кінці українського слова “четвер”.

Великодні страви

Помилки в побуті під час Великодня виникають й в інших словах, пов’язаних зі святом. Так, в українській мові солодкий обрядовий хліб має назву “паска”. В той самий час, його часто називають “кулічем”. Це російський варіант назви того ж обрядового хліба. 

Дехто вважає, що “паска” — хліб, який готується з борошна, а “куліч” — десерт без борошна, наприклад, з сиру. Самі ж мовознавці зазначають, що це твердження хибне.

“Творог” або “творожна паска” — це ще один русизм, який часто використовується українцями у побуті. В українській мові таких слів не існує. Натомість той же кисломолочний продукт потрібно називати “домашній сир” або просто “сир”. Якщо ж говорити про “творожну паску”, тоді правильно вживати “сирна паска”.

Також зустрічається помилка, яка стосується курячих яєць до свята. Їх часто називають просто “яєчка”, що насправді означає “парні чоловічі статеві залози”. Правильно великодню страву потрібно називати “крашанками” (якщо вони пофарбовані в один колір) або “писанками” (якщо курячі яйця мають орнамент). Їх часто відносять у церкви в кошиках, а не у “корзинках”.

Читайте також:

• Вечеря на всю сім’ю за 200 гривень: рецепт смачної засипаної капусти
• Бахмутська та Лондонська: рецепти смачної Паски від бахмутських господинь
• Бахмутянка поділилася рецептом універсального тіста для випічки

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Фахівці Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області організовують виїзний прийом. Захід призначений для мешканців Бахмутської міської територіальної громади.

Про це повідомив Центр підтримки бахмутян у місті Київ.

Виїзний прийом ПФУ Донецької області у місті Київ

Прийом громадян відбудеться 5 серпня. Час роботи фахівців триватиме з 10:00 до 12:00. Зустріч проходитиме у місті Київ за адресою: проспект Оболонський, 22А. Прийом організовано у приміщенні “VcentiHub:Оболонь”.

У межах виїзного заходу фахівець Пенсійного фонду України надаватиме консультації громадянам. Мешканці зможуть звернутися для розв’язання питань щодо:

• пенсійного забезпечення;
• призначення та виплати житлових субсидій та пільг;
• страхових виплат тощо.

Читайте також:

Скільки матеріальної допомоги від початку 2026 року отримали бахмутяни від місцевої влади

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм! 

Росіяни продовжують наступальні дії на східному фронті, нарощуючи загальну кількість штурмів. Порівняно з минулою добою кількість атак російської армії зросла з 99 до 123. Найбільший тиск противника фіксується на Костянтинівському напрямку.

Детальніше про це розповіли в Генштабі ЗСУ у новому зведенні з фронту.

Ситуація на Костянтинівському та Покровському напрямках

Костянтинівський напрямок став найбільш інтенсивною ділянкою фронту. Противник здійснив 45 атак, що на 13 більше порівняно з попередньою добою. Російська армія штурмувала позиції в районах населених пунктів Костянтинівка, Іллінівка, Торецьке, Русин Яр, Софіївка, а також у бік Степанівки, Довгої Балки та Вільного.

На Покровському напрямку також фіксується збільшення кількості штурмових дій — з 31 до 35. Українські підрозділи зупинили спроби противника просунутися в районах населених пунктів Новоолександрівка, Котлине, Удачне, Новомиколаївка, Молодецьке. Крім того, росіяни атакували в бік Білицького, Шевченка, Мирного, Муравки, Новопавлівки, Нового Донбасу та Матяшевого.

Ситуація на Слов’янському, Лиманському та Краматорському напрямках

На Слов’янському напрямку противник здійснив 22 штурми замість 18 напередодні. Зіткнення відбувалися в районах Закітного, Кривої Луки, Різниківки, а також у бік Пискунівки, Рай-Олександрівки та Миколаївки.

На Лиманському напрямку кількість спроб вклинитися в українську оборону залишилася незмінною — 17 атак. Росіяни штурмували позиції в бік населених пунктів Діброва, Ставки, Лиман, Дробишеве, Озерне та в районах Новомихайлівки, Греківки, Новоселівки.

На Краматорському напрямку кількість атак противника зросла з однієї до чотирьох. Російська армія здійснила штурмові дії у районах населених пунктів Федорівка Друга, Никифорівка та Тихонівка.

Втрати противника

Загальні бойові втрати російської армії в особовому складі становлять близько 1 446 150 осіб. За останню добу ліквідовано 1 340 осіб. Також за добу українські захисники знищили:

• 1 525 безпілотників оперативно-тактичного рівня;
• 413 одиниць автомобільної техніки та автоцистерн;
• 55 крилатих ракет;
• 42 артилерійські системи;
• 10 наземних робототехнічних комплексів;
• 7 бойових броньованих машин;
• 3 засоби протиповітряної оборони;
• 3 одиниці спеціальної техніки;
• 1 танк.

Читайте також:

У червні росіяни захопили 84 кв. км без урахування звільнених територій — DeepState

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!