Паска — не “куліч”: як правильно вимовляти слова, пов’язані з Великоднем

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 15:00, 26 Квітня 2024
Паски та “кулічі” / ілюстрація Бахмут IN.UA

5 травня 2024 року в Україні будуть відзначати одне з найважливіших церковних свят — Воскресіння Христове або Великдень. В цей день багато поколінь українців святили воду та їжу, молилися Богу та проводили інші святкові ритуали.

Редакція Бахмут IN.UA дізналася, як правильно вимовляти слова, які пов’язані з Великоднем.

Великдень 2024 

Найбільш розповсюдженою помилкою, яка виникає майже у всіх громадян України, стала неправильна назва самого свята. Річ у тому, що в українській розмовній мові часто використовується назва “Пасха”. Проте, аналогічного слова не існує в літературній мові, закріпленої в словниках, зокрема за авторством Бориса Грінченка. У ній за святом Воскресіння Христового закріплена назва “Великдень”.

Зазначимо, що інколи в художніх творах може використовуватися слово “Пасха”, як синонім словам “Пейсах” та “Песах” — юдейського свята, яке пов’язане з остаточним виходом євреїв з Єгипту та набуттям ними свободи.

Чистий четвер — один із найважливіших днів останнього тижня перед Великоднем, який пов’язують з очищенням душі та тіла перед одним з найбільших релігійних свят року. В його назві також часто можна побачити помилку — додаткову літеру “г” в кінці українського слова “четвер”.

Великодні страви

Помилки в побуті під час Великодня виникають й в інших словах, пов’язаних зі святом. Так, в українській мові солодкий обрядовий хліб має назву “паска”. В той самий час, його часто називають “кулічем”. Це російський варіант назви того ж обрядового хліба. 

Паска — солодкий обрядовий хліб до Великодня / фото ілюстративне

Дехто вважає, що “паска” — хліб, який готується з борошна, а “куліч” — десерт без борошна, наприклад, з сиру. Самі ж мовознавці зазначають, що це твердження хибне.

“Творог” або “творожна паска” — це ще один русизм, який часто використовується українцями у побуті. В українській мові таких слів не існує. Натомість той же кисломолочний продукт потрібно називати “домашній сир” або просто “сир”. Якщо ж говорити про “творожну паску”, тоді правильно вживати “сирна паска”.

Також зустрічається помилка, яка стосується курячих яєць до свята. Їх часто називають просто “яєчка”, що насправді означає “парні чоловічі статеві залози”. Правильно великодню страву потрібно називати “крашанками” (якщо вони пофарбовані в один колір) або “писанками” (якщо курячі яйця мають орнамент). Їх часто відносять у церкви в кошиках, а не у “корзинках”.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Слов’янську тепло подали до 369 багатоповерхівок: скільки будинків залишилися без опалення

Валентина Твердохліб 17:30, 4 Листопада 2026
опалення
Слов’янськ / фото Слов’янська МВА

У місті Слов’янськ розпочався опалювальний сезон. Тепло подали до 369 із 471 багатоповерхівки, які раніше були підключені до системи централізованого опалення. Ще 82 будинки залишаються без тепла через руйнування житлової інфраструктури. Водночас у громаді продовжується евакуація: за останній місяць звідси виїхали 1 680 людей.

Про це розповів начальник Слов’янської МВА Вадим Лях в ефірі “Суспільне Студія”.

Скільки будинків у Слов’янську підключили до опалення

1 листопада у Слов’янську розпочався опалювальний сезон. Станом на сьогодні, 4 листопада, тепло подали до 369 багатоквартирних будинків. Водночас у 82 багатоповерхівках не підключили опалення через пошкодження внаслідок обстрілів.

Для мешканців будинків, які залишилися без централізованого опалення, передбачена фінансова підтримка. Представники вразливих категорій можуть отримати 19 400 гривень допомоги. Виплати вже надходять людям, які відповідають умовам програми.

До підтримки жителів Слов’янська також долучилися благодійні організації. Вони планують допомагати тим мешканцям, яким відмовили у державних виплатах.

Водночас Вадим Лях наголосив, що використовувати електрообігрівачі як основне джерело тепла небезпечно через нестабільне електропостачання.

Скільки людей залишаються у Слов’янській громаді

Наразі у Слов’янській громаді проживають близько 23 тисяч людей. За словами начальника МВА, щотижня звідси виїжджають близько 300-400 жителів. Протягом останнього місяця громаду залишили 1 680 людей, серед яких 530 дітей. Частина жителів не наважується виїжджати через побоювання втратити роботу та не знайти нового місця працевлаштування після евакуації.

Наразі серед основних загроз для цивільного населення — удари керованими авіабомбами та атаки FPV-дронів. Безпілотники часто атакують автомобілі, які пересуваються містом або виїжджають за його межі. Кількість атак може сягати десяти на добу.

Попри складну безпекову ситуацію, у Слов’янську продовжують працювати банки, поштові відділення, комунальні установи та більшість магазинів. Однак кількість торговельних закладів поступово зменшується.

Евакуація з Донецької області: контакти

Звернення про евакуацію приймають на гарячих лініях Донецької області: 0 800 408 911, +380 (98) 890 3318, +380 (66) 285 6290.

Для запису на вивіз тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери: 0 800 332 614, +380 (99) 710 4872, +380 (99) 311 5314, +380 (96) 108 6048.

Евакуація повністю безоплатна.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Понад 300 активностей і 10 тисяч учасників: як відбувся другий Український кліматичний тиждень

Валентина Твердохліб 15:50, 4 Листопада 2026
український кліматичний тиждень
Акція в межах Українського кліматичного тижня / фото надане організаторами

5-11 жовтня 2026 року в Україні вдруге відбувся Український кліматичний тиждень (УКТ) —– марафон подій та активностей, присвячений зміні клімату та об’єднанню зусиль для їх подолання.

Український кліматичний тиждень організовують представники і представниці низки прокліматичних і природоохоронних організацій — “Greenpeace Україна”, “Екодія”, “Розвій”, Українська кліматична мережа, Українська природоохоронна група, “Стардуб”, Fridays For Future, U-Cycle та Національний природний парк “Голосіївський”.

Цьогоріч в межах Українського кліматичного тижня  відбулося понад 300 подій, до яких долучилося близько 10 тисяч учасників/ць з 23 областей України, включно з прифронтовими.

Найактивніші області — Дніпропетровська, Київська, Полтавська, Чернігівська, Харківська та Сумська. Особливо організаторів вразило велике бажання жителів прифронтових громад, які, попри постійні обстріли та загрозу життю, продемонстрували  найвищий рівень залученості у тему зміни клімату.

Найзавзятішими учасниками УКТ стали освітні заклади: школи, університети, ліцеї та коледжі.

Учасники з Сумської області / фото надане учасниками УКТ-2026 Великописарівською станцією юних натуралістів

Серед активностей проводилися онлайн та офлайн уроки для школярів, лекції, вебінари, конкурси, вікторини, толоки, інформаційні кампанії та навіть концерт у Рівненській філармонії.

У 2026 році Український Кліматичний Тиждень змінився: оновив айдентику, сфокусувався на інтерсекторальності, також організаторами було створено чат для мережування учасників.

Усі активності та дописи можна переглянути у соцмережах за хештегом #КліматичнийТиждень #ClimateWeek #ClimateWeekUA

“Цьогоріч Український кліматичний тиждень розширився й охопив більше різних сфер. Його сила — в об’єднанні людей навколо спільних дій та цінностей, навіть якщо їх розділяють сотні кілометрів. Український кліматичний тиждень — це можливість навіть у часи війни створювати умови для кращого та сталого життя в нашій країні в майбутньому” — каже координаторка з розвитку ініціатив Greenpeace Україна Анна Талаш.

Наступний Український кліматичний тиждень відбудеться 11-17 жовтня 2027 року. 

Запрошуємо громадські організації, ініціативи, навчальні заклади, громади, молодіжні спільноти та усіх бажаючих додавати УКТ у свої  календарі та планувати активності на наступний рік.

Толока від ГО “Еко Місто”, місто Чернігів / фото надане організаторами

#КліматичнийТиждень #ClimateWeek #ClimateWeekUA

Більше про УКТ читайте тут. 

Подія УКТ у Facebook тут.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

опалення

У Слов’янську тепло подали до 369 багатоповерхівок: скільки будинків залишилися без опалення

У місті Слов’янськ розпочався опалювальний сезон. Тепло подали до 369 із 471 багатоповерхівки, які раніше були підключені до системи централізованого опалення. Ще 82 будинки залишаються […]

український кліматичний тиждень
Реклама

Понад 300 активностей і 10 тисяч учасників: як відбувся другий Український кліматичний тиждень

5-11 жовтня 2026 року в Україні вдруге відбувся Український кліматичний тиждень (УКТ) —– марафон подій та активностей, присвячений зміні клімату та об’єднанню зусиль для їх […]

Безкоштовний відпочинок в “Артеку” для дітей-ВПО: як бахмутянам подати заявку в Києві

Батьків та законних представників дітей із числа внутрішньо переміщених осіб (ВПО) запрошують безкоштовно оздоровити малечу в Міжнародному дитячому центрі “Артек”, який нині базується у столичному […]

15:35, 04.11.2026 Скопіч Дмитро

Пряма лінія з Олександром Марченком: бахмутяни можуть поспілкуватися з ОМС

Завтра, 5 листопада 2026 року, відбудеться “Пряма лінія” із заступником начальника Бахмутської МВА Олександром Марченком. Усі охочі зможуть поставити нагальні питання. Про це повідомляє Бахмутська […]

Закупівлі

Закупівлі Торецької громади у жовтні 2026: на що витратили понад 1,7 млн гривень

У жовтні 2026 року Торецька міська військова адміністрація та її структурні підрозділи провели 21 державну закупівлю. Загалом у жовтні для потреб Торецької громади було придбано […]

13:35, 04.11.2026 Скопіч Дмитро