На території російської федерації зафіксували трощу російського Іл-76. Падіння відбулося в Білгородській області, росіяни вже заявили, що буцімто літаком перевозили українських військовополонених, яких везли на обмін. За даними українських джерел, на борту літака насправді перевозили ракети для ЗРК С-300.

Редакція зібрала все, що відомо про авіатрощу на цей момент.

Російський Іл-76 впав на території Білгородської області

Російські телеграм-канали близько 11:00 розповсюдили повідомлення про падіння військово-транспортного літака Іл-76 у Бєлгородській області. Окупанти заявляють, що літак міг зазнати аварії в районі хутора Кривого.

“Зараз на місці працюють слідча група і співробітники МНС. Змінив свій робочий графік і виїхав у район. Усі подробиці пізніше”, – написав губернатор області гладков.

Додамо, що перед авіакатастрофою губернатор повідомляв про оповіщення ракетної небезпеки в Бєлгороді.

За даними окупантів, на борту Іл-76, який розбився в Бєлгородській області, перебували 63 людини. Усі вони начебто загинули.

Телеграм-канал Fighterbomber повідомляв, що літак нібито перевозив полонених на обмін. За інформацією каналу, Іл-76 перевозив 76 осіб плюс екіпаж. Пізніше повідомлення було видалено з каналу. Водночас Міноборони рф заявило про начебто загибель українських полонених. Напередодні канали в Telegram повідомляли, що російська ППО сама збила свій військово-транспортний літак Іл-76 у Білгородській області.

Іл-76 перевозив ракети С-300

За даними джерел УП в Силах оборони, збиття російського Іл-76 — це робота ЗСУ. Також у Генштабі виданню повідомили, що російський літак насправді перевозив ракети до комплексів С-300, якими росіяни обстрілюють Харківщину.

Виправлено. Станом на 12:43 видання “Українська правда” видалило допис у новині про те, що збиття російського Іл-76 — це робота ЗСУ.

У Міноборони України наразі не можуть підтвердити, що літак уразили українські Сили оборони, оскільки “ще з’ясовують інформацію”.

Загарбники ймовірно поширюють фейкову інформацію. Самі пропагандисти не довіряють заявам Міноборони рф про загибель полонених ЗСУ. Вони наголошують, що полонених не транспортують літаками.

Списки українських полонених, які “загинули” на борті Іл-76

Списки, які поширюють російські окупанти / росЗМІ

Максим Коваленко був обміняний 3 січня / скриншот

Станом на 15:30 у мережі почали поширювати списки нібито українських полонених, які загинули на борту Іл-76. Активіст та волонтер Сергій Стерненко наголошує, що у цих списках є чоловік, на ім’я Максим Коноваленко, якого вже обміняли 3 січня цього року. Ймовірно, що ці списки як й саме повідомлення про українських полонених у літаку, є недостовірним.

Читайте також:

• Російський контент вбиває: українці “оплатили” 10 тисяч дронів для армії рф
• Україна зможевиробляти ППО та дрони: що відомо

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У застосунку “Дія” з’явилася нова послуга — компенсація автоцивілки для ветеранів та ветеранок зі статусом учасника бойових дій (УБД) або осіб з інвалідністю внаслідок війни. Поліс може стати повністю безплатною.

Про це повідомили представники “Дія”.

Компенсація автоцивілки для ветеранів у “Дії”

Ветерани та ветеранки зі статусом УБД або особи з інвалідністю внаслідок війни можуть отримати компенсацію вартості автоцивілки онлайн. Половину вартості поліса компенсує страхова компанія, іншу половину — держава. У результаті автоцивілка стає безплатною.

Подати заявку на компенсацію можуть ті, хто:

• має посвідчення ветерана в застосунку “Дія”;
• оформив договір після 1 січня 2025 року з використанням пільги; користується авто з об’ємом двигуна до 2500 см³ або електромобілем до 100 кВт;
• використовує транспорт для особистих потреб.

Як подати заявку

Для того, щоб скористатися новою програмою, потрібно:

• оновити застосунок “Дія” та авторизуватися у ньому;
• обрати розділ “Сервіси” та пункт “Ветеран PRO”;
• знайти “Компенсацію автоцивілки”;
• зазначити пільговий договір, який має підтягнутися автоматично;
• обрати “Дія.Картку” для зарахування коштів.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У грудні 1991 року жителі тодішнього Артемівська взяли участь у Всеукраїнському референдумі щодо підтримки Акту проголошення незалежності України та виборах першого Президента. Більшість містян підтримали незалежність, однак питання майбутнього президента і перейменування міста викликали дискусії.

Детальніше про це розповіли представники Бахмутського краєзнавчого музею.

Як проходив референдум і перші вибори в Бахмуті

Про проведення Всеукраїнського референдуму та виборів президента жителі Артемівська дізналися з українських ЗМІ ще з 1 вересня 1991 року, коли стартувала передвиборча агітація.

Висвітлювала виборчі процеси газета “Вперед”. Тут публікували думки мешканців міста та місцевих громадських і політичних діячів. Саме звідси стало відомо, що переважна більшість жителів міста підтримує Акт проголошення незалежності України.

Основні дискусії викликало голосування за першого президента: найбільшу підтримку мав Леонід Кравчук, другим за популярністю був В’ячеслав Чорновіл, третім — Левко Лук’яненко. Водночас частина мешканців планувала не брати участі у виборах або голосувати “ні за кого”.

Протилежні погляди також були серед містян. Зокрема, член Соціалістичної партії В. Ф. Черепков виступав проти незалежності України як окремої держави, підтримуючи ідею її перебування у складі срср. У місті відбувся й поодинокий протест проти референдуму та президентських виборів — 7 листопада 1991 року, за участі не більше десяти осіб.

Як проходило голосування

Голосування в місті розпочалося 1 грудня 1991 року, хоча виборчі ділянки з’явилися ще в середині листопада.

За підсумками голосування:

• у референдумі взяли участь 75 665 осіб, що становило 78,2% виборців;
• Акт проголошення незалежності України підтримали 64 981 виборець (86%), тоді як проти висловилися 7 651 особа (10,1%);
• на президентських виборах найбільше голосів отримали Леонід Кравчук — 57 965 (76,8%) та В’ячеслав Чорновіл — 7 970 (10,6%).

Зазначимо, що паралельно в тогочасному Артемівську відбувся міський референдум, де постало питання повернення місту його історичної назви — Бахмут. Проте, більшість виборців, а саме 78,3%, виступили за збереження радянської назви “Артемівськ”, тоді як за “Бахмут” проголосували 20,4%.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!