На території російської федерації зафіксували трощу російського Іл-76. Падіння відбулося в Білгородській області, росіяни вже заявили, що буцімто літаком перевозили українських військовополонених, яких везли на обмін. За даними українських джерел, на борту літака насправді перевозили ракети для ЗРК С-300.

Редакція зібрала все, що відомо про авіатрощу на цей момент.

Російський Іл-76 впав на території Білгородської області

Російські телеграм-канали близько 11:00 розповсюдили повідомлення про падіння військово-транспортного літака Іл-76 у Бєлгородській області. Окупанти заявляють, що літак міг зазнати аварії в районі хутора Кривого.

“Зараз на місці працюють слідча група і співробітники МНС. Змінив свій робочий графік і виїхав у район. Усі подробиці пізніше”, – написав губернатор області гладков.

Додамо, що перед авіакатастрофою губернатор повідомляв про оповіщення ракетної небезпеки в Бєлгороді.

За даними окупантів, на борту Іл-76, який розбився в Бєлгородській області, перебували 63 людини. Усі вони начебто загинули.

Телеграм-канал Fighterbomber повідомляв, що літак нібито перевозив полонених на обмін. За інформацією каналу, Іл-76 перевозив 76 осіб плюс екіпаж. Пізніше повідомлення було видалено з каналу. Водночас Міноборони рф заявило про начебто загибель українських полонених. Напередодні канали в Telegram повідомляли, що російська ППО сама збила свій військово-транспортний літак Іл-76 у Білгородській області.

Іл-76 перевозив ракети С-300

За даними джерел УП в Силах оборони, збиття російського Іл-76 — це робота ЗСУ. Також у Генштабі виданню повідомили, що російський літак насправді перевозив ракети до комплексів С-300, якими росіяни обстрілюють Харківщину.

Виправлено. Станом на 12:43 видання “Українська правда” видалило допис у новині про те, що збиття російського Іл-76 — це робота ЗСУ.

У Міноборони України наразі не можуть підтвердити, що літак уразили українські Сили оборони, оскільки “ще з’ясовують інформацію”.

Загарбники ймовірно поширюють фейкову інформацію. Самі пропагандисти не довіряють заявам Міноборони рф про загибель полонених ЗСУ. Вони наголошують, що полонених не транспортують літаками.

Списки українських полонених, які “загинули” на борті Іл-76

Списки, які поширюють російські окупанти / росЗМІ

Максим Коваленко був обміняний 3 січня / скриншот

Станом на 15:30 у мережі почали поширювати списки нібито українських полонених, які загинули на борту Іл-76. Активіст та волонтер Сергій Стерненко наголошує, що у цих списках є чоловік, на ім’я Максим Коноваленко, якого вже обміняли 3 січня цього року. Ймовірно, що ці списки як й саме повідомлення про українських полонених у літаку, є недостовірним.

Читайте також:

• Російський контент вбиває: українці “оплатили” 10 тисяч дронів для армії рф
• Україна зможевиробляти ППО та дрони: що відомо

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Уряд ухвалив зміни до програми доступного кредитування, завдяки яким мобілізовані українці тепер можуть отримати іпотеку під 3% річних — на тих самих умовах, що й військові за контрактом.

Про це повідомили в Міністерстві цифрової трансформації України

Нові умови єОселі для мобілізованих

Мобілізовані військові отримали право на іпотеку під 3% річних у межах державної програми єОселя. Раніше така ставка була доступна лише для військових за контрактом, силовиків, медиків, педагогів та науковців. До змін мобілізовані могли оформити кредит лише на загальних умовах під 7%.

Також уряд встановив нові фіксовані межі площі житла, яке можна придбати за програмою, незалежно від кількості членів сім’ї. Для квартири максимально дозволено 115,5 м², для житлового будинку — 125,5 м².

В міністерстві додали, що програмою доступного кредитування населення для подальшої купівлі житла вже скористалися 21 864 родини, серед яких 6 438 — це військовослужбовці за контрактом та ветерани. Загальна сума виданих кредитів становить 37,4 мільярда гривень.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутська метеостанція — це один із найстаріших подібних об’єктів України, який розмістився у селищі Опитному на південній околиці Бахмута. До війни саме вона обслуговувала всю північ Донеччини.

Детальніше про те, як з’явилася метеостанція поблизу Бахмута, розповіли представники Бахмутського краєзнавчого музею.

Історія Бахмутської метеостанції

Бахмутська метеорологічна станція з’явилася у 1886 році, коли її створили за рішенням міської управи. Тоді спостереження за погодою проводили працівники залізниці, але вони були нерегулярними. Регулярні ж метеоспостереження розпочалися у 1906 році, коли в місті утворили станцію 3-го розряду, яка діяла до 1923 року.

У 1924 році, після створення “Укрмету”, станцію перейменували на “Метеорологічну станцію Артемівськ” 20-го розряду.

З 1943 по 1975 роки станція працювала в районі залізничної станції Бахмут-II. З 1 травня 1975 року її перенесли до села Опитне на територію Донецької дослідної станції садівництва, де щоденні метеопоказники були важливими для місцевих садівників та селекціонерів.

У 2010 році розпочалося будівництво нового приміщення для метеостанції, яке було введене в експлуатацію в червні 2011 року. У 2014 році метеостанція опинилася в зоні АТО, порушився зв’язок із Донецьким регіональним метцентром. Узимку 2014–2015 років фахівці працювали без електропостачання, опалення та води, але продовжували спостереження.

З 1 травня 2016 року станція отримала назву “Метеорологічна станція Бахмут 2-го розряду” й увійшла до Міжнародної мережі спостережень. Метеостанція не робила власних прогнозів, а збирала і передавала дані кожні три години до Маріупольського та столичного гідрометцентрів. Від них отримували прогнози для Бахмутського району, після чого метеорологи інформували місцеву владу та служби.

Від початку роботи та до 2022 року спостереження переривалися лише двічі: під час громадянської війни 1917–1921 років та у період нацистської окупації. Після визволення Бахмута у 1943 році станція відновила свою роботу через 12 днів.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!