Падіння Іл-76 у Бєлгороді: росіяни заявляють про загибель полонених ЗСУ

Семаковська Тетяна 11:55, 24 Січня 2024
Збитий Іл-76 / росЗМІ

На території російської федерації зафіксували трощу російського Іл-76. Падіння відбулося в Білгородській області, росіяни вже заявили, що буцімто літаком перевозили українських військовополонених, яких везли на обмін. За даними українських джерел, на борту літака насправді перевозили ракети для ЗРК С-300.

Редакція зібрала все, що відомо про авіатрощу на цей момент.

Російський Іл-76 впав на території Білгородської області

Падіння ІЛ 76
Падіння ІЛ 76 / скриншот росЗМІ

Російські телеграм-канали близько 11:00 розповсюдили повідомлення про падіння військово-транспортного літака Іл-76 у Бєлгородській області. Окупанти заявляють, що літак міг зазнати аварії в районі хутора Кривого.

“Зараз на місці працюють слідча група і співробітники МНС. Змінив свій робочий графік і виїхав у район. Усі подробиці пізніше”, – написав губернатор області гладков.

Додамо, що перед авіакатастрофою губернатор повідомляв про оповіщення ракетної небезпеки в Бєлгороді.

Падіння ІЛ 76
Російькі пабліки не можуть дійти до спільного рішення / скриншот

За даними окупантів, на борту Іл-76, який розбився в Бєлгородській області, перебували 63 людини. Усі вони начебто загинули.

Телеграм-канал Fighterbomber повідомляв, що літак нібито перевозив полонених на обмін. За інформацією каналу, Іл-76 перевозив 76 осіб плюс екіпаж. Пізніше повідомлення було видалено з каналу. Водночас Міноборони рф заявило про начебто загибель українських полонених. Напередодні канали в Telegram повідомляли, що російська ППО сама збила свій військово-транспортний літак Іл-76 у Білгородській області.

Іл-76 перевозив ракети С-300

Уламки Іл-76 / росЗМІ
Уламки Іл-76 / росЗМІ

За даними джерел УП в Силах оборони, збиття російського Іл-76 — це робота ЗСУ. Також у Генштабі виданню повідомили, що російський літак насправді перевозив ракети до комплексів С-300, якими росіяни обстрілюють Харківщину.

Виправлено. Станом на 12:43 видання “Українська правда” видалило допис у новині про те, що збиття російського Іл-76 — це робота ЗСУ.

У Міноборони України наразі не можуть підтвердити, що літак уразили українські Сили оборони, оскільки “ще з’ясовують інформацію”.

Росіяни не вірять в загибель ЗСУ
Росіяни не вірять у загибель полонених ЗСУ / скриншот

Загарбники ймовірно поширюють фейкову інформацію. Самі пропагандисти не довіряють заявам Міноборони рф про загибель полонених ЗСУ. Вони наголошують, що полонених не транспортують літаками.

Списки українських полонених, які “загинули” на борті Іл-76

Станом на 15:30 у мережі почали поширювати списки нібито українських полонених, які загинули на борту Іл-76. Активіст та волонтер Сергій Стерненко наголошує, що у цих списках є чоловік, на ім’я Максим Коноваленко, якого вже обміняли 3 січня цього року. Ймовірно, що ці списки як й саме повідомлення про українських полонених у літаку, є недостовірним.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Як виглядали жінки Бахмута понад 100 років тому: унікальні фото

Семаковська Тетяна 13:00, 13 Квітня 2026
Фотографії жінок, світлини зроблені в Бахмуті у 1898 році / фото Бахмутський краєзнавчий музей, Міський медіаархів

Жінки Бахмута — у портретах, родинних фото та студійних знімках. Як вони виглядали? Ми зібрали архівні світлини з фондів Бахмутського краєзнавчого музею, які зберігають живу історію міста та його мешканців.

Фото з Бахмута

У колекції Бахмутського краєзнавчого музею зберігаються сотні унікальних фотографій, зроблених ще наприкінці ХІХ — на початку ХХ століття. Серед них — портрети жінок, родинні світлини та студійні фото, створені у перших бахмутських фотоательє.

Ці зображення не лише передають зовнішність тогочасних мешканок, а й відображають моду, соціальний статус і повсякденне життя. На світлинах — як міщанки, так і селянки, молоді дівчата й матері з дітьми. Частину фото створювали у місцевих ательє, які з’явилися у Бахмуті ще у 1870-х роках і стали важливою частиною культурного життя міста.

Сьогодні ці архівні кадри є не лише історичними документами, а й нагадуванням про багате минуле Бахмута, яке вдалося зберегти завдяки музейним колекціям.

Примітка. Всі фото взяті з міського медіаархіву, правове регулювання яких належить Бахмутському краєзнавчому музею.

Дівчина з віялом, Бахмут,
1899-1905 / фото Бахмутський краєзнавчий музей, Міський медіаархів

Дівчина з гаманцем на поясі й віялом у руці стоїть біля дзеркала. Селище Яковлевського району. Монограма “ЕЛ” на гербовому щиті, напис “Е.Я. Львов. Бахмут”. Створено у місті Бахмуті Катеринославської губернії, фотоательє Є. Львова, вулиця Мала Харківська, 41.

Бахмутянка Хима Пипочка,
1905-1917 / фото Бахмутський краєзнавчий музей, Міський медіаархів

Хима Пипочка — сестра Ганни Іванівни Андреєвої. Дівчині 17–18 років. Її зазнімкували в інтер’єрі фотоательє. Створили фото у місті Бахмуті Катеринославської губернії, фотоательє Є. Львова, вулиця Мала Харківська, 41.

Бахмутянка, 1905-1917 / фото Бахмутський краєзнавчий музей, Міський медіаархів
Молоді жінки в Бахмуті, фото зроблене у 1898 році / фото Бахмутський краєзнавчий музей, Міський медіаархів

Зображення жінок погрудне. Витиснений напис — назва фотоательє “Мерейнес. Бахмут”, монограма “РД”. Створено у місті Бахмуті Катеринославської губернії, фотоательє Р. і Д. Мерейнес, вулиця Катеринославська, 2.

Бахмутянка Євдокія Лобасова, 1880-1886 / фото Бахмутський краєзнавчий музей, Міський медіаархів

На фото дівчина 18–20 років — це Євдокія Лобасова, сестра Георгія Лобасова, власника миловарних і свічних заводів у Бахмуті. Фото створено у місті Бахмуті Катеринославської губернії, фотоательє Р. Рубанчик, вулиця Катеринославська, 2.

Бахмутянка у строю / фото Бахмутський краєзнавчий музей, Міський медіаархів

На фото дівчина у святковій блузі та спідниці, рік знімку, ймовірно, 1919.

Три жінки в Бахмуті / фото Бахмутський краєзнавчий музей, Міський медіаархів

На знімку троє жінок у святкових одежах. Знімок зробили у фотоательє Є. Львова, вулиця Мала Харківська, 41.

Дуся Боднаренко, бахмутянка,
1912-1917, / фото Бахмутський краєзнавчий музей, Міський медіаархів

На знімку молода дівчина, це Дуся Боднаренко, бахмутянка, рік зйомки 1912-1917. Фото створили у місті Бахмуті Катеринославської губернії, фотоательє “Свет” Л. Хадака, вулиця Харківська, 48.

Троє жінок в Бахмуті / фото Бахмутський краєзнавчий музей, Міський медіаархів

На знімку троє бахмутянок, рік зйомки, можливо, 1904–1909 років.

До теми:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Підвищення зарплат вчителям на 20% та зміна системи оплати праці: що чекає на освітянів у 2026 році

Семаковська Тетяна 12:00, 13 Квітня 2026
Зарплата вчителям / фото НБУ

З 1 вересня українським вчителям гарантовано підвищать заробітні плати на 20%. Проте паралельно з цим кроком держава планує реформувати саму структуру оплати праці педагогів, щоб подолати колосальний розрив у доходах між молодими фахівцями та досвідченими викладачами.

Деталі майбутніх змін розповів Сергій Бабак голова Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій.

Підвищення зарплат вчителям у 2026 роц

За словами голови профільного парламентського комітету Сергія Бабака, заплановане підвищення заробітних плат вчителям на 20%, яке має стартувати з 1 вересня, відбудеться гарантовано. Однак, як зазначають у Верховній Раді, просте збільшення виплат не вирішує фундаментальних питань освітньої сфери.

Ключова проблема фінансового забезпечення освітян криється у самій структурі оплати праці. Наразі система побудована на невеликому базовому окладі, до якого додається значна кількість різноманітних надбавок. Саме така архітектура нарахувань формує несправедливу ситуацію на ринку праці: через відсутність стажу та відповідних надбавок заробітна плата молодого спеціаліста відрізняється від зарплати більш досвідченого педагога приблизно у 2,5 раза.

Для того, щоб виправити цю ситуацію та виконати відповідну норму Закону, влада ставить перед собою стратегічне завдання — системно змінити підхід до оплати праці. Зменшення фінансового розриву між різними категоріями вчителів має створити умови, за яких професія знову стане привабливою для молодих кадрів.

Крім того, як зазначає Сергій Бабак, потреба у залученні молоді зараз стоїть особливо гостро. Статистика свідчить, що сьогодні лише близько 20% випускників педагогічних спеціальностей після закінчення вищих навчальних закладів йдуть працювати за своєю прямою професією. Сергій Бабак підкреслює, що така ситуація є серйозним викликом для всієї освітньої системи України, адже вона має безперервно відновлюватися та розвиватися саме через залучення нових фахівців.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Vystril z PZRK Igla 0c3b4

Боєць 24-ої ОМБр збив російський вертоліт, який намагався обстрілювати селище Нью-Йорк

24-та окрема механізована бригада імені короля Данила повідомила про збиття російського ударного Мі-24, який хотів обстріляти селище Нью-Йорк. Український зенітник ліквідував вертоліт з ПЗРК “Ігла”.

свічки2 bb6f2

Окопні свічки, дрони та акумулятори: як допомогти армії своїми руками

На початку війни з рф у 2014 році багато українців займалися створенням сухих борщів – овочі висушували, після чого військовослужбовці могли готувати з них страви […]