На території російської федерації зафіксували трощу російського Іл-76. Падіння відбулося в Білгородській області, росіяни вже заявили, що буцімто літаком перевозили українських військовополонених, яких везли на обмін. За даними українських джерел, на борту літака насправді перевозили ракети для ЗРК С-300.
Редакція зібрала все, що відомо про авіатрощу на цей момент.
Російський Іл-76 впав на території Білгородської області
Падіння ІЛ 76 / скриншот росЗМІ
Російські телеграм-канали близько 11:00 розповсюдили повідомлення про падіння військово-транспортного літака Іл-76 у Бєлгородській області. Окупанти заявляють, що літак міг зазнати аварії в районі хутора Кривого.
“Зараз на місці працюють слідча група і співробітники МНС. Змінив свій робочий графік і виїхав у район. Усі подробиці пізніше”, – написав губернатор області гладков.
Додамо, що перед авіакатастрофою губернатор повідомляв про оповіщення ракетної небезпеки в Бєлгороді.
Російькі пабліки не можуть дійти до спільного рішення / скриншот
За даними окупантів, на борту Іл-76, який розбився в Бєлгородській області, перебували 63 людини. Усі вони начебто загинули.
Телеграм-канал Fighterbomber повідомляв, що літак нібито перевозив полонених на обмін. За інформацією каналу, Іл-76 перевозив 76 осіб плюс екіпаж. Пізніше повідомлення було видалено з каналу. Водночас Міноборони рф заявило про начебто загибель українських полонених. Напередодні канали в Telegram повідомляли, що російська ППО сама збила свій військово-транспортний літак Іл-76 у Білгородській області.
Іл-76 перевозив ракети С-300
Уламки Іл-76 / росЗМІ
За даними джерел УП в Силах оборони, збиття російського Іл-76 — це робота ЗСУ. Також у Генштабі виданню повідомили, що російський літак насправді перевозив ракети до комплексів С-300, якими росіяни обстрілюють Харківщину.
Виправлено. Станом на 12:43 видання “Українська правда” видалило допис у новині про те, що збиття російського Іл-76 — це робота ЗСУ.
У Міноборони України наразі не можуть підтвердити, що літак уразили українські Сили оборони, оскільки “ще з’ясовують інформацію”.
Росіяни не вірять у загибель полонених ЗСУ / скриншот
Загарбники ймовірно поширюють фейкову інформацію. Самі пропагандисти не довіряють заявам Міноборони рф про загибель полонених ЗСУ. Вони наголошують, що полонених не транспортують літаками.
Списки українських полонених, які “загинули” на борті Іл-76
Списки, які поширюють російські окупанти / росЗМІ
Максим Коваленко був обміняний 3 січня / скриншот
Станом на 15:30 у мережі почали поширювати списки нібито українських полонених, які загинули на борту Іл-76. Активіст та волонтер Сергій Стерненко наголошує, що у цих списках є чоловік, на ім’я Максим Коноваленко, якого вже обміняли 3 січня цього року. Ймовірно, що ці списки як й саме повідомлення про українських полонених у літаку, є недостовірним.
У місто Дружківка, до якого наближається лінія фронту, повертаються родини з дітьми. Загалом, за офіційною статистикою, тут перебувають шестеро дітей, однак фактична кількість дітей у місті може бути більшою. Вже були випадки, коли до міста поверталися родини з дітьми.
Про це під час брифінгу повідомив Дмитро Петлін — начальник відділу оперативно-чергової служби, звʼязку, оповіщення та інформування населення Департаменту з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Донецької ОВА.
Евакуація дітей з Дружківки
У семи населених пунктах Донеччини триває примусова евакуація дітей. Такі заходи введені через небезпеку, пов’язану з бойовими діями в регіоні. Серед населених пунктів, звідки евакуйовують дітей, є й місто Дружківка, яке сьогодні перебуває в зоні бойових дій.
За офіційною статистикою, в Дружківці перебувають шестеро дітей. Однак, у місті фіксують випадки повернення дітей.
“У Дружківці залишаються шестеро дітей. Для прикладу можу сказати, що це статистика, але вчора було евакуйовано з Дружківки дев’ятеро дітей, і кількість не зменшилась. Тобто це знову виявлені діти. І так буває у нас день через день по Дружківці. Тому що перед евакуацією з самого міста Дружківка з навколишніх населених пунктів була евакуація, люди там, звичайно, не реєструвалися і діти… Я до чого веду, що кількість там більша. Скоріше за все, що не шестеро, а більше”, — сказав під час брифінгу Дмитро Петлін.
Скільки дітей залишаються в зонах примусової евакуації
Загалом у семи населених пунктах Донеччини, де триває примусова евакуація родин з дітьми, наразі проживають 144 дитини. Із них:
Валерія Куберська / фото з особистого архіву героїні
Попри тотальну російську пропаганду, мілітаризацію та реальні загрози для життя, тисячі підлітків з тимчасово окупованих територій (ТОТ) щороку намагаються здобути українську освіту. Їхній шлях до вільних міст супроводжується інформаційною блокадою, подоланням освітніх прогалин та тисячами кілометрів.
Редакція Бахмут IN.UA поспілкувалася з Валерією Куберською, юристкою Центру громадської просвіти “Альменда”. Експертка розповіла про те, з якими труднощами стикаються абітурієнти в окупації, як їм вдається приховувати навчання та що відбувається після переїзду на підконтрольну Україні територію.
Виїзд дітей з ТОТ для вступу в університеті в Україні
Головним рушієм вибору для молоді, яка роками живе в окупації, залишається те, що вони пов’язують власне майбутнє з Україною. За словами Валерії Куберської, дослідження серед студентів, які змогли виїхати та вступити до українських вишів, демонструє чітку тенденцію.
“Ми проводили дослідження, де опитували студентів, які перемістилися з тимчасово окупованих територій і навчаються зараз в Україні. Найбільшим показником у відповідях були саме патріотичні мотиви. Вони обирають навчатися тут, тому що бачать своє життя в Україні, ідентифікують себе українцями. Відповідно, вони хочуть розбудовувати державу, доєднуватись до соціального та економічного життя країни“, — пояснює юристка.
Освітні втрати та інформаційний вакуум
Діти, які перебувають в окупації, роками не мають доступу до вивчення української мови, справжньої історії України чи географії. Наздоганяти програму доводиться самотужки, адже спеціальних адаптованих умов для складання іспитів немає — вимоги залишаються загальними.
Крім того, абітурієнти опиняються в умовах тотальної інформаційної блокади.
“Сайт Міністерства освіти і науки України має домен “ua”. Це вже автоматично втрата доступу до цього сайту, тому що навіть з VPN вкрай важко або навіть неможливо зайти й отримати інформацію“, — зазначає юристка.
Єдиними джерелами залишаються “сарафанне радіо”, допомога громадських організацій та сайти університетів. Проте й тут виникають проблеми. Навіть знайшовши контакти університету, абітурієнти часто не можуть отримати консультацію. Освітні центри при приймальних комісіях працюють переважно з 1 червня по 30 вересня. В інший час комунікація може бути відсутньою. Крім того, деякі заклади часом вимагають документи, не передбачені законом, наприклад, довідки про перетин гуманітарного коридору, військово-облікові документи у неповнолітніх або навіть просять надіслати геолокацію, що є вкрай небезпечним.
Безпекові ризики та загроза звинувачень в “екстремізмі”
Оскільки окупаційна влада незаконно поширила своє законодавство на ТОТ, відвідування російських шкіл стало обов’язковим. Якщо дитина ігнорує ці заняття, батькам загрожує позбавлення батьківських прав. Тому підлітки змушені вести подвійне життя: вдень ходити до окупаційної школи, а у вільний час таємно вивчати українські предмети за україномовним компонентом — аналогічний тому, яким користуються діти в країнах ЄС.
“Якщо ми говоримо про вивчення певних тем з історії України, то це може розцінюватися як екстремістська діяльність. У 2024 році в Росії була затверджена стратегія протидії екстремізму, відповідно до якої певні теми з історії України визнаються екстремістськими. Тому і гугління їх, вивчення, поширення інформації може мати відповідні наслідки“, — наголошує Валерія Куберська.
Навчання на ТОТ також може відбуватися за допомогою онлайн за допомогою вчителів у їх вільний час чи різних громадських організацій онлайн, котрі займаються подібним.
Загалом проблемою для дітей може стати не тільки тиск окупантів, але й їх власні родини, зокрема, їх реакція на наміри здобути вищу освіту в Україні. У практиці “Альменди” є випадки, коли дорослі всіляко сприяють виїзду дитини та самі звертаються по допомогу. Але часто трапляються і драматичні ситуації, коли батьки категорично проти української освіти під впливом страху або пропаганди. Без їхньої заяви неповнолітній не може офіційно доєднатися до української школи.
“У нас був яскравий приклад, коли дівчинка сама збирала кошти таємно. Під приводом того, що вона їде з подружками відпочивати в росію, вона поїхала на підконтрольну територію для того, щоб вступити до українського закладу вищої освіти. Батьки потім були в шоці і дуже проти“, — ділиться історією юристка.
Шлях до студентства: іспити, евакуація та виклики адаптації
Вступникам з ТОТ не обов’язково складати Національний мультипредметний тест (НМТ) — вони мають право на внутрішні іспити (співбесіди) безпосередньо в університетах. Більшість робить це онлайн. Проте експерти радять заздалегідь перевіряти формат подальшого навчання у вибраному закладі. Наприклад, якщо університет працює виключно офлайн (як більшість вишів у Львові), а студент не має змоги виїхати з окупації, є ризик швидкого відрахування.
Для тих, хто наважується на виїзд, шлях лежить через білорусь або треті країни, наприклад, Казахстан, який останнім часом стає дедалі популярнішим для виїздк. Центр “Альменда” не займається фізичною евакуацією, але допомагає з документальним супроводом та перенаправляє до профільних волонтерських організацій.
Після успішного переїзду та зарахування на бюджет (або переведення на нього з контракту) на вступників чекає новий етап боротьби — адаптація.
“Якщо дитина переміщується сама, без підтримки батьків, їй елементарно немає за що жити. Потрібна фінансова допомога, потрібно десь мешкати. Житло зазвичай знаходять волонтери, цілеспрямованого забезпечення від держави ми не фіксуємо. Величезною проблемою стає оформлення паспорта громадянина України. Для цього треба пройти процедуру ідентифікації. Якщо батьки залишилися в окупації і не йдуть на контакт, підтвердити особу дитини стає вкрай складно — доводиться шукати інших родичів на вільній території“, — підкреслює Валерія Куберська.
Що держава має зробити вже сьогодні
Підсумовуючи розмову, експертка наголосила на головній проблемі: в Україні досі немає єдиної державної політики щодо молоді з тимчасово окупованих територій.
“Першочергово має бути комплексне бачення. Можливо, є сенс затвердити окрему концепцію доступу до української освіти. Потрібно підійти до цього питання системно, щоб воно охоплювало не лише навчання, а й подальшу реінтеграцію та соціальну адаптацію таких студентів“, — резюмувала юристка.
24-та окрема механізована бригада імені короля Данила повідомила про збиття російського ударного Мі-24, який хотів обстріляти селище Нью-Йорк. Український зенітник ліквідував вертоліт з ПЗРК “Ігла”.
На початку війни з рф у 2014 році багато українців займалися створенням сухих борщів – овочі висушували, після чого військовослужбовці могли готувати з них страви […]
