У різних містах України працюють осередки підтримки бахмутян “З Бахмутом у серці”. Тут переселенцям з Бахмута надають різні види допомоги, в тому числі й гуманітарну.

В яких містах України працюють осередки підтримки бахмутян і скільки людей в них зареєстровано, редакція “Бахмут IN.UA” дізналася в Бахмутській міській військовій адміністрації.

Де працюють осередки підтримки бахмутян, адреси

Станом на грудень 2024 року в Україні відкриті дев’ять осередків підтримки бахмутян. Вони працюють за адресами:

• місто Дніпро, вулиця Макарова, 1-Б;
• місто Київ, вулиця Левка Лук’яненка, 14-Б;
• місто Харків, вулиця Лермонтовська, 9;
• місто Полтава, вулиця Володимира Козака, 3-А;
• місто Кривий Ріг, вулиця Космонавтів, 3;
• місто Жовті Води, вулиця Авангардна, 94;
• місто Одеса, вулиця Водопроводна, 13;
• місто Львів, проспект В’ячеслава Чорновола, 45-А (6 корпус);
• місто Чернігів, вулиця Дмитра Самоквасова, 8.

Раніше осередок підтримки бахмутян працював і в місті Костянтинівка на Донеччині. Однак, з 1 червня 2024 року він припинив роботу через загострення безпекової ситуації. Для подальшої підтримки переселенців з Бахмутської громади, які проживають у Костянтинівці, уклали меморандум про співпрацю та партнерство з Костянтинівською МВА.

Бахмутянам також видають гуманітарну допомогу в:

• місті Кропивницький, де працює гуманітарний штаб “Єднання” для мешканців Бахмутської і Покровської громад. Адреса: вулиця Ельворті, 5;
• місті Черкаси в Центрі підтримки внутрішньо переміщених осіб “ЯМаріуполь”. Адреса: вулиця Володимира Ложешнікова, 52/1;
• місті Бровари в межах укладеного меморандуму про співпрацю зі Сватівською МВА Луганської області. Допомогу можуть отримати ВПО з Бахмута, які проживають у Броварській і Бориспільській громадах. Адреса: місто Бровари, вулиця Героїв України, 30;
• місті Вінниця в консультативно-координаційному центрі підтримки населення “Бахмутський район єднає”. Адреса: вулиця Космонавтів, 30 (4 поверх);
• місті Івано-Франківськ у межах декларації солідарності з Сєвєродонецькою РДА. Адреса: вулиця В’ячеслава Чорновола, 128 (стадіон “Рух”).

У межах співпраці з Покровською МВА допомогу бахмутянам також надають у містах Червоноград Львівської області, Хуст Закарпатської області та Чернівцях.

Скільки ВПО зареєстровано в осередках підтримки бахмутян

Станом на 1 листопада 2024 року в осередках підтримки бахмутян зареєстровані понад 30,3 тисяч отримувачів допомоги. Серед них:

• “З Бахмутом у серці. Дніпро” — 7 495 людей;
• “З Бахмутом у серці. Київ” — 8 127 людей;
• “З Бахмутом у серці. Жовті Води” — 886 людей;
• “З Бахмутом у серці. Кривий Ріг” — 1 248 людей;
• “З Бахмутом у серці. Полтава” — 2 863 людей;
• “З Бахмутом у серці. Одеса” — 1 604 людей;
• “З Бахмутом у серці. Харків” — 1 384 людей;
• “З Бахмутом у серці. Чернігів” — 344 людей;
• “З Бахмутом у серці. Львів” — 776 людей
• місто Кропивницький — 2 509 людей;
• місто Черкаси — 1 463 людей;
• місто Вінниця — 1 106 людей;
• місто Івано-Франківськ — 207 людей;
• місто Костянтинівка — 342 людей (дані на 1 червня 2024 року).

Нагадаємо, що незабаром будуть відкриті ще два осередки підтримки бахмутян — у Сумах і Луцьку. Детальніше про це читайте в нашому матеріалі.

Читайте також:

• У Полтаві видаватимуть теплий одяг для жінок і дітей-ВПО: реєстрація
• Як у Кременчуці переселенцям допомагають з житлом і роботою
• “Релокувати заклади немає можливості”: як працюють дитячі садочки Бахмута

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

12 років тому, 17 квітня 2014 року, в нині окупованій Горлівці пройшов проукраїнський мітинг. Люди, які були проти самопроголошеної влади “днр” виступили з мирним протестом. Одним із тих, хто намагався відстояти українську незалежність, був Володимир Рибак — депутат Горлівської міськради. За свою проукраїнську позицію та відкрите протистояння бойовикам “днр” його викрали та закатували. Загибель Володимира Рибака визнана однією із перших втрат серед мирних жителів Донеччини та сьогодні є символом спротиву окупації.

Спогадами про Володимира Рибака та квітневі події 2014 року в Горлівці з редакцією Бахмут IN.UA поділилася Галина Докашенко — горлівчанка, завідувачка кафедри історії історії імені професора Віктора Докашенка Горлівського інституту іноземних мов.

Спогади про Володимира Рибака, мітинг 17 квітня 2014 року

Галина Докашенко — педагогиня, історикиня з Горлівки. Вона була свідком подій весни 2014 року, коли Горлівку захопили бойовики так званої “днр”. Пані Галина каже, що особисто не була знайома з Володимиром Рибаком, але знала про його активну проукраїнську діяльність, якою він займався до 2014 року.

“До цих подій я особисто не була з ним знайома, але знала, що він був одним із найактивніших депутатів міської ради, він належав до “Батьківщини”. Завжди у пресі давали інформацію про кожне засідання міськради, і я бачила, що Володимир Рибак дуже активно виступав. У нього завжди, навіть до подій 2014 року, була відверта проукраїнська позиція”, — каже Галина Докашенко.

17 квітня 2014 року в Горлівці відбувся мирний мітинг, організований на підтримку міського голови Євгена Клепа. Тоді місцеві жителі вийшли з плакатами до міськради, виступаючи на підтримку законно обраної української влади. Серед мітингарів була і Галина Докашенко разом з колегами і студентами.

“Мітинг 17 квітня я достатньо добре запам’ятала. Можливо тому, що саме на цьому мітингу почалась словесна перепалка щодо мера. Місцеві жителі виступали за законно обраного, легітимного мера Євгена Клепа. А бойовики, звісно, хотіли свою кандидатуру. Пам’ятаю, ми йшли на цей мітинг і зробили плакат “Клеп усьому голова”, за аналогією відомого вислова “хліб усьому голова”. Я не можу сказати, що були якісь збройні протистояння. По завершенні мітингу там, де стояли останні ряди мітингувальників, кажуть, що якась штовханина трохи була. Але я про це не можу впевнено сказати, бо її не бачила, оскільки стояла всередині. Загалом тоді доволі багато людей було”, — каже Галина Докашенко.

Саме під час мітингу 17 квітня Володимир Рибак відкрито виступив проти бойовиків, які захопили владу в Горлівці. Того дня він спробував зняти прапор так званої “днр” і повернути український прапор на будівлю міськради. Після цих подій депутат зник.

Новину про зникнення Володимира Рибака пані Галина дізналась від свого чоловіка, який теж був депутатом Горлівської міськради.

“Наступного дня мій чоловік сказав, що після мітингу Володимир Рибак зник і його ніде немає. Тоді ми вже дізналися, що він вийшов на дах міськради, зняв прапор “днр” і знову вивісив прапор України. Потім вже я дізналася, що додому він так і не прийшов, його просто затягнули в машину по дорозі. Родина Володимира Рибака та його друзі тоді дуже хвилювалися за його долю”, — розповідає історикиня.

19 квітня місцеві рибалки знайшли два тіла в річці Казенний Торець біля селища Райгородок. 22 квітня дружина Володимира Рибака впізнала його тіло. Депутата закатували і ще живим скинули в річку.

Ким Володимир Рибак став для горлівчан

Галина Докашенко, як історикиня, каже, що загибель Володимира Рибака дала розуміння того, що окупанти не будуть миритися з проукраїнським населенням.

“Для мене, як для людини та історикині, Володимир Рибак є першою мирною жертвою того протистояння. Я і до сьогодні вважаю, що він є першою жертвою, яка постраждала за свою позицію. Я точно розуміла, що так жорстоко з ним вчинили просто за його проукраїнські погляди. Після загибелі Володимира Рибака до мене прийшло дуже чітке розуміння, що ніякого мирного процесу тут не буде, хоча сам мітинг був мирним. Багато хто в моєму оточенні, з ким ми тоді тісно спілкувалися, дуже переживали ці події”, — згадує педагогиня.

Фактично загибель Володимира Рибака можна оцінювати як факт залякування мирного населення, яке виступало проти окупації. Однак саме після вбивства депутата до людей прийшло чітке усвідомлення того, що врегулювати ситуацію мирним шляхом не вийде.

“Мені здається, що саме від його трагічної смерті пішов незворотний відлік, коли неможливо вже було говорити про якесь мирне примирення або “замирення”, як дехто говорив що треба замиритися. Смерть Володимира Рибака означала незворотність протистояння, яке вже на той час визначилося на Донеччині, і в Горлівці зокрема. Ми всі зрозуміли серйозність подій, що це не просто локальні невеличкі суперечки, а події політичного протистояння”, — зауважила Галина Докошенко.

Історикиня згадує, що у 2015 році Володимиру Рибаку посмертно присвоїли звання Героя України. На її думку, це дуже важливо для пам’яті про ті події. Роботою щодо збереження пам’яті про важливих постатей, які стали символом спротиву окупації, зараз займаються освітяни Горлівського інституту іноземних мов.

“Ми готуємо друге видання навчального посібника “Історія рідного краю. Донеччина: люди — духовність — природа”. У розділ “Люди” ми хочемо дати кілька історичних портретів до тих, що там вже є. Це будуть історичні нариси про Дмитра Чернявського, Володимира Рибака і Степана Чубенка. Також думаю, що ми додамо й четвертий історичний нарис про Олексія Дульнева”, — поділилася Галина Докашенко.

Читайте також:

• “До останнього не вірив, що буде повномасштабна війна”: ветеран з Бахмута про бої за місто, спогади та дім та ставлення до військових
• Як Бахмут не став “днр” у 2014: вам цього не казали
• Шість років після смертельного побиття бахмутського активіста Артема Мирошниченка: засуджені пішли служити

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Сили спеціальних операцій ЗСУ у ніч проти 17 квітня завдали удару по логістичній базі російського центру безпілотних технологій “Рубікон” в окупованому Мангуші на Донеччині. На місці зафіксували вибухи та масштабні пожежі.

Про це повідомляє ССО.

ССО уразили базу “Рубікону” під Маріуполем

За даними військових, удари по об’єктах противника здійснили дрони підрозділів Middle-strike. У результаті атаки на локації виникли пожежі та пролунала серія вибухів. Йдеться про логістичну базу засекреченого російського центру безпілотних технологій “Рубікон”, розташовану в тимчасово окупованому Мангуші поблизу Маріуполя.

Що відомо про підрозділ “Рубікон“

Центр “Рубікон” активно використовується російськими військами для ведення бойових дій проти України.

Зокрема, підрозділ застосовує:

• FPV-дрони (у тому числі на оптоволокні);
• ударні БпЛА “Молнія” та “Ланцет”;
• розвідувальні дрони ZALA, “Орлан”, SuperCam;
• морські безпілотники.

Це не перший удар по об’єктах “Рубікону” — раніше українські військові вже атакували бази та координаційні центри цього підрозділу на окупованих територіях. Такі операції є частиною системної роботи Сил оборони зі знищення логістики та інфраструктури російських військ.

До теми:

Російські війська намагаються наростити сили на півдні Покровська: командування “Схід”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!