У різних містах України працюють осередки підтримки бахмутян “З Бахмутом у серці”. Тут переселенцям з Бахмута надають різні види допомоги, в тому числі й гуманітарну.

В яких містах України працюють осередки підтримки бахмутян і скільки людей в них зареєстровано, редакція “Бахмут IN.UA” дізналася в Бахмутській міській військовій адміністрації.

Де працюють осередки підтримки бахмутян, адреси

Станом на грудень 2024 року в Україні відкриті дев’ять осередків підтримки бахмутян. Вони працюють за адресами:

• місто Дніпро, вулиця Макарова, 1-Б;
• місто Київ, вулиця Левка Лук’яненка, 14-Б;
• місто Харків, вулиця Лермонтовська, 9;
• місто Полтава, вулиця Володимира Козака, 3-А;
• місто Кривий Ріг, вулиця Космонавтів, 3;
• місто Жовті Води, вулиця Авангардна, 94;
• місто Одеса, вулиця Водопроводна, 13;
• місто Львів, проспект В’ячеслава Чорновола, 45-А (6 корпус);
• місто Чернігів, вулиця Дмитра Самоквасова, 8.

Раніше осередок підтримки бахмутян працював і в місті Костянтинівка на Донеччині. Однак, з 1 червня 2024 року він припинив роботу через загострення безпекової ситуації. Для подальшої підтримки переселенців з Бахмутської громади, які проживають у Костянтинівці, уклали меморандум про співпрацю та партнерство з Костянтинівською МВА.

Бахмутянам також видають гуманітарну допомогу в:

• місті Кропивницький, де працює гуманітарний штаб “Єднання” для мешканців Бахмутської і Покровської громад. Адреса: вулиця Ельворті, 5;
• місті Черкаси в Центрі підтримки внутрішньо переміщених осіб “ЯМаріуполь”. Адреса: вулиця Володимира Ложешнікова, 52/1;
• місті Бровари в межах укладеного меморандуму про співпрацю зі Сватівською МВА Луганської області. Допомогу можуть отримати ВПО з Бахмута, які проживають у Броварській і Бориспільській громадах. Адреса: місто Бровари, вулиця Героїв України, 30;
• місті Вінниця в консультативно-координаційному центрі підтримки населення “Бахмутський район єднає”. Адреса: вулиця Космонавтів, 30 (4 поверх);
• місті Івано-Франківськ у межах декларації солідарності з Сєвєродонецькою РДА. Адреса: вулиця В’ячеслава Чорновола, 128 (стадіон “Рух”).

У межах співпраці з Покровською МВА допомогу бахмутянам також надають у містах Червоноград Львівської області, Хуст Закарпатської області та Чернівцях.

Скільки ВПО зареєстровано в осередках підтримки бахмутян

Станом на 1 листопада 2024 року в осередках підтримки бахмутян зареєстровані понад 30,3 тисяч отримувачів допомоги. Серед них:

• “З Бахмутом у серці. Дніпро” — 7 495 людей;
• “З Бахмутом у серці. Київ” — 8 127 людей;
• “З Бахмутом у серці. Жовті Води” — 886 людей;
• “З Бахмутом у серці. Кривий Ріг” — 1 248 людей;
• “З Бахмутом у серці. Полтава” — 2 863 людей;
• “З Бахмутом у серці. Одеса” — 1 604 людей;
• “З Бахмутом у серці. Харків” — 1 384 людей;
• “З Бахмутом у серці. Чернігів” — 344 людей;
• “З Бахмутом у серці. Львів” — 776 людей
• місто Кропивницький — 2 509 людей;
• місто Черкаси — 1 463 людей;
• місто Вінниця — 1 106 людей;
• місто Івано-Франківськ — 207 людей;
• місто Костянтинівка — 342 людей (дані на 1 червня 2024 року).

Нагадаємо, що незабаром будуть відкриті ще два осередки підтримки бахмутян — у Сумах і Луцьку. Детальніше про це читайте в нашому матеріалі.

Читайте також:

• У Полтаві видаватимуть теплий одяг для жінок і дітей-ВПО: реєстрація
• Як у Кременчуці переселенцям допомагають з житлом і роботою
• “Релокувати заклади немає можливості”: як працюють дитячі садочки Бахмута

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Громадська організація “Бахмут Український” постійно поєднує волонтерську допомогу військовим із культурною роботою, аби зберегти українську ідентичність тимчасово окупованого Бахмута. Робота кипить у ГО й зимовий період.

Детальніше про те, чим займається ГО “Бахмут Український” — розповіли представники організації: керівник ГО “Бахмут Український” Віктор Зіпір та одна з засновниць організації Світлана Кравченко.

Допомога військовим: збори за запитами

Основний напрямок роботи “Бахмуту Українського” — підтримка підрозділів Сил оборони. За словами волонтера Віктора Зіпіра, команда працює виключно за адресними запитами від військових.

“Те, чим я займаюся і команда, з якою я працюю, — це збори коштів у запитах військових, пошук цих товарів, відправка цих товарів і інформаційна підтримка підрозділів”, — каже Віктор Зіпір.

У зимовий період найбільш затребуваними залишаються речі, які безпосередньо впливають на виживання бійців. Серед них — потужні павербанки та зарядні станції, які використовуються на віддалених позиціях.

“Ці великі павербанки на 30 000 міліампер — це розхідний матеріал. Вони відправляються на точки і, як правило, не повертаються. Там завдання одне — вижити“, — пояснює він.

Також військові регулярно звертаються із запитами на хімічні грілки для рук, ніг і тіла, дрони різних типів — від FPV до тепловізійних, а іноді й на будівельні матеріали.

“Вони змінюють дислокації та з нуля облаштовують укриття. Шурупи, пили, біт — це теж розхідник, який їм ніде взяти“, — зазначає Зіпір.

Волонтер також вказав, що бійцям на фронті часто потрібні машини.

“Це потреба, мабуть, по вартості №1. Вони у них — справжній розхідний матеріал, якого іноді вистачає лише на тиждень“, — каже Віктор Зіпір.

Він додає, що автівки на фронті потрібні, але це дуже дорого. Плюс, є певна проблема: волонтери не можуть закуповувати машини напряму в приватних осіб.

Як змінилися потреби фронту

Порівнюючи ситуацію з початком повномасштабної війни, волонтер каже: запити стали іншими.

“Три роки тому потрібно було все — від шкарпеток до бушлатів. Зараз одягом вони забезпечені, і таких запитів майже немає“, — говорить Віктор Зіпір.

Так само зменшилася потреба в їжі, перев’язувальних матеріалах і базових медикаментах. Натомість постійною залишається потреба в енергозабезпеченні та техніці.

“Екофлоу і павербанків багато не буває. Це потрібно всім і постійно“, — підсумовує волонтер.

Також часто виникає потреба в сезонних ліках, які допомагають під час гострої респіраторної вірусної інфекції (ГРВІ) чи грипу.

Волонтерство в умовах виснаження

Серед головних викликів зимового періоду — фінансове та емоційне виснаження.

“Наша організація — це переважно бахмутяни, які втратили все. Якщо хтось працює — немає часу, якщо не працює — немає можливості допомагати фінансово“, — каже Віктор Зіпір.

За його словами, збори коштів проходять дедалі важче, не вистачає ресурсів навіть на оренду складу, а багато волонтерів перебувають у стані вигорання.

Культурний фронт та ствердження української ідентичності

Паралельно з волонтерством ГО “Бахмут Український” продовжує реалізовувати культурні ініціативи. В цій роботі беруть участь багато волонтерів, зокрема Світлана Кравченко.

“Ми не прив’язуємося до сезону — культурні проєкти реалізуються постійно“, — зазначає вона в коментарі редакції Бахмут IN.UA.

Лише за останній час громадська організація організувала декілька культурних подій в Дніпропетровській області. Зокрема, нині в місті Самар триває виставка “Про Бахмут мовою українських строїв”, створена у співпраці з творчою майстернею “Бахмутський оберіг”. Як зізнається Світлана Кравченко, через великий інтерес громади експозицію продовжили на січень.

“І на фоні цієї виставки багато відбувається екскурсій цікавих розповідей про Бахмут, презентації, майстер-класи. І це не дає забути про те, що таке місто є в українському просторі, не дивлячись на те, що воно тимчасово окуповане“, — каже одна із засновниць “Бахмуту Українського”.

Окреме місце в діяльності організації займає робота з історичною пам’яттю про українську ідентичність Бахмута. Одним із таких прикладів є картина бахмутського художника Сергія Садчикова “Підняття українського прапора над Бахмутом у 1917 році”. Картина була презентована в бахмутському краєзнавчому музеї восени 2021 року і втрачена в Бахмуті у 2022-му. 

“Ця картина відображає важливу подію, яка відбулася на сході у 1917 році. Вона фіксувала те, що Бахмут на рівні державних органів підтримав Українську Народну Республіку. Ця картина є маркером історії міста, яка показує ще інший бік, котрий зовсім невідомий, як би мовити, великій Україні“, — вказує Світлана Кравченко.

Вона додала, що сама доля в картини не менш бурхлива. Оригінал роботи був знищений у Бахмуті під час повномасштабного вторгнення. Сам же художник переїхав до Німеччини з однією валізою, де з ним зв’язалися активісти “Бахмута Українського”. Їм вдалося надихнути Сергія Садчикова на створення авторської копії вже за кордоном, яку згодом вдалося повернути в Україну і на День прапора у 2025 році вона була презентована в окремій залі музею Дмитра Яворницького в Дніпрі.

Вказана картина буде показана в лютому в стінах Музею спротиву Голодомору до річниці його заснування. ГО “Бахмут Український” також реалізує ще одну культурну ініціативу — виставку “МОВОЮ СЕРЦЯ: українська жінка в художній творчості та дослідженнях Людмили Огнєвої” з циклу “Світлана Кравченко представляє”. Ця виставка розповідає про жінок-політв’язнів часів срср мовою вишивок, зроблених ними в радянських таборах.

Вона є серією експозицій народних майстрів Донеччини, та майстрів з тимчасово окупованих територій України Їх проводять в Дніпровському національному історичному музеї імені Д.І. Яворницького. У стінах того ж музею в кінці лютого в рамках цього ж проєкту Світлани Кравченко планується відкриття ще однієї виставки, присвяченій народній творчості Донеччини.

Читайте також:

“Ми не планували їхати назавжди”: як змінилося життя поетеси з Бахмута Валерії Глущенко

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині тривають активні бойові дії. Найактивніше ворог атакує на Покровському напрямку, де протягом доби зупинили 39 штурмів. Для подальшого просування в Покровську ворог залучає штурмові групи, а в Мирнограді намагається заводити важку техніку. Ці спроби блокують бійці ЗСУ.

Про ситуацію на фронті розповідає Бахмут IN.UA.

Що відбувається на Покровському напрямку

Протягом минулої доби на Покровському напрямку, за твердженням Генштабу, зупинили 39 ворожих штурмів. Окупанти атакували в районах Шахового, Федорівки, Родинського, Мирнограда, Покровська, Котлиного, Удачного, в бік Філії та Новопавлівки.

В Оперативному командуванні “Схід” зазначають, що ЗСУ продовжують контролювати північну частину Покровська. Наразі окупанти активізували спроби просочитися штурмовими групами в північну частину міста, що вище залізниці. Сили оборони зупиняють ці спроби ворога.

У Мирнограді українські підрозділи також контролюють північну частину міста. Наразі бійці ЗСУ блокують спроби ворога заводити важку техніку до південної частини міста. Тривають пошуково-ударні дії, щоб не допустити подальшого просування росіян.

Ситуація на інших напрямках фронту Донеччини, зведення за 13 січня

На Костянтинівському напрямку фронту російська армія провела 13 атак. Окупанти атакували в районах Олександро-Шультиного, Плещіївки, Іванопілля, Берестка, Яблунівки та в бік Софіївки.

На Лиманському напрямку росіяни намагалися вклинитись в українську оборону в районах Колодязів, Новоєгорівки, Зарічного, Новоселівки та в бік Діброви, Липового і Ставків. Загалом минулої доби тут відбулось 11 боєзіткнень.

Штурмували окупанти і на Слов’янському напрямку. Тут ворог атакував три рази, намагаючись просунутись у районах Дронівки та Федорівки.

На Краматорському напрямку росіяни провели дві наступальні дії в районі Ступочок та в бік Привілля.

Читайте також:

• Cкільки бахмутян вбили росіяни від початку повномасштабного вторгнення: дані СБУ
• В Україну повернули понад тисячу тіл військових: новий етап репатріації
• Окупанти штурмують під снігом і мають кількісну перевагу: що відбувається в Покровську

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!