Окупаційна влада планує зруйнувати терикони та звести житлові комплекси і ТЦ: чому це небезпечно. Розпитали в екологині

Валентина Твердохліб 17:55, 27 Листопада 2024
Терикони на Донеччині / фото Вікіпедія

Окупаційна влада “днр” заявила про плани “рекультивувати” терикони на окупованій частині Донеччини. У планах, нібито, провести рекультивацію — штучне відновлення родючості ґрунтів і рослинного покриву. На місці колишніх териконів хочуть побудувати заправки та торгові центри, повідомляють активісти руху “Жовта стрічка”. Своєю чергою, на росджрелах також публікували заяви про нібито плани звести цілі житлові квартали на місці териконів.

Чи можуть ці дії окупантів бути небезпечними для людей, редакція розпитала в екологині з Бахмута Галини Олійникової.

Знищення донецьких териконів, чим це небезпечно

На пропагандистських ресурсах заявили про “рекультивацію териконів”. На думку окупаційної влади, терикони займають дуже багато території Донеччини.

Новина на росджерелах про “рекультивацію териконів” / скриншот

Екологиня Галина Олійникова пояснює, що терикони самі по собі є небезпечними. У них відбуваються хімічні реакції. Крім того, може початися процес горіння. Просто розрити і прибрати терикон — не вдасться. Адже хімічні речовини накопичуються у ґрунті під териконами, і прибравши відходи не можна одразу ліквідувати забруднення.

Екологиня вважає, що будувати на місці териконів житло невдала ідея.

“Терикони — це шламонакопичувачі. Там відбуваються хімічні реакції і тепло, через що терикони можуть горіти. Також там є й виділення сірки та купа інших речовин. На деактивацію земель, які були під териконами, потрібні роки. Адже ґрунти там забруднені і це все не так легко ліквідувати”, — розповідає екологиня.

Вона додає, що насамперед шкода буде для людей, які житимуть на цих територіях, адже це небезпечно для їх здоров’я. Фахівчиня відзначила, що на окупованій території Донеччини є вдосталь землі під будівництво, тож рішення про знищення териконів має політичний характер. Таким чином росія хоче заселити ці території людьми, щоб Україні було важче повернути свої території.

Ліквідація териконів: як це впроваджують в інших країнах

Фахівчиня каже, що плани на ліквідацію териконів в Україні були ще до війни. До цього процесу хотіли залучити спеціалістів із Японії, але ідею не втілили в реальність.

“Терикони самі по собі шкідливі. Вони займають землі, а в Донецьку ще й часто горіли. Тому їх засаджували рослинами, щоб більш-менш знизити шкідливі викиди і зменшити горіння. По Донецьку були наміри ще до війни, розроблялися плани щодо знешкодження териконів, їх знесення. Але це було дороговартісно. Наскільки я пам’ятаю, японці були зацікавлені забрати наші терикони для переробки. Цим треба займатися, але навряд чи в росії є такі технології і вона реально буде вкладати в це гроші”, — каже Галина Олійникова.

За словами екологині, у світі вже є приклади ліквідації териконів. Площі, на яких були відходи, засаджують рослинами.

“Як це робиться в Німеччині, Англії — там роблять зелені зони. Землю на місці териконів засаджують рослинами, щоб вони витягували важкі метали, а потім там роблять зони відпочинку. Але щоб на їхньому місці одразу будувати житлові приміщення. Це просто не можна робити”, — запевняє екологиня з Бахмута.

Знесення териконів у Донецьку, що відомо

Плани щодо знесення териконів озвучив ватажок “днр” денис пушилін на “інвестиційному комітеті днр”. Тут він представив проєкти для “відновлення і розвитку”.

пушилін про плани на будівництво / скриншот

За словами пушиліна, терикони хочуть переробити, а землі використати для будівництва.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Закрита інформація: які дані про зниклих та загиблих військових не можуть отримати родичі

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 12:00, 8 Листопада 2026
Документи / фото Міноборони

У документах, складених під час виконання бойових завдань, містяться чутливі дані про завдання, розташування підрозділів, маршрути переміщення та евакуації. Оскільки розголошення такої інформації становить пряму загрозу для безпеки військовослужбовців, частина відомостей про зниклих безвісти, полонених і загиблих має обмежений доступ.

Детальніше про правила надання інформації родинам захисників згідно з роз’ясненням Міноборони.

Які документи містять інформацію з обмеженим доступом

Згідно із законодавством (зокрема законами «Про державну таємницю» та відповідними наказами Міноборони і СБУ), обмеження на поширення поширюється на низку військових документів. До них належать:

  • журнал бойових дій;
  • бойові накази та розпорядження;
  • координати місця зникнення;
  • відеозаписи бойових дій, штурмів та обльотів місцевості;
  • документи про евакуацію;
  • відомості про склад і розташування підрозділів.

Як родинам отримати потрібні відомості

Закон України “Про доступ до публічної інформації” (ч. 8 ст. 6) передбачає, що обмежувати потрібно доступ лише до конкретної чутливої інформації, а не до документа загалом.

Тому кожне звернення військові частини розглядають індивідуально. Якщо документ містить обмежені дані, родинам не відмовляють повністю, а надають необхідну інформацію у формі витягу, спеціальної довідки чи в іншому дозволеному форматі.

Щоб отримати відповідь, у своєму запиті родичам необхідно максимально конкретно зазначити, які саме обставини вони хочуть з’ясувати. Наприклад: запитати про деталі евакуації, обставини зникнення військовослужбовця або уточнити, чи було офіційно зафіксовано факт його поранення.

Особливості підтвердження поранення зниклих безвісти

Процес підтвердження факту поранення для військовослужбовця, який зник безвісти, має певні ускладнення. Часто таких військових не мають змоги евакуювати встановленим маршрутом, через що поранення не встигають своєчасно зафіксувати в офіційних медичних документах.

Сама по собі відсутність медичних документів не є безумовним доказом того, що військовий не зазнав поранення. Якщо інформація про травмування зафіксована лише в журналі бойових дій, для належного оформлення документів військовій частині знадобиться додаткова перевірка обставин та збір свідчень з інших доступних джерел.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

13-та пенсія в Україні: що це таке, хто має право на виплату та як її отримати у 2026 році

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 10:00, 8 Листопада 2026
Пенсія / фото ілюстративне

В умовах складної економічної ситуації більшість українських пенсіонерів змушені економити, тому будь-яка додаткова фінансова підтримка стає вкрай важливою. У суспільстві часто можна почути термін “тринадцята пенсія”, проте що він означає насправді та чи передбачена така виплата законодавством у 2026 році?

Відповіді на ці питання — у матеріалі Бахмут IN.UA.

Що таке 13-та пенсія в Україні

В українському законодавстві офіційного поняття “тринадцята пенсія” як щорічної додаткової надбавки не існує. Жоден нормативний акт не передбачає автоматичної виплати 13-го платежу наприкінці року. Цей термін є виключно побутовим формулюванням.

Під так званою 13-тою пенсією неофіційно мають на увазі суму пенсійних виплат, яка була офіційно нарахована людині, але залишилася невиплаченою у зв’язку з її смертю. У Пенсійному фонді України (ПФУ) наголошують: ці кошти не анулюються і не зникають, вони можуть бути передані близьким родичам померлого.

Хто має право на отримання коштів

Отримати недоотриману пенсію померлого можуть лише визначені категорії осіб:

  • члени сім’ї, які були офіційно зареєстровані та проживали разом із пенсіонером на день його смерті;
  • непрацездатні члени родини, які перебували на утриманні померлого (навіть у тому випадку, якщо вони фактично мешкали за іншою адресою).

Важливий нюанс: якщо за виплатою одночасно звертаються одразу кілька родичів, які мають на це законне право, загальна сума недоотриманої пенсії ділиться між ними порівну.

Від чого залежить розмір виплати

Фіксованої ставки чи гарантованої суми для “тринадцятої пенсії” не існує. Її розмір розраховується суворо індивідуально і залежить виключно від двох факторів:

  • щомісячного розміру пенсії, яку отримував померлий;
  • періоду, за який нараховані кошти залишилися фактично невиплаченими (наприклад, за поточний місяць чи кілька місяців).

Як оформити виплату: способи та документи

Недоотримана пенсія не перераховується родичам автоматично. Щоб її отримати, обов’язково необхідно подати відповідну заяву до органів ПФУ. Зробити це у 2026 році можна двома способами:

  • офлайн — звернувшись особисто до будь-якого сервісного центру Пенсійного фонду;
  • онлайн — дистанційно через вебпортал електронних послуг ПФУ (за наявності кваліфікованого електронного підпису).

Разом із заявою заявник повинен надати пакет підтверджувальних документів, зокрема:

  • свідоцтво про смерть пенсіонера;
  • паспорт та ідентифікаційний код заявника;
  • документи, що підтверджують родинні зв’язки (свідоцтва про народження, шлюб тощо);
  • довідки, що засвідчують факт спільного проживання з пенсіонером на момент його смерті (довідка про склад сім’ї, про реєстрацію місця проживання);
  • актуальні реквізити банківського рахунку для зарахування коштів.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Закрита інформація: які дані про зниклих та загиблих військових не можуть отримати родичі

У документах, складених під час виконання бойових завдань, містяться чутливі дані про завдання, розташування підрозділів, маршрути переміщення та евакуації. Оскільки розголошення такої інформації становить пряму […]

12:00, 08.11.2026 Скопіч Дмитро

13-та пенсія в Україні: що це таке, хто має право на виплату та як її отримати у 2026 році

В умовах складної економічної ситуації більшість українських пенсіонерів змушені економити, тому будь-яка додаткова фінансова підтримка стає вкрай важливою. У суспільстві часто можна почути термін “тринадцята […]

10:00, 08.11.2026 Скопіч Дмитро

Чи можуть спадкоємці отримати компенсацію за зруйноване житло: пояснення юристів

Українці, які успадкували пошкоджене або знищене внаслідок війни житло, можуть претендувати на компенсацію, навіть якщо нерухомість досі оформлена на померлого власника. Таке право мають і […]

Наша історія

Як відбудовували залізничний вокзал Бахмут II у 1950-х роках

Залізничний вокзал станції Бахмут II відкрили у 1913 році. Під час Другої світової війни будівлю зруйнували, а після її завершення вирішили відбудувати. Роботи розпочалися в […]

50 тисяч гривень та ноутбук: допомога випускникам-переселенцям з Маріуполя

Маріупольська міська військова адміністрація в рамках програми “ЯМаріуполь.Освіта” підтримує випускників 9-х та 11-х класів, які змогли виїхати з тимчасово окупованих територій. Юнаки та дівчата, які […]