Окупаційна влада “днр” заявила про плани “рекультивувати” терикони на окупованій частині Донеччини. У планах, нібито, провести рекультивацію — штучне відновлення родючості ґрунтів і рослинного покриву. На місці колишніх териконів хочуть побудувати заправки та торгові центри, повідомляють активісти руху “Жовта стрічка”. Своєю чергою, на росджрелах також публікували заяви про нібито плани звести цілі житлові квартали на місці териконів.

Чи можуть ці дії окупантів бути небезпечними для людей, редакція розпитала в екологині з Бахмута Галини Олійникової.

Знищення донецьких териконів, чим це небезпечно

На пропагандистських ресурсах заявили про “рекультивацію териконів”. На думку окупаційної влади, терикони займають дуже багато території Донеччини.

Екологиня Галина Олійникова пояснює, що терикони самі по собі є небезпечними. У них відбуваються хімічні реакції. Крім того, може початися процес горіння. Просто розрити і прибрати терикон — не вдасться. Адже хімічні речовини накопичуються у ґрунті під териконами, і прибравши відходи не можна одразу ліквідувати забруднення.

Екологиня вважає, що будувати на місці териконів житло невдала ідея.

“Терикони — це шламонакопичувачі. Там відбуваються хімічні реакції і тепло, через що терикони можуть горіти. Також там є й виділення сірки та купа інших речовин. На деактивацію земель, які були під териконами, потрібні роки. Адже ґрунти там забруднені і це все не так легко ліквідувати”, — розповідає екологиня.

Вона додає, що насамперед шкода буде для людей, які житимуть на цих територіях, адже це небезпечно для їх здоров’я. Фахівчиня відзначила, що на окупованій території Донеччини є вдосталь землі під будівництво, тож рішення про знищення териконів має політичний характер. Таким чином росія хоче заселити ці території людьми, щоб Україні було важче повернути свої території.

Ліквідація териконів: як це впроваджують в інших країнах

Фахівчиня каже, що плани на ліквідацію териконів в Україні були ще до війни. До цього процесу хотіли залучити спеціалістів із Японії, але ідею не втілили в реальність.

“Терикони самі по собі шкідливі. Вони займають землі, а в Донецьку ще й часто горіли. Тому їх засаджували рослинами, щоб більш-менш знизити шкідливі викиди і зменшити горіння. По Донецьку були наміри ще до війни, розроблялися плани щодо знешкодження териконів, їх знесення. Але це було дороговартісно. Наскільки я пам’ятаю, японці були зацікавлені забрати наші терикони для переробки. Цим треба займатися, але навряд чи в росії є такі технології і вона реально буде вкладати в це гроші”, — каже Галина Олійникова.

За словами екологині, у світі вже є приклади ліквідації териконів. Площі, на яких були відходи, засаджують рослинами.

“Як це робиться в Німеччині, Англії — там роблять зелені зони. Землю на місці териконів засаджують рослинами, щоб вони витягували важкі метали, а потім там роблять зони відпочинку. Але щоб на їхньому місці одразу будувати житлові приміщення. Це просто не можна робити”, — запевняє екологиня з Бахмута.

Знесення териконів у Донецьку, що відомо

Плани щодо знесення териконів озвучив ватажок “днр” денис пушилін на “інвестиційному комітеті днр”. Тут він представив проєкти для “відновлення і розвитку”.

За словами пушиліна, терикони хочуть переробити, а землі використати для будівництва.

Читайте також:

• На відновлення землі підуть сотні років: як війна вплинула на ґрунти Бахмута
• Окупанти скидають тонни сміття на окуповану Донеччину
• Що потрібно робити у разі радіаційної аварії?

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Україна очікує обмін військовополоненими з росією вже найближчими днями. За попередніми планами, він може відбутися на Великдень — 12 квітня.

Про це повідомляє homadske.

Що відомо про можливий обмін полоненими на Великдень

Наступний обмін військовополоненими між Україною та росією можуть провести на Великдень, 12 квітня. Українська сторона заявляє про готовність до процесу та очікує завершення домовленостей. Про це повідомив керівник Офісу президента Кирило Буданов під час заходу до четвертої річниці Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими.

“Я дуже сподіваюся, що на Великдень ми всі побачимо великий обмін, а ми зробимо для цього все, що потрібно“, — зазначив він.

Інформацію про підготовку обміну також підтвердила заступниця керівника Офісу президента Ірина Верещук. За її словами, обмін можуть провести “з дня на день”, адже переговорні команди вже погодили основні параметри, і наразі залишилися технічні деталі.

Водночас вона наголосила, що фінальне рішення залежить від російської сторони.

“Усе залежить від російської сторони. Українська сторона все відпрацювала, все, що було від нас залежне, — ми все зробили. Чекаємо, поки російська сторона виконає свою частину зобов’язань”, — сказала вона.

Посадовиця також висловила сподівання, що майбутній обмін продемонструє принципову позицію України: до списків включають навіть тих полонених, чиє перебування не підтверджене Міжнародним комітетом Червоного Хреста.

До теми:

Україна повернула 300 військових з полону: деталі обміну 6 березня

Ситуація на Донеччині продовжує стрімко загострюватися. Якщо раніше лінією фронту вважалися виключно передові населені пункти, то сьогодні небезпека дісталася й до міст, які ще нещодавно здавалися відносно тилом. Волонтери фіксують нові тенденції: знесилені люди масово пішки виходять з Костянтинівки, а над Краматорськом та Слов’янськом цивільні автівки почали атакувати російські безпілотники.

Редакція Бахмут IN.UA поспілкувалася з волонтером Богданом Зуяковим про те, хто зараз евакуюється найчастіше та чому розвіявся міф про безпечний Краматорськ й Слов’янськ.

Костянтинівка: люди йдуть пішки

Останніми тижнями волонтери спостерігають різке збільшення кількості охочих виїхати з Костянтинівки. Місто перебуває під постійним вогнем, туди вкрай важко і небезпечно заїжджати евакуаційному транспорту. Місцеві мешканці змушені рятуватися самостійно або за допомогою військових.

“З Костянтинівки почали виходити люди частіше, ніж це було раніше. Зараз більше евакуйованих звідти, ніж це було навіть два тижні тому. Вони виходять самостійно, або військові допомагають супроводити їх. Вони виходять, і вже на Олексієво-Дружківці ми їх забираємо“, — розповідає Богдан Зуяков.

Евакуація відбувається “напливами”: в один день може не бути нікого, а наступного — одразу десять людей. Головна причина такого відчаю — критичні гуманітарні умови. За словами волонтера,, люди відверто зізнаються, що “всі грані можливого і неможливого пересиділи”. У місті відсутня вода, катастрофічно бракує їжі, і продовжувати там існувати стає фізично неможливо.

Чому виїжджають зі Слов’янська та Краматорська

Ще донедавна Краматорськ та Слов’янськ вважалися відносно спокійними містами, куди переселялися люди з більш гарячих точок. Проте зараз ситуація кардинально змінилася. На вулицях з’явилася нова смертельна загроза — російські FPV-дрони, які цілеспрямовано полюють на транспорт.

“Я вважаю, що в Краматорську і Слов’янську вже не так, як було два місяці тому. Ми бачимо, що кожен день FPV літають по місту і нищать машини. Поки це пікапи або позашляховики, але потім кожна машина, яка потрапить під приціл дрону, буде нищитись“, — наголошує співрозмовник.

Саме цей фактор став вирішальним для багатьох родин з дітьми. Розуміючи, що безпеки більше немає, люди збирають речі. Наразі з цих міст активно виїжджають ті, хто має власні автомобілі, заощадження або можливість працювати дистанційно.

Схожа непередбачувана ситуація спостерігається і в Миколаївці. Місто знаходиться ближче до лінії фронту, ніж Дружківка, проте інколи там здається спокійніше. Волонтери попереджають, що це оманливе відчуття: дрони ворога постійно кружляють у небі, вишукуючи нові цілі.

Примусова евакуація дітей

Нещодавно Слов’янська міська військова адміністрація ухвалила рішення про евакуацію неповнолітніх з найбільш небезпечних районів міста.

Зараз цей процес відбувається у форматі “м’якого” примусу. Влада та волонтери дають батькам шанс свідомо та спокійно зібрати речі і виїхати у безпечні регіони, де для них вже підготовлені гідні умови.

“Зараз волонтери максимально віддають перевагу родинам з дітьми, щоб розмістити їх в класні умови. Є відгуки від родин, які змогли виїхати — їм дали нормальний будинок, вони добре живуть, діти можуть ходити в школу і садок. Всі готові протягнути руку допомоги“, — зазначає Богдан Зуяков.

Евакуаційні екіпажі продовжують працювати щодня. Лише за останні тижні одній команді вдалося вивезти десятки людей: від родин з немовлятами до 90-річних пенсіонерів. Проте залишатися на Донеччині з кожним днем стає небезпечніше, пояснює волонтер.

Читайте також:

Евакуація дітей з небезпечних районів Слов’янська: куди везуть родини та яку допомогу надають

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!