Окупаційна влада “днр” заявила про плани “рекультивувати” терикони на окупованій частині Донеччини. У планах, нібито, провести рекультивацію — штучне відновлення родючості ґрунтів і рослинного покриву. На місці колишніх териконів хочуть побудувати заправки та торгові центри, повідомляють активісти руху “Жовта стрічка”. Своєю чергою, на росджрелах також публікували заяви про нібито плани звести цілі житлові квартали на місці териконів.

Чи можуть ці дії окупантів бути небезпечними для людей, редакція розпитала в екологині з Бахмута Галини Олійникової.

Знищення донецьких териконів, чим це небезпечно

На пропагандистських ресурсах заявили про “рекультивацію териконів”. На думку окупаційної влади, терикони займають дуже багато території Донеччини.

Екологиня Галина Олійникова пояснює, що терикони самі по собі є небезпечними. У них відбуваються хімічні реакції. Крім того, може початися процес горіння. Просто розрити і прибрати терикон — не вдасться. Адже хімічні речовини накопичуються у ґрунті під териконами, і прибравши відходи не можна одразу ліквідувати забруднення.

Екологиня вважає, що будувати на місці териконів житло невдала ідея.

“Терикони — це шламонакопичувачі. Там відбуваються хімічні реакції і тепло, через що терикони можуть горіти. Також там є й виділення сірки та купа інших речовин. На деактивацію земель, які були під териконами, потрібні роки. Адже ґрунти там забруднені і це все не так легко ліквідувати”, — розповідає екологиня.

Вона додає, що насамперед шкода буде для людей, які житимуть на цих територіях, адже це небезпечно для їх здоров’я. Фахівчиня відзначила, що на окупованій території Донеччини є вдосталь землі під будівництво, тож рішення про знищення териконів має політичний характер. Таким чином росія хоче заселити ці території людьми, щоб Україні було важче повернути свої території.

Ліквідація териконів: як це впроваджують в інших країнах

Фахівчиня каже, що плани на ліквідацію териконів в Україні були ще до війни. До цього процесу хотіли залучити спеціалістів із Японії, але ідею не втілили в реальність.

“Терикони самі по собі шкідливі. Вони займають землі, а в Донецьку ще й часто горіли. Тому їх засаджували рослинами, щоб більш-менш знизити шкідливі викиди і зменшити горіння. По Донецьку були наміри ще до війни, розроблялися плани щодо знешкодження териконів, їх знесення. Але це було дороговартісно. Наскільки я пам’ятаю, японці були зацікавлені забрати наші терикони для переробки. Цим треба займатися, але навряд чи в росії є такі технології і вона реально буде вкладати в це гроші”, — каже Галина Олійникова.

За словами екологині, у світі вже є приклади ліквідації териконів. Площі, на яких були відходи, засаджують рослинами.

“Як це робиться в Німеччині, Англії — там роблять зелені зони. Землю на місці териконів засаджують рослинами, щоб вони витягували важкі метали, а потім там роблять зони відпочинку. Але щоб на їхньому місці одразу будувати житлові приміщення. Це просто не можна робити”, — запевняє екологиня з Бахмута.

Знесення териконів у Донецьку, що відомо

Плани щодо знесення териконів озвучив ватажок “днр” денис пушилін на “інвестиційному комітеті днр”. Тут він представив проєкти для “відновлення і розвитку”.

За словами пушиліна, терикони хочуть переробити, а землі використати для будівництва.

Читайте також:

• На відновлення землі підуть сотні років: як війна вплинула на ґрунти Бахмута
• Окупанти скидають тонни сміття на окуповану Донеччину
• Що потрібно робити у разі радіаційної аварії?

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Діти з Краматорської громади можуть долучитися до всеукраїнського експериментального проєкту “Карпатська зміна”, який передбачає відпочинок, оздоровлення та психологічну підтримку дітей, які постраждали внаслідок війни. Програма розрахована на дітей віком від 7 до 18 років із десяти прифронтових областей України.

Хто може взяти участь у програмі “Карпатська зміна”, де відпочиватимуть діти та як батькам подати заявку — розповідаємо в матеріалі.

Що передбачає програма “Карпатська зміна”

Як повідомила Краматорська міська рада, Кабінет Міністрів України започаткував експериментальний проєкт “Карпатська зміна”, спрямований на організацію відпочинку, оздоровлення та психосоціального відновлення дітей, які постраждали від війни. Відпочинок організовуватимуть у закладах західних регіонів України. Під час перебування з дітьми працюватимуть психологи, медичні та педагогічні працівники.

Програма має допомогти дітям відновитися, отримати необхідну підтримку та провести час у безпечнішому середовищі. Батькам або законним представникам не потрібно самостійно шукати заклад для відпочинку, оплачувати путівки чи організовувати дорогу. Організацію поїздок і виїзд груп забезпечуватиме держава.

Хто може поїхати на оздоровлення в межах програми

До участі в проєкті запрошують дітей віком від 7 до 18 років із десяти областей:

• Донецької;
• Дніпропетровської;
• Запорізької;
• Луганської;
• Миколаївської;
• Одеської;
• Сумської;
• Харківської;
• Херсонської;
• Чернігівської.

Зокрема, участь у програмі можуть взяти:

• діти, які проживають або перебувають у населених пунктах, віднесених до територій можливих бойових дій;
• діти, евакуйовані із зон активних або можливих бойових дій;
• діти, які повернулися з тимчасово окупованих територій;
• діти військовослужбовців, які загинули, зникли безвісти або були звільнені з полону;
• діти загиблих або померлих Захисників і Захисниць України;
• діти-сироти;
• діти з інвалідністю;
• діти, які перебувають у складних життєвих обставинах.

Як записати дитину з Краматорська на оздоровлення

Щоб подати заявку на участь у програмі “Карпатська зміна”, батькам або законним представникам дітей із Краматорської громади необхідно звернутися до управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради.

Для участі потрібно подати заяву та пакет документів.

Телефон гарячої лінії: +380 (75) 934 8900.

Графік роботи управління:

• понеділок — четвер: з 08:00 до 17:00;
• п’ятниця: з 08:00 до 16:00.

Також мешканці громади можуть звернутися особисто за адресою місто Кременчук, проспект Свободи, 80, Полтавська область. Перелік необхідних документів та деталі оформлення заявки можна уточнити за телефоном гарячої лінії. Організацію відпочинку та перевезення дитячих груп у межах проєкту забезпечуватиме держава.

До теми:

“Мрію писати Радіодиктант у мирному Краматорську”: історія заслуженої вчительки з Донеччини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

За ініціативи Управління культури міської ради, Бахмутський краєзнавчий музей розпочинає збір розповідей жителів з усіх населених пунктів громади про події 2022–2023 років, процес евакуації та досвід вимушеного переселення.

Про це повідомили в Бахмутській міській раді.

Бахмутський музей збирає спогади жителів про евакуацію

Організатори ініціативи зазначають, що не обов’язково писати великі тексти чи добирати особливі слова. Цінною є розповідь про один день, конкретну зустріч або коротка історія однієї врятованої речі. Основні теми, якими пропонують поділитися:

• життя під обстрілами — як минали дні у рідному місті чи селі, як люди облаштовували побут у надзвичайних умовах, підтримували рідних і допомагали сусідам.
• процес евакуації — як приймалося рішення про виїзд, якою була дорога, хто надавав допомогу та що саме вдалося взяти із собою на згадку про дім.
• життя після переїзду — як родина адаптувалася та облаштовувалася на новому місці, що допомагає триматися зараз та як зберігається зв’язок із Бахмутською громадою.

Як передати матеріали до музею

Поділитися власною історією можна у будь-якому зручному форматі. Фахівці приймають:

• текстові файли, електронні листи або якісні фотографії (скан-копії) рукописних розповідей;
• фотографії, зроблені в той період;
• аудіо- та відеозаписи.

Якщо людині зручніше розповісти свою історію усно, формат запису розмови можна попередньо узгодити по телефону.

Надіслати матеріали можна на електронну пошту: [email protected]. Контактний телефон для довідок та узгодження деталей: +380 (66) 076 9287.

Умови збереження та приватність

Передаючи спогади чи світлини, авторів просять за можливості вказувати своє ім’я та прізвище, приблизні дати й місце описаних подій, а також залишати контакти для зворотного зв’язку. До фотографій бажано додавати короткий підпис: хто або що на них зображено, де й коли зроблено знімок.

Усі зібрані свідчення стануть частиною музейного зібрання для збереження пам’яті про громаду. Організатори гарантують повну конфіденційність: жодні спогади, фотографії чи аудіозаписи не будуть оприлюднені в публічному просторі без попередньої явної згоди їхніх авторів.

Читайте також:

“Я не просто переїхала, а стала частиною громади”: історія бахмутянки Тетяни Шик, яка очолює Раду ВПО в Павлограді

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!