Окупаційна влада “днр” заявила про плани “рекультивувати” терикони на окупованій частині Донеччини. У планах, нібито, провести рекультивацію — штучне відновлення родючості ґрунтів і рослинного покриву. На місці колишніх териконів хочуть побудувати заправки та торгові центри, повідомляють активісти руху “Жовта стрічка”. Своєю чергою, на росджрелах також публікували заяви про нібито плани звести цілі житлові квартали на місці териконів.

Чи можуть ці дії окупантів бути небезпечними для людей, редакція розпитала в екологині з Бахмута Галини Олійникової.

Знищення донецьких териконів, чим це небезпечно

На пропагандистських ресурсах заявили про “рекультивацію териконів”. На думку окупаційної влади, терикони займають дуже багато території Донеччини.

Екологиня Галина Олійникова пояснює, що терикони самі по собі є небезпечними. У них відбуваються хімічні реакції. Крім того, може початися процес горіння. Просто розрити і прибрати терикон — не вдасться. Адже хімічні речовини накопичуються у ґрунті під териконами, і прибравши відходи не можна одразу ліквідувати забруднення.

Екологиня вважає, що будувати на місці териконів житло невдала ідея.

“Терикони — це шламонакопичувачі. Там відбуваються хімічні реакції і тепло, через що терикони можуть горіти. Також там є й виділення сірки та купа інших речовин. На деактивацію земель, які були під териконами, потрібні роки. Адже ґрунти там забруднені і це все не так легко ліквідувати”, — розповідає екологиня.

Вона додає, що насамперед шкода буде для людей, які житимуть на цих територіях, адже це небезпечно для їх здоров’я. Фахівчиня відзначила, що на окупованій території Донеччини є вдосталь землі під будівництво, тож рішення про знищення териконів має політичний характер. Таким чином росія хоче заселити ці території людьми, щоб Україні було важче повернути свої території.

Ліквідація териконів: як це впроваджують в інших країнах

Фахівчиня каже, що плани на ліквідацію териконів в Україні були ще до війни. До цього процесу хотіли залучити спеціалістів із Японії, але ідею не втілили в реальність.

“Терикони самі по собі шкідливі. Вони займають землі, а в Донецьку ще й часто горіли. Тому їх засаджували рослинами, щоб більш-менш знизити шкідливі викиди і зменшити горіння. По Донецьку були наміри ще до війни, розроблялися плани щодо знешкодження териконів, їх знесення. Але це було дороговартісно. Наскільки я пам’ятаю, японці були зацікавлені забрати наші терикони для переробки. Цим треба займатися, але навряд чи в росії є такі технології і вона реально буде вкладати в це гроші”, — каже Галина Олійникова.

За словами екологині, у світі вже є приклади ліквідації териконів. Площі, на яких були відходи, засаджують рослинами.

“Як це робиться в Німеччині, Англії — там роблять зелені зони. Землю на місці териконів засаджують рослинами, щоб вони витягували важкі метали, а потім там роблять зони відпочинку. Але щоб на їхньому місці одразу будувати житлові приміщення. Це просто не можна робити”, — запевняє екологиня з Бахмута.

Знесення териконів у Донецьку, що відомо

Плани щодо знесення териконів озвучив ватажок “днр” денис пушилін на “інвестиційному комітеті днр”. Тут він представив проєкти для “відновлення і розвитку”.

За словами пушиліна, терикони хочуть переробити, а землі використати для будівництва.

Читайте також:

• На відновлення землі підуть сотні років: як війна вплинула на ґрунти Бахмута
• Окупанти скидають тонни сміття на окуповану Донеччину
• Що потрібно робити у разі радіаційної аварії?

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Історія майбутнього ПрАТ “Фітофарм” розпочалася у лютому 1974 року, коли в Бахмуті запустили першу чергу виробництва Артемівської фармацевтичної фабрики. Підприємство випускало настоянки, мазі, сиропи, таблетки та різноманітні краплі, а його продукція згодом надходила не лише до аптек України, а й до інших республік СРСР. У 1990-х роках фабрика пережила кризу, а після реорганізації у 1995 році почала модернізувати виробництво. У 2022 році через бойові дії виробництво в Бахмуті зупинили, а компанія перенесла головний офіс до Києва та перейшла на контрактне виробництво.

Історію “Фітофарму” розповіли у КЗК “Бахмутський краєзнавчий музей”.

Як у Бахмуті з’явилася фармацевтична фабрика

Історія майбутнього ПрАТ “Фітофарм” розпочалася у лютому 1974 року, коли було запущено першу чергу виробництва Артемівської фармацевтичної фабрики. Тоді запрацювали галеновий, фасувальний та картонажний цехи. У другій половині 1974 року виробничі потужності розширилися, вже почали працювати таблетковий цех та цех із виготовлення очних крапель.

На підприємстві працювали близько 250 людей. Проєктна річна потужність фабрики передбачала випуск 16 мільйонів одиниць фасованих ліків. Першим директором призначили Юрія Андрійовича Джаноянца.

Асортимент Артемівської фармфабрики з роками майже не змінювався, проте поповнювався новими препаратами.

Підприємство виробляло “галеніку”, тобто, настоянки, мазі та сиропи, таблетки, зокрема екстракт валеріани, а також різноманітні краплі — очні, вушні, серцеві та від нежитю. До асортименту також входили антисептичні засоби. У радянський період головними замовниками продукції були обласні аптечні управління МОЗ УРСР. Згодом продукція Артемівської фармфабрики почала надходити до аптек росії, Молдавії, Вірменії та Казахстану.

Як “Фітофарм” пережив кризу 1990-х

На початку 1990-х років підприємство опинилося на межі банкрутства. Серед основних причин були криза неплатежів з боку замовників, гострий дефіцит сировини та медичної фасувальної тари.

Проблеми виникли через стрімке зростання цін та втрату зв’язків із колишніми партнерами-постачальниками. У цей період підприємству допоміг вижити “Фітококтейль”. Його рецепт розробили у фабричній лабораторії. До складу напою входили 40-градусний спирт, глід, чебрець та інші лікарські трави.

“Фітококтейль” мав червоно-коричневий колір, приємний аромат та м’який смак. Порівняно з магазинним алкоголем він коштував недорого. Продукт реалізовували у 100-мілілітрових медичних пляшечках просто з лотків на вулиці. Співробітниця фабрики встановлювала столик у людних місцях та виставляла продукцію підприємства. На товари діяли “заводські” ціни, тобто вони були дешевшими, ніж в аптеках.

Така торгівля лікарськими препаратами не цілком відповідала санітарним нормам, однак приносила підприємству необхідні кошти. Завдяки цим надходженням фабрика могла закуповувати сировину, поступово відновлювати виробництво та відносно регулярно виплачувати заробітну плату.

Коли Артемівська фармфабрика стала “Фітофармом”

У 1995 році підприємство реорганізували у Відкрите акціонерне товариство “Фітофарм”. Після цього поступово розпочалася модернізація виробництва та розширення асортименту. У наступні роки компанія розвивалася, вийшовши на національний та міжнародний рівні.

У 2000-х роках ВАТ “Фітофарм”, а згодом ПрАТ “Фітофарм”, увійшло до ТОП-10 провідних фармацевтичних виробників України. Асортимент підприємства розширився до понад 80 найменувань ліків. Продукцію почали експортувати до країн Балтії, Грузії, Молдови та Азербайджану. За свої досягнення підприємство отримало всеукраїнську премію “Панацея” як “Компанія року”.

Що сталося з “Фітофармом” після початку повномасштабної війни

17 квітня 2022 року через інтенсивні бойові дії та руйнування у Бахмуті виробництво підприємства зупинили. Водночас компанії вдалося евакуювати працівників, вивезти частину обладнання, готової продукції та сировини.

“Фітофарм” переніс головний офіс до Києва та повністю перезапустив бізнес-модель. Компанія перейшла на контрактне виробництво на потужностях інших українських фармацевтичних підприємств.

Сьогодні “Фітофарм” продовжує працювати та постачати відомі ліки в аптеки по всій Україні.

До теми:

Фармацевтична компанія з Бахмута відновила роботу у новому місті

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2027 році фізичні особи-підприємці зіткнуться зі зростанням окремих податкових платежів та підвищенням лімітів доходу. Зміни зумовлені закладеними у проєкті державного бюджету (законопроєкт №16000) новими показниками мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Базові показники для розрахунку

З 1 січня 2027 року для розрахунку податкового навантаження та річних лімітів використовуватимуться нові суми:

• мінімальна заробітна плата — 9 546 гривень (замість 8 647 гривень у 2026 році);
• прожитковий мінімум для працездатних осіб — 3 691 гривня (замість 3 328 гривень).

Обов’язкові платежі для 1 та 2 груп

Для підприємців першої групи щомісячні податкові зобов’язання становитимуть:

• єдиний податок — 369,1 гривні;
• військовий збір — 954,6 гривні;
• ЄСВ — 2 100,12 гривні (або 6 300,36 гривні у разі поквартальної сплати).

Для другої групи передбачені наступні щомісячні суми:

• єдиний податок — 1 909,2 гривні;
• військовий збір — 954,6 гривні;
• ЄСВ — 2 100,12 гривні.

Умови для підприємців 3 групи

Ставки для ФОП третьої групи у проєкті бюджету залишаються без змін. Загальне податкове навантаження складатиме 6% від доходу. Цей платіж розподіляється на дві складові: 5% становить єдиний податок, а 1% — військовий збір.

Нові граничні обсяги доходів

Зростання рівня мінімальної зарплати автоматично підвищує дозволені річні ліміти доходу для спрощеної системи оподаткування. У 2027 році вони становитимуть:

• 1 група (167 мінімальних зарплат) — 1 594 182 гривні;
• 2 група (834 мінімальні зарплати) — 7 961 364 гривні;
• 3 група (1 167 мінімальних зарплат) — 11 140 182 гривні.

Перспективи реформування та впровадження ПДВ

До завершення воєнного стану масштабні зміни базових умов роботи чи підвищення ставок єдиного податку не плануються. Реформування податкової системи для приватних підприємців розглядається на повоєнний період. Головною метою майбутніх змін є унеможливлення використання спрощеної системи великим бізнесом для штучного дроблення та оптимізації податків.

Водночас запровадження податку на додану вартість (ПДВ) для підприємців перенесли. Згідно з оновленим меморандумом між Україною та Міжнародним валютним фондом, ця норма має запрацювати із січня 2028 року, а не з 2027 року, як планувалося раніше.

Читайте також:

Підйомна допомога військовослужбовцям: умови, розміри та порядок виплат

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!