Окупаційна влада “днр” заявила про плани “рекультивувати” терикони на окупованій частині Донеччини. У планах, нібито, провести рекультивацію — штучне відновлення родючості ґрунтів і рослинного покриву. На місці колишніх териконів хочуть побудувати заправки та торгові центри, повідомляють активісти руху “Жовта стрічка”. Своєю чергою, на росджрелах також публікували заяви про нібито плани звести цілі житлові квартали на місці териконів.

Чи можуть ці дії окупантів бути небезпечними для людей, редакція розпитала в екологині з Бахмута Галини Олійникової.

Знищення донецьких териконів, чим це небезпечно

На пропагандистських ресурсах заявили про “рекультивацію териконів”. На думку окупаційної влади, терикони займають дуже багато території Донеччини.

Екологиня Галина Олійникова пояснює, що терикони самі по собі є небезпечними. У них відбуваються хімічні реакції. Крім того, може початися процес горіння. Просто розрити і прибрати терикон — не вдасться. Адже хімічні речовини накопичуються у ґрунті під териконами, і прибравши відходи не можна одразу ліквідувати забруднення.

Екологиня вважає, що будувати на місці териконів житло невдала ідея.

“Терикони — це шламонакопичувачі. Там відбуваються хімічні реакції і тепло, через що терикони можуть горіти. Також там є й виділення сірки та купа інших речовин. На деактивацію земель, які були під териконами, потрібні роки. Адже ґрунти там забруднені і це все не так легко ліквідувати”, — розповідає екологиня.

Вона додає, що насамперед шкода буде для людей, які житимуть на цих територіях, адже це небезпечно для їх здоров’я. Фахівчиня відзначила, що на окупованій території Донеччини є вдосталь землі під будівництво, тож рішення про знищення териконів має політичний характер. Таким чином росія хоче заселити ці території людьми, щоб Україні було важче повернути свої території.

Ліквідація териконів: як це впроваджують в інших країнах

Фахівчиня каже, що плани на ліквідацію териконів в Україні були ще до війни. До цього процесу хотіли залучити спеціалістів із Японії, але ідею не втілили в реальність.

“Терикони самі по собі шкідливі. Вони займають землі, а в Донецьку ще й часто горіли. Тому їх засаджували рослинами, щоб більш-менш знизити шкідливі викиди і зменшити горіння. По Донецьку були наміри ще до війни, розроблялися плани щодо знешкодження териконів, їх знесення. Але це було дороговартісно. Наскільки я пам’ятаю, японці були зацікавлені забрати наші терикони для переробки. Цим треба займатися, але навряд чи в росії є такі технології і вона реально буде вкладати в це гроші”, — каже Галина Олійникова.

За словами екологині, у світі вже є приклади ліквідації териконів. Площі, на яких були відходи, засаджують рослинами.

“Як це робиться в Німеччині, Англії — там роблять зелені зони. Землю на місці териконів засаджують рослинами, щоб вони витягували важкі метали, а потім там роблять зони відпочинку. Але щоб на їхньому місці одразу будувати житлові приміщення. Це просто не можна робити”, — запевняє екологиня з Бахмута.

Знесення териконів у Донецьку, що відомо

Плани щодо знесення териконів озвучив ватажок “днр” денис пушилін на “інвестиційному комітеті днр”. Тут він представив проєкти для “відновлення і розвитку”.

За словами пушиліна, терикони хочуть переробити, а землі використати для будівництва.

Читайте також:

• На відновлення землі підуть сотні років: як війна вплинула на ґрунти Бахмута
• Окупанти скидають тонни сміття на окуповану Донеччину
• Що потрібно робити у разі радіаційної аварії?

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині триває підготовка до опалювального періоду 2026–2027 років. Наразі роботи ведуться у шести територіальних громадах області. Водночас через бойові дії та пошкодження критичної інфраструктури опалювальний сезон неможливо забезпечити щонайменше у 12 громадах.

Про це редакції Бахмут IN.UA повідомили у Департаменті житлово-комунального господарства Донецької ОДА.

Де на Донеччині готуються до опалювального сезону

Наразі підготовчі роботи до опалювального сезону у 2026-2027 році ведуться у шести громадах.

Йдеться про:

• Андріївську;
• Краматорську;
• Новодонецьку;
• Олександрівську;
• Слов’янську;
• Черкаську.

Водночас остаточні рішення про початок опалювального періоду ухвалюють органи місцевого самоврядування з урахуванням погодних умов та вимог відповідних нормативних документів. Таким чином, на момент відповіді Донецької ОДА немає затвердженого повного переліку населених пунктів, де гарантовано розпочнеться опалювальний сезон. Обласна адміністрація повідомила саме про громади, де наразі триває підготовка.

Де на Донеччині опалювальний сезон не зможуть провести

Через активні бойові дії, численні пошкодження об’єктів житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу опалювальний сезон уже не перший рік неможливо забезпечити у таких громадах:

• Білозерській;
• Добропільській;
• Іллінівській;
• Костянтинівській;
• Лиманській;
• Мирноградській;
• Покровській;
• Святогірській;
• Торецькій;
• Часовоярській.

За інформацією департаменту, цього року аналогічна ситуація складається також у Дружківській та Миколаївській громадах. У відповіді ОДА зазначається, що серед причин неможливості проведення опалювального сезону — пошкодження об’єктів інфраструктури, а також відсутність водо-, газо- та електропостачання.

Отже, наразі йдеться про 12 громад, де опалювальний сезон 2026–2027 років не планують проводити через безпекову ситуацію та стан критичної інфраструктури.

До теми:

На Донеччині за 22 млн грн встановлять дві модульні котельні: де саме вони з’являться

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Львові відкрили попередній запис у єдину електронну чергу для людей, які можуть претендувати на допомогу від УВКБ ООН.

Детальніше про те, як зареєструватися — в матеріалі Бахмут IN.UA.

ВПО у Львові можуть отримати допомогу від УВКБ ООН

Наразі реєстрація ВПО на отримання грошової допомоги доступна в наступних населених пунктах:

• Львів;
• Стрий;
• Дрогобич;
• Самбір;
• Шептицький;
• Золочів;
• Броди;
• Радехів;
• Буськ;
• Яворів;
• Новий Розділ.

Для попереднього запису необхідно заповнити єдину Google-форму за покликанням. Під час заповнення форми потрібно вказати необхідну інформацію та обрати населений пункт. Після внесення всіх даних важливо обов’язково натиснути кнопку “Надіслати”, щоб заявка була успішно зареєстрована.

Після реєстрації в електронній черзі заявникам потрібно очікувати на дзвінок працівників пункту збору даних. Звернення опрацьовуватимуть до приїзду команди в обраний населений пункт.

Зазначимо, що на дзвінок можуть очікувати лише ті заявники, які попередньо відповідають умовам і критеріям програми. Під час телефонної розмови працівники повідомлять день та час індивідуального прийому.

Хто може претендувати на допомогу

Звернутися для консультації та попередньої реєстрації можуть:

• внутрішньо переміщені особи, які перемістилися протягом останніх 45 днів через загрозу життю, обстріли або обов’язкову евакуацію;
• внутрішньо переміщені особи, які перемістилися від 46 днів до 6 місяців через війну;
• люди, які повернулися з-за кордону після вимушеного переміщення через воєнні дії.

При цьому повернення має відбутися протягом останніх 12 місяців, але не раніше ніж 3 місяці тому. Для другої та третьої категорій також враховується дохід, який не має перевищувати 8 300 гривень на одного члена родини на місяць. Під час оцінювання беруть до уваги близькість до лінії фронту, умови проживання, склад родини та наявні вразливості.

Читайте також:

УВКБ ООН міняє правила виплат з 1 квітня: що відомо

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!