Життя без світла й опалення: як бахмутянам отримати безкоштовні буржуйки від міста?

Семаковська Тетяна 13:17, 11 Листопада 2022

Screenshot 118 356acЯк бахмутяни виживають без опалення та світла, та чи отримують люди безкоштовні буржуйки від міста. Ми розпитали, що знають місцеві жителі та голови ОСББ про алгоритм видачі буржуйок, адже на носі вже зима.

Бахмутяни, які залишились в місті, вже не один місяць живуть без електроенергії. Але з настанням холодів ця проблема стає не єдиною. Альбіна, місцева мешканка, яка не виїжджала з міста з початку повномасштабного вторгнення, та окрім цього, активно допомагає тваринам в Бахмуті, розповіла, яке воно, життя в прифронтовому місті: 

«В місті зараз обстріли дуже часто, на вулиці знаходиться небезпечно. Зі світлом нам полегше, бо у батьків є генератор, вони через день включають його, є можливість заряджати телефони. Мій тато самостійно встановив нам буржуйку, щовечора розтоплюємо й стає тепліше».

У коментарі Вільному радіо прессекретарка Бахмутської міської ради Наталя Кисиличина розповіла, що майже дві тисячі «буржуйок» з варильними поверхнями придбало КП «Бахмутська житлова управляюча компанія». 400 пічок вже доставили в місто, інші  привезуть до кінця року. Їх безплатно видаватимуть жителям приватного сектору та ставитимуть в укриттях.

«400 пічок вже привезли, інші поки в дорозі. “Буржуйки” зможуть отримати жителі приватного сектору та люди, що облаштували собі укриття в підвальних приміщеннях. Роздавати “буржуйки” будуть через квартальних та голів ОСББ», — каже Наталя Кисиличина.

Ми запитали в Альбіни, чи чула вона про це, та чи дізнавались вони як отримати буржуйки:

«Чули, читали про це в групі, що видаватимуть буржуйки людям у підвал багатоповерхових будинків, але цим напевно потрібно було раніше займатися, холоди вже прийшли».

313922263 6122142727800519 5968784882530934342 n 0e039

Бахмутяни самотужки хочуть придбати буржуйки. Фото: скріншот з місцевого телеграм-каналу

Наша редакція провела опитування, щоб дізнатись, чи дійсно буржуйки вже привезли в місто, та чи отримують їх голови ОСББ. Голова ОСББ Олена Костенко зазначила, що наразі про порядок видачі та наявність буржуйок людям нічого не повідомляли. Олександр Черненко, керівник ЖЕКу дати відповіді також не зміг, пояснюючи це тим, що наразі конкретна інформація відсутня. 

Своєю чергою, Сергій Білик, в.о. начальника відділу надзвичайних ситуацій в Бахмутській міській раді, який відповідає за обладнання сховищ повідомив наступне:

«По буржуйкам інформації ще немає, це все тільки в планах. Активно займаються цим питанням поки тільки в області. Щодо обігріву сховищ, для цього є дрова. А в обігрівачах сенсу немає, бо електроенергія відсутня».

Також, ми намагались зв`язатись з директором КП «Бахмутської житлової управляючої компанії» Олександром Бондарєвим, але на жаль без успіху.

Тож, наразі ситуація наступна: багато інформації є про те, що буржуйки будуть в місті, але як їх отримати та коли, ніхто поки не знає. 

Своєю чергою бахмутяни в місцевому телеграм-каналі вирішили самостійно провести збір на закупівлю 100 буржуйок в приватні будинки міста. Зібрати необхідно 250 тисяч гривень, вже є 48 тисяч. В каналі є інформація, що наразі замовили перші 10 штук. 

Номер картки для збору на буржуйки:

5375 4112 0042 5705

Посилання на МоноБанку:

https://send.monobank.ua/jar/94QJ8Wdb7L

Фото: Getty Images

Читайте також: Бахмутяни отримують рахунки за електрику, якої нема: пояснюємо, що робити

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Васюківка до війни: як виглядало селище у серпні 2019 року

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 10:00, 5 Липня 2025
Поля поблизу Васюківки / фото Олександр Сотников

Васюківка — затишне й мальовниче село Бахмутського району, яке до війни було справжнім куточком спокою та гармонії. Воно розташоване поблизу ботанічного заказника Палімбія, що створювало атмосферу єднання з природою.

Редакція Бахмут IN.UA згадує, як виглядало селище у серпні 2019 року. Публікуємо фото бахмутянина Олександра Сотнікова.

Васюківка у серпні 2019: фоторепортаж

Васюківка — звичайне село Бахмутського району, яке жило спокійним життям біля заказника Палімбія. У серпні 2019 року тут панували мир і буденне сільське життя.

Пропонована добірка складається з десяти фотографій, які бахмутянин Олександр Сотніков опублікував на своїй сторінці у Facebook. Усі світлини датовані серпнем 2019 року.

Центр селища та пам’ятник ветеранам Другої світової війни / фото Олександр Сотников
Один з будинків у селищі / фото Олександр Сотников
Вулиці та житлові будинки / фото Олександр Сотников
Магазин, де місцеві купували різні речі / фото Олександр Сотников
Селище розташоване поблизу ботанічного заказника Палімбія, а тому мало мальовничу природу / фото Олександр Сотников
Адміністративна будівля у селі / фото Олександр Сотников

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

“Бахмут — це не тільки шампанське і троянди”: бахмутянка розповіла про унікальне алебастрове ремесло

Семаковська Тетяна 16:25, 4 Липня 2025
Олена Голубцова / фото Facebook

Бахмутянка Олена Голубцова — носійка рідкісного ремесла, яке сьогодні майже забуте. Алебастрову ліпнину, декоративний елемент інтер’єрів, її родина почала виготовляти ще в 1930-х роках. Тоді її предки приїхали з Полтавщини на Донеччину й опановували нову для себе сировину, алебастр. Спершу ним закладали тріщини в хатах, робили побутові речі, а з часом навчилися робити й витончену ліпнину, якою прикрашали оселі.

Сьогодні пані Олена прагне відродити це ремесло, як частину культурної ідентичності Бахмута. Ми поспілкувалися з майстринею та розповідаємо вам найцікавіше.

Алебастр на Донеччині: як його почали використовувати

Бахмутянка Олена Голубцова — одна з небагатьох, хто зберіг і пам’ятає традицію виготовлення виробів з алебастру. Це ремесло передавалося в її родині з покоління в покоління. Пані Олена ділиться спогадами про те, як цей матеріал, доступний і пластичний, став основою домашнього декору та навіть заробітку в тяжкі 90-ті. Предки бахмутянки опинилися на Донеччині в 1932 році —після чорноземів Полтавщини вони мусили вчитися жити у інших умовах.

“Мої предки використовували алебастр, коли будували хати, бо треба було ж замазувати ті тріщини. Вони звернули увагу на те, що він пластичний, та те, що він застигає гарно і зберігає форму”, — ділиться з нами у розмові бахмутянка.

Втім, алебастр використовували не лише для будівельних потреб. Поступово він став засобом самовираження.

Декор з алебастру на бахмутському краєзнавчому музеї / фото Бахмутське управління культури

Хотілося якось відзначитися, щоб було красиво, не так, як у всіх. Бо приїжджі були, чужі люди були тут, на Донбасі. І тому гробки так прикрашали, з невеличкими детальками: квіточку, листочок клали. З одного боку це якось тріщини прикривало, з іншого це було красиво”, — каже пані Олена.

Особливий сплеск інтересу до алебастру в родині Олени відбувся наприкінці 1980-х. Тоді, в умовах кризи, ліплення з гіпсу стало можливістю підзаробити й прогодувати родину.

“Мій вітчим та моя мама вирішили, що треба заробляти гроші, бо на той момент була важка ситуація в країні. І вони придумали такий спосіб. Гіпс купляли на алебастрових комбінатах. У нас, до речі, їх два було — Артемівський і Деконський. На Деконському гіпс був трошки рудуватий, а на Артемівському біліший, але за якістю вони однакові були”, — каже співрозмовниця.

Для роботи використовували спеціальні гумові форми, а ще гіпс та воду. Все відливалося вручну, сушилося, фарбувалося, а потім вироби продавали. Популярними були дзеркала з ліпниною, а щоб зробити один такий виріб, в середньому родина витрачала два дні.

Для родини Голубцових алебастр був не просто матеріалом —це була частина ідентичності й зв’язку з новим для них краєм. Донеччину вони щиро полюбили:

“За словами бабусі, коли тільки вони переїхали сюди з Полтавщини, для них дивно було, що це степ, але вони настільки були захоплені, казали, що ми живемо на золоті. Мали на увазі якраз алебастр, з яким вони так натхненно працювали, їм це щиро подобалося”.

У сільській школі, згадує пані Олена, також діяли гуртки, де малеча працювала з гіпсом. Це були 1985-1986 роки, дітей вчили працювати з різними формами. Останній раз пані Олена практикувала саме лиття з гіпсу, коли працювала вихователем у садочку — разом з вихованцями вона зробила гіпсовий дзвінок, де діти залишали свої відбитки. Цей дзвінок став візитівкою освітнього закладу.

Пані Олена переконана, що пам’ять про таке ремесло треба зберігати, особливо вчити цього молодше покоління.

“Наш Бахмут за що пам’ятають? Шампанське, троянди, сіль. Але ж які копалини у нас були! Яка історія! Треба, щоб люди це знали”, — каже жінка.

У планах бахмутянки — проведення майстер-класів для земляків, де кожен охочий зможе спробувати себе в алебастровій справі. Люди зможуть навчитися своїми руками працювати з гіпсом, розмалювати виріб та забрати додому частинку Донеччини й рідного дому.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Фоторепортаж

Васюківка до війни: як виглядало селище у серпні 2019 року

Васюківка — затишне й мальовниче село Бахмутського району, яке до війни було справжнім куточком спокою та гармонії. Воно розташоване поблизу ботанічного заказника Палімбія, що створювало […]

10:00, 05.07.2025 Скопіч Дмитро
Історії

“Бахмут — це не тільки шампанське і троянди”: бахмутянка розповіла про унікальне алебастрове ремесло

Бахмутянка Олена Голубцова — носійка рідкісного ремесла, яке сьогодні майже забуте. Алебастрову ліпнину, декоративний елемент інтер’єрів, її родина почала виготовляти ще в 1930-х роках. Тоді […]

Важливо

Повернення додому: 15 фотографій українців після обміну 4 липня 2025 року

4 липня 2025 року відбувся черговий обмін, у результаті якого до України повернулися військовослужбовці ЗСУ, зокрема представники Військово-Морських Сил, Сухопутних військ, ТрО, ДШВ, ССО, Прикордонної […]

Важливо

Новий обмін 4 липня 2025 року: хто повернувся до України після російського полону

4 липня 2025 року відбувся черговий обмін полоненими. До України повернулися військові з категорій “поранені і важкохворі”, а також “молодші за 25 років”. Серед них […]

У окупованому Донецьку роблять рейди на бізнес, який відмовляється платити відкати

Під прикриттям “народного контролю” окупаційна адміністрація влаштовує політично та фінансово мотивовані рейди по магазинах в Донецьку, які не платять відкати. Про це повідомили активісти “Жовтої […]