Main menu

278419605 1151006265440910 7019311091381605077 n d485aНемічні люди похилого віку, які проживали у хоспісі міста Часів Яр, нині обживаються на Хмельниччині. Під звуки обстрілів працівники гуманітарної місії «Проліска» евакуювали людей у безпечний регіон.

Волонтерський хоспіс у прифронтовому місті Часів Яр із 2017 року слугував останнім прихистком від війни та бідності для майже пів сотні немічних літніх людей. Більшість його жителів – це одинокі люди, які мешкали на лінії розмежування, які втратили родини, житло, документи. Після вторгнення російських військ в Україну, жителі хоспісу змушені вдруге втікати від війни.

278462093 1151006228774247 2535818804728085832 n 87872

279009101 1069742640551570 5376935418933117616 n aacdc

Евакуація тривалістю більше доби

Спочатку із хоспісу евакуювали на Хмельниччину чотирьох мешканців разом із кухарем-волонтером. Через три дні гуманітарна місія «Проліска» винайняла автобус «Неоплан» на 40 місць. Тоді виїхало 35 людей, які більш-менш могли самостійно пересуватись та їхати сидячи.

«З ними поїхали й наші працівники, у яких є діти, -  розповідає керівник і засновник хоспісу Євген Ткачов, - Наших бабусь та дідусів прийняло село Сокілець на Хмельниччині. Там їх поселили в старій школі на першому поверсі. Умови для проживання прийнятні».

Дорога була важкою і морально, і фізично, каже Євген Ткачов. Замість запланованих 15-16 годин, поїздка зайняла більше доби.

«Божа милість, що доїхала і наша 96-річна бабуся, - розповідає керівник хоспісу. - Усі наші підопічні в силу свого віку мають проблеми зі здоров’ям, у когось серце хворе, а ще й дорога без особливих зупинок. Бог милував, доїхали всі. Кілька днів відходили від дороги. Але інших варіантів не було. Все таки війна є війна».

278901647 1152210788653791 4454127528673091840 n 8ef07

278982023 1152210831987120 362415730759192302 n 10071

278870611 1152210901987113 6346308614827402030 n 4e2b0

На новому місці

За старенькими, які обживаються на Хмельниччині, доглядають працівники хоспісу, які також евакуювались сюди. Однак робочих рук не вистачає, потрібні ще нянечки, кухарі, сторож, - каже Євген Ткачов.

«Місцеве населення зворушило мене до сліз. Просто прийшли жителі села і сказали: «Ви на Паску нічого не готуйте». І принесли все: і картопляне п’юре, і тефтелі, і голубці, і паски, і крашанки, і холодець Все що потрібно для пасхального столу, прийшли і принесли. Дуже приємно».

Залишилось 12 лежачих людей

Нині у школі села Сокілець облаштовують місце для того, щоб евакуювати ще 12 мешканців хоспісу, які не можуть самостійно пересуватися.

«Лежачих людей везти в ті умови, які нам запропонували, дуже проблематично, - каже Євген Ткачов. - Або будемо шукати інше місце, куди зможуть прийняти 12 зовсім лежачих. Хтось без ніг, хтось із пролежнями. Поки таких варіантів немає, тому готуємо місце в тій же школі».

Транспорт для евакуації жителів хоспісу оплачує гуманітарна місія «Проліска». Євген Ткачов каже, зараз не так гостро стоїть проблема із оплатою, як із пошуком перевізника, який приїде на Донеччину.

…На місце евакуйованих із Часів Яру стареньких прибувають нові мешканці у пошуку порятунку від обстрілів.

«То Попасна, то Лисичанськ. Їх реально нема куди дівати, а в мене хоч якийсь тимчасовий варіант…»

 Фото з фейсбук сторінки Євгена Ткачова.