Про донорство клітин кісткового мозку сьогодні знають небагато, проте така процедура рятує життя багатьох хворих на рак крові людей. У нашому проєкті по висвітленню медреформи ми писали про те, що бути донором це не лише про порятунок життів хворих, а й турбота про власне здоров’я. За наведеним прикладом до донорства кісткового мозку долучилося декілька мешканок Бахмута. Про їх мотиви та нагальні потреби Українського реєстру донорів кісткового мозку – читайте в матеріалі.
Героїня статті Аліна Мироненко розказала, чому стала доноркою стовбурових клітин. Надихнувшись прикладом Аліни, ще дві дівчини подали документи до реєстру донорів стовбурових клітин і стали потенційними донорками. Якщо їх ДНК співпаде з ДНК людини, що потребує лікування, вони зможуть врятувати життя онкохворого.
Кістковий мозок «вимивають», а не дроблять кістки
Існуючі упередження щодо пересадки стовбурових клітин стримують людей, каже Аліна Плахтій. Але, насправді, для донора процедура є безпечною, хворому ж рятує життя, адже ці клітини володіють унікальною властивістю – відновлювати нормальне кровотворення.
«Люди часто думають що це страшно, що дробитимуть кістки, чи щось накшталт того. Насправді – це не так. Є кілька варіантів, один із найбільш поширених, до якого вдаються у 80% здачі стовбурових клітин – кістковий мозок «вимивають»: близько тижня донор перебуває під крапельницями, спеціалізовані ліки збільшують об’єм кісткового мозку у крові, потім фільтрують кров, «відсіюючи» кістковий мозок, кров закачують назад донору», – пояснює донорка.
Бахмутянка Аліна Плахтій нещодавно дізналась про потребу у донорах стовбурових клітин, сама стала доноркою і через соцмережі розказує про необхідність долучитися до корисної справи.
Дівчина каже, що на сьогодні онкологія крові зустрічається доволі часто і людям не дуже треба пояснювати сенс у такому виді донорства:
«Нажаль, зараз багато хто стикався з такими страшними хворобами, у когось знайомі чи рідні хворіли. За мною підтягнулися ще кілька дівчат. Писала також у соцмережах, люди часто відгукуються. Головне – пояснити, наскільки це просто. Це дійсно працює».
Потрібні десятки, сотні тисяч потенційних донорів
Станом на сьогодні в Українському реєстрі донорів кісткового мозку зареєстровано 2609 донорів. Через складність та багатогранність комбінацій генів для того, щоб забезпечити реальний збіг пацієнт-донор, у реєстрі потрібно мати данні десятків, сотен тисяч потенційних донорів.
П’ята трансплантація кісткового мозку від неродинного донора в Україні, та перша у 2021році відбулася у лютому. Стовбурові клітини привезли для маленького пацієнта з лікарні ОХМАДИТ від донорки з Польщі. Більше новин на сторінці реєстру.
«У 2020 році в Україні було виконано чотири неродинні трансплантації, до 2020 року їх узагалі не проводили. Це пов’язано було з багатьма факторами. Загалом потреба в неродинних трансплантаціях тільки для дітей десь в межах 50-80 трансплантацій в рік. Знову ж, є також брак лікарень які можуть виконувати таке лікування», – розказує Роман Куць, керівник Українського реєстру донорів кісткового мозку.
Якщо з Бахмута комусь повезе і він буде мати шанс врятувати життя, для цього потрібно буде їхати у Київ в ОХМАТДИТ або Черкаси до Обласного онкологічного диспансеру. Ці два трансплантологічні центри, Роман Куць називає оптимальними для обстеження донора та виконання донації.
Щоби стати донором необхідно заповнити анкету на сайті Українського реєстру донорів кісткового мозку, вони надсилають стартовий набір, щоб можна було здати свою ДНК та вносять її до бази. І коли людина має захворювання крові чи кісткового мозку, спеціалісти реєстру порівнюють ДНК, і якщо воно співпадає з ДНК людини, що хворіє, то можна їхати до лікарні здавати кістковий мозок.
