Войти
Main menu

IMG 3177 8cc4eДавні традиції міжнародної співпраці має переміщений до Бахмута Горлівський інститут іноземних мов. Договори про міжнародну співпрацю у сфері наукової діяльності, практичних баз має ННППІ «Українська інженерно-педагогічна академія». Студенти цих вузів беруть участь у міжнародних проектах, конференціях, програмах обміну між вузами по Україні. Що дає така академічна мобільність для молоді, і які можливості відкриває молодіжний компонент програми Європейського союзу «Еразмус+» читайте і дивіться в матеріалі.

Невикористані можливості та науково-практичні конференції  Української інженерно-педагогічної академії

«Академічна мобільність - це можливість для студентів навчатися відразу в декількох навчальних закладах на кількох спеціальностях, або в одному навчальному закладі на декількох спеціальностях. Це також можливість проходити стажування в інших навчальних закладах. Між багатьма навчальними закладами існують двосторонні і тристоронні договори, які дозволяють відправляти на стажування, на практику своїх студентів, викладачів. Ми намагаємося працювати в усіх напрямках, по базам практик у нас є підприємства по всій Україні і за кордоном, куди ми можемо відправляти своїх студентів, те ж саме по стажування в Рівне, Житомир, Бердянськ, за кордоном це - Польща, Словаччина, Туреччина, Азербайджан. До нас приїжджали студенти з Азербайджану, Ізраїлю, Узбекистану», - розказує керівник ННППІ «Українська інженерно-педагогічна академія» Валерій Коломієць.

Коломієць каже, що відділ міжнародних зв'язків УІПА, що знаходиться в Харкові, постійно інформує структурний підрозділ в Бахмуті про програми міжнародної співпраці. Є пропозиції по навчанню, участі в науково-практичних конференціях, семінарах, інтернет-конференціях, вебінарах. Зараз формується група на стажування у Польщу від Української інженерно-педагогічної академії, туди планують включити студентів з Бахмута. Але при великій кількості пропозицій, які приходять на скриньку інституту кожного дня, за рік виїжджає один-два студенти. За словами керівника, студенти, поки що, не дуже активно зголошуються їхати.

IMG 7984 e1893

Більша студентів активність спостерігається саме під час науково-практичних конференцій, що проходять на базі УІПА. В цьому році відбулося три міжнародні конференції - одна для студентів, одна для викладачів, одна інтернет-конференція.

Горлівський інститут іноземних мов в Бахмуті поновлює зв’язки з міжнародними вузами-партнерами

Директор переміщеного вузу - Горлівського інституту іноземних мов Євгенія Бєліцька каже, що традиція міжнародної співпраці така ж давня, як сам вуз, а в наступному році інязу виповниться 90 років. До початку військового конфлікту в інституті іноземних мов було 43 міжнародних партнери - це вузи з ближнього та далекого зарубіжжя, з якими підтримувався постійний зв’язок. Зараз залишилось 18 університетів-партнерів. Але на думку директора відносини перетворилися з кількісних на якісні:  

«Ми намагаємося інтенсифікувати технічну сторону нашої взаємодії. Це спільні публікації збірників наукових статей, спільне проведення конференцій, в яких беруть участь і студенти і викладачі. Викладачі інязу на постійних засадах стажуються в Краківській академії ім. Анджея Фріча Манджевського, з якою в нас давні зв’язки, до речі, студенти з Краківської академії неодноразово приїжджали до нас. Зараз наші відносини здебільшого сконцентровані на науці. Такі форми співробітництва в нас існують з вузами Білорусії, Словаччини, Словенії. Наш давній партнер у Франції - інститут Франсуа Рабле дозволяє на належному рівні підтримувати в інституті романську філологію».

29662976 2056175081263685 2145744969705242191 o 59584

Сучасні технічні прилади допомагають з'єднувати молодих науковців зі всього світу.  

Є в інституті дружні міжнародні зв'язки, що не оформлені договорами, але мають перспективу. За словами директора, співпраця з університетами Німеччини відбувається  основному на рівні викладач-викладач, коли міжнародні партнери беруть участь у конференціях. Але вже в цьому році Бєліцька хоче поновити співпрацю на рівні навчальних закладів.

На жаль ускладнює міжнародну співпрацю відсутність умов для проживання стажерів.

«Ми не маємо можливості приймати студентів так, як це було в Горлівці - у нас не вистачає місць в гуртожитку. Проте, у мене є великі надії щодо гуртожитку по вулиці Чайковського, 63. Перший етап ремонту здійснювався за участю Чеського агентства з розвитку, і вони дуже зацікавлені, щоб ввести в дію цей об'єкт якомога швидше. Як тільки ми введемо його в дію, живе спілкування студентів вийде на інший рівень. Наші партнери з Чехії, Словенії, Франції, Німеччини чекають того моменту, коли вони зможуть до нас приїхати», - підкреслила директор.

Який досвід отримують студенти під час міжнародних проектів?

Студенти інституту іноземних мов беруть участь у різних міжнародних програмах – наукових і культурних. Вперше в цьому році здобувачі вищої освіти факультету соціальної та мовної комунікації Микита Безмен та Аркадій Петросян беруть участь у програмі міжнародної співпраці. За сприяння Бахмутського краєзнавчого музею та інституту студенти їдуть до міста Жешов на археологічні розкопки. Краєзнавці кажуть, що цей досвід допоможе в їх науковій діяльності і стане поштовхом для саморозвитку.

Микита вважає, що зараз, коли Україна вступила до нового етапу розвитку в рамках євроінтеграції, країни Євросоюзу стали більш відкритими до міжнародного співробітництва.

IMG 20180301 132457 ac30b

Микола Концур в цьому році брав участь в українсько-німецькому проекті. Партнери працювали спочатку в Україні, а потім в Німеччині. 

Так вважає і Микола Концур, також студент інязу. В цьому році юнак брав участь в українсько-німецькому проекті по вивченню історії зони відчуження. За результатами роботи вийшов фільм, але не тільки науковий досвід став результатом співпраці, каже юнак:

«Це було дуже важливо, як для німців, бо вони дуже поверхнево розуміли, що саме в нас відбувалося під час аварії на Чорнобильській АС, і представники української сторони отримали багато інформації при опитуванні місцевих мешканців. Для мене особисто, як історика і перекладача, цей досвід був дуже корисним, я тренував свої мовні навички».

Опираючись на власні спостереження, Концур каже, що з кожним роком програм, за якими можна поїхати в Європу, стає більше, і вони вже не потребують такого високого рівня знання мови, і не концентруються тільки в Києві. При бажанні можна поїхати і підтягнути знання іноземних мов та проявити свої особисті здібності.

Співпраця між вузами існує не тільки у сфері освіти і науки. Випускник УІПА, колишній голова студради інституту Владислав Ткаченко каже, що завдяки програмі обміну з Львівською політехнікою вдалося перейняти досвід студентського самоврядування. Після поїздки до Львова та спілкування з колегами з іншого вузу реформували свою студраду.

Як поїхати в Європу на навчання, стажування, практику чи викладання?

Отримати фінансову допомогу для цього можна за програмою Європейського Союзу «ERASMUS+». Програма Еразмус+ - це програма міжнародної співпраці Європейського Союзу з іншими країнами світу. Вона передбачає проекти співпраці університетів, мобільності, популяризації європейських студій у сферах освіти, професійної підготовки, молоді і спорту. Відповідно кожен з напрямів діяльності Еразмус+ має відповідні умови та правила.

В «Національному Еразмус+ Офісі в Україні» нам повідомили, що проекти програми Еразмус+ базуються на підході «знизу-вгору». Тобто ініціатива має виходити від українських закладів вищої освіти чи інших організацій. Партнерства можуть базуватись як на вже існуючій співпраці так і з новими партнерами. Є інструменти пошуку партнерів на рівні ЄС та Національні агентства  і офіси  Еразмус+ також допомагають у пошуку партнерів, зокрема в Україні.

1 c949a 

Коли партнер знайдений готується проектна заявка і заявник-університет з Європи як країни-члена програми, подає її на конкурс до Національного агентства Еразмус+ у своїй країні. Покрокова інструкція та інші документи корисні для університетів як потенційних партнерів та виконавців можна подивитися на сайті Еразмус+ Офісі в Україні.

Коли проект виграно, між двома університетами підписується Міжінституційна угода, в якій вказуються всі умови, вимоги, процедури визнання і відповідальність партнерів. На основі такої Угоди університет оголошує конкурс для своїх студентів та працівників на веб-сайті чи іншим відкритим способом для рівного доступу до наявних можливостей. Відповідає за це відділ, що опікується міжнародною співпрацею. Завітайте до такого відділу вашого університету та дізнайтесь деталі про можливості і умови. Відібраний стипендіат підписує з приймаючим університетом з Європи Угоду на навчання або практику, а працівник університету Угоду на мобільність, де прописуються всі умови, зобов’язання та відповідальність сторін.

Всі витрати покриваються Евросоюзом за рахунок проекту

Міжнародна кредитна мобільність Еразмус+ КА 107 за обміном на навчання, розрахована на період від 3 до 12 місяців для українських бакалаврів, магістрів, аспірантів. Термен практики починається від двох місяців і може продовжуватись до року. Короткострокові стажування, викладання, підвищення кваліфікації для викладачів та адміністративного персоналу закладів вищої освіти можуть тривати від 5 днів до 2 місяців.

Студенти програм обміну отримують грант на покриття витрат на проживання, проїзд, страхування, візу тощо в розмірі 800-900 EUR на місяць. Працівники під час програм стажування, викладання, підвищення кваліфікації отримують добові у розмірі близько 140-180 EUR на добу. Розмір коштів залежить від країни перебування.

4 fe146

Після повернення студент має отримати визнання результатів

Після закінчення мобільності та повернення, стипендіат подає звітність та відповідні документи (результати навчання - transcript of records, сертифікати) в свій університет і має отримати автоматичне визнання результатів. В період до двох місяців в е-систему відправляється звіт про мобільність і результати визнання до приймаючого університету. Якщо визнання не відбувається, але було передбачено, то приймаючий університет має право розірвати співпрацю, написати скаргу в Європейську Комісію про невиконання Хартії Еразмус в сфері вищої освіти та виставити рахунок на суму витрат гранту. Тому важливо дізнаватись у координаторів Еразмус+ про всі вимоги та відповідальність сторін до початку та уточнювати під час мобільності, щоб успішно завершити міжнародну складову своєї траєкторії навчання та повернутись для завершення навчання та отримання українського диплому. Дисципліни, які вивчав студент під час мобільності, обов’язково вносяться в додаток до диплому.

Волонтерські програми і неформальна освіта в Європі для молоді

Є також молодіжний компонент у сфері неформальної освіти, що включає волонтерський напрямок, програми обміну для молоді, освіту для молодіжних працівників. Волонтерство стосується, як виїзду молоді з України терміном до 12 місяців, так і залучення іноземних волонтерів в Україну. За програмами обміну групи студентів можуть з України і країни Євросоюзу розробити власний проект у будь якій галузі – культурній, екологічній, соціальній і так далі, для цього вони зустрічаються у певному місці на термін до трьох тижнів і працюють разом. Тренування для молодіжних працівників – це сфера для тих, хто працює з молоддю, таким чином можна брати участь в конференціях, тренінгах, навчальних поїздках. 

Інформаційний центр, в якому можна отримати консультації по участі у сфері молодіжного партнерства «ERASMUS+» фізично знаходиться в Сумах, але консультації надають на всю Україну, переважно через інтернет, але часом проводять заходи в різних містах України. Центр працює при громадській організації «Center for Euroinitiatives». Про головні напрямки роботи Інформаційного центру «ERASMUS+» розказала координатор Анна Ковбасюк:

«Ми консультуємо громадські організації, молодь, які хочуть знайти партнерів в Європі і брати участь у програмі. Для нас головне якісні показники, заявок на участь у програмі «ERASMUS+» з кожним роком стає більше і більше і наше завдання допомогти зробити їх якісно».

30073051 959662490857108 9198513185707124736 o d9f8b

Волонтери, що вирушають в Європу за програмою "Єразмус+" можуть брати участь у соціальних, екологічних, культурних проектах.

Координатор волонтерського проекту ГО «Center for Euroinitiatives» Ірина Новак радить молоді брати участь у волонтерських програмах, бо для цього не потрібно мати якихось спеціальних знань, кожна людина здатна поділитися тим, що вміє. Наприклад, в цьому році організація відправила десять молодих людей переважно з малих українських містечок у Грецію.

«Ця програма волонтерських проектів «ERASMUS+» дає можливість молодій людині (віком від 18 до 30 років) терміном від двох тижнів до 12 місяців поїхати до країни Європи, апргрейдити себе, отримати нові скіли, нові знання, новий досвід і поділитися своїми навичками, представити українську культуру. Щоб поїхати треба написати мотиваційний лист, поспілкуватися з партнерами он-лайн. За програмою надаються кошти на квитки, візові витрати, кишенькові гроші, гроші на їжу, транспорт, вас будуть навчати, ви отримаєте кошти на проживання чи будете жити у родині. Це унікальна можливість для саморозвитку», - каже Ірина Новак.

Програми міжнародного обміну «перетворюють світ з монохромного у стереоскопічний»

Про те, як змінюється світ після того, як людина повертається до рідної країни після таких програм обміну каже директор Горлівського інституту іноземних мов Євгенія Бєліцька.

«З досвіду своєї участі в численних програмах ЄС і США, участі студентів і викладачів можу відзначити, що світ з монохромного, коли ти дивишся на нього з однієї точки зору, яка сформувалася в Бахмуті або в цілому Україні, перетворюється в стереоскопічний. Це дає імпульс, щоб змінювати ситуацію. Будь-яка криза - краще застою. Коли людина не знаходиться в кризі у неї немає об'єктивних причин долати труднощі і змінювати світ на краще. Участь в програмах Євросоюзу - це і є "миролюбна криза". Ти виїжджаєш і занурюєшся в інший культурний світ, а це несе за собою стан культурного шоку. Це проходили всі. І коли ти приїжджаєш і починаєш дивитися на речі під іншим кутом зору, ти починаєш міняти це на краще. Це універсальне правило, яке можна застосувати до будь-яких процесів і не тільки в освіті, тим більше в епоху глобалізації», - підсумовує Бєліцька.

Тож на сьогодні керівництво бахмутських вузів використовує можливості міжнародної співпраці і такі можливості в рамках Євроінтеграційних процесів розширюються, як в науці так і в неформальній освіті для молоді. І саме через особистий досвід і неформальні зв’язки європейські цінності впроваджуються в Україні.

Ця публікація була підготовлена в рамках проекту "Просування реформ в регіони" за сприяння Європейського Союзу, який реалізується Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій та "Європейською правдою". Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Бахмутська Фортеця» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу.

Добавить комментарий

Комментируя, просто соблюдайте общественную мораль