Після часткової окупації Донеччини росіяни та їхні колаборанти наввипередки намагаються перейменовувати міста, вулиці й запроваджувати свої так звані традиції. Книги українською мовою для них стали нічним жахіттям, тож вони називають їх націоналістичною літературою. Щоб применшити значення української ідентифікації на Донеччині в хід пішла шароварщина, як це загарбники робили при СРСР. Відтак, українські музеї росіяни не знищують, а висміюють та обезличують нашу культуру. 

Редакція «Бахмут. IN.UA» знайшла відео пропагандистів, на яких колаборанти показують так звану культуру Донеччини. Ми розпитали директорку Бахмутського краєзнавчого музею Олену Смирнову, як такі ролики впливають на соціум та, що робити із шароварщиною в самій Україні.

Ролик окупантів про культурну Донеччину містить грубі помилки

У відео пропагандисти кажуть, що в окупованій з 2014 Зуївці, мовляв, відкрився музей народної творчості. Загарбники хочуть показати, що після захоплення земель вони дбають про життя народу, навіть відкривають музеї. Однак, насправді цей заклад був ще понад рік тому, а не тільки відкрився, як запевняють окупанти. Ми знайшли відео з назвою музею опубліковане в YouTube й датоване ще 19 липня 2021 роком. 

«Музей народного творчества открылся в Зуевке под Донецком. Называется “Живые ремесла” и создан супругами Светланой и Валерием Чемерис. Валерий Чемерис говорит, что главная задача музея – сохранить и продолжить традиции предков», — підписали пропагандисти свій ролик.

Світлана та Валерій Чемирис — ймовірні колаборанти, достатньо відкритих даних про цих осіб немає. Вони або від початку залишалися жити в окупації, або ж це росіяни, які заселився в чужі оселі. Таким чином, наприклад, російська влада створює для себе зручне населення, яке не виходить на протести, не заперечує, а просто живе тихо, як й належить «рускому человеку».

За чотири роки Світлана Чемерис стала зіркою окупованої Зуївки

На цьому ролику Світлана Чемерис ще без кокошника розповідає про своє захоплення вишивкою й бісером, тут її представляють як художницю-аматорку. Однак, в 2021 році героїня ролику вже в статусі народної майстрині, пропагандисти наголошують, що вона «зуївчанка».

Світлана Чемерис на пропагандистському ТБ в 2019 році.

Відео із Світланою Чемерис, де вона вже в народному музеї в Зуївці. В кінці відео героїня співає пісні Цоя, як це належить до народної культури, яку начебто пропагує жінка — невідомо. 

Світлана Чемерис вже в естрадному образі для телебачення рф.

Вочевидь, Світлана робить те, що їй накажуть робити на камеру — будь-то переспів Цоя або плетіння поясів на хантийському бердо. Останнє заняття Світлана Чемерис проводить вже в статусі майстра народної студії декоративно-прикладного та образотворчого мистецтва “Натхнення” так званого “Республіканського дому народної творчості та кіно”. Роки проведені в окупації допомогли жінці у кар’єрному зрості, від аматорки вона стала експерткою.

Культурний сарай

В такому злиденному приміщенні відбуваються заняття. Фото: скріншот з відео

«Буду… Дважды в неделю с детьми заниматься, посиделки будут у нас Зуевские. Здесь мы будем с детьми развлекаться, петь народные песни, играть народные игры и заниматься народным творчеством. Все, что я умею, я хочу передать детям. Сначала я хочу с ними из травы делать, идет Троица…», — каже Світлана Чемерис.

Зуївські «посиділки» будуть проходити у приміщенні, яке фасадом нагадує закинутий сарай. Попри те, що Зуївка окупована вже 9 років росіяни, які так вихваляються відновленням всього, що зруйнували, не змогли навіть косметично привести до ладу свій музей. 

Росіяни в першу чергу перейменовують захоплені міста та вулиці. Фото: скріншот з пропагандистського каналу

Будинок неприбраний, на подвір’ї валяється непотріб, й сама оселя не була ремонтована, або хоча б підлатана. Втім, це не заважає колаборантці проводити тут заняття. Зовні все схоже на типову шароварщину, коли українську культуру знецінювали, як це зробили в музеї Зуївці. Речі, які тут знаходяться не мають національної прив’язки, вони не несуть в собі цінності.

Культура Донеччини — це не набір картинок

Олена Смирнова — директорка Бахмутського краєзнавчого музею розповідає, що за час війни не раз бачила агресивні «продукти» ворожої пропаганди спрямовані на українську культуру, а точніше її знецінення.

«Зібрано все разом: школа, Бандера, Шевченко. Все, що становить тригери для ворожого  тилу. Навіть не турбувався ніхто про монтаж, текст, хоч якийсь професійний рівень. Впізнаваний почерк. Не можна дивитися, бо роз’їдає від огиди, забирає рештки психічного здоров’я», — коментує пані Олена пропагандистські ролики. 

Культура Донеччини — це не набір картинок, музики, чи співів, пояснює експертка. Вона розмірковує, що неоднорідність населення на Донбасі, складні і неоднозначні історичні процеси, які проходили крізь соціум дали такий емоційний продукт. Спочатку люди ненавиділи й гребували совком (ред. СРСР), а потім перейшли до його звеличення.

Шароварщина: що робити?

На думку пані Олени, в Україні безумовно, є заангажованість псевдоукраїнською темою і є глибоке переживання української долі регіону. 

«Національні, вікові, особистісні вектори – це нормально для створення єдиної мови емоцій, якою і є культура. На що б ми не звернули увагу, ми бачимо різнобарвність. Живопис, музика, література — це все вільне вираження, різні майданчики для реалізації, різна аудиторія. Якщо ми будемо допомогати, а не заказувати – нічого не треба буде викорінювати, відпаде саме. Треба тільки пам’ятати, що культура — то не обслуговування, культура — це важко і не зовсім зрозуміло, то шлях наверх. Безумовно, БахмУт – культурна столиця Донеччини, і з нашого спільного досвіду можна сказати, що потрібен час. Намагатися зберегти надбання, намагатися створити нове», — резюмує Олена Смирнова.

Музей в Бахмуті та музей в Олександро-Калиновому: які справжні українські традиції?

В Бахмуті та селі Олекса́ндро-Кали́нове до повномасштабної війни були свої музеї, які насправді зберігали традиції та поляризували народну творчість. В 2015 році в Бахмутському народному домі відкрили музей народної творчості, експонати до нього створили жінки з майстерні «Оберіг». 

Загалом, протягом десяти років виставковий фонд накопичував сотні екземплярів виробів народної творчості, зокрема петриківського розпису, вишивки, народної ляльки, плетіння. Згодом, кімната музею була в приміщенні Центру технічної творчості. Бахмутян, які виявляли бажання навчатися — залучали до майстер-класів. Мистецтво створення ляльки-мотанки викладала народна майстриня Наталя Роменська, яка в евакуації продовжує займатися цією справою.

А ось так, наприклад, виглядав музей в Олександро-Калиновому. Зверніть увагу на доглянутість приміщення, та наповнення цього закладу. Навіть фасад оселі прикрашений малюнками. В середині музеї активна громада зібрала речі, які ідентифікували їхню самобутність, тут були й артефакти з СРСР, всі мали свою приналежність до тієї чи іншої епохи, натомість у відео пропагандистів всі експонати нагадують випадкове зібрання.

Фото: «Бахмут. IN.UA»

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

В Україні розмір виплат за лікарняними залежить від страхового стажу та статусу працівника. Згідно із законом “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування”, застраховані особи можуть отримувати від 50% до 100% середнього доходу за період тимчасової непрацездатності.

Детальніше про умови нарахування повної суми допомоги — у матеріалі.

Загальні умови розрахунку виплат

Допомога по тимчасовій непрацездатності розраховується на основі офіційного страхового стажу працівника. Сума виплат становить 50%, 60%, 70% або 100% середньої заробітної плати. Компенсацію у розмірі 100% отримують ті застраховані особи, які набули понад вісім років страхового стажу.

Окремі групи громадян отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності у розмірі 100% середньої зарплати без врахування тривалості страхового стажу. До цих категорій належать:

• ветерани війни, постраждалі учасники Революції Гідності, члени сімей загиблих ветеранів війни та захисників України;
• громадяни, віднесені до 1-3 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
• один із батьків або особа, яка їх замінює, під час догляду за хворою дитиною віком до 14 років, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Умови для працівників простору “Дія Сіті”

Працівникам та гіг-спеціалістам резидента “Дія Сіті” лікарняні виплачуються за окремим принципом. Для цих застрахованих осіб розмір допомоги розраховується без прив’язки до набутого страхового стажу. Виплата здійснюється у повному розмірі заробітної плати, з якої фактично були сплачені страхові внески.

Виплати при нещасних випадках та вагітності

Стовідсоткова оплата оподатковуваного доходу гарантується ще у кількох випадках без вимог до кількості років стажу. У повному обсязі виплачується допомога по тимчасовій непрацездатності, яка настала внаслідок нещасного випадку на виробництві або через професійне захворювання. Також у розмірі 100% розраховується і надається допомога по вагітності та пологах.

Читайте також:

Допомога з безробіттю: як самостійно розрахувати виплати у 2026 році

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Особи, які втратили трудові книжки через перебування документів в окупації або їхнє знищення під час обстрілів, мають законні механізми для підтвердження свого стажу. Законодавство визначає алгоритми відновлення даних про роботу без наявності паперового оригіналу.

Детальніше про те, як ВПО відновити власний трудовий стаж без документів — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як ВПО підтвердити стаж без документів

Отримати витяг з архіву неможливо, якщо підприємство розташоване на тимчасово окупованій території або в зоні ведення бойових дій. Для таких ситуацій розроблена спеціальна процедура підтвердження стажу.

У випадку ліквідації підприємства або відсутності доступу до архівів факт роботи підтверджується через органи Пенсійного фонду України. Для реалізації цього механізму необхідні заяви від трьох свідків.

Свідками виступають колишні колеги. Вони повинні підтвердити спільну роботу на підприємстві та надати документи, які засвідчують їхній власний стаж за цей період. Пенсійний фонд розглядає заяви та зараховує відповідний період до загального стажу.

Якщо знайти трьох колег неможливо, особа подає до суду позов про встановлення факту, що має юридичне значення.

Суд приймає до розгляду непрямі докази. Наприклад, доказовою базою слугують копії наказів про призначення, переведення або звільнення, а також виписки з банківських рахунків щодо нарахування заробітної плати. Суд враховує посвідчення, почесні грамоти, профспілкові квитки та будь-які інші документи, які містять згадку про посаду та місце роботи.

Порядок звернення до державних установ

Процедура розпочинається із подання заяви до будь-якого сервісного центру Пенсійного фонду України. Звернення приймається незалежно від місця реєстрації заявника. Відмова Пенсійного фонду у зарахуванні стажу через нестачу документів є законною підставою для подання позову до суду.

Зазначимо, що перед початком процедури збору документів заявнику слід перевірити власний “Електронний кабінет” на порталі Пенсійного фонду. Періоди роботи після 2004 року автоматично фіксуються в електронному реєстрі за умови регулярної сплати роботодавцем внесків. Цей стаж підтверджувати паперовою трудовою книжкою не потрібно.

Читайте також:

Синдром відкладеного життя та фонова тривога: психологиня Юлія Сирота розповіла з якими труднощами стикаються ВПО начастіше

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!