Після часткової окупації Донеччини росіяни та їхні колаборанти наввипередки намагаються перейменовувати міста, вулиці й запроваджувати свої так звані традиції. Книги українською мовою для них стали нічним жахіттям, тож вони називають їх націоналістичною літературою. Щоб применшити значення української ідентифікації на Донеччині в хід пішла шароварщина, як це загарбники робили при СРСР. Відтак, українські музеї росіяни не знищують, а висміюють та обезличують нашу культуру. 

Редакція «Бахмут. IN.UA» знайшла відео пропагандистів, на яких колаборанти показують так звану культуру Донеччини. Ми розпитали директорку Бахмутського краєзнавчого музею Олену Смирнову, як такі ролики впливають на соціум та, що робити із шароварщиною в самій Україні.

Ролик окупантів про культурну Донеччину містить грубі помилки

У відео пропагандисти кажуть, що в окупованій з 2014 Зуївці, мовляв, відкрився музей народної творчості. Загарбники хочуть показати, що після захоплення земель вони дбають про життя народу, навіть відкривають музеї. Однак, насправді цей заклад був ще понад рік тому, а не тільки відкрився, як запевняють окупанти. Ми знайшли відео з назвою музею опубліковане в YouTube й датоване ще 19 липня 2021 роком. 

«Музей народного творчества открылся в Зуевке под Донецком. Называется “Живые ремесла” и создан супругами Светланой и Валерием Чемерис. Валерий Чемерис говорит, что главная задача музея – сохранить и продолжить традиции предков», — підписали пропагандисти свій ролик.

Світлана та Валерій Чемирис — ймовірні колаборанти, достатньо відкритих даних про цих осіб немає. Вони або від початку залишалися жити в окупації, або ж це росіяни, які заселився в чужі оселі. Таким чином, наприклад, російська влада створює для себе зручне населення, яке не виходить на протести, не заперечує, а просто живе тихо, як й належить «рускому человеку».

За чотири роки Світлана Чемерис стала зіркою окупованої Зуївки

На цьому ролику Світлана Чемерис ще без кокошника розповідає про своє захоплення вишивкою й бісером, тут її представляють як художницю-аматорку. Однак, в 2021 році героїня ролику вже в статусі народної майстрині, пропагандисти наголошують, що вона «зуївчанка».

Світлана Чемерис на пропагандистському ТБ в 2019 році.

Відео із Світланою Чемерис, де вона вже в народному музеї в Зуївці. В кінці відео героїня співає пісні Цоя, як це належить до народної культури, яку начебто пропагує жінка — невідомо. 

Світлана Чемерис вже в естрадному образі для телебачення рф.

Вочевидь, Світлана робить те, що їй накажуть робити на камеру — будь-то переспів Цоя або плетіння поясів на хантийському бердо. Останнє заняття Світлана Чемерис проводить вже в статусі майстра народної студії декоративно-прикладного та образотворчого мистецтва “Натхнення” так званого “Республіканського дому народної творчості та кіно”. Роки проведені в окупації допомогли жінці у кар’єрному зрості, від аматорки вона стала експерткою.

Культурний сарай

В такому злиденному приміщенні відбуваються заняття. Фото: скріншот з відео

«Буду… Дважды в неделю с детьми заниматься, посиделки будут у нас Зуевские. Здесь мы будем с детьми развлекаться, петь народные песни, играть народные игры и заниматься народным творчеством. Все, что я умею, я хочу передать детям. Сначала я хочу с ними из травы делать, идет Троица…», — каже Світлана Чемерис.

Зуївські «посиділки» будуть проходити у приміщенні, яке фасадом нагадує закинутий сарай. Попри те, що Зуївка окупована вже 9 років росіяни, які так вихваляються відновленням всього, що зруйнували, не змогли навіть косметично привести до ладу свій музей. 

Росіяни в першу чергу перейменовують захоплені міста та вулиці. Фото: скріншот з пропагандистського каналу

Будинок неприбраний, на подвір’ї валяється непотріб, й сама оселя не була ремонтована, або хоча б підлатана. Втім, це не заважає колаборантці проводити тут заняття. Зовні все схоже на типову шароварщину, коли українську культуру знецінювали, як це зробили в музеї Зуївці. Речі, які тут знаходяться не мають національної прив’язки, вони не несуть в собі цінності.

Культура Донеччини — це не набір картинок

Олена Смирнова — директорка Бахмутського краєзнавчого музею розповідає, що за час війни не раз бачила агресивні «продукти» ворожої пропаганди спрямовані на українську культуру, а точніше її знецінення.

«Зібрано все разом: школа, Бандера, Шевченко. Все, що становить тригери для ворожого  тилу. Навіть не турбувався ніхто про монтаж, текст, хоч якийсь професійний рівень. Впізнаваний почерк. Не можна дивитися, бо роз’їдає від огиди, забирає рештки психічного здоров’я», — коментує пані Олена пропагандистські ролики. 

Культура Донеччини — це не набір картинок, музики, чи співів, пояснює експертка. Вона розмірковує, що неоднорідність населення на Донбасі, складні і неоднозначні історичні процеси, які проходили крізь соціум дали такий емоційний продукт. Спочатку люди ненавиділи й гребували совком (ред. СРСР), а потім перейшли до його звеличення.

Шароварщина: що робити?

На думку пані Олени, в Україні безумовно, є заангажованість псевдоукраїнською темою і є глибоке переживання української долі регіону. 

«Національні, вікові, особистісні вектори – це нормально для створення єдиної мови емоцій, якою і є культура. На що б ми не звернули увагу, ми бачимо різнобарвність. Живопис, музика, література — це все вільне вираження, різні майданчики для реалізації, різна аудиторія. Якщо ми будемо допомогати, а не заказувати – нічого не треба буде викорінювати, відпаде саме. Треба тільки пам’ятати, що культура — то не обслуговування, культура — це важко і не зовсім зрозуміло, то шлях наверх. Безумовно, БахмУт – культурна столиця Донеччини, і з нашого спільного досвіду можна сказати, що потрібен час. Намагатися зберегти надбання, намагатися створити нове», — резюмує Олена Смирнова.

Музей в Бахмуті та музей в Олександро-Калиновому: які справжні українські традиції?

В Бахмуті та селі Олекса́ндро-Кали́нове до повномасштабної війни були свої музеї, які насправді зберігали традиції та поляризували народну творчість. В 2015 році в Бахмутському народному домі відкрили музей народної творчості, експонати до нього створили жінки з майстерні «Оберіг». 

Загалом, протягом десяти років виставковий фонд накопичував сотні екземплярів виробів народної творчості, зокрема петриківського розпису, вишивки, народної ляльки, плетіння. Згодом, кімната музею була в приміщенні Центру технічної творчості. Бахмутян, які виявляли бажання навчатися — залучали до майстер-класів. Мистецтво створення ляльки-мотанки викладала народна майстриня Наталя Роменська, яка в евакуації продовжує займатися цією справою.

А ось так, наприклад, виглядав музей в Олександро-Калиновому. Зверніть увагу на доглянутість приміщення, та наповнення цього закладу. Навіть фасад оселі прикрашений малюнками. В середині музеї активна громада зібрала речі, які ідентифікували їхню самобутність, тут були й артефакти з СРСР, всі мали свою приналежність до тієї чи іншої епохи, натомість у відео пропагандистів всі експонати нагадують випадкове зібрання.

Фото: «Бахмут. IN.UA»

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

В умовах повномасштабної війни в Україні спостерігається значне зростання кількості шахрайських дій під час здійснення фінансових операцій в інтернеті. Зловмисники постійно вигадують нові схеми для виманювання коштів та банківських даних громадян.

Детальніше про головні кіберзагрози розповідає Бахмут IN.UA.

Фішингові QR-коди у громадських місцях

За даними Кіберполіції, в Україні активізувалася схема з підміною QR-кодів у загальнодоступних місцях. Шахраї наклеюють власні QR-коди поверх офіційних інформаційних табличок або розміщують фальшиві оголошення на парковках, у громадському транспорті, на афішах чи в місцях збору благодійних внесків.

Скануючи такий код, користувач потрапляє на фішинговий сайт, що копіює офіційний сервіс, де його змушують ввести банківські дані.

Як захиститися:

• скануйте QR-коди лише з надійних джерел та перевіряйте наклейку на наявність слідів підміни (додатковий шар, нерівні краї, інший шрифт);
• використовуйте функцію попереднього перегляду посилання у смартфоні та обов’язково перевіряйте URL-адресу після переходу (наявність https:// та точне написання домену);
• за потреби сплатити послугу онлайн використовуйте віртуальну або тимчасову картку із мінімальним балансом.

Безпечний онлайн-шопінг та захист від фішингу

Купівля товарів у мережі — одна з найпоширеніших сфер для махінацій. Шахраї розміщують оголошення про продаж товарів за привабливими цінами і вимагають часткову або повну передплату, після чого видаляють оголошення та зникають.

Крім того, аферисти створюють фішингові сайти, які зовні копіюють популярні маркетплейси (наприклад, замість rozetka.ua створюють roz3tka.ua або сторонній домен), аби виманити реквізити карток.

Головні правила безпечних покупок:

• не сплачуйте наперед. У разі найменших сумнівів надавайте перевагу післяплаті при отриманні товару в відділенні пошти;
• перевіряйте адреси та домени та звертайте увагу на кожну літеру в стрічці браузера та заходьте на сайти через перевірені джерела чи офіційні додатки;
• використовуйте віртуальну картку;
• залишайтеся всередині платформи під час покупок на майданчиках оголошень, спілкуйтеся з продавцем виключно у вбудованому чаті сайту й не переходьте в сторонні месенджери;
• не розголошуйте дані, зокрема термін дії картки, CVV-код та PIN-код.

Прохання про допомогу в месенджерах та фейкові дзвінки “з банку”

Ще дві популярні схеми пов’язані з використанням соціальної інженерії та зломів акаунтів.

Перша — це прохання позичити гроші в месенджері: Якщо вам надходить повідомлення від друга, родича чи колеги в месенджері (Telegram, Viber, Facebook) з проханням терміново перерахувати кошти на картку, ймовірно, його акаунт зламали. Перш ніж надсилати гроші, обов’язково зв’яжіться з цією людиною іншим каналом (зателефонуйте на мобільний) та уточніть інформацію.

Друга — дзінки від псевдопрацівники банків: Зловмисники телефонують під виглядом співробітників служби безпеки банку чи операторів зв’язку і повідомляють про “підозрілі транзакції” або спроби зняття коштів.

Пам’ятайте:

• Справжній працівник банку ніколи не запитує реквізити картки, CVV-код, паролі з СМС та підтвердження 3D-Secure. У разі підозрілих дій банк самостійно заблокує картку і запросить вас до відділення.
• Банківські працівники ніколи не вимагатимуть встановлювати додатки для віддаленого керування пристроєм (TeamViewer, AnyDesk тощо) чи здійснювати маніпуляції в банкоматах.
• Не вказуйте фінансовий номер у публічних оголошеннях, переведіть його на контрактну основу з мобільним оператором або встановіть пароль на перевипуск SIM-карти.

Що робити, якщо ви стали жертвою шахраїв

Якщо ви випадково ввели свої дані на фішинговому сайті або перерахували кошти аферистам:

• негайно зателефонуйте до свого банку та заблокуйте платіжні картки й доступ до інтернет-банкінгу.
• подайте електронне звернення до Департаменту кіберполіції на офіційному сайті ticket.cyberpolice.gov.ua або зверніться до найближчого відділення поліції.

Читайте також:

“Я повірила, бо вони знали всі мої персональні дані”: шахраї обікрали бахмутянку на 90 тисяч гривень

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Міністерство оборони України уточнило правила військового обліку бійців. Зміни стосуються визначення дати виключення зі списків особового складу в разі підтвердження загибелі після зникнення безвісти чи полону, спрощення процедури призначення на посади після самовільного залишення частини (СЗЧ), а також обліку під час переміщення військових до нових місць служби.

Детальніше про нові правила розповідає Бахмут IN.UA.

Виключення зі списків у разі підтвердження загибелі

Зміна стосується військовослужбовців, які раніше вважалися зниклими безвісти за особливих обставин або перебували в полоні чи заручниках, якщо згодом з’явилося офіційне підтвердження їхньої загибелі.

Відтепер датою виключення бійця зі списків особового складу буде дата офіційної реєстрації смерті (дата складання актового запису про смерть у свідоцтві).

Раніше військових виключали зі списків наступного дня після дати, зазначеної у медичному свідоцтві. Проте через те, що офіційне підтвердження та реєстрація смерті могли відбуватися через тривалий час після фактичної загибелі, виникали юридичні розбіжності та плутанина при розрахунку пільгових періодів і оформленні пенсій для родин.

Як зазначила заступниця Міністра оборони України Любов Галан, відтепер військовий облік буде чітко узгоджений з офіційною датою реєстрації смерті, що спростить для близьких оформлення пенсій, пільг та державних допомог.

Важливо: зміни не передбачають автоматичного перегляду раніше виданих наказів. Якщо військовослужбовця виключили зі списків до 30 жовтня 2026 року і родина прагне оскаржити визначену дату виключення, робити це доведеться у судовому порядку.

Призначення на посаду після повернення із СЗЧ

Наказ № 357 скоротив перелік відомостей, які вказуються в наказі про призначення на посаду військовослужбовця, який добровольно повернувся після СЗЧ:

• замість повної назви посади з деталізацією підпорядкування та військового органу тепер зазначатимуть умовне найменування частини (наприклад: «солдат Сидоренко І.І., військовослужбовець в/ч А0000»), зберігаючи при цьому повну назву частини, до якої призначають бійця;
• у примітках зазначатимуть лише рік народження та ідентифікаційний код (РНОКПП), вилучивши дані про освіту, підставу призначення та рівнозначність посади.

Це рішення покликане значно пришвидшити процесуальну підготовку документів та призначення бійців до нових підрозділів.

Облік під час переміщення до нового місця служби

Змінено алгоритм обліку мобілізованих, яких направляють до іншої частини у складі команди поповнення:

• від дня, коли старший команди підписує акт приймання поповнення, військовослужбовець одразу зараховується до списків особового складу нової частини (до фактичного прибуття він значитиметься там як тимчасово відсутній);
• раніше під час транспортування боєць залишався на обліку попередньої частини.

Це нововведення чітко закріплює відповідальність за новою військовою частиною щодо оформлення всіх необхідних документів, якщо під час переміщення боєць отримає травму, здійснить СЗЧ або з ним трапиться інша надзвичайна подія.

Облік призовників та кандидатів на контракт

Окремий порядок заповнення електронних журналів та взяття на облік запроваджено для громадян, які прибули до ТЦК та СП за мобілізацією, а також іноземців та осіб без громадянства, які проходять відбір на службу за контрактом. Зарахування таких осіб на продовольче забезпечення відтепер офіційно оформлюватиметься наказом по стройовій частині.

Читайте також:

Закрита інформація: які дані про зниклих та загиблих військових не можуть отримати родичі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!