Після часткової окупації Донеччини росіяни та їхні колаборанти наввипередки намагаються перейменовувати міста, вулиці й запроваджувати свої так звані традиції. Книги українською мовою для них стали нічним жахіттям, тож вони називають їх націоналістичною літературою. Щоб применшити значення української ідентифікації на Донеччині в хід пішла шароварщина, як це загарбники робили при СРСР. Відтак, українські музеї росіяни не знищують, а висміюють та обезличують нашу культуру. 

Редакція «Бахмут. IN.UA» знайшла відео пропагандистів, на яких колаборанти показують так звану культуру Донеччини. Ми розпитали директорку Бахмутського краєзнавчого музею Олену Смирнову, як такі ролики впливають на соціум та, що робити із шароварщиною в самій Україні.

Ролик окупантів про культурну Донеччину містить грубі помилки

У відео пропагандисти кажуть, що в окупованій з 2014 Зуївці, мовляв, відкрився музей народної творчості. Загарбники хочуть показати, що після захоплення земель вони дбають про життя народу, навіть відкривають музеї. Однак, насправді цей заклад був ще понад рік тому, а не тільки відкрився, як запевняють окупанти. Ми знайшли відео з назвою музею опубліковане в YouTube й датоване ще 19 липня 2021 роком. 

«Музей народного творчества открылся в Зуевке под Донецком. Называется “Живые ремесла” и создан супругами Светланой и Валерием Чемерис. Валерий Чемерис говорит, что главная задача музея – сохранить и продолжить традиции предков», — підписали пропагандисти свій ролик.

Світлана та Валерій Чемирис — ймовірні колаборанти, достатньо відкритих даних про цих осіб немає. Вони або від початку залишалися жити в окупації, або ж це росіяни, які заселився в чужі оселі. Таким чином, наприклад, російська влада створює для себе зручне населення, яке не виходить на протести, не заперечує, а просто живе тихо, як й належить «рускому человеку».

За чотири роки Світлана Чемерис стала зіркою окупованої Зуївки

На цьому ролику Світлана Чемерис ще без кокошника розповідає про своє захоплення вишивкою й бісером, тут її представляють як художницю-аматорку. Однак, в 2021 році героїня ролику вже в статусі народної майстрині, пропагандисти наголошують, що вона «зуївчанка».

Світлана Чемерис на пропагандистському ТБ в 2019 році.

Відео із Світланою Чемерис, де вона вже в народному музеї в Зуївці. В кінці відео героїня співає пісні Цоя, як це належить до народної культури, яку начебто пропагує жінка — невідомо. 

Світлана Чемерис вже в естрадному образі для телебачення рф.

Вочевидь, Світлана робить те, що їй накажуть робити на камеру — будь-то переспів Цоя або плетіння поясів на хантийському бердо. Останнє заняття Світлана Чемерис проводить вже в статусі майстра народної студії декоративно-прикладного та образотворчого мистецтва “Натхнення” так званого “Республіканського дому народної творчості та кіно”. Роки проведені в окупації допомогли жінці у кар’єрному зрості, від аматорки вона стала експерткою.

Культурний сарай

В такому злиденному приміщенні відбуваються заняття. Фото: скріншот з відео

«Буду… Дважды в неделю с детьми заниматься, посиделки будут у нас Зуевские. Здесь мы будем с детьми развлекаться, петь народные песни, играть народные игры и заниматься народным творчеством. Все, что я умею, я хочу передать детям. Сначала я хочу с ними из травы делать, идет Троица…», — каже Світлана Чемерис.

Зуївські «посиділки» будуть проходити у приміщенні, яке фасадом нагадує закинутий сарай. Попри те, що Зуївка окупована вже 9 років росіяни, які так вихваляються відновленням всього, що зруйнували, не змогли навіть косметично привести до ладу свій музей. 

Росіяни в першу чергу перейменовують захоплені міста та вулиці. Фото: скріншот з пропагандистського каналу

Будинок неприбраний, на подвір’ї валяється непотріб, й сама оселя не була ремонтована, або хоча б підлатана. Втім, це не заважає колаборантці проводити тут заняття. Зовні все схоже на типову шароварщину, коли українську культуру знецінювали, як це зробили в музеї Зуївці. Речі, які тут знаходяться не мають національної прив’язки, вони не несуть в собі цінності.

Культура Донеччини — це не набір картинок

Олена Смирнова — директорка Бахмутського краєзнавчого музею розповідає, що за час війни не раз бачила агресивні «продукти» ворожої пропаганди спрямовані на українську культуру, а точніше її знецінення.

«Зібрано все разом: школа, Бандера, Шевченко. Все, що становить тригери для ворожого  тилу. Навіть не турбувався ніхто про монтаж, текст, хоч якийсь професійний рівень. Впізнаваний почерк. Не можна дивитися, бо роз’їдає від огиди, забирає рештки психічного здоров’я», — коментує пані Олена пропагандистські ролики. 

Культура Донеччини — це не набір картинок, музики, чи співів, пояснює експертка. Вона розмірковує, що неоднорідність населення на Донбасі, складні і неоднозначні історичні процеси, які проходили крізь соціум дали такий емоційний продукт. Спочатку люди ненавиділи й гребували совком (ред. СРСР), а потім перейшли до його звеличення.

Шароварщина: що робити?

На думку пані Олени, в Україні безумовно, є заангажованість псевдоукраїнською темою і є глибоке переживання української долі регіону. 

«Національні, вікові, особистісні вектори – це нормально для створення єдиної мови емоцій, якою і є культура. На що б ми не звернули увагу, ми бачимо різнобарвність. Живопис, музика, література — це все вільне вираження, різні майданчики для реалізації, різна аудиторія. Якщо ми будемо допомогати, а не заказувати – нічого не треба буде викорінювати, відпаде саме. Треба тільки пам’ятати, що культура — то не обслуговування, культура — це важко і не зовсім зрозуміло, то шлях наверх. Безумовно, БахмУт – культурна столиця Донеччини, і з нашого спільного досвіду можна сказати, що потрібен час. Намагатися зберегти надбання, намагатися створити нове», — резюмує Олена Смирнова.

Музей в Бахмуті та музей в Олександро-Калиновому: які справжні українські традиції?

В Бахмуті та селі Олекса́ндро-Кали́нове до повномасштабної війни були свої музеї, які насправді зберігали традиції та поляризували народну творчість. В 2015 році в Бахмутському народному домі відкрили музей народної творчості, експонати до нього створили жінки з майстерні «Оберіг». 

Загалом, протягом десяти років виставковий фонд накопичував сотні екземплярів виробів народної творчості, зокрема петриківського розпису, вишивки, народної ляльки, плетіння. Згодом, кімната музею була в приміщенні Центру технічної творчості. Бахмутян, які виявляли бажання навчатися — залучали до майстер-класів. Мистецтво створення ляльки-мотанки викладала народна майстриня Наталя Роменська, яка в евакуації продовжує займатися цією справою.

А ось так, наприклад, виглядав музей в Олександро-Калиновому. Зверніть увагу на доглянутість приміщення, та наповнення цього закладу. Навіть фасад оселі прикрашений малюнками. В середині музеї активна громада зібрала речі, які ідентифікували їхню самобутність, тут були й артефакти з СРСР, всі мали свою приналежність до тієї чи іншої епохи, натомість у відео пропагандистів всі експонати нагадують випадкове зібрання.

Фото: «Бахмут. IN.UA»

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

В Україні 20 травня розпочалася основна сесія національного мультипредметного тесту (НМТ) 2026 року. Цьогорічне тестування проходитиме за вже знайомим форматом, проте з дотриманням посилених заходів безпеки та можливістю скласти іспит у багатьох країнах світу.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Старт основної сесії НМТ 2026

За інформацією міністра освіти і науки Оксена Лісового, на складання НМТ у 2026 році зареєструвалися понад 355 тисяч осіб. Це на 43 тисячі більше порівняно з минулим роком. Значну частину становлять випускники минулих років — понад 100 тисяч осіб.

Основна сесія стартує 20 травня і триватиме майже щодня до кінця червня. Додаткову сесію заплановано провести у липні.

Директорка Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО) Тетяна Вакуленко повідомила, що кардинальних змін у структурі тесту не відбулося. Учасники складатимуть чотири предмети:

• українську мову;
• математику;
• історію України;
• один предмет на власний вибір.

Тестування складатиметься з двох блоків, між якими передбачена 20-хвилинна перерва. Єдина зміна стосується фізики: після аналізу минулорічних результатів останню частину тесту з цього предмета дещо спростили.

Тестування за кордоном

Для українців за кордоном тимчасові екзаменаційні центри облаштовані у 54 містах на території 32 країн. Найбільше учасників очікується у Польщі, Німеччині та Чехії. Іспити також пройдуть у США, Канаді, країнах Європи та на Кавказі.

В УЦОЯО наголошують, що правила проведення тестування та принципи оцінювання залишаються абсолютно однаковими незалежно від країни, де учасник складає іспит.

Що можна брати з собою на іспит

У день тестування вступник зобов’язаний мати при собі:

• документ, що посвідчує особу (паспорт або ID-картку, можна використовувати застосунок “Дія”);
• завантажений та роздрукований сертифікат учасника НМТ;
• запрошення на тестування (дозволяється в електронному форматі).

Додатково дозволено взяти з собою воду, легкий перекус та ручку для записів на чернетці.

Заборони на тестуванні

До екзаменаційного центру суворо заборонено приносити:

• мобільні телефони;
• навушники;
• флеш-накопичувачі;
• шпаргалки;
• будь-які інші технічні пристрої.

У пунктах проведення іспитів чергуватиме поліція охорони. У разі виявлення у вступника гаджета або заборонених матеріалів, його тестування буде негайно припинено.

Дії у разі повітряної тривоги

У зв’язку з війною на тестуванні діють посилені заходи безпеки. У разі оголошення повітряної тривоги всі учасники зобов’язані:

• зупинити роботу та перейти в укриття;
• чітко виконувати інструкції персоналу центру;
• перебувати в укритті до сигналу відбою тривоги.

Як дізнатися результати та інформацію про іспит

Запрошення з датою, часом і місцем проведення тестування розміщені в персональних кабінетах учасників з 10 травня.

В УЦОЯО підкреслюють, що інформація про НМТ не надсилається через SMS або електронні листи. Усі актуальні дані доступні лише в офіційних особистих кабінетах. Адреси екзаменаційних центрів заборонено поширювати з міркувань безпеки. Учасників просять не довіряти сумнівним Telegram-каналам, які обіцяють “швидкий доступ” до інформації.

НМТ проходить у комп’ютерному форматі. Одразу після завершення роботи учасники побачать свої тестові бали на екрані. Згодом ці бали будуть переведені у 200-бальну шкалу, а офіційні результати з’являться в особистих кабінетах протягом кількох днів.

Читайте також:

Чи можуть забрати тимчасове соціальне житло через зростання доходів ВПО: відповідь юристів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні діє програма оздоровлення та відпочинку дітей. Послуги оплачуються з державного бюджету. Право на безоплатне оздоровлення мають діти пільгових категорій, зокрема діти військовослужбовців, внутрішньо переміщені особи та діти з малозабезпечених родин.

Детальныше про те, хто може скористатися програмою безплатного оздоровлення дітей, розповіли представники Юридичного порадника для ВПО

Хто може взяти участь у програмі оздоровлення

Державна програма поширюється на дітей віком від 7 до 18 років. Зокрема, право на оздоровлення мають:

• діти військовослужбовців ЗСУ, Держприкордонслужби, Нацгвардії, ДСНС та поліцейських;
• діти внутрішньо переміщених осіб;
• діти звільнених з військової служби, ветеранів війни та загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України;
• діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування;
• діти учасників бойових дій;
• діти осіб, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення під час бойових дій;
• діти, які проживають у населених пунктах на лінії зіткнення;
• рідні діти батьків-вихователів або прийомних батьків, які проживають у дитячому будинку сімейного типу чи прийомній сім’ї;
• діти з інвалідністю, здатні до самообслуговування;
• діти з багатодітних та малозабезпечених сімей.

Які заклади надають послуги

Оздоровлення дітей здійснюють заклади, розташовані у:

• Волинській;
• Закарпатській;
• Івано-Франківській;
• Львівській, Рівненській;
• Тернопільській;
• Хмельницькій;
• Чернівецькій областях.

Це можуть бути дитячі табори, які працюють як у літній чи зимовий періоди, так і протягом усього року. Обов’язковою умовою є наявність укладеного договору про оплату послуг між закладом та Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю.

Як отримати послугу з оздоровлення

Для того, щоб відправити дитину на відпочинок, одному з батьків необхідно:

• подати визначений пакет документів, визначений п. 14, до структурного підрозділу адміністрації, міської, селищної або сільської ради за місцем реєстрації чи фактичного проживання (для ВПО);
• отримати довідку про можливість отримання дитиною послуг з оздоровлення. Документ дійсний протягом 3 місяців;
• обрати заклад із переліку тих, що мають договір із Фондом, та звернутися до керівника закладу через електронні засоби комунікації для отримання згоди. Для цього необхідно надіслати копії паспорта одного з батьків, документа дитини та довідки;
• отримати від закладу згоду та підтвердження;
• отримати медичну довідку на дитину за формою № 079/о;
• привезти дитину до закладу та укласти договір у день прибуття, надавши всі оригінали документів та медичну довідку.

Послуга надається дитині безоплатно один раз на рік. Батькам не потрібно самостійно оплачувати відпочинок, оскільки заклад передає відомості до Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, який і здійснює оплату.

Читайте також:

Нові правила виїзду: уряд скасував останні обмеження на перетин кордону для жінок

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!