Після часткової окупації Донеччини росіяни та їхні колаборанти наввипередки намагаються перейменовувати міста, вулиці й запроваджувати свої так звані традиції. Книги українською мовою для них стали нічним жахіттям, тож вони називають їх націоналістичною літературою. Щоб применшити значення української ідентифікації на Донеччині в хід пішла шароварщина, як це загарбники робили при СРСР. Відтак, українські музеї росіяни не знищують, а висміюють та обезличують нашу культуру. 

Редакція «Бахмут. IN.UA» знайшла відео пропагандистів, на яких колаборанти показують так звану культуру Донеччини. Ми розпитали директорку Бахмутського краєзнавчого музею Олену Смирнову, як такі ролики впливають на соціум та, що робити із шароварщиною в самій Україні.

Ролик окупантів про культурну Донеччину містить грубі помилки

У відео пропагандисти кажуть, що в окупованій з 2014 Зуївці, мовляв, відкрився музей народної творчості. Загарбники хочуть показати, що після захоплення земель вони дбають про життя народу, навіть відкривають музеї. Однак, насправді цей заклад був ще понад рік тому, а не тільки відкрився, як запевняють окупанти. Ми знайшли відео з назвою музею опубліковане в YouTube й датоване ще 19 липня 2021 роком. 

«Музей народного творчества открылся в Зуевке под Донецком. Называется “Живые ремесла” и создан супругами Светланой и Валерием Чемерис. Валерий Чемерис говорит, что главная задача музея – сохранить и продолжить традиции предков», — підписали пропагандисти свій ролик.

Світлана та Валерій Чемирис — ймовірні колаборанти, достатньо відкритих даних про цих осіб немає. Вони або від початку залишалися жити в окупації, або ж це росіяни, які заселився в чужі оселі. Таким чином, наприклад, російська влада створює для себе зручне населення, яке не виходить на протести, не заперечує, а просто живе тихо, як й належить «рускому человеку».

За чотири роки Світлана Чемерис стала зіркою окупованої Зуївки

На цьому ролику Світлана Чемерис ще без кокошника розповідає про своє захоплення вишивкою й бісером, тут її представляють як художницю-аматорку. Однак, в 2021 році героїня ролику вже в статусі народної майстрині, пропагандисти наголошують, що вона «зуївчанка».

Світлана Чемерис на пропагандистському ТБ в 2019 році.

Відео із Світланою Чемерис, де вона вже в народному музеї в Зуївці. В кінці відео героїня співає пісні Цоя, як це належить до народної культури, яку начебто пропагує жінка — невідомо. 

Світлана Чемерис вже в естрадному образі для телебачення рф.

Вочевидь, Світлана робить те, що їй накажуть робити на камеру — будь-то переспів Цоя або плетіння поясів на хантийському бердо. Останнє заняття Світлана Чемерис проводить вже в статусі майстра народної студії декоративно-прикладного та образотворчого мистецтва “Натхнення” так званого “Республіканського дому народної творчості та кіно”. Роки проведені в окупації допомогли жінці у кар’єрному зрості, від аматорки вона стала експерткою.

Культурний сарай

В такому злиденному приміщенні відбуваються заняття. Фото: скріншот з відео

«Буду… Дважды в неделю с детьми заниматься, посиделки будут у нас Зуевские. Здесь мы будем с детьми развлекаться, петь народные песни, играть народные игры и заниматься народным творчеством. Все, что я умею, я хочу передать детям. Сначала я хочу с ними из травы делать, идет Троица…», — каже Світлана Чемерис.

Зуївські «посиділки» будуть проходити у приміщенні, яке фасадом нагадує закинутий сарай. Попри те, що Зуївка окупована вже 9 років росіяни, які так вихваляються відновленням всього, що зруйнували, не змогли навіть косметично привести до ладу свій музей. 

Росіяни в першу чергу перейменовують захоплені міста та вулиці. Фото: скріншот з пропагандистського каналу

Будинок неприбраний, на подвір’ї валяється непотріб, й сама оселя не була ремонтована, або хоча б підлатана. Втім, це не заважає колаборантці проводити тут заняття. Зовні все схоже на типову шароварщину, коли українську культуру знецінювали, як це зробили в музеї Зуївці. Речі, які тут знаходяться не мають національної прив’язки, вони не несуть в собі цінності.

Культура Донеччини — це не набір картинок

Олена Смирнова — директорка Бахмутського краєзнавчого музею розповідає, що за час війни не раз бачила агресивні «продукти» ворожої пропаганди спрямовані на українську культуру, а точніше її знецінення.

«Зібрано все разом: школа, Бандера, Шевченко. Все, що становить тригери для ворожого  тилу. Навіть не турбувався ніхто про монтаж, текст, хоч якийсь професійний рівень. Впізнаваний почерк. Не можна дивитися, бо роз’їдає від огиди, забирає рештки психічного здоров’я», — коментує пані Олена пропагандистські ролики. 

Культура Донеччини — це не набір картинок, музики, чи співів, пояснює експертка. Вона розмірковує, що неоднорідність населення на Донбасі, складні і неоднозначні історичні процеси, які проходили крізь соціум дали такий емоційний продукт. Спочатку люди ненавиділи й гребували совком (ред. СРСР), а потім перейшли до його звеличення.

Шароварщина: що робити?

На думку пані Олени, в Україні безумовно, є заангажованість псевдоукраїнською темою і є глибоке переживання української долі регіону. 

«Національні, вікові, особистісні вектори – це нормально для створення єдиної мови емоцій, якою і є культура. На що б ми не звернули увагу, ми бачимо різнобарвність. Живопис, музика, література — це все вільне вираження, різні майданчики для реалізації, різна аудиторія. Якщо ми будемо допомогати, а не заказувати – нічого не треба буде викорінювати, відпаде саме. Треба тільки пам’ятати, що культура — то не обслуговування, культура — це важко і не зовсім зрозуміло, то шлях наверх. Безумовно, БахмУт – культурна столиця Донеччини, і з нашого спільного досвіду можна сказати, що потрібен час. Намагатися зберегти надбання, намагатися створити нове», — резюмує Олена Смирнова.

Музей в Бахмуті та музей в Олександро-Калиновому: які справжні українські традиції?

В Бахмуті та селі Олекса́ндро-Кали́нове до повномасштабної війни були свої музеї, які насправді зберігали традиції та поляризували народну творчість. В 2015 році в Бахмутському народному домі відкрили музей народної творчості, експонати до нього створили жінки з майстерні «Оберіг». 

Загалом, протягом десяти років виставковий фонд накопичував сотні екземплярів виробів народної творчості, зокрема петриківського розпису, вишивки, народної ляльки, плетіння. Згодом, кімната музею була в приміщенні Центру технічної творчості. Бахмутян, які виявляли бажання навчатися — залучали до майстер-класів. Мистецтво створення ляльки-мотанки викладала народна майстриня Наталя Роменська, яка в евакуації продовжує займатися цією справою.

А ось так, наприклад, виглядав музей в Олександро-Калиновому. Зверніть увагу на доглянутість приміщення, та наповнення цього закладу. Навіть фасад оселі прикрашений малюнками. В середині музеї активна громада зібрала речі, які ідентифікували їхню самобутність, тут були й артефакти з СРСР, всі мали свою приналежність до тієї чи іншої епохи, натомість у відео пропагандистів всі експонати нагадують випадкове зібрання.

Фото: «Бахмут. IN.UA»

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

З листопада 2025 року масштабних змін у пенсійних виплатах не очікується, однак низці категорій українців потрібно пройти фізичну ідентифікацію, аби не втратити соціальні виплати. Також окремі пенсіонери продовжать отримувати надбавки залежно від віку, а для матерів тяжко хворих дітей передбачено можливість дострокового виходу на пенсію.

Детальніше про те, що варто очікувати отримувачам пенсії з 1 листопада 2025 року — в матеріалі Бахмут IN.UA

Що зміниться з 1 листопада для пенсіонерів

У листопаді 2025 року змін у розмірах пенсійних виплат не передбачається. Водночас деяким категоріям громадян потрібно пройти фізичну ідентифікацію для продовження отримання державних виплат.

Проходження фізичної ідентифікації

Пенсійний фонд України нагадав, що термін проходження фізичної ідентифікації для одержувачів окремих видів державних допомог продовжено до 1 листопада 2025 року.

Це стосується громадян, які на початок повномасштабної війни перебували на обліку в органах соцзахисту на тимчасово окупованих територіях або у районах активних бойових дій і після 24 лютого 2022 року не зверталися із заявами про продовження виплат на інших територіях.

Ідентифікацію можна пройти онлайн — через відеозв’язок. Для цього потрібно заповнити заяву у розділі “Ідентифікація за допомогою відеоконференцзв’язку” на порталі електронних послуг ПФУ. Після цього заявник отримає повідомлення про дату та час відеосеансу з фахівцем Пенсійного фонду.

Надбавки до пенсії після 70 років

Пенсіонери, старші за 70 років, можуть отримати доплати, якщо їхня основна пенсія не перевищує 10 340,35 гривень.

Розмір надбавок:

• 70–74 роки — 300 гривень;
• 75–79 років — 456 гривень;
• 80+ років — 570 гривень.

Надбавки нараховуються автоматично, без додаткових звернень.

Крім того, самотні пенсіонери старше 80 років, які потребують постійного догляду, мають право на додаткову допомогу. Для її оформлення потрібно надати до Пенсійного фонду медичну довідку про потребу у сторонньому догляді та документи, що підтверджують відсутність працездатних родичів.

Пенсії для матерів тяжко хворих дітей

Матері, які виховували тяжко хворих дітей до шестирічного віку, можуть отримати дострокову пенсію після досягнення 50 років і за наявності не менше 15 років страхового стажу.

До таких дітей належать ті, хто має:

• тяжкі вроджені вади розвитку;
• онкологічні чи орфанні захворювання;
• ДЦП;
• цукровий діабет I типу;
• психічні розлади чи хвороби нирок IV ступеня;
• потребу у трансплантації або паліативній допомозі.

Підтвердженням є відповідна довідка медичного закладу або посвідчення, яке засвідчує стан здоров’я дитини до шести років.

Читайте також:

• Як отримати статус безробітного і скільки становить виплата: роз’яснення Донецького центру зайнятості
• Які види пільг можуть отримати пенсіонери в Україні у 2025 році
• У якому випадку переселенці змушені повертати виплати ВПО: власний досвід

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У жовтні 2025 року українці, які втратили роботу, можуть отримати допомогу по безробіттю від 1 500 до 8 000 гривень. Розмір виплат залежить від страхового стажу, середнього заробітку та підстав звільнення. Держава також передбачила спрощену процедуру реєстрації для внутрішньо переміщених осіб.

Про це редакції Бахмут IN.UA повідомили в Донецькому обласному центрі зайнятості.

Який розмір допомоги по безробіттю станом на жовтень 2025 року

Станом на жовтень 2025 року мінімальна допомога по безробіттю в Україні становить 1 500 гривень. Таку суму можуть отримати громадяни віком до 35 років, які не мають страхового стажу, або ті, кого звільнили з роботи через порушення трудової дисципліни — зокрема, прогули чи крадіжки на робочому місці.

Для осіб із мінімальним страховим стажем передбачено виплату 3 600 гривень.

Розмір допомоги для інших категорій безробітних розраховується індивідуально — залежно від середньої заробітної плати та тривалості страхового стажу:

• до 3 років — 50%;
• від 3 до 6 років — 55%;
• від 6 до 12 років — 60%;
• від 12 до 18 років — 65%;
• від 18 до 24 років — 70%;
• від 24 до 30 років — 75%;
• понад 30 років — 80%.

При цьому максимальний розмір допомоги не може перевищувати мінімальну заробітну плату, яка з 1 січня 2025 року становить 8000 гривень.

Умови для отримання допомоги

Статус безробітного можуть отримати особи працездатного віку, які не мають роботи чи інших доходів і готові приступити до праці. Під час дії воєнного стану допомога призначається з першого дня після надання статусу безробітного.

Виплати проводяться в межах дворічного періоду, але під час війни тривалість допомоги обмежена 90 календарними днями. Для осіб передпенсійного віку цей термін збільшено до 360 днів.

Необхідні документи для реєстрації:

• паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
• податковий номер;
• трудова книжка або договір;
• документ про освіту;
• військовий квиток (для військовозобов’язаних);
• посвідчення УБД (за наявності);
• довідка МСЕК (для осіб з інвалідністю);
• реквізити банківського рахунку.

Внутрішньо переміщені особи (ВПО) можуть отримати статус безробітного навіть без повного пакета документів, якщо втрачені трудові записи чи довідки.

Як зареєструватися:

Подати заяву на отримання статусу безробітного можна кількома способами:

• у центрі зайнятості особисто;
• через мобільний застосунок “Державна служба зайнятості”;
• на порталі “Дія”;
• через електронний кабінет шукача роботи на сайті dcz.gov.ua.

Читайте також:

• Які види пільг можуть отримати пенсіонери в Україні у 2025 році
• У якому випадку переселенці змушені повертати виплати ВПО: власний досвід 
• Як отримати дозвіл на зброю через “Дія” у 2025-2025 роках: покроковий гід

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!