Після часткової окупації Донеччини росіяни та їхні колаборанти наввипередки намагаються перейменовувати міста, вулиці й запроваджувати свої так звані традиції. Книги українською мовою для них стали нічним жахіттям, тож вони називають їх націоналістичною літературою. Щоб применшити значення української ідентифікації на Донеччині в хід пішла шароварщина, як це загарбники робили при СРСР. Відтак, українські музеї росіяни не знищують, а висміюють та обезличують нашу культуру. 

Редакція «Бахмут. IN.UA» знайшла відео пропагандистів, на яких колаборанти показують так звану культуру Донеччини. Ми розпитали директорку Бахмутського краєзнавчого музею Олену Смирнову, як такі ролики впливають на соціум та, що робити із шароварщиною в самій Україні.

Ролик окупантів про культурну Донеччину містить грубі помилки

У відео пропагандисти кажуть, що в окупованій з 2014 Зуївці, мовляв, відкрився музей народної творчості. Загарбники хочуть показати, що після захоплення земель вони дбають про життя народу, навіть відкривають музеї. Однак, насправді цей заклад був ще понад рік тому, а не тільки відкрився, як запевняють окупанти. Ми знайшли відео з назвою музею опубліковане в YouTube й датоване ще 19 липня 2021 роком. 

«Музей народного творчества открылся в Зуевке под Донецком. Называется “Живые ремесла” и создан супругами Светланой и Валерием Чемерис. Валерий Чемерис говорит, что главная задача музея – сохранить и продолжить традиции предков», — підписали пропагандисти свій ролик.

Світлана та Валерій Чемирис — ймовірні колаборанти, достатньо відкритих даних про цих осіб немає. Вони або від початку залишалися жити в окупації, або ж це росіяни, які заселився в чужі оселі. Таким чином, наприклад, російська влада створює для себе зручне населення, яке не виходить на протести, не заперечує, а просто живе тихо, як й належить «рускому человеку».

За чотири роки Світлана Чемерис стала зіркою окупованої Зуївки

На цьому ролику Світлана Чемерис ще без кокошника розповідає про своє захоплення вишивкою й бісером, тут її представляють як художницю-аматорку. Однак, в 2021 році героїня ролику вже в статусі народної майстрині, пропагандисти наголошують, що вона «зуївчанка».

Світлана Чемерис на пропагандистському ТБ в 2019 році.

Відео із Світланою Чемерис, де вона вже в народному музеї в Зуївці. В кінці відео героїня співає пісні Цоя, як це належить до народної культури, яку начебто пропагує жінка — невідомо. 

Світлана Чемерис вже в естрадному образі для телебачення рф.

Вочевидь, Світлана робить те, що їй накажуть робити на камеру — будь-то переспів Цоя або плетіння поясів на хантийському бердо. Останнє заняття Світлана Чемерис проводить вже в статусі майстра народної студії декоративно-прикладного та образотворчого мистецтва “Натхнення” так званого “Республіканського дому народної творчості та кіно”. Роки проведені в окупації допомогли жінці у кар’єрному зрості, від аматорки вона стала експерткою.

Культурний сарай

В такому злиденному приміщенні відбуваються заняття. Фото: скріншот з відео

«Буду… Дважды в неделю с детьми заниматься, посиделки будут у нас Зуевские. Здесь мы будем с детьми развлекаться, петь народные песни, играть народные игры и заниматься народным творчеством. Все, что я умею, я хочу передать детям. Сначала я хочу с ними из травы делать, идет Троица…», — каже Світлана Чемерис.

Зуївські «посиділки» будуть проходити у приміщенні, яке фасадом нагадує закинутий сарай. Попри те, що Зуївка окупована вже 9 років росіяни, які так вихваляються відновленням всього, що зруйнували, не змогли навіть косметично привести до ладу свій музей. 

Росіяни в першу чергу перейменовують захоплені міста та вулиці. Фото: скріншот з пропагандистського каналу

Будинок неприбраний, на подвір’ї валяється непотріб, й сама оселя не була ремонтована, або хоча б підлатана. Втім, це не заважає колаборантці проводити тут заняття. Зовні все схоже на типову шароварщину, коли українську культуру знецінювали, як це зробили в музеї Зуївці. Речі, які тут знаходяться не мають національної прив’язки, вони не несуть в собі цінності.

Культура Донеччини — це не набір картинок

Олена Смирнова — директорка Бахмутського краєзнавчого музею розповідає, що за час війни не раз бачила агресивні «продукти» ворожої пропаганди спрямовані на українську культуру, а точніше її знецінення.

«Зібрано все разом: школа, Бандера, Шевченко. Все, що становить тригери для ворожого  тилу. Навіть не турбувався ніхто про монтаж, текст, хоч якийсь професійний рівень. Впізнаваний почерк. Не можна дивитися, бо роз’їдає від огиди, забирає рештки психічного здоров’я», — коментує пані Олена пропагандистські ролики. 

Культура Донеччини — це не набір картинок, музики, чи співів, пояснює експертка. Вона розмірковує, що неоднорідність населення на Донбасі, складні і неоднозначні історичні процеси, які проходили крізь соціум дали такий емоційний продукт. Спочатку люди ненавиділи й гребували совком (ред. СРСР), а потім перейшли до його звеличення.

Шароварщина: що робити?

На думку пані Олени, в Україні безумовно, є заангажованість псевдоукраїнською темою і є глибоке переживання української долі регіону. 

«Національні, вікові, особистісні вектори – це нормально для створення єдиної мови емоцій, якою і є культура. На що б ми не звернули увагу, ми бачимо різнобарвність. Живопис, музика, література — це все вільне вираження, різні майданчики для реалізації, різна аудиторія. Якщо ми будемо допомогати, а не заказувати – нічого не треба буде викорінювати, відпаде саме. Треба тільки пам’ятати, що культура — то не обслуговування, культура — це важко і не зовсім зрозуміло, то шлях наверх. Безумовно, БахмУт – культурна столиця Донеччини, і з нашого спільного досвіду можна сказати, що потрібен час. Намагатися зберегти надбання, намагатися створити нове», — резюмує Олена Смирнова.

Музей в Бахмуті та музей в Олександро-Калиновому: які справжні українські традиції?

В Бахмуті та селі Олекса́ндро-Кали́нове до повномасштабної війни були свої музеї, які насправді зберігали традиції та поляризували народну творчість. В 2015 році в Бахмутському народному домі відкрили музей народної творчості, експонати до нього створили жінки з майстерні «Оберіг». 

Загалом, протягом десяти років виставковий фонд накопичував сотні екземплярів виробів народної творчості, зокрема петриківського розпису, вишивки, народної ляльки, плетіння. Згодом, кімната музею була в приміщенні Центру технічної творчості. Бахмутян, які виявляли бажання навчатися — залучали до майстер-класів. Мистецтво створення ляльки-мотанки викладала народна майстриня Наталя Роменська, яка в евакуації продовжує займатися цією справою.

А ось так, наприклад, виглядав музей в Олександро-Калиновому. Зверніть увагу на доглянутість приміщення, та наповнення цього закладу. Навіть фасад оселі прикрашений малюнками. В середині музеї активна громада зібрала речі, які ідентифікували їхню самобутність, тут були й артефакти з СРСР, всі мали свою приналежність до тієї чи іншої епохи, натомість у відео пропагандистів всі експонати нагадують випадкове зібрання.

Фото: «Бахмут. IN.UA»

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Кабінет Міністрів України ухвалив зміни, які спрощують доступ до освітніх пільг для дітей ветеранів. Відтепер під час вступу до коледжів та вищих навчальних закладів замість посвідчення учасника бойових дій дозволено використовувати витяг із Єдиного державного реєстру ветеранів.

Про це йдеться в публікації прес-служби Міністерства оборони України (МОУ).

Альтернатива посвідченню УБД для пільг дітей ветеранів

Під час оформлення пільг на навчання у закладах професійної, фахової передвищої та вищої освіти діти ветеранів, ветеранок і постраждалих учасників Революції Гідності мають право обирати формат документів. Для підтвердження статусу можна надати посвідчення УБД одного з батьків або відповідний витяг із Єдиного державного реєстру ветеранів війни. Обидва документи мають однакову юридичну силу для отримання освітніх пільг.

Як отримати витяг із реєстру

Оформити документ можна безкоштовно та незалежно від фактичного місця реєстрації. Для цього передбачено кілька способів:

• через портал “Дія” в режимі онлайн;
• через особисте звернення до Центру надання адміністративних послуг.

Якщо витяг замовляє дитина віком до 23 років або її законний представник, до запиту обов’язково потрібно додати довідку про здобувача освіти. Вона генерується з Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО).

Яку інформацію містить документ

Запит дозволяє отримати витяг в електронній або паперовій формі. Документ оснащений унікальним електронним ідентифікатором, який забезпечує можливість швидкої перевірки його достовірності. Окрім базової інформації, оновлений формат витягу містить розширений перелік відомостей:

• назва органу чи комісії, які надали людині статус ветерана;
• точна дата присвоєння статусу;
• юридичні підстави для ухвалення відповідного рішення.

Читайте також:

Чи має дитина УБД пільги при вступі до університету у 2026 році

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Діти зі статусом внутрішньо переміщених осіб мають законне право на безкоштовне харчування у державних та комунальних закладах освіти. Ця норма поширюється на дитячі садки, школи та коледжі, незалежно від рівня доходів родини. Для отримання пільги батькам необхідно зібрати базовий пакет документів та звернутися до адміністрації навчального закладу.

Детальніше про те, як оформити безплатне харчування для дітей-переселенців, розповіли в Юридичному пораднику для ВПО.

Безоплатне харчування для дітей-ВПО у закладах освіти

Відповідно до частини 10 статті 7 Закону “Про забезпечення прав і свобод ВПО” та пункту 4 відповідного Порядку організації харчування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 24 березня 2021 року № 305, держава гарантує забезпечення харчуванням окремих категорій дітей. Право на безоплатне харчування мають діти-ВПО, а також діти, які постраждали внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів.

Ця норма діє виключно у державних та комунальних закладах освіти, а саме у:

• закладах дошкільної освіти, тобто дитячих садках;
• закладах загальної середньої освіти, до яких належать школи;
• професійно-технічні ліцеях та коледжах.

Право на забезпечення безкоштовною їжею в освітніх закладах є фіксованим і не залежить від фінансового стану родини чи наявності в неї будь-яких інших державних пільг.

Процедура оформлення безкоштовного харчування

Для реалізації права на пільгу батькам або законним представникам дитини потрібно виконати алгоритм дій. Першим кроком є підготовка документів. До переліку необхідних паперів входять:

• копія довідки про взяття на облік ВПО дитини;
• копія свідоцтва про народження дитини;
• заява на ім’я директора закладу, написана у довільній формі або за зразком самого закладу.

Наступним кроком є подача зібраних документів до адміністрації навчального закладу. Заяву варто підготувати у двох примірниках. Один примірник залишається у представників закладу освіти, а на другому, який повертається батькам, необхідно попросити поставити відмітку про прийняття документів.

Після подання пакета документів адміністрація розглядає звернення. Зазвичай питання щодо призначення безкоштовного харчування вирішується протягом кількох днів.

Читайте також:

Оздоровлення дітей: хто має право на відпочинок та як скористатися програмою

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!