Що робити, якщо родич помер за кордоном: інструкція

Семаковська Тетяна 15:30, 20 Березня 2024
Гроб в катафалку / фото ілюстративне

Через війну мільйони людей з України евакуювалися за кордон. Сьогодні українців можна знайти майже в кожній точці планети, де вони намагаються будувати нове життя попри всі проблеми вимушеної еміграції. Часто з цими нюансами доводиться розбиратися й родичам, які залишилися в Україні, зокрема й з питанням смерті.

Видання The Village розказує, що робити якщо родич помер за кордоном, скільки коштує транспортування тіла з Європи та чи можна розраховувати на допомогу держави в цьому питані.

Що робити у випадку смерті за кордоном

Нізар Бадр — директор ритуальної служби Memory. Фахівець зазначає, що насамперед, коли люди звертаються до них із подібним запитом, то необхідно з’ясувати, що сталося. Важливо знати причину смерті: ДТП, інциденти на виробництвах тощо. 

Далі рідні мають зібрати пакет документів. Працівникам ритуальної сфери потрібен дозвіл на місце поховання й заява до консульства країни, у якій сталася смерть. Далі складають доручення, ксерокопії паспортів та документи на тіло згідно з чинним законодавством країни, де людини не стало.

56947219 173412493653082 4636589445695406080 n 63b25
Машина ритуальної служби Memory в Гамбурзі / фото з Facebook

Після отримання всіх необхідних документів організовують транспортне перевезення спеціальним автом ритуальної служби, яке обладнане термоустановками та рефрижераторами. Важливо розуміти, що тіло рідного не віддадуть, якщо раптом хтось надумає власноруч приїхати забрати його своїм звичайним транспортом, запевняє Нізар Бадр. Авто направляють до потрібної країни, де шукають місце перебування небіжчика й отримують лікарське свідоцтво про смерть. Після цього, ритуальна служба збирає всі необхідні документи, їде до консульства та отримує дозвіл на перетин кордону й повертається до України з небіжчиком.

Труднощі в цій роботі залежать виключно від обставин смерті. Наприклад, якщо це ДТП чи вбивство, то треба вичекати певний проміжок часу, поки триває слідство, це займає ще якийсь період часу. Сама ж доставка тіла займає день-два, не більше. Є історії, коли похоронні фірми можуть доставляти тіло півтора-два тижні. Це абсурд. Зазвичай це відбувається через те, що перевізники довантажують інші тіла на своєму шляху туди або назад, щоб не їхати лише з одним тілом, “у холосту”.

 

Нізар Бадр // директор ритуальної служби Memory

Скільки коштує перевезення тіла до України

multirefrizherator 187dd
Рефрижератор / фото з відкритих джерел

Щоб доставити тіло небіжчика до України слід закласти у витрати ціну за послуги автомобіля із рефрижератором. Станом на 2023 рік, маршрут розраховували в діапазоні 20 гривень за кілометр. Фірма Нізара працює в межах Європи, а особливо популярними напрямками роботи стала Польща, Чехія й Німеччина. Ціни вказані нижче є приблизними:

  • Польща — Україна (захід країни) до 63 000 гривень;
  • Чехія — Україна (захід країни) до 72 000 гривень;
  • Німеччина — Україна (захід країни) до 120 000 гривень.

Транспортування тіла з-за океану

За словами, директора ритуальної служби, якщо людина померла за океаном, то її тіло можуть зустріти в аеропорту. Зазвичай для транспортування використовують багажний відсік звичайних пасажирських літаків. 

Для цього попередньо забальзамоване тіло поміщають у герметичну цинкову труну, а її — у спеціальний чохол. Можемо припустити, що кожен третій пасажирський літак перевозить такий вантаж,

Нізар Бадр // директор ритуальної служби Memory

Пояснення від МЗС України

В МЗС повідомили, що, в разі отримання інформації щодо смерті громадянина України за кордоном, родичам померлого передусім потрібно звернутися до найближчого консульства України в країні, де стався смертельний випадок. Таким чином можна отримати підтвердження факту смерті й додаткову інформацію щодо порядку дій для перевезення тіла померлого в Україну.

Актуальні контакти закордонних дипломатичних установ України можна знайти на вебсайті МЗС.

Якщо у рідних померлого немає можливості виїхати до країни, де стався смертельний випадок, необхідно звернутися до нотаріуса й оформити та надіслати до відповідного посольства або консульства України нотаріально засвідчену заяву про волевиявлення щодо способу й місця поховання померлого.

Якщо виникли затримки з перевезенням тіла померлого громадянина або інші перешкоди організаційно-логістичного чи бюрократичного характеру під час репатріації, причетні посольства або консульства вживають відповідні заходи реагування для розв’язання проблемних питань.

Чи можлива оплата за кошт держави

Screenshot 570 2e3c1
Гроші / фото ілюстративне

Якщо в родичів небіжчика не мають коштів для репатріації (перевезення) труни з тілом чи урни з прахом померлого громадянина, то вони можуть звернутися до посольства чи консульства щодо оплати вартості таких послуг за кошт державного бюджету. 

Оплата вартості ритуальних послуг, включно з перевезенням тіла, за кошт держави здійснюється виключно в разі документально підтвердженої неспроможності родичів загиблих громадян оплатити вартість таких послуг за власний кошт і за умови відсутності альтернативних джерел фінансування (страхових компаній, роботодавців, перевізників тощо).

Рішення про оплату вартості послуг іноземних ритуальних служб, пов’язаних з оформленням документів і репатріацією в Україну тіл померлих громадян України, приймає керівник відповідної закордонної дипломатичної установи України за погодженням з Міністерством закордонних справ України за умови подання:

  • документів, що підтверджують смерть чи загибель громадянина України за кордоном;
  • заяви родичів померлого/загиблого на ім’я керівника зазначеної установи про оплату таких послуг за кошт державного бюджету;
  • документів про склад сім’ї померлого/загиблого;
  • документів, що підтверджують родинний зв’язок заявників з померлою / загиблою особою;
  • документів, виданих уповноваженими органами й установами України, про розмір доходів найближчих родичів (дружина/чоловік, батьки, повнолітні діти, рідні брати / сестри), що підтверджують неспроможність заявників здійснити оплату вартості відповідних послуг за власний кошт.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Хто повністю залишився без індексації у 2026 році: відповідь ПФУ

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 18:00, 16 Березня 2026
Пенсійні виплати / фото ілюстративне, iStock

Після березневого перерахунку пенсій частина українців так і не побачила відчутного зростання своїх виплат. Причини відсутності надбавок у кожному випадку є індивідуальними, адже механізм нарахування залежить від багатьох факторів.

Детальніше про це розповіли в Пенсійному фонді України.

Хто повністю залишився без індексації у 2026 році

Без березневого підвищення залишилися насамперед ті громадяни, яким пенсійні виплати були призначені вже у 2026 році. За інформацією Пенсійного фонду України, індексація від 1 березня не застосовується до цієї категорії. Уряд поширив дію перерахунку виключно на ті виплати, що були офіційно оформлені до 31 грудня 2025 року включно.

Саме через це частина новоспечених пенсіонерів не отримала жодної доплати, хоча індексація формально пройшла по всій країні. Логіка держави полягає у тому, що пенсії, призначені у 2026 році, обчислюються з урахуванням найактуальніших економічних параметрів, тоді як індексація покликана “осучаснювати” лише старіші виплати.

Як рік виходу на пенсію впливає на розмір надбавки

Ще однією причиною того, що надбавка виявилася непомітною або значно меншою за очікувану, є різниця у коефіцієнтах перерахунку. Основний коефіцієнт індексації у 2026 році становить 1,121, проте його застосували далеко не до всіх пенсійних справ.

Діє чітке правило: що “свіжішою” є пенсія, то меншим буде відсоток її підвищення. Для виплат, призначених у період з 2021 по 2025 роки, уряд встановив занижені коефіцієнти:

  • для пенсій 2025 року застосовують коефіцієнт 1,024;
  • для виплат 2024 року — 1,036;
  • для пенсій 2023 року — 1,048;
  • для пенсій 2021-2022 років — 1,061.

Через таку градацію частина людей формально потрапила під цьогорічну індексацію, але фактично отримала на руки мінімальні суми доплат.

Суть механізму осучаснення пенсій

Головна мета перерахунку полягає в оновленні показника середньої заробітної плати, який закладається у формулу розрахунку кожної пенсії. У 2026 році цей базовий показник збільшили на основний коефіцієнт 1,121. Тепер він становить 9 992,40 гривні.

Такий механізм дозволяє підтягувати раніше призначені виплати до сучасних економічних реалій. Однак він не гарантує однакового приросту для всіх. Кінцевий результат завжди залежатиме від року виходу людини на заслужений відпочинок, виду самої виплати та індивідуальних параметрів її страхової справи.

Якими є мінімальні пенсійні стандарти

У квітні 2026 року базовий мінімальний розмір пенсії за віком для непрацюючих пенсіонерів, які мають повний страховий стаж, зафіксовано на рівні 2 595 гривень. Це загальна мінімальна межа для відповідної категорії отримувачів.

Водночас для непрацюючих громадян віком від 65 років, які повністю виконали вимоги щодо страхового стажу, діє вищий гарантований державний стандарт. Згідно із законом, який прив’язує цей мінімум до 40% від розміру мінімальної заробітної плати, пенсійна виплата для таких осіб не може бути меншою за 3 458,80 гривні.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Вступна кампанія 2026 для молоді з ТОТ: чому Україна втрачає абітурієнтів та як це змінити

Семаковська Тетяна 15:00, 10 Березня 2026
Україна втрачає абітурієнтів з ТОТ / фото ілюстративне

Сьогодні відбулося розширене засідання експертної ради з прав громадян, постраждалих внаслідок збройної агресії проти України. Головною темою обговорення стала організація цьогорічної вступної кампанії для абітурієнтів із тимчасово окупованих територій (ТОТ). У 2025 році кількість вступників з тимчасово окупованих територій зменшилася майже на 17% порівняно з 2024 роком.

Редакція видання Бахмут IN.UA детально проаналізувала хід дискусії та зібрала ключові проблеми, через які механізм вступу для дітей з ТОТ досі працює зі збоями.

Примітка. Захід, у якому взяли участь Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець, представники Міністерства освіти і науки України (МОН), Міністерства соціальної політики, лідери громадських організацій та керівники переміщених університетів, виявив глибоку кризу в державній політиці щодо молоді з окупації. 

Тривожна статистика: Україна втрачає молодь

Відкриваючи засідання, Омбудсман Дмитро Лубінець навів статистику, яка свідчить про системну проблему та поступову втрату зв’язку з молоддю, яка залишається на окупованих територіях.

Якщо у 2024 році з ТОТ переїхали і вступили до українських закладів освіти 11 325 осіб, то у 2025 році вступило 9 418 осіб. Тобто тенденція є до зменшення кількості. І, на мій погляд, це є тривожний сигнал“, — наголосив Уповноважений з прав людини.

Окрім очевидних зовнішніх причин, таких як посилення російської пропаганди, блокування доступу до українських сайтів та максимальне ускладнення фізичного виїзду за межі ТОТ, існують і серйозні внутрішні проблеми. За словами Лубінця, держава за 12 років війни так і не побудувала системної роботи зі створення єдиного алгоритму вступу.

Уявіть собі, дитина на ТОТ, яка хоче вступити в український виш. От на сьогодні у нас вже 10 березня, а у нас ще досі немає правил цьогорічної вступної кампанії“, — підкреслив Омбудсман, додавши, що ця ситуація повторюється з року в рік.

Позиція МОН: чому затримуються правила вступу?

Міністерство освіти і науки на засіданні представляв державний експерт Андрій Охрімовський. Низький рівень представництва профільного міністерства (замість міністра чи його заступників) викликав обурення Уповноваженого.

Пояснюючи затримку із затвердженням правил вступу, представник МОН зіслався на законодавчі та процедурні перепони. Відповідно до базового Закону “Про вищу освіту”, умови прийому мають затверджуватися до 15 жовтня. Проте цей закон передбачає проведення паперового ЗНО, що в умовах війни є неможливим через безпекові ризики. Тому щороку Верховна Рада приймає спеціальний перехідний закон, який дозволяє проводити Національний мультипредметний тест (НМТ).

За словами Андрія Охрімовського, МОН вчасно подало свої пропозиції народним депутатам, однак законопроєкт був зареєстрований лише у серпні 2025 року, прийнятий 3 грудня, а набув чинності тільки 25 грудня 2025 року.

Таким чином, Міністерство освіти і науки набуло повноваження розробляти порядок прийому на 2026 рік, починаючи лише з цього моменту“, — зазначив експерт. Наразі готовий документ проходить процедуру державної реєстрації у Міністерстві юстиції України, і до моменту її завершення офіційних правил не існує.

Інформаційний вакуум для абітурієнтів з ТОТ

Валентина Потапова / фото “Альменда”

Відсутність офіційно затверджених правил у березні створює інформаційний вакуум. Громадські організації, які традиційно беруть на себе левову частку роботи з консультування вступників з окупації, опинилися із зав’язаними руками, каже Валентина Потапова, представниця правозахисної організації “Альменда”.

Вона зазначила: “Сьогодні в нас 10 березня, і громадські організації знають, що буде в тих правилах вступу… Але ми не маємо права зараз запустити інформаційну кампанію, бо ми не бачили того документа на сайті Верховної Ради із позначкою “чинний”. До нас звертаються щодня майбутні вступники… Але ми не можемо їх консультувати, бо консультація може не відповідати дійсності“.

Правозахисники наголошують, що родини на ТОТ ухвалюють рішення про вступ та виїзд набагато раніше, ніж діти на підконтрольній території — як правило, крайнім терміном є лютий. Невизначеність змушує багатьох відмовлятися від планів навчатися в Україні.

Нова програма підготовки: порятунок чи “потьомкінські дєрєвні”?

Щоб підтримати абітурієнтів, які перемістилися з ТОТ після 1 жовтня, дати закриття освітніх центрів “Донбас-Україна”, уряд 10 грудня 2025 року ухвалив постанову про експериментальний проєкт “Відкритий шлях до вищої освіти” (так званий “нульовий курс”).

За словами представника МОН, ця програма дозволяє молоді з ТОТ:

  • безкоштовно навчатися від 3 до 6 місяців на підготовчих відділеннях університетів (вивчення української мови, історії України, математики та предмета на вибір для складання НМТ);
  • безкоштовно проживати у гуртожитку закладу вищої освіти.
  • отримувати “споживчу допомогу” у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб (близько 3 328 гривень на місяць).

Однак ця ініціатива зазнала критики з боку громадськості. Зокрема, через відсутність масової кампанії про неї — інформаційна кампанія була зведена до розсилки рекомендацій університетам щодо розміщення банерів на їхніх сайтах. Також фінансова складова у ній виглядає нереалістичною. Зазначимо, що за програмою “Відкритий шлях до вищої освіти” (так званий “нульовий курс”) учасникам, які переїхали з ТОТ, пропонують 3 328 гривень на час підготовчих курсів до вступу.

Яка сума компенсується людині, яка перемістилася з ТОТ, в якої немає грошей для того, щоб поїсти? Тобто ця людина повинна не працювати, бути на підготовчих курсах вдень офлайн і жити на 3 328 гривень? Це неможливо“, — обурилася Валентина Потапова.

Крім того, учасники засідання повідомили у чаті, що деякі провідні університети (наприклад, Національний університет біоресурсів і природокористування України (НУБіП) та Київський політехнічний інститут (КПІ)) виставили за ці курси (ред. які мали бути безкоштовними) прайси у розмірі 17–27 тисяч гривень.

Паперова стіна: проблема з ІПН та розподілом квот

Ще однією перепоною для дітей з окупації є бюрократія. Реєстрація на НМТ у 2026 році триває з 5 березня по 2 квітня. Для цього абітурієнтам необхідний індивідуальний податковий номер (ІПН), якого в дітей на ТОТ немає. Отримати його можна лише особисто на підконтрольній території.

Виїзд з окупації через територію РФ та Білорусь наразі коштує від 400 до 600 доларів (від 17 000 до 26 000 гривень), а виготовлення російського біометричного паспорта, без якого виїхати неможливо, обходиться у 6 тисяч рублів (3 300 гривень). Вимагати від родин таких витрат лише заради отримання довідки для реєстрації на тест — означає свідомо відрізати їх від української освіти, кажуть активісти.

Також представники “Донбас СОС” підняли проблему “Квоти 2”. Наразі вона об’єднує як вступників з ТОТ, так і дітей з територій активних бойових дій (які фізично перебувають на підконтрольній території та мають доступ до українських шкіл). Громадськість вимагає розділити ці категорії, щоб держава могла адресно підтримувати саме тих, хто вирвався з окупації, та вести чітку статистику. У МОН відповіли, що Закон “Про вищу освіту” дозволяє існування лише двох квот, а бюджетні місця фіксуються Мінфіном ще до 15 березня, тому змінити цей механізм міністерство самостійно не може.

Університети-переселенці

На заході також був представник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля — закладу, який через війну двічі втрачав свої стіни.

Він наголосив, що кожен студент, якого вдається витягти з окупації, — “це перемога України у війні за уми”. За 10 років роботи програми “Донбас-Україна” через цей університет пройшли 2 866 студентів з ТОТ.

Це мінус 2 866 гвинтиків, якби вони залишилися на тій території для пропагандистської машини, і плюс 2866 свідомих громадян України, яких ми навчаємо, які стануть потім відбудовувати наші окуповані території“, — зазначив освітянин. Він закликав винести проблему інформаційної боротьби за молодь на рівень Ради національної безпеки і оборони України (РНБО), оскільки зусиль лише освітніх закладів вже недостатньо.

Підсумок Омбудсмана

Підбиваючи підсумки засідання, Дмитро Лубінець зазначив про проблему у глобальному баченні освіти для дітей з ТОТ.

Я побачив, що у міністерстві, яке відповідальне за розробку політики… взагалі немає глобального бачення, як ми боремося за наших дітей на тимчасово окупованих територіях. Для уряду, для МОН не стоїть питання, яка кількість дітей виїжджає. Стоїть питання формальності: “Ми зробили все, що хотіли, а далі це вже не до нас“, — заявив він.

Омбудсман також розкритував перекладання відповідальності між відомствами (МОН, Мінфін, Мінюст) і висунув пропозицію для вирішення проблеми:

За кордоном, куди виїжджають українські діти… їх просто беруть, приймають, дають гранти, і вони починають розвивати інші держави. А Україна досі розмірковує, чи треба нам 4 предмети для дітей з ТОТ, чи треба 3, чи знають вони історію. Ви тільки зрозумійте: якщо вони сюди приїхали, вони вже зробили свій вибір на користь України. Їх автоматично треба всіх брати і приймати до українських вишів. Всіх. Без жодних умов”.

Завершилося засідання рішенням сформувати офіційний протокол та направити окремий лист за підписом Уповноваженого безпосередньо на ім’я прем’єр-міністерки України. У документі будуть прописані чіткі рекомендації зі строками виконання для кожного міністерства, щоб змусити урядовий механізм працювати на повернення української молоді додому.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Хто повністю залишився без індексації у 2026 році: відповідь ПФУ

Після березневого перерахунку пенсій частина українців так і не побачила відчутного зростання своїх виплат. Причини відсутності надбавок у кожному випадку є індивідуальними, адже механізм нарахування […]

18:00, 16.03.2026 Скопіч Дмитро
Важливо

Вступна кампанія 2026 для молоді з ТОТ: чому Україна втрачає абітурієнтів та як це змінити

Сьогодні відбулося розширене засідання експертної ради з прав громадян, постраждалих внаслідок збройної агресії проти України. Головною темою обговорення стала організація цьогорічної вступної кампанії для абітурієнтів […]

Бахмутський ЦНАП

Як у Києві потрапити на прийом у Бахмутський ЦНАП

11 березня 2026 року фахівці Центру надання адміністративних послуг та відділу реєстрації Бахмутської міської ради проведуть прийом бахмутян, які мешкають у Києві та Київській області. […]

Важливо

Де у Дніпрі пройти “Скринінг 40+”: огляд 5 медичних закладів та умови державної програми

В Україні активно розгортається нова національна програма “Скринінг здоров’я 40+”. Жителі Дніпра, а також вимушені переселенці, яким виповнилося 40 років, мають можливість пройти комплексне обстеження […]

В Україні остаточно вилучають з обігу банкноти 1, 2, 5 та 10 гривень: де і як їх обміняти

З 2 березня 2026 року в Україні остаточно вилучаються з готівкового обігу паперові банкноти номіналами 1, 2, 5 та 10 гривень зразків 2003–2007 років. Відтепер […]

16:00, 02.03.2026 Скопіч Дмитро