Через війну мільйони людей з України евакуювалися за кордон. Сьогодні українців можна знайти майже в кожній точці планети, де вони намагаються будувати нове життя попри всі проблеми вимушеної еміграції. Часто з цими нюансами доводиться розбиратися й родичам, які залишилися в Україні, зокрема й з питанням смерті.

Видання The Village розказує, що робити якщо родич помер за кордоном, скільки коштує транспортування тіла з Європи та чи можна розраховувати на допомогу держави в цьому питані.

Що робити у випадку смерті за кордоном

Нізар Бадр — директор ритуальної служби Memory. Фахівець зазначає, що насамперед, коли люди звертаються до них із подібним запитом, то необхідно з’ясувати, що сталося. Важливо знати причину смерті: ДТП, інциденти на виробництвах тощо. 

Далі рідні мають зібрати пакет документів. Працівникам ритуальної сфери потрібен дозвіл на місце поховання й заява до консульства країни, у якій сталася смерть. Далі складають доручення, ксерокопії паспортів та документи на тіло згідно з чинним законодавством країни, де людини не стало.

Після отримання всіх необхідних документів організовують транспортне перевезення спеціальним автом ритуальної служби, яке обладнане термоустановками та рефрижераторами. Важливо розуміти, що тіло рідного не віддадуть, якщо раптом хтось надумає власноруч приїхати забрати його своїм звичайним транспортом, запевняє Нізар Бадр. Авто направляють до потрібної країни, де шукають місце перебування небіжчика й отримують лікарське свідоцтво про смерть. Після цього, ритуальна служба збирає всі необхідні документи, їде до консульства та отримує дозвіл на перетин кордону й повертається до України з небіжчиком.

Скільки коштує перевезення тіла до України

Щоб доставити тіло небіжчика до України слід закласти у витрати ціну за послуги автомобіля із рефрижератором. Станом на 2023 рік, маршрут розраховували в діапазоні 20 гривень за кілометр. Фірма Нізара працює в межах Європи, а особливо популярними напрямками роботи стала Польща, Чехія й Німеччина. Ціни вказані нижче є приблизними:

• Польща — Україна (захід країни) до 63 000 гривень;
• Чехія — Україна (захід країни) до 72 000 гривень;
• Німеччина — Україна (захід країни) до 120 000 гривень.

Транспортування тіла з-за океану

За словами, директора ритуальної служби, якщо людина померла за океаном, то її тіло можуть зустріти в аеропорту. Зазвичай для транспортування використовують багажний відсік звичайних пасажирських літаків. 

Пояснення від МЗС України

В МЗС повідомили, що, в разі отримання інформації щодо смерті громадянина України за кордоном, родичам померлого передусім потрібно звернутися до найближчого консульства України в країні, де стався смертельний випадок. Таким чином можна отримати підтвердження факту смерті й додаткову інформацію щодо порядку дій для перевезення тіла померлого в Україну.

Актуальні контакти закордонних дипломатичних установ України можна знайти на вебсайті МЗС.

Якщо у рідних померлого немає можливості виїхати до країни, де стався смертельний випадок, необхідно звернутися до нотаріуса й оформити та надіслати до відповідного посольства або консульства України нотаріально засвідчену заяву про волевиявлення щодо способу й місця поховання померлого.

Якщо виникли затримки з перевезенням тіла померлого громадянина або інші перешкоди організаційно-логістичного чи бюрократичного характеру під час репатріації, причетні посольства або консульства вживають відповідні заходи реагування для розв’язання проблемних питань.

Чи можлива оплата за кошт держави

Якщо в родичів небіжчика не мають коштів для репатріації (перевезення) труни з тілом чи урни з прахом померлого громадянина, то вони можуть звернутися до посольства чи консульства щодо оплати вартості таких послуг за кошт державного бюджету. 

Оплата вартості ритуальних послуг, включно з перевезенням тіла, за кошт держави здійснюється виключно в разі документально підтвердженої неспроможності родичів загиблих громадян оплатити вартість таких послуг за власний кошт і за умови відсутності альтернативних джерел фінансування (страхових компаній, роботодавців, перевізників тощо).

Рішення про оплату вартості послуг іноземних ритуальних служб, пов’язаних з оформленням документів і репатріацією в Україну тіл померлих громадян України, приймає керівник відповідної закордонної дипломатичної установи України за погодженням з Міністерством закордонних справ України за умови подання:

• документів, що підтверджують смерть чи загибель громадянина України за кордоном;
• заяви родичів померлого/загиблого на ім’я керівника зазначеної установи про оплату таких послуг за кошт державного бюджету;
• документів про склад сім’ї померлого/загиблого;
• документів, що підтверджують родинний зв’язок заявників з померлою / загиблою особою;
• документів, виданих уповноваженими органами й установами України, про розмір доходів найближчих родичів (дружина/чоловік, батьки, повнолітні діти, рідні брати / сестри), що підтверджують неспроможність заявників здійснити оплату вартості відповідних послуг за власний кошт.

Читайте також:

• Чому меншає підтримка українців у Польщі
• Рятувати не можна залишити: що робити зі стосунками на відстані
• Заблокують перекази: які обмеження для біженців готує Німеччина

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У документах, складених під час виконання бойових завдань, містяться чутливі дані про завдання, розташування підрозділів, маршрути переміщення та евакуації. Оскільки розголошення такої інформації становить пряму загрозу для безпеки військовослужбовців, частина відомостей про зниклих безвісти, полонених і загиблих має обмежений доступ.

Детальніше про правила надання інформації родинам захисників згідно з роз’ясненням Міноборони.

Які документи містять інформацію з обмеженим доступом

Згідно із законодавством (зокрема законами «Про державну таємницю» та відповідними наказами Міноборони і СБУ), обмеження на поширення поширюється на низку військових документів. До них належать:

• журнал бойових дій;
• бойові накази та розпорядження;
• координати місця зникнення;
• відеозаписи бойових дій, штурмів та обльотів місцевості;
• документи про евакуацію;
• відомості про склад і розташування підрозділів.

Як родинам отримати потрібні відомості

Закон України “Про доступ до публічної інформації” (ч. 8 ст. 6) передбачає, що обмежувати потрібно доступ лише до конкретної чутливої інформації, а не до документа загалом.

Тому кожне звернення військові частини розглядають індивідуально. Якщо документ містить обмежені дані, родинам не відмовляють повністю, а надають необхідну інформацію у формі витягу, спеціальної довідки чи в іншому дозволеному форматі.

Щоб отримати відповідь, у своєму запиті родичам необхідно максимально конкретно зазначити, які саме обставини вони хочуть з’ясувати. Наприклад: запитати про деталі евакуації, обставини зникнення військовослужбовця або уточнити, чи було офіційно зафіксовано факт його поранення.

Особливості підтвердження поранення зниклих безвісти

Процес підтвердження факту поранення для військовослужбовця, який зник безвісти, має певні ускладнення. Часто таких військових не мають змоги евакуювати встановленим маршрутом, через що поранення не встигають своєчасно зафіксувати в офіційних медичних документах.

Сама по собі відсутність медичних документів не є безумовним доказом того, що військовий не зазнав поранення. Якщо інформація про травмування зафіксована лише в журналі бойових дій, для належного оформлення документів військовій частині знадобиться додаткова перевірка обставин та збір свідчень з інших доступних джерел.

Читайте також:

Аліменти з військовослужбовців: з яких виплат стягуються та як розраховуються

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Розлучення та виховання дітей — життєві обставини, які не зникають, коли один із батьків стає на захист країни. У зв’язку з цим у родинах військовослужбовців часто виникають запитання щодо механізму утримання аліментів, зокрема з бойових винагород чи виплат за поранення.

Міністерство оборони України надало детальне роз’яснення щодо того, які саме складові грошового забезпечення військових формують аліментну базу.

З яких виплат військових утримуються аліменти

Базові правила утримання аліментів для військовослужбовців ЗСУ та цивільних громадян однакові. Вони регулюються Сімейним кодексом, законом “Про виконавче провадження” та відповідною постановою Кабміну.

Аліменти утримуються із загального грошового забезпечення військового, до якого обов’язково входять:

• посадовий оклад та оклад за військовим званням;
• щомісячна надбавка за вислугу років;
• постійні щомісячні надбавки, доплати, премії та підвищення окладу;
• додаткові винагороди, що мають систематичний характер.

Якщо суд присудив сплату аліментів як частку від доходу, відсоткова ставка розраховується від фінальної суми забезпечення вже після відрахування всіх обов’язкових податків і зборів.

Чи стягуються аліменти з бойових виплат?

Згідно з чинними нормами, аліменти підлягають утриманню з додаткової винагороди, яку військовослужбовці отримують під час дії воєнного стану. До цієї категорії належать бойові виплати у розмірі 30 000, 50 000 та 100 000 гривень, а також виплати інструкторам (від 15 до 30 тисяч гривень) та 10 000 гривень за фактичне виконання обов’язків. Оскільки ці нарахування здійснюються щомісяця, вони класифікуються як постійні види доходу.

З яких виплат аліменти не вираховуються

До аліментної бази не включаються виплати, що мають разовий, цільовий або компенсаційний характер. Зокрема, утримання не здійснюється з:

• грошової допомоги на оздоровлення;
• одноразових винагород у розмірі 70 000 та 170 000 гривень;
• матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань;
• одноразової грошової допомоги при звільненні або за укладення першого контракту;
• одноразової грошової допомоги у разі поранення, контузії або встановлення інвалідності.

У Міноборони звертають увагу на важливий нюанс щодо “виплат за поранення”. Грошове забезпечення, яке військовий щомісяця отримує в період лікування, враховується до аліментної бази. Натомість цільова одноразова допомога за поранення не підлягає стягненню.

Розмір аліментів: гарантований мінімум та максимуми

Мінімальний гарантований розмір аліментів становить не менше 50% від актуального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Наразі це:

• для дитини віком до 6 років — 1 408,50 гривень;
• для дитини від 6 до 18 років — 1 756 гривень.

Мінімальний рекомендований розмір (який суд може призначити за наявності достатнього заробітку платника) становить 100% прожиткового мінімуму: 2 817 гривень для дітей до 6 років і 3 512 гривень для дітей до 18 років.

Якщо виплати призначаються у вигляді частки від загального доходу, вони становлять:

• на одну дитину — 1/4 від заробітку;
• на двох дітей — 1/3 від заробітку;
• на трьох і більше дітей — 1/2 від заробітку.

У наказному провадженні встановлено й верхню межу: розмір аліментів не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів. Тобто максимум 28 170 гривень (до 6 років) та 35 120 гривень (від 6 до 18 років). Право на підтримку мають і діти від 18 до 23 років за умови, що вони продовжують навчання.

Як відбувається процес стягнення

У разі примусового стягнення виконавець надсилає до військової частини постанову про звернення стягнення на доходи військовослужбовця. Фінансовий підрозділ частини розраховує та утримує визначену суму з виплат платника, перераховуючи її на рахунок виконавчої служби або приватного виконавця, після чого кошти надходять стягувачу. Якщо адреса військової частини невідома, документи можуть бути направлені до Міністерства оборони України для подальшої передачі в бухгалтерію відповідного підрозділу.

Змінити розмір виплат можна або через суд у разі зміни матеріального стану, або уклавши нотаріально посвідчений договір між батьками. Такий договір має силу виконавчого документа.

Читайте також:

Оподаткування виплат військовим: хто звільняється від військового збору

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!