Через війну мільйони людей з України евакуювалися за кордон. Сьогодні українців можна знайти майже в кожній точці планети, де вони намагаються будувати нове життя попри всі проблеми вимушеної еміграції. Часто з цими нюансами доводиться розбиратися й родичам, які залишилися в Україні, зокрема й з питанням смерті.

Видання The Village розказує, що робити якщо родич помер за кордоном, скільки коштує транспортування тіла з Європи та чи можна розраховувати на допомогу держави в цьому питані.

Що робити у випадку смерті за кордоном

Нізар Бадр — директор ритуальної служби Memory. Фахівець зазначає, що насамперед, коли люди звертаються до них із подібним запитом, то необхідно з’ясувати, що сталося. Важливо знати причину смерті: ДТП, інциденти на виробництвах тощо. 

Далі рідні мають зібрати пакет документів. Працівникам ритуальної сфери потрібен дозвіл на місце поховання й заява до консульства країни, у якій сталася смерть. Далі складають доручення, ксерокопії паспортів та документи на тіло згідно з чинним законодавством країни, де людини не стало.

Після отримання всіх необхідних документів організовують транспортне перевезення спеціальним автом ритуальної служби, яке обладнане термоустановками та рефрижераторами. Важливо розуміти, що тіло рідного не віддадуть, якщо раптом хтось надумає власноруч приїхати забрати його своїм звичайним транспортом, запевняє Нізар Бадр. Авто направляють до потрібної країни, де шукають місце перебування небіжчика й отримують лікарське свідоцтво про смерть. Після цього, ритуальна служба збирає всі необхідні документи, їде до консульства та отримує дозвіл на перетин кордону й повертається до України з небіжчиком.

Скільки коштує перевезення тіла до України

Щоб доставити тіло небіжчика до України слід закласти у витрати ціну за послуги автомобіля із рефрижератором. Станом на 2023 рік, маршрут розраховували в діапазоні 20 гривень за кілометр. Фірма Нізара працює в межах Європи, а особливо популярними напрямками роботи стала Польща, Чехія й Німеччина. Ціни вказані нижче є приблизними:

• Польща — Україна (захід країни) до 63 000 гривень;
• Чехія — Україна (захід країни) до 72 000 гривень;
• Німеччина — Україна (захід країни) до 120 000 гривень.

Транспортування тіла з-за океану

За словами, директора ритуальної служби, якщо людина померла за океаном, то її тіло можуть зустріти в аеропорту. Зазвичай для транспортування використовують багажний відсік звичайних пасажирських літаків. 

Пояснення від МЗС України

В МЗС повідомили, що, в разі отримання інформації щодо смерті громадянина України за кордоном, родичам померлого передусім потрібно звернутися до найближчого консульства України в країні, де стався смертельний випадок. Таким чином можна отримати підтвердження факту смерті й додаткову інформацію щодо порядку дій для перевезення тіла померлого в Україну.

Актуальні контакти закордонних дипломатичних установ України можна знайти на вебсайті МЗС.

Якщо у рідних померлого немає можливості виїхати до країни, де стався смертельний випадок, необхідно звернутися до нотаріуса й оформити та надіслати до відповідного посольства або консульства України нотаріально засвідчену заяву про волевиявлення щодо способу й місця поховання померлого.

Якщо виникли затримки з перевезенням тіла померлого громадянина або інші перешкоди організаційно-логістичного чи бюрократичного характеру під час репатріації, причетні посольства або консульства вживають відповідні заходи реагування для розв’язання проблемних питань.

Чи можлива оплата за кошт держави

Якщо в родичів небіжчика не мають коштів для репатріації (перевезення) труни з тілом чи урни з прахом померлого громадянина, то вони можуть звернутися до посольства чи консульства щодо оплати вартості таких послуг за кошт державного бюджету. 

Оплата вартості ритуальних послуг, включно з перевезенням тіла, за кошт держави здійснюється виключно в разі документально підтвердженої неспроможності родичів загиблих громадян оплатити вартість таких послуг за власний кошт і за умови відсутності альтернативних джерел фінансування (страхових компаній, роботодавців, перевізників тощо).

Рішення про оплату вартості послуг іноземних ритуальних служб, пов’язаних з оформленням документів і репатріацією в Україну тіл померлих громадян України, приймає керівник відповідної закордонної дипломатичної установи України за погодженням з Міністерством закордонних справ України за умови подання:

• документів, що підтверджують смерть чи загибель громадянина України за кордоном;
• заяви родичів померлого/загиблого на ім’я керівника зазначеної установи про оплату таких послуг за кошт державного бюджету;
• документів про склад сім’ї померлого/загиблого;
• документів, що підтверджують родинний зв’язок заявників з померлою / загиблою особою;
• документів, виданих уповноваженими органами й установами України, про розмір доходів найближчих родичів (дружина/чоловік, батьки, повнолітні діти, рідні брати / сестри), що підтверджують неспроможність заявників здійснити оплату вартості відповідних послуг за власний кошт.

Читайте також:

• Чому меншає підтримка українців у Польщі
• Рятувати не можна залишити: що робити зі стосунками на відстані
• Заблокують перекази: які обмеження для біженців готує Німеччина

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Міністерство оборони України підготувало детальну інструкцію щодо процедури проходження військово-лікарської комісії. Процес зазнає поступової цифровізації для усунення бюрократії, корупційних ризиків та черг. Медична експертиза оптимізується для забезпечення прозорості у прийнятті рішень про придатність до військової служби на підставі реального стану здоров’я.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як проходить ВЛК у 2026 році

Військово-лікарська комісія здійснює медичний огляд для визначення придатності особи до військової служби за станом здоров’я. Комісія не проводить лікування чи глибоку діагностику, фіксуючи лише поточний стан здоров’я особи. Окремого закону, який регулює діяльність таких комісій, немає. У своїй роботі фахівці при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки керуються законами “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, “Про військовий обов’язок і військову службу”, Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, постановою Кабінету Міністрів № 560, Основами законодавства про охорону здоров’я та галузевими медичними стандартами.

Під час воєнного стану проходження медичного огляду є обов’язковим для військовозобов’язаних, які отримали направлення чи повістку від територіального центру комплектування. Огляд мають пройти колишні “обмежено придатні”, які не пройшли повторну перевірку після скасування цього статусу у 2024 році. Медичний огляд проходять кандидати на службу за контрактом та діючі військовослужбовці, стан здоров’я яких потребує перегляду через поранення. Жінки з медичною чи фармацевтичною освітою, які здобули диплом після 2025 року, повинні пройти комісію протягом 60 днів після автоматичного внесення до військового обліку.

Особи, які мають бронювання або оформлену відстрочку, не проходять комісію. Виняток становлять випадки добровільного проходження, підписання контракту на службу або наявність статусу “непридатного у мирний час, обмежено придатного у воєнний час” без пройденого повторного огляду.

Механізм отримання направлення на медичний огляд

Направлення видають керівники територіальних центрів комплектування, керівники Центрів рекрутингу Збройних Сил України та командири військових частин. Військовозобов’язані мають можливість згенерувати електронне направлення самостійно через застосунок “Резерв+”. Для цього у вкладці “Сервіси” необхідно обрати функцію формування направлення, після чого документ з’явиться в особистому кабінеті.

Ця функція діє за умови проходження огляду при центрі комплектування, до якого приписана особа. Діючі військовослужбовці отримують паперове направлення після подачі цифрового рапорту через застосунок “Армія+” за наявності медичного документа з рекомендацією лікаря. Повістка не є направленням на комісію, оскільки вона є вимогою з’явитися для уточнення даних або мобілізації.

Процедура огляду та встановлені строки

Базовий огляд проводять вісім спеціалістів: терапевт, хірург, невролог, психіатр, офтальмолог, отоларинголог, стоматолог та дерматолог. За наявності скарг призначаються додаткові обстеження у профільних спеціалістів, магнітно-резонансна томографія або комп’ютерна томографія. Перед оглядом необхідно мати свіжі результати аналізів на інфекції, кардіограму та медичні документи.

Якщо додаткові дослідження не потрібні, строк проходження комісії не перевищує 6 днів. У разі потреби стаціонарного або додаткового інструментального обстеження загальний строк проходження збільшується до 14 днів. Для військовозобов’язаних комісії розгорнуті при територіальних центрах комплектування у закладах охорони здоров’я комунальної власності. Військовослужбовці проходять гарнізонні комісії в поліклініках госпіталів, госпітальні комісії під час стаціонарного лікування або мають можливість викликати виїзну комісію.

Періодичність проходження та рішення комісії

Під час воєнного стану рішення комісії про придатність до військової служби для військовозобов’язаних дійсне 1 рік. У разі встановлення статусу “непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців” повторний огляд необхідно пройти за 3-4 тижні до завершення зазначеного терміну. Якщо особу виключили з військового обліку через повну непридатність, повторний огляд не проводиться. З 1 квітня 2025 року рішення оформлюються в електронному форматі через Медичну інформаційну систему Збройних Сил України та автоматично передаються до реєстру “Оберіг”, відображаючись у застосунку “Резерв+”.

Комісія приймає рішення про один із чотирьох ступенів придатності:

• придатні до військової служби з можливістю призначення на бойові посади;
• придатні до служби у військових частинах забезпечення, територіальних центрах комплектування, медичних підрозділах та підрозділах зв’язку для осіб з певними особливостями здоров’я;
• непридатні до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;
• непридатні до військової служби з виключенням з військового обліку.

Процедура оскарження висновків та відповідальність за відмову

Оскаржити рішення комісії можна у досудовому та судовому порядках. Досудовий порядок вимагає подання скарги до комісії вищого рівня протягом 30 днів. До скарги необхідно додати медичні документи, копію попереднього висновку та копію військового квитка. Судовий порядок застосовується у разі незгоди з рішенням штатної комісії. Суд розглядає виключно процедурні порушення, серед яких відсутність обов’язкових лікарів, неправильне оформлення документів або порушення строків, не маючи компетенції оцінювати медичні показники.

Відмова від проходження медичного огляду в умовах воєнного стану у 2026 році розцінюється як пряме ухилення від виконання військового обов’язку. Неявка за направленням без поважних причин тягне за собою накладення штрафу у розмірі від 17 000 до 25 500 гривень. Дані порушника вносяться до бази “Оберіг”, і особа автоматично отримує статус такої, що перебуває в розшуку, що веде до можливого затримання поліцією та обмеження права керування транспортними засобами.

Систематичне ухилення від комісії загрожує кримінальною відповідальністю у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 5 років. Законними причинами для неявки визнаються хвороба з втратою здатності пересуватися, смерть близького родича, стихійне лихо або обстріли.

Читайте також:

Чи буде враховуватися попередня служба під час переходу на новий контракт: пояснення Міноборони

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Одноразова грошова допомога сім’ям загиблих військовослужбовців не підлягає оподаткуванню, однак для супутніх виплат можуть діяти інші правила. Державна податкова служба надала роз’яснення щодо умов звільнення таких коштів від податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), військового збору та вимог до декларування.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Умови звільнення від ПДФО та військового збору

Одноразова державна виплата родині загиблого виводиться Податковим кодексом з-під оподаткування. Ці кошти не враховуються у місячному або річному доході громадянина. Родина отримує допомогу в повному обсязі — без утримання 18% ПДФО та 5% військового збору.

Пільга застосовується виключно до виплат, призначених на підставі законів, указів президента або постанов уряду. Звичайні грошові перекази на рахунки членів сім’ї не підпадають під цю норму закону.

Звільнення від військового збору базується на принципі: якщо певний дохід не входить до загального оподатковуваного доходу, військовий збір із нього також не стягується. Винятки становлять лише окремі випадки, прямо передбачені Податковим кодексом.

Правила подання декларації

Отримання одноразової грошової допомоги не створює для члена родини обов’язку подавати річну декларацію про доходи.

Якщо ж протягом року особа отримувала інші доходи, які за законом вимагають обов’язкового декларування, звітність подається за загальними правилами. Наявність цільової державної допомоги на цей процес не впливає.

Оподаткування виплат на поховання

Окремий порядок оподаткування застосовується до виплат на поховання та відшкодування пов’язаних із ним витрат. Відповідно до урядової постанови № 829 від 22 травня 2000 року, держава виділяє кошти на поховання сім’ям і батькам військовослужбовців, які загинули або померли під час проходження служби.

У межах встановленого державою розміру ця сума не обкладається ПДФО та військовим збором. Будь-які додаткові доплати або компенсації витрат, що виходять за встановлені межі пільги, можуть оподатковуватися на загальних підставах. Правила утримання податків у таких випадках залежать від конкретного виду виплати та документа, на підставі якого здійснюється нарахування.

Читайте також:

Національний банк України пом’якшує валютні обмеження: деталі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!