В соціальних мережах, таких як Тік-Ток та Інстаграм, останніми днями широко розповсюдилися відео, у яких невідомі чоловіки в формі ЗСУ публічно палять Коран, а на інших роликах ріжуть на священній книзі сало. Перша реакція, яка виникла у глядачів такого ролика зрозуміла — це злість та агресія. Втім, насправді такі ролики — робота російської пропаганди, яка немає нічого спільного з цінностями ЗСУ.

Чому ці ролики фейк — розбиралася редакція “Бахмут. IN. UA”

Ролик із спаленням Корану

 

Відео на якому невідомі особи у формі ЗСУ спалюють Коран. Фото: скріншот з каналу зроблено 16 березня

Відео видалено. Фото: скріншот з каналу зроблено 16 березня

Канал у ТікТоці з псевдонімом “patric55” є чудовим прикладом російської невдалої пропаганди. Насправді таких фейкових профілів може бути сотні, СБУ часто блокує цілі ботоферми. Канал “patric55” створений недавно, на ньому розміщують ролики із начебто буднями ЗСУ на фронті. На відео, на якому невідомі різали сало на священній книзі Коран, також має підпис цього каналу, але на каналі його немає. Така сама доля спіткала й наступне відео, де особи у формі ЗСУ публічно палили Коран. Можливо, росіяни зрозуміли, що відео вкрай погано зроблено й зараз вже готують нову порцію фейків. Попри те, редакція зберегла скріншоти з ролику до його видалення.

Невідома особа, яка сидить в формі ЗСУ. Фото: скріншот

Помилка 1 — форма

У вже видаленому ролику демонстрували, як двоє військових сидять у формі ЗСУ. Зверніть увагу на обведені червоним точки. Перша – це шеврон ЗСУ, який ледь приліплений до рукава, а не щільно пришитий. Цілком, ймовірно, що шеврон просто здерли з форми, щоб прикріпити до руки горе-актора. Далі позначка номер 2 – зелена пов’язка на нозі.

Очевидно, що так росіяни хотіли скопіювати зовнішній вигляд солдата ЗСУ. Втім, є нюанс — таку пов’язку в ЗСУ кріплять не на ногу, а на руку, росіяни ж очевидно цього не знали, можливо в наступному ролику вони виправляються, тож будьте уважними до подібних провокацій. Основним призначенням зеленої пов’язки на руці ЗСУ є ідентифікація своїх у ході бою, бойової обстановки чи в зоні бойових дій.

Помилка 2 — мова

Наступним важливим ідентифікатором й доказом, що відео зі спаленням Корану, начебто, військовими ЗСУ – це фейк, стає мова. На відео невідомі ламаною українською намагаються розмовляти один з одним, проте чоловіків видають слова, які використовують у російській мові, а не українській.

Наприклад, фраза «Ви не можете розпалити костор?». В українській мові немає слово “костор”, натомість в російській є “костьор”. У нас же виживають слова: “багаття”, “вогонь”, або “вогнище”. Ще одним ідентифікатором стає образливе словосполучення “чурбанська книга”, яку росіяни використовують до Корану.

Медіа Gwara звертає увагу, що ймовірніше за все, слово «чурбан» тут з’явилося завдяки машинному перекладу. 

“Росіянам притаманно називати людей Кавказу «чурки», тож, скориставшись перекладачем, режисери відео могли отримати слово «чурбан». Ми припускаємо, що саме тому Коран став «чурбанською книгою»”, — пишуть експерти.

Помилка 3 — руки

Зліва рука так званого солдата ЗСУ, а справа реальний вигляд бійця ЗСУ, який проводить дні в окопі. Фото: Gwara

Руки чоловіка, який прикидається військовим напрочуд чисті та охайні, немов їх спеціально притрусили сажею. Руки бійця справа — це приклад того, як виглядає реальна рука воїна ЗСУ. До слова, на цьому відео жодного разу не показали обличчя так званих солдатів, вони сидять схилені, прикриваючи лиця капюшонами.

Відео, де ріжуть сало на Корані

Пост з пропагандистського каналу, де розповідають про те, що ЗСУ, начебто, ріжуть сало на Корані. Фото: скріншот

Відео, на якому невідомі ріжуть сало на Корані має таку ж мету, як й попереднє — дискредитувати ЗСУ публічно, розпалити конфлікт на тему релігії. Медіа Gwara пояснює, чому, це відео також фейк. 

Фахівці знайшли саме те видання, яке фігурує на відео — його надрукувало російське видавництво ОГІЗ: «Коран. Прочитання смислів. Фонд досліджень ісламської культури».

На відео можна детально роздивитися, як виглядає книга всередині. 

“На цих кадрах добре видно, що книга має позолочені елементи в оздобленні. Зі слів особи на відео у Twitter, це видання забрали у вбитого. Звертаємо увагу: книга, яку носили з собою, не має потертостей і виглядає повністю як нова. Також видно, що книга не тримає форму: тільки-но людина, що ріже сало, прибирає руку, форзац підіймається догори. Ймовірніше за все, книга не була у вжитку”, — пишуть фактчекери.

Аргументи Саіда Ісмагілова

Саід Ісмагілов. Фото: особистий архів героя

Саід Ісмагілов за національністю татарин, раніше чоловік був імамом, головою мусульманської громади в Донецьку, а зараз допомагає вивозити з Бахмута поранених і цивільних. 

“Напередодні Священного Рамадана російська пропаганда запустила чергове ІПСО про те, що ніби бійці Збройних сил України нарізають свине сало на Корані, і спалюють Коран на багатті.  Розрахунок на обурення мусульманського світу Україною і діями ніби українських захисників. Але все зроблено в стилі російської недолугості, про що і є це відео. 

По-перше, українці на відміну від росіян, всі єдині, підтримують одне одного і поважають духовний вибір кожного захисника, в нас немає «чурбанських книг» і слова такого також немає. Це ви – печерні дикуни, принижуєте і не поважаєте людей іншої національності і іншого віросповідання, а в нас здорове цивілізоване суспільство. По-друге, ви не знаєте ніякої мови окрім матерної, і тому під українців вам аж ніяк не вдається закосити”, — пише Саід Ісмагілов.

Чоловік наголошує, що у відео Коран, який використовують — це нове видання, якого ще немає в Україні, натомість ці видання поширені в росії. Також імам підкреслює мовну помилку окупантів, імітація української мови у пропагандистів на низькому рівні.

“Нам зрозуміло до чого зроблено це російське ІПСО. До Рамадану залишився тиждень, ви хочете перед священним Рамаданом кинути тінь на Україну, на ЗСУ, на мусульман України. Але ви прорахувалися”, — каже Саід Ісмагілов.

Фото: соцмережі

Читайте також: Фейки від росіян: як окупанти виставляють ЗСУ мародерами

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

За останні повні чотири роки Донеччина скоротила понад 80% посівних площ. До повномасштабного вторгнення Донеччина залишалася одним із важливих сільськогосподарських регіонів сходу України. Попри потужну промисловість, область щороку засівала сотні тисяч гектарів зернових і технічних культур. Основу агровиробництва становили пшениця, ячмінь, кукурудза та соняшник. Частина господарств також вирощувала овочі, картоплю, плодові культури та ріпак.

Після лютого 2022 року ситуація кардинально змінилася. Частина сільськогосподарських земель опинилася під російською окупацією, ще частина — у зоні активних бойових дій або була замінована. Фермери втратили доступ до полів, техніки, складів та логістики. Як наслідок, аграрний сектор області пережив одне з найбільших скорочень за всю історію незалежної України.

Редакція Бахмут IN.UA отримала у розпорядження дані Головного управління статистики у Донецькій області за 2021–2025 роки та простежила, як за цей час змінилися посівні площі, виробництво та врожайність основних культур. Усі наведені показники стосуються територій, які залишалися під контролем України, без урахування тимчасово окупованих територій та районів активних бойових дій.

Донеччина до повномасштабної війни: понад пів мільйона гектарів зернових

Останнім відносно мирним для аграрного сектору роком став 2021-й. Попри те, що частина Донеччини вже перебувала під окупацією з 2014 року, сільське господарство області залишалося одним із ключових секторів економіки.

У 2021 році господарства всіх категорій засіяли:

Як бачимо, фактично майже 600 тисяч гектарів лише зернових культур свідчили про масштаб аграрного виробництва регіону. Найбільшу площу займала пшениця, це понад 380 тисяч гектарів. Соняшник також залишався однією з головних культур області.

Перший удар: вже за рік область втратила понад половину посівів

Перший рік повномасштабної війни став переломним.

Уже у 2022 році площа посівів зернових та зернобобових скоротилася з 597,1 тис. га до 238,5 тис. га. Це означає, що лише за один рік Донеччина втратила майже 359 тисяч гектарів посівів або близько 60% довоєнних площ.

Подібна ситуація спостерігалася майже за всіма основними культурами.

Культура	2021	2022	Зміна
Пшениця	381,7	183,1	−52%
Ячмінь	116,6	29,6	−75%
Кукурудза	56,0	17,2	−69%
Соняшник	358,4	116,3	−68%
Картопля	35,3	15,4	−56%
Овочі	16,1	6,9	−57%
Плодові культури	7,5	3,5	−53%

Фактично за один сезон аграрії втратили більше половини площ практично всіх культур. Причина полягала не лише в окупації частини території. Значні площі опинилися безпосередньо на лінії фронту, були заміновані або стали непридатними для ведення сільського господарства через постійні бойові дії. Крім цього, частина фермерів не мала можливості провести весняну посівну через небезпеку для працівників та відсутність доступу до техніки.

Після різкого падіння почалося повільне відновлення, але ненадовго

У 2023 році з’явилися перші ознаки часткового відновлення окремих культур. Наприклад, площі під ячменем збільшилися з 29,6 до 36,7 тис. га, кукурудзи — з 17,2 до 19,3 тис. га, а соняшнику — зі 116,3 до 120,1 тис. га. Водночас площі під пшеницею продовжили скорочуватися — до 74,7 тис. га.

У 2024 році аграрії змогли дещо збільшити загальні посіви зернових — до 165,8 тис. га, а площі під пшеницею зросли майже до 100 тис. га. Однак це відновлення виявилося нетривалим. Уже у 2025 році посівні площі зернових знову різко скоротилися — до 106 тис. га. Це найнижчий показник за весь період спостереження.

Якщо порівнювати із довоєнним 2021 роком, то за чотири роки Донеччина втратила майже 491 тисячу гектарів зернових посівів. Це означає, що область засіває лише близько 18% тих площ, які використовувалися до початку повномасштабної війни.

Пшениця: Донеччина втратила майже 87% посівів головної зернової культури

Саме пшениця традиційно була основною зерновою культурою Донеччини. У 2021 році під неї відвели 381,7 тис. гектарів, тобто понад 60% усіх зернових площ області. Проте вже після початку повномасштабного вторгнення ситуація почала стрімко погіршуватися, простежити це можна у таблиці нижче:

Тож, бачимо, що за чотири роки площі під пшеницею скоротилися майже у вісім разів. У порівнянні з довоєнним роком аграрії засіяли на 331,8 тисячі гектарів менше, тобто залишилося лише 13% від площ, які оброблялися до великої війни. Це означає, що сьогодні Донеччина втратила майже всю свою довоєнну базу вирощування головної продовольчої культури.

Ячмінь став культурою, яка відновлювалася найкраще

На відміну від пшениці, ситуація з ячменем виглядає дещо інакше. Після різкого падіння у 2022 році площі під цією культурою почали поступово відновлюватися.

Попри те, що область втратила понад 72% площ під ячменем, саме ця культура стала однією з небагатьох, де після першого воєнного року не відбулося подальшого обвалу. У 2025 році площі залишалися приблизно на одному рівні із двома попередніми роками — понад 30 тисяч гектарів.

Кукурудза також втратила більшу частину площ

Кукурудза ще до війни займала значно меншу частку посівів, ніж пшениця чи соняшник. Однак вона також зазнала суттєвих втрат.

У порівнянні з 2021 роком площі під кукурудзою скоротилися майже на 68%. Після першого року війни спостерігалося незначне збільшення посівів, однак повернутися хоча б до половини довоєнних площ області так і не вдалося.

Соняшник: одна з головних технічних культур області також різко скоротилася

До початку великої війни Донеччина була одним із регіонів, де соняшник займав значні площі. У 2021 році його вирощували на 358,4 тисячі гектарів. Це була друга за масштабами культура після зернових.

Після 2022 року ситуація змінилася кардинально.

За чотири роки площі під соняшником скоротилися майже на 277 тисяч гектарів, або приблизно на 77%. Показово, що якщо у 2023 році аграрії ще змогли трохи збільшити площі порівняно з першим роком великої війни, то вже у 2024–2025 роках знову почалося скорочення (ред. тут варто зазначити, що у 2024 році росіяни окупували 80 населених пунктів Донеччини, а у 2025 – 100). Фактично у 2025 році в області залишилася лише кожна четверта довоєнна площа під соняшником.

Найбільше скоротилися саме зернові культури

Якщо порівняти всі основні культури, можна побачити одну закономірність. Саме зернові культури, які займали найбільші площі до війни, втратили найбільше.

Культура	2021	2025	Скорочення
Зернові	597,1	106,0	-82%
Пшениця	381,7	49,9	-87%
Ячмінь	116,6	32,6	-72%
Кукурудза	56,0	18,2	-68%
Соняшник	358,4	81,4	-77%

Ці цифри показують, що війна змінила не лише обсяги виробництва, а й саму структуру аграрного сектору Донеччини. Якщо до 2022 року область була одним із найбільших виробників зерна на сході України, то сьогодні більшість земель, які використовувалися для вирощування зернових і технічних культур, більше не обробляються.

Менше полів — менше врожаю: як скоротилося виробництво сільгоспкультур

Скорочення посівних площ неминуче позначилося і на обсягах урожаю. Якщо у перші роки великої війни частина господарств ще намагалася працювати на доступних територіях, то з кожним роком загальний валовий збір основних культур зменшувався. Найпомітніше це видно на прикладі зернових.

У 2024 році господарства всіх категорій зібрали 3,53 млн центнерів зернових та зернобобових культур. Уже наступного року цей показник скоротився до 2,07 млн центнерів, або майже на 41,4%.

Схожа ситуація і з іншими культурами.

Культура	Валовий збір 2024, тис. ц	Валовий збір 2025, тис. ц	Зміна
Зернові та зернобобові	3532,1	2068,6	-41,4%
Пшениця	2392,0	991,9	-58,5%
Ячмінь	680,3	825,9	+21,4%
Кукурудза	380,0	205,3	-46,0%
Соняшник	1711,7	967,9	-43,5%
Картопля	1162,8	937,3	-19,4%
Овочі відкритого ґрунту	958,7	830,9	-13,3%

Найбільше впало виробництво пшениці. Якщо у 2024 році аграрії зібрали майже 2,4 млн центнерів, то вже через рік — менше 1 млн центнерів. Водночас є й виняток. Попри скорочення площ, ячменю у 2025 році зібрали навіть більше, ніж роком раніше. Це стало можливим завдяки суттєвому зростанню врожайності.

Чому врожайність окремих культур зростає, хоча полів стає менше

На перший погляд статистика може здатися суперечливою. З одного боку, Донеччина продовжує втрачати посівні площі. З іншого, окремі культури демонструють навіть кращу врожайність, ніж роком раніше. Наприклад, середня врожайність зернових та зернобобових у 2025 році становила 23,6 центнера з гектара, тоді як у 2024 році — 22,1 центнера.

Ще більш показовою є ситуація з окремими культурами.

Культура	Урожайність 2024 (ц/га)	Урожайність 2025 (ц/га)
Пшениця	24,9	27,3
Ячмінь	18,5	26,8
Кукурудза	19,6	12,8
Соняшник	16,6	14,3
Картопля	109,9	106,2
Овочі	161,1	160,8

Найбільший приріст продемонстрував саме ячмінь. Його врожайність за рік зросла майже на 45% — із 18,5 до 26,8 центнера з гектара. Водночас урожайність кукурудзи, навпаки, різко впала, майже на третину. Такі зміни не означають, що аграрний сектор області відновлюється. Однією з причин може бути те, що статистика після 2022 року охоплює лише території, де ведеться сільське господарство. Водночас самі статистичні дані не дають змоги визначити причини зміни врожайності. Саме тому середня врожайність окремих культур може навіть зростати, хоча загальна площа посівів і валовий збір продовжують скорочуватися.

Не лише зерно: скорочуються овочі, картопля та сади

Війна зачепила не тільки великі агропідприємства. Меншими стали й площі під культурами, які традиційно вирощували господарства населення. За чотири роки площі під картоплею скоротилися із 35,3 тис. гектарів до 8,8 тис. гектарів. Це майже 75% втрат.

Посіви овочів відкритого ґрунту за цей самий період зменшилися з 16,1 до 5,1 тис. гектарів, або майже на 68%. Не оминули зміни й багаторічні насадження. Площі плодових та ягідних культур скоротилися з 7,5 до 1,9 тис. гектарів, тобто приблизно на 75%. Це свідчить, що війна змінила не лише структуру промислового землеробства, а й значною мірою вплинула на дрібне сільське господарство, яке забезпечувало продукцією місцеві громади.

Як війна змінила аграрну карту Донеччини: головні цифри

За чотири роки повномасштабної війни аграрний сектор Донеччини зазнав кардинальних змін. Якщо у 2021 році область залишалася одним із важливих сільськогосподарських регіонів сходу України, то у 2025 році значна частина земель уже не обробляється через окупацію та бойові дії.

Найбільше скоротилися площі під зерновими культурами. Загалом вони зменшилися із 597,1 тис. гектарів до 106 тис. гектарів, тобто майже на 82%. Площі під пшеницею скоротилися майже на 87%, під соняшником — приблизно на 77%, під картоплею — на 75%, під овочами відкритого ґрунту — майже на 68%.

Не менш показовою є динаміка виробництва. Упродовж лише одного року — між 2024 та 2025 роками, валовий збір зернових і зернобобових культур скоротився більш ніж на 1,4 млн центнерів, а виробництво соняшнику, це майже на 744 тис. центнерів.

Як змінився агросектор Донеччини за роки великої війни

Показник	2021	2025	Зміна
Зернові та зернобобові	597,1 тис. га	106,0 тис. га	–82,2%
Пшениця	381,7 тис. га	49,9 тис. га	–86,9%
Соняшник	358,4 тис. га	81,4 тис. га	–77,3%
Картопля	35,3 тис. га	8,8 тис. га	–75,1%
Овочі відкритого ґрунту	16,1 тис. га	5,1 тис. га	–68,3%
Плодові та ягідні культури	7,5 тис. га	1,9 тис. га	–74,7%

Статистика також демонструє, що навіть за умов війни сільське господарство на Донеччині не зникло повністю. У регіоні й надалі засівають зернові культури, соняшник, картоплю та овочі. Для окремих культур у 2025 році навіть зафіксовано підвищення врожайності порівняно з попереднім роком. Однак це не свідчить про відновлення аграрного сектору. Швидше, йдеться про концентрацію виробництва на відносно безпечних та більш продуктивних землях, тоді як значна частина орних площ залишається недоступною через окупацію, мінування або близькість до лінії фронту.

Фактично за роки повномасштабної війни Донеччина перейшла від масштабного сільськогосподарського виробництва до роботи на тих територіях, де це ще дозволяє безпекова ситуація. І хоча окремі господарства продовжують працювати, статистика показує: область втратила більшу частину свого аграрного потенціалу. Так, станом на 2025 рік область засіває лише близько шостої частини тих площ, які оброблялися до повномасштабної війни. Це означає не лише скорочення виробництва продовольства, а й втрату одного з ключових секторів економіки регіону.

*Важливо: починаючи з 2022 року Держстат оприлюднює показники без урахування тимчасово окупованих територій та частини територій, де ведуться або велися бойові дії. Через це пряме порівняння з 2021 роком демонструє не лише наслідки війни для аграрного сектору, а й зміну території, з якої збирається статистика.

Сподобався матеріал? Ми створюємо такі тексти завдяки підтримці наших читачів. Приєднуйтеся до спільноти Бахмут IN.UA — це допомагає нам і надалі розповідати історії людей, документувати події та працювати для бахмутян. Стати учасником спільноти.

До теми:

Як росіяни перетворюють Бахмутку в ставок

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні оновили правила прийому до закладів вищої освіти на 2026 рік. Зміни стосуються вступників із тимчасово окупованих та прифронтових територій, форматів складання випробувань, а також алгоритму розподілу бюджетних місць. Відповідний порядок затвердили у Міністерстві освіти і науки України.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як змінилася вступна кампанія у 2026 році

Міністерство змінило значення регіонального коефіцієнта. Цей показник використовують під час вступної кампанії для підтримки університетів у певних областях та підвищення шансів абітурієнтів на вступ.

Відтепер встановлені такі показники:

• 1,04 — для закладів вищої освіти Дніпропетровської, Полтавської та Чернігівської областей;
• 1,07 — для університетів Запорізької, Миколаївської, Одеської, Сумської та Харківської областей.

Крім того, категорій вступників, які мають право проходити творчі конкурси та фахові випробування дистанційно, побільшало. До абітурієнтів з тимчасово окупованих територій додали тих, хто складав тестування у районах активних чи можливих бойових дій. Остаточне рішення щодо формату іспиту ухвалює приймальна комісія.

Також право на дистанційні випробування отримали:

• співробітники поліції та рятувальники, які виконують завдання у зоні бойових дій або на прифронтових територіях, за умови надання документів про відрядження;
• вступники до аспірантури та докторантури мистецтва;
• особи, які вступають на той самий рівень вищої освіти за іншою спеціальністю та вже мають відповідний диплом.

Одним із головних нововведень стало скасування обмежень за квотою-2. Раніше квота для абітурієнтів із тимчасово окупованих територій та зон активних бойових дій діяла лише для тих громадян, які виїхали після 1 жовтня року, що передував вступу. Відтепер це часове обмеження не застосовується.

Також для прозорості адресного розміщення бюджетних місць технічні конкурси розділили. Їх проводитимуть окремо за результатами національних тестувань та окремо за результатами внутрішніх іспитів у закладах освіти.

Відеофіксація вступних випробувань залишається обов’язковою, за винятком фахових іспитів. Водночас відеозаписи за участю осіб з інвалідністю, жителів окупованих територій, поліцейських та рятувальників не публікуватимуть у відкритому доступі. Матеріали зберігатимуть виключно у приймальних комісіях для можливих перевірок.

Вступники на магістерські програми з охорони здоров’я, які мають диплом бакалавра, окрім спеціальності “Фармація”, отримали право використовувати результати іспиту “Крок Б”. До уваги беруться результати тестувань, складених у 2024, 2025 або 2026 роках. Для них діє окрема таблиця переведення балів у шкалу від 100 до 200.

Правила щодо кількості заяв залишилися без змін. Абітурієнт має право подати максимум 10 заяв, з яких не більше п’яти — на бюджетну форму навчання. Змінити пріоритетність після подання документів неможливо.

Читайте також:

Вступна кампанія до професійних коледжів: як подати заяву та які документи потрібні

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!