Ще в 2011 році українка Тетяна Чернявська переїхала в Німеччину. Тут жінка почала будувати своє життя, але коли в 2014 році почалася війна на Сході — Тетяна вирішила шукати способи допомогти, вже згодом вона приєдналася до осередку небайдужих людей, які організували волонтерську Спілку “Серце для України”. Сьогодні волонтерка допомагає й українському Бахмуту.

Історія переїзду

Тетяна Чернявська з гумдопомогою. Фото: Фейсбук

Тетяна Чернявська переїхала в Німеччину наприкінці 2011 року, жінка працює в сфері кіноіндустрії. Зараз українка живе поблизу Бремена, коли в 2014 році почалася війна на Донбасі — жінка намагалася знайти однодумців, щоб допомагати, але це не одразу вдалося. Згодом Тетяні все ж пощастило знайти українську спільноту, яка допомагала Україні. Це було товариство жінок “Серце для України”.

“В 2015-2016 році жінки через українських волонтерів дізнавалися про потреби дітей, які залишилися без батька або без матері і збирали такі пакуночки до Нового Року їм, подарунки передали волонтерам, які адресно доставляли пакунок”, — розповідає волонтерка.

Осередок допомоги українців в Бремені

Склад, де збирають допомогу для України. Фото: особистий архів героїні

Крім запитів діток, волонтерки також намагалися закрити потреби в медикаментах, але це були невеликі партії. Учасниці спілки вирішили офіційно зареєструвати свою організацію, згодом вони почали організовувати культурні події в Бремені на підтримку України.

“Коли в лютому розпочалася повномасштабна війна весь Бремен вийшов на центральну площу. Ми організували 27 лютого проукраїнський мітинг, нас прийшло підтримати п’ять тисяч людей, на заході виступали місцеві політики”, — згадує Тетяна Чернявська.

Через короткий час жінки знайшли великий склад і розпочали масштабну волонтерську роботу. Приміщення Спілці надали безкоштовно, гуманітарну допомогу збирали всі разом. Перша вантажівка поїхала до України 11 березня, маршрут був до села Валки — це Харківська область. Таких машин, під зав’язку забитих важливими речами, було багато.

Волонтерство зсередини

Для діток організували свято в Бремені. Фото: особистий архів героїні

В 2018 році пані Тетяна стала заступником голови Спілки та ще більше поринула у організаційні процеси. Жінка зазначає, що в Спілці всі працюють виключно на волонтерських засадах, ніяких коштів люди за це не отримують. У всіх жінок є основна робота, однак вони щодня приходять допомагати: сортувати допомогу, грузити та втрамбовувати в машину.

Кожен виділяє стільки часу — скільки може собі дозволити. Зараз в Спілці працюють приблизно 50 осіб, це всі активні бджілки, з усмішкою каже пані Тетяна. Багато сімей прийняли в родину біженців, є волонтери, які допомагають з перекладом, є ті, хто сортують, чи підписують коробки з гумдопомогою на складі. В основному до України направляють два види допомоги: медичну та власне, гуманітарну.

Волонтери купили операційні ліжка, турнікети, ліки в промислових масштабах та індивідуальні аптечки, консерви, генератори, пелюшки для дорослих, памперси, дитяче харчування.

Читайте також: «Ми просто приїхали з України й самі себе організували»: як українки в Бухаресті створили собі робочий простір

Допомога Бахмуту

Мітинги на підтримку України в Німеччині. Фото: Фейсбук

Допомагати Бахмуту німецька Спілка “Серце для України” почала завдяки Дмитру Бальтюкову. Річ у тому, що в 2021 році пані Тетяна знімала в Україні фільм під назвою “Ветеран”, тому режисерка шукала ветеранів війни, брали участь й бійці Донецького фронту. З цими людьми волонтерка продовжила тримати зв’язок.

15 лютого 2022 року фільм “Ветеран” вийшов у світ, а в кінці лютого ця стрічка стала реальністю для України, пригадує продюсерка.

“Коли ми відправляли допомогу в кінці лютого, я почала питати хлопців, що й куди відправляти. Дмитро мене направив, сказав: “Ось, в Бахмуті потрібно й тоді ми спакували першу машину на Бахмут”, — розповідає волонтерка.

Місцеві жителі придбали електрогенератор, який планують відвезти в Бахмут. Фото: Фейсбук

Німецькі медіа й російська пропаганда

В німецькому суспільстві, на жаль, досі є медіа, які лояльні до росії та часом, можливо несвідомо просувають російські наративи в німецьке суспільство. Ми запитали у волонтерки її думку стосовно цього:

“Ми теж бачимо це, і знаємо хто за цим стоїть. Скажу насамперед, що медіа у Німеччині демократичні…У нас є журналісти, які працюють в гарячих точках й показують все як є. Є звісно й інші медіа, які працюють на іншу сторону, на пропаганду”, — зазначає пані Тетяна.

Попри те, в Бремені є дуже багато людей, які допомагають та підтримують Україну. 

“Є політики, а є прості люди. Прості люди нам допомагають, купують консерви й привозять нам. Ці люди задали собі питання, на якому вони боці й вони підтримують нас. Німецькі пенсіонери інколи нам надсилають кошти зі свого дня народження, тобто, вони не купують подарунки, а жертвують ці кошти”, — розповідає волонтерка.

Гордість за українську кров

В Спілці “Серце для України” волонтерять не тільки українки, є й громадяни Німеччини, пояснює нам заступниця організації. Ща словами, пані Тетяни, одна з нових волонтерок, за національністю німка — знайшла в своїх архівах згадку про українську рідню й дуже пишається, що в ній тече українська кров.

“Вона так зраділа, коли дізналася. Розповідала нам: “В мене прабабуся з України, в мене ж теж кров українська є”. Вона нам дуже допомагає”, — з усмішкою каже пані Тетяна.

Фінансування Спілки й вступ до осередку

Допомога зібрана для Бахмута. Фото: Фейсбук

Спілка фінансується коштом й пожертвами небайдужих, в основному це маленькі донати. Кошти збирають на офіційні реквізити, також самі німці на службі в храмах часто пропонують поставити скриньки для пожертв фонду. 

Крім цього, волонтери влаштовують культурні заходи на підтримку України, де також збирають кошти.

Щоб потрапити до Спілки необхідно заповнити форму та внести членський внесок — 8  євро. Новим людям в Спілці завжди раді, адже вільних рук завжди бракує, тож якщо ви опинилися в Бремені й шукаєте спосіб допомогти Україні — заповніть форму за посиланням.

Зазначимо, що допомогти можна різними способами: організувати дозвілля для українських дітей в Бремені, взяти участь в мітингу або ж допомогти із сортуванням речей. У Спілці “Серце з Україною” чекають небайдужих й готових допомогти.

Якщо ви хочете допомогти коштами Спілці – надаємо реквізити:

Код: 29050101
Рахунок: № 81492795
IBAN DE08 2905 0101 0081 4927 95
Призначення: Допомога Україні
Контакт: [email protected]

Фото: особистий архів героїні

Читайте також: Як організувати виробництво окопних свічок на домашній кухні: історія небайдужої бахмутянки

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Сили спеціальних операцій ЗСУ у ніч проти 17 квітня завдали удару по логістичній базі російського центру безпілотних технологій “Рубікон” в окупованому Мангуші на Донеччині. На місці зафіксували вибухи та масштабні пожежі.

Про це повідомляє ССО.

ССО уразили базу “Рубікону” під Маріуполем

За даними військових, удари по об’єктах противника здійснили дрони підрозділів Middle-strike. У результаті атаки на локації виникли пожежі та пролунала серія вибухів. Йдеться про логістичну базу засекреченого російського центру безпілотних технологій “Рубікон”, розташовану в тимчасово окупованому Мангуші поблизу Маріуполя.

Що відомо про підрозділ “Рубікон“

Центр “Рубікон” активно використовується російськими військами для ведення бойових дій проти України.

Зокрема, підрозділ застосовує:

• FPV-дрони (у тому числі на оптоволокні);
• ударні БпЛА “Молнія” та “Ланцет”;
• розвідувальні дрони ZALA, “Орлан”, SuperCam;
• морські безпілотники.

Це не перший удар по об’єктах “Рубікону” — раніше українські військові вже атакували бази та координаційні центри цього підрозділу на окупованих територіях. Такі операції є частиною системної роботи Сил оборони зі знищення логістики та інфраструктури російських військ.

До теми:

Російські війська намагаються наростити сили на півдні Покровська: командування “Схід”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У грудні 2022 року на окупованій Донеччині запрацювало управління росреєстру по “днр”. Ця структура займається реєстрацією та переоформленням нерухомості на ТОТ у російську систему. Також росреєстр частково займається питанням компенсацій, які рф обіцяє виплачувати мешканцям окупованих територій. Очолює росреєстр у “днр” Юрій Сироватко. До 2014 року він працював в українській правоохоронній системі, а потім перейшов на бік рф.

Що відомо про біографію Юрія Сироватка, його роботу правоохоронцем і колабораційну діяльність? Редакція зібрала детальне досьє.

Юрій Сироватко — правоохоронець, який перейшов на бік рф

Юрій Сироватко народився 17 квітня 1978 року в місті Сніжне Донецької області. Закінчив Донецьку спеціальну середню школу міліції в селищі Новожданівка, був курсантом Донецького інституту внутрішніх справ.

Після отримання профільної освіти працював старшим оперуповноваженим у Шахтарському міському та районному відділенні міліції. Згодом дослужився до посади начальника Управління ГУМВС України в Донецькій області по боротьбі зі злочинами, пов’язаними торгівлею людьми.

У 2014 році, після окупації Донецька, Юрій Сироватко перейшов на бік ворога і став працювати в силових структурах так званої “днр”, зокрема прокуратурі.

7 вересня 2018 року ватажок “днр” денис пушилін призначив Сироватка виконуючим обов’язки міністра юстиції “днр”. З червня 2022 року він повноправно вступив на цю посаду.

Що Юрій Сироватко робив на окупованій Донеччині

Перебуваючи на посаді міністра, Юрій Сироватко активно виконував вказівки окупантів щодо формування видимості законності їхньої влади. Він добровільно брав участь у публічних виступах щодо роботи так званих підрозділів юстиції на окупованих територіях. Зокрема, такі виступи були в Маріуполі і Волновасі.

Зокрема, Юрій Сироватко публічно брав участь у відкритті відділення РАЦСу в окупованому Маріуполі навесні 2022 року. Він звітував, що в РАЦС завезли всі необхідні бланки і печатки окупаційної влади, а також заявив, що рф, нібито, зберегла всі архіви, попри руйнування міста. Таким чином Юрій Сироватко налагоджував роботу окупаційних органів влади. До Маріуполя відділення РАЦСів, які оформлювали документи за російським зразком, посадовець відкрив у Волновасі, Нікольському та Мангуші.

Також у травні 2022 року Юрій Сироватко підписав угоду про співпрацю між міністерством юстиції “днр” та міністерством юстиції рф. Воно передбачало стажування працівників юстиції окупованої Донеччини в підвідомчих службах та установах мін’юсту рф. Таким чином окупаційна влада Донеччини закріпила своє співробітництво з росією.

Причетність до утримання українських полонених

Окрім цього, Юрій Сироватко особисто займався питаннями утримання на території “днр” полонених бійців “Азовсталі”. У травні 2022 року він публічно показав пропагандистам місце, де, нібито, тримали 2 500 полонених українців. Він звітував про умови, в яких вони перебувають. Полонених, нібито, забезпечували триразовим харчуванням і необхідним лікуванням. Також Сироватко спростовував інформацію про катування.

Водночас, у одному з відеосюжетів Юрій Сироватко каже, що українським військовополоненим, в тому числі, тим, які здалися на “Азовсталі” може загрожувати смертна кара.

Примітка. В липні 2022 року у російський змі публікували інформацію про те, що двох бійців “Азова” засудили до смертної кари в днр. За інформацією пропагандистів, бойовики хочуть вбити Костянтина “Фокса” Нікітенка та Миколу “Фроста”. У самопроголошеній республіці подібні повідомлення з’являлися ще в середині червня. Раніше про цей вирок повідомив і Сироватко.

“Батальйон “Азов”, за нашими законами, — це злочинці, яким світить від 15 років до пожиттєвої кари, до смертельної кари. Це буде вирішувати суд. І той, якому висувають звинувачення, це вже не полонений, він переходить з категорії полоненого, в категорію обвинуваченого/злочинця, і він тут знаходитися не буде. Вони будуть переміщуватися в СІЗО. Все, це звичайні злочинці, і будуть утримуватися в СІЗО, як злочинці”, — казав Сироватко.

29 квітня 2022 року на каналі “май днр” пропагандисти публікують сюжет з етеру “Росія-24”, з Сироваткою, на ньому він уже заявив про те, що нібито, “з’являються факти про причетність українських націоналістів до злочинів, понад сто осіб заарештовано слідством і доставлено до СІЗО…”.

“Взагалі кажучи, всі 4 тисячі полонених кухарів і хліборізів ЗСУ та нацбатів є беззаперечними злочинцями. Я навіть не кажу про 8 років вбивств мирного населення Донбасу, але запитайте у мешканців Маріуполя, що вони витворяли з мирними. Тож слідчим органам ДНР і Росії доведеться багато працювати”, — заявляв Сироватко.

Юрій Сироватко про компенсації мешканцям ТОТ

У січні 2023 році Юрія Сироватка звільнили з посади міністра, а вже у квітні цього року він отримав нову посаду. Сироватко очолив так званий “верховний суд днр“.

Зараз Юрій Сироватко обіймає посаду очільника управління росреєстру по “днр”. Офіційної інформації про те, коли він очолив цю структуру, у відкритих джерелах немає. Публічно як очільник росреєстру в “днр” він фігурує з жовтня 2023 року.

Росреєстр у “днр” займається реєстрацією майна та переоформленням нерухомості на ТОТ у російську систему. Також росреєстр частково займається питанням компенсацій, які рф обіцяє виплачувати мешканцям окупованих територій. Адже саме на основі документів з росреєстру людям обіцяють платити кошти.

Однак з 2023 року окупанти так і не можуть налагодити механізм виплати компенсацій. А нещодавно Юрій Сироватко дав нові “умови” для отримання коштів. Він офіційно зазначив, що власники зруйнованого майна на ТОТ мають відмовитися від права власності на житло та зняти його з російського кадастрового обліку. При цьому раніше людей змушували навпаки ставити житло на облік.

Сироватко зазначив, що тепер процедура вимагає мешканців ТОТ замовити витяг з російського реєстру нерухомості, запросити кадастрового інженера для складання акта обстеження, а потім подати заяву на компенсацію. Та роз’яснення, що робити людям, якщо не має доступа до їхніх міст, посадовець не надав. Наприклад, доступ цивільних до Бахмута обмежено, тому скласти необхідний акт обстеження там фактично неможливо.

Ймовірно окупанти роблять це свідомо для виправдання невиплат компенсацій. Мешканці ТОТ вже висловлювали свої побоювання, що можуть просто втратити житло, відмовившись від права власності.

Юрій Сироватко: суд в Україні і санкції

Працівники ДБР ініціювали розслідування стосовно Юрія Сироватка. У 2023 році в суд направили два обвинувальних акти щодо колабораційної діяльності колишнього українського правоохоронця.

У листопаді 2024 року Печерський районний суд Києва заочно визнав Юрія Сироватка винним у колабораційній діяльності. Йому призначили покарання у вигляді 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

За підтримку російської агресії та порушення територіальної цілісності України Юрій Сироватко перебуває під персональними міжнародними санкціями різних країн. А саме:

• з 15 березня 2019 року — під санкціями Канади;
• з 8 квітня 2022 року — під санкціями країн Європейського Союзу;
• з 4 травня 2022 року — під санкціями Австралії;
• з 27 травня 2022 року — під санкціями Великої Британії;
• з 23 серпня 2022 року — під санкціями Нової Зеландії;
• з 21 березня 2024 року — під санкціями Швейцарії.

Читайте також:

• Стали героями історій пропагандистів: подружжя з Авдіївки підозрюють у виправдовуванні росії
• Виступав під українським прапором, а зараз міністр у “днр”: досьє на Максима Швеця
• Путін похвалив ватажка “днр” за швидкі темпи відбудови окупованого Донбасу

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!