Ще в 2011 році українка Тетяна Чернявська переїхала в Німеччину. Тут жінка почала будувати своє життя, але коли в 2014 році почалася війна на Сході — Тетяна вирішила шукати способи допомогти, вже згодом вона приєдналася до осередку небайдужих людей, які організували волонтерську Спілку “Серце для України”. Сьогодні волонтерка допомагає й українському Бахмуту.

Історія переїзду

Тетяна Чернявська з гумдопомогою. Фото: Фейсбук

Тетяна Чернявська переїхала в Німеччину наприкінці 2011 року, жінка працює в сфері кіноіндустрії. Зараз українка живе поблизу Бремена, коли в 2014 році почалася війна на Донбасі — жінка намагалася знайти однодумців, щоб допомагати, але це не одразу вдалося. Згодом Тетяні все ж пощастило знайти українську спільноту, яка допомагала Україні. Це було товариство жінок “Серце для України”.

“В 2015-2016 році жінки через українських волонтерів дізнавалися про потреби дітей, які залишилися без батька або без матері і збирали такі пакуночки до Нового Року їм, подарунки передали волонтерам, які адресно доставляли пакунок”, — розповідає волонтерка.

Осередок допомоги українців в Бремені

Склад, де збирають допомогу для України. Фото: особистий архів героїні

Крім запитів діток, волонтерки також намагалися закрити потреби в медикаментах, але це були невеликі партії. Учасниці спілки вирішили офіційно зареєструвати свою організацію, згодом вони почали організовувати культурні події в Бремені на підтримку України.

“Коли в лютому розпочалася повномасштабна війна весь Бремен вийшов на центральну площу. Ми організували 27 лютого проукраїнський мітинг, нас прийшло підтримати п’ять тисяч людей, на заході виступали місцеві політики”, — згадує Тетяна Чернявська.

Через короткий час жінки знайшли великий склад і розпочали масштабну волонтерську роботу. Приміщення Спілці надали безкоштовно, гуманітарну допомогу збирали всі разом. Перша вантажівка поїхала до України 11 березня, маршрут був до села Валки — це Харківська область. Таких машин, під зав’язку забитих важливими речами, було багато.

Волонтерство зсередини

Для діток організували свято в Бремені. Фото: особистий архів героїні

В 2018 році пані Тетяна стала заступником голови Спілки та ще більше поринула у організаційні процеси. Жінка зазначає, що в Спілці всі працюють виключно на волонтерських засадах, ніяких коштів люди за це не отримують. У всіх жінок є основна робота, однак вони щодня приходять допомагати: сортувати допомогу, грузити та втрамбовувати в машину.

Кожен виділяє стільки часу — скільки може собі дозволити. Зараз в Спілці працюють приблизно 50 осіб, це всі активні бджілки, з усмішкою каже пані Тетяна. Багато сімей прийняли в родину біженців, є волонтери, які допомагають з перекладом, є ті, хто сортують, чи підписують коробки з гумдопомогою на складі. В основному до України направляють два види допомоги: медичну та власне, гуманітарну.

Волонтери купили операційні ліжка, турнікети, ліки в промислових масштабах та індивідуальні аптечки, консерви, генератори, пелюшки для дорослих, памперси, дитяче харчування.

Читайте також: «Ми просто приїхали з України й самі себе організували»: як українки в Бухаресті створили собі робочий простір

Допомога Бахмуту

Мітинги на підтримку України в Німеччині. Фото: Фейсбук

Допомагати Бахмуту німецька Спілка “Серце для України” почала завдяки Дмитру Бальтюкову. Річ у тому, що в 2021 році пані Тетяна знімала в Україні фільм під назвою “Ветеран”, тому режисерка шукала ветеранів війни, брали участь й бійці Донецького фронту. З цими людьми волонтерка продовжила тримати зв’язок.

15 лютого 2022 року фільм “Ветеран” вийшов у світ, а в кінці лютого ця стрічка стала реальністю для України, пригадує продюсерка.

“Коли ми відправляли допомогу в кінці лютого, я почала питати хлопців, що й куди відправляти. Дмитро мене направив, сказав: “Ось, в Бахмуті потрібно й тоді ми спакували першу машину на Бахмут”, — розповідає волонтерка.

Місцеві жителі придбали електрогенератор, який планують відвезти в Бахмут. Фото: Фейсбук

Німецькі медіа й російська пропаганда

В німецькому суспільстві, на жаль, досі є медіа, які лояльні до росії та часом, можливо несвідомо просувають російські наративи в німецьке суспільство. Ми запитали у волонтерки її думку стосовно цього:

“Ми теж бачимо це, і знаємо хто за цим стоїть. Скажу насамперед, що медіа у Німеччині демократичні…У нас є журналісти, які працюють в гарячих точках й показують все як є. Є звісно й інші медіа, які працюють на іншу сторону, на пропаганду”, — зазначає пані Тетяна.

Попри те, в Бремені є дуже багато людей, які допомагають та підтримують Україну. 

“Є політики, а є прості люди. Прості люди нам допомагають, купують консерви й привозять нам. Ці люди задали собі питання, на якому вони боці й вони підтримують нас. Німецькі пенсіонери інколи нам надсилають кошти зі свого дня народження, тобто, вони не купують подарунки, а жертвують ці кошти”, — розповідає волонтерка.

Гордість за українську кров

В Спілці “Серце для України” волонтерять не тільки українки, є й громадяни Німеччини, пояснює нам заступниця організації. Ща словами, пані Тетяни, одна з нових волонтерок, за національністю німка — знайшла в своїх архівах згадку про українську рідню й дуже пишається, що в ній тече українська кров.

“Вона так зраділа, коли дізналася. Розповідала нам: “В мене прабабуся з України, в мене ж теж кров українська є”. Вона нам дуже допомагає”, — з усмішкою каже пані Тетяна.

Фінансування Спілки й вступ до осередку

Допомога зібрана для Бахмута. Фото: Фейсбук

Спілка фінансується коштом й пожертвами небайдужих, в основному це маленькі донати. Кошти збирають на офіційні реквізити, також самі німці на службі в храмах часто пропонують поставити скриньки для пожертв фонду. 

Крім цього, волонтери влаштовують культурні заходи на підтримку України, де також збирають кошти.

Щоб потрапити до Спілки необхідно заповнити форму та внести членський внесок — 8  євро. Новим людям в Спілці завжди раді, адже вільних рук завжди бракує, тож якщо ви опинилися в Бремені й шукаєте спосіб допомогти Україні — заповніть форму за посиланням.

Зазначимо, що допомогти можна різними способами: організувати дозвілля для українських дітей в Бремені, взяти участь в мітингу або ж допомогти із сортуванням речей. У Спілці “Серце з Україною” чекають небайдужих й готових допомогти.

Якщо ви хочете допомогти коштами Спілці – надаємо реквізити:

Код: 29050101
Рахунок: № 81492795
IBAN DE08 2905 0101 0081 4927 95
Призначення: Допомога Україні
Контакт: [email protected]

Фото: особистий архів героїні

Читайте також: Як організувати виробництво окопних свічок на домашній кухні: історія небайдужої бахмутянки

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Після березневого перерахунку пенсій частина українців так і не побачила відчутного зростання своїх виплат. Причини відсутності надбавок у кожному випадку є індивідуальними, адже механізм нарахування залежить від багатьох факторів.

Детальніше про це розповіли в Пенсійному фонді України.

Хто повністю залишився без індексації у 2026 році

Без березневого підвищення залишилися насамперед ті громадяни, яким пенсійні виплати були призначені вже у 2026 році. За інформацією Пенсійного фонду України, індексація від 1 березня не застосовується до цієї категорії. Уряд поширив дію перерахунку виключно на ті виплати, що були офіційно оформлені до 31 грудня 2025 року включно.

Саме через це частина новоспечених пенсіонерів не отримала жодної доплати, хоча індексація формально пройшла по всій країні. Логіка держави полягає у тому, що пенсії, призначені у 2026 році, обчислюються з урахуванням найактуальніших економічних параметрів, тоді як індексація покликана “осучаснювати” лише старіші виплати.

Як рік виходу на пенсію впливає на розмір надбавки

Ще однією причиною того, що надбавка виявилася непомітною або значно меншою за очікувану, є різниця у коефіцієнтах перерахунку. Основний коефіцієнт індексації у 2026 році становить 1,121, проте його застосували далеко не до всіх пенсійних справ.

Діє чітке правило: що “свіжішою” є пенсія, то меншим буде відсоток її підвищення. Для виплат, призначених у період з 2021 по 2025 роки, уряд встановив занижені коефіцієнти:

• для пенсій 2025 року застосовують коефіцієнт 1,024;
• для виплат 2024 року — 1,036;
• для пенсій 2023 року — 1,048;
• для пенсій 2021-2022 років — 1,061.

Через таку градацію частина людей формально потрапила під цьогорічну індексацію, але фактично отримала на руки мінімальні суми доплат.

Суть механізму осучаснення пенсій

Головна мета перерахунку полягає в оновленні показника середньої заробітної плати, який закладається у формулу розрахунку кожної пенсії. У 2026 році цей базовий показник збільшили на основний коефіцієнт 1,121. Тепер він становить 9 992,40 гривні.

Такий механізм дозволяє підтягувати раніше призначені виплати до сучасних економічних реалій. Однак він не гарантує однакового приросту для всіх. Кінцевий результат завжди залежатиме від року виходу людини на заслужений відпочинок, виду самої виплати та індивідуальних параметрів її страхової справи.

Якими є мінімальні пенсійні стандарти

У квітні 2026 року базовий мінімальний розмір пенсії за віком для непрацюючих пенсіонерів, які мають повний страховий стаж, зафіксовано на рівні 2 595 гривень. Це загальна мінімальна межа для відповідної категорії отримувачів.

Водночас для непрацюючих громадян віком від 65 років, які повністю виконали вимоги щодо страхового стажу, діє вищий гарантований державний стандарт. Згідно із законом, який прив’язує цей мінімум до 40% від розміру мінімальної заробітної плати, пенсійна виплата для таких осіб не може бути меншою за 3 458,80 гривні.

Читайте також:

Індексація пенсій з 1 березня 2026 року: кому та на скільки підвищать виплати в Україні

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Безпекова ситуація на Донеччині продовжує погіршуватися, що змушує місцевих мешканців активніше покидати свої домівки. Щоденні обстріли та зростаюча загроза від ворожих дронів змінюють настрої людей, які до останнього залишалися у прифронтових містах.

Редакція видання Бахмут IN.UA поспілкувалася з волонтером Богданом Зуяковим, який безпосередньо займається порятунком цивільного населення, щоб дізнатися про актуальну статистику виїздів, популярні напрямки для евакуації та головні виклики для волонтерських спільнот.

Звідки виїжджають найчастіше та чому змінилися настрої

За словами Богдана Зуякова, останнім часом евакуаційний процес став надзвичайно насиченим. Люди масово виїжджають як за допомогою волонтерів, так і самостійно. Найбільша кількість заявок на порятунок надходить з Краматорська, Слов’янська, Дружківки та Миколаївки.

Головною причиною активізації виїздів є постійні обстріли та загальне психологічне виснаження місцевого населення.

“Раніше ми бачили, що люди тримаються за город. Зараз ми бачимо тенденцію, що все ж таки навіть город не тримає. Дронів багато. Настрої у людей погіршуються, а через це і є евакуація“, — пояснює волонтер.

Він додає, що ворожі атаки (зокрема удари FPV-дронів) відбуваються постійно, незалежно від часу доби чи дії комендантської години.

Кого евакуюють волонтери: статистика та вікові категорії

За останній тиждень лише одному екіпажу Богдана Зуякова вдалося вивезти близько 50 осіб з Миколаївки та Дружківки.

Левову частку евакуйованих (близько 60%) становлять пенсіонери та люди похилого віку. Родин з дітьми серед пасажирів волонтерських авто менше, проте з великих міст, таких як Краматорськ та Слов’янськ, зараз активно виїжджає молодь, використовуючи для цього власний транспорт або рейсові автобуси.

Куди евакуюються від війни мешканці Донеччини

Географія переселення мешканців Донецької області має певну закономірність. За спостереженнями волонтерів, найчастіше люди обирають для тимчасового проживання Дніпро, Київську область (Бучу, Ірпінь, Київ), а також населені пункти Полтавщини.

Такий вибір зумовлений двома основними факторами:

• наявність родичів або знайомих у цих регіонах.
• бажання залишатися географічно близько до рідного дому.

“Кожному хочеться бути якомога ближче до дому. Є наміри та сподівання, що вони повернуться“, — зазначає волонтер.

Головні виклики евакуації: від дорогого пального до відмов

Окрім очевидних безпекових ризиків, пов’язаних із роботою під обстрілами, невеликі волонтерські спільноти стикаються з серйозними фінансовими та логістичними проблемами. На відміну від великих благодійних організацій, які мають постійне спонсорування, малі ініціативи гостро відчувають нестачу ресурсу, зокрема, пального.

“Логістика складна, зараз дуже дороге пальне… Складніше знаходити пальне, складніше оплачувати це все. Відповідно, складніше евакуювати людей, тому що наш ресурс став більш обмеженим“, — зізнається співрозмовник.

Ще однією проблемою, з якою періодично стикаються волонтери, є “хибні виклики” та відмови від евакуації. Найчастіше такі ситуації виникають тоді, коли заявку на виїзд залишають не самі люди, а їхні стурбовані родичі з інших регіонів. Коли екіпаж приїжджає за адресою, місцеві мешканці заявляють, що нікуди не збираються їхати.

Щоб мінімізувати такі ризики та не витрачати дорогоцінний час і пальне, волонтери намагаються обов’язково телефонувати безпосереднім заявникам напередодні виїзду (якщо є зв’язок) і їдуть лише на стовідсотково підтверджені адреси.

Читайте також:

Евакуація на Донеччині: чи були випадки примусового вилучення дітей після нового закону

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!