Катерина Чернова — бахмутянка, працює в Мистецькій школі № 1 м.Бахмут, зараз жінка ще й волонтерка. Після онлайн-уроків, вона з допомогою друзів, переважно — це також колеги по роботі, виготовляє окопні свічки. Через війну, яку розпочала росія, Катерина евакуювалася до Дніпра, спочатку героїня думала, що це ненадовго, однак “ненадовго” розтягнулося на десять місяців. Бахмутянка не могла сидіти склавши руки й почала допомагати армії, спочатку імпровізувала невеликий гумштаб у себе вдома, а згодом на власній кухні розпочала виробництво окопних свічок.

Волонтерські організації без лиця

Свічки воготовлені волонтеркою. Фото: особистий архів героїні

Ця історія почалася ще давно, батько Катерини військовий, який з 2019 року захищає Україну від окупантів на Донецькому фронті. Героїня в цей час жила в Бахмуті, з початком повномасштабної фази війни жінка була змушена евакуюватися разом з сином до Дніпра, щоб зберегти життя рідних. Спочатку думали поїхати на два тижні, але згодом цей відрізок часу почав рости в геометричній прогресії. Жінка розповідає, що тривалий час займала себе роботою, щоб прогнати погані думки, а згодом вирішила присвятити себе волонтерству. Був час, коли жінка допомогу, яку надавали їй, разом з друзями віддавали на потреби військових.

Доля звела Катерину з людьми, які працювали у різних волонтерських центрах, саме вони надихнули героїню своєю працею. Стимулом стало ще й те, що в Катерину було багато знайомих, які хотіли б допомогти, але хвилювалися, щоб їхні кошти пішли в правильне русло:

«Зараз дуже багато волонтерських організацій без обличчя. Ти допомагаєш, відправляєш донат, але не розумієш кому саме. Один мій знайомий під час розмови розповів, що він б допомагав, але хотів б, щоб його гроші не потрапили в кишеню шахрая. Я тоді опублікувала пост, де написала, що було б класно, якби ми (ред. близьке оточення Катерини) зібрали якусь певну суму для допомоги».

Читайте також: «Ми привозимо хліб і люди його цілують»: як Людмила Біла допомагає ЗСУ та дітям в Бахмуті

Запит на українську тушонку та спальні мішки

Допомога, яку разом з друзями Катерина відправила на фронт. Фото: особистий архів героїні

Спочатку жінка збирала різнопланову допомогу, загадує пані Катерина й про запити від військових. Жінка розповідає, що захисники часто просили саме української тушонки, бо вона смачніша. Літом 2022 року допомогою небайдужих Катерина зібрала 10 тисяч гривень, на ці кошти закупили засоби гігієни та провізію для військових. Також передали спальні мішки, за це, пані Катерина, дуже вдячна знайомим, які безплатно віддали 20 спальників.

Однак, тоді постала інша проблема — логістика, потрібно було довезти допомогу «на нуль».

«Просто дивом з’явилися волонтери, які возили допомогу на передову. Як зараз пам’ятаю ми були в Дніпрі, друга година ночі, комендантська година якраз, в під’їзді темно — а ми виносимо з друзями коробки з квартири із зібраною допомогою для ЗСУ. Ми думали, що сусіди подумають, що ми виносимо квартиру всю… Звісно, це не дрони, але по відчуттях було таке враження, що ми наближаємо повернення додому і Перемогу», — пригадує пані Катерина з посмішкою.

Затишшя перед світлом

Пані Катерина з сином готують матеріал для свічок. Фото: особистий архів героїні

Після цього був період затишшя, каже пані Катерина. Однак, довго він не тривав, в оточенні людей, які щось роблять, важко всидіти на місці.

«Всі щось роблять, а ти нічого не робиш, значить Перемоги не буде. Ми з татом якось говорили і він мене спитав: “А у тебе є хтось знайомий, хто робить окопні свічки?”. Це був листопад місяць. Я через знайомого волонтера дізналася про свічки, він сказав, що може привезти, але запити в нього були більші зазвичай. Я знову опублікувала допис, мовляв, друзі, шукаємо свічки», — розповідає пані Катерина.

На цей пост відгукнулася давня знайома Катерини, ще з часів навчання в музучилищі. Жінка з чоловіком теж опинилися в Дніпрі, товаришка Катерина запропонувала разом робити свічки.

«Ось такі випадкові слова, які виявилися доленосними. В цей же вечір ми публікуємо допис, у якому оголошуємо про збір. Ми збирали залишки свічок, банки, картон і донати. Першу партію ми відправили згодом, 8 пачок, люди відправляли з Києва, з Сум», — пригадує бахмутянка.

Далі почали відбуватися дивовижні речі, люди допомагали, надходила допомога з різних куточків України. З Черкас, дівчата з волонтерського центру надіслали 25 кілограмів парафінових  свічок, це не прості свічки, вони ароматичні, різних кольорів, каже героїня. З особливим теплом згадує, пані Катерина, про пораненого військового, який разом з дітьми зробив свічки, юні українці також дали малюнки на фронт. Партію відправили Новою Поштою. Зараз окопні свічки Катерина відправляє на фронті із Дніпра, друга локація з виробництвом знаходитися у Харкові, де виробляє свічки тесть знайомої.

Читайте також: Шиють розпашонки для немовлят: як жінки популяризують українську культуру

Схема роботи

Свічки, які перетоплюють для окопних свічок. Фото: особистий архів героїні

На зібрані кошти жінки закупляли парафін і віск для виготовлення свічок. Ці складники далеко не бюджетні, відтак, щоб купити 50 кілограмів парафіну потрібно 6 500 гривень. Також потрібно врахувати доставку — це 120 грн/кг.

Катерина виготовляє свічки вдома. В чайнику плавить парафін та віск, допомагає їй в цьому мама та син. В новорічну ніч Катерина з родиною не мали настрою святкувати, але вирішили зробити свічки. 

Що потрібно захисникам зараз?

Потреба у свічках буде мінімум до квітня, каже Катерина, тому закликає всіх небайдужих доєднатися і спільними зусиллями допомогти захисника пройти цю зиму. Щоб допомогти Катерині, наші читачі, можуть задонатити кошти за реквізитами:

Отримувач: Катерина Чернова

Номер картки: 5375414137740311

Окрім цього, потрібні банки від тушонки, важливо, щоб баночка була чиста. Зараз захисникам також потрібен мед, також теплі шкарпетки. Якщо Ви хочете допомогти ЗСУ із цим — пишіть Катерині, щоб дізнатися деталі відправки на Нову Пошту.

Фото: особистий архів героїні

Читайте також: «Вишиванка пасує навіть краще, ніж маленька чорна сукня»: краматорчанка про евакуацію, колекцію вишиванок та «лапки» для ЗСУ

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Уряд затвердив Програму діяльності та подав її на розгляд парламенту. Документ передбачає створення спеціального Реєстру житла для внутрішньо переміщених осіб у 2027 році, хоча раніше систему планували запустити до 1 жовтня 2026 року. Виконавцем цього проєкту визначено Міністерство з питань громад, територій та ВПО.

Про це повідомив Павло Фролов, Голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Ключові новації майбутнього Реєстру

Новий Реєстр має стати фундаментальною основою для переходу від тимчасового розміщення переселенців до системної житлової політики та довгострокових рішень. Система міститиме такі можливості:

• інтерактивна карта з детальною інформацією про кожен об’єкт, зокрема фотографіями, технічним станом та кількістю доступних місць для проживання;
• вільний вибір житла у будь-якому регіоні України;
• прозорі механізми для залучення партнерських інвестицій на ремонт та будівництво житла.

Окрім створення житлового реєстру, урядова програма визначає й інші важливі кроки для підтримки громадян:

• запровадження інструментів інформування та доступу ВПО до послуг і пільг у форматі “єдиного вікна” у 2026 році;
• запуск єдиного маршруту супроводу та інтеграції ВПО у громадах у 2027 році.

Представники влади наголошують, що Уряд має максимально пришвидшити створення житлового реєстру, оскільки люди, які через війну втратили власні домівки, не мають часу чекати та гостро потребують розв’язання житлового питання вже сьогодні.

Читайте також:

“Люди йдуть пішки з Костянтинівки до Дружківки, щоб евакуюватися”: як відбувається вивезення цивільних на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З прифронтових міст Донецької області триває виїзд цивільного населення з речами. Через зруйновані мости жителі змушені долати частину шляху пішки, а процес евакуації ускладнюється нестачею палива, засобів радіоелектронної боротьби та безпековими загрозами.

Про це редакції Бахмут IN.UA повідомила Ольга Кравченко, керівниця проекту “Дорога життя”.

Звідки виїжджають люди та як шукають житло

За словами керівниці проекту “Дорога життя”, наразі найбільшу кількість заявок на евакуацію надходять з Краматорська, також зі Слов’янська, Дружківки та навіть Костянтинівки.

“Зараз масово почали їхати люди, дуже багато заявок на евакуацію саме з речами. Зі Слов’янська, Краматорська, Дружківки, а ще з Костянтинівки люди пішки виходять. Люди йдуть пішки з Костянтинівки до Дружківки, щоб евакуюватися“, — зазначає Ольга Кравченко.

З останньої евакуація відбувається особливо складно, адже через зруйновані мости спеціалізований транспорт може заїхати лише на початок Дружківки. Тому жителі Костянтинівки змушені йти туди пішки до “пунктів незламності”, де їх забирають волонтери.

“Зараз мости перебиті, тому тільки на початку Дружківки можна заїхати та забрати людей. Їм потрібно дійти до пункту незламності. Усі оповіщені, всі знають, куди виходити, і там волонтери їх забирають“, — пояснює керівниця проекту.

Евакуйовані переважно просять відвезти їх до центральної або західної частини України. Для пошуку житла працює спеціальний менеджер з адаптації, який пропонує варіанти оренди залежно від фінансових можливостей людей. Також волонтери співпрацюють з місцевими адміністраціями:

“Ми ще співпрацюємо з адміністрацією і можемо пропонувати житло в плані села, там, де будинки порожні”, — каже представниця “Дорога життя”.

Хто евакуюється найчастіше

Найчастіше на евакуацію записуються такі категорії населення:

• сім’ї з дітьми — потребують переселення у безпечніші регіони країни;
• маломобільні люди похилого віку — для їхнього перевезення використовують звичайні автомобілі швидкої допомоги, а за потреби залучають медичний персонал для супроводу.

Головні проблеми: безпека, паливо та житло

Процес порятунку людей супроводжується низкою критичних проблем. Місцеві громади частково допомагають волонтерам із паливом та організацією, однак загальних ресурсів не вистачає.

“Для нашої організації на цей момент перша проблема — це пальне. Його недостатньо, ціни ростуть, а через велику кількість евакуацій фінансування не вистачає, щоб вивезти всіх людей. Маломобільні люди просять розселення, але не завжди їм можна знайти соціальне житло“, — наголошує волонтер.

Також окрему становлять ворожі дрони та брак захисного обладнання. За словами Ольги Кравченко, волонтери мають у своєму розпоряджені лише одну машину з РЕБ, яка може заїжджати в Дружківку та інші наближені до фронту населені пункти.

Читайте також:

Евакуація на Донеччині ускладнюється: до Костянтинівки та Лиману групи майже не можуть заїжджати

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!