Катерина Чернова — бахмутянка, працює в Мистецькій школі № 1 м.Бахмут, зараз жінка ще й волонтерка. Після онлайн-уроків, вона з допомогою друзів, переважно — це також колеги по роботі, виготовляє окопні свічки. Через війну, яку розпочала росія, Катерина евакуювалася до Дніпра, спочатку героїня думала, що це ненадовго, однак “ненадовго” розтягнулося на десять місяців. Бахмутянка не могла сидіти склавши руки й почала допомагати армії, спочатку імпровізувала невеликий гумштаб у себе вдома, а згодом на власній кухні розпочала виробництво окопних свічок.

Волонтерські організації без лиця

Свічки воготовлені волонтеркою. Фото: особистий архів героїні

Ця історія почалася ще давно, батько Катерини військовий, який з 2019 року захищає Україну від окупантів на Донецькому фронті. Героїня в цей час жила в Бахмуті, з початком повномасштабної фази війни жінка була змушена евакуюватися разом з сином до Дніпра, щоб зберегти життя рідних. Спочатку думали поїхати на два тижні, але згодом цей відрізок часу почав рости в геометричній прогресії. Жінка розповідає, що тривалий час займала себе роботою, щоб прогнати погані думки, а згодом вирішила присвятити себе волонтерству. Був час, коли жінка допомогу, яку надавали їй, разом з друзями віддавали на потреби військових.

Доля звела Катерину з людьми, які працювали у різних волонтерських центрах, саме вони надихнули героїню своєю працею. Стимулом стало ще й те, що в Катерину було багато знайомих, які хотіли б допомогти, але хвилювалися, щоб їхні кошти пішли в правильне русло:

«Зараз дуже багато волонтерських організацій без обличчя. Ти допомагаєш, відправляєш донат, але не розумієш кому саме. Один мій знайомий під час розмови розповів, що він б допомагав, але хотів б, щоб його гроші не потрапили в кишеню шахрая. Я тоді опублікувала пост, де написала, що було б класно, якби ми (ред. близьке оточення Катерини) зібрали якусь певну суму для допомоги».

Читайте також: «Ми привозимо хліб і люди його цілують»: як Людмила Біла допомагає ЗСУ та дітям в Бахмуті

Запит на українську тушонку та спальні мішки

Допомога, яку разом з друзями Катерина відправила на фронт. Фото: особистий архів героїні

Спочатку жінка збирала різнопланову допомогу, загадує пані Катерина й про запити від військових. Жінка розповідає, що захисники часто просили саме української тушонки, бо вона смачніша. Літом 2022 року допомогою небайдужих Катерина зібрала 10 тисяч гривень, на ці кошти закупили засоби гігієни та провізію для військових. Також передали спальні мішки, за це, пані Катерина, дуже вдячна знайомим, які безплатно віддали 20 спальників.

Однак, тоді постала інша проблема — логістика, потрібно було довезти допомогу «на нуль».

«Просто дивом з’явилися волонтери, які возили допомогу на передову. Як зараз пам’ятаю ми були в Дніпрі, друга година ночі, комендантська година якраз, в під’їзді темно — а ми виносимо з друзями коробки з квартири із зібраною допомогою для ЗСУ. Ми думали, що сусіди подумають, що ми виносимо квартиру всю… Звісно, це не дрони, але по відчуттях було таке враження, що ми наближаємо повернення додому і Перемогу», — пригадує пані Катерина з посмішкою.

Затишшя перед світлом

Пані Катерина з сином готують матеріал для свічок. Фото: особистий архів героїні

Після цього був період затишшя, каже пані Катерина. Однак, довго він не тривав, в оточенні людей, які щось роблять, важко всидіти на місці.

«Всі щось роблять, а ти нічого не робиш, значить Перемоги не буде. Ми з татом якось говорили і він мене спитав: “А у тебе є хтось знайомий, хто робить окопні свічки?”. Це був листопад місяць. Я через знайомого волонтера дізналася про свічки, він сказав, що може привезти, але запити в нього були більші зазвичай. Я знову опублікувала допис, мовляв, друзі, шукаємо свічки», — розповідає пані Катерина.

На цей пост відгукнулася давня знайома Катерини, ще з часів навчання в музучилищі. Жінка з чоловіком теж опинилися в Дніпрі, товаришка Катерина запропонувала разом робити свічки.

«Ось такі випадкові слова, які виявилися доленосними. В цей же вечір ми публікуємо допис, у якому оголошуємо про збір. Ми збирали залишки свічок, банки, картон і донати. Першу партію ми відправили згодом, 8 пачок, люди відправляли з Києва, з Сум», — пригадує бахмутянка.

Далі почали відбуватися дивовижні речі, люди допомагали, надходила допомога з різних куточків України. З Черкас, дівчата з волонтерського центру надіслали 25 кілограмів парафінових  свічок, це не прості свічки, вони ароматичні, різних кольорів, каже героїня. З особливим теплом згадує, пані Катерина, про пораненого військового, який разом з дітьми зробив свічки, юні українці також дали малюнки на фронт. Партію відправили Новою Поштою. Зараз окопні свічки Катерина відправляє на фронті із Дніпра, друга локація з виробництвом знаходитися у Харкові, де виробляє свічки тесть знайомої.

Читайте також: Шиють розпашонки для немовлят: як жінки популяризують українську культуру

Схема роботи

Свічки, які перетоплюють для окопних свічок. Фото: особистий архів героїні

На зібрані кошти жінки закупляли парафін і віск для виготовлення свічок. Ці складники далеко не бюджетні, відтак, щоб купити 50 кілограмів парафіну потрібно 6 500 гривень. Також потрібно врахувати доставку — це 120 грн/кг.

Катерина виготовляє свічки вдома. В чайнику плавить парафін та віск, допомагає їй в цьому мама та син. В новорічну ніч Катерина з родиною не мали настрою святкувати, але вирішили зробити свічки. 

Що потрібно захисникам зараз?

Потреба у свічках буде мінімум до квітня, каже Катерина, тому закликає всіх небайдужих доєднатися і спільними зусиллями допомогти захисника пройти цю зиму. Щоб допомогти Катерині, наші читачі, можуть задонатити кошти за реквізитами:

Отримувач: Катерина Чернова

Номер картки: 5375414137740311

Окрім цього, потрібні банки від тушонки, важливо, щоб баночка була чиста. Зараз захисникам також потрібен мед, також теплі шкарпетки. Якщо Ви хочете допомогти ЗСУ із цим — пишіть Катерині, щоб дізнатися деталі відправки на Нову Пошту.

Фото: особистий архів героїні

Читайте також: «Вишиванка пасує навіть краще, ніж маленька чорна сукня»: краматорчанка про евакуацію, колекцію вишиванок та «лапки» для ЗСУ

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

З 15 жовтня переселенці з Бахмутської громади у складних життєвих обставинах можуть подати документи на зимову матеріальну допомогу. Розмір виплати — 15 000 гривень.

Про це повідомляє УСЗН Бахмутської міськради.

Як подати документи на допомогу

Отримати грошову допомогу можуть люди та сім’ї з вразливих категорій:

• люди старшого віку, в тому числі й ті, які не набули права на пенсію;
• люди з інвалідністю;
• сім’ї, в яких виховують дітей з інвалідністю;
• малозабезпечені та багатодітні родини;
• сім’ї з дитиною, яку виховує одинокі батько/матір, або якщо один з батьків дитини помер;
• люди, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі;
• сім’ї, в яких виховують дітей-сиріт та дітей, позбавленого батьківського піклування;
• сім’ї осіб, визнаних зниклими безвісти за особливих обставин;
• ветерани війни, люди з інвалідністю внаслідок війни, учасники бойових дій, учасники війни;
• члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, загиблих (померлих) захисників та захисниць України.

Для оформлення допомоги потрібно надіслати заяву на надання матеріальної допомоги та пакет документів:

• копію паспорта або іншого документа, що посвідчує особу та містить інформацію про задеклароване/зареєстроване місце проживання (перебування);
• копію реєстраційного номера облікової картки платника податків (для тих, хто через релігійні переконання його не має — копію сторінки паспорта з відповідною відміткою);
• копію документа, що посвідчує наявність категорії вразливості;
• копію довідки про взяття на облік ВПО;
• копію довідки про наявність у житловому приміщенні за фактичним місцем проживання пічного опалення на твердому паливі та відсутності в будинку альтернативних джерел опалення;
• копію довідки про перебування/не перебування на обліку в Пенсійному фонді України, як одержувача субсидій або пільг для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу;
• реквізити особистого рахунку заявника, відкритого за стандартом IBAN.

Згідно з офіційним повідомленням, документи від заявників приймаються виключно в електронному форматі. Усі необхідні відскановані копії потрібно надсилати на електронну адресу УСЗН: [email protected].

Куди звертатися за консультацією

Для отримання додаткових консультацій щодо процедури оформлення матеріальної допомоги працює спеціальна гаряча лінія. Звернутися до спеціалістів можна з понеділка по п’ятницю з 09:00 до 17:00 за телефонами:

• +380 (95) 498 7615;
• +380 (99) 713 3980.

Читайте також:

Зимова допомога для бахмутян: які виплати можна отримати під час опалювального сезону 2026-2027

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На окупованій Донеччині працює захоплений Палац культури імені Тараса Шевченка. Цей заклад забезпечує позашкільну освіту дітей та молоді. Керує Палацом культури Наталія Такташева. Вона очолила заклад з 2015 року і є його директоркою донині.

Як працює захоплений Палац культури та яку виконує роль у вихованні дітей на ТОТ? Про це в матеріалі Бахмут IN.UA.

Хто керує захопленим Палацом культури Шевченка в Донецьку

У Смолянському районі Донецька (раніше Куйбишевському) працює захоплений Палац культури імені Тараса Шевченка. Раніше він був культурним центром, який відвідували дорослі і діти. Для школярів тут працювали творчі і спортивні гуртки, а для дорослих проводили різні заходи, в тому числі концерти.

У 2014 році Палац культури захопили окупанти. Тепер він працює за російськими стандартами.

Очолює заклад Наталія Такташева. Її біографії немає у відкритих джерелах. Інформацію про її трудовий шлях можна дізнатися з інтерв’ю пропагандистському виданню “Перший республіканський”.

В інтерв’ю Наталія Такташева розповідає, що працює в Палаці культури імені Шевченка з 2003 року. Спочатку вона головною бухгалтеркою. Директоркою закладу її призначили вже після окупації — у 2015 році.

За словами Такташевої, вона добровільно залишилася в окупованому Донецьку і очолила Палац культури. Всі працівники закладу, нібито, теж залишилися в місті.

Окрім роботи в Палаці культури, Наталія Такташева дотична до політичної діяльності. Зокрема, вона є членкинею жіночого руху партії “единая россия”. За її ініціативи від імені цього руху в Донецьку проводили тренінги з надання першої медичної допомоги.

Також Наталія Такташева була членкинею виборчої комісії під час незаконних виборів до Держдуми рф у вересні 2026 року. Вона працювала у виїзній виборчій комісії, яка їздила за адресами у Смолянському районі.

“Кожен із наших членів виборчої кампанії розуміє чітко: попри те, що ми знаходимося у складному районі, ми маємо допомогти людям взяти участь у виборах. Для нас, як для мешканців Донбасу, це дуже важливо”, — цитували Такташеву пропагандисти.

Як працює захоплений ПК імені Шевченка в Донецьку

Директорка Палацу культури зазначила в інтервʼю пропагандистам, що станом на вересень 2026 року в закладі, нібито, займаються майже 600 людей. Це близько 200 дітей у гуртках, і решта — дорослі в клубах за інтересами.

Діяльність Палацу культури повʼязана з пропагандою та культурною підтримкою російської армії. Зокрема, на базі закладу працює колектив, який їздить із виступами на передову, в госпіталі та реабілітаційні центри. Мета виступів — розважати окупантів. Разом із колективом на передову їздить і сама Наталія Такташева.

На фото видно, що у складі колективу переважно виступає молодь. Чи є серед них неповнолітні діти, директорка не каже. Але зазначає, що на початок війни у 2014 році членам колективу було 5 років. Тобто, зараз їм має бути по 17 років.

Окрім цього, молодь активно долучають до місцевих акцій та концертів. При цьому їх одягають у російські національні костюми.

Часто у стінах закладу проводять пропагандистські заходи. Це перегляди фільмів про “становлення днр”, облаштування фотозон з російською військовою символікою до Дня визволення Донбасу та роздача стрічок у кольорах російського прапора.

Історія захопленого Палацу культури імені Тараса Шевченка показує, як змінилася діяльність культурного закладу після окупації Донецька. Поряд із гуртками та клубами за інтересами тут проводять заходи з російською символікою, організовують пропагандистські акції та готують виступи для російських військових. Таким чином заклад став частиною російської пропаганди.

Читайте також:

Хто керує захопленим Донецьким інститутом залізничного транспорту: досьє на Михайла Чепцова

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!