Нове покоління українців та “серпневий путч”: як Україна стала незалежною

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 11:00, 24 Серпня 2024
Українська незалежність / фото ілюстративне

24 серпня 1991 року на карті світу з’явилася нова держава з тисячолітньою історією — Україна. Ця доленосна подія відбулася 33 роки тому, та дозволила українцям отримати свободу на власній землі.

Редакція Бахмут IN.UA до Дня Незалежності України розповідає, як саме було проголошено незалежність нашої країни та які події передували до цього.

Проголошення незалежності України: хронологія подій

Декларація про суверенітет у підписах / фото з відкритих джерел

Внутрішня нестабільність в межах срср, яка розпочалася разом з “перебудовою”, змусила безліч союзних республік почати діяти. У цей період почали ухвалювати Декларації про суверенітет.

Розпочали цей шлях найпершими країни Балтії. Ще 16 листопада 1988 року Верховна Рада Естонії ухвалила Декларацію про суверенітет. А власне незалежність ця країна здобула лиш дещо швидше, аніж Україна, 20 серпня 1991 року, хоч поштовх до цієї доленосної події був ще рік до того. Тоді як Литва проголосила свою незалежність 11 березня 1990 року, а Латвія – 4 травня 1990 року.

Україна також не була виключенням. Упродовж двох тижнів, з 28 червня до 11 липня 1990 року, у Верховній Раді велося обговорення основних положень Декларації про суверенітет. Загалом відомо, що розглядалося 12 варіантів. Зрештою за основу документа взяли проєкти депутата-народорадівця Сергія Головатого і президії Верховної Ради України.

Основні тези Декларації про суверенітет містили пункти щодо:

  • закріплення державного суверенітету України;
  • визнання факту того, що народ України становлять громадяни республіки всіх національностей;
  • встановлення поділу влади на законодавчу, виконавчу, судову;
  • прийняття виняткового права народу України на володіння, користування і розпорядження національним багатством;
  • проголошення самостійності України у розв’язані питань економіки, екології, науки, культури, зовнішньої та внутрішньої безпеки, міжнародних відносин;
  • нейтралітету;
  • гарантій права на вільний національно-культурний розвиток усіх національностей, що проживають в Україні.

Голосування пройшло 16 липня 1990 року. Тоді зі всіх присутніх “за” проголосували 355 депутатів. “Проти” виступили лише 4 депутати, 1 — утримався від голосування, тим часом решта з 384 не брала участь у голосуванні.

“Серпневий путч”

Військова техніка під час путчу / фото з відкритих джерел

Майже через рік, влітку 1991 року, внутрішня нестабільність в срср досягла піка. Саме тоді відбулася спроба державного перевороту, коли самопроголошений Державний комітет з надзвичайного стану намагався усунути від влади михайла горбачова.

Нова влада оголосила про запровадження на пів року в окремих районах срср надзвичайного стану. В це рішення входили наступні пункти: 

  • призупинення діяльність всіх політичних партій, окрім кпрс, громадських організацій і рухів демократичного спрямування;
  • заборона мітингів, демонстрацій, страйків;
  • запровадження жорсткої цензури над засобами масової інформації, призупинявся вихід газет, крім кількох лояльних до путчистів.

Реакція представників України була досить неоднозначною. Наприклад,  представники влади, зокрема тогочасний голова Верховної Ради Л. Кравчук, закликали громадян до спокою та пропонували зосередитися на повсякденному житті.

“Ми живемо за своєю Конституцією і ці “двірцеві” перевороти, які відбулися в москві, вони нас не торкаються. Ми працюємо і живемо за своїми законами”, – говорив Леонід Кравчук.

Опозиційні сили ж від самого початку заколоту зайняли принципову позицію. Вони розуміли, що перемога організаторів путчу можуть зупинити демократизацію України та повернути її у “темні часи”.

Люди виступали проти подальшого находження в срср / фото з відкритих джерел

На щастя, заколот не мав успіхів. Він же став моментом, коли крах срср став неминучим.

Акт проголошення незалежності

Момент голосування / фото Укрінформ

24 серпня 1991 року, о 17:55, Верховна Рада України прийняла документ, який отримав назву Акт проголошення незалежності України. Він став результатом “смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною у зв’язку з державним переворотом в СРСР 19 серпня 1991 року”. Саме цю дату заведено вважати моментом появи сучасної української держави.

“Нове покоління українців буде стояти за себе, за свою землю, за свою державу, за своє майбутнє, тому що то – їхнє майбутнє”, – говорив Леонід Кравчук.

Щоб легітимізувати нову державу та завадити генпрокурору срср оголосити рішення Верховної Ради незаконним, нова влада вирішила провести взимку всеукраїнський референдум щодо проголошення незалежності. На нього винили лише одне питання: “Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України”. 90,32% з 31 891 742 людей проголосували “за” (28 804 071 людина). 

Вже 20 лютого 1992 року Верховна Рада ухвалила нову постанову “Про День незалежності України”.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Фейк: Україна може стати осередком поширення віспи мавп по всій Європі

Лідія Гук Гук Лідія 13:00, 21 Серпня 2024
Колаж Бахмут.IN.UA

Пропагандисти поширюють обкладинку британського видання The Independent, на якій буцімто написано: “Україна може стати переносником Mpox для всієї Європи: українська система охорони здоров’я перевантажена пораненими військовими та не готова до нового глобального виклику.”

Однак, це фейк. На оригінальній обкладинці немає такого напису та зображення лікарні. Натомість розміщено фото підлітків і текст, що стосується британських шкіл

Вірус в Україні: фотофейк від рф

  • Примітка. Mpox (віспа мавп) — це вірусне захворювання, спричинене вірусом мавпячої віспи. Загальними симптомами віспи є шкірний висип або ураження слизових оболонок, які можуть тривати 2–4 тижні, що супроводжуються лихоманкою, головним болем, болями в м’язах, спині, зниженням енергії та збільшенням лімфатичних вузлів. Mpox може передаватися людям через фізичний контакт з інфікованою людиною чи тваринами.

19 серпня пропагандистський Telegram-канал “рука кремля” поширив обкладинку видання за 16.08.2024 з текстом про віспу. До фейкової публікації автор проросійського каналу додав: “Тут з англійських боліт завили, що новомодна віспа мавп може розповзтися по всій Європі через хохлів, які не мають ресурсів займатися епідеміологічною безпекою.”

Ми знайшли оригінал публікації на офіційній сторінці The Independent у Facebook. Однак, на ній абсолютно інший текст: “Учні радіють зростанню успішності у старших класах, але розрив між приватними та державними школами збільшується.” (Students cheer rise in top grades — but gap widens between private and state schools). Також на фоні відсутнє зображення лікарні, натомість розміщена фотографія усміхнених підлітків.

Порівняльне зображення обкладинок / скриншоти

Мавпяча віспа в Україні

У вересні 2022 року в Україні було лабораторно підтверджено перший випадок віспи мавп, після чого фіксувались ще кілька. Станом на 2024 рік не зареєстровано жодного випадку захворювання на Mpox в Україні, — про це заявив генеральний директор Центру громадського здоровʼя Михайло Росада в ефірі телемарафону “Єдині новини”. Також Росада додав, що у випадку погіршення епідемічної ситуації будуть вжиті додаткові заходи, як от вакцинація.  


Немає жодного зареєстрованого летального випадку захворювання на мавпячу віспу в Україні за попередні роки. Управління Європейської комісії з питань готовності та реагування на надзвичайні ситуації у сфері охорони здоровʼя (HERA) у 2023 році вже передало Україні 10 тис. доз вакцини Jynneos проти Mpox. З урахуванням попереднього досвіду, Міністерство охорони здоров’я розуміє, як реагування у разі виявлення вірусу, щоб запобігти його поширенню по всій країні в майбутньому. У державі є всі ресурси для контролю епідеміологічної ситуації в країні, відтак Україна не може бути місцем поширення вірусу в Європі.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Фейк: тільки 20% українців “гуглять” державною мовою

Лідія Гук Гук Лідія 13:00, 20 Серпня 2024
Колаж Бахмут.IN.UA

Від 17 серпня пропагандисти поширюють інфографіку з нібито результатами того, якою мовою українці найчастіше здійснюють пошук у Google. Згідно з нею, 80% “гуглять” російською та 20% українською.

Однак, це – фейк. Результат перевірки однієї фрази не може відображати загальну тенденцію. Також, пошук запиту відбувався у 2022 році, що станом на 2024 рік є неактуальним.

Мова та російська пропаганда

Пошук зображення через Google lens показав, що фейкова світлина вже понад два роки періодично з’являється у російських Telegram-каналах, медіа, форумах, забороненій соцмережі vkontakte та на інших пропагандистських ресурсах. Згідно з пошуком, допис із картинкою вперше був опублікований 2 травня 2022 року на російській блог-платформі live journal від імені користувача “весна героев”. Відтак фейк неодноразово “мігрував” часом, востаннє з’явившись в інфопросторі 17 серпня 2024 року.
Згідно з результатами Google Trends, саме у 2022 році запит “купити квитки” збігався із тими, що поширюють пропагандисти. Однак станом на 2024, коли фейк продовжує активно поширюватись, дані змінились: пошук фрази українською мовою переважає вдвічі.

Результати аналізу Google Trends / скриншоти

Результати пошуку єдиної фрази не може підкріплювати тезу про те, що лише 80% українців “гуглять” російською мовою. Використання цього нібито аргументу є когнітивною хибою – надгенералізація, або ще його називають узагальненням, коли висновки базуються лише на малій  вибірці чи події, що відбулася лише раз. Особливо, коли фраза “купити квиток” згідно з річним звітом Google не є однією з найпопулярніших у 2022 році. Компанія Google не публікувала інформації про те, якою мовою найчастіше здійснювали пошук українці у 2022 році. Існують лише незалежні дослідження на основі аналізу ключових слів, які теж не можуть відображати загальну тенденцію. 

Автори ворожих медіаресурсів зумисне поширюють один і той же фейк протягом років в різні періоди. Крім чергових спроб висміяти українців через мову, вони намагаються видати брехню за дійсність. Ефект ілюзії правди – ще одна когнітивна хиба, якою користуються пропагандисти. Повторювана протягом різних періодів часу інформація, з часом нашому мозку видається правдивою. Навіть якщо текст не містить жодного доказу. 

Тема мови часто порушується українцями в соцмережах. Публікуючи фейки на цю тему, пропагандисти намагаються маніпулювати громадською думкою та викликати конфлікт між українцями. Відтак завжди важливо перевіряти канали надходження інформації та джерела, особливо, якщо тема потенційно може підживлювати ворожнечу.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмут 2013 рік

“Брусничка”, Антимайдан та обстріл прокуратури: яким був Бахмут 10 років тому

Протягом 2013-2014 років Бахмут пережив багато змін і, навіть окупацію. У 2013 бахмутяни приходили дивитися футбольні матчі на реконструйований стадіон “Металург”, а у 2014 місто […]

“Підірвали тисячі споруд”: розвінчуємо відомі міфи про деокупацію Бахмута 5 вересня

5 вересня, Бахмут вшановує день визволення від нацистських окупантів. Так відбувалося щороку: кожен бажаючий міг взяти участь у святкуванні та принести квіти до монумента визволителів. […]

Ким був Василь Стус для Донеччини: розповідь бахмутського історика Микити Безмена

Василь Стус – відомий в Україні та далеко за її межами літературний діяч. Втім, Стус не тільки поет, а ще й письменник, перекладач, прозаїк, літературознавець, […]

День Української мови й писемності

Заборонена буква “ґ” й перша згадка: 15 цікавих фактів про українську мову, які ви не знали

Під час війни для багатьох українська мова стала сакральним символом незламності, важливою частиною життя для тих, хто ідентифікує себе, як громадянина України. Бахмут IN.UA підготував […]

Як в Бахмуті з’явилися вулиця Дніпрової Чайки

В Бахмуті вулиця Воїнів-інтернаціоналістів — отримала назву вулиця Дніпрової Чайки.Дніпрова Чайка – це літературний псевдонім видатної української письменниці Людмили Олексіївни Березіної. Дніпрова Чайка: перейменування вулиць […]

13:00, 31.08.2024 Безмен Микита