У школах Бахмута триває дистанційне навчання. Діти продовжують навчатися онлайн у своїх класах з колишніми вчителями. Наразі продовжують працювати вісім бахмутських шкіл.

Як організоване навчання в бахмутських школах, редакції “Бахмут IN.UA” розповіла начальниця Управління освіти Бахмутської міської ради Оксана Карпець.

Навчання у школах Бахмута

Цьогоріч навчання у школах Бахмута продовжилося в онлайн-форматі. Навчання йде за планом. Зараз бахмутські школярі перебувають на осінніх канікулах, які тривають з 28 жовтня до 3 листопада.

Цього навчального року з 12 бахмутських шкіл працюють 8. Це школи № 2, 5, 7, 10, 11, 12, 18 і 24. Ці навчальні заклади змогли набрати класи і зберегти учнів.

“У цьому навчальному році ми нормально укомплектували заклади освіти, в нас залишилося працювати вісім шкіл. Ті, які втратили контингент, призупинили освітню діяльність. Школи, що продовжують працювати, нормально укомплектовані, в них гарна середня наповнюваність, класи повноцінні. Відтоку учнів наразі немає. Всі, хто планував перехід до інших закладів освіти, зробили це ще до 1 вересня”, — розповідає Оксана Карпець.

Частково вдалося зберегти і персонал шкіл. Діти продовжують навчатися під керівництвом своїх колишніх викладачів.

Навчання для бахмутян у 2025 році

З 1 вересня 2025 року діти-ВПО будуть навчатися очно у школах за місцем свого фактичного перебування. Таке рішення ухвалило Міністерство освіти і науки України. Якщо місць у школах за місцем проживання немає, то дитина може продовжити дистанційне навчання у своїй колишній школі. Однак, дистанційні класи працюватимуть лише за наявності певної кількості дітей.

За словами Оксани Карпець, бахмутські школи ще не готуються до цих нововведень. Причиною цього є те, що від Міносвіти ще немає нормативних документів.

“Коли будуть всі нормативні документи, то ми знатимемо, що і як треба робити далі, як працювати. Зараз Міносвіти створило й організувало безліч комісій, рад для вивчення громадської думки, планування всієї цієї роботи. Тобто, все це ще у процесі. Тому ми вважаємо, що піднімати це питання в колективах шкіл ще завчасно. Вже з початку 2025 року будемо розуміти на що нас націлить міністерство і будемо планувати роботу відповідно до цього”, — зазначила начальниця Управління освіти Бахмутської міської ради.

Нагадаємо, що наразі в Донецькій області тільки розпочали опрацьовувати питання дистанційної роботи шкіл з 1 вересня 2025 року. Поки що сказати точно, яка школа продовжить роботу, а яка призупинить, неможливо. У Департаменті освіти і науки Донецької ОВА припускають, що у другій половині цього навчального року вже стане зрозуміло які школи залишаться на дистанційному форматі, а які призупинять свою роботу. Це питання опрацьовуватимуть спільно з територіальними громадами і колективами шкіл.

Читайте також:

• Скільки шкіл Донеччини призупинили роботу з початку повномасштабної війни: статистика
• Нова шкільна програма “Захист України”: чи працює вона в бахмутських школах
• Чи повинні батьки школярів здавати кошти на школу: відповідь Омбудсмена

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині триває евакуація з прифронтових територій. За словами представника гуманітарної місії “Проліска” Євгена Ткачева, темпи виїзду залишаються нестабільними, а на кількість бажаючих виїхати найсильніше впливає наявність базових комунальних послуг.

Про те, як працюють волонтери під атаками ворожих безпілотників та як місцеві жителі готуються зимувати у багатоповерхівках під обстрілами — читайте у матеріалі Бахмут IN.UA.

Темпи евакуації на Донеччині та що на них впливає

Як розповідає Євген Ткачев, представник гуманітарної місії “Проліска”, евакуація у Донецькій області відбувається хвилями: кількість бажаючих виїхати то стрімко зростає, то так само швидко падає. На цю динаміку впливає низка чинників, але погодні умови, навіть сильні морози, відіграють другорядну роль. Головною причиною для масового виїзду залишається втрата життєво необхідних комунікацій.

“А поки буде газ, поки буде електрика, поки буде вода, то евакуація буде йти, як я кажу, внатяжечку. Тобто звичайними темпами, і похолодання майже ніяк не вплине. А от якщо зникне комуналка, то буде сплеск бажаючих на виїзд. В якомусь районі зникла електрика, вода, і впродовж тижня її не відновлюють — тоді масовий виїзд звідти. Як тільки відремонтували — знов падіння бажаючих виїхати“, — пояснює Євген Ткачев.

Крім того, сплески активності фіксуються після новин про розширення зон примусової евакуації дітей, а також коли військові адміністрації пропонують централізований виїзд до вже підготовлених місць тимчасового проживання (гуртожитків чи санаторіїв).

Безпекова ситуація

Адресна евакуація у зруйнованих містах, таких як Дружківка, наразі майже неможлива. Через зруйновані дороги, газові труби, повалені дерева та вирви від снарядів волонтерам доводиться просити людей самостійно виходити до певних евакуаційних пунктів, зокрема, тих, які знаходяться в інших населених пунктах.

Ситуація значно ускладнилася тим, що російські війська почали інтенсивно обстрілювати різні міста, такі як Краматорськ, серед білого дня. Якщо раніше більшість ударів припадала на нічний час, то зараз, за словами Ткачева, непрогнозовані обстріли відбуваються, коли люди йдуть у магазин, аптеку чи на роботу.

Велику небезпеку становлять ворожі FPV-дрони, які залітають безпосередньо у житлові двори.

“Просто залітають і у двори, і під деревами літають, і шукають собі ціль. Тобто навіть зараз, поки є листя, дерева зовсім не захищають. Позавчора над нашим екіпажем, дякувати Богу, дрон вибухнув у дереві. Поки людей вантажили, він за кілька метрів зверху заплутався в гілках і здетонував“, — розповідає представник “Проліски”.

Незважаючи на складну ситуацію та постійну небезпеку, частина місцевих жителів продовжує готуватися до зими у своїх домівках. Люди утеплюють квартири, забивають вибиті вікна та масово заготовляють дрова.

“Ми бачимо, що люди утеплюються. Евакуюєш з під’їздів, а десь між шостим і сьомим поверхом вже починають складати спиляні дрова, щоб до зими просохли. Тобто люди навіть в багатоповерхівках будуть ставити буржуйки чи якісь пічечки і опалювати себе. Про приватний сектор вже мова не йде, там люди готові“, — констатує Євген Ткачев.

За словами волонтера, встановлення буржуйок у багатоповерхівках стало своєрідним “патерном виживання”, який раніше вже спостерігався у Костянтинівці, Часовому Яру та інших прифронтових містах. Попри це, гуманітарна місія “Проліска” заявляє про готовність збільшити темпи евакуації у разі різкого зростання кількості заявок із настанням холодів.

Читайте також:

Чи оголошена повна евакуація дітей у Краматорську і Слов’янську, які внесені до зони активних бойових дій

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині тривають бойові дії. Найбільше зростання наступальної активності російських військ фіксується на Покровському та Лиманському напрямках, де кількість штурмів суттєво збільшилася. Водночас на Костянтинівському та Слов’янському напрямках спостерігається спад інтенсивності атак.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Що відбувається на фронті Донеччини

За даними Генштабу, найбільшу кількість штурмових дій загалом зафіксовано на Покровському напрямку, де активність армії рф різко зросла. Українські військові зупинили тут 30 атак, що на 10 штурмових дій більше порівняно з попередньою добою. Росіяни намагалися просунутися в районах населених пунктів Світле, Молодецьке та в бік Добропілля, Новогришиного, Сергіївки і Новопавлівки.

На Костянтинівському напрямку інтенсивність боїв дещо знизилася. Тут зафіксовано 22 атаки, що на 3 штурмові дії менше порівняно з минулим днем. Російська армія вела штурмові дії у районах Костянтинівки, Новоселівки, Довгої Балки, Вільного та в бік населених пунктів Кучерів Яр, Золотий Колодязь.

Зростання активності російських військ відбулося на Лиманському напрямку. Українські захисники відбили тут 11 спроб противника вклинитися в оборону, що на 4 атаки більше, ніж минулої доби. Ворог атакував в районах населених пунктів Рідкодуб, Новоселівка, Дробишеве, Лиман та Діброва.

На Слов’янському напрямку фіксується спад кількості штурмів. Противник здійснив 2 штурмові дії поблизу Ямполя та Кривої Луки, що на 1 атаку менше порівняно з попереднім днем.

На Краматорському напрямку інтенсивність атак залишилася на рівні попередньої доби — противник один раз атакував позиції українських військових в районі населеного пункту Юрківка.

Добові втрати російської армії

Протягом доби особовий склад противника зазнав втрат на 1 440 осіб (загиблі та поранені). Росіяни також втратили 1 474 безпілотні літальні апарати оперативно-тактичного рівня, 296 одиниць автомобільної техніки та автоцистерн, а також 21 артилерійську систему.

Окрім цього, знищено:

• 13 бойових броньованих машин;
• 6 наземних робототехнічних комплексів;
• 4 реактивні системи залпового вогню;
• 3 танки;
• 2 засоби протиповітряної оборони;
• 2 одиниці спеціальної техніки.

Нагадаємо, що під час третього етапу наступальної операції “Вівальді” Сили оборони звільнили Нове, Рідкодуб, Катеринівку, Карпівку та Новомихайлівку на Донеччині. За даними Третього армійського корпусу, загалом під контроль України повернули 51 квадратний кілометр території, а від початку наступу — 176 квадратних кілометрів. Російська армія втратила близько 2000 військових, ще понад 250 окупантів потрапили у полон. Одним із ключових здобутків стало село Нове, захоплення якого дозволило українським військовим взяти під контроль стратегічні висоти, оскільки російське командування помилково очікувало головного удару на іншому напрямку.

Читайте також:

Російська армія просунулась поблизу Білицького — DeepState

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!