Загалом, за інформацією Донецької обласної адміністрації, яку редакція отримала у відповідь на запит, налічується понад 30 Робочих груп, Координаційних рад та Комісій при Департаментах та Управліннях обласної адміністрації. 

Скільки представників громадськості, тобто фізичних підприємців, юридичних осіб, а також представників громадських організацій та спілок налічують у цих робочих групах?

Департамент економіки

У Департаменті економіки налічують 10 комісій, рад і робочих груп, а саме:

Регіональна рада підприємців в Донецькій області складається із 34 осіб та має 29 представників та представниць Громадських організацій, ФОПів і товариств з обмеженою відповідальністю.

Координаційна рада з розробки, моніторингу та оцінки результатів реалізації стратегії розвитку області, науково-експертні групи за напрямами стратегічних цілей налічує 18 осіб у складі, без представників та представниць громадського сектору. 

Регіональна комісія з проведення оцінки та попереднього конкурсного відбору інвестиційних програм і проєктів регіонального розвитку, що можуть реалізовуватися коштом державного фонду регіонального розвитку із загального складу у 14 осіб має 6 представників та представниць громадських організацій та спілок.

Міжвідомча Робоча група з питань забезпечення реалізації рішень, спрямованих на підвищення рівня оплати праці та дотримання норм законодавства в частині мінімальної заробітної плати на території Донецької області складається з 18 осіб, без представників та представниць громадськості. 

Конкурсна комісія з відбору проєктів суб’єктів малого і середнього підприємництва має 11 представників та представниць громадськості, а саме ФОПи, товариства з обмеженою відповідальністю, приватних підприємств та громадських організацій з 35 загального складу. 

Обласна тимчасова комісія з питань погашення заборгованості із заробітної плати (грошового забезпечення), пенсій, стипендій та інших соціальних виплат складається з 23 осіб і має 1 представника ради об’єднання роботодавців.

Робоча група з проведення стратегічної екологічної оцінки проєкту стратегії розвитку Донецької області на період до 2027 року та планів заходів з її реалізації, налічує 7 осіб серед яких представник громадської спілки “Екосистема”.

Робоча група з впровадження підходу смартспеціалізації у розробку Стратегії розвитку Донецької області на період до 2027 року та планів заходів з її реалізації складається з 19 осіб, серед яких представники та представниці облдержадміністрації, юридичних осіб, представник громадської спілки, а також товариств з обмеженою відповідальністю: загалом громадськість представляють 7 осіб.

Координаційна група з розробки проєктів Стратегії розвитку Донецької області до 2027 року та плану заходів з її реалізації включає 12 осіб, серед яких голова наглядової ради громадської організації.

Робочі групи з підготовки пропозицій до Стратегії розвитку Донецької області налічують разом 159 осіб, серед яких представники й представниці облдержадміністрації, міських та сільських рад, комунальних підприємств, товариств з обмеженою відповідальністю, міжнародних організацій, юридичних осіб, приватних акціонерних товариств, громадських організацій та спілок:

• Робоча група з економічного розвитку і зайнятості населення: 52 особи серед яких 21 представник/ниці громадського сектору.
• Підвищення спроможності громад надавати якісні послуги населенню: 43 учасники групи з 8 представниками громадськості, серед яких 4 представників/ниць громадських організацій, де 2 представників – ГО “Український Донецький куркуль”.
• Робоча група з людського розвитку:  35 осіб, серед яких 8 представників/ниць громадського сектору.
• Розбудова безпечного суспільства: 29 учасників/ць та 8 з ник представників/ць громадськості. У складі 4 громадські організації, представники/ниці 2 з них – ГО “Український Донецький куркуль”.

Департамент капітального будівництва

У Департаменті капітального будівництва обласної адміністрації на запит журналістів повідомили: “За результатами розгляду в межах компетенції інформуємо, що департамент не є розпорядником запитуваної інформації у розумінні Закону України «Про доступ до публічної інформації»”.

Управління містобудування та архітектури

У складі є 32  представники та представниці облдержадміністрації, військових адміністрацій районів, комунальних підприємств, а також  Донецького національного університету. Представників чи представниць громадського сектору у складі немає.

Департамент екології та природних ресурсів

У Департаменті діє обласна комісія з питань екологічної безпеки, що складається з 18 представників  та представниць облдержадміністрації, ЖКГ, ДСНС, державного геокадастру у Донецькій області. та начальник Краматорської лабораторії спостережень за забрудненням атмосферного повітря Донецького регіонального центру з гідрометеорології

Також у Департаменті створили робочу групу з підготовки пропозицій до проєкту Регіонального плану управління відходами в Донецькій області до 2034 року, у складі групи –  62 представники та представниці облдержадміністрації, районних адміністрацій, Донецького технічного університету, військових адміністрацій. Представників/ць громадських організацій, ФОПів чи юридичних осіб немає у складі групи.  

У комісії з питань здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря та управління якістю атмосферного повітря налічують 63 особи. Серед них: представники та представниці облдержадміністрації, районних, міських та сільських рад. 1 представник громадської організації “Всеукраїнська екологічна ліга”.

Також представниця Маріупольської лабораторії спостережень гідрометеорологічної обсерваторії Донецького регіонального центру метеорології, начальниця відділу охорони навколишнього середовища ТОВ “Енергомашспецсталь”, представниця Краматорської лабораторії спостережень Донецького регіонального центру метеорології, представник НКМЗ (Новокраматорський машинобудівний завод), представник Краматорського феросплавного заводу.

Представники ТОВ “Донбасенерго” Слов’янська ТЕЦ, ДТЕК Курахівська ТЕЦ, Миронівська ТЕЦ, Вуглегірська ТЕЦ, директор “Мирноградвугілля”, представник Добропільське Шахтоуправління, ТОВ “Енергосталь” Курахове. 

У Департамент освіти й науки діє координаційна група з питань освітніх потреб та психологічної підтримки у складі з 15 представників обласної адміністрації, міськрад, методичного центру, громадськість у групі не представлена. 

Департамент охорони здоров’я 

Регіональна координаційна рада з питань громадського здоров’я  налічує 24 особи, серед яких по одному представнику/ці громадських організацій:

• ГО “Донецька обласна організація Союз осіб з інвалідністю”;
• ГО “Фундація підтримки осіб старшого віку”;
• ГО “Покровська районна організація Союз осіб з інвалідністю”;
• обласна ГО “Перемога”;
• ГО “Наша допомога”.

У Координаційній групі з питань медичного реагування є 17 осіб серед яких представники й представниці облдержадміністрації, міських рад, Держспоживслужби, Донецького медичного університету, громадськість не представлена. 

Управління місцевого самоврядування

В Управління місцевого самоврядування налічується 10 груп.

Координаційна група з питань відновлення інфраструктури. У складі є з 20 осіб, крім облдержадміністрації також Донецькоблгаз, ДТЕК, Укрзалізниця без представників чи представниць громадських організацій, підприємців, юридичних осіб чи товариств. 

Координаційна група з питань комплексного відновлення територій, у складі налічують 32 особи без представників чи представниць громадськості. 

Координаційна група з питань економіки при координаційній раді з питань стабілізації ситуації на деокупованих територіях  складається з 19 осіб, де крім облдержадміністрації також підприємства ПриватБанк, Укрпошта, Укрзалізниця без громадськості. 

Координаційна група з питань безпеки, у складі – представники та представниці облдержадміністрації, угрупування “Хортиця”, ДСНС, поліція. Загалом – 15 осіб без участі громадськості.

Координаційна група з питань гуманітарного реагування, у складі якої – 18 осіб без залучення громадськості: представники й представниці облдержадміністрації, Маріупольського дитячого кістковотуберкульозного санаторію.

Координаційна група з питань відновлення роботи органів державної влади, загалом у групі – 17 осіб. Крім представників та представниць облдержадміністрації, Сіверсько-Донецького басейнового управління, також прокуратури, юстиції, представників громадськості немає у складі. 

Координаційна група з питань соціального захисту налічує 11 осіб, серед яких теж немає представників чи представниць громадськості. 

Координаційна група з питань медичного реагування із 17 осіб включає представників та представниць облдержадміністрації, районних адміністрацій, комунальних установ, Донецького медичного університету. 

Координаційна група з питань інформаційної політики налічує 12 осіб, серед яких, крім облдержадміністрації також залучені громадські організації, редактори газет та онлайн-змі, товариства з обмеженою відповідальністю. Загалом, це 5 представників та представниць громадськості. 

У Департаменті  житлово-комунального господарства налічують 2 робочі групи: 

Обласна Робоча група по контролю за ходом підготовки об’єктів житлово-комунального господарства та соціальної сфери до роботи в осінньо-зимовий період 2024-2025 років, у складі 14 осіб, без представників чи представниць громадськості.

Як і у Робочій групі з реалізації прав на житло окремих категорій внутрішньо переміщених осіб та осіб, які виїхали з території України внаслідок збройної агресії російської федерації, при Координаційному центрі підтримки цивільного населення при Донецькій обласній державній адміністрації, де у складі 13 осіб, серед яких представники й представниці облдержадміністрації та військових адміністрацій без залучення громадськості.

Управління сім’ї та молоді

Налічує 1 регіональну Координаційну раду з питань сімейної політики, гендерної рівності, запобігання та протидії домашньому насильству і протидії торгівлі людьми 

У склад Ради входили 19 осіб. Серед них, крім адміністрації також 4 представники й представниці громадських організацій, та гендерних питань ООН. 

Департамент соціального захисту населення облдержадміністрації 

У Департаменті створений Координаційний центр підтримки цивільного населення, що налічує 41 особу, серед яких представники громадської організації, благодійного фонду та обласної організації Червоного Хреста, – разом 3 представники/ниці громадського сектору.

Також Рада з питань соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, де у складі 19 осіб, серед яких 9 представників та представниць громадських організацій. 

Департамент інвестиційно-інноваційного розвитку і зовнішніх відносин

Департамент має Регіональний офіс міжнародного співробітництва Донецької області, де у складі 28 осіб без представників громадськості. 

Наразі не в усіх Робочих групах, Координаційних радах та Комісіях обласної адміністрації представлені голоси громади. Більшість учасників та учасниць робочих груп, рад та комісій — це представники та представниці органів влади обласного та місцевого рівня.

Читайте також:

• Ремонт доріг за 10 млн, меблі та пальне: що потребує фронтовий Торецьк
• “Система не працює, треба змінювати стратегію”: як мають працювати ОМС
• Донецька область у топі по зарплатах посадовців: свіжі дані Мінфіну

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Виїзд з окупованих територій України — це завжди непередбачуваний і часом небезпечний процес. Люди, які хочуть повернутися на підконтрольні території України, мають оформлювати російські документи та проходити численні перевірки від окупантів. Допомогу у виїзді з ТОТ українці можуть отримати від волонтерів громадської організації “Плурітон”, яку очолює бахмутянка Катерина Арісой. Людям надають як консультаційну допомогу, так і організовують маршрути для виїзду.

Як людям допомагають виїжджати з окупації та чи надають підтримку по приїзду в Україну, редакції Бахмут IN.UA розповіла Катерина Арісой — очільниця ГО “Плурітон”.

Виїзд з окупації: як допомагає ГО “Плурітон”

З початку повномасштабного вторгнення в Україні працювали два гуманітарні коридори для українців з тимчасово окупованих територій. Один із них, який працював на Сумщині, припинив роботу через бойові дії в Курській області рф. Тепер єдиним шляхом для в’їзду в Україну з ТОТ є пункт пропуску “Доманове” на українсько-білоруському кордоні у Волинській області.

На цьому пункті пропуску працює гуманітарний центр ГО “Плурітон”. Тут волонтери зустрічають людей та надають їм подальшу допомогу. 

Одним із напрямків роботи ГО “Плурітон” є допомога людям з виїздом із окупованих територій. Волонтери надають і консультації, і безпосередньо організовують виїзд, проробляючи маршрут. 

“Ми надаємо всебічну допомогу людям з тимчасово окупованих територій. Якщо людині потрібен фізичний виїзд, транспорт, то ми це забезпечуємо. А буває так, що людям потрібна виключно консультація. Тоді ми інформуємо, які потрібні документи. Для кожного ми особисто розробляємо безпечний маршрут, адже розробити один для всіх неможливо. Вони відрізняються залежно від місця, де перебуває людина, області, в якій вона знаходиться, залежно від її фізичного стану, здоров’я тощо. Допомагаємо на всіх етапах виїзду”, — розповіла Катерина Арісой.

Для людей, які не мають власного транспорту, організовують трансфер, однак його деталей не розголошують, оскільки транспорт перебуває на окупованій території. Всі деталі обговорюють особисто з людьми, які бажають виїхати.

“Якщо у людини поганий стан здоров’я, ми продумуємо не тільки маршрут, а й транспорт. У деяких випадках можемо забезпечити супровід, якщо у людини його немає. Також можлива медична евакуація, коли людина лежачи їде. Розглядаємо варіанти для різних ситуацій”, — зазначає Катерина Арісой.

Шлях людей з ТОТ пролягає через окуповану територію, Росію та Білорусь. Щоб пройти весь цей шлях, українці мають оформлювати документи російського зразка. По приїзду в Білорусь людей скеровують до українського консульства. Там можна отримати посвідку на повернення, після чого прямувати до українського кордону.

Які виклики є при виїзді з окупації

Наразі найбільше людей, за словами очільниці ГО “Плурітон”, виїжджають з Херсонської та Запорізької областей. З настанням холодів кількість виїжджаючих зменшується, але виїзд людей все одно не припиняється.

Головні виклики виїзду з ТОТ — це довгий шлях і перевірки на російських блокпостах. Бувають випадки, коли росіяни не пропускають людей.

“Ситуація постійно змінюється, але якщо говорити про дані на сьогодні, то зараз найбільше виїздів — це Херсонська область, Запорізька. Але Луганська, Донецька і Крим так само виїжджають. Основні труднощі, з якими стикаються люди, — це, по-перше, довгий шлях. Якщо виїжджає людина старшого віку або людина з поганим станом здоров’я, то їй просто фізично важко витримати цей шлях: їхати, ночувати в дорозі, блокпости проїжджати і проходити всі перевірки на кожному етапі. По-друге, це самі блокпости. Якщо це чоловіки призовного віку, то буває так, що їх не пропускає російська сторона. Але все одно, якщо людина має на меті повернутися, то з нашою допомогою це все можливо”, — зауважила Катерина Арісой.

За словами бахмутянки, виїхати з окупованої території можливо, але з часом тиск окупаційних адміністрацій на мешканців все більший. Щоб виїхати з ТОТ, люди обов’язково мають оформляти російські паспорти. Є обмеження і щодо виїзду дітей.

“Тиск постійно посилюється, постійно вводять нові обмеження, все більше необхідно умов виконати, щоб виїхати. Наприклад, якщо спочатку була примусова паспортизація, то зараз, навпаки, є ситуація, що не всім видають російський паспорт. І це можу бути проблемою, оскільки Білорусь не пускає з боку Росії без російського паспорта. Це обов’язкова умова. Також є дуже багато обмежень для неповнолітніх дітей. Якщо дитина до 18 років без супроводу батьків виїжджає, то має бути письмовий дозвіл від батьків на її виїзд. Також у цьому місяці вийшов новий указ, і всі діти до 14 років мають оформити російський закордонний паспорт, а після 14 років — паспорт громадянина рф. Є багато таких нюансів, і ми консультуємо людей, пояснюємо, які документи мають бути на руках, щоб вони мали можливість виїхати”, — каже Катерина Арісой.

Проблемою є і цифровий тиск на мешканців ТОТ. Людям стає все складніше виходити на зв’язок з підконтрольними Україні територіями через блокування доступу до месенджерів. Крім цього, окупанти відслідковують спілкування людей у мережі, перевіряють телефони й особисті речі. Це відбувається не лише під час виїзду, а й під час перебування на окупованих територіях. Тому людям радять дотримуватись правил цифрової безпеки. 

За словами очільниці ГО “Плурітон”, універсальних порад щодо виїзду з ТОТ немає. Оскільки всі виїзди, якими займається організація, є індивідуальними. Волонтери вивчають кожну ситуацію окремо і дають персональні поради. Серед основних кроків, які можна виділити для всіх — наявність документів російського зразка та впевненість у бажанні виїхати. 

“Наприклад, зараз, поки така погода, я би не радила виїжджати людям старшого віку і людям, які мають проблеми зі здоров’ям, якщо, звісно, немає термінової необхідності. Але якщо цим людям потрібна термінова медична допомога, яку вони не можуть отримати на окупованих територіях, виїзд для них є життєво необхідним”, — каже Катерина Арісой.

Окрім допомоги з виїздом, ГО “Плурітон” також надає підтримку людям по приїзду в Україну. Людей, яких волонтери супроводжували на ТОТ, особисто зустрічають на пункті пропуску “Доманове”. У центрі ГО “Плурітон” всі повернені українці отримують гаряче харчування, чай, гуманітарну допомогу. Якщо потрібно, людям також допомагають з подальшим транспортуванням, пошуком житла і відновленням документів.

Як звернутися до ГО “Плурітон”

Для звернень працює цілодобова гаряча лінія: +380 (68) 937 0000.

Інформацію щодо виїзду та контакти координаторів можна дізнатися у спільноті ГО “Плурітон” за посиланням.

Читайте також:

• Продовжують жити в басейні: окупанти показали, в яких умовах мешкають бахмутяни в Харцизьку
• Як оформити український паспорт дітям із ТОТ?
• Під покровом релігії: як жінок залучають до пропаганди на ТОТ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутська міська військова адміністрація (МВА) оприлюднила звіт щодо роботи зі зверненнями громадян у звітному періоді 2025 року. Згідно зі звітом, бахмутяни, найчастіше зверталися до МВА з питань соцзахисту та щодо соціального захисту та компенсацій за втрачене житло.

Детальніше про те, що турбує бахмутян та з чим вони зверталися до МВА протягом 2025 року — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Статистика звернень до Бахмутської МВА за рік

26 січня 2026 року на сайті Бахмутської МВА з’явився документ “Про підсумки роботи зі зверненнями громадян в Бахмутській міській військовій адміністрації Бахмутського району Донецької області та виконавчих органах Бахмутської міської ради за 2025 рік”. За 2025 рік до Бахмутської МВА звернулися 446 людей. Це на 24,8% менше, ніж за аналогічний період 2024 року, адже тоді було зафіксовано 593 звернення.

Зменшення кількості офіційних звернень посадовці пояснюють переходом на більш оперативні канали комунікації. Це пошта та телефони.

Статистика за формою подання наступна:

• 67% (299 звернень) — усні звернення, отримані через “Пряму лінію” за допомогою телефону;
• 33% (147 звернень) — надійшли засобами електронною поштою.

Загалом вирішили 127 питань, на 301 звернення надали ґрунтовні роз’яснення, 1а 15 запитів наразі перебувають на стадії розгляду.

Що турбує бахмутян

Загалом у зверненнях порушувалося 490 питань різної тематики. Левову частку з них — 51,8% або 254 звернення — становлять питання соціального захисту населення. У цьому контексті пріоритетними були питання надання гуманітарної та матеріальної допомоги — 39% (99 питань) та 36% (91 питання) відповідно.

Також актуальним залишається питання забезпечення соціальним житлом (16% від соціальної тематики). Фахівці надали роз’яснення 40 заявникам щодо законодавчих норм, які регулюють надання житла особам, котрі не можуть самостійно його придбати.

Решта 9% звернень у цій категорії стосувалися відновлення пільг на комунальні послуги, актуалізації даних у реєстрі ветеранів війни, оформлення виплат ВПО та забезпечення засобами реабілітації.

Друге місце за кількістю звернень зайняло питання отримання компенсації за зруйноване житло. До МВА надійшло 117 питань або 24% на відповідну тему від загальної кількості.

Як зазначається у звіті, жителі громади активно звертаються за роз’ясненнями щодо механізмів надання компенсації за пошкоджене та знищене майно. Попри те, що законодавство передбачає відповідні процедури, існування низки умов та обмежень вимагає додаткових консультацій з боку адміністрації.

Третє місце зайняло питання житлово-комунального господарства — 5,7% або 28 питань. Бахмутяни цікавилися:

• постановкою та перебуванням на квартирному обліку;
• ситуацією з боргами за комунальні послуги;
• приватизацією житла.

Сфера охорони здоров’я склала 4,1% (20 питань). Звернення стосувалися забезпечення медикаментами, допомоги у лікуванні та протезуванні, а також роботи МСЕК (встановлення або перегляд групи інвалідності).

Інші 14,4% питань охоплювали теми права власності на землю, дотримання законності, трудових відносин, отримання адміністративних послуг та підтвердження права власності на нерухоме майно.

Читайте також:

“Від того, що у нас прийнятий один закон, у нас завтра не з’явиться величезна кількість пільгового житла”. Закон про житлову політику №12377: що він означає для ВПО та вразливих груп

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!