Загалом, за інформацією Донецької обласної адміністрації, яку редакція отримала у відповідь на запит, налічується понад 30 Робочих груп, Координаційних рад та Комісій при Департаментах та Управліннях обласної адміністрації. 

Скільки представників громадськості, тобто фізичних підприємців, юридичних осіб, а також представників громадських організацій та спілок налічують у цих робочих групах?

Департамент економіки

У Департаменті економіки налічують 10 комісій, рад і робочих груп, а саме:

Регіональна рада підприємців в Донецькій області складається із 34 осіб та має 29 представників та представниць Громадських організацій, ФОПів і товариств з обмеженою відповідальністю.

Координаційна рада з розробки, моніторингу та оцінки результатів реалізації стратегії розвитку області, науково-експертні групи за напрямами стратегічних цілей налічує 18 осіб у складі, без представників та представниць громадського сектору. 

Регіональна комісія з проведення оцінки та попереднього конкурсного відбору інвестиційних програм і проєктів регіонального розвитку, що можуть реалізовуватися коштом державного фонду регіонального розвитку із загального складу у 14 осіб має 6 представників та представниць громадських організацій та спілок.

Міжвідомча Робоча група з питань забезпечення реалізації рішень, спрямованих на підвищення рівня оплати праці та дотримання норм законодавства в частині мінімальної заробітної плати на території Донецької області складається з 18 осіб, без представників та представниць громадськості. 

Конкурсна комісія з відбору проєктів суб’єктів малого і середнього підприємництва має 11 представників та представниць громадськості, а саме ФОПи, товариства з обмеженою відповідальністю, приватних підприємств та громадських організацій з 35 загального складу. 

Обласна тимчасова комісія з питань погашення заборгованості із заробітної плати (грошового забезпечення), пенсій, стипендій та інших соціальних виплат складається з 23 осіб і має 1 представника ради об’єднання роботодавців.

Робоча група з проведення стратегічної екологічної оцінки проєкту стратегії розвитку Донецької області на період до 2027 року та планів заходів з її реалізації, налічує 7 осіб серед яких представник громадської спілки “Екосистема”.

Робоча група з впровадження підходу смартспеціалізації у розробку Стратегії розвитку Донецької області на період до 2027 року та планів заходів з її реалізації складається з 19 осіб, серед яких представники та представниці облдержадміністрації, юридичних осіб, представник громадської спілки, а також товариств з обмеженою відповідальністю: загалом громадськість представляють 7 осіб.

Координаційна група з розробки проєктів Стратегії розвитку Донецької області до 2027 року та плану заходів з її реалізації включає 12 осіб, серед яких голова наглядової ради громадської організації.

Робочі групи з підготовки пропозицій до Стратегії розвитку Донецької області налічують разом 159 осіб, серед яких представники й представниці облдержадміністрації, міських та сільських рад, комунальних підприємств, товариств з обмеженою відповідальністю, міжнародних організацій, юридичних осіб, приватних акціонерних товариств, громадських організацій та спілок:

• Робоча група з економічного розвитку і зайнятості населення: 52 особи серед яких 21 представник/ниці громадського сектору.
• Підвищення спроможності громад надавати якісні послуги населенню: 43 учасники групи з 8 представниками громадськості, серед яких 4 представників/ниць громадських організацій, де 2 представників – ГО “Український Донецький куркуль”.
• Робоча група з людського розвитку:  35 осіб, серед яких 8 представників/ниць громадського сектору.
• Розбудова безпечного суспільства: 29 учасників/ць та 8 з ник представників/ць громадськості. У складі 4 громадські організації, представники/ниці 2 з них – ГО “Український Донецький куркуль”.

Департамент капітального будівництва

У Департаменті капітального будівництва обласної адміністрації на запит журналістів повідомили: “За результатами розгляду в межах компетенції інформуємо, що департамент не є розпорядником запитуваної інформації у розумінні Закону України «Про доступ до публічної інформації»”.

Управління містобудування та архітектури

У складі є 32  представники та представниці облдержадміністрації, військових адміністрацій районів, комунальних підприємств, а також  Донецького національного університету. Представників чи представниць громадського сектору у складі немає.

Департамент екології та природних ресурсів

У Департаменті діє обласна комісія з питань екологічної безпеки, що складається з 18 представників  та представниць облдержадміністрації, ЖКГ, ДСНС, державного геокадастру у Донецькій області. та начальник Краматорської лабораторії спостережень за забрудненням атмосферного повітря Донецького регіонального центру з гідрометеорології

Також у Департаменті створили робочу групу з підготовки пропозицій до проєкту Регіонального плану управління відходами в Донецькій області до 2034 року, у складі групи –  62 представники та представниці облдержадміністрації, районних адміністрацій, Донецького технічного університету, військових адміністрацій. Представників/ць громадських організацій, ФОПів чи юридичних осіб немає у складі групи.  

У комісії з питань здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря та управління якістю атмосферного повітря налічують 63 особи. Серед них: представники та представниці облдержадміністрації, районних, міських та сільських рад. 1 представник громадської організації “Всеукраїнська екологічна ліга”.

Також представниця Маріупольської лабораторії спостережень гідрометеорологічної обсерваторії Донецького регіонального центру метеорології, начальниця відділу охорони навколишнього середовища ТОВ “Енергомашспецсталь”, представниця Краматорської лабораторії спостережень Донецького регіонального центру метеорології, представник НКМЗ (Новокраматорський машинобудівний завод), представник Краматорського феросплавного заводу.

Представники ТОВ “Донбасенерго” Слов’янська ТЕЦ, ДТЕК Курахівська ТЕЦ, Миронівська ТЕЦ, Вуглегірська ТЕЦ, директор “Мирноградвугілля”, представник Добропільське Шахтоуправління, ТОВ “Енергосталь” Курахове. 

У Департамент освіти й науки діє координаційна група з питань освітніх потреб та психологічної підтримки у складі з 15 представників обласної адміністрації, міськрад, методичного центру, громадськість у групі не представлена. 

Департамент охорони здоров’я 

Регіональна координаційна рада з питань громадського здоров’я  налічує 24 особи, серед яких по одному представнику/ці громадських організацій:

• ГО “Донецька обласна організація Союз осіб з інвалідністю”;
• ГО “Фундація підтримки осіб старшого віку”;
• ГО “Покровська районна організація Союз осіб з інвалідністю”;
• обласна ГО “Перемога”;
• ГО “Наша допомога”.

У Координаційній групі з питань медичного реагування є 17 осіб серед яких представники й представниці облдержадміністрації, міських рад, Держспоживслужби, Донецького медичного університету, громадськість не представлена. 

Управління місцевого самоврядування

В Управління місцевого самоврядування налічується 10 груп.

Координаційна група з питань відновлення інфраструктури. У складі є з 20 осіб, крім облдержадміністрації також Донецькоблгаз, ДТЕК, Укрзалізниця без представників чи представниць громадських організацій, підприємців, юридичних осіб чи товариств. 

Координаційна група з питань комплексного відновлення територій, у складі налічують 32 особи без представників чи представниць громадськості. 

Координаційна група з питань економіки при координаційній раді з питань стабілізації ситуації на деокупованих територіях  складається з 19 осіб, де крім облдержадміністрації також підприємства ПриватБанк, Укрпошта, Укрзалізниця без громадськості. 

Координаційна група з питань безпеки, у складі – представники та представниці облдержадміністрації, угрупування “Хортиця”, ДСНС, поліція. Загалом – 15 осіб без участі громадськості.

Координаційна група з питань гуманітарного реагування, у складі якої – 18 осіб без залучення громадськості: представники й представниці облдержадміністрації, Маріупольського дитячого кістковотуберкульозного санаторію.

Координаційна група з питань відновлення роботи органів державної влади, загалом у групі – 17 осіб. Крім представників та представниць облдержадміністрації, Сіверсько-Донецького басейнового управління, також прокуратури, юстиції, представників громадськості немає у складі. 

Координаційна група з питань соціального захисту налічує 11 осіб, серед яких теж немає представників чи представниць громадськості. 

Координаційна група з питань медичного реагування із 17 осіб включає представників та представниць облдержадміністрації, районних адміністрацій, комунальних установ, Донецького медичного університету. 

Координаційна група з питань інформаційної політики налічує 12 осіб, серед яких, крім облдержадміністрації також залучені громадські організації, редактори газет та онлайн-змі, товариства з обмеженою відповідальністю. Загалом, це 5 представників та представниць громадськості. 

У Департаменті  житлово-комунального господарства налічують 2 робочі групи: 

Обласна Робоча група по контролю за ходом підготовки об’єктів житлово-комунального господарства та соціальної сфери до роботи в осінньо-зимовий період 2024-2025 років, у складі 14 осіб, без представників чи представниць громадськості.

Як і у Робочій групі з реалізації прав на житло окремих категорій внутрішньо переміщених осіб та осіб, які виїхали з території України внаслідок збройної агресії російської федерації, при Координаційному центрі підтримки цивільного населення при Донецькій обласній державній адміністрації, де у складі 13 осіб, серед яких представники й представниці облдержадміністрації та військових адміністрацій без залучення громадськості.

Управління сім’ї та молоді

Налічує 1 регіональну Координаційну раду з питань сімейної політики, гендерної рівності, запобігання та протидії домашньому насильству і протидії торгівлі людьми 

У склад Ради входили 19 осіб. Серед них, крім адміністрації також 4 представники й представниці громадських організацій, та гендерних питань ООН. 

Департамент соціального захисту населення облдержадміністрації 

У Департаменті створений Координаційний центр підтримки цивільного населення, що налічує 41 особу, серед яких представники громадської організації, благодійного фонду та обласної організації Червоного Хреста, – разом 3 представники/ниці громадського сектору.

Також Рада з питань соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, де у складі 19 осіб, серед яких 9 представників та представниць громадських організацій. 

Департамент інвестиційно-інноваційного розвитку і зовнішніх відносин

Департамент має Регіональний офіс міжнародного співробітництва Донецької області, де у складі 28 осіб без представників громадськості. 

Наразі не в усіх Робочих групах, Координаційних радах та Комісіях обласної адміністрації представлені голоси громади. Більшість учасників та учасниць робочих груп, рад та комісій — це представники та представниці органів влади обласного та місцевого рівня.

Читайте також:

• Ремонт доріг за 10 млн, меблі та пальне: що потребує фронтовий Торецьк
• “Система не працює, треба змінювати стратегію”: як мають працювати ОМС
• Донецька область у топі по зарплатах посадовців: свіжі дані Мінфіну

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У російській політиці є поняття “регіон-шеф”. Таку назву дають регіонам, які опікуються та допомагають розвиватися економіці інших територій. Система “регіонів-шефів” стала одним із ключових інструментів росії для інтеграції окупованих територій. Оскільки регіони росії стають основними “партнерами” окупантів для так званої відбудови та “покращення” життя на ТОТ.

Бахмут IN.UA розповідає, які регіони рф опікуються окупованими громадами Донеччини.

Коли росія взяла “шефство” над Донеччиною

19 травня 2022 року росія заявила про шефство над територіями так званої “днр” і “лнр”. Таку заяву зробив заступник керівника адміністрації путіна Серій Кірієнко під час марафону “Нові горизонти”. А вже на початку серпня 2022 року пропагандисти звітували, що 39 російських регіонів погодилися допомогти у відновленні окупованих районів Донецької та Луганської областей.

Для допомоги окупованим територіям російські регіони використовують бюджетні кошти та залучають бізнес. Гроші, нібито, направляють на відновлення інфраструктури та соціальних об’єктів.

Примітно, що до повномасштабної війни росія не брала шефство над окупованими територіями. Зараз цей процес є ключовим інструментом для інтеграції окупованих територій до рф, коли регіони росії стають основними “партнерами” для так званої відбудови. Таким чином українські території закріплюють зв’язки з регіонами рф.

Самара і Сніжне

27 травня 2022 року Самарська область рф уклала угоду про співпрацю з містом Сніжне. Це була перша угода, укладена регіоном рф з окупованими територіями України.

Угода передбачала, що Самара допомагатиме відновлювати інфраструктуру і розвивати соціальну сферу в Сніжному. Для робіт на Донеччині залучають добровольців, будівельників, комунальників і лікарів із Самарської області. Вони працюють у Сніжному позмінно.

У 2025 році Самарська область відзвітувала про відновлювальні роботи на 88 об’єктах у Сніжному. Серед них пам’ятники та меморіали, багатоквартирні будинки, школи, дитячі садки та майданчики, заклади охорони здоров’я, дороги, інженерні комунікації та благоустрій територій.

У планах на 2026 рік — будівництво павільйонів на зупинках громадського транспорту та молодіжного центру. Також продовжуються прийоми самарських лікарів у медзакладах міста.

Окрім цього, самарці беруть участь у пропагандистських заходах для молоді. Так у березні 2025 року між молоддю Самари і Сніжного організували телеміст, під час якого обговорювали “значення великої перемоги, героїзм радянського народу та важливість збереження історичної правди”.

За ініціативи “самарських добровльців” у Сніжному організували “Школу молодого пошуковика” для підлітків. Програма включала навчання архівної справи, ексгумаційних робіт, музейного проєктування та інформаційного супроводу пошукової діяльності.

Югра і Макіївка

30 травня 2022 року над окупованою Макіївкою взяв шефство Ханти-Мансійський округ — Югра. Згідно з угодою, Югра має надавати Макіївці допомогу для відновлення економіки, інфраструктури, повернення до мирного життя, реалізації інфраструктурних проєктів.

Протягом трьох років співробітництва, за підтримки Югри в Макіївці, нібито, відремонтували близько 350 об’єктів, 200 з яких — багатоквартирні будинків. У межах співпраці в лікарнях Макіївки регулярно працюють російські лікарі, а діти з Макіївки їздять до літніх таборів за кошти Югри.

Примітно, що проєкти, реалізовані за сприяння Югри містять елементи, які показують зв’язок з регіонами. Наприклад, у травні 2026 року в Макіївці капітально відремонтували сквер “Дев’ятої п’ятирічки”. Але тепер ця зона відпочинку називається Югорський парк.

“У парку, який отримав ім’я нашого регіону, ми поділилися з макіївчанами та гостями міста частиною самобутньої культури Югорської Півночі. Одним із його символів стали фігури мамонтів, створені за образом своїх хантійських братів з Археопарку в столиці автономного округу. Інсталяція отримала назву “Дружба Югри та Макіївки”, — казав під час відкриття парку губернатор Югри Руслан Кухарчук.

В інфопросторі функціонує медіапроєкт “Югра-Макіївка”, який реалізується з весни 2024 року. Його мета — поширювати інформацію про допомогу рф у благоустрої Макіївки.

“Завдяки проекту “Югра-Макіївка” в кілька разів підвищилася впізнаваність Югри як регіона-друга, регіона-брата серед мешканців Макіївки. Під час проведення опитувань та спілкування з макіївчанами ми не зустрічали людей, хто б не знав чи не чув про Югру та допомогу регіону”, — йдеться в описі проєкту.

Серед планів Югри на 2026 рік — ремонт приміщення чергово-диспетчерської служби та концертного залу в Макіївці.

Санкт-Петербург і Маріуполь

1 червня 2022 року Маріуполь і Санкт-Петербург підписали угоду про побратимські зв’язки. За словами псевдомера Маріуполя Антона Кольцова, за чотири роки співпраці петербуржці відновили житлові будинки, модернізували школи та лікарні, оновили соціально-культурні об’єкти, відкрили парки та облаштували двори.

Одним із головних проєктів у Маріуполі, який реалізував Санкт-Петербург, була так звана “відбудова” Маріупольського драматичного театру. На місці колишньої будівлі, яка була знищена російською авіабомбою, росіяни звели нову. Її відкрили у грудні 2025 року.

Скільки людей загинули в будівлі драмтеатру і досі точно невідомо. Звівши нову будівлю, росіяни знищили сліди свого воєнного злочину.

А вже з лютого 2026 року в театрі показують вистави.

“Фахівці з Санкт-Петербурга виконали колосальну, копітку роботу, щоб повернути цій історичній будівлі її колишній вигляд. І ось вперше із закінчення бойових дій 2022 року акторська трупа розпочала репетицію у стінах цього маріупольського храму Мельпомени”, — писали на сторінці театру.

Окрім відбудови, в межах співпраці Маруіполя і Санкт-Петербурга людям насаджують російський устрій життя. Це роблять, переважно, через так звані культурні “обміни” і залучення російських фахівців.

“Між Петербургом та Маріуполем йде обмін досвідом між педагогами, лікарями, проводяться спільні спортивні заходи, організуються поїздки маріупольських школярів до оздоровчих таборів Петербурга. У майбутньому взаємодію міст планують зробити ще системнішою: проводити соціальні, культурні, освітні заходи, які включають обмін знаннями, досвідом, технологіями в різних напрямах. Серед перспективних напрямів – охорона здоров’я, освіта, спорт, інформаційні технології та цифровізація, взаємодія промислових підприємств”, — писали пропагандисти.

Також росіяни звітують про поповнення бібліотечних фондів російською літературою.

Окремо росіяни працюють і з молоддю. Дітей відправляють на відпочинок до Санкт-Петербурга, а на свята дітям видають подарунки від російського регіону.

На 2026 рік петербуржці запланували відновлення трамвайного депо в Маріуполі та ремонт відділу РАГСу.

Сахалін і Шахтарськ

У червні 2022 року Сахалінська область рф взяла шефство над містом Шахтарськ. На початку співробітництва губернатор Сахаліна говорив про намір співпрацювати у соціальній політиці, медицині й освіті. Головним напрямком визначили житлово-комунальне господарство: підготовка будинків та соціальних об’єктів до опалювального сезону, ремонт системи водопостачання.

Через рік, у липні 2023 року, до Шахтарська приїхав голова уряду Сахалінської області. Він доповідав про відновлення понад 120 об’єктів у місті і оглянув незавершені об’єкти.

Разом з представниками “днр” він відвідав один із місцевих магазинів. Там відкрили відділ сахалінських продуктів. На полицях — консерви, напої, рибна продукція. Чи актуальною є доставка продуктів з регіону за 12 тисяч кілометрів — питання відкрите. Але влада “днр” зазначала, що інтерес у покупців є.

Станом на сьогодні Сахалін продовжує роботи в Шахтарську, у фокусі — школи і дитячі садки. На 2026 рік запланована модернізація школи №19 і облаштування залу хореографії у школі №2.

Нижній Новгород і Харцизьк

9 червня 2022 року губернатор Нижегородської області Гліб Нікітін підписав угоду про співпрацю з окупаційною головою Харцизька Вікторією Жуковою. Метою співпраці було відновлення та розвиток комунальної, інженерної, транспортної інфраструктури. Для проведення робіт російський регіон відправив до Харцизька необхідну техніку.

Станом на сьогодні фахівці з Нижегородської області продовжують роботу в комунальній сфері. Зокрема, російські комунальники допомагають ліквідувати аварії на системах водозабезпечення і водовідведення. У червні міністерство будівництва, архітектури і ЖКГ в “днр” звітувало, що нижегородські комунальники ліквідували 180 аварій на водопровідних та каналізаційних мережах. Роботи проводили в селищах Зуївка та Заріччя, а також у Зугресі. Вони ліквідували пориви та стабілізували подачу води мешканцям.

Також цьогоріч росіяни проводять ремонт у місцевій лікарні. Там оновлюють неврологічне відділення і амбулаторію.

Окрім цього, проводять роботи в Іловайську, який входить до складу міського округу. Там оновлюють тротуари.

Також запланований ремонт доріг у селищі Гірське.

Хабаровськ і Дебальцеве

Наприкінці червня 2022 року було підписано угоду між урядом Хабаровського краю з окупаційною адміністрацією Дебальцевого. Документ передбачав будівництво та ремонт об’єктів, співпрацю в освіті, охороні здоров’я, культурі і соцзахисті.

Одним із перших об’єктів, на яких почали роботи, був пам’ятник “Пагорб бойової слави”, присвячений героям Другої світової війни. Роботи з відновлення приурочили до дня росії.

Серед відновлених об’єктів — детячий садок “Ладушки”, міська бібліотека, центр дитячої та юнацької творчості. Особливо пишається Хабаровськ відновленою школою №2. Окрім приміщень для учнів, тут облаштували експозицію, присвячену військовим частинам Хабаровського края, які беруть участь у війні в Україні.

За словами учасника робочої групи з відновлення Дебальцевого, у плані робіт до 2030 року є 67 об’єктів. У 2026 році заплановані роботи на 10 об’єктах: капітальний ремонт двох багатоквартирних будинків, ремонт доріг, зведення фізкультурно-оздоровчого комплексу “Локомотив”.

Ленінградська область і Єнакієве

У червні 2022 року Ленінградська область взяла шефство над Єнакієвим. Протягом 2022 року росіяни пробурили в місті 20 скважин, у 16 з них знайшли воду. Кількома траншами відправили в місто 10 трамваїв. Серед планів на 5 років — оновлення всіх міських шкіл і приведення їх до російських стандартів.

Окремо Ленінградська область працює над відновленням пам’ятників. Зокрема, у 2026 році відновили 7 меморіалів, присвячених героям Другої світової війни.

Також у планах на 2026 рік — відновлення молодіжного центру та стадіон на території ліцею інформаційних технологій.

Приморський край і Торез

Влітку 2022 року Приморський край рф взяв шефство над Торезом. За результатами робіт у Торезі 2024 року Приморський край отримав відзнаку на федеральному рівні рф. Її вручили за відновлення соціально важливих об’єктів: школи мистецтв, клуб імені Пушкіна, ДЮСШ, будівлю виборчої комісії, школи №7, чотири ділянки автомобільних доріг. Також за підтримки Приморського краю в Торезі ремонтували водоводи та каналізаційні мережі.

Окрім відбудови, росіяни реалізують проєкти для популяризації Приморського краю серед місцевого населення. У 2025 році в місто поставляли посилки із символікою Приморського краю: футболки, світшоти, термочашки, альбоми, сувеніри та журнали про туристичні місця росії. Також у Торезі проводили фотовиставку робіт приморських фотографів. Таким чином місцеве населення долучали до культури регіону.

Якутія і Докучаєвськ

З лютого 2024 року Республіка Саха (Якутія) є регіоном-шефом для Докучаєвська. Росіяни звітували, що за рік співпраці відремонтували школи, дитячі садки та медзаклади, відновили комунікації та впорядкували громадські простори. Особливу увагу якути приділяли так званій підтримці місцевих жителів. Для них організували гуманітарні поставки, а також проводили культурні та освітні обміни.

У Докучаєвську активно насаджують культ дружби між регіонами через культуру. Книги і сувеніри поставляють у межах співпраці так званих “жіночих рад” Якутії та Докучаєвська.

“З моменту початку шефства у жителів Докучаєвська з’явився природний інтерес до культури та традицій Якутії. За ініціативи активних жінок Алдану (ред. місто в Якутії) до міста почали надсилати посилки з книгами та сувенірами. У міській бібліотеці Докучаєвська було створено етнокутник, де тепер зберігаються якутські сувеніри та література про нашу республіку. Саме книги стали важливою сполучною ланкою між жінками Якутії та Докучаєвська”, — зазначала координаторка проєкту “Жіночий рух єдиної росії” в Якутії.

Якути беруть активну участь в оновленні бібліотечних фондів Докучаєвська. Туди привозять російську літературу, в тому числі історичну.

“Сьогодні важливо поповнювати бібліотечні фонди книгами, у тому числі з різних регіонів російської федерації. Це дозволяє мешканцям нових територій не тільки відновити доступ до якісної літератури, а й дізнатися більше про нашу неосяжну Батьківщину, її культуру, традиції та історію”, — зазначав Дмитро Паньков, координатор програми “Розвиток нових регіонів” у Якутії.

Допомагають якути і в комунальній сфері. У січні 2026 року голова уряду “днр” Андрій Чертков зауважував, що велику роль у проходженні осінньо-зимового періоду в Докучаєвську відіграють якутські комунальники.

У 2026 році Якутія обіцяє завершити відновлювані роботи в Будинку дитячої та юнацької творчості та молодіжному центрі Докучаєвська, а також провести ремонт тротуарів. Окрім цього, якути проводять роботи в Оленівці, яка входить до складу міського округу. Там вони планують провести капітальний ремонт школи №2.

Влітку за сприяння Якутії діти з Докучаєвська мають поїхати на відпочинок в одну з баз на Азовському узбережжі.

Смоленськ і Мангуш

З 2022 року Смоленськ є регіоном-шефом для селища Мангуш у Маріупольському районі. Допомога селищу полягає в заходах для молоді і залученні дітей у російський культурний простір.

Так, у 2025 році Смоленська область закупила для школярів Мангуша понад 10 тисяч російських підручників. Ця робота продовжується і у 2026 році.

Регулярно для дітей у Мангуші влаштовують віртуальні зустрічі зі смоленською молоддю. Вони знайомляться з культурою, традиціями та історією своїх регіонів. Також дітям показують фільми пропагандистського спрямування.

Також для молоді запустили проєкт “Добро.рф”. Він полягає у залученні дітей до волонтерства.

Попри заяви про відбудову, система російських регіонів-шефів виходить далеко за межі ремонту будинків чи комунальної інфраструктури. Аналіз показує, що поряд із дорогами, школами та лікарнями значну увагу приділяють відновленню пам’ятників і меморіалів, насамперед пов’язаних із Другою світовою війною. Такі об’єкти стають частиною нав’язування російської історичної пам’яті на окупованих територіях.

Примітно, що росіян залучають і до найпростіших робіт, наприклад усунення аварій. Це доводить, що окупаційна влада неспроможна самостійно керувати територіями та має брак власних спеціалістів.

Не менш важливою складовою є культурна та інформаційна інтеграція. Регіони-шефи відкривають у містах локації зі своєю символікою, передають книги, знайомлять жителів із власними традиціями, організовують обміни між школярами, телемости, дитячі табори та спільні культурні заходи. У пропагандистських матеріалах самі російські чиновники називають такі регіони “братніми” або “дружніми”, наголошуючи на нібито історичних зв’язках з окупованими містами.

Таким чином, модель шефства виконує одразу кілька функцій. Вона не лише забезпечує фінансування окремих проєктів на окупованих територіях, а й поступово інтегрує їх у російський політичний, культурний та інформаційний простір. Через інфраструктурні проєкти, гуманітарні програми, освіту та культуру кремль намагається закріпити довгостроковий зв’язок між окупованими громадами Донеччини та конкретними регіонами рф, формуючи у місцевого населення уявлення про їхню дружбу, спільну історію та спільне майбутнє.

Водночас показово, що система шефства поширюється лише на території, які росія окупувала після 2014 року або захопила на початку повномасштабного вторгнення. Міста, які повністю зруйновані російською армією, регіонів-шефів не отримують, адже росія використовує цю модель лише там, де може демонструвати процес “відбудови”.

Сподобався матеріал? Ми створюємо такі тексти завдяки підтримці наших читачів. Приєднуйтеся до спільноти Бахмут IN.UA — це допомагає нам і надалі розповідати історії людей, документувати події та працювати для бахмутян. Стати учасником спільноти.

Читайте також:

• Хто на окупованій Донеччині ухвалює рішення щодо компенсацій: перелік імен і посад
• У “днр” заговорили про відбудову Бахмута: у 2026 році обіцяють розробити генплан
• Окупанти пропонують іпотеку для заселення Бахмута, Соледара та Часового Яру

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Більше ніж, три роки тому росіяни окупували Бахмут, назвавши це “звільненням”. Однак, ватажок “днр” денис пушилін ще в 2023 році вказав, що місто відновлять. Але минули роки, і ці обіцянки так і залишилися телевізійною картинкою. Бахмут досі лежить у руїнах. За супутниковими оцінками, у Бахмуті зруйновано 97% багатоповерхових будинків. До повномасштабного вторгнення тут проживало близько 70 тисяч людей. Станом на 2026 рік постійного цивільного населення в місті фактично немає. Бахмут перетворився з одного з найбільших міст на зону військової присутності росіян, їх базу.  Та, історія Бахмута насправді не є винятком. Подібна ситуація склалася і в Соледарі, який росія називала стратегічним через соляні шахти та промисловість. Однак замість масштабної відбудови міста отримали невизначене майбутнє. Це показує важливу річ: росія може окупувати територію, але це не означає, що вона готова зробити її “своєю”. А на додаток про брак довіри до людей на ТОТ були, ключові рішення на тій же окупованій Донеччині ухвалюють люди, які приїхали сюди з росії.

Більше про це, читайте в матеріалі Бахмут IN.UA

Окупованою Донеччиною керують росіяни

Однією з ознак того, що Росія не сприймає новоокуповані території як повноцінну частину власної держави, є кадрова політика. Попри риторику про “повернення додому”, ключові посади, як от посади мерів або міністрів, в окупаційних адміністраціях часто отримують не місцеві жителі, а люди, яких направляють з росії або з окупованих з 2014 року територій. Місцевим колаборантам відводять другорядні ролі, а стратегічні рішення контролюються Кремлем. Це характерна модель колоніального управління, де центр не довіряє населенню захопленої території.

Таблиця. Хто керує окупованими містами Донеччини / або дотичний до головних управлінь/міністерств

ПІБ	Посада	Походження
Антон Кольцов	В.о мера Маріуполя	Череповець, Вологодська область
Зінченко Костянтин	голова окупаційної адміністрації Волноваського району; (зокрема, Волноваха та Вугледар)	Зугрес, Донецької області
Олексій Муратов	лобією питання компенсації за житло бахмутянам, де факто росія взагалі не призначила окупаційну адміністрацію в Бахмуті	Курськ, Курська область
Дмитро Шевченко	займається питанням окупованої Авдіївки, так само як в Бахмуті, тут не створили окупаційну адміністрацію	Олександро-Калинове, Донецька область
Наталя Климович	очолює окупаційну адміністрацію Світлодарська	Світлодарськ, Донецька область
Євгеній Солнцев	голова правління “днр” з 2023 до 2025 року	Воронеж, російська федерація
Олександр Костомаров	Перший заступник керівника адміністрації “днр”, контролює внутрішню політику на окупованих територіях	Челябінськ, російська федерація
Андрій Чортков	Голова Уряду “днр” з 2025 року	Шатки, російська федерація
Дмитро Шмелев	Міністр доходів і зборів “днр”	Геленджик, російська федерація

Тобто, росія декларує інтеграцію “нових регіонів”, але фактично створює вертикаль влади, де мешканці окупованих територій не є повноправними учасниками процесу ухвалення рішень. 

Навіть лояльність не гарантує ставлення як до “своїх” 

Ще одним доказом того, що мешканці окупованих територій так і не стали для росії “своїми”, є історія з компенсаціями за зруйноване житло. Протягом кількох років окупаційна влада заявляє про виплати бахмутянам та жителям інших окупованих сіл Бахмутського району. Однак на практиці люди стикаються з бюрократією, відсутністю чітких правил і взаємозаперечними рішеннями різних відомств. Бахмутяни, які залишилися на тимчасово окупованих територіях, неодноразово скаржилися, що не можуть навіть подати документи на компенсацію, а про самі виплати дізнаються лише з повідомлень російських пропагандистських каналів.

Показово, що у 2025 році мешканці Бахмута та Авдіївки були змушені записати колективне звернення до ватажка так званої “днр” Дениса Пушиліна. Люди вимагали пояснити, як отримати компенсацію за зруйноване житло. У відповідь окупаційна адміністрація пропонувала громадянам їхати до самого Бахмута, щоб підтвердити факт руйнування будинку, хоча місто залишається небезпечним для перебування цивільних.

Ще більш показовою стала історія мешканців Бахмута, які поїхали днями до Москви з вимогою надати компенсації. Біля адміністрації президента РФ їх затримали російські силовики. За словами самих бахмутян, до них ставилися принизливо, а один із силовиків порівняв людей із собаками. Цей випадок став символічним: навіть ті люди, які залишилися в окупації, або прийняли її правила, не отримали ані обіцяної підтримки, ані поваги. Для російської системи вони залишаються “мешканцями території”, а не повноцінними громадянами. При цьому сама окупаційна адміністрація вже фактично визнавала, що реальних виплат за зруйноване житло у Бахмуті немає. Під час публічних зустрічей чиновники заявляли, що місто належить до територій без сформованої адміністрації, а тому рішення щодо компенсацій ухвалюються не на місці, а через міжвідомчі структури. Це означає, що навіть через три роки після захоплення міста Росія так і не створила механізму підтримки людей, чиї домівки були знищені війною.

Показово й те, що у червні 2026 року окупанти відзвітували про розгляд лише 156 заяв на компенсації від мешканців усього так званого Артемівського муніципального округу, до якого входять понад 70 населених пунктів.

Відбудова, яка постійно відкладається

За три роки окупації Бахмута російські чиновники та пропагандисти неодноразово оголошували про плани відновлення міста. У різні роки вони заявляли про створення нових робочих місць, відродження промисловості, розробку генерального плану та навіть залучення нових мешканців.

Втім, кожна нова заява лише відкладала реальну відбудову на майбутнє. Показово, що навіть у 2026 році окупаційна влада не має затвердженого генерального плану відбудови Бахмута. Спочатку окупанти заявляли, що місто відновлюватимуть після завершення бойових дій, потім перенесли ці плани на 2025 рік, а згодом — на 2026-й. За три роки після захоплення місто так і не отримало ані програми відновлення, ані реального фінансування. Більше того, окупанти навіть не створили в Бахмуті окремої повноцінної адміністрації. Питання міста розподілені між різними структурами “днр”, що ще раз показує: Кремль не має чіткого бачення його майбутнього.

Бахмут IN.UA неодноразово фіксував ці заяви окупантів. Так, Денис Пушилін заявляв, що нібито саме українські військові заважають відновленню Бахмута та Соледара. Водночас окупаційна влада повідомляла про підготовку генерального плану міста, хоча конкретні терміни реальної відбудови так і не були названі.

Ще однією обіцянкою стало створення 15 тисяч робочих місць у Бахмуті. Окупанти також заявляли про розвиток промисловості, який мав би привабити до міста нових мешканців. Однак жодних підтверджень реалізації цих планів немає. Натомість фото та відео з міста демонструють іншу картину: зруйновані квартали, відсутність цивільної інфраструктури та поодиноку присутність людей.

Соледар, який перестав бути пріоритетом

Схожа доля спіткала й Соледар. Після його захоплення російські медіа наголошували на стратегічному значенні міста. Насамперед через соляні шахти, які до повномасштабного вторгнення були одним із символів міста та важливим підприємством регіону. Проте через три роки окупації Соледар залишається практично зруйнованим. Його майбутнє залишається невизначеним навіть у заявах самих окупантів. Фактично Росія не запропонувала для міста жодної зрозумілої моделі розвитку. Масштабної відбудови немає, а значна частина інфраструктури досі не відновлена.

Приклад Бахмута і Соледара насправді показує ще одну важливу закономірність. Росія не відбудовує всі окуповані території однаково. Найбільші ресурси спрямовуються туди, де Кремль бачить стратегічний або пропагандистський інтерес. Саме тому значні кошти вкладаються у Маріуполь, який має вихід до Азовського моря та є важливим логістичним центром. Натомість міста, повністю зруйновані війною і менш важливі з точки зору економіки чи пропаганди, опиняються на другому плані.

Бахмут є яскравим прикладом такого підходу. Росія витратила величезні ресурси на його захоплення, але після цього фактично залишила місто у стані руїн.

Водночас окупаційна влада продовжує створювати образ майбутнього процвітання, зокрема тими ж заявами про створення робочих місць в Бахмуті. Йшлося нібито про 15 тисяч вакансій на підприємствах. Проте кожна нова обіцянка дедалі більше контрастує з реальністю. Місцеві мешканці, які намагаються повернутися до Бахмута чи Соледара, стикаються з обмеженнями, відсутністю житла та базових умов для життя. Самі окупанти визнають, що повернення населення залишається проблемою.

Через три роки після захоплення Бахмут так і не став “новим російським містом”. Соледар також не перетворився на історію успіху. І саме в цьому полягає головний парадокс російської окупації. Росія може змінити прапори, перейменувати вулиці та створити нові адміністрації. Але вона не може змусити місто жити, бо це не просто територія на карті.

Читайте також:

“Нас порівняли з собаками”: як жителів Бахмута затримали біля Адміністрації президента рф через вимоги компенсацій

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!