Загалом, за інформацією Донецької обласної адміністрації, яку редакція отримала у відповідь на запит, налічується понад 30 Робочих груп, Координаційних рад та Комісій при Департаментах та Управліннях обласної адміністрації. 

Скільки представників громадськості, тобто фізичних підприємців, юридичних осіб, а також представників громадських організацій та спілок налічують у цих робочих групах?

Департамент економіки

У Департаменті економіки налічують 10 комісій, рад і робочих груп, а саме:

Регіональна рада підприємців в Донецькій області складається із 34 осіб та має 29 представників та представниць Громадських організацій, ФОПів і товариств з обмеженою відповідальністю.

Координаційна рада з розробки, моніторингу та оцінки результатів реалізації стратегії розвитку області, науково-експертні групи за напрямами стратегічних цілей налічує 18 осіб у складі, без представників та представниць громадського сектору. 

Регіональна комісія з проведення оцінки та попереднього конкурсного відбору інвестиційних програм і проєктів регіонального розвитку, що можуть реалізовуватися коштом державного фонду регіонального розвитку із загального складу у 14 осіб має 6 представників та представниць громадських організацій та спілок.

Міжвідомча Робоча група з питань забезпечення реалізації рішень, спрямованих на підвищення рівня оплати праці та дотримання норм законодавства в частині мінімальної заробітної плати на території Донецької області складається з 18 осіб, без представників та представниць громадськості. 

Конкурсна комісія з відбору проєктів суб’єктів малого і середнього підприємництва має 11 представників та представниць громадськості, а саме ФОПи, товариства з обмеженою відповідальністю, приватних підприємств та громадських організацій з 35 загального складу. 

Обласна тимчасова комісія з питань погашення заборгованості із заробітної плати (грошового забезпечення), пенсій, стипендій та інших соціальних виплат складається з 23 осіб і має 1 представника ради об’єднання роботодавців.

Робоча група з проведення стратегічної екологічної оцінки проєкту стратегії розвитку Донецької області на період до 2027 року та планів заходів з її реалізації, налічує 7 осіб серед яких представник громадської спілки “Екосистема”.

Робоча група з впровадження підходу смартспеціалізації у розробку Стратегії розвитку Донецької області на період до 2027 року та планів заходів з її реалізації складається з 19 осіб, серед яких представники та представниці облдержадміністрації, юридичних осіб, представник громадської спілки, а також товариств з обмеженою відповідальністю: загалом громадськість представляють 7 осіб.

Координаційна група з розробки проєктів Стратегії розвитку Донецької області до 2027 року та плану заходів з її реалізації включає 12 осіб, серед яких голова наглядової ради громадської організації.

Робочі групи з підготовки пропозицій до Стратегії розвитку Донецької області налічують разом 159 осіб, серед яких представники й представниці облдержадміністрації, міських та сільських рад, комунальних підприємств, товариств з обмеженою відповідальністю, міжнародних організацій, юридичних осіб, приватних акціонерних товариств, громадських організацій та спілок:

• Робоча група з економічного розвитку і зайнятості населення: 52 особи серед яких 21 представник/ниці громадського сектору.
• Підвищення спроможності громад надавати якісні послуги населенню: 43 учасники групи з 8 представниками громадськості, серед яких 4 представників/ниць громадських організацій, де 2 представників – ГО “Український Донецький куркуль”.
• Робоча група з людського розвитку:  35 осіб, серед яких 8 представників/ниць громадського сектору.
• Розбудова безпечного суспільства: 29 учасників/ць та 8 з ник представників/ць громадськості. У складі 4 громадські організації, представники/ниці 2 з них – ГО “Український Донецький куркуль”.

Департамент капітального будівництва

У Департаменті капітального будівництва обласної адміністрації на запит журналістів повідомили: “За результатами розгляду в межах компетенції інформуємо, що департамент не є розпорядником запитуваної інформації у розумінні Закону України «Про доступ до публічної інформації»”.

Управління містобудування та архітектури

У складі є 32  представники та представниці облдержадміністрації, військових адміністрацій районів, комунальних підприємств, а також  Донецького національного університету. Представників чи представниць громадського сектору у складі немає.

Департамент екології та природних ресурсів

У Департаменті діє обласна комісія з питань екологічної безпеки, що складається з 18 представників  та представниць облдержадміністрації, ЖКГ, ДСНС, державного геокадастру у Донецькій області. та начальник Краматорської лабораторії спостережень за забрудненням атмосферного повітря Донецького регіонального центру з гідрометеорології

Також у Департаменті створили робочу групу з підготовки пропозицій до проєкту Регіонального плану управління відходами в Донецькій області до 2034 року, у складі групи –  62 представники та представниці облдержадміністрації, районних адміністрацій, Донецького технічного університету, військових адміністрацій. Представників/ць громадських організацій, ФОПів чи юридичних осіб немає у складі групи.  

У комісії з питань здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря та управління якістю атмосферного повітря налічують 63 особи. Серед них: представники та представниці облдержадміністрації, районних, міських та сільських рад. 1 представник громадської організації “Всеукраїнська екологічна ліга”.

Також представниця Маріупольської лабораторії спостережень гідрометеорологічної обсерваторії Донецького регіонального центру метеорології, начальниця відділу охорони навколишнього середовища ТОВ “Енергомашспецсталь”, представниця Краматорської лабораторії спостережень Донецького регіонального центру метеорології, представник НКМЗ (Новокраматорський машинобудівний завод), представник Краматорського феросплавного заводу.

Представники ТОВ “Донбасенерго” Слов’янська ТЕЦ, ДТЕК Курахівська ТЕЦ, Миронівська ТЕЦ, Вуглегірська ТЕЦ, директор “Мирноградвугілля”, представник Добропільське Шахтоуправління, ТОВ “Енергосталь” Курахове. 

У Департамент освіти й науки діє координаційна група з питань освітніх потреб та психологічної підтримки у складі з 15 представників обласної адміністрації, міськрад, методичного центру, громадськість у групі не представлена. 

Департамент охорони здоров’я 

Регіональна координаційна рада з питань громадського здоров’я  налічує 24 особи, серед яких по одному представнику/ці громадських організацій:

• ГО “Донецька обласна організація Союз осіб з інвалідністю”;
• ГО “Фундація підтримки осіб старшого віку”;
• ГО “Покровська районна організація Союз осіб з інвалідністю”;
• обласна ГО “Перемога”;
• ГО “Наша допомога”.

У Координаційній групі з питань медичного реагування є 17 осіб серед яких представники й представниці облдержадміністрації, міських рад, Держспоживслужби, Донецького медичного університету, громадськість не представлена. 

Управління місцевого самоврядування

В Управління місцевого самоврядування налічується 10 груп.

Координаційна група з питань відновлення інфраструктури. У складі є з 20 осіб, крім облдержадміністрації також Донецькоблгаз, ДТЕК, Укрзалізниця без представників чи представниць громадських організацій, підприємців, юридичних осіб чи товариств. 

Координаційна група з питань комплексного відновлення територій, у складі налічують 32 особи без представників чи представниць громадськості. 

Координаційна група з питань економіки при координаційній раді з питань стабілізації ситуації на деокупованих територіях  складається з 19 осіб, де крім облдержадміністрації також підприємства ПриватБанк, Укрпошта, Укрзалізниця без громадськості. 

Координаційна група з питань безпеки, у складі – представники та представниці облдержадміністрації, угрупування “Хортиця”, ДСНС, поліція. Загалом – 15 осіб без участі громадськості.

Координаційна група з питань гуманітарного реагування, у складі якої – 18 осіб без залучення громадськості: представники й представниці облдержадміністрації, Маріупольського дитячого кістковотуберкульозного санаторію.

Координаційна група з питань відновлення роботи органів державної влади, загалом у групі – 17 осіб. Крім представників та представниць облдержадміністрації, Сіверсько-Донецького басейнового управління, також прокуратури, юстиції, представників громадськості немає у складі. 

Координаційна група з питань соціального захисту налічує 11 осіб, серед яких теж немає представників чи представниць громадськості. 

Координаційна група з питань медичного реагування із 17 осіб включає представників та представниць облдержадміністрації, районних адміністрацій, комунальних установ, Донецького медичного університету. 

Координаційна група з питань інформаційної політики налічує 12 осіб, серед яких, крім облдержадміністрації також залучені громадські організації, редактори газет та онлайн-змі, товариства з обмеженою відповідальністю. Загалом, це 5 представників та представниць громадськості. 

У Департаменті  житлово-комунального господарства налічують 2 робочі групи: 

Обласна Робоча група по контролю за ходом підготовки об’єктів житлово-комунального господарства та соціальної сфери до роботи в осінньо-зимовий період 2024-2025 років, у складі 14 осіб, без представників чи представниць громадськості.

Як і у Робочій групі з реалізації прав на житло окремих категорій внутрішньо переміщених осіб та осіб, які виїхали з території України внаслідок збройної агресії російської федерації, при Координаційному центрі підтримки цивільного населення при Донецькій обласній державній адміністрації, де у складі 13 осіб, серед яких представники й представниці облдержадміністрації та військових адміністрацій без залучення громадськості.

Управління сім’ї та молоді

Налічує 1 регіональну Координаційну раду з питань сімейної політики, гендерної рівності, запобігання та протидії домашньому насильству і протидії торгівлі людьми 

У склад Ради входили 19 осіб. Серед них, крім адміністрації також 4 представники й представниці громадських організацій, та гендерних питань ООН. 

Департамент соціального захисту населення облдержадміністрації 

У Департаменті створений Координаційний центр підтримки цивільного населення, що налічує 41 особу, серед яких представники громадської організації, благодійного фонду та обласної організації Червоного Хреста, – разом 3 представники/ниці громадського сектору.

Також Рада з питань соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, де у складі 19 осіб, серед яких 9 представників та представниць громадських організацій. 

Департамент інвестиційно-інноваційного розвитку і зовнішніх відносин

Департамент має Регіональний офіс міжнародного співробітництва Донецької області, де у складі 28 осіб без представників громадськості. 

Наразі не в усіх Робочих групах, Координаційних радах та Комісіях обласної адміністрації представлені голоси громади. Більшість учасників та учасниць робочих груп, рад та комісій — це представники та представниці органів влади обласного та місцевого рівня.

Читайте також:

• Ремонт доріг за 10 млн, меблі та пальне: що потребує фронтовий Торецьк
• “Система не працює, треба змінювати стратегію”: як мають працювати ОМС
• Донецька область у топі по зарплатах посадовців: свіжі дані Мінфіну

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Донецьку під керівництвом окупантів працює Донецький національний університет економіки та торгівлі імені Михайла Туган-Барановського. Він розташований у захопленій будівлі університету, який у 2014 році релокувався до Кривогу Рогу. З серпня 2014 року захопленим навчальним закладом керує Світлана Дрожжина, яка до окупації Донецька працювала проректоркою з виховної роботи.

Що відомо про Світлану Дрожжину і її роль в освіті на ТОТ? Редакція зібрала досьє.

Світлана Дрожжина, біографія

Світлана Дрожжина народилася 24 грудня 1969 року. Її біографії немає у відкритих джерелах інформації. Звідки вона родом і яку освіту отримувала, невідомо.

Про професійний шлях Світлани Дрожжиної відомо лише з її слів. В інтерв’ю у межах пропагандистського проєкту “Жінки Донбасу” вона розповіла, що першим її місцем роботи була школа. Спочатку працювала вчителькою молодших класів, а згодом потім — вчителькою історії та правознавства.

До педагогічного колективу Донецького національного університету економіки та торгівлі долучилася у 2001 році. За її словами, її запросили до роботи в університеті. Спочатку Дрожжина була викладачкою правових дисциплін. За деякий час стала деканом і завідувачкою однієї з кафедр. У 2014 році обіймала посаду проректорки з виховної роботи.

Як Світлана Дрожжина стала ректоркою

З початком війни на сході України тодішній ректор ДонНУЕТ Олександр Шубін ухвалив рішення про переїзд навчального закладу. Від 3 листопада 2014 року Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського офіційно проводив освітню діяльність у місті Кривий Ріг. У квітні 2024 року ДонНУЕТ реорганізували шляхом приєднання до Криворізького національного університету.

У цей час окупанти захопили будівлю Донецького національного університету. Світлана Дрожжина розповідає, що тоді стало питання щодо переведення університету в статус “республіканського”. Хто керував цим процесом, вона не уточнює.

Коли окупанти захопили університет, керівництво навчального закладу виїхало. З керівного складу в Донецьку залишилась лише одна проректорка — Світлана Дрожжина. У серпні 2014 року так званий “міністр освіти днр” на зборах трудового колективу призначив її ректоркою.

У своїй риториці Світлана Дрожжина відкрито засуджує колег, які евакуювалися і офіційно продовжили роботу в Україні.

“Рятувало мене тільки той колектив людей, мої бойові друзі, які працюють зі мною до сьогодні. Ті, хто не поїхав ні до якого Кривогу Рогу, ні в Україну. Вони залишились тут і ми працюємо разом”, — зазначала Світлана Дрожжина.

За словами Світлани Дрожжиної, вона залишилася в Донецьку заради сина. Він воював на боці окупантів.

У березні 2024 року Світлана Дрожжина стала лауреаткою премії “За покликом жіночого серця” на всеросійському жіночому форумі “Жінки: зберігаємо традиції — розвиваємо росію”. Її представили там, як “першу жінку з новоросії, яка представила Донбас на премії такого рівня”.

Як ДонНУЕТ перетворили на російський університет

В інтерв’ю пропагандистам Світлана Дрожжина обурювалася, що ДонНУЕТ офіційно продовжив роботу у Кривому Розі під колишньою назвою. Це, за її словами, спровокувало відтік студентів з Донецька. Начебто, на це вплинула так звана “реклама” серед студентів, які виїхали, та те, що український ВНЗ надавав дітям гуртожитки. Про те, що молодь не хотіла продовжувати освіту під контролем окупантів, Дрожжина не згадує.

Відтік студентів був і через те, що університет мав статус республіканського. Випустившись з республіканського університету молодь могла працевлаштуватися лише в окупованих містах, оскільки їхні дипломи ніде не визнавалися. Тоді ж так звана ректорка вирішила, що університет має пройти акредитацію в рф, щоб видавати дипломи російського зразка.

У 2019 році за ініціативи Світлани Дрожжиної ДонНУЕТ подався на акредитацію в федеральну службу з нагляду в сфері освіти і науки (рособрнадзор). Псевдоректорка особисто везла документи на перевірку. У червні 2019 року ДонНУЕТ отримав акредитацію в рф. З тих пір студенти отримують дипломи російського зразка, а сам університет визнали “російським ВНЗ за межами російської федерації”. Такий статус ДонНУЕТ отримав одним із перших на окупованій Донеччині. Фактично Світлана Дрожжина особисто забезпечувала інтеграцію захопленого навчального закладу в російську систему освіти.

Окрім цього, Світлана Дрожжина налагодила співпрацю університету з російським СберБанком. У серпні 2026 року представники російського банку вперше взяли участь в оцінюванні дипломних робіт випускників. Після захисту дипломів представники банку провели індивідуальні кар’єрні консультації та заявили, що готові брати випускників на роботу.

Сама Світлана Дрожжина заявила, що навчальний заклад розвиватиме подальшу співпрацю.

“Співпраця зі Сбером — це не разова акція, а стратегічний вектор. Будемо розвивати спільні стажування та практико-орієнтовані курси”, — зазначила ректорка.

За словами Світлани Дрожжиної, у планах — інтеграція експертів СберБанку в навчальний процес, запуск спільних освітніх модулів та посилення кар’єрної підтримки студентів.

Підозра в колабораційній діяльності

На сайті Донецької обласної прокуратури можна знайти повістку про виклик Світлани Дрожжиної на підготовче судове засідання з розгляду обвинувального акту відносно неї. Повістка датована груднем 2025 року. Також є і раніша повістка від липня 2025 року.

Світлану Дрожжину підозрюють у здійснені пропаганди у закладах освіти з метою сприяння здійсненню збройної агресії проти України, встановленню та утвердженню тимчасової окупації частини території України, уникненню відповідальності за здійснення державою-агресором збройної агресії проти України, а також впровадженні стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти.

Читайте також:

• Вирок колишнім суддям: 12 років за сфабриковану справу та катування в “Ізоляції”
• Хто така Діна Саттарова, яка планує “відбудову” окупованого Бахмута: досьє
• Росіяни призначили “суддів” для окупованого Бахмута

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На тимчасово окупованій частині Донеччини та Луганщини активно працюють фахівці російського “Єдиного інституту просторового планування рф” (ЄІПП). Ця установа розробляє генеральні плани для захоплених українських міст. До кінця 2026 року росіяни планують створити документи для просторового розвитку зруйнованих Бахмута, Курахового, Великої Новосілки та Докучаєвська.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Єдиний інститут просторового планування рф: що це

Офіційно ЄІПП займається формуванням містобудівної політики та плануванням просторового розвитку територій російської федерації. Інститут мав би виконувати науково-дослідну роботу та розробляти схеми розселення безпосередньо для рф.

Попри офіційне позиціювання, фактична діяльність інституту майже повністю зосереджена на тимчасово окупованих територіях України. У лютому 2026 року ЄІПП опублікував звіт за чотири роки роботи, де вказав розробку понад 200 проєктів, серед яких генеральні плани, схеми територіального планування, майстер-плани та комплексні схеми розвитку туризму виключно для окупованих частин Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей. На офіційному сайті ЄІПП у переліку проєктів за 2025 та 2026 роки вказані лише об’єкти на тимчасово окупованих територіях України, без жодної ініціативи для регіонів рф. Директорка інституту Діна Саттарова виступає кураторкою всіх цих проєктів.

Проєкти для Донеччини та Луганщини

У 2026 році інститут нібито розробляє генплани для Бахмута, Курахового, Докучаєвська та Великої Новосілки. Також росіяни планують внести зміни до генплану Маріуполя та створити схему планування для 12 муніципалітетів. До списку увійшли Донецьк, Макіївка, Горлівка, Єнакієве та інші населені пункти. Окупаційна влада заявляє, що ці території забезпечують 95% виторгу та робочих місць у промисловості регіону.

Для розвитку економіки ЄІПП пропонує впровадити кластерний підхід. Росіяни планують створити п’ять кластерів:

• виробництво будівельних матеріалів;
• вуглехімічна промисловість;
• овочівництво;
• переробна промисловість;
• виноградарство та виноробство.

Так званий уряд “днр” заявляє, що це нібито дозволить створити понад 24 тисячі нових робочих місць на базі промислового потенціалу Донбасу. Під час обговорення кластерного підходу представник окупаційної влади Андрій Чертков наголосив, що “Донбас є промисловим регіоном, і кластери допоможуть вибудувати ланцюжки підприємств та визначити місця для транспортно-логістичних центрів”. Перший заступник міністра промисловості та торгівлі Юрій Федоричев запропонував провести маркетинговий аналіз вуглехімічного кластера. Міністр освіти і науки Олег Трофімов висловився за детальне опрацювання кадрового питання із залученням закладів середньої професійної освіти.

У цих нарадах також брали участь представники окупаційних адміністрацій: Олена Лук’янчикова та Світлана Ляшенко з Макіївки, Євген Поплавський з Харцизька, Олександра Стецура з Іловайська, Катерина Вакуленко з Донецька, а також Наталія Клочкова та Ігнат Яремчук з Маріуполя.

Розвиток транспортної інфраструктури

Окупанти заявляють про наміри “модернізувати” транспортну систему до російських стандартів. Інститут пропонує побудувати західний обхід Донецька, а також розробляє проєкти об’їзних доріг навколо Тореза, Горлівки та Макіївки.

У Луганській області представники ЄІПП обговорювали хід підготовки генерального плану Перевальського муніципального округу з місцевим очільником Віталієм Михайловим. Проєкт нібито передбачає капітальний ремонт і будівництво багатоквартирних будинків у Перевальську, Зоринську, Артемівську та Селезнівці, розвиток інженерної інфраструктури, харчової промисловості та мережі автомобільних доріг для збільшення туристичного потоку.

Залучення студентів до планування відбудови Бахмута

До процесу планування окупованих міст російська сторона залучає не лише профільних фахівців, а й студентів. Відомо, що під кураторством експертів ЄІПП студенти другого курсу магістратури Московського архітектурного інституту розробляють концепції розвитку зруйнованого Бахмута. У межах двомісячного навчального модуля вони мають підготувати та презентувати власні містобудівні пропозиції.

Хто така Діна Саттарова, яка планує відбудову окупованого Бахмута: досьє

Керує Єдиним інститутом просторового планування рф Діна Саттарова. Вона народилася у 1972 році, ймовірно, 9 лютого. Саттарова здобула кваліфікацію архітектора у Казанському державному архітектурно-будівельному університеті, а згодом отримала ступінь магістра наук з міського управління та розвитку в Університеті Еразмуса в Роттердамі. Свою професійну кар’єру розпочала у 1998 році. З 2000 року вона працювала генеральною директоркою некомерційної організації “Фонд розвитку архітектури”. З 2008 року обіймала посаду архітекторки у Московському науково-дослідному інституті, а з 2010 по 2014 рік працювала на керівних посадах у державних організаціях Москви. У вересні 2014 року вона очолила “Науково-дослідний та проєктний інститут містобудівного планування міста Москви”, який у лютому 2022 року передали у федеральну власність і перейменували на ЄІПП.

Читайте також:

Хто така Діна Саттарова, яка планує “відбудову” окупованого Бахмута: досьє

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!