11 липня на каналі бахмутської волонтерки Інни Гайдай з’явилося фото Свято-Миколаївської церкви, купол якої захопило полум’я внаслідок російських обстрілів. Дерев’яна двопрестольна церква в Бахмуті – один із найдавніших храмів на Донбасі. Зазначимо, що у вересні 2022 року росіяни обстріляли Свято-Миколаївський храм з мінометів.

Більше про Бахмутську святиню в коментарі «Бахмут. IN. UA» розповів Ігор Корнацький – історик, краєзнавець та завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею.

Чим відома Свято-Миколаївська церква?

Один із найдавніших храмів Донбасу, Свято-Миколаївська. Фото: канал Інни Гайдай

За словами Ігоря Корнацького Свято-Миколаївська церква в Бахмуті була відома вже в середині XVIII століття. 1794 року колишні бахмутські солевари, переселені в слободу Покровську, вивезли туди з міста і дерев’яну Миколаївську церкву. 

Згодом у 1796 році бахмутяни звернулися до  катеринославського митрополита Гавриїла з проханням про дозвіл на будівництво нової церкви. Будівництво святині було завершено до кінця 1797 року, а вже 28 січня 1798 року відбулося її освячення. 

«Свято-Миколаївська церква, дерев’яна на кам’яному фундаменті, є найстарішою з існуючих церков Бахмута, і однією з рідкісних пам’яток церковної архітектури XVIII століття на Донеччині. Має значну художню й історичну цінність, є важливою частиною культурної спадщини міста й краю», – зазначає Ігор Корнацький.

Що передувало?

У вересні 2022 року окупанти обстріляли Свято-Миколаївський храм з мінометів. Вже тоді внаслідок обстрілів був пошкоджений купол дзвіниці. Також місцеві повідомляли про те, що  дерев’яному храмі повилітали вікна, пошкоджень зазнав фасад.

«Всього було десять прильотів, і це були міни. З людей ніхто не постраждав. Зокрема, там перебував сторож, він встиг сховатися. Обстріли пошкодили купол дзвіниці, її збудували у тисяча вісімсот шістдесят першому році. У самому дерев’яному храмі, а він тисяча сімсот дев’яносто сьомого року будівництва і є одним з найстаріших на Донеччині, повилітали вікна, посічено фасад», – повідомляли бахмутяни.

Фото: Вікіпедія

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Віра і зараз має великий вплив на політику і суспільну свідомість, а раніше вона повністю поглинала людське життя. Залежність української церкві від московії формувалася доволі довго і був стратегічний розрахунок, що це допоможе повній русифікації.

Бахмутський історик Микита Безмен розбирався у тому, хто стоїть біля витоків слов’янського православ’я – Україна або росія. 

Коли було засновано християнство в Україні?

Києво-Печерська лавра / фото з відкритих джерел

Християнство з’явилося на територіях України ще задовго до загального Хрещення Русі. Саме територію України біблійський апостол Андрій одержав як місійну територію (тоді Скифію). Він мав з Синопу вирушити на Закавказзя, Чорне море та в Скифію.

Згодом, коли з’явився Київ (V ст. н.е.) християнство почали приймати вихідці зі знаті, князі та воїни. Так, приміром, християнкою була княгиня Ольга. 988 року сталася найважливіша подія в історії Русі — її хрещення, яке призвело до утворення Київської митрополії (988—1240 роки). Відтоді християнство стає головною релігією Русі.

Ще з середини 13 сторіччя, після приходу монголів, Київ утрачає значення одного з головних міст Русі та приходить до занепаду. В цей період землі митрополита Київського поділили між собою нові держави, що виникли на території Київської Русі: Галицько-Волинське князівство, Велике князівство Литовське, Велике князівство московське.

Як росіяни окупували українську церкву?

Софійський собор / фото з відкритих джерел

Коли постало питання обирати чергового Київського митрополита в Константинополі вирішили не розділяти руські землі й поставити одного митрополита для всіх, а отже єдиним митрополитом став волинський претендент Петро. 

Проте, ставши єдиним митрополитом Київським, замість того, щоб стати митрополитом Галицьким, Петро вирушає в північні землі. За його правління резиденція митрополита Київського переміщується з Володимира на Клязьмі до москви у 1325 році.

У 1684 році (за часів лівобережного гетьмана Івана Самойловича) московська патріархія звернулася до Константинопольського патріарха Якова з проханням підпорядкувати їй Київську Митрополію, але отримала відмову. Це не завадило таємно висвятити у москві у сан Київського митрополита єпископа Гедеона. Київським духовенством такі кроки москви сприйнялися як порушення прав Гетьманщини. 

Зібрання духовенства на чолі з архімандритом Київо-Печерського монастиря Варлаамом виразило протест проти такого призначення. У 1686 році Константинопольський Патріарх Діонісій за наказом візира погодився на підпорядкування московській Патріархії Київської митрополії. 

Це було зумовлено політичною ситуацією, коли після поразки під Віднем Османська імперія намагалася заручитися підтримкою московської держави.

Історія російської митрополії починається приблизно в 14 столітті. Очевидно, що біля витоків православ’я стоїть саме Київ, а не москва. Московити скористалися геополітичною ситуацією і загарбали релігійну самостійність українців.

Читайте також:

• Чи є майбутнє у церкви УПЦ МП в деокупованому Бахмуті?
• Боротьба донеччан за українську державність
• Княгиня Ольга: як помститися за смерть чоловіка та розбудувати державу?

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

23 липня 2023 року, окупаційні російські війська знищили Палац Культури у Часів Ярі. Останнім часом ця будівля використовувалася як міський гуманітарний штаб та місце надання медичної допомоги. Велике історичне значення вона мала й для містян, споруда вже піддавалася руйнуванню в 1943 році від рук нацистів, але її вдалося відновити.

Валерій Богуненко, директор музею, який був розташований в Палаці культури поділився з редакцією “Бахмут.IN.UA” історією культової споруди.

Палац культури Часів Яр

Палац культури ПАТ “Часовоярський вогнетривкий комбінат” був роштащований в центрі Часів Яру. На початку 1930-х років тут було зведено “клуб Новошамотного заводу” в рідкісному стилі конструктивізму авторства видатного архітектора Г. Яновицького “Клуб НШЗ” розпочав роботу в жовтні 1934 року.

У 1943 році будівлю зруйнували гітлерівські окупанти, але її було відновлено на старому фундаменті наприкінці 1940-х та на початку 1950-х років а участі ленінградських архітекторів у стилі “сталінського ампіру”. Відновленням будівлі тоді керував директор Часовоярського вогнетривкого заводу Євген Семенович Чупринка. 

У Палаці культури був зал для глядачів, прикрашений ліпленням, горельєфами корифеїв культури, просторі холи, зручні приміщення для занять колективів художньої самодіяльності, лекційний і спортивний зали. 

ДК, 1949 рік, вид з Парку / фото надані Валерієм Богуненком

Загальна площа Палацу Культури становила 4500 квадратних метрів. Багата й історія творчих досягнень колективів Палацу культури. Так, у 1947-49 роках народним театром тут керував відомий режисер і драматург Л.Я. Каменецький.

У 1960-ті роки гурток художньої самодіяльності тут вів Юрій Каверін (Ряст), відомий український поет. У 1960-70-ті роки тут працювали ансамблі: вокально-інструментальний, жіночий фольклорний “Калина” та “Веселка”, хори: дитячий і ветеранів війни, й духовий оркестр. З 1999 року ДК як структурний підрозділ увійшов до складу ПАТ “Часовоярський вогнетривкий комбінат”. 

Часів Яр. 1935 / фото надані Валерієм Богуненком

У липні 2001 року у будівлі Палацу культури комбінату було відкрито Промисловий історико-краєзнавчий музей. Свою працю у створення нового музею вклали відомі художники. Частина експонатів “перейшла у спадок” від Народного музею, частина була зібрана заново небайдужими до своєї історії містянами.

Велика заслуга у створенні сучасного музею в Часів Ярі належить його директору, автору багатьох книг з історії Бахмутського краю Сергію Татаринову. Хранителем фондів до 2006 р. працював С.В. Федяєв, до 2020 р. В.А. Богуненко. У грудні 2021 р. музей став Комунальним закладом культури.

Клюб нового шаматного заводу в Часів Ярі / фото надані Валерієм Богуненком

Музей мав площу понад 420 квадратних метрів, складався з 9 залів: археології, природи та геології, історії ХІХ-початку ХХ століття, 1920-30х років, періоду Другої світової війни, повоєнної, зали відомих земляків, конференц-залу. При музеї функціонувала Виставкова зала, де проходили художні виставки.

На базі музею проводилися обласні та всеукраїнські конференції, семінари, круглі столи та інші заходи. Щорічно екскурсії проводилися для тисяч містян і гостей міста.

Читайте також:

• Музей Часів Яру показав унікальні світлини старого міста
• Осінній Бахмут.Фото з довоєнного міста
• Як зараз виглядає Святогірськ: фоторепортаж

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!