Національне антикорупційне бюро (НАБУ) відкрило кримінальне провадження проти колишнього голови Донецької ОДА та нинішнього голови Антимонопольного комітету Павла Кириленка. Йому інкримінують “незаконне збагачення” та “декларування неправдивої інформації”.

Про це повідомило “Радіо Свобода“

Справа Павла Кириленка

Початок кримінального провадження щодо Кириленка пов’язують з розслідуванням журналістів “Схем”, яким вдалось виявити те, що родичі з боку дружини Кириленка придбали “елітне майно”, яке не відповідає їхньому рівню заробітку.

У Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (САП) наголосили, що зараз детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування по статях 366-2 (Декларування неправдивої інформації) та 368-5 (незаконне збагачення) Кримінального кодексу України.

Хто такий Павло Кириленко

Павло Кириленко — державний службовець та полковник юстиції, який нині обіймає посаду Голови Антимонопольного комітету України. Він також відомий тим, що з 5 липня 2019 по 5 вересня 2023 року Кириленко був Головою Донецької ОВА.

21 березня 2024 року журналісти-розслідувачі “Схем” опублікували матеріал, в якому особливу увагу приділили родичам голови Антимонопольного комітету України. Розслідування виявило, що родичі Кириленка придбали “елітне майно” на 70 мільйонів гривень. Це, зокрема, маєток на Київщині апартаменти в Ужгороді та незадеклароване житло у столиці.

Читайте також:

• Ексочільник Донецької ОВА Кириленко збагатився на 70 млн грн
• Навіщо в напівзруйнованому Бахмуті за 78 000 грн охороняли пошкоджену адміністрацію
• Чому корупційні скандали в Україні не привід зменшувати підтримку ЗСУ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Україна провела черговий обмін полоненими, в результаті якого додому повертаються 193 українські захисники. Серед них — військові різних підрозділів, поранені та ті, проти кого росія відкривала кримінальні справи.

Про обмін 24 квітня повідомив Володимир Зеленський, президент України.

Обмін полонених, 24 квітня

Україна продовжує повертати своїх громадян із російського полону. У межах чергового обміну додому повертаються 193 українські військові. Серед звільнених — бійці:

• Збройні Сили України;
• Національна гвардія України;
• Державна прикордонна служба України;
• Національна поліція України;
• Державна спеціальна служба транспорту.

Відомо, що звільнені захисники виконували бойові завдання на різних напрямках фронту. Серед них є поранені, а також військові, проти яких російська сторона відкривала кримінальні провадження.

До теми:

• Великодній обмін: Україна повернула 182 військових та цивільних з російського полону

• Україна повернула 300 військових з полону: деталі обміну 6 березня
• Новий обмін військовополоненими: Україна повернула з російської неволі 200 громадян
• 71-й обмін: Україна повернула з російської неволі 157 військових та цивільних громадян
• Обмін полоненими 23 липня: в Україну повертаються тяжкопоранені захисники
• Новий обмін 4 липня 2025 року: хто повернувся до України після російського полону
• Повернення додому: 15 фотографій українців після обміну 4 липня 2025 року
• Обмін полоненими 26 червня 2025 року: хто повернувся до України
• Новий обмін полоненими: кого вдалося повернути до України 20 червня
• Обмін 19 червня: звільнено українців з важкими пораненнями після 3 років у полоні
• З полону повернулися офіцери, молоді воїни та оборонці Маріуполя — обмін 14 червня
• Обмін полоненими 12 червня: Україна повернула важкопоранених військових
• Обмін 10 червня. Україна повернула важкопоранених захисників з російського полону
• Перші фото вдома: 35 світлин звільнених з полону українців
• Обмін полоненими 9 червня – 30 фото звільнених Героїв
• Обмін 1000 на 1000: імена всіх українців, які повернулися з полону. Повний список
• Обмін 307 на 307: Україна повернула додому ще три сотні людей. Хто серед звільнених
• 307 українських героїв повернулися додому: перші фото після полону
• Обмін полоненими 6 травня: хто повернувся додому з російського полону – офіційний список
• Повернення додому: перші фото звільнених з полону українських військових

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні може з’явитися новий інструмент підтримки родин і дітей — накопичувальні рахунки для дітей від держави, відомі в світі як baby bonds.

Відповідну ініціативу представив Денис Улютін, міністр соціальної політики, сім’ї та єдності України, на зустрічі із новопризначеною головою Представництва ЮНІСЕФ в Україні Анн-Клер Дюфей.

В Україні можуть запровадити baby bonds

Під час зустрічі сторони визначили ключові напрями подальшої співпраці. У центрі уваги опинилися підготовка соціальної сфери до наступного зимового періоду, загальний розвиток системи соціального захисту, всебічна підтримка родин і дітей, а також зміцнення системи місцевих соціальних послуг.

У міністерстві підкреслюють, що досвід минулої зими яскраво продемонстрував: саме соціальна сфера першою бере на себе удар під час криз, пов’язаних із безпековими чи енергетичними викликами. Також учасники зустрічі проаналізували ефективність механізмів допомоги, застосованих минулої зими. Окрему увагу приділили швидкості здійснення виплат, цифровізації робочих процесів та важливості адресного використання коштів Гуманітарного рахунку для найбільш вразливих категорій населення.

Однією з тем обговорення стала концепція “baby bonds”. Це спеціальні накопичувальні рахунки, які відкриватимуться для дітей. Ініціатива являє собою довгостроковий підхід, за яким держава інвестуватиме кошти в кожну дитину починаючи з моменту її народження.

Згідно з планом, такий фінансовий інструмент стане суттєвою підтримкою для дитини у майбутньому. Після досягнення повноліття ці накопичені кошти можна буде використати на здобуття освіти, старт самостійного дорослого життя або закриття інших важливих базових потреб.

Програма SPIRIT та регіональні соціальні послуги

Міністр та Представниця ЮНІСЕФ обговорили практичні результати програми SPIRIT, яка вже працює в українських регіонах. Цей проєкт реалізується за підтримки ЮНІСЕФ, Міністерства закордонних справ, у справах Співдружності та розвитку Великої Британії, а також Світового банку. Програма має на меті розвиток соціальної сфери та послуг безпосередньо у громадах і вже охопила понад 20 тисяч людей у 10 регіонах України.

У межах розвитку регіональних сервісів обговорювалося розширення послуг раннього втручання, розвиток підтримки батьківства, впровадження догляду за місцем проживання у громаді та надання допомоги родинам, у яких виховуються діти з інвалідністю. Значну роль у реалізації цих завдань відіграють програми малих грантів — вони дозволяють територіальним громадам самостійно запускати локальні сервіси підтримки.

Читайте також:

Допомога дітям у Києві: Червоний Хрест оголосив реєстрацію на продуктові набори

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!