Національне антикорупційне бюро (НАБУ) відкрило кримінальне провадження проти колишнього голови Донецької ОДА та нинішнього голови Антимонопольного комітету Павла Кириленка. Йому інкримінують “незаконне збагачення” та “декларування неправдивої інформації”.

Про це повідомило “Радіо Свобода“

Справа Павла Кириленка

Початок кримінального провадження щодо Кириленка пов’язують з розслідуванням журналістів “Схем”, яким вдалось виявити те, що родичі з боку дружини Кириленка придбали “елітне майно”, яке не відповідає їхньому рівню заробітку.

У Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (САП) наголосили, що зараз детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування по статях 366-2 (Декларування неправдивої інформації) та 368-5 (незаконне збагачення) Кримінального кодексу України.

Хто такий Павло Кириленко

Павло Кириленко — державний службовець та полковник юстиції, який нині обіймає посаду Голови Антимонопольного комітету України. Він також відомий тим, що з 5 липня 2019 по 5 вересня 2023 року Кириленко був Головою Донецької ОВА.

21 березня 2024 року журналісти-розслідувачі “Схем” опублікували матеріал, в якому особливу увагу приділили родичам голови Антимонопольного комітету України. Розслідування виявило, що родичі Кириленка придбали “елітне майно” на 70 мільйонів гривень. Це, зокрема, маєток на Київщині апартаменти в Ужгороді та незадеклароване житло у столиці.

Читайте також:

• Ексочільник Донецької ОВА Кириленко збагатився на 70 млн грн
• Навіщо в напівзруйнованому Бахмуті за 78 000 грн охороняли пошкоджену адміністрацію
• Чому корупційні скандали в Україні не привід зменшувати підтримку ЗСУ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Верховна Рада України ухвалила закон “Про основні засади житлової політики”, який запускає масштабну реформу житлової системи. Документ скасовує радянський Житловий кодекс 1983 року та передбачає перехід до європейської моделі доступу до житла через оренду й соціальні програми.

Про це повідомив Павло Фролов — голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Рада ухвалила Закон про основні засади житлової політики: що він передбачає

Сьогодні, 13 січня, Верховна Рада України ухвалила закон “Про основні засади житлової політики”. За відповідне рішення проголосували 250 народних депутатів.

Документ запроваджує сучасний підхід до житлової політики за європейськими стандартами та офіційно скасовує радянський Житловий кодекс 1983 року, який раніше діяв в Україні. Загалом закон передбачає запуск масштабної реформи житлової системи.

Одним із ключових напрямів стане цифровізація: держава має забезпечити відкриті та прозорі дані про житлові фонди, квартирні черги та службове житло.

Окремий блок присвячений розвитку соціального житла. Воно призначатиметься для ВПО і багатодітних сімей. Орендна плата за таке житло буде нижчою за ринкову.

Закон також передбачає формування фондів житла, яке не підлягатиме приватизації або відчуженню у приватну власність. Водночас вводиться механізм оренди з правом викупу: після 10 років оренди громадяни зможуть набути житло у власність, але скористатися цією можливістю можна буде лише один раз.

Окремо врегульовано питання службового житла. Воно надаватиметься громадянам, які працюють в іншому регіоні, і не підлягатиме приватизації.

Також документ закладає правові основи для реновації — комплексної модернізації застарілого житлового фонду. Крім того, передбачено створення Реєстру доступного житла. Його перший модуль — Реєстр житла для ВПО — вже формується за результатами інвентаризації всієї нерухомості.

Читайте також:

• У Києві відкривають запис на грошову підтримку ООН для переселенців
• В Україні запустили нову житлову програму для ВПО з Луганщини: чи можна її поширити на інші регіони
• Чому зупиняють розгляд заяв на компенсацію за зруйноване житло та що з цим робити

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Бахмуті від початку повномасштабного вторгнення загинули понад 270 людей, ще понад 600 цивільних отримали поранення. Серед постраждалих і жертв також є діти.

Про це у відповідь на запит редакції повідомили у Головному управлінні СБУ в Донецькій та Луганській областях.

Скільки цивільних загинули в Бахмуті

За даними СБУ, з початку повномасштабного вторгнення рф в Україну в Бахмуті загинули 271 цивільна особа. Серед них четверо — це діти.

Серед постраждалих налічуються 621 цивільна особа. 17 серед них — це діти.

Ці факти розслідують у межах кримінальних проваджень.

Раніше редакція розповідала про статистику щодо зниклих безвісти цивільних. Їх у місті Бахмут та Бахмутському районі налічують 167 людей, серед яких 18 дітей.

Читайте також:

• Загибель волонтера на Різдво: що відомо про трагічний випадок на Донеччині
• Росіяни розстріляли українських полонених у селі Шахове: що відомо
• В Україну повернули понад тисячу тіл військових: новий етап репатріації

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!