25 серпня українські війська продовжували контрнаступальні операції в районі Бахмута та на Запоріжжі, поблизу Роботиного. ЗСУ просунулися в цьому районі. Водночас росіяни стурбовані відсутністю підкріплень і ротації військ в Запорізькій області.

Такі дані наводить Інститут вивчення війни (ISW).

Обстановка під Бахмутом

У Генштабі України повідомили, що ЗСУ продовжують наступальні дії на південь від Бахмута.

Російські джерела стверджують, що українські сили атакували поблизу Курдюмівки (14 км на південний захід від Бахмута) та Кліщіївки (7 км на південний захід).

Міністерство оборони росії заявило, що армія рф відбила українські наземні атаки поблизу Залізнянського (12 км на північний захід від Бахмута) та Кліщіївки.

Окупаційні війська продовжували обмежені наступальні дії в районі Бахмута 25 серпня. Український Генштаб повідомив, що росіяни вели невдалі наступальні операції поблизу Кліщіївки. Російський блогер стверджував, що окупанти атакували поблизу Веселого (19 км на північ від Бахмута), а інше джерело заявило, що російські війська просунулися в цьому районі.

Ситуація в Запорізькій області

Напередодні українські війська досягли успіхів на напрямках Новоданилівка — Новопокропівка (5-13 км на південь від Оріхова) і Мала Токмачка — Очеретувате (9-25 км на південний схід від Оріхова).

Відомі російські блогери висловили стурбованість через відсутність підкріплень і ротації військ поблизу Роботиного. Пропагандисти занепокоєні здатністю втомлених від боїв російських солдат захистити від можливих нових українських атак поблизу Роботиного (10 км на південь від Оріхова) на тлі заяв про те, що бойові дії перемістилися на південь села.

Відомий блогер стверджував, що багато російських військовослужбовців, які воюють під Роботиним, перебувають на передовій з початку українського контрнаступу і цим підрозділам не вистачає передових підкріплень.

Це підтверджує оцінку аналітиків ISW про те, що російські війська, які воюють на заході Запорізької області, оборонялися від українських атак з початку контрнаступу без ротації чи значного підкріплення.

Читайте також: Сили оборони охоплюють Бахмут із південного флангу: де є успіхи?

Нагадаємо, пресофіцер 26-ї артилерійської бригади імені генерал-хорунжого Романа Дашкевича, старший лейтенант Олег Калашніков розповів про успіхи ЗСУ поблизу Бахмута.

Про загальну ситуацію на Бахмутському напрямку читайте в хроніці подій «Битва за Бахмут».

Фото: Генштаб

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Уряд ухвалив зміни до програми доступного кредитування, завдяки яким мобілізовані українці тепер можуть отримати іпотеку під 3% річних — на тих самих умовах, що й військові за контрактом.

Про це повідомили в Міністерстві цифрової трансформації України

Нові умови єОселі для мобілізованих

Мобілізовані військові отримали право на іпотеку під 3% річних у межах державної програми єОселя. Раніше така ставка була доступна лише для військових за контрактом, силовиків, медиків, педагогів та науковців. До змін мобілізовані могли оформити кредит лише на загальних умовах під 7%.

Також уряд встановив нові фіксовані межі площі житла, яке можна придбати за програмою, незалежно від кількості членів сім’ї. Для квартири максимально дозволено 115,5 м², для житлового будинку — 125,5 м².

В міністерстві додали, що програмою доступного кредитування населення для подальшої купівлі житла вже скористалися 21 864 родини, серед яких 6 438 — це військовослужбовці за контрактом та ветерани. Загальна сума виданих кредитів становить 37,4 мільярда гривень.

Читайте також:

Кабмін ухвалив постанову, яка компенсує до 70% першого внеску за іпотекою єОселя для ВПО

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутська метеостанція — це один із найстаріших подібних об’єктів України, який розмістився у селищі Опитному на південній околиці Бахмута. До війни саме вона обслуговувала всю північ Донеччини.

Детальніше про те, як з’явилася метеостанція поблизу Бахмута, розповіли представники Бахмутського краєзнавчого музею.

Історія Бахмутської метеостанції

Бахмутська метеорологічна станція з’явилася у 1886 році, коли її створили за рішенням міської управи. Тоді спостереження за погодою проводили працівники залізниці, але вони були нерегулярними. Регулярні ж метеоспостереження розпочалися у 1906 році, коли в місті утворили станцію 3-го розряду, яка діяла до 1923 року.

У 1924 році, після створення “Укрмету”, станцію перейменували на “Метеорологічну станцію Артемівськ” 20-го розряду.

З 1943 по 1975 роки станція працювала в районі залізничної станції Бахмут-II. З 1 травня 1975 року її перенесли до села Опитне на територію Донецької дослідної станції садівництва, де щоденні метеопоказники були важливими для місцевих садівників та селекціонерів.

У 2010 році розпочалося будівництво нового приміщення для метеостанції, яке було введене в експлуатацію в червні 2011 року. У 2014 році метеостанція опинилася в зоні АТО, порушився зв’язок із Донецьким регіональним метцентром. Узимку 2014–2015 років фахівці працювали без електропостачання, опалення та води, але продовжували спостереження.

З 1 травня 2016 року станція отримала назву “Метеорологічна станція Бахмут 2-го розряду” й увійшла до Міжнародної мережі спостережень. Метеостанція не робила власних прогнозів, а збирала і передавала дані кожні три години до Маріупольського та столичного гідрометцентрів. Від них отримували прогнози для Бахмутського району, після чого метеорологи інформували місцеву владу та служби.

Від початку роботи та до 2022 року спостереження переривалися лише двічі: під час громадянської війни 1917–1921 років та у період нацистської окупації. Після визволення Бахмута у 1943 році станція відновила свою роботу через 12 днів.

Читайте також:

“Регіон, куди їхали рятуватися”: історик Роман Молдавський про Голодомор на Донеччині 

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!