25 серпня українські війська продовжували контрнаступальні операції в районі Бахмута та на Запоріжжі, поблизу Роботиного. ЗСУ просунулися в цьому районі. Водночас росіяни стурбовані відсутністю підкріплень і ротації військ в Запорізькій області.

Такі дані наводить Інститут вивчення війни (ISW).

Обстановка під Бахмутом

У Генштабі України повідомили, що ЗСУ продовжують наступальні дії на південь від Бахмута.

Російські джерела стверджують, що українські сили атакували поблизу Курдюмівки (14 км на південний захід від Бахмута) та Кліщіївки (7 км на південний захід).

Міністерство оборони росії заявило, що армія рф відбила українські наземні атаки поблизу Залізнянського (12 км на північний захід від Бахмута) та Кліщіївки.

Окупаційні війська продовжували обмежені наступальні дії в районі Бахмута 25 серпня. Український Генштаб повідомив, що росіяни вели невдалі наступальні операції поблизу Кліщіївки. Російський блогер стверджував, що окупанти атакували поблизу Веселого (19 км на північ від Бахмута), а інше джерело заявило, що російські війська просунулися в цьому районі.

Ситуація в Запорізькій області

Напередодні українські війська досягли успіхів на напрямках Новоданилівка — Новопокропівка (5-13 км на південь від Оріхова) і Мала Токмачка — Очеретувате (9-25 км на південний схід від Оріхова).

Відомі російські блогери висловили стурбованість через відсутність підкріплень і ротації військ поблизу Роботиного. Пропагандисти занепокоєні здатністю втомлених від боїв російських солдат захистити від можливих нових українських атак поблизу Роботиного (10 км на південь від Оріхова) на тлі заяв про те, що бойові дії перемістилися на південь села.

Відомий блогер стверджував, що багато російських військовослужбовців, які воюють під Роботиним, перебувають на передовій з початку українського контрнаступу і цим підрозділам не вистачає передових підкріплень.

Це підтверджує оцінку аналітиків ISW про те, що російські війська, які воюють на заході Запорізької області, оборонялися від українських атак з початку контрнаступу без ротації чи значного підкріплення.

Читайте також: Сили оборони охоплюють Бахмут із південного флангу: де є успіхи?

Нагадаємо, пресофіцер 26-ї артилерійської бригади імені генерал-хорунжого Романа Дашкевича, старший лейтенант Олег Калашніков розповів про успіхи ЗСУ поблизу Бахмута.

Про загальну ситуацію на Бахмутському напрямку читайте в хроніці подій «Битва за Бахмут».

Фото: Генштаб

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Київ готується до зимового періоду. У межах підготовки до зими провели зустріч з командою ЮНІСЕФ. На ній запланували налагодити додаткову підтримку родин, які виховують дітей з інвалідністю.

Про це повідомила заступниця голови КМДА Марина Хонда.

ЮНІСЕФ, грошова допомога в Києві перед зимою

У Києві пройшла зустріч міської влади з командою ЮНІСЕФ щодо підготовки до зимового періоду та додаткової підтримки родин, які виховують дітей з інвалідністю. Під час неї вирішили, що через районні центри соціальних служб оцінюватимуть потреби родин, де виховуються діти з інвалідністю підгрупи А, а також діти з інвалідністю І групи. Окрему увагу приділятимуть районам, які минулої зими постраждали внаслідок російських обстрілів теплоелектроцентралей.

Для родин, які доглядають за дітьми з інвалідністю, підготовка до холодного періоду може потребувати додаткових ресурсів і підтримки. Тому ЮНІСЕФ працюватиме з родинами, щоб визначити їхні індивідуальні потреби.

За результатами оцінювання ЮНІСЕФ зможе надати матеріальну підтримку на придбання необхідних речей тим родинам, які найбільше її потребуватимуть. Спрямування допомоги визначатимуть з урахуванням конкретної ситуації кожної сім’ї.

Читайте також:

• Грошова допомога на опалення 19 400 грн: хто з ВПО отримати виплату у Сумській області
• Краматорці можуть отримати 2 тисячі гривень від GEM
• Людям з інвалідністю доступна грошова допомога у шести прифронтових областях

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Верховній Раді знову можуть розглянути законопроєкт №10242, який передбачає посилення відповідальності за незаконне використання та поширення інформації з державних реєстрів. Представники медіаспільноти застерігають, що ухвалення документа в нинішній редакції може створити загрози для журналістських розслідувань, зокрема тих, що стосуються корупції та майна посадовців.

Про це повідомляє редакція “Української правди”, яка разом з іншими журналістами закликає народних депутатів не підтримувати законопроєкт.

Законопроєкт №10242: які загрози бачать журналісти

У порядку денному Верховної Ради з’явився законопроєкт №10242, який стосується посилення відповідальності за оприлюднення інформації з державних реєстрів. На думку представників журналістської спільноти, запропоновані зміни можуть негативно вплинути на роботу розслідувачів, які використовують інформацію з реєстрів для викриття корупційних схем.

Зокрема, журналісти застерігають, що в разі ухвалення документа правоохоронці можуть отримати додаткові можливості для стеження за журналістами та їхніми джерелами інформації.

Йдеться, зокрема, про випадки, коли журналісти отримують відомості із закритих баз даних для підготовки матеріалів про можливі зловживання посадовців.

За оцінкою критиків законопроєкту, окремі дії з використання інформації з державних реєстрів можуть підпадати під кримінальну відповідальність із покаранням до восьми років позбавлення волі. Водночас це не означає, що будь-яке використання журналістами даних про майно посадовців автоматично призведе до кримінального переслідування. Наслідки залежатимуть від остаточного тексту закону та обставин конкретної справи.

Чому журналісти виступають проти законопроєкту №10242

Редакція “Української правди” разом із колегами закликає Верховну Раду не голосувати за законопроєкт у його нинішній редакції.

Представники медіаспільноти вважають, що запропоновані зміни можуть бути використані для тиску на журналістів, які розслідують корупцію та діяльність посадовців.

Особливе занепокоєння викликає можливість переслідування журналістів і встановлення їхніх джерел інформації. Журналісти наголошують на необхідності захисту свободи слова та права суспільства отримувати інформацію про можливі зловживання представників влади.

Нагадаємо, що законопроєкт №10242 уже намагалися винести на голосування у грудні 2024 року. Тепер документ знову з’явився в порядку денному Верховної Ради.

Редакція “Української правди” та інші представники журналістської спільноти закликають народних депутатів не підтримувати законопроєкт у його нинішньому вигляді.

До теми:

Скільки заробляло керівництво Званівської СВА під час повномасштабної війни: дані за 2022-2026 роки

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!