На Донеччині оголосили конкурс “Жінка Донеччини”. Його метою є відзначення та підтримка найбільш активних жінок за вагомий внесок у соціальне та культурне життя суспільства.

Про це повідомили на сайті Донецької ОВА.

Конкурс “Жінка Донеччини”: хто може взяти участь

Жінки можуть подати свою кандидатуру лише на одну із зазначених номінацій:

• “Лідерка року” — для жінок, які проявляють лідерські якості в різних сферах життя. Вона охоплює жінок, які обіймають керівні посади, і неформальних лідерок, які впливають на соціальні, економічні чи політичні процеси, об’єднують людей навколо важливих цілей і сприяють розвитку своїх спільнот, створюючи умови для позитивних змін у суспільстві;
• “Майстриня своєї справи” — для жінок, які своєю трудовою діяльністю роблять значний внесок у розвиток та функціонування громад і регіону. Це можуть бути жінки, які працюють у сфері критичної інфраструктури — працівниці енергетики, водопостачання та водовідведення, транспорту, зв’язку та інших галузей, які своєю працею сприяють безперебійному забезпеченню необхідних послуг для населення, особливо в умовах кризових ситуацій;
• “Захисниця року” — для жінок, які працюють у сфері оборони та безпеки, правоохоронних органах, службах цивільного захисту або ЗСУ, ветеранки російсько-української війни;
• “Турботливе серце” — для жінок, які працюють у сфері охорони здоров’я, соціального супроводу та надають психологічну допомогу. Це лікарки, медичні сестри, психологині, соціальні працівниці та інші спеціалістки, які сприяють збереженню здоров’я та психічного благополуччя населення;
• “Творчиня змін та можливостей” — для жінок, які своїм прикладом надихають і мотивують інших. Це можуть бути жінки, які в умовах війни подолали складні життєві обставини, досягли професійних успіхів та змогли змінити своє життя на краще. Наприклад, жінки, які змогли змінити профіль своєї діяльності, відновили або започаткувати власну справу, реалізували соціальні або інноваційні проєкти, що мають значний вплив для підтримки Донецької області;
• “Сила добра та єдності” — для жінок, які активно займаються волонтерством і громадською діяльністю. Це представниці волонтерських рухів та громадських ініціатив, громадські діячки, які допомагають іншим, вирішують важливі соціальні питання та роблять вагомий внесок у розвиток суспільства, об’єднуючи людей навколо спільних цінностей, надають підтримку переселенцям, допомагають їм адаптуватися на новому місці, забезпечують гуманітарну допомогу та сприяють їхньому інтегруванню в нові громади;
• “Серце, що дарує родину” — для жінок, які створюють сімейні умови для дітей, беруть під опіку прийомних дітей та/або дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, організовують дитячі будинки сімейного типу.

Конкурс “Жінка Донеччини”: як подати заявку

У конкурсі “Жінка Донеччини” можуть брати участь жінки віком від 18 років, які роблять внесок своєю працею та професійними вміннями в розбудову Донецької області. Учасниці також повинні мати задеклароване/зареєстроване місце проживання. Здійснювати свою професійну діяльність вони можуть як на території Донецької області, так і в інших регіонах.

Подача заявок на конкурс триватиме до 12 листопада. Для участі в конкурс треба подати документи на електронну адресу: [email protected]

В електронній формі потрібно надіслати:

• заявку на участь у конкурсі в довільній формі;
• історія жінки в довільній формі, написана від третьої особи обсягом до двох сторінок формату А4;
• анонс історії для розміщення на вебресурсах обсягом до 2 000 знаків;
• фотокартка жінки;
• копії документів, що підтверджують досягнення кандидатки (статті, відзнаки, інформація про участь у фестивалях, форумах, конференціях тощо);
• копії документів, що засвідчують особу та Витяг з реєстру територіальної громади з інформацією про задеклароване/зареєстроване місце проживання (перебування) в Донецькій області. У випадку тимчасового перебування в іншому регіоні — довідку про взяття на облік ВПО;
• контактна інформація для зв’язку (номер телефону та електронної пошти);
• згода на обробку та оприлюднення персональних даних.

Читайте також:

• Жінки в Одесі можуть безплатно опанувати 3 професії: як зареєструватися
• У Києві відкрили хаб Нікольської громади: як селищна рада хоче покращити простір
• У Запорізькій області відкрили безоплатний прихисток для жінок-ВПО з дітьми

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Будинок за адресою вулиця Миру, 53, із характерним округленим кутом, був однією з найвідоміших будівель у центрі Бахмута. Ця так звана “сталінка” мала тривалу та складну історію, яка розпочалася ще у тридцяті роки минулого століття.

Детальніше про те, яка історія в заокругленої будівлі в центрі Бахмута, розповіли представники КЗК “Бахмутський краєзнавчий музей”.

Як з’явилася будівля за адресою вулиця Миру, 53

Зведення будівлі офіційно розпочалося у 1933 році. Згідно зі звітами Артемівської міськради, будинок планували здати в експлуатацію вже наприкінці 1934 року. Однак процес розтягнувся на чотири роки через низку факторів. Будівництво гальмували нестача фінансування та будівельних матеріалів, дефіцит робочої сили, погані погодні умови та проблеми з логістикою. Через ці причини в період з весни 1934 до початку осені 1935 року вдалося збудувати лише стіни та накрити дах, після чого роботи припинилися.

Темпи будівництва прискорилися лише у 1936 році. Будівельники завершили зовнішні роботи, вставили вікна, оштукатурили фасад та підвели необхідні комунікації. Завдяки тому, що робітники систематично перевиконували задані норми, навесні 1937 року будинок офіційно здали в експлуатацію.

У тодішній пресі будівлю називали “Будинком залізничників” або “Будинком спеціалістів”. Фінансування робіт частково здійснювалося державними коштами, які отримували від продажу населенню облігацій “Позички Третьої П’ятирічки”.

Будівля в роки Другої світової війни

Під час нацистської окупації в будинку квартирувалися німецькі військові. Радянська розвідка знала про це, тому літаки Червоної армії неодноразово намагалися розбомбити як цю будівлю, так і сусідні багатоповерхівки у центрі міста.

Точна дата першого руйнування будинку невідома, проте історики припускають, що це сталося влітку 1943 року під час активних авіаційних бомбардувань. Відновлення споруди відбулося вже після закінчення Другої світової війни, приблизно наприкінці сорокових років.

Історія комерційних приміщень

Округлений кут будинку завжди використовувався для торгівлі та надання послуг. У період з 1937 по 1941 роки на першому поверсі функціонував магазин споживчих товарів. У другій половині двадцятого століття там відкрили залізничну аптеку. На початку дев’яностих вона перетворилася на комерційну аптеку, а згодом на цьому місці працював магазин електроніки “Алло”.

Будівлю повністю зруйнували росіяни внаслідок інтенсивних бойових дій.

Читайте також:

Бахмутський гіпсовий промисел: історія видобутку та створення архітектурної ліпнини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні діє законодавча норма, яка дозволяє військовослужбовцям після першого самовільного залишення частини уникнути кримінальної відповідальності. Для цього необхідно добровільно повернутися до війська. Наразі існує два алгоритми дій, які відрізняються термінами оформлення документів та можливістю вибору місця подальшої служби.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Загальні умови звільнення від покарання

Відповідно до частини 5 статті 401 Кримінального кодексу України, держава звільняє від кримінальної відповідальності військових, які вчинили СЗЧ вперше. Остаточне рішення про закриття кримінального провадження завжди ухвалює суд. Наразі існує два шляхи легального повернення у підрозділ.

Спрощений порядок: швидке поновлення без вибору підрозділу

Цей механізм розроблений Міністерством оборони для максимально швидкого поновлення на службі. Військовослужбовець не має права самостійно обирати підрозділ. Його направляють до бойової бригади за визначенням Генерального штабу ЗСУ.

Перевага цього варіанту полягає в оперативному знятті з розшуку та швидкому відновленні фінансових виплат. Бюрократичні судові процедури відбуваються вже під час несення служби.

Алгоритм дій:

• особисто звернутися до Військової служби правопорядку або подати заявку через електронний додаток “Армія+”;
• прибути до узгодженого батальйону резерву та отримати письмову згоду командира на повернення;
• подати слідчому Державного бюро розслідувань клопотання про намір продовжувати військову службу;
• вирушити до визначеної Генеральним штабом бойової бригади;
• отримати судове рішення про звільнення від відповідальності.

Повернення через суд

Процедура триває від двох до шести місяців. Цей шлях дозволяє військовослужбовцю самостійно обрати підрозділ для подальшого проходження служби. Сучасні військові підрозділи мають власні рекрутингові центри, які надають юридичний супровід особам під час добровільного повернення.

Алгоритм дій:

• звернутися до бажаної військової частини та отримати письмову згоду командира;
• зв’язатися зі слідчим ДБР для прискорення передачі матеріалів справи до суду;
• під час судового засідання заявити про добровільне бажання служити та надати отриману згоду від підрозділу;
• вступити на службу до обраної частини на підставі рішення суду.

До моменту винесення судового рішення військовослужбовець офіційно перебуває у розшуку. Відомості про СЗЧ вносяться до спільної бази поліції та Військової служби правопорядку. У цей період патруль ВСП має право затримати особу та направити на службу в загальному порядку.

Якщо ДБР ще не відкрило провадження, розгляд справи у суді неможливий. За відсутності відкритої справи військовому доведеться самостійно ініціювати цей процес — вимагати від попередньої військової частини передати матеріали до ДБР. Відсутність провадження не скасовує факту перебування людини у розшуку.

Читайте також:

Як військовослужбовцю оскаржити незаконні дії командира: інструкція від Міноборони

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!