На Донеччині нагородять жінок за внесок у соціальне і культурне життя

Валентина Твердохліб 12:10, 27 Жовтня 2024
Конкурс “Жінка Донеччини” / ілюстрація Донецька ОВА

На Донеччині оголосили конкурс “Жінка Донеччини”. Його метою є відзначення та підтримка найбільш активних жінок за вагомий внесок у соціальне та культурне життя суспільства.

Про це повідомили на сайті Донецької ОВА.

Конкурс “Жінка Донеччини”: хто може взяти участь

Жінки можуть подати свою кандидатуру лише на одну із зазначених номінацій:

  • “Лідерка року” — для жінок, які проявляють лідерські якості в різних сферах життя. Вона охоплює жінок, які обіймають керівні посади, і неформальних лідерок, які впливають на соціальні, економічні чи політичні процеси, об’єднують людей навколо важливих цілей і сприяють розвитку своїх спільнот, створюючи умови для позитивних змін у суспільстві;
  • “Майстриня своєї справи” — для жінок, які своєю трудовою діяльністю роблять значний внесок у розвиток та функціонування громад і регіону. Це можуть бути жінки, які працюють у сфері критичної інфраструктури — працівниці енергетики, водопостачання та водовідведення, транспорту, зв’язку та інших галузей, які своєю працею сприяють безперебійному забезпеченню необхідних послуг для населення, особливо в умовах кризових ситуацій;
  • “Захисниця року” — для жінок, які працюють у сфері оборони та безпеки, правоохоронних органах, службах цивільного захисту або ЗСУ, ветеранки російсько-української війни;
  • “Турботливе серце” — для жінок, які працюють у сфері охорони здоров’я, соціального супроводу та надають психологічну допомогу. Це лікарки, медичні сестри, психологині, соціальні працівниці та інші спеціалістки, які сприяють збереженню здоров’я та психічного благополуччя населення;
  • “Творчиня змін та можливостей” — для жінок, які своїм прикладом надихають і мотивують інших. Це можуть бути жінки, які в умовах війни подолали складні життєві обставини, досягли професійних успіхів та змогли змінити своє життя на краще. Наприклад, жінки, які змогли змінити профіль своєї діяльності, відновили або започаткувати власну справу, реалізували соціальні або інноваційні проєкти, що мають значний вплив для підтримки Донецької області;
  • “Сила добра та єдності” — для жінок, які активно займаються волонтерством і громадською діяльністю. Це представниці волонтерських рухів та громадських ініціатив, громадські діячки, які допомагають іншим, вирішують важливі соціальні питання та роблять вагомий внесок у розвиток суспільства, об’єднуючи людей навколо спільних цінностей, надають підтримку переселенцям, допомагають їм адаптуватися на новому місці, забезпечують гуманітарну допомогу та сприяють їхньому інтегруванню в нові громади;
  • “Серце, що дарує родину” — для жінок, які створюють сімейні умови для дітей, беруть під опіку прийомних дітей та/або дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, організовують дитячі будинки сімейного типу.

Конкурс “Жінка Донеччини”: як подати заявку

У конкурсі “Жінка Донеччини” можуть брати участь жінки віком від 18 років, які роблять внесок своєю працею та професійними вміннями в розбудову Донецької області. Учасниці також повинні мати задеклароване/зареєстроване місце проживання. Здійснювати свою професійну діяльність вони можуть як на території Донецької області, так і в інших регіонах.

Подача заявок на конкурс триватиме до 12 листопада. Для участі в конкурс треба подати документи на електронну адресу: [email protected]

В електронній формі потрібно надіслати:

  • заявку на участь у конкурсі в довільній формі;
  • історія жінки в довільній формі, написана від третьої особи обсягом до двох сторінок формату А4;
  • анонс історії для розміщення на вебресурсах обсягом до 2 000 знаків;
  • фотокартка жінки;
  • копії документів, що підтверджують досягнення кандидатки (статті, відзнаки, інформація про участь у фестивалях, форумах, конференціях тощо);
  • копії документів, що засвідчують особу та Витяг з реєстру територіальної громади з інформацією про задеклароване/зареєстроване місце проживання (перебування) в Донецькій області. У випадку тимчасового перебування в іншому регіоні — довідку про взяття на облік ВПО;
  • контактна інформація для зв’язку (номер телефону та електронної пошти);
  • згода на обробку та оприлюднення персональних даних.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Синдром відкладеного життя та фонова тривога: психологиня Юлія Сирота розповіла з якими труднощами стикаються ВПО начастіше

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 16:00, 12 Травня 2026

Переселенці нерідко стикаються із синдромом відкладеного життя, фоновою тривогою та труднощами у комунікації з місцевими мешканцями, котрі змушують їх відкладати власне життя “на потім”. До того ж , втрата власного дому, вимушений переїзд та процес адаптації у новій громаді супроводжуються складними психологічними станами, і стан “жити потім” все більше стає звичним. Проте, а чи правильне це рішення?

Практична психологиня Юлія Сирота, яка сама має досвід вимушеного переселення з міста Родинське на Донеччині, розповідає про головні проблеми внутрішньо переміщених осіб. Фахівчиня пояснює механізми адаптації, методи боротьби з тривогою та правила вибудовування особистих кордонів у нових громадах.

Втрата дому

Психологиня Юлія Сирота, яка регулярно працює з переселенцями, поділилася власним узагальнюючим досвідом у Threads, написавши, що ВПО іноді сумують не тільки за домом, аі за своєю версією, котра залишилася в минулому. Редакція Бахмут IN.UA побачила цей допис та зв’язалася з фахівчинею. Вона розповідає, що передумовою для створення допису у платформі Threads став тренінг по визначеній та невизначеній втраті:

Як психологиня, яка працює з ВПО, скажу: іноді люди сумують не тільки за містом чи квартирою. А за версією себе, яка залишилася в минулому житті”, — написала експертка.

На тренінгу я зустрілася з жінками зі свого рідного міста. Всі ці почуття втрати спільноти та дому я вирішила вкласти в один допис. Найбільше запам’ятовувалися ті коментарі, де люди писали, що вони досі зберігають ключі від дому в сумочці або в кишенці. І також ті, де люди шкодували, що не забрали фотографії“, — зізнається Юлія Сирота.

Загалом, фахівчиня каже, що психологічні потреби ВПО постійно змінювалися. У перший рік повномасштабної війни запити переселенців до психологів рідко стосувалися безпосередньо втрати житла.

“На початку війни було багато завмирання і витіснених почуттів. Основна мета — вижити, адаптуватися. Більшість запитів були пов’язані з чимось особистим: робота, особисте життя, дружні стосунки”, — зазначає експертка.

Усвідомлення втрати почало приходити пізніше, коли війна продовжувалася, люди були змушені покинути власні домівки та почасти адаптуватися новому місці.

“Тема дому настільки болюча, що вона навіть не одразу виринає. Коли я розпитую, звідки ви, коли виїхали, зазвичай чую відповіді: “Я виїхала, але все добре”. Проте це не те “добре” в нашому розумінні. Людина просто намагається з цим впоратися і витісняє почуття”, — додає Юлія.

Окремо експертка виділила людей, які втрачають дім вдруге (починаючи з 2014 року), стикаються зі специфічними психологічними реакціями.

З того, що я бачила, це здебільшого тотальне виснаження. Людина повністю намагається від цього відійти, переїхати якомога далі, відрізати болючі зв’язки, бо не має можливості з цим впоратися“, — коментує Юлія.

Проте є й інший досвід. За словами психологині, у соціальних мережах ділилися більш позитивним контекстом: коли ВПО відпускали думку про повернення додому, то починали жити. 

Адаптація та пошук внутрішньої опори

Юлія Сирота / фото з особистого архіву героїні

Процес звикання до нового міста вимагає часу та поваги до власного стану.

Найперше — це не вимагати від себе швидкої адаптації, бо це неможливо. Якщо людина довго живе під обстрілами, в небезпеці, основна задача — вижити, і немає місця почуттям. На новому безпечному місці ми трішечки розморожуємося. Стан може нахлинути ікс-два“, — пояснює психологиня.

Важливою частиною адаптації є робота з різними емоціями, зокрема зі злістю.

Не всі люди відчувають тільки сум. Там може бути багато злості. Такі техніки, як медитації, можуть не допомагати. Треба вивільняти цю злість — це може бути бокс або інші фізичні навантаження. Не стримувати її в собі, бо вона має поганий вплив на стан“, — акцентує експертка.

Спілкування з людьми, які мають схожий досвід, теж є дієвим інструментом для соціалізації та пошуку внутрішньої гармонії.

Коли ми проживаємо щось складне, то це краще проживати поруч з людьми. Це можливість бути серед своїх. Ця спільнота не буде знецінюючою, бо є розуміння, як це — залишати власний дім. У таких спільнотах є шанс побути і погурювати погорювати“, — зазначає Юлія.

Найголовнішою проблемою в контексті адаптації, з якою особисто працює Юлія Сирота — це те, що багато переселенців живуть у стані “життя на потім”, очікуючи на повернення, що гальмує процес адаптації.

Якщо не відгоювати відгорюватис  певні моменти, то вони не запускають нормального життя. Невизначена втрата сповільнює процес адаптації. Треба вводити рутину, помічати маленькі радощі. Це може бути смачний обід, дитина знайшла нового друга. Якщо ми кожного дня намагаємося помічати  щось хороше, то це формує нові нейронні зв’язки.Це формує нові нейронні зв’язки. Важливо нормально їсти, нормально спати, мати фізичну активність“, — розповідає фахівчиня.

“Червоні прапорці” для звернення до спеціаліста

Юлія Сирота займається допомогою ВПО / фото з особистого архіву героїні

Юлія Сирота радить ВПО звертатися до психолога, особливо, якщо люди починають бачити в собі чи в близьких конкретні сигнали у поведінці, які свідчать про необхідність фахової допомоги:

Найперше — подивитися, як виглядає власна квартира. Якщо житло захаращене, а прибирання не в топі, і це нетипова поведінка. Якщо людина відчуває фонову тривогу: вибухів немає, ніч тиха, але вона не може заснути. Плутає звуки сильного вітру зі звуками снаряду. Це сигнал про те, що краще звернутися за допомогою“, — пояснює Юлія.

Серед інших ознак експертка виділяє розлади харчової поведінки (переїдання або повна відмова від їжі), безсоння, коли людина перестає з усіма спілкуватися або якщо вона просто нічого не відчуває — ані радості, ані суму, ані страху.

Взаємодія з місцевими мешканцями та владою

Комунікація між ВПО та жителями приймаючих громад часто може супроводжуватися напругою через брак ресурсу на співчуття. Юлія Сирота каже, що часто в таких випадках у людей, які стали переселенцями, немає контакту з місцевими жителями, через що останні не можуть зрозуміти почуттів перших.

Ми мало говоримо про почуття людей, які вимушені покинути власний дім. В умовах війни це досить складно, бо кожен з нас виснажений по-своєму. Треба прямо казати, коли неприємно, або що ви не хочете про це розмовляти. Питання інших людей можуть ретравматизувати та нашкодити“, — радить психологиня.

Щодо дій влади, експертка зазначає, що місцевій владі варто формувати групи підтримки і для тих людей, до яких переселяються, щоб у них був ресурс на підтримку, і для ВПО. 

Перший крок для самопідтримки вже сьогодні

Для тих, хто прямо зараз відчуває втому та тугу в орендованій квартирі, психологиня дає таку пораду:

Я би рекомендувала зробити те, що ви давно відкладали. Це може бути нова рослинка, або купівля покривала на ліжко. Зробити щось комфортне, щось приємне для свого життя тут і зараз. Піти на прогулянку і відкрити нове місце. І також легалізувати той факт, що ви не обирали того, що трапилося. Визнавати це і  приймати прийняти, щоб рухатися далі“, — каже експертка.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Виплати ВПО у 2026 році: як самостійно перевірити статус нарахування коштів

Семаковська Тетяна 15:15, 12 Травня 2026
Виплати ВПО / фото НБУ

Переселенці в Україні мають можливість дистанційно подавати заяви, оновлювати власні дані та контролювати процес нарахування фінансової допомоги. Головним інструментом для цього є вебпортал Пенсійного фонду України.

Детальніше про те, як самостійно перевірити статус нарахування державної допомоги ВПО — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як перевірити статус виплат ВПО онлайн

Для дистанційної перевірки інформації на порталі Пенсійного фонду заявнику знадобиться доступ до інтернету та наявність кваліфікованого електронного підпису (КЕП).

Процес контролю відбувається у двох розділах особистого кабінету:

  • у розділі “Мої звернення” після подання заяви відображається статус обробки документів та фінальне рішення щодо призначення фінансової допомоги;
  • у розділі “Мої виплати” міститься інформація про фактичне нарахування коштів. Там вказано, чи активна допомога наразі, за який саме період нарахували гроші та чи існують підстави для подальшого продовження виплат.

Додатково статус внутрішньо переміщеної особи та окремі соціальні дані відображаються у державному застосунку “Дія”.

Як дізнатися про нарахування без електронного підпису

Для громадян, які не користуються кваліфікованим електронним підписом та не мають реєстрації на сайті Пенсійного фонду, передбачені альтернативні варіанти перевірки.

Отримати консультацію щодо призначення, продовження або припинення соціальних виплат можна через гарячу лінію Пенсійного фонду за номерами:

  • 0 800 400 870;
  • 0 800 406 360.

Також ВПО можуть особисто звернутися до територіальних органів Пенсійного фонду за місцем фактичного перебування. Під час візиту фахівці установи надають інформацію щодо:

  • чинності статусу ВПО;
  • факту призначення або продовження фінансових виплат;
  • причин відсутності грошових нарахувань або їх повного припинення.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Важливо

Синдром відкладеного життя та фонова тривога: психологиня Юлія Сирота розповіла з якими труднощами стикаються ВПО начастіше

Переселенці нерідко стикаються із синдромом відкладеного життя, фоновою тривогою та труднощами у комунікації з місцевими мешканцями, котрі змушують їх відкладати власне життя “на потім”. До […]

16:00, 12.05.2026 Скопіч Дмитро

Виплати ВПО у 2026 році: як самостійно перевірити статус нарахування коштів

Переселенці в Україні мають можливість дистанційно подавати заяви, оновлювати власні дані та контролювати процес нарахування фінансової допомоги. Головним інструментом для цього є вебпортал Пенсійного фонду […]

молодіжна рада

Хто увійшов до молодіжної ради Бахмута: оприлюднено новий склад на 2026-2028 роки

У Бахмутській громаді затвердили новий склад молодіжної ради. До оновленого складу увійшли 12 осіб. Серед них представники навчальних закладів і громадських організацій Донеччини та активна […]

СБУ затримала у Слов’янську коригувальницю: жінка передавала дані про ЗСУ сину-бойовику

Контррозвідка Служби безпеки України затримала в Донецькій області жінку, яка наводила російські ракетні, бомбові та дронові удари по Слов’янську та прилеглих територіях. Про це повідомила […]

герос
Важливо

На війні загинув військовий Андрій “Герос” Пугачов з Бахмута

Під час бойових дій на Донеччині загинув військовий Андрій Пугачов на позивний “Герос”. Він родом з Бахмута, до війни працював у поліції. З початком повномасштабного […]