На Донеччині часто фіксують лісові пожежі. Переважна більшість із них спричинена ворожими обстрілами.

Про причини і наслідки лісових пожеж на Донеччині під час брифінгу розповів провідний інспектор відділу пожежної безпеки Управління запобігання надзвичайним ситуаціям ГУ ДСНС України у Донецькій області Сергій Луков.

Пожежі на Донеччині: статистика

Згідно зі статистикою ГУ ДСНС України у Донецькій області, з початку року в регіоні виникло 3 663 пожежі. Внаслідок них загинули 73 людини, з яких 6 дітей, а також травмувалися 41 людина, з яких 2 дітей.

Більшість пожеж виникли на відкритих територіях.

“На відкритих територіях та у природних екосистемах виникли 2 196 пожеж, що складає 63% від загальної кількості. Внаслідок цього вогнем знищено 3 339 гектарів сухої рослинності. Значна кількість пожеж на відкритих територіях обумовлена тривалою бездощовою погодою та суховіями, що сприяло виникненню пожеж і їх поширенню на великі площі. На цих пожежах також зареєстровані факти загибелі та травмування людей”, — каже Сергій Луков.

Страждають від вогню і лісові масиви Донеччини. Основна причина пожеж у лісах — ворожі обстріли. Саме вони спричинили близько 90% лісових пожеж.

“З початку року на території лісових масивів регіону виникли 189 пожеж. 177 із них виникли внаслідок ворожих обстрілів. Основна частина лісових пожеж фіксується в північній частині області, де ведуться активні бойові дії. Загалом вогнем знищено понад 8 тисяч гектарів лісового масиву. На жаль, були і випадки підривів пожежно-рятувальної техніки на ворожих вибухонебезпечних предметах. Разом із цим фіксуються непоодинокі випадки обстрілів територій, на яких пожежно-рятувальні підрозділи гасять пожежі. На щастя, самі рятувальники в жодному випадку не постраждали”, — повідомив Сергій Луков.

Наймасштабніша цьогорічна лісова пожежа виникла 1 вересня на території Національного природного парку “Святі гори”. Внаслідок шквального вітру вогонь поширився на 6 тисяч гектарів території. Пожежа дійшла до житлової забудови Лиманської громади, а також поширилася на територію Харківської області.

На гасіння пожежі в парку “Святі гори” пішло 8 днів. Робота щодо ліквідації її наслідків триває і досі.

Нагадаємо, що зараз у Донецькій області вирує масштабна пожежа в Лиманському лісництві. Вогонь приборкують вже третю добу, але безуспішно.

Читайте також:

• Росія знищила понад 60 тисяч гектарів українських лісів: яка ситуація на Донеччині
• Надія на порятунок: як диспетчерка з Бахмута допомагає рятувати мешканців Донеччини
• Як розміновують деокупований Святогірськ та де брати ресурси на розмінування України?

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Поливаний понеділок — одна з найяскравіших і найвеселіших великодніх традицій в Україні. У цей день люди обливають одне одного водою, жартують і вітають із святами. Але за цим, на перший погляд, простим звичаєм стоїть глибоке символічне значення, яке формувалося століттями.

Детальніше про історію свята, читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

Поливаний понеділок: що означає традиція обливання водою після Великодня

Поливаний понеділок відзначають наступного дня після Великодня, у 2026 році цей день припадає на 13 квітня. Це свято має давнє коріння, яке поєднує у собі як християнські, так і дохристиянські вірування.

У народній традиції вода завжди вважалася символом очищення, оновлення та життя. Саме тому обливання водою у цей день означає своєрідне “змивання” всього старого: хвороб, негараздів, поганих думок — і відкриття нового етапу життя. Весна, яка вже остаточно вступає у свої права після Великодня, підсилює цю символіку: природа прокидається, а разом із нею — і люди.

У давнину обливання мало ще й обрядовий характер. Вважалося, що вода цього дня має особливу силу: вона приносить здоров’я, красу і навіть щастя в особистому житті. Особливо це стосувалося дівчат, їх обливали хлопці, вірячи, що таким чином бажають їм привабливості та швидкого заміжжя. Водночас це було і своєрідною формою залицяння.

В різних регіонах України традиція мала свої особливості. Десь обливали лише символічно, кількома краплями води, а десь це перетворювалося на справжні “водяні баталії” з відрами і навіть цілими діжками води. Попри це, суть залишалася незмінною, побажання добра і оновлення.

З приходом християнства традиція не зникла, а трансформувалася. Вона почала сприйматися як продовження великодньої радості, святкування Воскресіння Христового, яке символізує перемогу життя над смертю. Таким чином, вода стала ще й символом духовного очищення.

Сьогодні Поливаний понеділок в Україні зберігає свою популярність, хоча й набуває сучасних форм. У містах це часто дружні жарти між знайомими або тематичні заходи, а в селах — більш автентичні обряди, які передаються з покоління в покоління.

Поливаний понеділок закордоном

Подібні традиції існують і в інших країнах Центральної Європи. У Польщі цей день відомий як “Śmigus-Dyngus”. Тут також прийнято обливати одне одного водою, але звичай часто має більш ігровий характер, особливо серед молоді. Вода символізує очищення і удачу, а сам день перетворюється на веселий народний карнавал із жартами, піснями та гуляннями.

В Угорщині традиція має ще цікавішу форму. Там хлопці приходять до дівчат із “віршами-побажаннями” і після цього злегка окроплюють їх водою або парфумами. У відповідь дівчата дарують писанки або солодощі. Колись це було пов’язано з віруванням, що вода допомагає зберегти молодість і красу, а сам обряд мав чіткий шлюбний підтекст.

З приходом християнства традиція в Україні не зникла, а трансформувалася. Вона почала сприйматися як продовження великодньої радості — святкування Воскресіння Христового, яке символізує перемогу життя над смертю. Таким чином, вода стала ще й символом духовного очищення.

До теми:

Куди поїхати весною за красою: найкращі локації з сакурами та магноліями в Україні

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Окупаційна влада на тимчасово підконтрольних їй територіях Донеччини посилює тиск на працівників бюджетної сфери. Людей масово змушують вступати до лав російської керівної партії “єдина росія” та віддавати свої персональні дані.

Про це повідомили представники руху “Жовта стрічка”.

Окупанти на Донеччині заганяють бюджетників до “єдиної росії”.

Співробітники всіх бюджетних установ, які наразі перебувають під контролем окупаційних адміністрацій, отримують вказівки в обов’язковому порядку реєструватися у цифровому додатку “мах”. Головна мета цієї процедури — систематизований збір персональних даних українських працівників.

Паралельно зі збором інформації через додаток, окупанти розгорнули масштабну кампанію з примусового залучення бюджетників до партії “єдина росія”. Аби створити видимість легітимності та масової підтримки, формально цей процес подається виключно під виглядом “добровільного” рішення самих працівників.

Як зазначають представники руху опору “Жовта Стрічка”, насправді бюджетників ставлять перед жорстким вибором без вибору. Відмова від вступу до керівної російської партії неминуче матиме негативні наслідки для подальшої роботи та збереження посади. Активісти підкреслюють, що подібна практика відкритого шантажу вже стала абсолютно звичною для всіх бюджетних установ на окупованій частині регіону.

“Також люди висловлюють побоювання, що зібрані персональні дані можуть використовуватися або передаватися третім особам для подальшого тиску“, — резюмують представники руху опору.

Читайте також:

Росія тестує блокування месенджерів на ТОТ: як не втратити доступ до інформації та зв’язок з рідними

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!