На Донеччині часто фіксують лісові пожежі. Переважна більшість із них спричинена ворожими обстрілами.

Про причини і наслідки лісових пожеж на Донеччині під час брифінгу розповів провідний інспектор відділу пожежної безпеки Управління запобігання надзвичайним ситуаціям ГУ ДСНС України у Донецькій області Сергій Луков.

Пожежі на Донеччині: статистика

Згідно зі статистикою ГУ ДСНС України у Донецькій області, з початку року в регіоні виникло 3 663 пожежі. Внаслідок них загинули 73 людини, з яких 6 дітей, а також травмувалися 41 людина, з яких 2 дітей.

Більшість пожеж виникли на відкритих територіях.

“На відкритих територіях та у природних екосистемах виникли 2 196 пожеж, що складає 63% від загальної кількості. Внаслідок цього вогнем знищено 3 339 гектарів сухої рослинності. Значна кількість пожеж на відкритих територіях обумовлена тривалою бездощовою погодою та суховіями, що сприяло виникненню пожеж і їх поширенню на великі площі. На цих пожежах також зареєстровані факти загибелі та травмування людей”, — каже Сергій Луков.

Страждають від вогню і лісові масиви Донеччини. Основна причина пожеж у лісах — ворожі обстріли. Саме вони спричинили близько 90% лісових пожеж.

“З початку року на території лісових масивів регіону виникли 189 пожеж. 177 із них виникли внаслідок ворожих обстрілів. Основна частина лісових пожеж фіксується в північній частині області, де ведуться активні бойові дії. Загалом вогнем знищено понад 8 тисяч гектарів лісового масиву. На жаль, були і випадки підривів пожежно-рятувальної техніки на ворожих вибухонебезпечних предметах. Разом із цим фіксуються непоодинокі випадки обстрілів територій, на яких пожежно-рятувальні підрозділи гасять пожежі. На щастя, самі рятувальники в жодному випадку не постраждали”, — повідомив Сергій Луков.

Наймасштабніша цьогорічна лісова пожежа виникла 1 вересня на території Національного природного парку “Святі гори”. Внаслідок шквального вітру вогонь поширився на 6 тисяч гектарів території. Пожежа дійшла до житлової забудови Лиманської громади, а також поширилася на територію Харківської області.

На гасіння пожежі в парку “Святі гори” пішло 8 днів. Робота щодо ліквідації її наслідків триває і досі.

Нагадаємо, що зараз у Донецькій області вирує масштабна пожежа в Лиманському лісництві. Вогонь приборкують вже третю добу, але безуспішно.

Читайте також:

• Росія знищила понад 60 тисяч гектарів українських лісів: яка ситуація на Донеччині
• Надія на порятунок: як диспетчерка з Бахмута допомагає рятувати мешканців Донеччини
• Як розміновують деокупований Святогірськ та де брати ресурси на розмінування України?

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Національний банк України з 4 вересня 2026 року вводить в обіг нову банкноту номіналом 2000 гривень. На її лицьовому боці буде зображений український поет, правозахисник і дисидент Василь Стус, а на зворотному, будівля філологічного факультету Донецького національного університету, який нині носить його ім’я.

Про це повідомив голова Національного банку України Андрій Пишний під час презентації нової банкноти.

В Україні введуть в обіг нову банкноту 2000 гривень із Василем Стусом

За словами Андрія Пишного, рішення про запровадження нового найвищого номіналу продиктоване насамперед економічними причинами. За майже сім років після введення банкноти номіналом 1000 гривень українська економіка суттєво змінилася. На це вплинули пандемія COVID-19 та повномасштабна війна.

У Національному банку зазначають, що:

• обсяг готівки в обігу зріс із майже 390 млрд гривень у 2019 році до понад 970 млрд гривень;
• частка банкнот номіналом 1000 гривень перевищила 55% від загальної суми банкнот в обігу;
• рівень цін за цей період зріс приблизно вдвічі;
• середньомісячна заробітна плата у травні 2026 року становила майже 31 тисячу гривень, що утричі більше, ніж у 2019 році.

У НБУ пояснюють, що новий номінал дозволить скоротити витрати на друк, транспортування, інкасацію та обробку готівки, а також зробить готівкові розрахунки зручнішими для громадян, бізнесу й банків.

Чому на новій банкноті зобразили Василя Стуса

На лицьовому боці нової банкноти розмістили портрет українського поета, дисидента та правозахисника Василя Стуса. На звороті зображено будівлю філологічного факультету Донецького національного університету, де навчався Стус. Сьогодні ця будівля перебуває в тимчасовій окупації, а сам університет після релокації працює у Вінниці та носить ім’я Василя Стуса.

За словами Андрія Пишного, нова банкнота має не лише економічне, а й символічне значення.

“Цією банкнотою ми документуємо український суверенітет, віддаємо належне нашим героям і говоримо про речі, які сьогодні особливо важливо називати вголос”, — зазначив голова НБУ.

Коли нову банкноту введуть в обіг

Банкноту номіналом 2000 гривень планують ввести в обіг 4 вересня 2026 року. Цю дату обрали символічно. Саме 4 вересня 1965 року Василь Стус разом із В’ячеславом Чорноволом та Іваном Дзюбою взяв участь у першому відкритому протесті проти політичних репресій української інтелігенції в СРСР. А 4 вересня 1985 року поет загинув у радянському таборі.

У Національному банку також повідомили, що нова банкнота матиме понад 20 елементів захисту, зокрема новітню захисну стрічку Anima™ Colour, яку вперше у світі використано саме на українській валюті.

До теми:

Стус, якого ми не знали: до роковин загибелі розповідаємо про поета, якого сформувала Донеччина

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Офлайн-захід задля посилення голосів вимушених переселенців організовують у Києві 22 липня ГО “Східний Варіант” спільно з ГО “Вікно Відновлення”. На події відбудеться презентація результатів фокус-групового дослідження, панельна дискусія та уточнення рекомендацій до влади, міжнародних організацій та медіа.

Про це повідомляє “Вікно Відновлення”, співорганізатор офлайн-події.

Програма заходу

10:00–10:30 — реєстрація, вітальна кава;

10:30–12:00 — вступні слова та презентація аналітичного дослідження “Карта проблем і рішень: досвід ВПО та інституційні перспективи відновлення”. Звіт підготували за підсумками 10-ти фокус-групових обговорень за участі вимушених переселенців з Донецької та Луганської областей, а також представників (-ць) органів влади, медіа, громадських організацій, волонтерських ініціатив;

12:00–13:35 — панельна дискусія за участі представників (-ць) органів влади, міжнародних та громадських організацій і медіа;

13:30–14:30 — обід;

14:30–16:30 — фасилітована сесія з коригування рекомендацій для влади, громад, ГО та медіа. Учасники обговорять, як ефективніше сприяти активній участі вимушених переселенців у процесах відновлення;

16:30-16:45 — підбиття підсумків.

Реєстрація

Офлайн-подія «Карта проблем і рішень: участь ВПО у відновленні регіонів» відбудеться в Києві 22 липня 2026 року (10:00–16:45). 

До участі запрошуються зацікавлені представники органів державної та місцевої влади, міжнародних донорських організацій, громадського сектору, експертного середовища, медійники, які працюють з проблемами вимушених переселенців з Донецької та Луганської областей.

Кількість учасників обмежена.Організатори можуть відшкодувати витрати на дорогу для частини учасників і учасниць, однак можливості компенсації також обмежені. Потребу у відшкодуванні проїзду просимо вказати під час реєстрації. Для участі необхідно заповнити реєстраційну форму за посиланням.

Місце проведення події буде повідомлене зареєстрованим учасникам додатково.

Захід проводиться у межах Проєкту «Імпульс», що реалізовується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Зміст матеріалу не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції.

Читайте також:

Демобілізовані бахмутяни можуть відпочити у Миргороді: деталі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!