На Донеччині часто фіксують лісові пожежі. Переважна більшість із них спричинена ворожими обстрілами.

Про причини і наслідки лісових пожеж на Донеччині під час брифінгу розповів провідний інспектор відділу пожежної безпеки Управління запобігання надзвичайним ситуаціям ГУ ДСНС України у Донецькій області Сергій Луков.

Пожежі на Донеччині: статистика

Згідно зі статистикою ГУ ДСНС України у Донецькій області, з початку року в регіоні виникло 3 663 пожежі. Внаслідок них загинули 73 людини, з яких 6 дітей, а також травмувалися 41 людина, з яких 2 дітей.

Більшість пожеж виникли на відкритих територіях.

“На відкритих територіях та у природних екосистемах виникли 2 196 пожеж, що складає 63% від загальної кількості. Внаслідок цього вогнем знищено 3 339 гектарів сухої рослинності. Значна кількість пожеж на відкритих територіях обумовлена тривалою бездощовою погодою та суховіями, що сприяло виникненню пожеж і їх поширенню на великі площі. На цих пожежах також зареєстровані факти загибелі та травмування людей”, — каже Сергій Луков.

Страждають від вогню і лісові масиви Донеччини. Основна причина пожеж у лісах — ворожі обстріли. Саме вони спричинили близько 90% лісових пожеж.

“З початку року на території лісових масивів регіону виникли 189 пожеж. 177 із них виникли внаслідок ворожих обстрілів. Основна частина лісових пожеж фіксується в північній частині області, де ведуться активні бойові дії. Загалом вогнем знищено понад 8 тисяч гектарів лісового масиву. На жаль, були і випадки підривів пожежно-рятувальної техніки на ворожих вибухонебезпечних предметах. Разом із цим фіксуються непоодинокі випадки обстрілів територій, на яких пожежно-рятувальні підрозділи гасять пожежі. На щастя, самі рятувальники в жодному випадку не постраждали”, — повідомив Сергій Луков.

Наймасштабніша цьогорічна лісова пожежа виникла 1 вересня на території Національного природного парку “Святі гори”. Внаслідок шквального вітру вогонь поширився на 6 тисяч гектарів території. Пожежа дійшла до житлової забудови Лиманської громади, а також поширилася на територію Харківської області.

На гасіння пожежі в парку “Святі гори” пішло 8 днів. Робота щодо ліквідації її наслідків триває і досі.

Нагадаємо, що зараз у Донецькій області вирує масштабна пожежа в Лиманському лісництві. Вогонь приборкують вже третю добу, але безуспішно.

Читайте також:

• Росія знищила понад 60 тисяч гектарів українських лісів: яка ситуація на Донеччині
• Надія на порятунок: як диспетчерка з Бахмута допомагає рятувати мешканців Донеччини
• Як розміновують деокупований Святогірськ та де брати ресурси на розмінування України?

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У місті Слов’янськ розпочався опалювальний сезон. Тепло подали до 369 із 471 багатоповерхівки, які раніше були підключені до системи централізованого опалення. Ще 82 будинки залишаються без тепла через руйнування житлової інфраструктури. Водночас у громаді продовжується евакуація: за останній місяць звідси виїхали 1 680 людей.

Про це розповів начальник Слов’янської МВА Вадим Лях в ефірі “Суспільне Студія”.

Скільки будинків у Слов’янську підключили до опалення

1 листопада у Слов’янську розпочався опалювальний сезон. Станом на сьогодні, 4 листопада, тепло подали до 369 багатоквартирних будинків. Водночас у 82 багатоповерхівках не підключили опалення через пошкодження внаслідок обстрілів.

Для мешканців будинків, які залишилися без централізованого опалення, передбачена фінансова підтримка. Представники вразливих категорій можуть отримати 19 400 гривень допомоги. Виплати вже надходять людям, які відповідають умовам програми.

До підтримки жителів Слов’янська також долучилися благодійні організації. Вони планують допомагати тим мешканцям, яким відмовили у державних виплатах.

Водночас Вадим Лях наголосив, що використовувати електрообігрівачі як основне джерело тепла небезпечно через нестабільне електропостачання.

Скільки людей залишаються у Слов’янській громаді

Наразі у Слов’янській громаді проживають близько 23 тисяч людей. За словами начальника МВА, щотижня звідси виїжджають близько 300-400 жителів. Протягом останнього місяця громаду залишили 1 680 людей, серед яких 530 дітей. Частина жителів не наважується виїжджати через побоювання втратити роботу та не знайти нового місця працевлаштування після евакуації.

Наразі серед основних загроз для цивільного населення — удари керованими авіабомбами та атаки FPV-дронів. Безпілотники часто атакують автомобілі, які пересуваються містом або виїжджають за його межі. Кількість атак може сягати десяти на добу.

Попри складну безпекову ситуацію, у Слов’янську продовжують працювати банки, поштові відділення, комунальні установи та більшість магазинів. Однак кількість торговельних закладів поступово зменшується.

Евакуація з Донецької області: контакти

Звернення про евакуацію приймають на гарячих лініях Донецької області: 0 800 408 911, +380 (98) 890 3318, +380 (66) 285 6290.

Для запису на вивіз тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери: 0 800 332 614, +380 (99) 710 4872, +380 (99) 311 5314, +380 (96) 108 6048.

Евакуація повністю безоплатна.

Читайте також:

• Росіяни атакували Ясногірку чотирма авіабомбами: є загибла та поранені
• “Подекуди вже майже немає евакуації” — представник Донецької ОВА про ситуацію у Дружківській громаді
• “Між шостим і сьомим поверхом починають складати дрова”: як відбувається евакуація на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

5-11 жовтня 2026 року в Україні вдруге відбувся Український кліматичний тиждень (УКТ) —– марафон подій та активностей, присвячений зміні клімату та об’єднанню зусиль для їх подолання.

Український кліматичний тиждень організовують представники і представниці низки прокліматичних і природоохоронних організацій — “Greenpeace Україна”, “Екодія”, “Розвій”, Українська кліматична мережа, Українська природоохоронна група, “Стардуб”, Fridays For Future, U-Cycle та Національний природний парк “Голосіївський”.

Цьогоріч в межах Українського кліматичного тижня  відбулося понад 300 подій, до яких долучилося близько 10 тисяч учасників/ць з 23 областей України, включно з прифронтовими.

Найактивніші області — Дніпропетровська, Київська, Полтавська, Чернігівська, Харківська та Сумська. Особливо організаторів вразило велике бажання жителів прифронтових громад, які, попри постійні обстріли та загрозу життю, продемонстрували  найвищий рівень залученості у тему зміни клімату.

Найзавзятішими учасниками УКТ стали освітні заклади: школи, університети, ліцеї та коледжі.

Серед активностей проводилися онлайн та офлайн уроки для школярів, лекції, вебінари, конкурси, вікторини, толоки, інформаційні кампанії та навіть концерт у Рівненській філармонії.

У 2026 році Український Кліматичний Тиждень змінився: оновив айдентику, сфокусувався на інтерсекторальності, також організаторами було створено чат для мережування учасників.

Усі активності та дописи можна переглянути у соцмережах за хештегом #КліматичнийТиждень #ClimateWeek #ClimateWeekUA

“Цьогоріч Український кліматичний тиждень розширився й охопив більше різних сфер. Його сила — в об’єднанні людей навколо спільних дій та цінностей, навіть якщо їх розділяють сотні кілометрів. Український кліматичний тиждень — це можливість навіть у часи війни створювати умови для кращого та сталого життя в нашій країні в майбутньому” — каже координаторка з розвитку ініціатив Greenpeace Україна Анна Талаш.

Наступний Український кліматичний тиждень відбудеться 11-17 жовтня 2027 року. 

Запрошуємо громадські організації, ініціативи, навчальні заклади, громади, молодіжні спільноти та усіх бажаючих додавати УКТ у свої  календарі та планувати активності на наступний рік.

#КліматичнийТиждень #ClimateWeek #ClimateWeekUA

Більше про УКТ читайте тут. 

Подія УКТ у Facebook тут.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!