На Донеччині часто фіксують лісові пожежі. Переважна більшість із них спричинена ворожими обстрілами.

Про причини і наслідки лісових пожеж на Донеччині під час брифінгу розповів провідний інспектор відділу пожежної безпеки Управління запобігання надзвичайним ситуаціям ГУ ДСНС України у Донецькій області Сергій Луков.

Пожежі на Донеччині: статистика

Згідно зі статистикою ГУ ДСНС України у Донецькій області, з початку року в регіоні виникло 3 663 пожежі. Внаслідок них загинули 73 людини, з яких 6 дітей, а також травмувалися 41 людина, з яких 2 дітей.

Більшість пожеж виникли на відкритих територіях.

“На відкритих територіях та у природних екосистемах виникли 2 196 пожеж, що складає 63% від загальної кількості. Внаслідок цього вогнем знищено 3 339 гектарів сухої рослинності. Значна кількість пожеж на відкритих територіях обумовлена тривалою бездощовою погодою та суховіями, що сприяло виникненню пожеж і їх поширенню на великі площі. На цих пожежах також зареєстровані факти загибелі та травмування людей”, — каже Сергій Луков.

Страждають від вогню і лісові масиви Донеччини. Основна причина пожеж у лісах — ворожі обстріли. Саме вони спричинили близько 90% лісових пожеж.

“З початку року на території лісових масивів регіону виникли 189 пожеж. 177 із них виникли внаслідок ворожих обстрілів. Основна частина лісових пожеж фіксується в північній частині області, де ведуться активні бойові дії. Загалом вогнем знищено понад 8 тисяч гектарів лісового масиву. На жаль, були і випадки підривів пожежно-рятувальної техніки на ворожих вибухонебезпечних предметах. Разом із цим фіксуються непоодинокі випадки обстрілів територій, на яких пожежно-рятувальні підрозділи гасять пожежі. На щастя, самі рятувальники в жодному випадку не постраждали”, — повідомив Сергій Луков.

Наймасштабніша цьогорічна лісова пожежа виникла 1 вересня на території Національного природного парку “Святі гори”. Внаслідок шквального вітру вогонь поширився на 6 тисяч гектарів території. Пожежа дійшла до житлової забудови Лиманської громади, а також поширилася на територію Харківської області.

На гасіння пожежі в парку “Святі гори” пішло 8 днів. Робота щодо ліквідації її наслідків триває і досі.

Нагадаємо, що зараз у Донецькій області вирує масштабна пожежа в Лиманському лісництві. Вогонь приборкують вже третю добу, але безуспішно.

Читайте також:

• Росія знищила понад 60 тисяч гектарів українських лісів: яка ситуація на Донеччині
• Надія на порятунок: як диспетчерка з Бахмута допомагає рятувати мешканців Донеччини
• Як розміновують деокупований Святогірськ та де брати ресурси на розмінування України?

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ще наприкінці 1930-х років в Артемівську, нині Бахмуті, працював аероклуб, де молодь вивчала теорію авіації, проходила льотну підготовку та стрибала з парашутом. Після початку Другої світової війни його вихованці вирушили на фронт, а частину інструкторів та авіатехніки направили до бойових підрозділів.

Історію аероклубу розповіли в КЗК “Бахмутський краєзнавчий музей”.

Як у Бахмуті працював аероклуб до Другої світової війни

Наприкінці 1930-х років в Артемівську відкрили філію Костянтинівського аероклубу. Її розмістили у приміщенні колишньої синагоги. Польовий аеродром облаштували на території, де згодом з’явилися будівлі Центру зайнятості та школи №12. Начальником аероклубу призначили Сидоренка, комісаром був В. С. Гілка. Викладачами та інструкторами працювали Литовцев, Шевельов, Надточій, Баєв, Полуянов і Боярко.

У клубі проходили підготовку юнаки 1923–1924 років народження. Вони вивчали теорію авіації, проходили стройову підготовку, вивчали історію ВКП(б) та політекономію, а також несли вартову службу. Для навчання використовували чотири літаки У-2.

Серед тих, хто займався в аероклубі, були й жінки. До польотів та парашутної підготовки долучалися Надія Седенко, Євгенія Красножон та Клавдія Нечхайлова.

Що сталося з аероклубом після початку Другої світової війни

З початком Другої світової війни на аеродром аероклубу з Костянтинівки перебазувалася ескадрилья винищувачів І-16. Німецькі літаки вже з’являлися в небі над містом, тому з місцевого аеродрому почали підніматися чергові винищувачі.

Згодом трьох інструкторів аероклубу, Шевельова, Баєва та Боярка, разом із літаками відрядили до Південно-Західного фронту. Разом із ними вирушили техніки, які обслуговували авіаційну техніку. Наприкінці вересня 1941 року до Артемівська прибула велика група літаків У-2. Начальник аероклубу Сидоренко став старшим цієї групи. Згодом вона передислокувалася до одного із сіл Оренбурзької області.

Вихованці аероклубу воювали на різних фронтах Другої світової війни. Серед тих, хто дожив до Перемоги, у джерелі згадуються Дукмасов, Кривошеєв, Єфремов, Лещук, Рябоконь, Овчаренко, Прокопенко та Костенко.

Коритін, Седаш, Єщенко, Покашевський, Макогон і Бризгалов загинули. Четверо випускників Артемівського аероклубу — В. Б. Корсунський, С. І. Мосієнко, О. М. Мироненко та Г. Литвинов, були Героями Радянського Союзу.

Літак-пам’ятник на околиці Бахмута

Згодом на західній околиці міста встановили пам’ятник на честь людей, які починали свій шлях у небо в Артемівському аероклубі. Це був літак, спрямований угору. Протягом десятиліть він залишався одним із символів міста.

Під час повномасштабного російського вторгнення пам’ятник став одним із символів Бахмута, а у 2023 році був зруйнований внаслідок бойових дій та обстрілів.

До теми:

Як Бахмут не став “днр” у 2014: вам цього не казали

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Профільний комітет Верховної Ради підтримав до другого читання законопроєкт №15094. Документ пропонує новий підхід до підтримки малозабезпечених сімей, за яким кілька окремих видів державної допомоги об’єднають в одну щомісячну виплату.

Про це повідомив Павло Фролов, народний депутат України та голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Як працюватиме базова соціальна допомога

Згідно із законопроєктом, розмір фінансової підтримки (БСД) розраховуватимуть індивідуально для кожної родини. Ключовими критеріями для призначення стануть рівень доходів, склад сім’ї та її майновий стан.

Особливості нової системи:

• грошові виплати поєднають із наданням соціальних послуг та підтримкою у працевлаштуванні;
• базова соціальна допомога буде доступною для родин, які опинилися у кризовій ситуації;
• держава здійснюватиме виявлення та інформування родин про їхнє право на отримання допомоги.

Умови переходу та поточний експеримент

Перехід на нову модель здійснюватиметься виключно добровільно та за відповідною заявою отримувача. Важливий нюанс: якщо розрахований розмір базової допомоги виявиться меншим за ту суму загальної державної підтримки, яку родина має на момент звернення, нову виплату не призначатимуть.

За словами Павла Фролова, наразі в Україні вже діє експериментальний проєкт із надання базової соціальної допомоги. Сума допомоги в його межах розраховується індивідуально на основі базової величини, яка становить 4 500 гривень.

У разі ухвалення законопроєкту №15094 у цілому, нова система соціальних виплат має офіційно запрацювати з 1 січня 2028 року. Документом також передбачається окремий перехідний період для її поступового та злагодженого впровадження.

Читайте також:

Виплати від ЮНІСЕФ у 2026 році: хто може отримати 4 100, 12 300, 16 700 та 19 400 гривень

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!