ЗСУ продовжують наступальну операцію на Мелітопольському напрямку та штурмові дії на Бахмутському напрямку. Напередодні окупаційні війська рф наступали на Лиманському, Авдіївському, Мар’їнському, Шахтарському та Куп’янському напрямках.
Минулої доби Сили оборони України по всій лінії фронту відбили близько 100 ворожих атак та ліквідували 970 росіян.
На Донеччині окупанти обстріляли з авіації Спірне, Білу Гору, Олександро-Шультине, Нью-Йорк, Новокалинове, Авдіївку, Мар’їнку, Новомихайлівку та Старомайорське.
На Бахмутському напрямку ЗСУ продовжують штурмові дії південніше Бахмута.Сили оборони завдають ворогу втрат у живій силі та техніці, закріплюються на досягнутих рубежах.
На Авдіївському напрямку противник не полишає спроб прорвати нашу оборону. Наші захисники відбили понад 20 атак росіян у районах Авдіївки, Кераміка, Тоненького, Сєверного, Первомайського та Нетайлового Донецької області.
На Лиманському напрямку Сили оборони продовжують стримувати наступ противника в районі Макіївки Луганської області. Тут наші захисники відбили понад п’ять атак ворога.
На Мар’їнському напрямку протягом минулої доби Сили оборони успішно відбили близько 15 атак ворога в районі Мар’їнки.
На Шахтарському напрямку противник вів безуспішні штурмові дії за підтримки авіації в районі Старомайорського Донецької області.
На Куп’янському напрямку українські воїни відбили понад 20 атак ворога біля Синьківки, Іванівки та Кислівки Харківської області.
На Запорізькому напрямку загарбники безрезультатно намагалися відновити втрачене положення біля Роботиного Запорізької області.
Обстановка на фронті поблизу Бахмута станом на 14 жовтня / фото DeepStateMapLive
На Донеччині фіксується висока інтенсивність штурмових дій. Найбільше збільшення кількості атак спостерігається на Покровському напрямку, де російська армія суттєво наростила наступальні зусилля.
На Покровському напрямку зафіксовано найбільшу кількість штурмових дій. Противник здійснив тут сорок три атаки. Росіяни намагалися просунутися у районах Білицького, Сергіївки, Удачного та Молодецького, а також здійснювали штурми у напрямках Торецька, Софіївки, Вільного, Дорожнього, Нового Донбасу, Матяшевого, Шевченка, Чернігівки, Добропілля, Мирного, Василівки, Новосергіївки та Новопавлівки.
На Костянтинівському напрямку зафіксовано дванадцять атак. Противник вів штурмові дії в районі Костянтинівки, а також у напрямках Новоселівки та Торецького.
Спроби вклинитися в оборону відбувалися на Лиманському напрямку, де росіяни сім разів атакували в районах Діброви, Ставків та Лимана, а також у напрямках Новосергіївки та Новоселівки.
На Слов’янському напрямку російська армія здійснила п’ять штурмових дій у районах Озерного та Кривої Луки, а також у напрямку Рай-Олександрівки.
На Краматорському напрямку росіяни проводили одну наступальну дію у напрямку населеного пункту Федорівка.
“Панська купальня”, до повномасштабного вторгненння, наші часи / фото Михайло Кулішов
“Панську купальню” в Іванівському, яку зображено навіть на гербі села, роками називали спорудою царських часів. Однак знайдене в газеті “Кочегарка” за 1927 рік свідчення ставить цю версію під сумнів. У публікації описана новозбудована гідротехнічна споруда біля Красного, її конструкція та історія появи водозабору.
Що вдалося з’ясувати про походження пам’ятки та чому сучасна будівля все ж залишає питання для дослідників — розповіли у Бахмутському краєзнавчому музеї.
“Панська купальня” в Іванівському: що це за споруда
Гідрологічна споруда на території Іванівського водозабору давно стала однією з впізнаваних особливостей села. Саме її називають “Панською купальнею”, а зображення споруди присутнє на гербі Іванівського. Через відсутність доступних тривалий час письмових джерел навколо її походження з’явилися різні версії. Одні пов’язували споруду з дореволюційним періодом і називали її “царською”, інші припускали, що вона значно молодша.
“Башта” зразка 1927 року / фото Сергій Нагорний
Нові відомості дозволяють точніше говорити принаймні про історію водозабору та споруди, яка існувала тут у 1920-х роках. Ключовим джерелом стала публікація в газеті “Кочегарка” №198 за 1927 рік. У ній журналіст описував новий водопровід та споруду, яку можна було побачити на Костянтинівській дорозі неподалік спортивного стадіону.
Автор називає її “баштою” та описує як невелику високу грановану кімнату. Усередину можна було потрапити сходами. З приміщення через вікна відкривався вид на велику поверхню води. Особливу увагу в описі привертають “венеціанські вікна”. По обидва боки споруди їх було по сім. Також у тексті згадуються залізобетонні конструкції, вентиляційні та світлові труби. Тобто йдеться не про стару панську садибу чи декоративну споруду, а про об’єкт, безпосередньо пов’язаний із роботою водопроводу.
Як у Красному з’явився новий водопровід
Газета 1927 року також описує історію місцевого джерела. Насосна станція, за описом журналіста, розташовувалася біля села Красного, яке в тексті також пов’язується з Голубівськими Ступками, біля підніжжя крейдяних гір.
До появи нового водопроводу місцеві жителі користувалися водою з криниці. У матеріалі зазначається, що після прибуття техніків та спеціалістів було ухвалено рішення облаштувати тут водопровід. Над криницею спочатку звели дерев’яну будівлю, укріпили зруб, проклали труби та встановили фільтр. Паралельно спорудили насосну станцію та водонапірний бак.
Згодом систему мали вдосконалити відповідно до санітарних вимог. Для цього пробили дві глибокі свердловини, а до 10 жовтня 1927 року планували завершити будівництво збірного колодязя, який мали з’єднати із ними. Таким чином, джерела свідчать: водозабір у цій місцевості активно облаштовували саме у 1920-х роках.
Чи була “Панська купальня” збудована за царських часів
Знайдена публікація є важливим аргументом проти версії про “царське” походження споруди, пишуть у музеї, принаймні якщо під нею мається на увазі будівля водозабору, описана у 1927 році. Газета прямо розповідає про нове будівництво водопроводу та споруду, яка з’явилася в процесі його облаштування. Тобто наявні письмові свідчення вказують на появу відповідного об’єкта вже після встановлення радянської влади. Водночас називати це остаточним доказом того, що сучасна “Панська купальня” є саме тією спорудою 1927 року, було б неправильно, вважають в музеї.
“Панська куппльня” до повномасштабного вторгненння, наші часи / фото Михайло Кулішов
Є ще одна важлива деталь. Опис та фотографії споруди 1920-х років не повністю відповідають тому вигляду, який об’єкт мав перед повномасштабним вторгненням. На фотографіях різних років можна побачити, що споруда змінювалася. Саме тому виникає питання: чи збереглася будівля 1927 року, чи після руйнувань її перебудували або звели заново.
Це питання поки залишається відкритим. Окремим аргументом на користь пізнішої перебудови можуть бути будівельні матеріали сучасної споруди — зокрема цегла та бетон, які, за оцінкою дослідника, можуть відповідати другій половині ХХ століття. Однак без додаткового документального підтвердження це залишається версією, а не встановленим фактом. Можливо, споруда була пошкоджена під час Другої світової війни та згодом відновлена. Водночас для підтвердження цього потрібні архівні документи або інші джерела.
На Донеччині фіксується висока інтенсивність штурмових дій. Найбільше збільшення кількості атак спостерігається на Покровському напрямку, де російська армія суттєво наростила наступальні зусилля. Про це повідомили […]
“Панську купальню” в Іванівському, яку зображено навіть на гербі села, роками називали спорудою царських часів. Однак знайдене в газеті “Кочегарка” за 1927 рік свідчення ставить […]
Вересень 2026 року принесе кілька гучних серіальних прем’єр і повернення популярних шоу. Серед них — другий сезон кримінальної комедії “Джентльмени”, спіноф серіалу “Річера “Ніглі”, шостий […]
Розмір пенсії за віком залежить насамперед від страхового стажу та заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески. Пенсійний фонд України дозволяє заздалегідь зробити орієнтовний розрахунок […]
