У селі Великоолександрівка працює кімната дозвілля для дітей-ВПО. Її відкрили за сприяння Торецької МВА. На цій локації працюють безоплатні творчі гуртки для дітей-ВПО з Донеччини.

Як працює кімната дозвілля та як до занять можуть долучитися діти-ВПО, розповіла фахівчиня Будинку народних традицій смт Щербинівка Торецької громади Світлана Комлач.

Гуртки для дітей-ВПО

Світлана Комлач у 2022 році евакуювалася з Торецької громади в село Великоолександрівка на Дніпропетровщині. З березня 2023 року вона проводить у селі творчі заняття для дітей. Вони проходять у кімнаті дозвілля, яку у Великоолександрівці відкрили за сприяння Торецької МВА.

Для дітей тут пропонують різноманітні заняття.

“Це і гурток “Барвистий світ”, у межах якого проходять уроки малювання, і гурток поробок. Також є заняття зі співів і танців. Окрім цього, ми співпрацюємо з бібліотекою, і я проводжу для дітей годину інтерактивних ігор з книжками, де ми читаємо казки і спілкуємося про книжки. Обов’язково раз у місяць у нас проходять тематичні виставки, де ми збираємо роботи дітей. Наприклад, у суботу представимо виставку “Осінь”. Це підсумкова виставка робіт, які ми разом з дітьми зробили за літо. Також на нашій локації проводяться тематичні святкові заходи, наприклад до Дня Святого Миколая”, — розповіла Світлана Комлач.

До занять у гуртках долучають не лише переселенців з Торецької громади, а й з інших громад Донеччини. Наприклад, зараз до Великоолександрівки переїхали багато людей з Мирнограда і Вугледарського напрямку. Новоприбулих до громади дітей активно запрошують на гуртки.

“До нас можуть ходити всі, ми нікому не відмовляємо. Якщо я знаю, що до нас евакуювалися нові переселенці, то я особисто приходжу до них, спілкуюся, лишаю номер телефону і запрошую на наші заходи. Постійний зв’язок я підтримую і з нашими торецькими ВПО: пишу їм, запрошую на різні заходи. Діти завжди із задоволенням беруть участь у заходах, які проводяться за сприяння Торецької міської військової адміністрації. Звісно, ми нікого не примушуємо на них ходити, але бажання в дітей є завжди. Адже для них це соціалізація, спілкування і позитивні емоції”, — зазначає Світлана Комлач.

Кімната дозвілля для дітей-ВПО: як відвідати

Кімната дозвілля для дітей-ВПО працює за адресою: село Великоолександрівка, вул. Центральна, 32.

Заняття для дітей на цій локації повністю безоплатні. Всі розхідні матеріали для творчості їм видають на місці.

“Ми співпрацюємо з благодійними фондами, які присилають нам для занять всі необхідні матеріали: картон, фарби тощо. Це для того, щоб батьки не витрачали свої зайві кошти. Все, що потрібно дітям для малювання чи поробок, ми видаємо”, — розповідає Світлана Комлач.

Читайте також:

• Безоплатні консультації психологів та психотерапевтів для дітей: як отримати
• В Умані відновить роботу відділення футболу Покровського міського центру. Розпитали, як працюватиме
• Безкоштовні заняття сумо в Києві: як записати дитину

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Уряд затвердив Програму діяльності та подав її на розгляд парламенту. Документ передбачає створення спеціального Реєстру житла для внутрішньо переміщених осіб у 2027 році, хоча раніше систему планували запустити до 1 жовтня 2026 року. Виконавцем цього проєкту визначено Міністерство з питань громад, територій та ВПО.

Про це повідомив Павло Фролов, Голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Ключові новації майбутнього Реєстру

Новий Реєстр має стати фундаментальною основою для переходу від тимчасового розміщення переселенців до системної житлової політики та довгострокових рішень. Система міститиме такі можливості:

• інтерактивна карта з детальною інформацією про кожен об’єкт, зокрема фотографіями, технічним станом та кількістю доступних місць для проживання;
• вільний вибір житла у будь-якому регіоні України;
• прозорі механізми для залучення партнерських інвестицій на ремонт та будівництво житла.

Окрім створення житлового реєстру, урядова програма визначає й інші важливі кроки для підтримки громадян:

• запровадження інструментів інформування та доступу ВПО до послуг і пільг у форматі “єдиного вікна” у 2026 році;
• запуск єдиного маршруту супроводу та інтеграції ВПО у громадах у 2027 році.

Представники влади наголошують, що Уряд має максимально пришвидшити створення житлового реєстру, оскільки люди, які через війну втратили власні домівки, не мають часу чекати та гостро потребують розв’язання житлового питання вже сьогодні.

Читайте також:

“Люди йдуть пішки з Костянтинівки до Дружківки, щоб евакуюватися”: як відбувається вивезення цивільних на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З прифронтових міст Донецької області триває виїзд цивільного населення з речами. Через зруйновані мости жителі змушені долати частину шляху пішки, а процес евакуації ускладнюється нестачею палива, засобів радіоелектронної боротьби та безпековими загрозами.

Про це редакції Бахмут IN.UA повідомила Ольга Кравченко, керівниця проекту “Дорога життя”.

Звідки виїжджають люди та як шукають житло

За словами керівниці проекту “Дорога життя”, наразі найбільшу кількість заявок на евакуацію надходять з Краматорська, також зі Слов’янська, Дружківки та навіть Костянтинівки.

“Зараз масово почали їхати люди, дуже багато заявок на евакуацію саме з речами. Зі Слов’янська, Краматорська, Дружківки, а ще з Костянтинівки люди пішки виходять. Люди йдуть пішки з Костянтинівки до Дружківки, щоб евакуюватися“, — зазначає Ольга Кравченко.

З останньої евакуація відбувається особливо складно, адже через зруйновані мости спеціалізований транспорт може заїхати лише на початок Дружківки. Тому жителі Костянтинівки змушені йти туди пішки до “пунктів незламності”, де їх забирають волонтери.

“Зараз мости перебиті, тому тільки на початку Дружківки можна заїхати та забрати людей. Їм потрібно дійти до пункту незламності. Усі оповіщені, всі знають, куди виходити, і там волонтери їх забирають“, — пояснює керівниця проекту.

Евакуйовані переважно просять відвезти їх до центральної або західної частини України. Для пошуку житла працює спеціальний менеджер з адаптації, який пропонує варіанти оренди залежно від фінансових можливостей людей. Також волонтери співпрацюють з місцевими адміністраціями:

“Ми ще співпрацюємо з адміністрацією і можемо пропонувати житло в плані села, там, де будинки порожні”, — каже представниця “Дорога життя”.

Хто евакуюється найчастіше

Найчастіше на евакуацію записуються такі категорії населення:

• сім’ї з дітьми — потребують переселення у безпечніші регіони країни;
• маломобільні люди похилого віку — для їхнього перевезення використовують звичайні автомобілі швидкої допомоги, а за потреби залучають медичний персонал для супроводу.

Головні проблеми: безпека, паливо та житло

Процес порятунку людей супроводжується низкою критичних проблем. Місцеві громади частково допомагають волонтерам із паливом та організацією, однак загальних ресурсів не вистачає.

“Для нашої організації на цей момент перша проблема — це пальне. Його недостатньо, ціни ростуть, а через велику кількість евакуацій фінансування не вистачає, щоб вивезти всіх людей. Маломобільні люди просять розселення, але не завжди їм можна знайти соціальне житло“, — наголошує волонтер.

Також окрему становлять ворожі дрони та брак захисного обладнання. За словами Ольги Кравченко, волонтери мають у своєму розпоряджені лише одну машину з РЕБ, яка може заїжджати в Дружківку та інші наближені до фронту населені пункти.

Читайте також:

Евакуація на Донеччині ускладнюється: до Костянтинівки та Лиману групи майже не можуть заїжджати

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!