У селі Великоолександрівка працює кімната дозвілля для дітей-ВПО. Її відкрили за сприяння Торецької МВА. На цій локації працюють безоплатні творчі гуртки для дітей-ВПО з Донеччини.

Як працює кімната дозвілля та як до занять можуть долучитися діти-ВПО, розповіла фахівчиня Будинку народних традицій смт Щербинівка Торецької громади Світлана Комлач.

Гуртки для дітей-ВПО

Світлана Комлач у 2022 році евакуювалася з Торецької громади в село Великоолександрівка на Дніпропетровщині. З березня 2023 року вона проводить у селі творчі заняття для дітей. Вони проходять у кімнаті дозвілля, яку у Великоолександрівці відкрили за сприяння Торецької МВА.

Для дітей тут пропонують різноманітні заняття.

“Це і гурток “Барвистий світ”, у межах якого проходять уроки малювання, і гурток поробок. Також є заняття зі співів і танців. Окрім цього, ми співпрацюємо з бібліотекою, і я проводжу для дітей годину інтерактивних ігор з книжками, де ми читаємо казки і спілкуємося про книжки. Обов’язково раз у місяць у нас проходять тематичні виставки, де ми збираємо роботи дітей. Наприклад, у суботу представимо виставку “Осінь”. Це підсумкова виставка робіт, які ми разом з дітьми зробили за літо. Також на нашій локації проводяться тематичні святкові заходи, наприклад до Дня Святого Миколая”, — розповіла Світлана Комлач.

До занять у гуртках долучають не лише переселенців з Торецької громади, а й з інших громад Донеччини. Наприклад, зараз до Великоолександрівки переїхали багато людей з Мирнограда і Вугледарського напрямку. Новоприбулих до громади дітей активно запрошують на гуртки.

“До нас можуть ходити всі, ми нікому не відмовляємо. Якщо я знаю, що до нас евакуювалися нові переселенці, то я особисто приходжу до них, спілкуюся, лишаю номер телефону і запрошую на наші заходи. Постійний зв’язок я підтримую і з нашими торецькими ВПО: пишу їм, запрошую на різні заходи. Діти завжди із задоволенням беруть участь у заходах, які проводяться за сприяння Торецької міської військової адміністрації. Звісно, ми нікого не примушуємо на них ходити, але бажання в дітей є завжди. Адже для них це соціалізація, спілкування і позитивні емоції”, — зазначає Світлана Комлач.

Кімната дозвілля для дітей-ВПО: як відвідати

Кімната дозвілля для дітей-ВПО працює за адресою: село Великоолександрівка, вул. Центральна, 32.

Заняття для дітей на цій локації повністю безоплатні. Всі розхідні матеріали для творчості їм видають на місці.

“Ми співпрацюємо з благодійними фондами, які присилають нам для занять всі необхідні матеріали: картон, фарби тощо. Це для того, щоб батьки не витрачали свої зайві кошти. Все, що потрібно дітям для малювання чи поробок, ми видаємо”, — розповідає Світлана Комлач.

Читайте також:

• Безоплатні консультації психологів та психотерапевтів для дітей: як отримати
• В Умані відновить роботу відділення футболу Покровського міського центру. Розпитали, як працюватиме
• Безкоштовні заняття сумо в Києві: як записати дитину

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ще наприкінці 1930-х років в Артемівську, нині Бахмуті, працював аероклуб, де молодь вивчала теорію авіації, проходила льотну підготовку та стрибала з парашутом. Після початку Другої світової війни його вихованці вирушили на фронт, а частину інструкторів та авіатехніки направили до бойових підрозділів.

Історію аероклубу розповіли в КЗК “Бахмутський краєзнавчий музей”.

Як у Бахмуті працював аероклуб до Другої світової війни

Наприкінці 1930-х років в Артемівську відкрили філію Костянтинівського аероклубу. Її розмістили у приміщенні колишньої синагоги. Польовий аеродром облаштували на території, де згодом з’явилися будівлі Центру зайнятості та школи №12. Начальником аероклубу призначили Сидоренка, комісаром був В. С. Гілка. Викладачами та інструкторами працювали Литовцев, Шевельов, Надточій, Баєв, Полуянов і Боярко.

У клубі проходили підготовку юнаки 1923–1924 років народження. Вони вивчали теорію авіації, проходили стройову підготовку, вивчали історію ВКП(б) та політекономію, а також несли вартову службу. Для навчання використовували чотири літаки У-2.

Серед тих, хто займався в аероклубі, були й жінки. До польотів та парашутної підготовки долучалися Надія Седенко, Євгенія Красножон та Клавдія Нечхайлова.

Що сталося з аероклубом після початку Другої світової війни

З початком Другої світової війни на аеродром аероклубу з Костянтинівки перебазувалася ескадрилья винищувачів І-16. Німецькі літаки вже з’являлися в небі над містом, тому з місцевого аеродрому почали підніматися чергові винищувачі.

Згодом трьох інструкторів аероклубу, Шевельова, Баєва та Боярка, разом із літаками відрядили до Південно-Західного фронту. Разом із ними вирушили техніки, які обслуговували авіаційну техніку. Наприкінці вересня 1941 року до Артемівська прибула велика група літаків У-2. Начальник аероклубу Сидоренко став старшим цієї групи. Згодом вона передислокувалася до одного із сіл Оренбурзької області.

Вихованці аероклубу воювали на різних фронтах Другої світової війни. Серед тих, хто дожив до Перемоги, у джерелі згадуються Дукмасов, Кривошеєв, Єфремов, Лещук, Рябоконь, Овчаренко, Прокопенко та Костенко.

Коритін, Седаш, Єщенко, Покашевський, Макогон і Бризгалов загинули. Четверо випускників Артемівського аероклубу — В. Б. Корсунський, С. І. Мосієнко, О. М. Мироненко та Г. Литвинов, були Героями Радянського Союзу.

Літак-пам’ятник на околиці Бахмута

Згодом на західній околиці міста встановили пам’ятник на честь людей, які починали свій шлях у небо в Артемівському аероклубі. Це був літак, спрямований угору. Протягом десятиліть він залишався одним із символів міста.

Під час повномасштабного російського вторгнення пам’ятник став одним із символів Бахмута, а у 2023 році був зруйнований внаслідок бойових дій та обстрілів.

До теми:

Як Бахмут не став “днр” у 2014: вам цього не казали

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Профільний комітет Верховної Ради підтримав до другого читання законопроєкт №15094. Документ пропонує новий підхід до підтримки малозабезпечених сімей, за яким кілька окремих видів державної допомоги об’єднають в одну щомісячну виплату.

Про це повідомив Павло Фролов, народний депутат України та голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Як працюватиме базова соціальна допомога

Згідно із законопроєктом, розмір фінансової підтримки (БСД) розраховуватимуть індивідуально для кожної родини. Ключовими критеріями для призначення стануть рівень доходів, склад сім’ї та її майновий стан.

Особливості нової системи:

• грошові виплати поєднають із наданням соціальних послуг та підтримкою у працевлаштуванні;
• базова соціальна допомога буде доступною для родин, які опинилися у кризовій ситуації;
• держава здійснюватиме виявлення та інформування родин про їхнє право на отримання допомоги.

Умови переходу та поточний експеримент

Перехід на нову модель здійснюватиметься виключно добровільно та за відповідною заявою отримувача. Важливий нюанс: якщо розрахований розмір базової допомоги виявиться меншим за ту суму загальної державної підтримки, яку родина має на момент звернення, нову виплату не призначатимуть.

За словами Павла Фролова, наразі в Україні вже діє експериментальний проєкт із надання базової соціальної допомоги. Сума допомоги в його межах розраховується індивідуально на основі базової величини, яка становить 4 500 гривень.

У разі ухвалення законопроєкту №15094 у цілому, нова система соціальних виплат має офіційно запрацювати з 1 січня 2028 року. Документом також передбачається окремий перехідний період для її поступового та злагодженого впровадження.

Читайте також:

Виплати від ЮНІСЕФ у 2026 році: хто може отримати 4 100, 12 300, 16 700 та 19 400 гривень

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!