У селі Великоолександрівка працює кімната дозвілля для дітей-ВПО. Її відкрили за сприяння Торецької МВА. На цій локації працюють безоплатні творчі гуртки для дітей-ВПО з Донеччини.

Як працює кімната дозвілля та як до занять можуть долучитися діти-ВПО, розповіла фахівчиня Будинку народних традицій смт Щербинівка Торецької громади Світлана Комлач.

Гуртки для дітей-ВПО

Світлана Комлач у 2022 році евакуювалася з Торецької громади в село Великоолександрівка на Дніпропетровщині. З березня 2023 року вона проводить у селі творчі заняття для дітей. Вони проходять у кімнаті дозвілля, яку у Великоолександрівці відкрили за сприяння Торецької МВА.

Для дітей тут пропонують різноманітні заняття.

“Це і гурток “Барвистий світ”, у межах якого проходять уроки малювання, і гурток поробок. Також є заняття зі співів і танців. Окрім цього, ми співпрацюємо з бібліотекою, і я проводжу для дітей годину інтерактивних ігор з книжками, де ми читаємо казки і спілкуємося про книжки. Обов’язково раз у місяць у нас проходять тематичні виставки, де ми збираємо роботи дітей. Наприклад, у суботу представимо виставку “Осінь”. Це підсумкова виставка робіт, які ми разом з дітьми зробили за літо. Також на нашій локації проводяться тематичні святкові заходи, наприклад до Дня Святого Миколая”, — розповіла Світлана Комлач.

До занять у гуртках долучають не лише переселенців з Торецької громади, а й з інших громад Донеччини. Наприклад, зараз до Великоолександрівки переїхали багато людей з Мирнограда і Вугледарського напрямку. Новоприбулих до громади дітей активно запрошують на гуртки.

“До нас можуть ходити всі, ми нікому не відмовляємо. Якщо я знаю, що до нас евакуювалися нові переселенці, то я особисто приходжу до них, спілкуюся, лишаю номер телефону і запрошую на наші заходи. Постійний зв’язок я підтримую і з нашими торецькими ВПО: пишу їм, запрошую на різні заходи. Діти завжди із задоволенням беруть участь у заходах, які проводяться за сприяння Торецької міської військової адміністрації. Звісно, ми нікого не примушуємо на них ходити, але бажання в дітей є завжди. Адже для них це соціалізація, спілкування і позитивні емоції”, — зазначає Світлана Комлач.

Кімната дозвілля для дітей-ВПО: як відвідати

Кімната дозвілля для дітей-ВПО працює за адресою: село Великоолександрівка, вул. Центральна, 32.

Заняття для дітей на цій локації повністю безоплатні. Всі розхідні матеріали для творчості їм видають на місці.

“Ми співпрацюємо з благодійними фондами, які присилають нам для занять всі необхідні матеріали: картон, фарби тощо. Це для того, щоб батьки не витрачали свої зайві кошти. Все, що потрібно дітям для малювання чи поробок, ми видаємо”, — розповідає Світлана Комлач.

Читайте також:

• Безоплатні консультації психологів та психотерапевтів для дітей: як отримати
• В Умані відновить роботу відділення футболу Покровського міського центру. Розпитали, як працюватиме
• Безкоштовні заняття сумо в Києві: як записати дитину

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Залізничний вокзал станції Бахмут II відкрили у 1913 році. Під час Другої світової війни будівлю зруйнували, а після її завершення вирішили відбудувати. Роботи розпочалися в березні 1951 року, однак через нестачу будівельних матеріалів, несправність обладнання та проблеми з організацією праці реконструкція просувалася повільно. Вокзал вдалося відновити лише наприкінці 1952 року.

Як відбувалася відбудова залізничного вокзалу Бахмут II та про які проблеми будівельників писала місцева газета “Артемовский рабочий” — розповіли працівники Бахмутського КЗК.

Історія залізничного вокзалу Бахмут II: від відкриття до руйнування

Залізничний вокзал станції Бахмут II відкрили у 1913 році. Поруч із ним у 1912–1914 роках звели високу цегляну водонапірну башту, призначену для заправлення паровозів водою. Її побудували за типовим проєктом.

Під час Другої світової війни будівлю вокзалу зруйнували, а водонапірну башту було втрачено. Після завершення війни ухвалили рішення відновити залізничний вокзал. Водночас його планували не просто відбудувати у попередньому вигляді, а частково змінити архітектуру.

Проєкт відновлення та реконструкції вокзалу розробили у 1950 році в харківському проєктному інституті “Хартранспроект”. Автором проєкту був архітектор О. В. Лук’янов. За задумом архітектора, нову будівлю мали звести на старому фундаменті. При цьому передбачалося змінити об’єм центральної частини вокзалу та надати споруді рис неокласицизму.Безпосередньо до відбудови приступили в березні 1951 року. Роботи доручили шостій дільниці тресту “Донбасстройпуть”.

Однак будівництво зіткнулося із численними труднощами. Про проблеми під час реконструкції вокзалу повідомляла місцева газета “Артемовский рабочий”. Зокрема, журналісти звертали увагу на систематичне порушення графіка будівельних робіт. Однією з головних причин затримок була нестача будівельних матеріалів. Через перебої з постачанням теслярі та мулярі не могли виконувати роботи вчасно.

Іноді будівельникам доводилося фактично робити одну й ту саму роботу двічі. Наприклад, через відсутність необхідних балок спочатку встановлювали тимчасові конструкції з непридатних лісоматеріалів. Згодом їх демонтували та замінювали постійними. Ще однією проблемою стало неефективне використання будівельної техніки. За повідомленнями місцевої преси, обладнання недостатньо обслуговували та ремонтували. Зокрема, підйомний кран частіше простоював, ніж працював. Через це виникали додаткові затримки з доставленням матеріалів для зведення стін.

Проблеми з організацією праці та якістю будівництва

Газета “Артемовский рабочий” також критикувала організацію роботи на будівельному майданчику. Завдання працівникам нерідко видавали із запізненням. Через це мулярі й теслярі могли залишатися без роботи протягом робочого дня. На будівництві працювало чимало молодих робітників, однак, за повідомленнями газети, належного навчання для них не організували. Критика стосувалася й інженерно-технічного персоналу, який мав контролювати якість виконання робіт.

Недостатній нагляд призводив до того, що окремі конструкції доводилося переробляти по кілька разів. Один із таких випадків стався, коли в будівлі вокзалу обвалився карниз. Після цього його довелося мурувати заново.

Попри труднощі, наприкінці 1952 року будівництво залізничного вокзалу Бахмут II завершили. Відновлену будівлю здали в експлуатацію майже через два роки після початку робіт. Таким чином, вокзал, який уперше відкрили у 1913 році та який зазнав руйнувань під час Другої світової війни, отримав новий архітектурний вигляд у 1950-х роках.

До теми:

Як у Бахмуті працював аероклуб: історія перших льотчиків міста

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Маріупольська міська військова адміністрація в рамках програми “ЯМаріуполь.Освіта” підтримує випускників 9-х та 11-х класів, які змогли виїхати з тимчасово окупованих територій. Юнаки та дівчата, які продовжують здобувати освіту на вільній території України, можуть розраховувати на комплексну допомогу, що включає до 50 тисяч гривень виплат та техніку для занять.

Про це повідомили в Маріупольській міській раді.

Як працює програма та розмір виплат

Грошова підтримка надається переселенцям поетапно та стимулює до здобуття освіти. Механізм нарахування коштів виглядає так:

• 25 000 гривень випускник отримує за сам факт вступу до професійного училища, фахового коледжу чи університету на підконтрольній Україні території;
• ще 25 000 гривень виплачуються студенту після успішного закінчення першого семестру навчання.

Технічна та психологічна підтримка

Окрім фінансових траншів, програма передбачає забезпечення молоді необхідними інструментами для здобуття знань. Кожен учасник отримує ноутбук для навчання. Також студентам надається безкоштовна допомога кваліфікованого юриста, психолога, соціального працівника та експертна підтримка з вибором майбутньої професії і побудовою кар’єри.

Як подати документи

Щоб долучитися до програми, випускникам або їхнім законним представникам необхідно подати відповідні документи до найближчого центру підтримки “ЯМаріуполь”.

Отримати детальну консультацію щодо переліку необхідних паперів можна щодня з 08:00 до 17:00 за номерами гарячої лінії:

• +380 (50) 345 15 55;
• +380 (67) 345 15 55.

Читайте також:

Яку допомогу можуть отримати українці після виїзду з окупації

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!