У вівторок, 29 серпня, шестеро пілотів із 18-ї окремої бригади армійської авіації імені Ігоря Сікорського загинули на Бахмутському напрямку. Трагедія сталася під час виконання бойового завдання.

Про це повідомив речник бригади Євген Ракіта, пише «Суспільне».

За його словами, загиблі були офіцерами. Один з них — родом із Полтавщини, решта — з інших регіонів України.

Обставини авіатрощі

Начальник пресслужби Східного угруповання військ ЗСУ Ілля Євлаш повідомив «Суспільному Донбас», що пілоти, які загинули в авіакатастрофі, виконували бойове завдання на гвинтокрилах «Мі-8». 

Він підтвердив, що авіатроща сталася у Краматорському районі Донецької області.

Наразі Державне бюро розслідувань веде слідство і не дає коментарів.

В Офісі Генерального прокурора повідомили, що Донецька спеціалізована прокуратура у сфері оборони Східного регіону розпочала кримінальне провадження з попередньою правовою кваліфікацією порушення правил польотів або підготовки до них (ст. 416 КК України).

За даними слідства, 29 серпня у Краматорському районі Донецької області відбулося падіння військових гелікоптерів «Мі-8». Літальні апарати повністю знищено. Шестеро військовослужбовців — екіпаж повітряних суден — загинули. Досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснює ДБР.

Речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат розповів «Бабелю», що загинули не шестеро пілотів, а лише екіпаж — двоє пілотів. Хто інші четверо — невідомо. Він підтвердив, що розслідування веде ДБР, і припустив, що гелікоптери зачепилися за проводи або їх збили.

Всі обставини авіакатастрофи з’ясує слідство.

Прощання з героями

Із загиблими воїнами попрощаються у Полтаві. Панахиду влаштують 1 вересня о 10:00 біля Свято-Успенського собору. Пілотів поховають за місцем проживання.

Читайте також: Дотискаємо Кліщіївку, важкі бої на максимумі, — Бахмутський Демон

Командувач Сухопутних військ ЗСУ, генерал-полковник Олександр Сирський повідомив, що обстановка на Східному фронті залишається складною. За його словами, окупанти за всяку ціну намагаються прорвати нашу оборону на Куп’янсько-Лиманському та Бахмутському напрямках.

Про загальну ситуацію на Бахмутському напрямку читайте в хроніці подій «Битва за Бахмут».

Фото: Офіс Генерального прокурора

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

У 2025 році у штаті Часовоярської міської військової адміністрації працювали двоє людей. Редакція Бахмут IN.UA подала запит, аби дізнатися, яку зарплату отримували посадовці МВА у 2025 році.

Детальний аналіз заробітних плат у матеріалі Бахмут IN.UA.

Часовоярська МВА: яку зарплату отримували у 2025 році

У відповідь на запит редакції Часовоярська міськрада повідомляє, що штатна чисельність працівників МВА складала чотири штатних одиниць. Фактично у складі МВА працювали двоє людей: начальник МВА і його заступник.

Зарплати працівників МВА складали:

• Сергій Чаус, начальник Часовоярської МВА, за 2025 рік отримав 1 495 600,40 гривень.
• Руслан Прийменко, заступник начальника Часовоярської МВА, за 2025 рік отримав 1 268 669,26 гривень.

Читайте також:

• Яку зарплату отримали директори бахмутських КП у 2025 році
• Коли посадовці мають подати декларації про майно та доходи у 2026 році
• Олександр Марченко подав декларацію за 2025 рік: що вказав

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Навесні 2025 року було ініційовано проєкт “Спільне бачення нового дому”, щоб знайти довгострокові рішення для забезпечення житлом мешканців Бахмутської громади. У межах проєкту провели масштабне опитування громади, щоб дізнатися потреби самих бахмутян. Адже метою проєкту є не просто будівництво житла, а об’єднання людей.

Результатом проєкту стало дослідження та спільне бачення мешканців, яким має бути житловий квартал для бахмутян. Результати дослідження публікує міжнародний фонд “Відродження”.

“Спільне бачення нового дому”: результати дослідження

Опубліковано комплексне дослідження “Спільне бачення нового дому: передпроєктне обговорення житлового кварталу для ВПО з Бахмута”. У ньому зібране дослідження потреб бахмутян в евакуації та зібрані підходи до створення нового житла для ВПО Бахмутської громади. Передпроєктне дослідження реалізували в широкому партнерстві: Бахмутська міська військова адміністрація, ГО “Бахмутська фортеця”, “Антикризовий медіа-центр. Донеччина” та урбаністична коаліція Ro3kvit.

Дослідження базується на внутрішньому опитуванні ВПО Бахмутської громади, інтерв’ю, онлайн-воркшопі зі спільного формування бачення майбутнього житла, а також аналізі житлової політики та українських практик.

Розробником дослідження виступила урбаністична коаліція Ro3kvit. Фахівці розробили концепцію, методологію, провели дослідження, аналізували дані і підготували фінальний документ.

У висновках дослідження йдеться про необхідність використання кількох моделей заселення людей з урахуванням різних життєвих ситуацій. Основний фокус рекомендацій спрямований на розвиток муніципального орендного та тимчасового житла, а також формування просторових рішень, що враховують повсякденні практики бахмутян, принципи безбар’єрності та умови для збереження й розвитку спільноти.

Що виявило дослідження

Ключова суть:

1. Житлова проблема є довгостроковою, а не тимчасовою. Більшість ВПО з Бахмута не розглядають швидке повернення як реалістичний сценарій.
2. Люди потребують постійного, а не тимчасового житла.
3. Важливе не лише саме помешкання, а й якість середовища: інфраструктура, школи, медицина, транспорт, робочі місця.
4. Переселенці хочуть бути залученими до планування майбутнього житла та розвитку спільнот.

Основні висновки проєкту “Спільне бачення нового дому”

1. ВПО не задовольняє модель короткострокового розселення (модульні містечка, гуртожитки).
2. Люди прагнуть повноцінного житла з правом власності або довгострокового користування.
3. Для багатьох важливо зберегти соціальні зв’язки з Бахмутською громадою.
4. Є високий рівень психологічної вразливості через втрату дому.
5. Вибір місця проживання залежить від: доступності роботи, освіти для дітей, медичних послуг, безпеки регіону.

Рекомендації дослідження

1. Розробляти системні програми постійного житла, а не тимчасові рішення.
2. Передбачати механізми співфінансування або доступної іпотеки.
3. Залучати ВПО до планування житлових проєктів.
4. Створювати житлові рішення разом із розвитком інфраструктури.
5. Підтримувати формування локальних спільнот переселенців.
6. Враховувати різні типи домогосподарств (сім’ї з дітьми, літні люди, люди з інвалідністю).
7. Інтегрувати психологічну та соціальну підтримку.

Головний меседж дослідження

Йдеться не просто про дах над головою. Мова про створення повноцінного, безпечного, сталого середовища для життя бахмутян, які втратили свої домівки, з урахуванням їхніх потреб, досвіду та бачення майбутнього.

Це дослідження є основою для формування реальної житлової політики щодо ВПО з Бахмута, орієнтованої на довгострокове відновлення життя, а не тимчасове вирішення проблеми.

Ознайомитись з повним текстом передпроєктного дослідження “Спільне бачення нового дому” можна за покликанням.

Читайте також:

• Проєкт “Бахмут-Гоща” у фактах і датах: що відомо про будівництво житла для бахмутян на Рівненщині
• Без громадського транспорту й роботи:чому переселенцям у селах не так легко адаптуватися до нових умов
• Які програми забезпечують житлом ВПО в Україні та на що можна податися, аби отримати оселю: розпитали у Мінрозвитку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!