У вівторок, 29 серпня, шестеро пілотів із 18-ї окремої бригади армійської авіації імені Ігоря Сікорського загинули на Бахмутському напрямку. Трагедія сталася під час виконання бойового завдання.

Про це повідомив речник бригади Євген Ракіта, пише «Суспільне».

За його словами, загиблі були офіцерами. Один з них — родом із Полтавщини, решта — з інших регіонів України.

Обставини авіатрощі

Начальник пресслужби Східного угруповання військ ЗСУ Ілля Євлаш повідомив «Суспільному Донбас», що пілоти, які загинули в авіакатастрофі, виконували бойове завдання на гвинтокрилах «Мі-8». 

Він підтвердив, що авіатроща сталася у Краматорському районі Донецької області.

Наразі Державне бюро розслідувань веде слідство і не дає коментарів.

В Офісі Генерального прокурора повідомили, що Донецька спеціалізована прокуратура у сфері оборони Східного регіону розпочала кримінальне провадження з попередньою правовою кваліфікацією порушення правил польотів або підготовки до них (ст. 416 КК України).

За даними слідства, 29 серпня у Краматорському районі Донецької області відбулося падіння військових гелікоптерів «Мі-8». Літальні апарати повністю знищено. Шестеро військовослужбовців — екіпаж повітряних суден — загинули. Досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснює ДБР.

Речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат розповів «Бабелю», що загинули не шестеро пілотів, а лише екіпаж — двоє пілотів. Хто інші четверо — невідомо. Він підтвердив, що розслідування веде ДБР, і припустив, що гелікоптери зачепилися за проводи або їх збили.

Всі обставини авіакатастрофи з’ясує слідство.

Прощання з героями

Із загиблими воїнами попрощаються у Полтаві. Панахиду влаштують 1 вересня о 10:00 біля Свято-Успенського собору. Пілотів поховають за місцем проживання.

Читайте також: Дотискаємо Кліщіївку, важкі бої на максимумі, — Бахмутський Демон

Командувач Сухопутних військ ЗСУ, генерал-полковник Олександр Сирський повідомив, що обстановка на Східному фронті залишається складною. За його словами, окупанти за всяку ціну намагаються прорвати нашу оборону на Куп’янсько-Лиманському та Бахмутському напрямках.

Про загальну ситуацію на Бахмутському напрямку читайте в хроніці подій «Битва за Бахмут».

Фото: Офіс Генерального прокурора

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Уряд затвердив Програму діяльності та подав її на розгляд парламенту. Документ передбачає створення спеціального Реєстру житла для внутрішньо переміщених осіб у 2027 році, хоча раніше систему планували запустити до 1 жовтня 2026 року. Виконавцем цього проєкту визначено Міністерство з питань громад, територій та ВПО.

Про це повідомив Павло Фролов, Голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Ключові новації майбутнього Реєстру

Новий Реєстр має стати фундаментальною основою для переходу від тимчасового розміщення переселенців до системної житлової політики та довгострокових рішень. Система міститиме такі можливості:

• інтерактивна карта з детальною інформацією про кожен об’єкт, зокрема фотографіями, технічним станом та кількістю доступних місць для проживання;
• вільний вибір житла у будь-якому регіоні України;
• прозорі механізми для залучення партнерських інвестицій на ремонт та будівництво житла.

Окрім створення житлового реєстру, урядова програма визначає й інші важливі кроки для підтримки громадян:

• запровадження інструментів інформування та доступу ВПО до послуг і пільг у форматі “єдиного вікна” у 2026 році;
• запуск єдиного маршруту супроводу та інтеграції ВПО у громадах у 2027 році.

Представники влади наголошують, що Уряд має максимально пришвидшити створення житлового реєстру, оскільки люди, які через війну втратили власні домівки, не мають часу чекати та гостро потребують розв’язання житлового питання вже сьогодні.

Читайте також:

“Люди йдуть пішки з Костянтинівки до Дружківки, щоб евакуюватися”: як відбувається вивезення цивільних на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З прифронтових міст Донецької області триває виїзд цивільного населення з речами. Через зруйновані мости жителі змушені долати частину шляху пішки, а процес евакуації ускладнюється нестачею палива, засобів радіоелектронної боротьби та безпековими загрозами.

Про це редакції Бахмут IN.UA повідомила Ольга Кравченко, керівниця проекту “Дорога життя”.

Звідки виїжджають люди та як шукають житло

За словами керівниці проекту “Дорога життя”, наразі найбільшу кількість заявок на евакуацію надходять з Краматорська, також зі Слов’янська, Дружківки та навіть Костянтинівки.

“Зараз масово почали їхати люди, дуже багато заявок на евакуацію саме з речами. Зі Слов’янська, Краматорська, Дружківки, а ще з Костянтинівки люди пішки виходять. Люди йдуть пішки з Костянтинівки до Дружківки, щоб евакуюватися“, — зазначає Ольга Кравченко.

З останньої евакуація відбувається особливо складно, адже через зруйновані мости спеціалізований транспорт може заїхати лише на початок Дружківки. Тому жителі Костянтинівки змушені йти туди пішки до “пунктів незламності”, де їх забирають волонтери.

“Зараз мости перебиті, тому тільки на початку Дружківки можна заїхати та забрати людей. Їм потрібно дійти до пункту незламності. Усі оповіщені, всі знають, куди виходити, і там волонтери їх забирають“, — пояснює керівниця проекту.

Евакуйовані переважно просять відвезти їх до центральної або західної частини України. Для пошуку житла працює спеціальний менеджер з адаптації, який пропонує варіанти оренди залежно від фінансових можливостей людей. Також волонтери співпрацюють з місцевими адміністраціями:

“Ми ще співпрацюємо з адміністрацією і можемо пропонувати житло в плані села, там, де будинки порожні”, — каже представниця “Дорога життя”.

Хто евакуюється найчастіше

Найчастіше на евакуацію записуються такі категорії населення:

• сім’ї з дітьми — потребують переселення у безпечніші регіони країни;
• маломобільні люди похилого віку — для їхнього перевезення використовують звичайні автомобілі швидкої допомоги, а за потреби залучають медичний персонал для супроводу.

Головні проблеми: безпека, паливо та житло

Процес порятунку людей супроводжується низкою критичних проблем. Місцеві громади частково допомагають волонтерам із паливом та організацією, однак загальних ресурсів не вистачає.

“Для нашої організації на цей момент перша проблема — це пальне. Його недостатньо, ціни ростуть, а через велику кількість евакуацій фінансування не вистачає, щоб вивезти всіх людей. Маломобільні люди просять розселення, але не завжди їм можна знайти соціальне житло“, — наголошує волонтер.

Також окрему становлять ворожі дрони та брак захисного обладнання. За словами Ольги Кравченко, волонтери мають у своєму розпоряджені лише одну машину з РЕБ, яка може заїжджати в Дружківку та інші наближені до фронту населені пункти.

Читайте також:

Евакуація на Донеччині ускладнюється: до Костянтинівки та Лиману групи майже не можуть заїжджати

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!