Важливо

Чому “Дія” не бачить зруйноване житло: проблема з документами до 2013 року і як її вирішити

Семаковська Тетяна 14:00, 16 Квітня 2026
Володимир Білоха, старший юрист з регіональної координації БФ “Право на захист” пояснив, що робити, якщо в “Дії” не відображається житло, оформлене до 2013 року

До редакції звернулися переселенці з Донеччини, які не можуть подати заяву на компенсацію за зруйноване житло через застосунок “Дія”. Попри наявність документів, система не пропускає заявку. Юристи пояснюють: проблема, найімовірніше, пов’язана з відсутністю зареєстрованого права власності в державному реєстрі. Розповідаємо, чому це відбувається і як діяти.

Чому “Дія” може не приймати заяву

У зверненні йдеться про родину з Бахмутського району, яка після евакуації не змогла подати заяву на відшкодування за зруйновану квартиру. У “Дії” з’являється повідомлення, що подання неможливе.

За словами Володимира Білохи, старшого юриста з регіональної координації БФ “Право на захист”, найчастіше причина — це відсутність даних про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (ДРРП). Як пояснює старший юрист Володимир Білоха, для отримання компенсації за програмою єВідновлення житло обов’язково має бути зареєстроване в цьому реєстрі.

Проблема з “старими” документами

У подібних кейсах часто йдеться про житло, оформлене до 2013 року. Тоді право власності фіксувалося не в електронному реєстрі, а в паперових базах БТІ.

Через це:

  • “Дія” не бачить об’єкт;
  • система не дозволяє подати заяву.

Окрема проблема — неправильне розуміння документів. Юристи зазначають, що, наприклад, технічний паспорт не підтверджує право власності, а ордер на житло означає лише право користування. У таких випадках людина юридично не є власником і не має права на компенсацію.

Що потрібно зробити

Якщо житло було приватизоване, але не внесене до реєстру, ситуацію можна виправити.

Алгоритм наступний:

  • звернутися до ЦНАП або нотаріуса;
  • надати оригінали правовстановлюючих документів;
  • реєстратор направляє запит до БТІ (зокрема, за місцем розташування житла);
  • після підтвердження право власності вноситься до ДРРП.

    Важливо, що довідка з БТІ у такому випадку надається безкоштовно. Після цього “Дія” починає відображати житло, і заяву можна подати.

    Як діяти, якщо власник за кордоном

    Якщо власник/ця житла фізично перебуває за межами України і не може самостійно оформити документи, то можна оформити довіреність у консульстві або посольстві України та передати повноваження представнику (наприклад, родичу). Представник зможе зареєструвати право власності та подати заяву.

    До теми:

    Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

    Компенсація за знищене майно: що змінилося після ухвалення постанови 815 для території у зоні активних бойових дій

    Семаковська Тетяна 16:59, 3 Березня 2026

    У липні 2025 Кабмін запровадив постанову № 815, це механізм дистанційного обстеження зруйнованого житла на територіях, де тривають активні бойові дії. Зараз це вже, наприклад, Поровськ, Лиман або Мирноград. Тобто, люди звідси з минулого року мають право подавати заяви на компенсацію за зруйноване житло. Фактично, документ дав змогу мешканцям прифронтових громад подати заяву та розпочати процедуру навіть без фізичного доступу до об’єкта. Водночас практика показала: новий механізм не розв’язав усіх проблем, а в окремих випадках створив додаткове навантаження на комісії.

    Про те, як працює постанова № 815 на практиці та які прогалини виявилися під час її реалізації, ми поговорили з Ольгою Алтуніною, представницею Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

    Постанова 815: “Механізм не стільки пришвидшив процедуру, скільки зробив її можливою”

    За словами Ольги Алтуніної, дистанційний формат став критично важливим для громад, розташованих поблизу лінії фронту.

    “Цей механізм не стільки пришвидшив процедуру, скільки зробив її можливою в умовах активних бойових дій. До ухвалення постанови №815 на територіях активних бойових дій взагалі не було інструменту для фіксації руйнувань, адже передбачалася лише фізична присутність комісії”, — пояснює вона.

    Водночас навантаження на місцеві комісії не зменшилося, а навпаки — суттєво зросло. Люди, які раніше отримували відмову через неможливість виїзду, почали активно подавати заяви на дистанційне обстеження. В окремих громадах зараз комісії опрацьовують тисячі звернень.

    Зокрема на Донеччині, статистика за кількістю нерозглянутих заяв —  наступна:

    • Покровськ — понад 10 тисяч заяв;
    • Мирноград — 8 тисяч;
    • Лиман — 4 тисячі.

    Як каже Ольга Алтуніна, тисячі людей звертаються до представництва Офісу Уповноваженого, зокрема, 84% звернень, які вони отримують, надходять із Донецької області. 10% — Харківська, 4% — Сумська і 2% — Запорізька.

    Чи скоротила постанова 815 строки розгляду заяв на компенсацію?

    “На жаль, у низці випадків строки не скоротилися, а подовжилися. Це пов’язано з необхідністю отримувати інформацію від інших органів — Міноборони, Держгеокадастру, Державного космічного агентства, ДСНС, СБУ”, — пояснює Ольга Алтуніна.

    Комісії змушені запитувати:

    • у ДСНС — інформацію про мінну ситуацію;
    • у СБУ/прокуратури — підтвердження факту обстрілу;
    • у Космічного агентства — супутникові знімки.

    Це впливає на строки розгляду заяв.

    Основні проблеми з якими стикаються люди при подачі заяв 

    Однією з найбільших труднощів залишається збір належних доказів руйнування. Фото чи відео, які надають заявники, не завжди відповідають вимогам постанови або не дають змоги чітко ідентифікувати об’єкт.

    “Комісії розпоряджаються значними державними коштами й несуть відповідальність за кожне рішення. Тому вони дуже обережно підходять до підтвердження факту руйнування, адже за рішення, яке не відповідає вимогам, може бути притягнуто до кримінальної відповідальності. Іноді матеріали заявника не збігаються з даними супутникових знімків чи іншими джерелами”, — говорить представниця Омбудсмана.

    Що потребує доопрацювання

    За словами Ольги Алтуніної, постанова №815 потребує комплексного вдосконалення. Зокрема, йдеться про мінімізацію міжвідомчої бюрократії, уточнення методики дистанційного обстеження та врегулювання питання обстеження багатоквартирних будинків.

    “Ми дуже зацікавлені в тому, аби 815-ту постанову вдосконалили, і це має бути комплексний підхід. Зараз є норма, за якою будинок визнають зруйнованим, якщо руйнування складає понад 80%. Не можна сказати, що зменшення цього відсотка вирішить всі проблеми. Також треба покращити методику дистанційного обстеження. Я публікувала фото багатоквартирного будинку в Покровську, який повністю вигорів. І коли ми у Міністерстві розвитку спитали, чи вважається цей будинок зруйнованим, то за нормами постанови — ні. Бо стіни стоять, дах є, але ми розуміємо, що конструкції після такої пожежі навряд чи будуть функціональними, і невідомо, чи буде колись відновлено цей будинок. А родини, тим часом, які жили в цьому будинку, не можуть подати на компенсацію. Необхідно чітко визначити критерії економічної доцільності відновлення такої будівлі”, — наголошує вона.

    Будинок в Покровську / фото Ольги Алтуніної

    Також законодавство не передбачає механізму оскарження рішень, дій або бездіяльності комісії:

    В Офісі Уповноваженого зазначають, що вже звернулися до Уряду з пропозиціями щодо змін. Адже мова йде не лише про технічну процедуру, а про відновлення довіри людей до держави та забезпечення справедливості для тих, хто втратив житло через війну.“Водночас я хочу сказати, що сьогодні є багато нарікань від людей щодо неможливості отримання компенсації за зруйноване житло, особливо від людей з ТОТ. Та наразі Україна — це єдина країна у світі, яка ще до завершення бойових дій почала виплату проміжних репарацій. Питання компенсацій за зруйноване житло — це частина від всіх збитків, які сьогодні отримали українці, бо держава й світ має враховувати інші категорії, які також постраждали від війни. Це збитки, які люди зазнали через внутрішнє переміщення, вимушений виїзд за кордон, за смерть близького члена родини, за зникнення безвісти, за тілесні ушкодження, за сексуальне насильство під час війни, катування, полон, примусову працю, депортацію дітей…Тому цей весь спектр має бути опрацьований і державою і міжнародною спільнотою, і вестись облік всіх постраждалих”, — резюмує Ольга Алтуніна.

    Примітка. Медіа Бахмут IN.UA висловлює вдячність за фінансову підтримку Європейського Союзу через проєкт “Підтримка прифронтових медіа та розслідувальної журналістики”, що втілюється Internews International у партнерстві з громадською організацією “Media Development Foundation” (MDF). Медіа Бахмут IN.UA зберігає повну редакційну незалежність, а надана інформація не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу, Internews International або MDF.

    Читайте також:

    Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

    Важливо

    Як ВПО стати на квартирний облік в 2026 році: покрокова інструкція

    Внутрішньо переміщені особи (ВПО) можуть стати на квартирний облік у громаді за місцем фактичного проживання. Це відкриває можливість отримати тимчасове або соціальне житло. Як це […]

    Важливо

    Бахмутський ЦНАП у Києві допомагає подавати заяви до Реєстру збитків: статистику звернень не ведуть

    Бахмутський ЦНАП у Києві надає допомогу мешканцям громади із заповненням і поданням заяв до Міжнародного реєстру збитків. Водночас у Бахмутській військовій адміністрації зазначають, що не […]

    Важливо

    Реєстр збитків для України запустив нову категорію заяв для ФОП, які втратили прибуток через війну

    Реєстр збитків для України запустив нову категорію заяв A3.5 – “Втрата приватного підприємництва”. Вона дозволяє фізичним особам-підприємцям подати заяву про втрату прибутку від бізнесу, спричинену […]

    Важливо

    Компенсація за знищене майно: що змінилося після ухвалення постанови 815 для території у зоні активних бойових дій

    У липні 2025 Кабмін запровадив постанову № 815, це механізм дистанційного обстеження зруйнованого житла на територіях, де тривають активні бойові дії. Зараз це вже, наприклад, […]

    Важливо

    “За ці гроші можна купити лише барак без світла і води”: що кажуть бахмутяни про компенсації від рф

    Окупаційна влада так званої “днр” заявила про початок виплат компенсацій за житло влітку 2025 року. Однак це питання так і залишилось на папері. На практиці подати заяви на компенсації […]