Відтепер медичні довідки для зарахування дитини до навчального закладу можна буде отримати у сімейного лікаря. Усіх спеціалістів поліклініки обходити більше не потрібно. Також за результатами медичних оглядів видаватимуть документи єдиного зразка.

Про це повідомляє Міністерство охорони здоров’я (МОЗ).

Як було?

Раніше для отримання довідки для зарахування дитини до навчального закладу батьки були змушені планувати візити до кількох лікарів та отримувати довідки різної форми. Це створювало дискомфорт для пацієнтів і суттєве навантаження на медичну систему. 

Що змінилося?

Тепер усі базові обстеження дитина може пройти у сімейного лікаря. Як зазначили в МОЗ, для отримання довідки дитина має отримати усі щеплення згідно з Національним календарем профілактичних щеплень.

Медичні огляди для зарахування дитини до дитячого садка або школи є обов’язковими. Медогляди для вступу в інші освітні заклади будуть проводитись лише, якщо це вимагається самим закладом чи умовами вступу.

Обстеження лікарем “первинки” включає:

• збір анамнезу; 
• повне фізикальне обстеження; 
• перевірку наявності ознак гострої хвороби та хронічних станів; вимір зросту та маси тіла; 
• дослідження гостроти зору та слуху; 
• перевірку постави; 
• плантографію (діагностику стоп).

Усі інші обстеження, клінічні та лабораторні дослідження призначаються за показаннями або за вимогами закладу освіти.

Також відтепер за результатами таких медичних оглядів видаватимуть документи єдиного зразка.

Читайте також:

• Як переселенцям отримати щеплення від кору: інструкція від МОЗ
• Гранола, салат з макаронами й тости: що приготувати дитині до школи
• Як зарахувати дитину до школи після повернення в Україну з-за кордону: інструкція

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

86% мешканців українських громад позитивно ставляться до створення нових природоохоронних територій. Серед них 42% повністю підтримують такі ініціативи, а 44% скоріше підтримують, ніж ні.

Про це стало відомо після дослідження, проведеного на замовлення ГО “Екодія”.

Заповідні території в Україні

В Україні досі повільно збільшується площа природоохоронних територій, хоча країна має стратегічне зобов’язання — до 2030 року захистити 15% своєї території. Це приблизно 9 мільйонів гектарів, тоді як зараз охороняється менше ніж 7%. За останні п’ять років темп зростання становив усього 0,06% на рік. Якщо ситуація не зміниться, для досягнення цілі знадобиться понад століття.

Експерт із захисту екосистем ГО “Екодія” Богдан Кученко пояснює, що однією з головних причин повільних темпів є відсутність комунікації з місцевими громадами. Вони стали ключовими розпорядниками земель після децентралізації, однак часто не відповідають на запити чи побоюються обмежень щодо використання землі.

Дослідження виявило, що 86% мешканців громад підтримують ідею створення заповідних територій. Проте водночас приблизно 40% побоюються, що це може призвести до втрати земель. Насправді ж, як підкреслює Кученко, мова йде здебільшого не про вилучення, а про обмеження певної діяльності для збереження природи.

“Близько 40% респондентів вважають ризиком те, що створення природно-заповідного фонду призведе до вилучення землі. Але насправді в більшості випадків землю не вилучають, а лише встановлюють обмеження для збереження природи. І це дає гарантії, що землі не будуть знищені забудовою, розорюванням чи суцільними вирубками”, – пояснює Богдан Кученко.

Ще одне поширене застереження — недоцільність створення природоохоронних територій під час війни. Але війна, навпаки, посилила екологічні загрози, що робить захист природи більш актуальним. Крім того, створення природоохоронних територій може дозволити громадам розвивати природоохоронний туризм, створювати робочі місця у сфері охорони природи та покращувати якість життя мешканців.

“Є також перестороги щодо втрати робочих місць. Але водночас це шанс для громад створювати робочі місця іншого типу: у сфері охорони природи, науки та туризму, а також поліпшення якості життя за рахунок покращення екологічного стану громад”, – додає Богдан Кученко.

Також було виявлено низький рівень поінформованості: 88% опитаних зазначили, що їм ніхто не пояснював важливість заповідних територій, а понад 77% не брали участі в жодних обговореннях.

У ГО “Екодія” наголошують: вирішення проблеми потребує налагодження діалогу між владою, науковцями та мешканцями громад. Важливо не лише інформувати людей, а й активно залучати органи місцевого самоврядування до планування розвитку з урахуванням природоохоронних цілей.

Читайте також:

• Бахмутська житлова управляюча компанія провела першу закупівлю на роботи в Гощі
• Таємниці Будьонівки: як 15-річний бахмутянин розкриває історію рідного міста
• Мелодія спротиву: як саксофоніст грав біля бахмутської стели під вогнем

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Парк “Ювілейний” у Краматорську — яскравий приклад урбаністичного простору, де природа гармонійно поєднується з архітектурними рішеннями міського середовища. До повномасштабного вторгнення це місце було одним із головних центрів дозвілля містян, а зараз — це можливість відпочити навіть у буремний час для країни.

Детальніше про те, як виглядав парк “Ювілейний” у Краматорську у 2024 році — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Парк “Ювілейний” у Краматорську у 2024 році

Парк “Ювілейний” у Краматорську — це приклад сучасного урбаністичного простору, створеного для відпочинку, прогулянок і спільного дозвілля містян. Зараз ця локація стала справжнім символом нескореності української Донеччини, яка продовжує жити навіть попри виклики війни.

Пропонована добірка складається з п’яти фотографій, які опублікувала користувачка Vlada Guzova у Facebook. Усі світлини датовані серпнем 2024 року.

Читайте також:

• День Європи у Бахмуті 2016 року: як місто зустріло свято
• Ностальгічний та тихий Бахмут: як виглядало місто у червні 2018 року
• Садовий ярмарок в Бахмуті у 2020 році: архівні фотоспогади

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!