Російські медіа та Telegram-канали поширюють інформацію, що Міністерство оборони України вирішило передати на потреби армії списані ще у 2014 році боєприпаси.

Утім, це — маніпуляція, оскільки не було зазначено, що боєприпаси пройшли ретельну перевірку. А причиною їх списання є надлишок. У результаті дописи пропагандистів створюють враження, що ЗСУ отримали нібито дефектні боєприпаси.

Повернення списаних боєприпасів ЗСУ

16 липня на офіційному сайті Міністерства оборони України повідомили про рішення повернути Збройним силам України значну кількість боєприпасів різних калібрів. Ці боєприпаси у 2014 році були передані підприємствам для утилізації як надлишкові ще до початку російської агресії. Однак нині знову стали необхідними через наростаючу потребу у військових ресурсах. 

Цього ж дня низка пропагандистських Telegram-каналів, акаунт у Х (ред. — колишній Twitter) та російських медіа поширили новину, однак не в повному обсязі. Приміром Telegram-канали “Украина.ру”, “дядя слава” та користувачка Alisa Vasilisa у Х лише написали: “Міноборони України вирішило передати на потреби армії списані ще до 2014 року боєприпаси, – пресслужба відомства. Оснащення за стандартами НАТО!”. У той час, медіа рф додали більше інформації про новину, без вимірювального сенсу, як це зробили пропагандистські канали у соцмережах. 

У своїх новинах деякі російські ЗМІ не зазначили, що перед передачею армії боєприпаси були ретельно перевірені на придатність. Крім цього, Telegram-канали та інші сторінки в соцмережах також не вказали, що причиною утилізації став надлишок, як про це зазначається в повідомленні на сайті Міноборони:

“Завдяки зусиллям фахівців Управління відчуження та утилізації надлишкового військового майна повернуті боєприпаси, після ретельної перевірки якості, вже застосовуються на полі бою проти російських окупантів.”

Зокрема, йдеться про:

• артилерійські постріли;
• боєприпаси до стрілецької зброї;
• комплектуючі елементи;
• підривники тощо.

Російські медіа та пропагандистські канали часто подають новини неповно або з маніпулятивними акцентами для створення негативного образу України та збройних сил. У цьому випадку навмисно оминули факт про ретельну перевірку боєприпасів та причину їх списання. Це робиться для того, аби створити враження про нібито недолуге управління ресурсами в Україні, яке ставить під загрозу життя військових та відчуття безсилля. Адже новина про те, що Україна начебто повертає у використання списані боєприпаси може наводити на думку, що країна більше не має ресурсів для захисту, крім тих, які раніше були списані як непридатні до користування.

Читайте також:

• Американський “блогер-журналіст” оббріхує Україну. Джексон Хінкл на службі кремля
• Фейк: у Раді пропонують законопроєкт, що передбачає винагороду за “доноси” на ухилянтів
• Маніпуляція: “фінський журналіст” розповідає про вбивство ЗСУ мирного населення в Авдіївці

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Соціальні мережі заполонили картинки, які “малює” AI — Artificial Intelligence, що перекладається як штучний інтелект. У деяких випадках ці зображення створюються спеціально для того, аби розповсюдити неправду або дезінформацію, але це — тема для окремого тексту, який команда “Бахмут IN.UA” опублікує пізніше. У цьому матеріалі ми розкажемо вам як розпізнати ілюстрації, що створив ШІ.

Як штучний інтелект створює зображення?

Штучний інтелект створює картини за допомогою спеціальних алгоритмів — нейромережа може виконати зображення за вашим бажанням. Наприклад, можна попросити ШІ згенерувати картину у стилі певного художника або змінити стиль фотографії. Нейромережі, задіяні у ШІ, імітують людське мислення і вчаться на великій кількості даних.

До прикладу, ми звернулися до звичайного ChatGPT із запитом намалювати місто Бахмут. Штучний інтелект вирішив зобразити місто вже після початку бойових дій та продемонструвати незламність міста:

Найпопулярнішими нейромережами для створення графічного контенту у соцмережі є Midjourney, DALL-E чи DeepAI, які за секунди можуть згенерувати фотореалістичну картинку або створити оригінальне зображення. Кожен з цих сервісів має свої особливості та використовується для різних завдань: від художніх проєктів до створення реалістичних сцен і фантастичних візуалізацій.

Картинки, створені ШІ: як розпізнати

ШІ-технології стають все більш досконалими, тому неозброєним оком не завжди можливо впізнати штучний контент, який видають за знімок. Придивіться: що із цим “фото” буцімто щасливих молодят не так?

Саме тому треба бути обачними та уважно приглядатися до зображень. Дамо кілька порад:

1. спробуйте знайти візуальні аномалії. Наприклад, ШІ може мати труднощі з відтворенням дрібних деталей, таких як форма рук, пальців або тіні. Деформації або неприродні переходи можуть бути ознакою, що зображення створене алгоритмом;
2. перевірка метаданих зображення: метадані — це інформація, що міститься у файлі зображення (як-от дані про камеру, місце зйомки та програмне забезпечення, за допомогою якого було створено зображення). Програми, що генерують зображення на базі ШІ, часто залишають сліди в метаданих;
3. часом зображення, створене ШІ, може виглядати занадто ідеально або, навпаки, неприродно. Наприклад, на портретах людей можуть бути непропорційні риси обличчя або дивні відображення в окулярах. Може бути присутньою асиметрія обличчя (зміщені зуби, різні розміри очей), більша або менша кількість пальців на руках, дивні написи на задньому фоні тощо;
4. застосуйте інструменти для розпізнавання ШІ-зображень. Існують спеціальні інструменти та сервіси, що допомагають визначити, чи було зображення згенеровано ШІ:

• AI Image Analyzers: цей сервіс дозволяє завантажити зображення та здійснити аналіз, щоб визначити, чи є воно згенерованим штучно;
• Forensically: це онлайн-інструмент для аналізу зображень, що може виявити маніпуляції та використання штучного інтелекту;

5. зворотний пошук: наша команда вже неодноразово розповідала про цей метод. Google Images або TinEye — вони допоможуть перевірити, чи існує взагалі оригінал зображення або ж воно модифіковане чи “покращене” штучним інтелектом. Якщо оригінал значно відрізняється від перевіреного зображення, це може бути ознакою того, що воно було створене або модифіковане ШІ;
6. шукайте водяний знак. Ще одна важлива підказка для ідентифікації зображення, згенерованого ШІ, є водяний знак. Частіше за все, він є на зображеннях, що зроблені у безкоштовних версіях сервісу;
7. будьте уважними та критично оцінюйте те, що зустрічаєте у мережі. Це взагалі найперші правила, які треба вивчити для того, аби не вестися на дезінформаційну інформацію в Інтернеті.

Читайте також:

• Боти на роботі. Як фейкові акаунти у соцмережах підіграють росії
• Що не так із Telegram та чи має він альтернативи
• Ми всі із цим стикалися. Що таке “астротурфінг”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Останніми місяцями популярною є тема “забороняти Telegram чи не треба”. У рамках роз’яснювального проєкту “Бахмут IN.UA” розкаже про основні “за” та “проти” заборони найпопулярнішого месенджера, та чи має він альтернативи.

Telegram — найпопулярніша соцмережа в Україні

Станом на 2024 рік “Телеграм” тримає першість за популярністю серед всіх соціальних мереж. Багатоплатформовий месенджер використовують для особистого спілкування, а також для читання новин. Це демонструють результати дослідження медіаспоживання українців за 2024 рік від USAID/Internews. 

Ті, хто вимушено покинув свої домівки, читають у Telegram новини про регіони, з яких їм довелося виїхати через війну росії проти України. Ті, хто переїхав за кордон, читають у TG українські новини. Жителі ТОТ слідкують за українським інформаційним полем також завдяки цьому месенджеру. Численні сторінки українських посадовців різних рівнів, чати ОСББ, канали із мемами й милими котами та сотні й сотні гігабайтів іншого контенту — все це є у “Телеграмі”. Все це, а також швидкість та зручність самого сервісу, робить його популярним серед користувачів.

Але не все так добре, як хотілося б.

Регулювання або заборона роботи Telegram — навіщо?

Дискусії про заборону або регулювання діяльності Telegram виникають через кілька факторів, які турбують уряди різних країн і громадськість:

• анонімність і конфіденційність: Telegram вважається месенджером із високим рівнем конфіденційності та шифрування. Це називають проблемою для урядів, оскільки месенджер дозволяє терористам, злочинцям та іншим зловмисникам використовувати його для координації своїх дій без ризику бути відслідкованими;
• незаконний контент: Telegram часто використовується для поширення незаконного контенту, такого як пропаганда екстремістів, торгівля наркотиками, дитяча порнографія та інші заборонені матеріали;
• забезпечення національної безпеки: деякі уряди вважають, що заборона або жорстке регулювання Telegram є необхідними для захисту національної безпеки, оскільки неконтрольований обіг інформації через цей месенджер може використовуватися для дестабілізації внутрішньої ситуації, розповсюдження дезінформації тощо.

Telegram — співпраця з рф

Історія взаємовідносин месенджера Telegram з російськими спецслужбами, якщо коротко, наступна: у 2018 році роскомнадзор заблокував роботу месенджера на території рф, оскільки адміністрація TG нібито не погодилася надавати спецслужбовцям особисту інформацію користувачів. У 2020 той самий роскомнадзор розблокував роботу платформи та завів там офіційну сторінку. Урядовий орган аргументував розблокування тим, що месенджер готовий “сприяти боротьбі з тероризмом”. Однак конкретних деталей щодо нових умов співпраці з російськими спецслужбами не було оприлюднено.

У березні 2024 року депутат держдуми рф артем мєтєлєв заявив, що Telegram “співпрацює із російськими силовиками”:

“Telegram сотрудничает с российскими правоохранительными органами и ведёт себя в рамках законодательства”, — сказав мєтєлєв, уточнюючи, що адміністрація месенджера та павло дуров швидко реагують на події та блокують заборонений контент. У цьому ж коментарі депутат держдуми рф “перевів стрілки” на інший месенджер: “Ну, не в Telegram терористи б вербували, вербували б вони в WhatsApp або десь ще”.

Російський “Телеграм”-канал “можем обьясніть” 30 вересня 2024 року повідомив, що влада російської федерації у 2025 році виділить 49 млрд рублів на спонсорування Z-каналу у Telegram під назвою Readovka. Раніше адміністратор цього каналу розповідав, що не має ніякого фінансування ззовні, і тим паче від кремля. А російське так зване опозиційне ЗМІ “мєдуза” розповідало як російська машина пропаганди використовує “Телеграм”-канали, у тому ж числі — “Рідовку”.

Telegram заблокував бот ГУР

А тепер слідкуйте за руками: наприкінці березня 2024 року до павла дурова (засновник платформи родом з росії) звернувся прессекретар кремля дмитро пєсков із закликом звертати більше уваги на використання платформи для діяльності терористів. Через місяць, 24 квітня, павло дуров попередив, що блокуватиме “облікові записи та ботів, які збирають координати для цільових ударів або публікують особисту інформацію із закликами до насильства”. 

І вже 28 квітня 2024 року Telegram заблокував низку українських офіційних ботів. Головне управління розвідки України повідомило, що адміністрація TG заблокувала “Головний бот розвідки”. Представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрій Юсов у зв’язку із цим заявив:

“Треба подякувати Telegram, за те, що той почав більш виразно офіційно визначати свою позицію стосовно геноцидної війни росіян проти українців не на нашу користь. Думаю, що це спонукатиме українців до активнішого реагування на загрози національній інформаційній безпеці”.

Блокування діяло менше ніж добу, і вже на ранок 29 квітня бот від ГУР знову запрацював.

Telegram — захищеність даних

Існують різні чутки та припущення, що Telegram почав надавати деяку інформацію російським спецслужбам або принаймні став менш активним у протидії їх вимогам. Однак павло дуров продовжує стверджувати, що месенджер підтримує високий рівень конфіденційності та не передає особисту інформацію урядам.

Український журналіст, програміст та кіберблогер Назар Токар заявив, що інформація про нібито захищеність особистих даних у TG не відповідає дійсності. Так, завдяки тому, що Telegram відкрив код для додатків, вдалося перевірити, як захищені повідомлення: 

“Дійсно, інформація від вашого телефону до сервера Telegram передається у зашифрованому вигляді. Але на сервері вона зберігається у незашифрованому вигляді, а якщо вона і шифрується, то існують ключі, з якими можна читати ваше листування. Відповідно, Telegram не є безпечним, бо він не забезпечує шифрування від кінцевого до кінцевого користувача”, – наголосив Токар. 

Окрім того, є інформація про те, що принаймні один з серверів Telegram розташований у росії — у санкт-петербурзі, каже Токар.

Сам же додаток на телефоні просить доступ до всього: це і геолокація, і контакт, і файли, і фото та відео, можливість робити скриншоти та мати доступ до буфера обміну. Якщо ви будете копіювати туди якийсь пароль чи секретну адресу, Telegram зможе мати доступ до цього.

Чи заблокують Telegram в Україні​​?

Одна зі складнощів цієї дії — Telegram знаходиться поза українською юрисдикцією. У теорії, в Україні можуть використати деякі проміжні механізми: якщо, наприклад, збереться сильна доказова база. У такому випадку можна буде звертатися до платіжних систем з вимогою блокувати фінансові транзакції до Telegram. 

Окрім цього, платформа позиціює себе як месенджер, але де-факто канали у Telegram ведуть діяльність нарівні з медіа: мають підписників (читачів), регулярно повідомляють їм інформацію та впливають на суспільну думку. Проте змусити їх дотримуватися Закону “Про медіа” нарівні з традиційними виданнями чи телеканалами – неможливо. 

У вересні 2024 року Національний координаційний центр кібербезпеки прийняв рішення обмежити використання Telegram в органах державної влади, військових формуваннях, на об’єктах критичної інфраструктури. Рішення було ухвалено через те, що месенджер становить потенційну небезпеку, заявив директор Центру протидії дезінформації Ради національної безпеки і оборони України Андрій Коваленко:

“Ніколи щодо Telegram не можна було дати гарантій, де зберігається інформація після вашого листування, навіть якщо ви стерли листування з іншою особою. Частина серверів телеграма досі знаходиться на території росії, частина серверів попередньо знаходиться в Дубаї. Відповідно, чи контролюють ці сервери, чи мають до них доступ російські спецслужби, чи ні – невідомо”, — сказав Коваленко.

Загроза національній безпеці

Саме тому було запроваджено заборону пересилати в Telegram службові документи та комунікувати в цьому месенджері про службові справи. Вже від 2022 року військові припинили використовувати Telegram, перейшовши переважно на Signal та WhatsApp.

У вересні 2024 року начальник Головного управління розвідки (ГУР) Кирило Буданов назвав месенджер “загрозою національної безпеки”: 

“Да, я ніколи цього не боявся сказати. Telegram — це реально, в нашому розумінні, загроза національній безпеці. Я це кажу абсолютно прямо, і ми це навіть документально робили”, — сказав Буданов, відповідаючи на запитання, чи вважає Telegram шкідливим.

Він додав, що не виступає за те, “щоб просто взяти та закрити” цей месенджер в Україні:

“Це, до речі, досить важко зробити, але можливо. Я виступаю за те, що давайте, як-то кажуть, “офізичимо” всі ці телеграм-канали. Ну, от якщо ти хочеш, як то кажуть, віщати якісь новини, будь ласка, зареєструйтеся, щоб всі розуміли, що цей канал зареєстрований за Івановим Іваном Івановичем, громадянином російської федерації, який проживає в місті Москва. Чи за громадянином України. І тоді є відповідальність особиста у людини за те, що вона там розміщає”, — пояснив Буданов.

Telegram — аналоги

На відміну від Telegram, месенджери WhatsApp, Signal і навіть Viber використовують шифрування, при якому ключі зберігаються безпосередньо на пристроях користувачів, що підвищує безпеку даних. Signal, до того ж, працює на відкритому протоколі, що робить його одним із найбільш захищених месенджерів. Тому для конфіденційного спілкування краще надавати перевагу саме Signal або WhatsApp. Використання Viber не є бажаним через те, що серед його засновників є росіяни.

Signal підтримує наскрізне шифрування для всіх чатів, на відміну від Telegram, де така функція доступна тільки для приватних чатів. Це означає, що доступ до повідомлень мають виключно учасники розмови — навіть команда Signal чи мобільні оператори не можуть отримати ці дані.

Крім цього, варто пам’ятати про такі перевірені часом платформи, як Messenger від Facebook, WhatsApp і Gmail.

Читайте також:

• Боти на роботі. Як фейкові акаунти у соцмережах підіграють росії
• Ми всі із цим стикалися. Що таке “астротурфінг”
• Що таке медіаграмотність та як стати медіаграмотною людиною?

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!