З 25 листопада до 10 грудня у світі проводиться Всеукраїнська акція “16 днів проти насильства”. Від проявів насильства страждають не лише жінки, але й діти та чоловіки. Ще донедавна відверто говорити про таку проблему вважали чимось сороміцьким, водночас десятки людей були змушені мовчати, приховувати наслідки насильства — як сексуального та фізичного, так й психологічного та економічного.

Редакція вирішила дізнатися, як сьогодні на Дніпропетровщині допомагають людям, які стикнулись з насильством, та куди можуть звертатися ті, хто стикнувся з насильством вдома.

“Позитивні Жінки”: як допомагають жінкам в Дніпрі

Примітка. Як юридичної одиниці організації “Позитивні жінки Дніпро” немає. “Позитивні жінки Дніпро” працюють як ініціативна група від національної організації. Редакція поспілкувалась з пані Ольгою Півень, координаторкою та регіональною представницею організації “Позитивні жінки”. Національна організація ж була створена як юридична особа в 2013 році, з того часу вона має представництва в кожному регіоні України.

Ольга пояснює, що їх команда насамперед допомагає жінкам, які опинилися в складних життєвих обставинах: надають юридичну допомогу, проводять арт-терапевтичні заняття, воркшопи, організовують екскурсії, тренінги, інформаційні заходи тощо. Крім того, жінкам, за потреби, можуть надати гуманітарну підтримку — йдеться про сертифікати на купівлю продуктів. 

“З початком повномасштабного вторгнення ми трохи розширили — навіть не трохи, а дуже розширили саме категорії жінок, які до нас приходять. Дуже часто почали приходити жінки, які просто звертаються по щось за допомогою, а потім при спілкуванні з ними виясняється, що вони дійсно ті люди, які страждають від гендернозумовленого насильства. Тому що у нас настільки низький рівень обізнаності в суспільстві щодо насильства, що жінка навіть не завжди інтерпретує те, що відбувається в її житті, саме як насильство”, – пояснює Ольга в коментарі.

Попри те, що з початком війни “Позитивні жінки” допомагають не тільки людям, які пережили домашнє насильство, в результаті, ділиться Ольга, дуже рідко виявляється, що жінка не потерпає від якогось з видів насильства.

“Насправді, майже кожна жінка, яка до нас звертається, є в складних відносинах з чоловіком, або на роботі в неї якісь проблеми, де виявляють такі факти насильства. Я можу з упевненістю сказати, що є дуже великий відсоток тих жінок, які насправді страждають від гендерного насильства”, — резюмує спікерка.

Як стежать за безпекою постраждалих?

Вона додає, що жінки, які звертаються за допомогою, можуть отримати за потреби скерування у шелтери, які приймають і внутрішньо переміщених осіб, і жінок, і матерів з дітьми. Термін проживання тут варіюється залежно від потреб людини, але поки її стан не стабілізується — виганяти ніхто не буде. 

“Далі ми, звісно, відстежуємо, щоб з жінкою було все гаразд. Насправді такі ситуації, коли жінці потрібен прихисток, виникають дуже часто. Буває так, коли жінці взагалі немає куди йти, і вона звертається до нас тоді”, — каже пані Ольга.

За безпекою жінок стежать, адже були випадки, коли чоловіки намагалися погрожувати їм. Тому навіть саме приміщення офісу не має публічної адреси. З жінками, які пережили домашнє насильство, працюють й психологи, які моніторять їх стан, аби переконатися, що з підопічною все добре.

“Жінки, які приходять до нас, вони в основному дуже часто і відвідують надалі наш простір. Зокрема, й з дітьми в тому числі. Тобто, ми відстежуємо стан жінки, відчуваємо динаміку, плюс постійна ж робота з соціальною працівницею та психологинею”, — пояснює пані Ольга.

Контакти “Позитивні Жінки”

Ви можете звернутися за допомогою за номером телефону +380 (98) 029 4858 або ж перейти на сторінку в Facebook.

ГО «МАРТІН-клуб»: як допомагають людям, які пережили або стали свідками насильства

Громадська організація “МАРТІН-Клуб” також допомагає людям, що пережили домашнє насильство. Загалом же у ГО є три основні напрямки роботи — це допомога дітям, запобігання гендерно зумовленому насильству, а також гуманітарне реагування. Додатково є мистецький напрямок, тренерський центр та соціальний бізнес.

“Кількість допомоги з початком повномасштабної війни збільшилась. Але жоден з тих напрямків, який ми вели до цього, він не став меншим. Тобто ми, як і завжди, маємо піклуватися про наших дітей, про те, щоб наслідки війни не змінили, їх не покалічили. Маємо максимально приділяти зусиль до того, щоб діти мали дитинство навіть під час війни. І те саме стосується і жінок, які страждають від насильства”, — пояснює Анастасія Плющова, проєктна менеджерка ГО «МАРТІН-клуб».

У організації є гаряча лінія допомоги у випадках насильства. Звернутися сюди може будь-хто — як сама постраждала особа, так і людина, яка стала свідком, в тому числі дитина, чоловік і жінка, гендер немає різниці. 

Як працюють з дітьми

Проте реагування, коли дитина стає свідком або страждає від насильства, відрізняється від випадку, коли це доросла людина. Анастасія пояснює, що коли насильства зазнала доросла людина, вона може самостійно ухвалювати рішення чи повідомляти в поліцію про кривдника, аби він був покараний. Якщо це дитина, то будь-який фахівець, який має підозру або переконаний в тому, що дитина є свідком або постраждала від насильства, повинен заявити про це до служби у справах дітей та повідомити також поліцію. І навіть якщо це підозра, то це вже справа органів звітувати: підтвердити або спростувати.

“Сьогодні досі багато людей живе у стереотипах, що насильство – це дуже особиста справа, вона має залишатися вдома. Нам важливо повідомляти про те, що будь-який випадок насильства (ред. сексуальне, фізичне, економічне та психологічне) людина не має терпіти, і вона має і може отримати допомогу. Постраждалим надаються психологічні консультації, юридична допомога, їх доправляють до безпечного місця. Це може бути кризова кімната або шелтер. У нас така є у Кам’янському, наприклад. Тобто, постраждала може отримати допомогу від будь-якого виду насильства. Головне знати, що допомога є, знати, куди звертатися”, — каже Анастасія Плющова, проєктна менеджерка ГО «МАРТІН-клуб».

Система перенаправлень

Для тих людей, які пережили насильство та не можуть повертатися додому, діє система перенаправлень. Наприклад, якщо виявляють жінку, яка дає згоду і розуміє, що їй потрібне безпечне місце, то на цей випадок реагує наша мобільна бригада. Жінку можуть доставити до шелтера. Нерідко жінки можуть повертатися назад до кривдника, пояснює спікерка.

“Існує така статистика, що жінці треба зробити 7 спроб перед тим, як вона остаточно розірве коло. І дуже важливо, щоб під час цих 7 спроб вона отримувала послугу без засудження, з дотриманням конфіденційності. Тому дуже важливо для жінок застосовувати постраждалоорієнтовний підхід, ми саме за це і боремося. Тобто, неважливо, скільки раз вона повернеться до кривдника — важливо те, що вона знає, що вона може звернутися по допомогу, вона знає, куди звернутися, і вона по неї звертається. І кількість спроб не має обмежуватися”, — наголошує фахівчиня.

Контакти гарячої лінії допомоги у випадках насильства ГО «МАРТІН-клуб» +380 (99) 632 7701, гаряча лінія працює щодня з 09:00 до 21:00. Контакти ГО «МАРТІН-клуб»: +380 50 584 8613.

Матеріал створено у співпраці з Волинським прес-клубом

Читайте також:

• Як жінки Донеччини народжують під обстрілами
• Фемінізм в Україні: жінки, які змінювали історію

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

До складу Бахмутської громади входять 19 населених пунктів. Мешканці лише двох із них — Кліщіївки та Андріївки — можуть отримати компенсації за зруйноване житло. Майно в цих селах обстежують дистанційно за допомогою супутникових знімків. Та цю процедуру не застосовують до Бахмута.

Чому не можна дистанційно обстежити житло в Бахмуті й інших населених пунктах громади — пояснили в Бахмутській міськраді.

Як закон регулює дистанційне обстеження зруйнованого майна

Сьогодні лише мешканці двох населених пунктів Бахмутської громади можуть отримати компенсацію за зруйноване житло. Це Кліщіївка та Андріївка.

Наразі єдиний спосіб зібрати докази щодо пошкодження або знищення житла — це використання супутників. Процедура отримання знімків проходить через космічну агенцію, яка працює по заявках.

Але чому дистанційне обстеження житла не можна зробити в Бахмуті й інших населених пунктах громади? Відповідь криється в законі та статусі населених пунктів. Дистанційне обстеження у Кліщіївці та Андріївці можливе, оскільки вони перебувають у зоні активних бойових дій. Решта населених пунктів мають статус тимчасово окупованих. Через це дистанційне обстеження там провести неможливо.

“Постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2025 № 815 затверджено Особливості дистанційного обстеження знищених об’єктів окремих категорій нерухомого майна. Пункт 3 цих Особливостей передбачає, що процедура не поширюється на об’єкти, розташовані на ТОТ. Тому за чинним порядком неможливо дистанційно обстежити житло у 17 населених пунктах Бахмутської громади, у тому числі в місті Бахмут, які наразі тимчасово окуповані рф”, — пояснили в Бахмутській міськраді.

Зміни до постанови може внести лише Кабінет Міністрів України. Своєю чергою, Бахмутська МВА направляє пропозиції щодо можливих шляхів врегулювання проблеми.

Нагадаємо, що станом на сьогодні ухвалили 107 позитивних рішень за заявами про компенсації від мешканців Бахмутської громади. Більшість із них — 90 заяв — погодили цьогоріч. Решту — у 2025 році. За позитивними рішеннями 107 заяв сформовано 113 сертифікатів та одну грошову компенсацію на будівництво житлового будинку. Нараховані суми компенсацій становлять понад 176 мільйонів гривень.

Читайте також:

• На 15 будинків передбачили понад 1,7 млрд гривень: Бахмутська МВА затвердила бюджет і показники житлового проєкту в Гощі
• Житлові ваучери для ВПО з ТОТ: стала відома дата початку фінансування
• Як ВПО стати на квартирний облік в 2026 році: покрокова інструкція

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

20 вересня в росії відбулися вибори до Державної Думи, які також проходили на тимчасово окупованих територіях Донецької області. Відзначилися ці псевдовибори голосуванням у дворах без спостерігачів, наглядом озброєних військових та завчасним закриттям дільниць. При цьому окупанти звітують про рекордну явку — нібито, понад 81% мешканців окупованої Донеччини взяли участь у голосуванні.

Бахмут IN.UA розповідає, як проходили незаконні вибори в найбільших містах Донеччини, що нині перебувають під окупацією.

Окупанти провели псевдовибори на окупованій Донеччині: як це було

Офіційно вибори до російської Держдуми тривали три дні: з 18 по 20 вересня. Однак в окупованих регіонах — Донецькій, Луганській, Херсонській і Запорізькій областях — вони стартували значно раніше. Для ТОТ застосували процедуру дострокового голосування. Голосувати мешканці окупованої Донеччини могли вже з 30 серпня. Ватажок “днр” пояснив це необхідністю, зважаючи на “непросту обстановку”.

Окремо відзначимо, в період дострокового голосування працювали так звані мобільні дільниці. Їх розташовували переважно у дворах. У приватному секторі зі скриньками ходили до кожного будинку.

Примітно, що разом зі спостерігачами ходили і озброєні російські військові. Кадри з обходом приватного сектору опублікував телеканал Euronews. На них видно, як виборчий процес контролює військовий з прихованим обличчям і автоматом.

На ці кадри відреагували російські пропагандисти. Ресурс “Лапша медіа”, який позиціонує себе як спростовувач фейків, пише, що озброєні військові — це охорона. Їхнє перебування, нібито, вимушений захід. Задача військових — збивати дрони в разі атак. Тобто російська сторона сама підтвердила, що проводила незаконні вибори навіть під час ймовірної загрози, наражаючи людей на небезпеку.

Зміни були і в кінцевому строку псевдовиборів. У так званій “днр” дільниці зачинилися 20 вересня о 14:00, тоді як у росії голосування тривало до 20:00. Таке рішення пояснили тим, що всі, хто хотів віддати голос, вже це зробили, і безпековими ризиками.

Окрім розтягнутого в часі процесу голосування, псевдовибори проходили в умовах відсутності незалежного спостереження. Так, на дільницях дійсно було спостерігачі. Стати спостерігачем на виборах, за даними росджерел, міг кожен бажаючий мешканець “днр”. Для цього запустили гарячу лінію, куди могли звертатися охочі.

Для потенційних спостерігачів навіть організували навчання. Втім, проходило воно на базі так званої “громадської палати днр” — структури, яка підконтрольна окупаційній владі. У “днр” наголошували, що стати наглядачем може людина будь-якого віку і професії, однак про можливість долучення до незаконних виборів членів незалежних громадських організацій чи опозиції не повідомляли. Загалом “громадська палата” підготувала понад 600 спостерігачів.

Примітно, що саме на окупованій Донеччині була відсутня і можливість відеонагляду за виборчими дільницями. Тут окупанти знову прикрилися безпековими ризиками.

“У Донецьку цього (ред. відеотрансляції) не буде. У тому числі, з міркувань безпеки, щоб ніхто з української сторони не міг дізнатися, де знаходиться ця дільниця”, — повідомляв пропагандистам голова громадської палати “днр” Олександр Кофман.

За результами псевдовиборів окупаційні адміністрації відзвітували про високу явку, яка суттєво перевищила середні показники по росії. Для порівняння: в “днр” явка склала понад 81% мешканців, тоді як у рф — близько 56,6%. Звітуючи про такі високі показники, рф прагне створити враження, що, нібито, населення захоплених українських регіонів має значний інтерес до російських політичних процесів, а самі території інтегруються до рф.

Сам ватажок “днр” денис пушилін назвав ці вибори “фінальним етапом інтеграції до рф”.

“Вибори депутатів Державної Думи стануть фінальним етапом повноцінної інтеграції “донецької народної республіки” до єдиного політичного та правового простору країни”, — зазначив пушилін.

Псевдовибори до Держдуми в Донецьку

В окупованому Донецьку незаконні вибори розпочалися з 30 серпня. Перших людей, які віддали свої голоси, знімали пропагандисти. Місцевий телеканал “Оплот-ТВ” показав подружжя, яке, нібито, стало першим, хто проголосував на незаконних виборах. Самі люди кажуть, що проголосувати вирішили “під час дороги на роботу”.

На відео видно, що голосування проходить у дворі однієї з багатоповерхівок. Опломбовані скриньки стоять на лавках біля дитячих майданчиків, а люди голосують просто на вулиці, прикриваючись імпровізованою ширмою. При цьому жодних спостерігачів не видно, у сюжеті фігурує лише заступниця голови виборчої комісії.

Такий формат голосування подають як здобуток, відмічаючи комфорт виборців. Натомість у риториці пропагандистів нічого не згадується про відсутність належної конфіденційності та захисту від фальсифікацій, що не можна гарантувати в таких умовах.

Примітно, що псевдовибори в Донецьку мали дуже медійне забарвлення. І це суперечить заявам окупантів. З однієї сторони, відеотрансляції не проводять через безпекові ризики, натомість пропагандистські пабліки рясніють роликами і світлинами з виборчих дільниць. При цьому фото і відео робили не приховуючи, тому локації можна ідентифікувати.

Про незаконні вибори в Донецьку активно звітував псевдомер Олексій Кулемзін. Він показував фото, на якому фігурують різні верстви населення. Таким чином очільник окупаційної адміністрації, ймовірно, хотів показати зацікавленість у псевдовиборах серед мешканців Донецька.

На фото від Кулемзіна є юнаки і дівчата, які нещодавно досягли 18-річного віку і вперше беруть участь у голосуванні. На дільницях навіть поставили банери з написом “Голосую вперше”, щоб молодь могла позувати біля них.

Активно використовували для роликів і родини з дітьми. Дітей фотографували з бюлетенями, а також записували ролики з мамами немовлят. При цьому були випадки, коли до мам з дітьми приходили з урнами прямо додому.

Фігурували в роликах і молодята, які, нібито, прийшли на дільницю в день весілля. Дивно спостерігати таку подію, зважаючи на те, що голосування в Донецьку тривало три тижні. Ймовірно, пропагандисти вирішили залучити якомога більше історій для популяризації псевдовиборів у медіа.

Також Кулемзін показував фото з дільниць, де голосували російські військові.

На деяких дільницях зробили ціле шоу, запросивши людей в національних російських костюмах.

Окремої уваги заслуговує використання для популяризації псевдовиборів відомих донеччан. Зокрема, пропагандисти зробили цілу виставу за участі онуки Володимира Дегтярьова — очільника міста в 1963-1976 роках.

Анна Сухіна голосувала прямо у дворі. Робити це прийшлося на капоті припаркованого авто, де розмістили урну й імпровізовану кабінку. Запросили сюди і студентів захопленого ДонНГУ, які показово вручили Анні Сухіній квіти.

Що відбувалося на псевдовиборах у Горлівці

Оскільки Горлівка розташована не у глибокому тилу окупантів, а за близько 20 кілометрів від фронту, питання безпеки було на слуху. Виборчі комісії працювали переважно по місцях проживання мешканців. Нібито, для безпеки самих виборців.

Натомість до такого формату псевдовиборів ставились скептично, зокрема через недостатню конфіденційність. Представники окупантів заявляли, що всі права виборців були дотримані, в тому числі і таємниця голосування. Пластикові імпровізовані ширми визнали гарним засобом для забезпечення конфіденційності.

“Ніхто не має права дивитися, яку конкретну позначку виборець робить у бюлетені. Це його святе право. Ширма в повному обсязі закриває з трьох сторін, вона абсолютно не прозора і досить висока, щоб приховати сам бюлетень і те, як виборець робить там відповідну позначку”, — цитують пропагандисти голову Виборчкому “днр”, який відповів на закиди про порушення прав виборців.

Попри неспокійну ситуацію в Горлівці, там все ж пройшли незаконні вибори. В обстрілах представники окупантів звинувачували Україну.

Павло Миронов, представник Центру громадського нагляду про хід виборів, розповідав пропагандистам, що “попри атаки в Горлівці мешканці роблять свій вибір”. Біля однієї з виборчих дільниць, нібито, атакували припарковане авто, але це не зупинило роботу комісії. На це, начебто, вплинуло “величезне бажання людей віддати свій голос”. Фактично представник окупантів підтвердив, що дільниці продовжували роботу під час атак і наражали людей на небезпеку.

“Оскільки люди мають величезне бажання проголосувати, виборча дільниця не закрилася, люди й далі ідуть і голосують. Пожежа була локалізована”, — заявив Павло Миронов.

Псевдовибори до Держдуми в Шахтарську

На сьогодні Шахтарськ став містом біженців, оскільки росіяни вивозили туди людей зі знищених міст Донеччини: Бахмута, Соледара, Авдіївки, Селидового. Вони продовжують жити в пунктах тимчасового розміщення (ПВР).

Дільниці для голосування облаштували прямо у ПВРах. Пропагандисти цитують деяких людей, які, нібито, виїхали до Шахтарська із Соледара. Є так звані біженці і серед членів виборчих комісій. Один і них Сергій Мудовиченко, який представляється мешканцем Лимана. Він, нібито, втік до Шахтарська через переслідування СБУ за участь у російському референдумі. Незалежних підтверджень цьому немає.

Члени так званої виборчої комісії також ходили збирати голоси і до місцевих шахтарів. Як проводили голосування у таких умовах, не вказують. Попри безпекову ситуацію, окупанти у день незаконних виборів публікували відео з голосування у Шахтарську, зокрема колону мотоциклістів, які їхали голосувати.

В кінці незаконних виборів Пушилін відзвітував про те, що вони пройшли без порушень, проте жодних незалежних спостерігачів на них не було. Натомість були, нібито, іноземні спостерігачі. Всі вони — з країн, які мають дружні стосунки з рф. Зокрема, пропагандистський канал “Оплот-ТВ” повідомляв про спостерігачів з Узбекистана, Бангладеша, Сербії, Індонезії і Того.

Чому результати такого голосування не можна розглядати як вільне волевиявлення

Європейський Союз не визнає проведення російських виборів на тимчасово окупованих територіях України та їхні результати. У заяві від 21 вересня 2026 року Високий представник ЄС від імені Євросоюзу назвав організацію таких “виборів” росією черговим порушенням міжнародного права, зокрема Статуту ООН, а також незалежності, суверенітету й територіальної цілісності України. ЄС наголосив, що йдеться про тимчасово окуповані території Криму, Севастополя та частин Донецької, Луганської, Запорізької і Херсонської областей.

Та це питання не обмежується лише юридичним статусом цих територій. Умови, в яких відбувалося голосування на окупованій Донеччині, не дають можливості незалежно оцінити, наскільки вільним і добровільним було волевиявлення людей. У матеріалі Бахмут IN.UA ми зафіксували голосування і у дворах і за місцем проживання, відсутність незалежного спостереження, і присутність озброєних російських військових та проведення голосування навіть в умовах обстрілів.

За таких обставин заявлену окупаційною владою явку та результати голосування не можна подавати як незалежно підтверджене свідчення політичної позиції всього населення окупованої території. Ми не знаємо, під яким тиском, у яких умовах і наскільки добровільно конкретні люди брали участь у цьому голосуванні. Зазначимо, що редакція намагалася отримати свідчення про вибори на ТОТ від місцевих мешканців, один з чоловіків повідомив, що на вибори його та його співробітників змусили йти, погрожуючи, в іншому випадку, мобілізувати їх до армії рф. Ще одна героїня, з якою редакції вдалося зв’язатися, повідомила, що про явку на вибори їй наголосили на роботі.

Читайте також:

• Як СБУ викриває колаборантів на Донеччині та скільки вироків вже винесли за співпрацю з рф
• Хто такий Гліб Пирогов: досьє на 20-річного пропагандиста з окупованої Донеччини
• Депутати держдуми рф нібито готують звернення щодо відведення військ з Лиманського напрямку — “АТЕШ”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!