З 25 листопада до 10 грудня у світі проводиться Всеукраїнська акція “16 днів проти насильства”. Від проявів насильства страждають не лише жінки, але й діти та чоловіки. Ще донедавна відверто говорити про таку проблему вважали чимось сороміцьким, водночас десятки людей були змушені мовчати, приховувати наслідки насильства — як сексуального та фізичного, так й психологічного та економічного.

Редакція вирішила дізнатися, як сьогодні на Дніпропетровщині допомагають людям, які стикнулись з насильством, та куди можуть звертатися ті, хто стикнувся з насильством вдома.

“Позитивні Жінки”: як допомагають жінкам в Дніпрі

Примітка. Як юридичної одиниці організації “Позитивні жінки Дніпро” немає. “Позитивні жінки Дніпро” працюють як ініціативна група від національної організації. Редакція поспілкувалась з пані Ольгою Півень, координаторкою та регіональною представницею організації “Позитивні жінки”. Національна організація ж була створена як юридична особа в 2013 році, з того часу вона має представництва в кожному регіоні України.

Ольга пояснює, що їх команда насамперед допомагає жінкам, які опинилися в складних життєвих обставинах: надають юридичну допомогу, проводять арт-терапевтичні заняття, воркшопи, організовують екскурсії, тренінги, інформаційні заходи тощо. Крім того, жінкам, за потреби, можуть надати гуманітарну підтримку — йдеться про сертифікати на купівлю продуктів. 

“З початком повномасштабного вторгнення ми трохи розширили — навіть не трохи, а дуже розширили саме категорії жінок, які до нас приходять. Дуже часто почали приходити жінки, які просто звертаються по щось за допомогою, а потім при спілкуванні з ними виясняється, що вони дійсно ті люди, які страждають від гендернозумовленого насильства. Тому що у нас настільки низький рівень обізнаності в суспільстві щодо насильства, що жінка навіть не завжди інтерпретує те, що відбувається в її житті, саме як насильство”, – пояснює Ольга в коментарі.

Попри те, що з початком війни “Позитивні жінки” допомагають не тільки людям, які пережили домашнє насильство, в результаті, ділиться Ольга, дуже рідко виявляється, що жінка не потерпає від якогось з видів насильства.

“Насправді, майже кожна жінка, яка до нас звертається, є в складних відносинах з чоловіком, або на роботі в неї якісь проблеми, де виявляють такі факти насильства. Я можу з упевненістю сказати, що є дуже великий відсоток тих жінок, які насправді страждають від гендерного насильства”, — резюмує спікерка.

Як стежать за безпекою постраждалих?

Вона додає, що жінки, які звертаються за допомогою, можуть отримати за потреби скерування у шелтери, які приймають і внутрішньо переміщених осіб, і жінок, і матерів з дітьми. Термін проживання тут варіюється залежно від потреб людини, але поки її стан не стабілізується — виганяти ніхто не буде. 

“Далі ми, звісно, відстежуємо, щоб з жінкою було все гаразд. Насправді такі ситуації, коли жінці потрібен прихисток, виникають дуже часто. Буває так, коли жінці взагалі немає куди йти, і вона звертається до нас тоді”, — каже пані Ольга.

За безпекою жінок стежать, адже були випадки, коли чоловіки намагалися погрожувати їм. Тому навіть саме приміщення офісу не має публічної адреси. З жінками, які пережили домашнє насильство, працюють й психологи, які моніторять їх стан, аби переконатися, що з підопічною все добре.

“Жінки, які приходять до нас, вони в основному дуже часто і відвідують надалі наш простір. Зокрема, й з дітьми в тому числі. Тобто, ми відстежуємо стан жінки, відчуваємо динаміку, плюс постійна ж робота з соціальною працівницею та психологинею”, — пояснює пані Ольга.

Контакти “Позитивні Жінки”

Ви можете звернутися за допомогою за номером телефону +380 (98) 029 4858 або ж перейти на сторінку в Facebook.

ГО «МАРТІН-клуб»: як допомагають людям, які пережили або стали свідками насильства

Громадська організація “МАРТІН-Клуб” також допомагає людям, що пережили домашнє насильство. Загалом же у ГО є три основні напрямки роботи — це допомога дітям, запобігання гендерно зумовленому насильству, а також гуманітарне реагування. Додатково є мистецький напрямок, тренерський центр та соціальний бізнес.

“Кількість допомоги з початком повномасштабної війни збільшилась. Але жоден з тих напрямків, який ми вели до цього, він не став меншим. Тобто ми, як і завжди, маємо піклуватися про наших дітей, про те, щоб наслідки війни не змінили, їх не покалічили. Маємо максимально приділяти зусиль до того, щоб діти мали дитинство навіть під час війни. І те саме стосується і жінок, які страждають від насильства”, — пояснює Анастасія Плющова, проєктна менеджерка ГО «МАРТІН-клуб».

У організації є гаряча лінія допомоги у випадках насильства. Звернутися сюди може будь-хто — як сама постраждала особа, так і людина, яка стала свідком, в тому числі дитина, чоловік і жінка, гендер немає різниці. 

Як працюють з дітьми

Проте реагування, коли дитина стає свідком або страждає від насильства, відрізняється від випадку, коли це доросла людина. Анастасія пояснює, що коли насильства зазнала доросла людина, вона може самостійно ухвалювати рішення чи повідомляти в поліцію про кривдника, аби він був покараний. Якщо це дитина, то будь-який фахівець, який має підозру або переконаний в тому, що дитина є свідком або постраждала від насильства, повинен заявити про це до служби у справах дітей та повідомити також поліцію. І навіть якщо це підозра, то це вже справа органів звітувати: підтвердити або спростувати.

“Сьогодні досі багато людей живе у стереотипах, що насильство – це дуже особиста справа, вона має залишатися вдома. Нам важливо повідомляти про те, що будь-який випадок насильства (ред. сексуальне, фізичне, економічне та психологічне) людина не має терпіти, і вона має і може отримати допомогу. Постраждалим надаються психологічні консультації, юридична допомога, їх доправляють до безпечного місця. Це може бути кризова кімната або шелтер. У нас така є у Кам’янському, наприклад. Тобто, постраждала може отримати допомогу від будь-якого виду насильства. Головне знати, що допомога є, знати, куди звертатися”, — каже Анастасія Плющова, проєктна менеджерка ГО «МАРТІН-клуб».

Система перенаправлень

Для тих людей, які пережили насильство та не можуть повертатися додому, діє система перенаправлень. Наприклад, якщо виявляють жінку, яка дає згоду і розуміє, що їй потрібне безпечне місце, то на цей випадок реагує наша мобільна бригада. Жінку можуть доставити до шелтера. Нерідко жінки можуть повертатися назад до кривдника, пояснює спікерка.

“Існує така статистика, що жінці треба зробити 7 спроб перед тим, як вона остаточно розірве коло. І дуже важливо, щоб під час цих 7 спроб вона отримувала послугу без засудження, з дотриманням конфіденційності. Тому дуже важливо для жінок застосовувати постраждалоорієнтовний підхід, ми саме за це і боремося. Тобто, неважливо, скільки раз вона повернеться до кривдника — важливо те, що вона знає, що вона може звернутися по допомогу, вона знає, куди звернутися, і вона по неї звертається. І кількість спроб не має обмежуватися”, — наголошує фахівчиня.

Контакти гарячої лінії допомоги у випадках насильства ГО «МАРТІН-клуб» +380 (99) 632 7701, гаряча лінія працює щодня з 09:00 до 21:00. Контакти ГО «МАРТІН-клуб»: +380 50 584 8613.

Матеріал створено у співпраці з Волинським прес-клубом

Читайте також:

• Як жінки Донеччини народжують під обстрілами
• Фемінізм в Україні: жінки, які змінювали історію

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Донецьку під керівництвом окупантів працює Донецький державний університет. Навчальний заклад розташований у захопленій будівлі Донецького національного університету імені Василя Стуса, який релокувався до Вінниці. З березня 2015 року захопленим навчальним закладом керує Світлана Беспалова, яка до окупації Донецька працювала першою проректоркою цього університету.

Що відомо про Світлану Беспалову і її роль в освіті на ТОТ? Редакція зібрала досьє.

Світлана Беспалова, біографія до 2014 року

Світлана Беспалова народилася 19 серпня 1955 року у місті Махачкала Дагестанської АРСР (нині Республіка Дагестан у складі рф). Її батько був військовослужбовцем.

У 1972-1977 роках Світлана Беспалова навчалася у Тбіліському державному університеті, де отримала диплом із відзнакою за спеціальністю “Фізика”. У 1977-1980 роках була аспіранткою в Донецькому фізико-технічному інституті імені Олександра Галкіна. З 1980 по 1995 рік була інженеркою, молодшою, старшою та провідною науковою співробітницею в цьому ж закладі. Займалася дослідженнями в галузі теоретичної біофізики.

З 1986 року працювала в Донецькому державному університеті (нині — Донецький національний університет імені Василя Стуса). До 1995 року була доценткою кафедри фізіології людини та тварин. З 1995 року — завідувачка кафедри біофізики, деканка, проректорка, перша проректорка ДонНУ.

Кар’єра Світлани Беспалової після приходу окупантів

У вересні 2014 року через війну на сході України Донецький національний університет переїхав до Вінниці. 3 листопада 2014 року університет розпочав навчальний рік на новому місці. Тодішній ректор ДонНУ в коментарі KyivPost заявив, що близько 30% студентів та викладачів залишилися в окупованому Донецьку. Серед них була і Світлана Беспалова.

Бойовики захопили будівлю Донецького національного університету. 1 жовтня 2014 року заклад відновив навчання, але вже за новою програмою. Університет взяв курс на поступовий перехід на російські освітні стандарти.

У березні 2015 року Світлана Беспалова стала виконувачкою обов’язків ректорки Донецького державного університету (таку назву має навчальний заклад у “днр”). З 1 липня 2016 року її призначили повноправною ректоркою.

11 квітня 2018 року Світлана Беспалова очолила Раду ректорів освітніх організацій вищої професійної освіти “днр”.

У жовтні 2018 року була однією з організаторок форуму “Русский мир и Донбасс”, присвячений інтеграції освіти, науки та культури Донеччини в російську систему.

Світлана Беспалова як ректорка захопленого ДонНУ

Отримавши посаду ректорки, Світлана Беспалова зосередила зусилля на впровадженні ідеології кремля. Заклад взяв курс інтеграції в російську систему освіти та патріотичне виховання молоді.

“Пройдено державну акредитацію в Федеральній службі з нагляду у сфері освіти та науки рф. Акредитовано всі магістерські програми та програми спеціалітету. Відпрацьовано механізм мережевої магістратури з вузами рф. Інтеграція в російську освітню систему диктує необхідність вдосконалення професійної підготовки: відкривати нові напрями, змінювати зміст дисциплін, запроваджувати нові курси, особливо соціально-гуманітарних спеціальностей. З 2015 року в університеті реалізується концепція виховної роботи. Особлива увага приділяється цивільно-патріотичному вихованню студентської молоді, пошуку та реалізації механізмів виявлення лідерів та їхнього активного залучення до суспільно-політичного життя”, — йдеться на сайті університету.

У 2017 році Світлана Беспалова оголосила, що в Донецькому державному університеті почала діяти “гуманітарна програма з возз’єднання народу Донбасу”. Вона передбачала можливість навчання в окупованому вузі дітей з Донеччини, які перебували на підконтрольній Україні території. Ці діти могли навчатися онлайн за російськими програмами.

Паралельно з цим Донецький державний університет розвиває співробітництво з російськими навчальними закладами. Так у березні 2018 року ректорка Беспалова підписала угоду про співпрацю з Рязанським державним університетом імені Сергія Єсеніна. У межах угоди в Донецькому державному університеті відкрили науково-просвітницький центр імені Сергія Єсеніна (скорочена назва – Єсенинський центр). Серед напрямків роботи центру: популяризація творчості російського поета Сергія Єсеніна, патріотичне виховання студентів і просування “ідеалів руского міра”.

У травні 2022 року Світлана Беспалова підписала угоду про співпрацю з Московським державним університетом. У межах цієї угоди запланували спільні освітні програми, обмін студентами та викладачами. Для студентів уже організовують туристичні тури по Москві.

У межах співпраці з московським ВНЗ на базі Донецького державного університету відкрили “Центр етнополітичної реабілітації населення, яке перебувало під впливом української неонацистської ідеології”. Про це Світлана Беспалова заявила у квітні 2023 року. Таким чином університет став майданчиком для пропагандистських заходів. Щомісяця тут проводять научно-практичні семінари, присвячені боротьби з неонацизмом. На такі зустрічі запрошують представників історичного факультету, ректорів московських ВНЗ, а також керівників окупованих навчальних закладів Луганської, Запорізької та Херсонської областей. Разом вони розробляють програми щодо “зміцнювання зв’язків з національними традиціями та духовно-моральними орієнтирами” серед молоді.

Світлана Беспалова відкрито підтримує збройну агресію рф. 24 лютого 2022 року в Youtube-каналі Донецького державного університету випустили відео, на якому фігурує ректорка. Воно має назву “Ректор ДонНУ Світлана Беспалова про заклик викладачів та студентів”. Ймовірно, відео знято напередодні, бо вона говорить про День захисника вітчизни, який відзначають у рф 23 лютого. Світлана Беспалова каже, що студенти і викладачі йдуть на фронт. Це вона пов’язує з тяглістю поколінь, пов’язуючи сьогоднішню війну в Україні з Другою світовою. За словами ректорки, юнаки йдуть на фронт, “бо мають честь”. Фактично жінка закликає студентів і своїх підлеглих воювати на боці рф.

Про те, що студентів долучають до війська, редакції Бахмут IN.UA раніше розповідав Дмитро Крук, який навчався в окупованому Донецьку. Хлопець розповідав, що багато його одногрупників мобілізували з першого курсу. Це була примусова мобілізація. Він припускає, що з військовими співпрацював деканат, оскільки юнакам приходили повідомлення про повістки саме звідти.

Також за ініціативи Донецького державного університету російські військові отримували допомогу. В Youtube-каналі університету є відео, датоване березнем 2018 року, де військовий бригади “Пятнашка” дякує студентам і викладачам за допомогу з теплим одягом, солодощами і продуктами.

За свою роботу Світлана Беспалова отримує нагороди від рф. Зокрема, у 2025 році вона отримала звання “Ректор року” від російського професорського зібрання за підтримки міносвіти рф. Церемонія нагородження проходила у Москві.

Підозра в колабораційній діяльності

На сайті Донецької обласної прокуратури можна знайти повістку про виклик Світлани Беспалової для допиту в якості підозрюваної, датовану 2023 роком. У грудні 2024 року прокуратура повідомила про заочне оголошення Світлані Беспаловій підозри в колабораційній діяльності. Зараз вона перебуває у розшуку.

Читайте також:

• Хто такий Костянтин Федоренко: досьє на директора табору “Артеку” в окупації
• Працювала вчителькою, а тепер відповідає за молодіжну політику окупантів: хто така Марія Дубова
• СБУ врахує в роботі матеріали Бахмут IN.UA про жінок, які займаються молодіжною політикою на окупованій Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині триває підготовка до опалювального періоду 2026–2027 років. Наразі роботи ведуться у шести територіальних громадах області. Водночас через бойові дії та пошкодження критичної інфраструктури опалювальний сезон неможливо забезпечити щонайменше у 12 громадах.

Про це редакції Бахмут IN.UA повідомили у Департаменті житлово-комунального господарства Донецької ОДА.

Де на Донеччині готуються до опалювального сезону

Наразі підготовчі роботи до опалювального сезону у 2026-2027 році ведуться у шести громадах.

Йдеться про:

• Андріївську;
• Краматорську;
• Новодонецьку;
• Олександрівську;
• Слов’янську;
• Черкаську.

Водночас остаточні рішення про початок опалювального періоду ухвалюють органи місцевого самоврядування з урахуванням погодних умов та вимог відповідних нормативних документів. Таким чином, на момент відповіді Донецької ОДА немає затвердженого повного переліку населених пунктів, де гарантовано розпочнеться опалювальний сезон. Обласна адміністрація повідомила саме про громади, де наразі триває підготовка.

Де на Донеччині опалювальний сезон не зможуть провести

Через активні бойові дії, численні пошкодження об’єктів житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу опалювальний сезон уже не перший рік неможливо забезпечити у таких громадах:

• Білозерській;
• Добропільській;
• Іллінівській;
• Костянтинівській;
• Лиманській;
• Мирноградській;
• Покровській;
• Святогірській;
• Торецькій;
• Часовоярській.

За інформацією департаменту, цього року аналогічна ситуація складається також у Дружківській та Миколаївській громадах. У відповіді ОДА зазначається, що серед причин неможливості проведення опалювального сезону — пошкодження об’єктів інфраструктури, а також відсутність водо-, газо- та електропостачання.

Отже, наразі йдеться про 12 громад, де опалювальний сезон 2026–2027 років не планують проводити через безпекову ситуацію та стан критичної інфраструктури.

До теми:

На Донеччині за 22 млн грн встановлять дві модульні котельні: де саме вони з’являться

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!