“Люди живуть у стереотипах, що насильство – це особиста справа, його не виносять назовні”: як у Дніпрі підтримують постраждалих

Семаковська Тетяна 19:00, 10 Грудня 2024

З 25 листопада до 10 грудня у світі проводиться Всеукраїнська акція “16 днів проти насильства”. Від проявів насильства страждають не лише жінки, але й діти та чоловіки. Ще донедавна відверто говорити про таку проблему вважали чимось сороміцьким, водночас десятки людей були змушені мовчати, приховувати наслідки насильства — як сексуального та фізичного, так й психологічного та економічного.

Редакція вирішила дізнатися, як сьогодні на Дніпропетровщині допомагають людям, які стикнулись з насильством, та куди можуть звертатися ті, хто стикнувся з насильством вдома.

“Позитивні Жінки”: як допомагають жінкам в Дніпрі

Примітка. Як юридичної одиниці організації “Позитивні жінки Дніпро” немає. “Позитивні жінки Дніпро” працюють як ініціативна група від національної організації. Редакція поспілкувалась з пані Ольгою Півень, координаторкою та регіональною представницею організації “Позитивні жінки”. Національна організація ж була створена як юридична особа в 2013 році, з того часу вона має представництва в кожному регіоні України.

Ольга пояснює, що їх команда насамперед допомагає жінкам, які опинилися в складних життєвих обставинах: надають юридичну допомогу, проводять арт-терапевтичні заняття, воркшопи, організовують екскурсії, тренінги, інформаційні заходи тощо. Крім того, жінкам, за потреби, можуть надати гуманітарну підтримку — йдеться про сертифікати на купівлю продуктів. 

Жінкам надають необхідну підтримку / фото ілюстративне, Pexel

“З початком повномасштабного вторгнення ми трохи розширили — навіть не трохи, а дуже розширили саме категорії жінок, які до нас приходять. Дуже часто почали приходити жінки, які просто звертаються по щось за допомогою, а потім при спілкуванні з ними виясняється, що вони дійсно ті люди, які страждають від гендернозумовленого насильства. Тому що у нас настільки низький рівень обізнаності в суспільстві щодо насильства, що жінка навіть не завжди інтерпретує те, що відбувається в її житті, саме як насильство”, – пояснює Ольга в коментарі.

Попри те, що з початком війни “Позитивні жінки” допомагають не тільки людям, які пережили домашнє насильство, в результаті, ділиться Ольга, дуже рідко виявляється, що жінка не потерпає від якогось з видів насильства.

“Насправді, майже кожна жінка, яка до нас звертається, є в складних відносинах з чоловіком, або на роботі в неї якісь проблеми, де виявляють такі факти насильства. Я можу з упевненістю сказати, що є дуже великий відсоток тих жінок, які насправді страждають від гендерного насильства”, — резюмує спікерка.

Як стежать за безпекою постраждалих?

Вона додає, що жінки, які звертаються за допомогою, можуть отримати за потреби скерування у шелтери, які приймають і внутрішньо переміщених осіб, і жінок, і матерів з дітьми. Термін проживання тут варіюється залежно від потреб людини, але поки її стан не стабілізується — виганяти ніхто не буде. 

Підтримка дітей
Психологічна допомога / фото ілюстративне, Pexel

“Далі ми, звісно, відстежуємо, щоб з жінкою було все гаразд. Насправді такі ситуації, коли жінці потрібен прихисток, виникають дуже часто. Буває так, коли жінці взагалі немає куди йти, і вона звертається до нас тоді”, — каже пані Ольга.

За безпекою жінок стежать, адже були випадки, коли чоловіки намагалися погрожувати їм. Тому навіть саме приміщення офісу не має публічної адреси. З жінками, які пережили домашнє насильство, працюють й психологи, які моніторять їх стан, аби переконатися, що з підопічною все добре.

“Жінки, які приходять до нас, вони в основному дуже часто і відвідують надалі наш простір. Зокрема, й з дітьми в тому числі. Тобто, ми відстежуємо стан жінки, відчуваємо динаміку, плюс постійна ж робота з соціальною працівницею та психологинею”, — пояснює пані Ольга.

Контакти “Позитивні Жінки”

Ви можете звернутися за допомогою за номером телефону +380 (98) 029 4858 або ж перейти на сторінку в Facebook.

ГО «МАРТІН-клуб»: як допомагають людям, які пережили або стали свідками насильства

Контакти допомоги постраждалим / фото ГО «МАРТІН-клуб».

Громадська організація “МАРТІН-Клуб” також допомагає людям, що пережили домашнє насильство. Загалом же у ГО є три основні напрямки роботи — це допомога дітям, запобігання гендерно зумовленому насильству, а також гуманітарне реагування. Додатково є мистецький напрямок, тренерський центр та соціальний бізнес.

“Кількість допомоги з початком повномасштабної війни збільшилась. Але жоден з тих напрямків, який ми вели до цього, він не став меншим. Тобто ми, як і завжди, маємо піклуватися про наших дітей, про те, щоб наслідки війни не змінили, їх не покалічили. Маємо максимально приділяти зусиль до того, щоб діти мали дитинство навіть під час війни. І те саме стосується і жінок, які страждають від насильства”, — пояснює Анастасія Плющова, проєктна менеджерка ГО «МАРТІН-клуб».

У організації є гаряча лінія допомоги у випадках насильства. Звернутися сюди може будь-хто — як сама постраждала особа, так і людина, яка стала свідком, в тому числі дитина, чоловік і жінка, гендер немає різниці. 

Як працюють з дітьми

Проте реагування, коли дитина стає свідком або страждає від насильства, відрізняється від випадку, коли це доросла людина. Анастасія пояснює, що коли насильства зазнала доросла людина, вона може самостійно ухвалювати рішення чи повідомляти в поліцію про кривдника, аби він був покараний. Якщо це дитина, то будь-який фахівець, який має підозру або переконаний в тому, що дитина є свідком або постраждала від насильства, повинен заявити про це до служби у справах дітей та повідомити також поліцію. І навіть якщо це підозра, то це вже справа органів звітувати: підтвердити або спростувати.

“Сьогодні досі багато людей живе у стереотипах, що насильство – це дуже особиста справа, вона має залишатися вдома. Нам важливо повідомляти про те, що будь-який випадок насильства (ред. сексуальне, фізичне, економічне та психологічне) людина не має терпіти, і вона має і може отримати допомогу. Постраждалим надаються психологічні консультації, юридична допомога, їх доправляють до безпечного місця. Це може бути кризова кімната або шелтер. У нас така є у Кам’янському, наприклад. Тобто, постраждала може отримати допомогу від будь-якого виду насильства. Головне знати, що допомога є, знати, куди звертатися”, — каже Анастасія Плющова, проєктна менеджерка ГО «МАРТІН-клуб».

Система перенаправлень

Для тих людей, які пережили насильство та не можуть повертатися додому, діє система перенаправлень. Наприклад, якщо виявляють жінку, яка дає згоду і розуміє, що їй потрібне безпечне місце, то на цей випадок реагує наша мобільна бригада. Жінку можуть доставити до шелтера. Нерідко жінки можуть повертатися назад до кривдника, пояснює спікерка.

“Існує така статистика, що жінці треба зробити 7 спроб перед тим, як вона остаточно розірве коло. І дуже важливо, щоб під час цих 7 спроб вона отримувала послугу без засудження, з дотриманням конфіденційності. Тому дуже важливо для жінок застосовувати постраждалоорієнтовний підхід, ми саме за це і боремося. Тобто, неважливо, скільки раз вона повернеться до кривдника — важливо те, що вона знає, що вона може звернутися по допомогу, вона знає, куди звернутися, і вона по неї звертається. І кількість спроб не має обмежуватися”, — наголошує фахівчиня.

Контакти гарячої лінії допомоги у випадках насильства ГО «МАРТІН-клуб» +380 (99) 632 7701, гаряча лінія працює щодня з 09:00 до 21:00. Контакти ГО «МАРТІН-клуб»: +380 50 584 8613.

Матеріал створено у співпраці з Волинським прес-клубом

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Що пишуть про ВПО і біженців у соцмережах: результати дослідження дописів

Валентина Твердохліб 18:00, 29 Липня 2026
впо
Виїзд людей / фото Міністерство національної єдності України

В українському сегменті Facebook і Telegram про ВПО найчастіше говорять не самі переселенці й переселенки, а представники влади, громадських організацій та благодійники. Такого висновку дійшли аналітики Центру досліджень “Детектор медіа”, які проаналізували майже 8 тисяч публікацій із січня до липня 2026 року.

Бахмут IN.UA розповідає про головне з результатів дослідження.

Що говорять про ВПО у соцмережах

Центр досліджень “Детектор медіа” проаналізував 7 831 публікацію за ключовими словами “біженці, ВПО, переселенці, внутрішньо переміщені” в Facebook та Telegram, оприлюднених із січня по липень 2026 року. Дослідження присвячене тому, як українські соцмережі говорять про ВПО та українських біженців, які теми домінують у цих повідомленнях і хто найчастіше формує публічний дискурс.

З’ясувалося, що про переселенців пишуть у 3,6 раза частіше, ніж про українських біженців, які виїхали за кордон. У вибірці зафіксували 5 840 згадок про ВПО проти 1 619 згадок про біженців.

При цьому основною темою публікацій є саме допомога переселенцям. У Facebook вона фігурує більш ніж у 70% дописів, а в Telegram — майже у 63%. Найчастіше в ролі тих, хто допомагає ВПО, згадуються державні органи та місцева влада. Значно рідше — міжнародні організації чи громадські ініціативи.

Автори дослідження звертають увагу, що переселенці у соцмережах переважно залишаються об’єктом розповідей інших людей. Натомість історій про їхній власний досвід, адаптацію чи внесок у розвиток громад значно менше.

Лише 5% публікацій про ВПО згадують, що вони приносять користь громадам, де нині живуть. Щодо українських біженців цей показник становить лише 1,7%.

Ще одна тенденція — велика кількість повідомлень про можливе припинення виплат або інших видів підтримки. Дослідники зазначають, що ризик втрати допомоги згадується значно частіше, ніж випадки її фактичного припинення. Найчастіше йдеться про необхідність проходження ідентифікації, оновлення документів, підтвердження права на виплати чи зміни критеріїв отримання державної підтримки. На думку авторів дослідження, такі повідомлення формують відчуття постійної невизначеності, хоча нерідко стосуються звичайних адміністративних процедур.

У дослідженні також звернули увагу, що тема допомоги переселенцям інколи використовується для політичного піару. В таких публікаціях головними героями стають політики, чиновники чи громадські діячі, тоді як самі ВПО залишаються лише фоном для висвітлення благодійної діяльності.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Скільки матеріальної допомоги від початку 2026 року отримали бахмутяни від місцевої влади

Семаковська Тетяна 16:30, 29 Липня 2026

Понад 51,7 мільйона гривень матеріальної допомоги отримали жителі Бахмутської громади з лютого по липень 2026 року. Кошти виплачували за різними напрямами підтримки — від допомоги окремим категоріям жителів до інших передбачених програмами виплат. Скільки людей отримали фінансову підтримку та на що саме спрямували кошти — розповідаємо у матеріалі Бахмут IN.UA.

Скільки коштів виділили на матеріальну допомогу жителям Бахмутської громади

У січні матеріальна допомога не надавалась. У цей період Бахмутська міська рада затвердила порядок надання виплат на поточний рік.

Лютий

Згідно з розпорядженням № 43рр від 12.02.2026, виділено 4 456 740 гривень. Кошти отримали такі категорії громадян:

  • сім’ї з дітьми у складних життєвих обставинах: 102 людей — 510 000 гривень;
  • сім’ї з дітьми з інвалідністю та багатодітні: 39 людей — 390 000 гривень;
  • громадяни у складних життєвих обставинах (людей з інвалідністю, похилого віку, ВПО): 526 людей — 2 630 000 гривень;
  • тяжкохворі, онкохворі, поранені від вибухів, постраждалі внаслідок аварії на ЧАЕС: 20 людей — 160 000 гривень;
  • особи похилого віку у складних життєвих обставинах: 36 людей — 301 000 гривень;
  • допомога на поховання: 6 людей — 60 000 гривень;
  • мобілізовані особи: 8 людей — 266 240 гривень;
  • військовослужбовці, які уклали перший контракт: 1 людина — 50 000 гривень;
  • допомога на осінньо-зимовий період для ВПО: 3 людей — 45 000 гривень;
  • компенсація проїзду дітей до закладів оздоровлення: 1 людина — 2 500 гривень;
  • важкопоранені військовослужбовці: сума виділена в межах залишку коштів розпорядження.

Березень

Згідно з розпорядженням № 83рр від 13.03.2026, виділено 5 727 800 гривень. Фінансування спрямували на такі категорії:

  • сім’ї з дітьми у складних життєвих обставинах: 94 людей — 470 000 гривень;
  • сім’ї з дітьми з інвалідністю та багатодітні: 33 людей — 330 000 гривень;
  • громадяни у складних життєвих обставинах: 679 людей — 3 395 000 гривень;
  • тяжкохворі, онкохворі, поранені від вибухів, постраждалі від аварії на ЧАЕС: 22 людей — 189 000 гривень;
  • особи похилого віку у складних життєвих обставинах: 55 людей — 436 000 гривень;
  • допомога на поховання: 10 людей — 100 000 гривень;
  • мобілізовані особи: 10 людей — 332 800 гривень;
  • військовослужбовці, які уклали перший контракт: 5 людей — 250 000 гривень;
  • допомога на осінньо-зимовий період: 9 людей — 135 000 гривень;
  • компенсація проїзду дітей до закладів оздоровлення: 1 чоловік — 5 000 гривень;
  • діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування: 8 людей — 85 000 гривень.

Квітень

Згідно з розпорядженням № 109рр від 13.04.2026, виділено 5 005 520 гривень. Кошти отримали:

  • сім’ї з дітьми у складних життєвих обставинах: 52 людей — 260 000 гривень;
  • сім’ї з дітьми з інвалідністю та багатодітні: 24 людей — 240 000 гривень;
  • громадяни у складних життєвих обставинах: 653людей — 3 270 000 гривень;
  • тяжкохворі, онкохворі, поранені від вибухів, постраждалі від аварії на ЧАЕС: 25 людей — 205 000 гривень;
  • особи похилого віку у складних життєвих обставинах: 51 людей — 366 000 гривень;
  • допомога на поховання: 9 людей — 90 000 гривень;
  • мобілізовані особи: 9 людей — 299 520 гривень;
  • військовослужбовці, які уклали перший контракт: 1 чоловік — 50 000 гривень;
  • допомога на осінньо-зимовий період для ВПО: 8 людей — 120 000 гривень;
  • діти-сироти та діти, позбавлені піклування: 3 людей — 30 000 гривень;
  • сім’ї людей, зниклих безвісти: 1 особа — 25 000 гривень.

Травень

Сумарно за двома розпорядженнями (№ 142рр від 15.05.2026 та № 149рр від 21.05.2026) виділено 10 012 340 гривень. Виплати отримали:

  • сім’ї з дітьми у складних життєвих обставинах: 175 людей — 875 000 гривень;
  • сім’ї з дітьми з інвалідністю та багатодітні: 33 людей — 495 000 гривень;
  • громадяни у складних життєвих обставинах: 1 198 людей — 5 995 000 гривень;
  • тяжкохворі, онкохворі, поранені від вибухів, постраждалі від аварії на ЧАЕС: 45 людей — 480 000 гривень;
  • особи похилого віку у складних життєвих обставинах: 101 людей — 888 000 гривень;
  • допомога на поховання: 12 людей — 120 000 гривень;
  • мобілізовані особи: 10 людей — 641 800 гривень;
  • військовослужбовці, які уклали перший контракт: 3 чоловік — 192 540 гривень;
  • допомога на осінньо-зимовий період для ВПО: 9 людей — 135 000 гривень;
  • діти-сироти та діти, позбавлені піклування: 5 людей — 30 000 гривень;
  • важкопоранені військовослужбовці: 4 людей — 110 000 гривень;
  • сім’ї загиблих захисників (допомога на поховання): 1 людей — 50 000 гривень.

Червень

Сумарно за трьома розпорядженнями (№ 171рр від 12.06.2026, № 178рр від 19.06.2026, № 182рр від 25.06.2026) виділено 14 646 020 гривень. Фінансування отримали:

  • сім’ї з дітьми у складних життєвих обставинах: 179 людей — 895 000 гривень;
  • сім’ї з дітьми з інвалідністю та багатодітні: 35 людей — 525 000 гривень;
  • громадяни у складних життєвих обставинах: 1 622 людей — 8 135 000 гривень;
  • тяжкохворі, онкохворі, поранені від вибухів, постраждалі від аварії на ЧАЕС: 76 людей — 662 000 гривень;
  • особи похилого віку у складних життєвих обставинах: 131 людей — 990 000 гривень;
  • допомога на поховання: 12 людей — 120 000 гривень;
  • мобілізовані особи: 35 людей — 2 246 300 гривень;
  • військовослужбовці, які уклали перший контракт: 6 людей — 385 080 гривень;
  • допомога на осінньо-зимовий період для ВПО: 19 людей — 285 000 гривень;
  • компенсація проїзду дітей до закладів оздоровлення: 2 чоловік — 5 000 гривень;
  • діти-сироти та діти, позбавлені піклування: 35 людей — 225 000 гривень;
  • важкопоранені військовослужбовці: 4 людини — 54 000 гривень;
  • сім’ї осіб, зниклих безвісти: 2 людини — 50 000 гривень;
  • допомога на проживання ВПО: 2 людини — 12 000 гривень;
  • члени сімей загиблих захисників (на поховання): 1 особа — 51 640 гривень.

Липень

Сумарно за трьома розпорядженнями (№ 196рр від 10.07.2026, № 202рр від 17.07.2026, № 209рр від 24.07.2026) виділено 11 941 580 гривень. Кошти отримали:

  • сім’ї з дітьми у складних життєвих обставинах: 455 людей — 3 185 000 гривень;
  • сім’ї з дітьми з інвалідністю та багатодітні: 23 особи — 345 000 гривень;
  • громадяни у складних життєвих обставинах: 758 людей — 5 313 000 гривень;
  • тяжкохворі, онкохворі, поранені від вибухів, постраждалі від аварії на ЧАЕС: 80 людей — 609 000 гривень;
  • особи похилого віку у складних життєвих обставинах: 120 людей — 918 600 гривень;
  • допомога на поховання: 10 людей — 100 000 гривень;
  • мобілізовані особи: 8 людей — 513 440 гривень;
  • військовослужбовці, які уклали перший контракт: 3 особи — 192 540 гривень;
  • допомога на осінньо-зимовий період для ВПО: 6 людей — 90 000 гривень;
  • компенсація проїзду дітей до закладів оздоровлення: 4 особи — 10 000 гривень;
  • діти-сироти та діти, позбавлені піклування: 5 людей — 35 000 гривень;
  • сім’ї осіб, зниклих безвісти: 10 людей — 250 000 гривень;
  • звільнені з полону: 1 особа — 50 000 гривень;
  • важкопоранені військовослужбовці: 1 людина — 10 000 гривень;
  • сім’ї загиблих захисників (поховання та встановлення пам’ятників): 4 чоловік — 200 000 гривень;
  • інші виплати: сума склала 120 000 гривень.

Загальна сума

Загальний обсяг матеріальної допомоги, наданої жителям Бахмутської громади за вказаний період з лютого по липень 2026 року, становить 51 790 000 гривень.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Що пишуть про ВПО і біженців у соцмережах: результати дослідження дописів

В українському сегменті Facebook і Telegram про ВПО найчастіше говорять не самі переселенці й переселенки, а представники влади, громадських організацій та благодійники. Такого висновку дійшли […]

Важливо

Скільки матеріальної допомоги від початку 2026 року отримали бахмутяни від місцевої влади

Понад 51,7 мільйона гривень матеріальної допомоги отримали жителі Бахмутської громади з лютого по липень 2026 року. Кошти виплачували за різними напрямами підтримки — від допомоги […]

бахмутська рда

Які зарплати отримували працівники Бахмутської РДА у першому півріччі 2026 року

Станом на липень 2026 року в штаті Бахмутської райдержадміністрації працюють 23 людей, з яких одна людина у відпустці по догляду за дитиною, і ще двоє […]

У Краматорську водій комунального підприємства передавав ФСБ координати позицій ЗСУ

У Краматорську затримали водія комунального підприємства, якого підозрюють у передачі представнику ФСБ РФ інформації про розташування особового складу, артилерійської установки та укріплень Сил оборони України. […]

Реклама

Що таке контракт 18-24 у бригаді «Любарт»

Контракт 18-24 — це державна програма для добровольців віком від 18 до 24 років, які хочуть служити в сильних і сучасних частинах. До неї долучилася […]

14:22, 29.07.2026 Pulse Promo