З 25 листопада до 10 грудня у світі проводиться Всеукраїнська акція “16 днів проти насильства”. Від проявів насильства страждають не лише жінки, але й діти та чоловіки. Ще донедавна відверто говорити про таку проблему вважали чимось сороміцьким, водночас десятки людей були змушені мовчати, приховувати наслідки насильства — як сексуального та фізичного, так й психологічного та економічного.

Редакція вирішила дізнатися, як сьогодні на Дніпропетровщині допомагають людям, які стикнулись з насильством, та куди можуть звертатися ті, хто стикнувся з насильством вдома.

“Позитивні Жінки”: як допомагають жінкам в Дніпрі

Примітка. Як юридичної одиниці організації “Позитивні жінки Дніпро” немає. “Позитивні жінки Дніпро” працюють як ініціативна група від національної організації. Редакція поспілкувалась з пані Ольгою Півень, координаторкою та регіональною представницею організації “Позитивні жінки”. Національна організація ж була створена як юридична особа в 2013 році, з того часу вона має представництва в кожному регіоні України.

Ольга пояснює, що їх команда насамперед допомагає жінкам, які опинилися в складних життєвих обставинах: надають юридичну допомогу, проводять арт-терапевтичні заняття, воркшопи, організовують екскурсії, тренінги, інформаційні заходи тощо. Крім того, жінкам, за потреби, можуть надати гуманітарну підтримку — йдеться про сертифікати на купівлю продуктів. 

“З початком повномасштабного вторгнення ми трохи розширили — навіть не трохи, а дуже розширили саме категорії жінок, які до нас приходять. Дуже часто почали приходити жінки, які просто звертаються по щось за допомогою, а потім при спілкуванні з ними виясняється, що вони дійсно ті люди, які страждають від гендернозумовленого насильства. Тому що у нас настільки низький рівень обізнаності в суспільстві щодо насильства, що жінка навіть не завжди інтерпретує те, що відбувається в її житті, саме як насильство”, – пояснює Ольга в коментарі.

Попри те, що з початком війни “Позитивні жінки” допомагають не тільки людям, які пережили домашнє насильство, в результаті, ділиться Ольга, дуже рідко виявляється, що жінка не потерпає від якогось з видів насильства.

“Насправді, майже кожна жінка, яка до нас звертається, є в складних відносинах з чоловіком, або на роботі в неї якісь проблеми, де виявляють такі факти насильства. Я можу з упевненістю сказати, що є дуже великий відсоток тих жінок, які насправді страждають від гендерного насильства”, — резюмує спікерка.

Як стежать за безпекою постраждалих?

Вона додає, що жінки, які звертаються за допомогою, можуть отримати за потреби скерування у шелтери, які приймають і внутрішньо переміщених осіб, і жінок, і матерів з дітьми. Термін проживання тут варіюється залежно від потреб людини, але поки її стан не стабілізується — виганяти ніхто не буде. 

“Далі ми, звісно, відстежуємо, щоб з жінкою було все гаразд. Насправді такі ситуації, коли жінці потрібен прихисток, виникають дуже часто. Буває так, коли жінці взагалі немає куди йти, і вона звертається до нас тоді”, — каже пані Ольга.

За безпекою жінок стежать, адже були випадки, коли чоловіки намагалися погрожувати їм. Тому навіть саме приміщення офісу не має публічної адреси. З жінками, які пережили домашнє насильство, працюють й психологи, які моніторять їх стан, аби переконатися, що з підопічною все добре.

“Жінки, які приходять до нас, вони в основному дуже часто і відвідують надалі наш простір. Зокрема, й з дітьми в тому числі. Тобто, ми відстежуємо стан жінки, відчуваємо динаміку, плюс постійна ж робота з соціальною працівницею та психологинею”, — пояснює пані Ольга.

Контакти “Позитивні Жінки”

Ви можете звернутися за допомогою за номером телефону +380 (98) 029 4858 або ж перейти на сторінку в Facebook.

ГО «МАРТІН-клуб»: як допомагають людям, які пережили або стали свідками насильства

Громадська організація “МАРТІН-Клуб” також допомагає людям, що пережили домашнє насильство. Загалом же у ГО є три основні напрямки роботи — це допомога дітям, запобігання гендерно зумовленому насильству, а також гуманітарне реагування. Додатково є мистецький напрямок, тренерський центр та соціальний бізнес.

“Кількість допомоги з початком повномасштабної війни збільшилась. Але жоден з тих напрямків, який ми вели до цього, він не став меншим. Тобто ми, як і завжди, маємо піклуватися про наших дітей, про те, щоб наслідки війни не змінили, їх не покалічили. Маємо максимально приділяти зусиль до того, щоб діти мали дитинство навіть під час війни. І те саме стосується і жінок, які страждають від насильства”, — пояснює Анастасія Плющова, проєктна менеджерка ГО «МАРТІН-клуб».

У організації є гаряча лінія допомоги у випадках насильства. Звернутися сюди може будь-хто — як сама постраждала особа, так і людина, яка стала свідком, в тому числі дитина, чоловік і жінка, гендер немає різниці. 

Як працюють з дітьми

Проте реагування, коли дитина стає свідком або страждає від насильства, відрізняється від випадку, коли це доросла людина. Анастасія пояснює, що коли насильства зазнала доросла людина, вона може самостійно ухвалювати рішення чи повідомляти в поліцію про кривдника, аби він був покараний. Якщо це дитина, то будь-який фахівець, який має підозру або переконаний в тому, що дитина є свідком або постраждала від насильства, повинен заявити про це до служби у справах дітей та повідомити також поліцію. І навіть якщо це підозра, то це вже справа органів звітувати: підтвердити або спростувати.

“Сьогодні досі багато людей живе у стереотипах, що насильство – це дуже особиста справа, вона має залишатися вдома. Нам важливо повідомляти про те, що будь-який випадок насильства (ред. сексуальне, фізичне, економічне та психологічне) людина не має терпіти, і вона має і може отримати допомогу. Постраждалим надаються психологічні консультації, юридична допомога, їх доправляють до безпечного місця. Це може бути кризова кімната або шелтер. У нас така є у Кам’янському, наприклад. Тобто, постраждала може отримати допомогу від будь-якого виду насильства. Головне знати, що допомога є, знати, куди звертатися”, — каже Анастасія Плющова, проєктна менеджерка ГО «МАРТІН-клуб».

Система перенаправлень

Для тих людей, які пережили насильство та не можуть повертатися додому, діє система перенаправлень. Наприклад, якщо виявляють жінку, яка дає згоду і розуміє, що їй потрібне безпечне місце, то на цей випадок реагує наша мобільна бригада. Жінку можуть доставити до шелтера. Нерідко жінки можуть повертатися назад до кривдника, пояснює спікерка.

“Існує така статистика, що жінці треба зробити 7 спроб перед тим, як вона остаточно розірве коло. І дуже важливо, щоб під час цих 7 спроб вона отримувала послугу без засудження, з дотриманням конфіденційності. Тому дуже важливо для жінок застосовувати постраждалоорієнтовний підхід, ми саме за це і боремося. Тобто, неважливо, скільки раз вона повернеться до кривдника — важливо те, що вона знає, що вона може звернутися по допомогу, вона знає, куди звернутися, і вона по неї звертається. І кількість спроб не має обмежуватися”, — наголошує фахівчиня.

Контакти гарячої лінії допомоги у випадках насильства ГО «МАРТІН-клуб» +380 (99) 632 7701, гаряча лінія працює щодня з 09:00 до 21:00. Контакти ГО «МАРТІН-клуб»: +380 50 584 8613.

Матеріал створено у співпраці з Волинським прес-клубом

Читайте також:

• Як жінки Донеччини народжують під обстрілами
• Фемінізм в Україні: жінки, які змінювали історію

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Бахмутській громаді розпочався процес реорганізації та об’єднання соціальних установ. Відтепер Бахмутський міський центр соціальних служб матиме нову назву та розширений функціонал, який охопить всі вікові категорії населення, починаючи з дітей від самого народження й до людей старшого віку. Вони зможуть отримувати різну соціальну допомогу, а також гуманітарну підтримку та інші види послуг.

Про те, як проходить трансформація та як отримати допомогу під час перехідного періоду, редакції Бахмут IN.UA розповіла керівниця установи Марина Погорєлова.

Реорганізація Центру соціальних служб Бахмута

22 травня начальник Бахмутської міської військової адміністрації ухвалив розпорядження про перейменування комунальної установи. Тепер вона має назву “Центр надання соціальних послуг Бахмутської міської ради”. Разом із перейменуванням було затверджено нове положення про діяльність центру. За словами керівниці установи, наразі триває юридичний етап реорганізації.

“Наразі ще триває реорганізація, тому що згідно із законодавством два місяці дається на те, щоб об’єднати та переробити документи, повідомити працівників, що буде об’єднання. Перейменування в нас вже відбулося, очікую витяг із ЦНАПу“, — пояснює Марина Погорєлова.

Наступним кроком стане затвердження розпорядження про структуру та штатний розпис. Цей документ офіційно закріпить об’єднання Бахмутського міського центру соціальних служб та територіального центру.

Оновлений перелік послуг та вікові категорії

У новому положенні про роботу зазначено, що структурні підрозділи центру проводитимуть соціальну роботу та надаватимуть послуги сім’ям і людям, які належать до вразливих груп або перебувають у складних життєвих обставинах. У структурі новоствореної установи будуть функціонувати три відділення, а саме:

• відділення соціальної допомоги;
• відділення надання натуральної допомоги;
• відділення догляду вдома.

“Раніше соціальний центр надавав послуги особам похилого віку, тобто було розділення. А тепер новостворений центр надання соціальних послуг буде охоплювати всі вікові категорії. Тобто від дітей до пенсіонерів, людей похилого віку, людей з інвалідністю“, — зазначає Марина Погорєлова.

Вона також додала, що базові функції та робочий колектив залишаться незмінними.

Графік роботи та умови прийому громадянє

Попри юридичний процес перетворення, надання соціальних послуг для бахмутян не зупиняється. Установа продовжує свою роботу без перерв на етап реорганізації.

“Працівники працюють всі на базі осередків підтримки мешканців громади і безпосередньо в тих містах, де є працівники, надаються соціальні послуги, не припиняючись. Також ми надаємо послуги в дистанційному режимі в тих містах, де є наші бахмутяни, але немає осередків“, — наголошує керівниця центру.

Для отримання допомоги містянам необхідно звертатися безпосередньо до осередків підтримки бахмутян. Графік та умови роботи центрві є такими:

• робочі дні з понеділка по п’ятницю;
• робочий час триває з 09:00 до 17:00;
• субота та неділя є вихідними днями;
• попередній запис не ведеться, прийом відбувається у форматі живої черги.

Особи, які перебувають у містах без фізичних осередків підтримки, можуть звертатися за наданням соціальних послуг у дистанційному форматі.

Читайте також:

У Бахмуті перейменували міський центр соцслужб: які функції він виконуватиме

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2013 році на Донеччині ініціювали акцію “Поїзд перемоги” до Дня визволення Донбасу. Акція передбачала курсування містами Донеччини пам’ятного поїзда, який був максимально схожим на зразок часів Другої світової війни. Зустрічали цей поїзд і в Бахмуті. Ведучим заходу тоді був артист Донецької філармонії Олександр Парецький, який з 2014 року перейшов на бік рф і займав посади в окупаційних структурах.

Про це повідомляє Бахмут IN.UA.

Поїзд перемоги у Бахмуті, як це було

У вересні 2013 року на Донеччині провели акцію “Поїзд перемоги”, присвячену Дню виволення Донбасу. Її ініціював тодішній голова Донецької ОДА Андрій Шишацький.

Акція стартувала 7 вересня 2013 року із залізничної станції “Донецьк”. Інформаційне агентсво “Укрінформ” з посиланням на пресслужбу Донецької залізниці повідомляло, що в межах акції курсуватиме меморіальний склад “Поїзда перемоги”: паровоз найпопулярнішої під час Другої світової війни серії, що працював на вугіллі, вагон-теплушка, дві платформи з військовою технікою і вагон СВ для ветеранів.

Поїзд відправився з Донецька і курсував за маршрутом: Макіївка, Горлівка, Бахмут, Лиман, Ясинувата. У Бахмуті поїзд перемоги зустрічали 8 вересня на станції “Артемівськ-2”.

Зустріч поїзда супроводжувалась розважальною програмою. На платформі зібрались ветерани, для них виступали творчі колективи. Ведучим свята був Олександр Парецький, тодішній артист Донецької філармонії.

До 2014 року Олександр Парецький був відомий лише як артист. А після приходу окупантів розпочав політичну кар’єру. Навесні 2014 року він відкрито виступав за створення “днр” і висвітлював події з незаконного референдуму 11 травня.

Підтримавши окупантів, Олександр Парецький отримав посаду в “уряді днр”. 8 грудня 2014 року його призначили виконувачем обов’язків міністра культури, а 27 червня 2015 року — повноправним міністром. На цій посаді він перебував до листопада 2015 року. Сьогодні Парецький є депутатом “народної ради днр” і секретарем комітету з інформаційної політики та інформаційних технологій.

Що відомо про біографію Олександра Парецького, його роботу в “днр” і підозру в колабораційній діяльності — читайте в нашому досьє.

Читайте також:

• Митрополит на двох стільцях: як Андрій Нікітін товаришував з Бахмутом та “ДНР”
• Нардеп Федір Христенко залишається на волі, але перебуває під контролем СБУ
• Що відомо про затриманого СБУ Владислава Лук’янова і як він пов’язаний з Бахмутом (Оновлено)

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!