“Люди живуть у стереотипах, що насильство – це особиста справа, його не виносять назовні”: як у Дніпрі підтримують постраждалих

Семаковська Тетяна 19:00, 10 Грудня 2024

З 25 листопада до 10 грудня у світі проводиться Всеукраїнська акція “16 днів проти насильства”. Від проявів насильства страждають не лише жінки, але й діти та чоловіки. Ще донедавна відверто говорити про таку проблему вважали чимось сороміцьким, водночас десятки людей були змушені мовчати, приховувати наслідки насильства — як сексуального та фізичного, так й психологічного та економічного.

Редакція вирішила дізнатися, як сьогодні на Дніпропетровщині допомагають людям, які стикнулись з насильством, та куди можуть звертатися ті, хто стикнувся з насильством вдома.

“Позитивні Жінки”: як допомагають жінкам в Дніпрі

Примітка. Як юридичної одиниці організації “Позитивні жінки Дніпро” немає. “Позитивні жінки Дніпро” працюють як ініціативна група від національної організації. Редакція поспілкувалась з пані Ольгою Півень, координаторкою та регіональною представницею організації “Позитивні жінки”. Національна організація ж була створена як юридична особа в 2013 році, з того часу вона має представництва в кожному регіоні України.

Ольга пояснює, що їх команда насамперед допомагає жінкам, які опинилися в складних життєвих обставинах: надають юридичну допомогу, проводять арт-терапевтичні заняття, воркшопи, організовують екскурсії, тренінги, інформаційні заходи тощо. Крім того, жінкам, за потреби, можуть надати гуманітарну підтримку — йдеться про сертифікати на купівлю продуктів. 

Жінкам надають необхідну підтримку / фото ілюстративне, Pexel

“З початком повномасштабного вторгнення ми трохи розширили — навіть не трохи, а дуже розширили саме категорії жінок, які до нас приходять. Дуже часто почали приходити жінки, які просто звертаються по щось за допомогою, а потім при спілкуванні з ними виясняється, що вони дійсно ті люди, які страждають від гендернозумовленого насильства. Тому що у нас настільки низький рівень обізнаності в суспільстві щодо насильства, що жінка навіть не завжди інтерпретує те, що відбувається в її житті, саме як насильство”, – пояснює Ольга в коментарі.

Попри те, що з початком війни “Позитивні жінки” допомагають не тільки людям, які пережили домашнє насильство, в результаті, ділиться Ольга, дуже рідко виявляється, що жінка не потерпає від якогось з видів насильства.

“Насправді, майже кожна жінка, яка до нас звертається, є в складних відносинах з чоловіком, або на роботі в неї якісь проблеми, де виявляють такі факти насильства. Я можу з упевненістю сказати, що є дуже великий відсоток тих жінок, які насправді страждають від гендерного насильства”, — резюмує спікерка.

Як стежать за безпекою постраждалих?

Вона додає, що жінки, які звертаються за допомогою, можуть отримати за потреби скерування у шелтери, які приймають і внутрішньо переміщених осіб, і жінок, і матерів з дітьми. Термін проживання тут варіюється залежно від потреб людини, але поки її стан не стабілізується — виганяти ніхто не буде. 

Підтримка дітей
Психологічна допомога / фото ілюстративне, Pexel

“Далі ми, звісно, відстежуємо, щоб з жінкою було все гаразд. Насправді такі ситуації, коли жінці потрібен прихисток, виникають дуже часто. Буває так, коли жінці взагалі немає куди йти, і вона звертається до нас тоді”, — каже пані Ольга.

За безпекою жінок стежать, адже були випадки, коли чоловіки намагалися погрожувати їм. Тому навіть саме приміщення офісу не має публічної адреси. З жінками, які пережили домашнє насильство, працюють й психологи, які моніторять їх стан, аби переконатися, що з підопічною все добре.

“Жінки, які приходять до нас, вони в основному дуже часто і відвідують надалі наш простір. Зокрема, й з дітьми в тому числі. Тобто, ми відстежуємо стан жінки, відчуваємо динаміку, плюс постійна ж робота з соціальною працівницею та психологинею”, — пояснює пані Ольга.

Контакти “Позитивні Жінки”

Ви можете звернутися за допомогою за номером телефону +380 (98) 029 4858 або ж перейти на сторінку в Facebook.

ГО «МАРТІН-клуб»: як допомагають людям, які пережили або стали свідками насильства

Контакти допомоги постраждалим / фото ГО «МАРТІН-клуб».

Громадська організація “МАРТІН-Клуб” також допомагає людям, що пережили домашнє насильство. Загалом же у ГО є три основні напрямки роботи — це допомога дітям, запобігання гендерно зумовленому насильству, а також гуманітарне реагування. Додатково є мистецький напрямок, тренерський центр та соціальний бізнес.

“Кількість допомоги з початком повномасштабної війни збільшилась. Але жоден з тих напрямків, який ми вели до цього, він не став меншим. Тобто ми, як і завжди, маємо піклуватися про наших дітей, про те, щоб наслідки війни не змінили, їх не покалічили. Маємо максимально приділяти зусиль до того, щоб діти мали дитинство навіть під час війни. І те саме стосується і жінок, які страждають від насильства”, — пояснює Анастасія Плющова, проєктна менеджерка ГО «МАРТІН-клуб».

У організації є гаряча лінія допомоги у випадках насильства. Звернутися сюди може будь-хто — як сама постраждала особа, так і людина, яка стала свідком, в тому числі дитина, чоловік і жінка, гендер немає різниці. 

Як працюють з дітьми

Проте реагування, коли дитина стає свідком або страждає від насильства, відрізняється від випадку, коли це доросла людина. Анастасія пояснює, що коли насильства зазнала доросла людина, вона може самостійно ухвалювати рішення чи повідомляти в поліцію про кривдника, аби він був покараний. Якщо це дитина, то будь-який фахівець, який має підозру або переконаний в тому, що дитина є свідком або постраждала від насильства, повинен заявити про це до служби у справах дітей та повідомити також поліцію. І навіть якщо це підозра, то це вже справа органів звітувати: підтвердити або спростувати.

“Сьогодні досі багато людей живе у стереотипах, що насильство – це дуже особиста справа, вона має залишатися вдома. Нам важливо повідомляти про те, що будь-який випадок насильства (ред. сексуальне, фізичне, економічне та психологічне) людина не має терпіти, і вона має і може отримати допомогу. Постраждалим надаються психологічні консультації, юридична допомога, їх доправляють до безпечного місця. Це може бути кризова кімната або шелтер. У нас така є у Кам’янському, наприклад. Тобто, постраждала може отримати допомогу від будь-якого виду насильства. Головне знати, що допомога є, знати, куди звертатися”, — каже Анастасія Плющова, проєктна менеджерка ГО «МАРТІН-клуб».

Система перенаправлень

Для тих людей, які пережили насильство та не можуть повертатися додому, діє система перенаправлень. Наприклад, якщо виявляють жінку, яка дає згоду і розуміє, що їй потрібне безпечне місце, то на цей випадок реагує наша мобільна бригада. Жінку можуть доставити до шелтера. Нерідко жінки можуть повертатися назад до кривдника, пояснює спікерка.

“Існує така статистика, що жінці треба зробити 7 спроб перед тим, як вона остаточно розірве коло. І дуже важливо, щоб під час цих 7 спроб вона отримувала послугу без засудження, з дотриманням конфіденційності. Тому дуже важливо для жінок застосовувати постраждалоорієнтовний підхід, ми саме за це і боремося. Тобто, неважливо, скільки раз вона повернеться до кривдника — важливо те, що вона знає, що вона може звернутися по допомогу, вона знає, куди звернутися, і вона по неї звертається. І кількість спроб не має обмежуватися”, — наголошує фахівчиня.

Контакти гарячої лінії допомоги у випадках насильства ГО «МАРТІН-клуб» +380 (99) 632 7701, гаряча лінія працює щодня з 09:00 до 21:00. Контакти ГО «МАРТІН-клуб»: +380 50 584 8613.

Матеріал створено у співпраці з Волинським прес-клубом

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Закрита інформація: які дані про зниклих та загиблих військових не можуть отримати родичі

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 12:00, 8 Листопада 2026
Документи / фото Міноборони

У документах, складених під час виконання бойових завдань, містяться чутливі дані про завдання, розташування підрозділів, маршрути переміщення та евакуації. Оскільки розголошення такої інформації становить пряму загрозу для безпеки військовослужбовців, частина відомостей про зниклих безвісти, полонених і загиблих має обмежений доступ.

Детальніше про правила надання інформації родинам захисників згідно з роз’ясненням Міноборони.

Які документи містять інформацію з обмеженим доступом

Згідно із законодавством (зокрема законами «Про державну таємницю» та відповідними наказами Міноборони і СБУ), обмеження на поширення поширюється на низку військових документів. До них належать:

  • журнал бойових дій;
  • бойові накази та розпорядження;
  • координати місця зникнення;
  • відеозаписи бойових дій, штурмів та обльотів місцевості;
  • документи про евакуацію;
  • відомості про склад і розташування підрозділів.

Як родинам отримати потрібні відомості

Закон України “Про доступ до публічної інформації” (ч. 8 ст. 6) передбачає, що обмежувати потрібно доступ лише до конкретної чутливої інформації, а не до документа загалом.

Тому кожне звернення військові частини розглядають індивідуально. Якщо документ містить обмежені дані, родинам не відмовляють повністю, а надають необхідну інформацію у формі витягу, спеціальної довідки чи в іншому дозволеному форматі.

Щоб отримати відповідь, у своєму запиті родичам необхідно максимально конкретно зазначити, які саме обставини вони хочуть з’ясувати. Наприклад: запитати про деталі евакуації, обставини зникнення військовослужбовця або уточнити, чи було офіційно зафіксовано факт його поранення.

Особливості підтвердження поранення зниклих безвісти

Процес підтвердження факту поранення для військовослужбовця, який зник безвісти, має певні ускладнення. Часто таких військових не мають змоги евакуювати встановленим маршрутом, через що поранення не встигають своєчасно зафіксувати в офіційних медичних документах.

Сама по собі відсутність медичних документів не є безумовним доказом того, що військовий не зазнав поранення. Якщо інформація про травмування зафіксована лише в журналі бойових дій, для належного оформлення документів військовій частині знадобиться додаткова перевірка обставин та збір свідчень з інших доступних джерел.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

13-та пенсія в Україні: що це таке, хто має право на виплату та як її отримати у 2026 році

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 10:00, 8 Листопада 2026
Пенсія / фото ілюстративне

В умовах складної економічної ситуації більшість українських пенсіонерів змушені економити, тому будь-яка додаткова фінансова підтримка стає вкрай важливою. У суспільстві часто можна почути термін “тринадцята пенсія”, проте що він означає насправді та чи передбачена така виплата законодавством у 2026 році?

Відповіді на ці питання — у матеріалі Бахмут IN.UA.

Що таке 13-та пенсія в Україні

В українському законодавстві офіційного поняття “тринадцята пенсія” як щорічної додаткової надбавки не існує. Жоден нормативний акт не передбачає автоматичної виплати 13-го платежу наприкінці року. Цей термін є виключно побутовим формулюванням.

Під так званою 13-тою пенсією неофіційно мають на увазі суму пенсійних виплат, яка була офіційно нарахована людині, але залишилася невиплаченою у зв’язку з її смертю. У Пенсійному фонді України (ПФУ) наголошують: ці кошти не анулюються і не зникають, вони можуть бути передані близьким родичам померлого.

Хто має право на отримання коштів

Отримати недоотриману пенсію померлого можуть лише визначені категорії осіб:

  • члени сім’ї, які були офіційно зареєстровані та проживали разом із пенсіонером на день його смерті;
  • непрацездатні члени родини, які перебували на утриманні померлого (навіть у тому випадку, якщо вони фактично мешкали за іншою адресою).

Важливий нюанс: якщо за виплатою одночасно звертаються одразу кілька родичів, які мають на це законне право, загальна сума недоотриманої пенсії ділиться між ними порівну.

Від чого залежить розмір виплати

Фіксованої ставки чи гарантованої суми для “тринадцятої пенсії” не існує. Її розмір розраховується суворо індивідуально і залежить виключно від двох факторів:

  • щомісячного розміру пенсії, яку отримував померлий;
  • періоду, за який нараховані кошти залишилися фактично невиплаченими (наприклад, за поточний місяць чи кілька місяців).

Як оформити виплату: способи та документи

Недоотримана пенсія не перераховується родичам автоматично. Щоб її отримати, обов’язково необхідно подати відповідну заяву до органів ПФУ. Зробити це у 2026 році можна двома способами:

  • офлайн — звернувшись особисто до будь-якого сервісного центру Пенсійного фонду;
  • онлайн — дистанційно через вебпортал електронних послуг ПФУ (за наявності кваліфікованого електронного підпису).

Разом із заявою заявник повинен надати пакет підтверджувальних документів, зокрема:

  • свідоцтво про смерть пенсіонера;
  • паспорт та ідентифікаційний код заявника;
  • документи, що підтверджують родинні зв’язки (свідоцтва про народження, шлюб тощо);
  • довідки, що засвідчують факт спільного проживання з пенсіонером на момент його смерті (довідка про склад сім’ї, про реєстрацію місця проживання);
  • актуальні реквізити банківського рахунку для зарахування коштів.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Закрита інформація: які дані про зниклих та загиблих військових не можуть отримати родичі

У документах, складених під час виконання бойових завдань, містяться чутливі дані про завдання, розташування підрозділів, маршрути переміщення та евакуації. Оскільки розголошення такої інформації становить пряму […]

12:00, 08.11.2026 Скопіч Дмитро

13-та пенсія в Україні: що це таке, хто має право на виплату та як її отримати у 2026 році

В умовах складної економічної ситуації більшість українських пенсіонерів змушені економити, тому будь-яка додаткова фінансова підтримка стає вкрай важливою. У суспільстві часто можна почути термін “тринадцята […]

10:00, 08.11.2026 Скопіч Дмитро

Чи можуть спадкоємці отримати компенсацію за зруйноване житло: пояснення юристів

Українці, які успадкували пошкоджене або знищене внаслідок війни житло, можуть претендувати на компенсацію, навіть якщо нерухомість досі оформлена на померлого власника. Таке право мають і […]

Наша історія

Як відбудовували залізничний вокзал Бахмут II у 1950-х роках

Залізничний вокзал станції Бахмут II відкрили у 1913 році. Під час Другої світової війни будівлю зруйнували, а після її завершення вирішили відбудувати. Роботи розпочалися в […]

50 тисяч гривень та ноутбук: допомога випускникам-переселенцям з Маріуполя

Маріупольська міська військова адміністрація в рамках програми “ЯМаріуполь.Освіта” підтримує випускників 9-х та 11-х класів, які змогли виїхати з тимчасово окупованих територій. Юнаки та дівчата, які […]