З 25 листопада до 10 грудня у світі проводиться Всеукраїнська акція “16 днів проти насильства”. Від проявів насильства страждають не лише жінки, але й діти та чоловіки. Ще донедавна відверто говорити про таку проблему вважали чимось сороміцьким, водночас десятки людей були змушені мовчати, приховувати наслідки насильства — як сексуального та фізичного, так й психологічного та економічного.

Редакція вирішила дізнатися, як сьогодні на Дніпропетровщині допомагають людям, які стикнулись з насильством, та куди можуть звертатися ті, хто стикнувся з насильством вдома.

“Позитивні Жінки”: як допомагають жінкам в Дніпрі

Примітка. Як юридичної одиниці організації “Позитивні жінки Дніпро” немає. “Позитивні жінки Дніпро” працюють як ініціативна група від національної організації. Редакція поспілкувалась з пані Ольгою Півень, координаторкою та регіональною представницею організації “Позитивні жінки”. Національна організація ж була створена як юридична особа в 2013 році, з того часу вона має представництва в кожному регіоні України.

Ольга пояснює, що їх команда насамперед допомагає жінкам, які опинилися в складних життєвих обставинах: надають юридичну допомогу, проводять арт-терапевтичні заняття, воркшопи, організовують екскурсії, тренінги, інформаційні заходи тощо. Крім того, жінкам, за потреби, можуть надати гуманітарну підтримку — йдеться про сертифікати на купівлю продуктів. 

“З початком повномасштабного вторгнення ми трохи розширили — навіть не трохи, а дуже розширили саме категорії жінок, які до нас приходять. Дуже часто почали приходити жінки, які просто звертаються по щось за допомогою, а потім при спілкуванні з ними виясняється, що вони дійсно ті люди, які страждають від гендернозумовленого насильства. Тому що у нас настільки низький рівень обізнаності в суспільстві щодо насильства, що жінка навіть не завжди інтерпретує те, що відбувається в її житті, саме як насильство”, – пояснює Ольга в коментарі.

Попри те, що з початком війни “Позитивні жінки” допомагають не тільки людям, які пережили домашнє насильство, в результаті, ділиться Ольга, дуже рідко виявляється, що жінка не потерпає від якогось з видів насильства.

“Насправді, майже кожна жінка, яка до нас звертається, є в складних відносинах з чоловіком, або на роботі в неї якісь проблеми, де виявляють такі факти насильства. Я можу з упевненістю сказати, що є дуже великий відсоток тих жінок, які насправді страждають від гендерного насильства”, — резюмує спікерка.

Як стежать за безпекою постраждалих?

Вона додає, що жінки, які звертаються за допомогою, можуть отримати за потреби скерування у шелтери, які приймають і внутрішньо переміщених осіб, і жінок, і матерів з дітьми. Термін проживання тут варіюється залежно від потреб людини, але поки її стан не стабілізується — виганяти ніхто не буде. 

“Далі ми, звісно, відстежуємо, щоб з жінкою було все гаразд. Насправді такі ситуації, коли жінці потрібен прихисток, виникають дуже часто. Буває так, коли жінці взагалі немає куди йти, і вона звертається до нас тоді”, — каже пані Ольга.

За безпекою жінок стежать, адже були випадки, коли чоловіки намагалися погрожувати їм. Тому навіть саме приміщення офісу не має публічної адреси. З жінками, які пережили домашнє насильство, працюють й психологи, які моніторять їх стан, аби переконатися, що з підопічною все добре.

“Жінки, які приходять до нас, вони в основному дуже часто і відвідують надалі наш простір. Зокрема, й з дітьми в тому числі. Тобто, ми відстежуємо стан жінки, відчуваємо динаміку, плюс постійна ж робота з соціальною працівницею та психологинею”, — пояснює пані Ольга.

Контакти “Позитивні Жінки”

Ви можете звернутися за допомогою за номером телефону +380 (98) 029 4858 або ж перейти на сторінку в Facebook.

ГО «МАРТІН-клуб»: як допомагають людям, які пережили або стали свідками насильства

Громадська організація “МАРТІН-Клуб” також допомагає людям, що пережили домашнє насильство. Загалом же у ГО є три основні напрямки роботи — це допомога дітям, запобігання гендерно зумовленому насильству, а також гуманітарне реагування. Додатково є мистецький напрямок, тренерський центр та соціальний бізнес.

“Кількість допомоги з початком повномасштабної війни збільшилась. Але жоден з тих напрямків, який ми вели до цього, він не став меншим. Тобто ми, як і завжди, маємо піклуватися про наших дітей, про те, щоб наслідки війни не змінили, їх не покалічили. Маємо максимально приділяти зусиль до того, щоб діти мали дитинство навіть під час війни. І те саме стосується і жінок, які страждають від насильства”, — пояснює Анастасія Плющова, проєктна менеджерка ГО «МАРТІН-клуб».

У організації є гаряча лінія допомоги у випадках насильства. Звернутися сюди може будь-хто — як сама постраждала особа, так і людина, яка стала свідком, в тому числі дитина, чоловік і жінка, гендер немає різниці. 

Як працюють з дітьми

Проте реагування, коли дитина стає свідком або страждає від насильства, відрізняється від випадку, коли це доросла людина. Анастасія пояснює, що коли насильства зазнала доросла людина, вона може самостійно ухвалювати рішення чи повідомляти в поліцію про кривдника, аби він був покараний. Якщо це дитина, то будь-який фахівець, який має підозру або переконаний в тому, що дитина є свідком або постраждала від насильства, повинен заявити про це до служби у справах дітей та повідомити також поліцію. І навіть якщо це підозра, то це вже справа органів звітувати: підтвердити або спростувати.

“Сьогодні досі багато людей живе у стереотипах, що насильство – це дуже особиста справа, вона має залишатися вдома. Нам важливо повідомляти про те, що будь-який випадок насильства (ред. сексуальне, фізичне, економічне та психологічне) людина не має терпіти, і вона має і може отримати допомогу. Постраждалим надаються психологічні консультації, юридична допомога, їх доправляють до безпечного місця. Це може бути кризова кімната або шелтер. У нас така є у Кам’янському, наприклад. Тобто, постраждала може отримати допомогу від будь-якого виду насильства. Головне знати, що допомога є, знати, куди звертатися”, — каже Анастасія Плющова, проєктна менеджерка ГО «МАРТІН-клуб».

Система перенаправлень

Для тих людей, які пережили насильство та не можуть повертатися додому, діє система перенаправлень. Наприклад, якщо виявляють жінку, яка дає згоду і розуміє, що їй потрібне безпечне місце, то на цей випадок реагує наша мобільна бригада. Жінку можуть доставити до шелтера. Нерідко жінки можуть повертатися назад до кривдника, пояснює спікерка.

“Існує така статистика, що жінці треба зробити 7 спроб перед тим, як вона остаточно розірве коло. І дуже важливо, щоб під час цих 7 спроб вона отримувала послугу без засудження, з дотриманням конфіденційності. Тому дуже важливо для жінок застосовувати постраждалоорієнтовний підхід, ми саме за це і боремося. Тобто, неважливо, скільки раз вона повернеться до кривдника — важливо те, що вона знає, що вона може звернутися по допомогу, вона знає, куди звернутися, і вона по неї звертається. І кількість спроб не має обмежуватися”, — наголошує фахівчиня.

Контакти гарячої лінії допомоги у випадках насильства ГО «МАРТІН-клуб» +380 (99) 632 7701, гаряча лінія працює щодня з 09:00 до 21:00. Контакти ГО «МАРТІН-клуб»: +380 50 584 8613.

Матеріал створено у співпраці з Волинським прес-клубом

Читайте також:

• Як жінки Донеччини народжують під обстрілами
• Фемінізм в Україні: жінки, які змінювали історію

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У “ВОНА” хаб в місті Ужгород розпочали набір на безплатний триденний курс “Бариста базовий + Лате арт + Альтернатива” для жінок, зокрема внутрішньо переміщених осіб. Учасниці отримають базові навички роботи бариста, навчаться латте-арту та зможуть знайти роботу через партнерські кав’ярні.

Про це повідомляють у “ВОНА” хабі.

Робота для жінок

В Ужгородському “ВОНА” хабі оголосили реєстрацію на триденний курс для дівчат та жінок, які хочуть опанувати професію бариста. Програма розрахована на початківців та тих, хто прагне спробувати себе у кавовій сфері або планує працювати в кав’ярнях. Участь можуть взяти, зокрема й переселенки, які хочуть отримати нову професію або навички для роботи у кавовій сфері.

У межах навчання учасниці опанують основи роботи бариста, дізнаються про техніку приготування кави, навчаться створювати лате-арт та працювати з альтернативними методами заварювання. Після завершення курсу передбачений сертифікат та можливість працевлаштування через партнерські кав’ярні.

Курс триватиме три дні, орієнтовно з 27 до 29 листопада. Участь є безплатною, але потрібна попередня реєстрація. У хабі зазначають, що кількість місць обмежена.

Для участі потрібно заповнити реєстраційну форму за покликанням.

До теми:

Жінки-підприємниці з 12 областей можуть отримати генератор — умови участі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Нова Рада з питань внутрішньо переміщених осіб при Бахмутській міській військовій адміністрації. затвердила керівний склад на наступний період роботи. До нього увійшли троє людей, це Марина Іванушкіна, Олександр Бабенко та Інна Сподіна.

Про це йдеться у засіданні Ради ВПО протоколу № 5.

Хто керуватиме Радою ВПО при Бахмутській МВА

Головою Ради з питань ВПО обрали Марину Іванушкіну, внутрішньо переміщену особу та фахівчиню з роботи з громадами Благодійного фонду “Право на захист”.

Заступником голови став Олександр Бабенко, голова громадської організації “Ми з Україною” та бахмутський чинний депутат міськради 7 скликання.

Обов’язки секретаря Ради виконуватиме Інна Сподіна, начальниця Управління соціального захисту населення Бахмутської міської ради.

Членам Ради доручено підготувати та подати пропозиції до плану роботи на 2026 рік. Кінцевий термін подання пропозицій — 1 грудня 2025 року.

Що передувало?

У Бахмутській громаді оновили склад Ради ВПО. Минулий склад Ради працював два роки і припинив повноваження 27 вересня 2025 року. До оновленого складу Ради ВПО увійшли 18 осіб.

До оновленого складу увійшли 18 людей. Серед членів Ради ВПО:

• Олександр Бабенко — депутат Бахмутської міськради, представник громадської організації “Ми з України”;
• Олександр Бондарєв — внутрішньо переміщена особа. Водночас він є директором КП “Бахмутська житлова управляюча компанія”;
• Людмила Вакуленко — внутрішньо переміщена особа;
• Ігор Гаєвий — внутрішньо переміщена особа. Водночас він є директором Бахмутського центру професійно-технічної освіти;
• Алла Губа — виконувачка обов’язків начальниці Управління охорони здоров’я Бахмутської міськради;
• Олена Данько — внутрішньо переміщена особа. Водночас вона є старостою Іванівського округу;
• Валентина Долинська — представниця громадської організації “Бахмутська ліга ділових і професійних жінок”;
• Наталя Зубар — внутрішньо переміщена особа;
• Марина Іванушкіна — внутрішньо переміщена особа. До липня 2025 року вона була керуючою справами виконкому Бахмутської міськради;
• Оксана Карпець — начальниця Управління освіти Бахмутської міськради;
• Наталя Кисиличина — внутрішньо переміщена особа;
• Олена Костюченкова — внутрішньо переміщена особа. Водночас вона є старостою Опитненського округу, а в липні 2025 року очолила осередок підтримки бахмутян у Києві;
• Вікторія Кушнір — начальниця Управління молодіжної політики та у справах дітей Бахмутської міськради;
• Тетяна Львова — представниця громадської організації “Агенція розвитку Бахмутської громади”;
• Валерія Пруднікова — внутрішньо переміщена особа;
• Інна Сподіна — начальниця Управління соціального захисту населення Бахмутської міськради;
• Тетяна Татаринова — начальниця Управління економічного розвитку Бахмутської міськради;
• Надія Трофимова — виконувачка обов’язків начальниці Управління розвитку міського господарства та капітального будівництва Бахмутської міськради.

До теми:

“Стараємося не розмежувати ВПО і місцевих”: як Гостомель приймає переселенців. Житло, підтримка й життя громади після деокупації

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм