З 25 листопада до 10 грудня у світі проводиться Всеукраїнська акція “16 днів проти насильства”. Від проявів насильства страждають не лише жінки, але й діти та чоловіки. Ще донедавна відверто говорити про таку проблему вважали чимось сороміцьким, водночас десятки людей були змушені мовчати, приховувати наслідки насильства — як сексуального та фізичного, так й психологічного та економічного.

Редакція вирішила дізнатися, як сьогодні на Дніпропетровщині допомагають людям, які стикнулись з насильством, та куди можуть звертатися ті, хто стикнувся з насильством вдома.

“Позитивні Жінки”: як допомагають жінкам в Дніпрі

Примітка. Як юридичної одиниці організації “Позитивні жінки Дніпро” немає. “Позитивні жінки Дніпро” працюють як ініціативна група від національної організації. Редакція поспілкувалась з пані Ольгою Півень, координаторкою та регіональною представницею організації “Позитивні жінки”. Національна організація ж була створена як юридична особа в 2013 році, з того часу вона має представництва в кожному регіоні України.

Ольга пояснює, що їх команда насамперед допомагає жінкам, які опинилися в складних життєвих обставинах: надають юридичну допомогу, проводять арт-терапевтичні заняття, воркшопи, організовують екскурсії, тренінги, інформаційні заходи тощо. Крім того, жінкам, за потреби, можуть надати гуманітарну підтримку — йдеться про сертифікати на купівлю продуктів. 

“З початком повномасштабного вторгнення ми трохи розширили — навіть не трохи, а дуже розширили саме категорії жінок, які до нас приходять. Дуже часто почали приходити жінки, які просто звертаються по щось за допомогою, а потім при спілкуванні з ними виясняється, що вони дійсно ті люди, які страждають від гендернозумовленого насильства. Тому що у нас настільки низький рівень обізнаності в суспільстві щодо насильства, що жінка навіть не завжди інтерпретує те, що відбувається в її житті, саме як насильство”, – пояснює Ольга в коментарі.

Попри те, що з початком війни “Позитивні жінки” допомагають не тільки людям, які пережили домашнє насильство, в результаті, ділиться Ольга, дуже рідко виявляється, що жінка не потерпає від якогось з видів насильства.

“Насправді, майже кожна жінка, яка до нас звертається, є в складних відносинах з чоловіком, або на роботі в неї якісь проблеми, де виявляють такі факти насильства. Я можу з упевненістю сказати, що є дуже великий відсоток тих жінок, які насправді страждають від гендерного насильства”, — резюмує спікерка.

Як стежать за безпекою постраждалих?

Вона додає, що жінки, які звертаються за допомогою, можуть отримати за потреби скерування у шелтери, які приймають і внутрішньо переміщених осіб, і жінок, і матерів з дітьми. Термін проживання тут варіюється залежно від потреб людини, але поки її стан не стабілізується — виганяти ніхто не буде. 

“Далі ми, звісно, відстежуємо, щоб з жінкою було все гаразд. Насправді такі ситуації, коли жінці потрібен прихисток, виникають дуже часто. Буває так, коли жінці взагалі немає куди йти, і вона звертається до нас тоді”, — каже пані Ольга.

За безпекою жінок стежать, адже були випадки, коли чоловіки намагалися погрожувати їм. Тому навіть саме приміщення офісу не має публічної адреси. З жінками, які пережили домашнє насильство, працюють й психологи, які моніторять їх стан, аби переконатися, що з підопічною все добре.

“Жінки, які приходять до нас, вони в основному дуже часто і відвідують надалі наш простір. Зокрема, й з дітьми в тому числі. Тобто, ми відстежуємо стан жінки, відчуваємо динаміку, плюс постійна ж робота з соціальною працівницею та психологинею”, — пояснює пані Ольга.

Контакти “Позитивні Жінки”

Ви можете звернутися за допомогою за номером телефону +380 (98) 029 4858 або ж перейти на сторінку в Facebook.

ГО «МАРТІН-клуб»: як допомагають людям, які пережили або стали свідками насильства

Громадська організація “МАРТІН-Клуб” також допомагає людям, що пережили домашнє насильство. Загалом же у ГО є три основні напрямки роботи — це допомога дітям, запобігання гендерно зумовленому насильству, а також гуманітарне реагування. Додатково є мистецький напрямок, тренерський центр та соціальний бізнес.

“Кількість допомоги з початком повномасштабної війни збільшилась. Але жоден з тих напрямків, який ми вели до цього, він не став меншим. Тобто ми, як і завжди, маємо піклуватися про наших дітей, про те, щоб наслідки війни не змінили, їх не покалічили. Маємо максимально приділяти зусиль до того, щоб діти мали дитинство навіть під час війни. І те саме стосується і жінок, які страждають від насильства”, — пояснює Анастасія Плющова, проєктна менеджерка ГО «МАРТІН-клуб».

У організації є гаряча лінія допомоги у випадках насильства. Звернутися сюди може будь-хто — як сама постраждала особа, так і людина, яка стала свідком, в тому числі дитина, чоловік і жінка, гендер немає різниці. 

Як працюють з дітьми

Проте реагування, коли дитина стає свідком або страждає від насильства, відрізняється від випадку, коли це доросла людина. Анастасія пояснює, що коли насильства зазнала доросла людина, вона може самостійно ухвалювати рішення чи повідомляти в поліцію про кривдника, аби він був покараний. Якщо це дитина, то будь-який фахівець, який має підозру або переконаний в тому, що дитина є свідком або постраждала від насильства, повинен заявити про це до служби у справах дітей та повідомити також поліцію. І навіть якщо це підозра, то це вже справа органів звітувати: підтвердити або спростувати.

“Сьогодні досі багато людей живе у стереотипах, що насильство – це дуже особиста справа, вона має залишатися вдома. Нам важливо повідомляти про те, що будь-який випадок насильства (ред. сексуальне, фізичне, економічне та психологічне) людина не має терпіти, і вона має і може отримати допомогу. Постраждалим надаються психологічні консультації, юридична допомога, їх доправляють до безпечного місця. Це може бути кризова кімната або шелтер. У нас така є у Кам’янському, наприклад. Тобто, постраждала може отримати допомогу від будь-якого виду насильства. Головне знати, що допомога є, знати, куди звертатися”, — каже Анастасія Плющова, проєктна менеджерка ГО «МАРТІН-клуб».

Система перенаправлень

Для тих людей, які пережили насильство та не можуть повертатися додому, діє система перенаправлень. Наприклад, якщо виявляють жінку, яка дає згоду і розуміє, що їй потрібне безпечне місце, то на цей випадок реагує наша мобільна бригада. Жінку можуть доставити до шелтера. Нерідко жінки можуть повертатися назад до кривдника, пояснює спікерка.

“Існує така статистика, що жінці треба зробити 7 спроб перед тим, як вона остаточно розірве коло. І дуже важливо, щоб під час цих 7 спроб вона отримувала послугу без засудження, з дотриманням конфіденційності. Тому дуже важливо для жінок застосовувати постраждалоорієнтовний підхід, ми саме за це і боремося. Тобто, неважливо, скільки раз вона повернеться до кривдника — важливо те, що вона знає, що вона може звернутися по допомогу, вона знає, куди звернутися, і вона по неї звертається. І кількість спроб не має обмежуватися”, — наголошує фахівчиня.

Контакти гарячої лінії допомоги у випадках насильства ГО «МАРТІН-клуб» +380 (99) 632 7701, гаряча лінія працює щодня з 09:00 до 21:00. Контакти ГО «МАРТІН-клуб»: +380 50 584 8613.

Матеріал створено у співпраці з Волинським прес-клубом

Читайте також:

• Як жінки Донеччини народжують під обстрілами
• Фемінізм в Україні: жінки, які змінювали історію

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Понад 51,7 мільйона гривень матеріальної допомоги отримали жителі Бахмутської громади з лютого по липень 2026 року. Кошти виплачували за різними напрямами підтримки — від допомоги окремим категоріям жителів до інших передбачених програмами виплат. Скільки людей отримали фінансову підтримку та на що саме спрямували кошти — розповідаємо у матеріалі Бахмут IN.UA.

Скільки коштів виділили на матеріальну допомогу жителям Бахмутської громади

У січні матеріальна допомога не надавалась. У цей період Бахмутська міська рада затвердила порядок надання виплат на поточний рік.

Лютий

Згідно з розпорядженням № 43рр від 12.02.2026, виділено 4 456 740 гривень. Кошти отримали такі категорії громадян:

• сім’ї з дітьми у складних життєвих обставинах: 102 людей — 510 000 гривень;
• сім’ї з дітьми з інвалідністю та багатодітні: 39 людей — 390 000 гривень;
• громадяни у складних життєвих обставинах (людей з інвалідністю, похилого віку, ВПО): 526 людей — 2 630 000 гривень;
• тяжкохворі, онкохворі, поранені від вибухів, постраждалі внаслідок аварії на ЧАЕС: 20 людей — 160 000 гривень;
• особи похилого віку у складних життєвих обставинах: 36 людей — 301 000 гривень;
• допомога на поховання: 6 людей — 60 000 гривень;
• мобілізовані особи: 8 людей — 266 240 гривень;
• військовослужбовці, які уклали перший контракт: 1 людина — 50 000 гривень;
• допомога на осінньо-зимовий період для ВПО: 3 людей — 45 000 гривень;
• компенсація проїзду дітей до закладів оздоровлення: 1 людина — 2 500 гривень;
• важкопоранені військовослужбовці: сума виділена в межах залишку коштів розпорядження.

Березень

Згідно з розпорядженням № 83рр від 13.03.2026, виділено 5 727 800 гривень. Фінансування спрямували на такі категорії:

• сім’ї з дітьми у складних життєвих обставинах: 94 людей — 470 000 гривень;
• сім’ї з дітьми з інвалідністю та багатодітні: 33 людей — 330 000 гривень;
• громадяни у складних життєвих обставинах: 679 людей — 3 395 000 гривень;
• тяжкохворі, онкохворі, поранені від вибухів, постраждалі від аварії на ЧАЕС: 22 людей — 189 000 гривень;
• особи похилого віку у складних життєвих обставинах: 55 людей — 436 000 гривень;
• допомога на поховання: 10 людей — 100 000 гривень;
• мобілізовані особи: 10 людей — 332 800 гривень;
• військовослужбовці, які уклали перший контракт: 5 людей — 250 000 гривень;
• допомога на осінньо-зимовий період: 9 людей — 135 000 гривень;
• компенсація проїзду дітей до закладів оздоровлення: 1 чоловік — 5 000 гривень;
• діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування: 8 людей — 85 000 гривень.

Квітень

Згідно з розпорядженням № 109рр від 13.04.2026, виділено 5 005 520 гривень. Кошти отримали:

• сім’ї з дітьми у складних життєвих обставинах: 52 людей — 260 000 гривень;
• сім’ї з дітьми з інвалідністю та багатодітні: 24 людей — 240 000 гривень;
• громадяни у складних життєвих обставинах: 653людей — 3 270 000 гривень;
• тяжкохворі, онкохворі, поранені від вибухів, постраждалі від аварії на ЧАЕС: 25 людей — 205 000 гривень;
• особи похилого віку у складних життєвих обставинах: 51 людей — 366 000 гривень;
• допомога на поховання: 9 людей — 90 000 гривень;
• мобілізовані особи: 9 людей — 299 520 гривень;
• військовослужбовці, які уклали перший контракт: 1 чоловік — 50 000 гривень;
• допомога на осінньо-зимовий період для ВПО: 8 людей — 120 000 гривень;
• діти-сироти та діти, позбавлені піклування: 3 людей — 30 000 гривень;
• сім’ї людей, зниклих безвісти: 1 особа — 25 000 гривень.

Травень

Сумарно за двома розпорядженнями (№ 142рр від 15.05.2026 та № 149рр від 21.05.2026) виділено 10 012 340 гривень. Виплати отримали:

• сім’ї з дітьми у складних життєвих обставинах: 175 людей — 875 000 гривень;
• сім’ї з дітьми з інвалідністю та багатодітні: 33 людей — 495 000 гривень;
• громадяни у складних життєвих обставинах: 1 198 людей — 5 995 000 гривень;
• тяжкохворі, онкохворі, поранені від вибухів, постраждалі від аварії на ЧАЕС: 45 людей — 480 000 гривень;
• особи похилого віку у складних життєвих обставинах: 101 людей — 888 000 гривень;
• допомога на поховання: 12 людей — 120 000 гривень;
• мобілізовані особи: 10 людей — 641 800 гривень;
• військовослужбовці, які уклали перший контракт: 3 чоловік — 192 540 гривень;
• допомога на осінньо-зимовий період для ВПО: 9 людей — 135 000 гривень;
• діти-сироти та діти, позбавлені піклування: 5 людей — 30 000 гривень;
• важкопоранені військовослужбовці: 4 людей — 110 000 гривень;
• сім’ї загиблих захисників (допомога на поховання): 1 людей — 50 000 гривень.

Червень

Сумарно за трьома розпорядженнями (№ 171рр від 12.06.2026, № 178рр від 19.06.2026, № 182рр від 25.06.2026) виділено 14 646 020 гривень. Фінансування отримали:

• сім’ї з дітьми у складних життєвих обставинах: 179 людей — 895 000 гривень;
• сім’ї з дітьми з інвалідністю та багатодітні: 35 людей — 525 000 гривень;
• громадяни у складних життєвих обставинах: 1 622 людей — 8 135 000 гривень;
• тяжкохворі, онкохворі, поранені від вибухів, постраждалі від аварії на ЧАЕС: 76 людей — 662 000 гривень;
• особи похилого віку у складних життєвих обставинах: 131 людей — 990 000 гривень;
• допомога на поховання: 12 людей — 120 000 гривень;
• мобілізовані особи: 35 людей — 2 246 300 гривень;
• військовослужбовці, які уклали перший контракт: 6 людей — 385 080 гривень;
• допомога на осінньо-зимовий період для ВПО: 19 людей — 285 000 гривень;
• компенсація проїзду дітей до закладів оздоровлення: 2 чоловік — 5 000 гривень;
• діти-сироти та діти, позбавлені піклування: 35 людей — 225 000 гривень;
• важкопоранені військовослужбовці: 4 людини — 54 000 гривень;
• сім’ї осіб, зниклих безвісти: 2 людини — 50 000 гривень;
• допомога на проживання ВПО: 2 людини — 12 000 гривень;
• члени сімей загиблих захисників (на поховання): 1 особа — 51 640 гривень.

Липень

Сумарно за трьома розпорядженнями (№ 196рр від 10.07.2026, № 202рр від 17.07.2026, № 209рр від 24.07.2026) виділено 11 941 580 гривень. Кошти отримали:

• сім’ї з дітьми у складних життєвих обставинах: 455 людей — 3 185 000 гривень;
• сім’ї з дітьми з інвалідністю та багатодітні: 23 особи — 345 000 гривень;
• громадяни у складних життєвих обставинах: 758 людей — 5 313 000 гривень;
• тяжкохворі, онкохворі, поранені від вибухів, постраждалі від аварії на ЧАЕС: 80 людей — 609 000 гривень;
• особи похилого віку у складних життєвих обставинах: 120 людей — 918 600 гривень;
• допомога на поховання: 10 людей — 100 000 гривень;
• мобілізовані особи: 8 людей — 513 440 гривень;
• військовослужбовці, які уклали перший контракт: 3 особи — 192 540 гривень;
• допомога на осінньо-зимовий період для ВПО: 6 людей — 90 000 гривень;
• компенсація проїзду дітей до закладів оздоровлення: 4 особи — 10 000 гривень;
• діти-сироти та діти, позбавлені піклування: 5 людей — 35 000 гривень;
• сім’ї осіб, зниклих безвісти: 10 людей — 250 000 гривень;
• звільнені з полону: 1 особа — 50 000 гривень;
• важкопоранені військовослужбовці: 1 людина — 10 000 гривень;
• сім’ї загиблих захисників (поховання та встановлення пам’ятників): 4 чоловік — 200 000 гривень;
• інші виплати: сума склала 120 000 гривень.

Загальна сума

Загальний обсяг матеріальної допомоги, наданої жителям Бахмутської громади за вказаний період з лютого по липень 2026 року, становить 51 790 000 гривень.

Читайте також:

Які зарплати отримують посадовці Бахмутської міськради: дані за перше півріччя 2026 року

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Станом на липень 2026 року в штаті Бахмутської райдержадміністрації працюють 23 людей, з яких одна людина у відпустці по догляду за дитиною, і ще двоє — у відпустці без збереження заробітної плати. Редакція Бахмут IN.UA подала запит, аби дізнатися, яку зарплату отримували посадовці Бахмутської РДА у першому півріччі 2026 року.

Детальний аналіз заробітних плат у матеріалі Бахмут IN.UA.

Бахмутська РДА: яку зарплату отримували працівники у першому півріччі 2026 року

У відповідь на запит редакції Бахмутська РДА повідомляє, що штатна чисельність працівників складала 45 осіб. Фактично у складі РДА працюють 23 людей. Одна людина перебуває у відпустці по догляду за дитиною, і ще двоє — у відпустці без збереження заробітної плати.

Найвищу зарплату за півріччя — 991 665,30 гривень — отримав голова Бахмутської РДА Сергій Кальян. Найнижчу зарплату — 3 866,13 гривень — отримала Анна Чаплик, начальниця відділу з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації та організації діяльності центрів надання адміністративних послуг, яка отримала зарплату лише в березні.

З січня по червень (включно) 2026 року посадовці Бахмутської РДА отримали такі зарплати:

• Сергій Кальян, голова Бахмутської РДА, начальник Бахмутської РВА — 991 665,30 гривень. Найвища оплата праці була у червні — 284 031,63 гривень, а найменша у березні — 108 634,60 гривень;
• Роман Большаков, перший заступник голови Бахмутської РДА — 747 030,63 гривень. Найвища оплата праці була у лютому — 193 489,31 гривень, а найменша у січні — 64 493,59 гривень;
• Дмитро Таран, заступник голови Бахмутської РДА — 233 315,95 гривень. Працює на цій посаді з квітня. Найвища оплата праці була у травні — 82 913,60 гривень, а найменша у квітні — 70 040,97 гривень. З січня до квітня включно Дмитро Таран обіймав посаду начальника відділу правового забезпечення діяльності Бахмутської РДА. За цю роботу він отримав 165 590,80 гривень;
• Надія Тутова, керівниця апарату Бахмутської РДА — 306 382,18 гривень. Найвища оплата праці була у лютому — 68 000 гривень, а найменша у січні — 35 157,60 гривень;
• Вікторія Щепанська, начальниця відділу документообігу, контролю, по роботі зі зверненнями громадян та інформаційно-комп’ютерного забезпечення — 173 146,92 гривень. Найвища оплата праці була у лютому — 36 039,77 гривень, а найменша у січні — 18 779,20 гривень;
• Світлана Разжималіна, головна спеціалістка управління персоналом та з питань організаційної діяльності — 158 726,15 гривень. Найвища оплата праці була у лютому — 34 648,38 гривень, а найменша у січні — 16 308 гривень;
• Катерина Кривцова, начальниця відділу фінансово-господарського забезпечення – головна бухгалтерка — 186 933,29 гривень. Найвища оплата праці була у лютому — 41 250,52 гривень, а найменша у січні — 20 721,64 гривень;
• Вікторія Кривошеєва, головна спеціалістка фінансово-господарського забезпечення — 126 463,30 гривень. Найвища оплата праці була у лютому — 27 023,53 гривень, а найменша у січні — 14 060,15 гривень;
• Максим Гірмаш, водій автотранспортних засобів — 121 364,38 гривень. Найвища оплата праці була у лютому — 26 938,80 гривень, а найменша у січні — 13 469,40 гривень;
• Анна Лігоцька, головна спеціалістка-юрисконсультка відділу правового забезпечення діяльності — 150 269,29 гривень. Найвища оплата праці була у травні — 37 215,31 гривень, а найменша у червні — 13 307,79 гривень;
• Юрій Оверчик, начальник відділу ведення Державного реєстру виборців — 184 525,23 гривень. Найвища оплата праці була у лютому — 39 351,65 гривень, а найменша у січні — 22 750,40 гривень;
• Олег Селюк, головний спеціаліст ведення Державного реєстру виборців — 174 412,69 гривень. Найвища оплата праці була у травні — 54 842,95 гривень, а найменша у червні — 18 396,82 гривень;
• Ірина Тишакова, начальниця відділу забезпечення взаємодії з органами місцевого самоврядування, з питань освіти, охорони здоров’я, культури та спорту — 212 038,62 гривень. Найвища оплата праці була у травні — 71 373,15 гривень, а найменша у червні — 16 751,24 гривень;
• Ольга Мосендз, головна спеціалістка забезпечення взаємодії з органами місцевого самоврядування, з питань освіти, охорони здоров’я, культури та спорту — 135 644,70 гривень. Найвища оплата праці була у лютому — 27 658,65 гривень, а найменша у січні — 17 897,48 гривень;
• Ірина Косолапова, головна спеціалістка соціально-економічного розвитку територій та агропромислового розвитку — 184 136,48 гривень. Найвища оплата праці була у травні — 50 265,60 гривень, а найменша у січні — 18 451,96 гривень;
• Олена Семиволос, головна спеціалістка соціально-економічного розвитку територій та агропромислового розвитку — 18 989,25 гривень. Отримала лише одну зарплату в березні;
• Ольга Недорізова, начальниця відділу з питань інфраструктури, містобудування та архітектури, житлово-комунального господарства, екології — 270 165,78 гривень. Найвища оплата праці була у червні — 97 623,38 гривень, а найменша у січні — 23 848 гривень;
• Анна Чаплик, начальниця відділу з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації та організації діяльності центрів надання адміністративних послуг — 3 866,13 гривень. Отримала лише одну зарплату в березні;
• Олександр Хорсун, головний спеціаліст з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації та організації діяльності центрів надання адміністративних послуг — 144 840,54 гривень. Найвища оплата праці була у травні — 38 664,36 гривень, а найменша у січні — 14 627,20 гривень;
• Ярослав Фірсов, начальник відділу з питань оборонної та мобілізаційної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами — 106 298,03 гривень. Працює на цій посаді з квітня. Найвища оплата праці була у червні — 53 624,39 гривень, а найменша у квітні — 12 714,32 гривень. З січня до квітня включно Ярослав Фірсов обіймав посаду головного спеціаліста з питань оборонної та мобілізаційної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами. За цю роботу він отримав 155 493,44 гривень;
• Вадим Коваль, головний спеціаліст з питань оборонної та мобілізаційної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами — 160 976,59 гривень. Найвища оплата праці була у лютому — 39 495,33 гривень, а найменша у січні — 12 599,22 гривень;
• Катерина Ткаченко, головна спеціалістка з питань запобігання та виявлення корупції — 132 041,78 гривень. Найвища оплата праці була у травні — 44 256,86 гривень, а найменша у червні — 10 647,52 гривень.

За даними Бахмутської РДА, всі розміри зарплат вказані включно з преміями.

Нагадаємо, що редакція Бахмут IN.UA з метою висвітлення зарплат посадовців надіслала інформаційні запити до міськрад Бахмутського району. Ми просили надати для публікації дані про зарплати працівників МВА, міськрад та комунальних підприємств за перше півріччя 2026 року. Бахмутська МВА вже надала відповідь, аналіз зарплат працівників Бахмутської міськради ми публікували раніше. Також ми публікували дані щодо зарплат працівників Сіверської МВА та міськради. Натомість Часовоярська МВА відмовилася надавати інформацію про зарплати своїх працівників.

Читайте також:

• Скільки заробили за І півріччя 2026 працівники Бахмутських КП: детальний огляд
• Які зарплати отримували працівники Бахмутської МВА в першому півріччі 2026 року
• Як працює бюджет окупованої громади: пояснюємо на прикладі Бахмута

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!