З 25 листопада до 10 грудня у світі проводиться Всеукраїнська акція “16 днів проти насильства”. Від проявів насильства страждають не лише жінки, але й діти та чоловіки. Ще донедавна відверто говорити про таку проблему вважали чимось сороміцьким, водночас десятки людей були змушені мовчати, приховувати наслідки насильства — як сексуального та фізичного, так й психологічного та економічного.

Редакція вирішила дізнатися, як сьогодні на Дніпропетровщині допомагають людям, які стикнулись з насильством, та куди можуть звертатися ті, хто стикнувся з насильством вдома.

“Позитивні Жінки”: як допомагають жінкам в Дніпрі

Примітка. Як юридичної одиниці організації “Позитивні жінки Дніпро” немає. “Позитивні жінки Дніпро” працюють як ініціативна група від національної організації. Редакція поспілкувалась з пані Ольгою Півень, координаторкою та регіональною представницею організації “Позитивні жінки”. Національна організація ж була створена як юридична особа в 2013 році, з того часу вона має представництва в кожному регіоні України.

Ольга пояснює, що їх команда насамперед допомагає жінкам, які опинилися в складних життєвих обставинах: надають юридичну допомогу, проводять арт-терапевтичні заняття, воркшопи, організовують екскурсії, тренінги, інформаційні заходи тощо. Крім того, жінкам, за потреби, можуть надати гуманітарну підтримку — йдеться про сертифікати на купівлю продуктів. 

“З початком повномасштабного вторгнення ми трохи розширили — навіть не трохи, а дуже розширили саме категорії жінок, які до нас приходять. Дуже часто почали приходити жінки, які просто звертаються по щось за допомогою, а потім при спілкуванні з ними виясняється, що вони дійсно ті люди, які страждають від гендернозумовленого насильства. Тому що у нас настільки низький рівень обізнаності в суспільстві щодо насильства, що жінка навіть не завжди інтерпретує те, що відбувається в її житті, саме як насильство”, – пояснює Ольга в коментарі.

Попри те, що з початком війни “Позитивні жінки” допомагають не тільки людям, які пережили домашнє насильство, в результаті, ділиться Ольга, дуже рідко виявляється, що жінка не потерпає від якогось з видів насильства.

“Насправді, майже кожна жінка, яка до нас звертається, є в складних відносинах з чоловіком, або на роботі в неї якісь проблеми, де виявляють такі факти насильства. Я можу з упевненістю сказати, що є дуже великий відсоток тих жінок, які насправді страждають від гендерного насильства”, — резюмує спікерка.

Як стежать за безпекою постраждалих?

Вона додає, що жінки, які звертаються за допомогою, можуть отримати за потреби скерування у шелтери, які приймають і внутрішньо переміщених осіб, і жінок, і матерів з дітьми. Термін проживання тут варіюється залежно від потреб людини, але поки її стан не стабілізується — виганяти ніхто не буде. 

“Далі ми, звісно, відстежуємо, щоб з жінкою було все гаразд. Насправді такі ситуації, коли жінці потрібен прихисток, виникають дуже часто. Буває так, коли жінці взагалі немає куди йти, і вона звертається до нас тоді”, — каже пані Ольга.

За безпекою жінок стежать, адже були випадки, коли чоловіки намагалися погрожувати їм. Тому навіть саме приміщення офісу не має публічної адреси. З жінками, які пережили домашнє насильство, працюють й психологи, які моніторять їх стан, аби переконатися, що з підопічною все добре.

“Жінки, які приходять до нас, вони в основному дуже часто і відвідують надалі наш простір. Зокрема, й з дітьми в тому числі. Тобто, ми відстежуємо стан жінки, відчуваємо динаміку, плюс постійна ж робота з соціальною працівницею та психологинею”, — пояснює пані Ольга.

Контакти “Позитивні Жінки”

Ви можете звернутися за допомогою за номером телефону +380 (98) 029 4858 або ж перейти на сторінку в Facebook.

ГО «МАРТІН-клуб»: як допомагають людям, які пережили або стали свідками насильства

Громадська організація “МАРТІН-Клуб” також допомагає людям, що пережили домашнє насильство. Загалом же у ГО є три основні напрямки роботи — це допомога дітям, запобігання гендерно зумовленому насильству, а також гуманітарне реагування. Додатково є мистецький напрямок, тренерський центр та соціальний бізнес.

“Кількість допомоги з початком повномасштабної війни збільшилась. Але жоден з тих напрямків, який ми вели до цього, він не став меншим. Тобто ми, як і завжди, маємо піклуватися про наших дітей, про те, щоб наслідки війни не змінили, їх не покалічили. Маємо максимально приділяти зусиль до того, щоб діти мали дитинство навіть під час війни. І те саме стосується і жінок, які страждають від насильства”, — пояснює Анастасія Плющова, проєктна менеджерка ГО «МАРТІН-клуб».

У організації є гаряча лінія допомоги у випадках насильства. Звернутися сюди може будь-хто — як сама постраждала особа, так і людина, яка стала свідком, в тому числі дитина, чоловік і жінка, гендер немає різниці. 

Як працюють з дітьми

Проте реагування, коли дитина стає свідком або страждає від насильства, відрізняється від випадку, коли це доросла людина. Анастасія пояснює, що коли насильства зазнала доросла людина, вона може самостійно ухвалювати рішення чи повідомляти в поліцію про кривдника, аби він був покараний. Якщо це дитина, то будь-який фахівець, який має підозру або переконаний в тому, що дитина є свідком або постраждала від насильства, повинен заявити про це до служби у справах дітей та повідомити також поліцію. І навіть якщо це підозра, то це вже справа органів звітувати: підтвердити або спростувати.

“Сьогодні досі багато людей живе у стереотипах, що насильство – це дуже особиста справа, вона має залишатися вдома. Нам важливо повідомляти про те, що будь-який випадок насильства (ред. сексуальне, фізичне, економічне та психологічне) людина не має терпіти, і вона має і може отримати допомогу. Постраждалим надаються психологічні консультації, юридична допомога, їх доправляють до безпечного місця. Це може бути кризова кімната або шелтер. У нас така є у Кам’янському, наприклад. Тобто, постраждала може отримати допомогу від будь-якого виду насильства. Головне знати, що допомога є, знати, куди звертатися”, — каже Анастасія Плющова, проєктна менеджерка ГО «МАРТІН-клуб».

Система перенаправлень

Для тих людей, які пережили насильство та не можуть повертатися додому, діє система перенаправлень. Наприклад, якщо виявляють жінку, яка дає згоду і розуміє, що їй потрібне безпечне місце, то на цей випадок реагує наша мобільна бригада. Жінку можуть доставити до шелтера. Нерідко жінки можуть повертатися назад до кривдника, пояснює спікерка.

“Існує така статистика, що жінці треба зробити 7 спроб перед тим, як вона остаточно розірве коло. І дуже важливо, щоб під час цих 7 спроб вона отримувала послугу без засудження, з дотриманням конфіденційності. Тому дуже важливо для жінок застосовувати постраждалоорієнтовний підхід, ми саме за це і боремося. Тобто, неважливо, скільки раз вона повернеться до кривдника — важливо те, що вона знає, що вона може звернутися по допомогу, вона знає, куди звернутися, і вона по неї звертається. І кількість спроб не має обмежуватися”, — наголошує фахівчиня.

Контакти гарячої лінії допомоги у випадках насильства ГО «МАРТІН-клуб» +380 (99) 632 7701, гаряча лінія працює щодня з 09:00 до 21:00. Контакти ГО «МАРТІН-клуб»: +380 50 584 8613.

Матеріал створено у співпраці з Волинським прес-клубом

Читайте також:

• Як жінки Донеччини народжують під обстрілами
• Фемінізм в Україні: жінки, які змінювали історію

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Бахмутському навчально-виховному комплексі №11 виник конфлікт між випускницею та адміністрацією закладу. Причиною обговорення стала пісня для випускного, яка була згенерована за допомогою штучного інтелекту (ШІ). Одна з випускниць висловила небажання виконувати цей трек на офіційній частині свята, запропонувавши власну альтернативу.

Редакція Бахмут IN.UA поспілкувалася з батьком випускниці, директоркою Бахмутського НВК №11 та Управлінням освіти Бахмутської міської ради, щоб з’ясувати деталі.

Конфлікт у Бахмутському НВК №11

Публічного розголосу ситуації надав Дмитро Кононець, батько випускниці, яка першою повідомила про згнеровану ШІ пісню, у соціальній мережі, опублікувавши пост від 18 червня 2026 року.

За його словами, діти не хочуть співати запропоновану школою штучно створену композицію, а воліють виконати пісню Кузьми Скрябіна “Випускний”. Чоловік зазначив, що діти через війну втратили можливість нормально навчатися та бачитися з однокласниками, тому мають право самостійно обирати музику для свого свята.

Примітка. Пісня, яку створив ШІ та яку пропонували заспівати дітям.

У коментарі редакції Бахмут IN.UA Дмитро Кононець пояснив своє обурення тим, що думку дітей спочатку проігнорували.

“Вони втратили дитинство. В них забрали все, ну буквально все. І в цій ситуації викладачі школи, вищі там якісь чини, хтось вирішив, що вони можуть отак через коліно, навіть ігноруючи думку дітей“, — зазначив батько випускниці.

Окрім цього, чоловік розповів про ймовірні погрози судовим позовом на адресу його доньки з боку керівництва школи за висловлення власної позиції.

“Дитина написала, що директорка погрожувала судом. Не знаю точно де, але є контекст того, що погрози судом були. Сам факт того, що вона погрожує — це дуже погано. Мені би хотілося, щоб директорка пояснила усі ці висловлювання“, — додав Дмитро Кононець.

Чоловік також вказав, що намагався зв’язатися з Управлінням освіти Бахмутської міської ради, проте не знайшов контактів установи у соціальних мережах, а офіційний сайт на той момент не працював.

Після розголосу ситуації Дмитро Кононець опублікував ще одне повідомлення, у якому запропонував для остаточного вирішення конфлікту навколо вибору музичного супроводу керівництву закладу провести опитування серед учнів.

“Як на мене просто слухати пісні написані та виконані ШІ це просто дічь якась. А включати це на свято, просто ганьба. Хай діти проголосують анонімно, і все стане на місця“, — написав Дмитро Кононець.

Чоловік також відреагував на заяви адміністрації школи щодо конфлікту через публікацію прізвища директорки (ред. у пості випускниці зазначено прізвище директорка 11 НВК). Він ще раз наголосив на наявності тиску на випускників з боку освітян.

“Бо тиснуть, погрожують судом, з-за чого? Бо прізвище згадали там чиєсь. А те, шо треш творять то це не рахується… Тиснути на дітей це як раз свідчить про нашу освіту дуже багато“, — вказав у своїй публікації батько випускниці.

Позиція директорки та розв’язання конфлікту

Щоб з’ясувати статус проблеми на рівні навчального закладу, редакція Бахмут IN.UA також звернулася до Олени Лавренко, директорки НВК №11. Вона повідомила, що для розв’язання ситуації скликали спільну нараду з учнями.

За словами керівниці закладу, під час зустрічі випускниця перепросила за те, що виникла плутанина зі словами, які вказала учениця у власному дописі та які не говорила сама директорка. Вона також спростувала інформацію про погрози судом.

“Я казала, що треба поважати інших, бо можуть бути різні моменти“, — пояснила свої слова Олена Лавренко.

Директорка додала, що напряму сказала випускниці про те, що вона може не видаляти публікацію, але попросила прибрати звідти її прізвище, оскільки вона не говорила приписуваних їй слів. Дівчина погодилася на це прохання.

Загалом під час наради сторони дійшли компромісу щодо музичного супроводу. Оскільки, за словами директорки, пісня Скрябіна має “специфічний текст”, її вирішили не включати до офіційної програми, де буде присутньо багато людей. Натомість діти зможуть виконати її окремо у холі для себе.

Примітка. Кліп на пісню Скрябіна “Випускний”

Наразі випускники підбирають нову композицію для офіційної частини, серед варіантів розглядається трек Світлани Тарабарової. Після того, як діти остаточно визначаться з піснею, адміністрація школи звернеться до управління освіти з проханням затвердити її, наголошуючи, що це спільне бажання учнів.

Позиція управління освіти

Анна Артюхіна, заступниця керівниці Управління освіти Бахмутської міської ради, у коментарі редакції Бахмут IN.UA розповіла, що жодних директивних вказівок щодо обов’язкового виконання саме пісні із використанням ШІ управління не надавало. За її словами, композицію запропонувала одна з учениць, яка мала співати її сольно, тоді як інші випускники могли просто підспівувати.

“Управління освіти пропонує всім долучитись до створення цього свята. До свята задіяні і заступники, і випускники, і батьки, тому ніяких затверджень у нас немає. І жодного до управління ніхто не звертався з якимись пропозиціями“, — пояснила посадовиця.

Вона підкреслила, що про невдоволення учнів та батьків дізналася безпосередньо з публікацій у соціальній мережі, оскільки офіційних звернень до них не надходило.

“Я вважаю, що це неправильно звертатись опосередковано до когось через Фейсбук, коли є пряме звернення громадян, і завжди ми на це реагуємо. Ніяких заборон і ніяких установ управління освіти на це не дає. Це свято для дітей. Хочуть діти співати, вони співають. Хочуть діти танцювати, вони у нас танцюють“, — наголосила Анна Артюхіна.

Читайте також:

Дітей на окупованій Донеччині залучають до зборів “Юний десантник”: що відомо

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На початку червня ми на своїх сторінках у соцмережах запустили опитування серед бахмутян. Ми просили назвати вчителів, яким би ви хотіли сказати “дякую” навіть через багато років після випуску.

Яких педагогів пам’ятають бахмутяни і що про них згадують — у матеріалі Бахмут IN.UA.

Вчителі Бахмута, яких пам’ятають випускники

Випускники Бахмутського НВК №11 з теплотою згадують не одного вчителя. Одним із них є Габелев Марк Володимирович, який викладав російську мову та літературу.

Народився Марк Габелев 24 липня 1937 року. Викладацькій діяльності присвятив 44 роки життя. Окрім роботи в школі, Марк Габелев організовував у Бахмуті поетичні вечори, збирав матеріали з історії міста.

Особисту библіотеку Марка Габелева передали до Бахмутського краєзнавчого музею. Вона налічувала близько 5 тисяч екземплярів. Книги, щоденники та архівні матеріали Марка Габелева хотіли зробити доступними для відвідувачів.

У 2000-х роках Марк Габелев переїхав до Ізраїлю, де помер 11 лютого 2015 року.

Ось так Марка Габелева згадують його випускники:

“Габелев Марк Володимирович завжди залишиться в моїй пам’яті, як людина, яка вчила нас мислити нестандартного і йти до поставленої мети”, — пише користувач Олександр Безсмертний.

Також з теплотою згадують Турчинову Асю Михайлівну, яка була вчителькою початкових класів:

“Особисто я дуже вдячна першій вчительці Турчиновій Асі Михайлівні. До останнього її подиху підтримувала з нею зв’язок. На моєму 50-річному ювілеї вона була бажаною, дорогою і головною гостею — бо саме з перших учителів починається наш шлях. І йдучи по ньому, ми багато в чому звіряємося з людиною, що відкриває нам світ”, — пише користувачка Тетяна Диннік.

Серед вчителів школи №24 багато слів вдячності висловили Світлані Логіновій. Вона була вчителькою перших класів, а згодом — викладала історію та правознавство.

“Світлана Логінова, хочу просто щиро подякувати вам. Я була вашою ученицею і з теплом згадую ваші уроки історії України та права. Минуло вже багато років після школи, але я досі пам’ятаю вашу подачу, вашу вимогливість і те, як ви вміли зацікавити предметом. Це залишило слід у моїй пам’яті і в моєму житті”, — пише користувачка Анастасія Малишенко.

“Світлана Логінова. Перша вчителька назавжди залишається в серці особливою людиною. Саме Ви зустріли нас із щирою посмішкою, навчили тримати олівець, виводити перші літери та вірити у власні сили. Я й досі пам’ятаю Ваш добрий погляд, лагідний голос і безмежне терпіння. Ви вміли перетворити звичайний урок на цікаву подорож, а кожен наш маленький успіх сприймали як справжню перемогу. Ваша підтримка допомагала не боятися помилок і сміливо крокувати вперед. Саме завдяки першій вчительці школа стала місцем, де хотілося навчатися, дружити, мріяти та відкривати нове. Вона подарувала нам не лише знання, а й тепло, доброту, повагу до людей і любов. Минули роки, змінилися міста й обставини, але спогади про перший дзвоник, перший зошит і першу вчительку назавжди залишаться світлими й дорогими серцю. Дякую Вам за мудрість, турботу, щире серце і за той міцний фундамент, на якому будувалося наше майбутнє”, — написала користувачка Nata Ya.

Серед вчителів школи №5 багато згадок про вчителя хімії Париша Олега Мийхайловича. У 2006 році він здобув звання Заслуженого вчителя України.

“Дякуємо Вам за знання, підтримку та терпіння у найважливіші шкільні роки. 10-11 класи назавжди залишаться у пам’яті завдяки Вам. Дякую Вам, Олеже Михайловичу Париш, за все тепло, мудрість і віру в нас!”, — пише користувачка Ірина Ашминец.

“Весь колектив 5 школи! Особливо Париш Олег Михайлович, Краснова Ірина Іванівна и Уманцева Вікторія Іванівна”, — написав Денис Гасанов.

“Олег Михайлович Париш!!! Поважаємо!”, — написав Олександр Скрипка.

Серед вчителів школи №18 згадують Ушпік Галину Іванівну, яка була вчителькою початкових класів.

“Галина Ушпік назавжди краща і найулюбленіша з Вчителів! Люблю”, — написала Катерина Лихобабіна.

“Не можу виділити одного вчителя, дякую кожному з ЗОШ №18… Але особлива любов до Ушпік Галини Іванівни, перша вчителька”, — написала Ксенія Ушакова.

Зі школи №2 випускники згадують теплими словами Жарову Олену Андріївну, яка теж навчала першачків. Вона також викладала у школі №24. Згадують бахмутяни і першого директора школи Нестеренка Віталія Анатолійовича. Він очолював заклад у 1984-1998 роках.

“Школа 24 найулюбленіші вчителі: перша вчителька Жарова Олена Андріївна, класна керівниця Миронова Нелі Миколаївна, Шилова Антоніна Анатоліївна — руська мова і література, вчитель математики Плоцкая Ніна Іванівна, фізкультура і НВП Савєльєв Олександр Володимирович, найкращий директор Сьомік Зінаїда Григорівна. Взагалі у наших випусків 1990-1992 років був найкращий вчительський склад!”, — пише Світлана Васюткіна.

“Так, Олена Андріївна чудовий вчитель. Була класним керівником моєї доньки. Досі з нею підтримуємо зв’язок”, — пише користувачка Тетяна.

“Моя перша вчителька Жарова Олена Андріївна, Кіндякова Любов Митрофанівна, школа №2. Та Царство Небесне найкращому директору моєї школи Нестеренко Віталію Анатолійовичу”, — написала Ольга Мартиненко.

“Царство небесне першому директору школы №2 Нестеренку Віталію Анатолійовичу”, — пише Інна Митник.

Багато бахмутян висловлюють подяку не одному вчителю, а великим педагогічним колективам шкіл.

“Я навчалася в ЗОШ №12. Які чудові вчителі працювали в цій школі! Я застала першого директора Бондаря Івана Івановича. Він викладав фізику. Чудовий був викладач! Ольга Шепель — теж викладала фізику. А моя перша вчителька була Буравльова Зінаїда Федорівна! Ми її просто обожнювали! Також в початкових класах в 12 школі працювали Проказіна Клавдія Іванівна, Заіченко Любов (я забула по-батькові). Мені також пощастило навчатися , коли директором стала Хмельницька Надія. Нестеренко Лідія Лукʼянівна — викладачка географії, Оніпко Ніна Дмитрівна та Зеленова Зоя Федорівна, Легостаєва (забула ім’я та по-батькові) викладали математику, а Галік Галина Андріївна довгий час була заступником директора, а потім і директором цієї школи. А завдяки Шаталіну Віктору Івановичу я полюбила історію і деякий час працювала вчителькою історії в рідній школі”, — написала Ірина Деркаченко.

“Вітко Валентина Володимирівна, Шепель Ольга Анатоліївна — ЗОШ №12. Найкращі класні керівниці,які були в мене! Дякую вам, що завжди казали про те, що: “важливо, щоб ви зі школи вийшли людьми…” — які це незабутні слова”, — написала користувачка Юлія.

“ЗОШ №18 м. Бахмут: Кучерук Ірина Михайлівна, золота людина, зараз і дітей моїх вчить! Шулешова Валентина Вікторівна, теж людина! Іваненко Віра Іванівна, теж золота людина! Панащенко Ольга Вікторівна. Усіх обіймаю. І моя перша вчителька — Фітісенко Валентина Андріївна, якої вже немає з нами!”, — пише Олена Гончарова.

“Я навчалася у школі №18. Моя перша вчителька була Євтухова Ніна Миколаївна. З 4 класу у нас стала класним керівником Євтехова Валентина Григорівна (викладачка алгебри та геометрії). А і інші вчителі: Риндя, Ізмайлова, Проніна, Губа… Дякую їм величезне. Багатьох їх уже немає з нами, але ми пам’ятатимемо їх завжди. Низький їм уклін”, — написала Тетяна Молчанова.

“Лис Олена Анатоліївна (моя любов до математики почалася з її уроків), Ігнатенко Євгенія Вадимівна, мій класний керівник (вірила в мене, підтримувала, навчила любити книжки)”, — згадала Олена Ритсо.

“10 школа: найкраща вчителька початкових класів Мащенко Алла Юріївна, українська мова Тетяна Володимирівна, зарубіжна література Маслова Ірина Михайлівна, фізика Акопян Самвел Акопович, українська література Жукова Галина Василівна, чудовий класний керівник Маслянка Ольга Василівна, історія Басова Людмила Олександрівна. Ці вчителі навчали не тільки своїх предметів, вчили аналізувати, критично мислити. Чудовий педагогічний колектив 1994-2004, пишаюся, що мала таких вчителів”, — пише користувачка Людмила.

Читайте також:

• Як бахмутянам поєднати навчання за кордоном з українською освітою: досвід бахмутських шкіл
• У Бахмутській громаді припинили роботу понад 30 закладів освіти з початку вторгнення: перелік
• “У руках молоді буде відновлення Бахмута”: як вчителька 12-ї школи розвиває молодіжні проєкти

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!