З 25 листопада до 10 грудня у світі проводиться Всеукраїнська акція “16 днів проти насильства”. Від проявів насильства страждають не лише жінки, але й діти та чоловіки. Ще донедавна відверто говорити про таку проблему вважали чимось сороміцьким, водночас десятки людей були змушені мовчати, приховувати наслідки насильства — як сексуального та фізичного, так й психологічного та економічного.

Редакція вирішила дізнатися, як сьогодні на Дніпропетровщині допомагають людям, які стикнулись з насильством, та куди можуть звертатися ті, хто стикнувся з насильством вдома.

“Позитивні Жінки”: як допомагають жінкам в Дніпрі

Примітка. Як юридичної одиниці організації “Позитивні жінки Дніпро” немає. “Позитивні жінки Дніпро” працюють як ініціативна група від національної організації. Редакція поспілкувалась з пані Ольгою Півень, координаторкою та регіональною представницею організації “Позитивні жінки”. Національна організація ж була створена як юридична особа в 2013 році, з того часу вона має представництва в кожному регіоні України.

Ольга пояснює, що їх команда насамперед допомагає жінкам, які опинилися в складних життєвих обставинах: надають юридичну допомогу, проводять арт-терапевтичні заняття, воркшопи, організовують екскурсії, тренінги, інформаційні заходи тощо. Крім того, жінкам, за потреби, можуть надати гуманітарну підтримку — йдеться про сертифікати на купівлю продуктів. 

“З початком повномасштабного вторгнення ми трохи розширили — навіть не трохи, а дуже розширили саме категорії жінок, які до нас приходять. Дуже часто почали приходити жінки, які просто звертаються по щось за допомогою, а потім при спілкуванні з ними виясняється, що вони дійсно ті люди, які страждають від гендернозумовленого насильства. Тому що у нас настільки низький рівень обізнаності в суспільстві щодо насильства, що жінка навіть не завжди інтерпретує те, що відбувається в її житті, саме як насильство”, – пояснює Ольга в коментарі.

Попри те, що з початком війни “Позитивні жінки” допомагають не тільки людям, які пережили домашнє насильство, в результаті, ділиться Ольга, дуже рідко виявляється, що жінка не потерпає від якогось з видів насильства.

“Насправді, майже кожна жінка, яка до нас звертається, є в складних відносинах з чоловіком, або на роботі в неї якісь проблеми, де виявляють такі факти насильства. Я можу з упевненістю сказати, що є дуже великий відсоток тих жінок, які насправді страждають від гендерного насильства”, — резюмує спікерка.

Як стежать за безпекою постраждалих?

Вона додає, що жінки, які звертаються за допомогою, можуть отримати за потреби скерування у шелтери, які приймають і внутрішньо переміщених осіб, і жінок, і матерів з дітьми. Термін проживання тут варіюється залежно від потреб людини, але поки її стан не стабілізується — виганяти ніхто не буде. 

“Далі ми, звісно, відстежуємо, щоб з жінкою було все гаразд. Насправді такі ситуації, коли жінці потрібен прихисток, виникають дуже часто. Буває так, коли жінці взагалі немає куди йти, і вона звертається до нас тоді”, — каже пані Ольга.

За безпекою жінок стежать, адже були випадки, коли чоловіки намагалися погрожувати їм. Тому навіть саме приміщення офісу не має публічної адреси. З жінками, які пережили домашнє насильство, працюють й психологи, які моніторять їх стан, аби переконатися, що з підопічною все добре.

“Жінки, які приходять до нас, вони в основному дуже часто і відвідують надалі наш простір. Зокрема, й з дітьми в тому числі. Тобто, ми відстежуємо стан жінки, відчуваємо динаміку, плюс постійна ж робота з соціальною працівницею та психологинею”, — пояснює пані Ольга.

Контакти “Позитивні Жінки”

Ви можете звернутися за допомогою за номером телефону +380 (98) 029 4858 або ж перейти на сторінку в Facebook.

ГО «МАРТІН-клуб»: як допомагають людям, які пережили або стали свідками насильства

Громадська організація “МАРТІН-Клуб” також допомагає людям, що пережили домашнє насильство. Загалом же у ГО є три основні напрямки роботи — це допомога дітям, запобігання гендерно зумовленому насильству, а також гуманітарне реагування. Додатково є мистецький напрямок, тренерський центр та соціальний бізнес.

“Кількість допомоги з початком повномасштабної війни збільшилась. Але жоден з тих напрямків, який ми вели до цього, він не став меншим. Тобто ми, як і завжди, маємо піклуватися про наших дітей, про те, щоб наслідки війни не змінили, їх не покалічили. Маємо максимально приділяти зусиль до того, щоб діти мали дитинство навіть під час війни. І те саме стосується і жінок, які страждають від насильства”, — пояснює Анастасія Плющова, проєктна менеджерка ГО «МАРТІН-клуб».

У організації є гаряча лінія допомоги у випадках насильства. Звернутися сюди може будь-хто — як сама постраждала особа, так і людина, яка стала свідком, в тому числі дитина, чоловік і жінка, гендер немає різниці. 

Як працюють з дітьми

Проте реагування, коли дитина стає свідком або страждає від насильства, відрізняється від випадку, коли це доросла людина. Анастасія пояснює, що коли насильства зазнала доросла людина, вона може самостійно ухвалювати рішення чи повідомляти в поліцію про кривдника, аби він був покараний. Якщо це дитина, то будь-який фахівець, який має підозру або переконаний в тому, що дитина є свідком або постраждала від насильства, повинен заявити про це до служби у справах дітей та повідомити також поліцію. І навіть якщо це підозра, то це вже справа органів звітувати: підтвердити або спростувати.

“Сьогодні досі багато людей живе у стереотипах, що насильство – це дуже особиста справа, вона має залишатися вдома. Нам важливо повідомляти про те, що будь-який випадок насильства (ред. сексуальне, фізичне, економічне та психологічне) людина не має терпіти, і вона має і може отримати допомогу. Постраждалим надаються психологічні консультації, юридична допомога, їх доправляють до безпечного місця. Це може бути кризова кімната або шелтер. У нас така є у Кам’янському, наприклад. Тобто, постраждала може отримати допомогу від будь-якого виду насильства. Головне знати, що допомога є, знати, куди звертатися”, — каже Анастасія Плющова, проєктна менеджерка ГО «МАРТІН-клуб».

Система перенаправлень

Для тих людей, які пережили насильство та не можуть повертатися додому, діє система перенаправлень. Наприклад, якщо виявляють жінку, яка дає згоду і розуміє, що їй потрібне безпечне місце, то на цей випадок реагує наша мобільна бригада. Жінку можуть доставити до шелтера. Нерідко жінки можуть повертатися назад до кривдника, пояснює спікерка.

“Існує така статистика, що жінці треба зробити 7 спроб перед тим, як вона остаточно розірве коло. І дуже важливо, щоб під час цих 7 спроб вона отримувала послугу без засудження, з дотриманням конфіденційності. Тому дуже важливо для жінок застосовувати постраждалоорієнтовний підхід, ми саме за це і боремося. Тобто, неважливо, скільки раз вона повернеться до кривдника — важливо те, що вона знає, що вона може звернутися по допомогу, вона знає, куди звернутися, і вона по неї звертається. І кількість спроб не має обмежуватися”, — наголошує фахівчиня.

Контакти гарячої лінії допомоги у випадках насильства ГО «МАРТІН-клуб» +380 (99) 632 7701, гаряча лінія працює щодня з 09:00 до 21:00. Контакти ГО «МАРТІН-клуб»: +380 50 584 8613.

Матеріал створено у співпраці з Волинським прес-клубом

Читайте також:

• Як жінки Донеччини народжують під обстрілами
• Фемінізм в Україні: жінки, які змінювали історію

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

16 липня в різних містах України відбулися мітинги проти відставки Михайла Федорова з посади очільника Міністерства оборони України. Люди збиралися в Києві, Дніпрі, Львові, Житомирі, Івано-Франківську. Однією з тих, хто підтримав мирний протест у Дніпрі, була волонтерка з Бахмута Жанна, яка довгий час допомагає українському війську.

Як пройшов мітинг у Дніпрі, розповідає Бахмут IN.UA.

Мітинг проти відставки Федорова у Дніпрі

16 липня у Дніпрі відбувся мітинг проти відставки Михайла Федорова з посади міністра оборони України. Десятки людей зібралися під будівлею Дніпропетровської ОДА.

Мітингарі вийшли з картонками, на яких нанесли написи в підтримку Федорова, та скандували гасла проти відставки міністра. Серед мітингарів була бахмутська волонтерка Жанна, яка понад три роки активно волонтерить і закриває збори для потреб бійців на фронті.

“Я вирішила вийти, бо мене не влаштовує відсутність комунікації по відверто дивним рішенням від влади. Відставка неприйнятна, бо Михайло Федоров — ефективний міністр, який дуже вплинув на українське військо за той невеликий період часу, що був на посаді. Я вважаю, що надалі він міг би принести Україні ще більше успіхів на фронті”, — зазначила Жанна.

Що відомо про відставку Михайла Федорова

15 липня стало відомо, що Михайло Федоров залишив посаду міністра оборони. Джерела видання “Українська Правда” повідомили, що рішення про усунення Федорова ухвалили через те, що Зеленський більше не міг миритися з постійним конфліктом між Федоровим і Сирським. Ймовірним кандидатом на посаду міністра оборони є Ігор Клименко, очільник МВС.

Після відставки Федоров опублікував перелік із 22 досягнень, які, за його словами, вдалося реалізувати команді Міністерства оборони. Серед головних результатів він виділив розвиток безпілотних технологій та реформування системи оборонних закупівель. Окремим напрямом стала підтримка українського оборонно-промислового комплексу та масштабування виробництва сучасного озброєння.

Михайло Федоров очолив Міністерство оборони з 14 січня 2026 року. До цього він відповідав за цифрову трансформацію України, розвиток застосунку “Дія” та цифровізацію державних сервісів.

Читайте також:

Кадрові зміни в Уряді: хто залишив свої посади

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Евакуація цивільного населення з населених пунктів Донецької області триває в умовах постійних обстрілів та активності безпілотників, які застосовує російська армія. Основний потік заявок на виїзд наразі фіксується з Краматорська, Слов’янська та найближчих сіл.

Редакція Бахмут IN.UA поспілкувалася з волонтером Богданом Зуяковим та розповідає про поточний стан інфраструктури, безпеку маршрутів і складнощі з розміщенням людей.

Евакуація з Донеччини: ситуація у Краматорську та Слов’янську

За словами волонтера, у Краматорську та Слов’янську продовжується евакуація, яка постійно стає активнішою. Процес евакуації ускладнюється постійними обстрілами, однак волонтери продовжують роботу.

Водночас Богдан Зуяков зазначає, що в містах працюють комунальні служби, транспорт, магазини та лікарні в обмеженому режимі. Електропостачання працює з перебоями, іноді виникають проблеми зі зв’язком через відключення світла, але ремонтні бригади намагаються швидко усувати пошкодження. Місцеві жителі щодня чують звуки дронів та розриви керованих авіабомб.

Найбільш небезпечними для проживання є околиці міст, спрямовані в бік фронту.

“Наприклад, якщо Краматорська, то Василівка, Семенівка, Василівська Пустош, Біленьке. Загалом найчастіше евакуюються з Краматорська та Слов’янська та з цих сел“, — зазначає Богдан Зуяков.

Водночас волонтер додає, що активність населення в аспекті евакуації з Дружківки знизилась. Значна частина населення вже залишила місто, а кількість заявок зменшилася, хоча вони надходять щодня. Наразі там відсутні базові комунікації. Люди живуть без газу, води та електроенергії, що стає головним фактором для прийняття рішення про виїзд.

Вплив безпілотників на логістику

Безпекова складова залишається головним викликом для евакуаційних бригад. Лінія фронту фізично може не рухатися швидко, але дрони, які використовує противник, здатні долітати глибоко в тил. Російські військові контролюють під’їзні шляхи, роблячи маршрути небезпечними.

“Навіть просто до Краматорська доїхати — це начебто, умовно, ще безпечна здача, але все одно ти не знаєш, в який момент можеш наткнутися на дрон“, — описує ситуацію волонтер.

Для мінімізації ризиків евакуаційні екіпажі детально вивчають рух транспорту та намагаються уникати засідок на дорогах.

Дефіцит житла для переселенців

Як вказує волонтер, сам алгоритм вивезення людей з волонтерської точки зору не зазнав суттєвих змін, проте виникли серйозні труднощі для тих, хто виїжджає. Знайти доступну нерухомість за прийнятною ціною стає дедалі важче.

Головні складнощі з розміщенням:

• відсутність фізичних вільних місць у найближчих тилових містах, таких як Лозова чи Барвінкове;
• неможливість орендувати будинок або квартиру.

Волонтери готуються до можливого збільшення кількості заявок з Краматорська та акумулюють ресурси для масового вивезення людей у бік Лозової у разі погіршення ситуації.

Мотивація до виїзду та сезонний фактор

Найчастіше зараз евакуюються пенсіонери. Головна мотивація — повністю зруйноване майно та відсутність умов для існування після місяців життя без комунікацій. Водночас літня спека не стимулює додаткову хвилю евакуації.

Процес оформлення заявки вимагає чіткого підтвердження від людини, яка виїжджає. Запит передають як самі мешканці напряму, так і їхні родичі. Умови для виїзду екіпажу:

• наявність точного підтвердження від особи, яку планують вивозити;
• добровільне бажання евакуюватися;
• відмова у виїзді, якщо родичі намагаються прийняти рішення замість людини без її фактичної згоди.

Читайте також:

Політику щодо питань ВПО можуть об’єднати з ветеранською: у чому ризики

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!