З 25 листопада до 10 грудня у світі проводиться Всеукраїнська акція “16 днів проти насильства”. Від проявів насильства страждають не лише жінки, але й діти та чоловіки. Ще донедавна відверто говорити про таку проблему вважали чимось сороміцьким, водночас десятки людей були змушені мовчати, приховувати наслідки насильства — як сексуального та фізичного, так й психологічного та економічного.

Редакція вирішила дізнатися, як сьогодні на Дніпропетровщині допомагають людям, які стикнулись з насильством, та куди можуть звертатися ті, хто стикнувся з насильством вдома.

“Позитивні Жінки”: як допомагають жінкам в Дніпрі

Примітка. Як юридичної одиниці організації “Позитивні жінки Дніпро” немає. “Позитивні жінки Дніпро” працюють як ініціативна група від національної організації. Редакція поспілкувалась з пані Ольгою Півень, координаторкою та регіональною представницею організації “Позитивні жінки”. Національна організація ж була створена як юридична особа в 2013 році, з того часу вона має представництва в кожному регіоні України.

Ольга пояснює, що їх команда насамперед допомагає жінкам, які опинилися в складних життєвих обставинах: надають юридичну допомогу, проводять арт-терапевтичні заняття, воркшопи, організовують екскурсії, тренінги, інформаційні заходи тощо. Крім того, жінкам, за потреби, можуть надати гуманітарну підтримку — йдеться про сертифікати на купівлю продуктів. 

“З початком повномасштабного вторгнення ми трохи розширили — навіть не трохи, а дуже розширили саме категорії жінок, які до нас приходять. Дуже часто почали приходити жінки, які просто звертаються по щось за допомогою, а потім при спілкуванні з ними виясняється, що вони дійсно ті люди, які страждають від гендернозумовленого насильства. Тому що у нас настільки низький рівень обізнаності в суспільстві щодо насильства, що жінка навіть не завжди інтерпретує те, що відбувається в її житті, саме як насильство”, – пояснює Ольга в коментарі.

Попри те, що з початком війни “Позитивні жінки” допомагають не тільки людям, які пережили домашнє насильство, в результаті, ділиться Ольга, дуже рідко виявляється, що жінка не потерпає від якогось з видів насильства.

“Насправді, майже кожна жінка, яка до нас звертається, є в складних відносинах з чоловіком, або на роботі в неї якісь проблеми, де виявляють такі факти насильства. Я можу з упевненістю сказати, що є дуже великий відсоток тих жінок, які насправді страждають від гендерного насильства”, — резюмує спікерка.

Як стежать за безпекою постраждалих?

Вона додає, що жінки, які звертаються за допомогою, можуть отримати за потреби скерування у шелтери, які приймають і внутрішньо переміщених осіб, і жінок, і матерів з дітьми. Термін проживання тут варіюється залежно від потреб людини, але поки її стан не стабілізується — виганяти ніхто не буде. 

“Далі ми, звісно, відстежуємо, щоб з жінкою було все гаразд. Насправді такі ситуації, коли жінці потрібен прихисток, виникають дуже часто. Буває так, коли жінці взагалі немає куди йти, і вона звертається до нас тоді”, — каже пані Ольга.

За безпекою жінок стежать, адже були випадки, коли чоловіки намагалися погрожувати їм. Тому навіть саме приміщення офісу не має публічної адреси. З жінками, які пережили домашнє насильство, працюють й психологи, які моніторять їх стан, аби переконатися, що з підопічною все добре.

“Жінки, які приходять до нас, вони в основному дуже часто і відвідують надалі наш простір. Зокрема, й з дітьми в тому числі. Тобто, ми відстежуємо стан жінки, відчуваємо динаміку, плюс постійна ж робота з соціальною працівницею та психологинею”, — пояснює пані Ольга.

Контакти “Позитивні Жінки”

Ви можете звернутися за допомогою за номером телефону +380 (98) 029 4858 або ж перейти на сторінку в Facebook.

ГО «МАРТІН-клуб»: як допомагають людям, які пережили або стали свідками насильства

Громадська організація “МАРТІН-Клуб” також допомагає людям, що пережили домашнє насильство. Загалом же у ГО є три основні напрямки роботи — це допомога дітям, запобігання гендерно зумовленому насильству, а також гуманітарне реагування. Додатково є мистецький напрямок, тренерський центр та соціальний бізнес.

“Кількість допомоги з початком повномасштабної війни збільшилась. Але жоден з тих напрямків, який ми вели до цього, він не став меншим. Тобто ми, як і завжди, маємо піклуватися про наших дітей, про те, щоб наслідки війни не змінили, їх не покалічили. Маємо максимально приділяти зусиль до того, щоб діти мали дитинство навіть під час війни. І те саме стосується і жінок, які страждають від насильства”, — пояснює Анастасія Плющова, проєктна менеджерка ГО «МАРТІН-клуб».

У організації є гаряча лінія допомоги у випадках насильства. Звернутися сюди може будь-хто — як сама постраждала особа, так і людина, яка стала свідком, в тому числі дитина, чоловік і жінка, гендер немає різниці. 

Як працюють з дітьми

Проте реагування, коли дитина стає свідком або страждає від насильства, відрізняється від випадку, коли це доросла людина. Анастасія пояснює, що коли насильства зазнала доросла людина, вона може самостійно ухвалювати рішення чи повідомляти в поліцію про кривдника, аби він був покараний. Якщо це дитина, то будь-який фахівець, який має підозру або переконаний в тому, що дитина є свідком або постраждала від насильства, повинен заявити про це до служби у справах дітей та повідомити також поліцію. І навіть якщо це підозра, то це вже справа органів звітувати: підтвердити або спростувати.

“Сьогодні досі багато людей живе у стереотипах, що насильство – це дуже особиста справа, вона має залишатися вдома. Нам важливо повідомляти про те, що будь-який випадок насильства (ред. сексуальне, фізичне, економічне та психологічне) людина не має терпіти, і вона має і може отримати допомогу. Постраждалим надаються психологічні консультації, юридична допомога, їх доправляють до безпечного місця. Це може бути кризова кімната або шелтер. У нас така є у Кам’янському, наприклад. Тобто, постраждала може отримати допомогу від будь-якого виду насильства. Головне знати, що допомога є, знати, куди звертатися”, — каже Анастасія Плющова, проєктна менеджерка ГО «МАРТІН-клуб».

Система перенаправлень

Для тих людей, які пережили насильство та не можуть повертатися додому, діє система перенаправлень. Наприклад, якщо виявляють жінку, яка дає згоду і розуміє, що їй потрібне безпечне місце, то на цей випадок реагує наша мобільна бригада. Жінку можуть доставити до шелтера. Нерідко жінки можуть повертатися назад до кривдника, пояснює спікерка.

“Існує така статистика, що жінці треба зробити 7 спроб перед тим, як вона остаточно розірве коло. І дуже важливо, щоб під час цих 7 спроб вона отримувала послугу без засудження, з дотриманням конфіденційності. Тому дуже важливо для жінок застосовувати постраждалоорієнтовний підхід, ми саме за це і боремося. Тобто, неважливо, скільки раз вона повернеться до кривдника — важливо те, що вона знає, що вона може звернутися по допомогу, вона знає, куди звернутися, і вона по неї звертається. І кількість спроб не має обмежуватися”, — наголошує фахівчиня.

Контакти гарячої лінії допомоги у випадках насильства ГО «МАРТІН-клуб» +380 (99) 632 7701, гаряча лінія працює щодня з 09:00 до 21:00. Контакти ГО «МАРТІН-клуб»: +380 50 584 8613.

Матеріал створено у співпраці з Волинським прес-клубом

Читайте також:

• Як жінки Донеччини народжують під обстрілами
• Фемінізм в Україні: жінки, які змінювали історію

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

12 вересня відзначатимуть День міста Бахмут. З нагоди свята МВА планує проведення заходів. Для цього було створено організаційний комітет. До нього увійшли 25 осіб.

Хто увійшов до складу комітету, йдеться у розпорядженні начальника Бахмутської МВА № 165рр.

День міста Бахмут-2026, організаційний комітет

Бахмутська міська військова адміністрація створила організаційний комітет з нагоди відзначення Дня міста Бахмут у 2026 році. Цей комітет має організувати роботу виконавчих органів та осередків підтримки щодо підготовки пропозицій до плану заходів з нагоди Дня міста.

Головою організаційного комітету призначено Сергія Родіна — заступника начальника Бахмутської МВА. Заступницею олови комітету стала Юлія Літвінова, керуюча справами виконкому, а секретаркою — начальниця Управління культури Ірина Булгакова.

Серед членів організаційного комітету:

• Анна Артюхіна — заступниця начальниці Управління освіти;
• Анатолій Баранов — начальник Управління з питань фізичної культури та спорту;
• Ольга Богданова — відповідальна за організацію діяльності осередку підтримки “З Бахмутом у серці. Кременчук”;
• Ганна Букрєй — відповідальна за організацію діяльності осередку підтримки “З Бахмутом у серці. Кам’янець-Подільський”;
• Роман Гапєєв — відповідальний за організацію діяльності осередку підтримки “З Бахмутом у серці. Одеса”;
• Ганна Голубцова — відповідальна за організацію діяльності осередку підтримки “З Бахмутом у серці. Чернігів”;
• Алла Губа — виконувачка обов’язків начальниці Управління охорони здоров’я;
• Владислава Гурова — головна спеціалістка відділу комп’ютеризації та цифровізації Бахмутської міськради;
• Олена Данько — відповідальна за організацію діяльності осередку підтримки “З Бахмутом у серці. Жовті Води”;
• Катерина Дульнева — відповідальна за організацію діяльності осередку підтримки “З Бахмутом у серці. Львів”;
• Світлана Калініченко — відповідальна за організацію діяльності осередку підтримки “З Бахмутом у серці. Харків”;
• Олена Костюченкова — відповідальна за організацію діяльності осередку підтримки “З Бахмутом у серці. Київ”;
• Катерина Літовченко — начальниця Управління молодіжної політики і у справах дітей;
• Наталя Міняйло — начальниця відділу пресслужби Бахмутської міськради;
• Наталя Отюніна — відповідальна за організацію діяльності осередку підтримки “З Бахмутом у серці. Дніпро”;
• Марина Погорєлова — відповідальна за організацію діяльності осередку підтримки “З Бахмутом у серці. Кривий Ріг”;
• Тетяна Соловйова — виконувачка обов’язків начальниці Фінансового управління;
• Інна Сподіна — начальниця Управління соціального захисту населення;
• Тетяна Татаринова — відповідальна за організацію діяльності осередку підтримки “З Бахмутом у серці. Кропивницький”;
• Надія Трофимова — виконувачка обов’язків начальниці Управління розвитку міського господарства та капітального будівництва;
• Тетяна Чернікова — начальниця відділу діловодства і контролю Бахмутської міськради;
• Надія Чистякова — відповідальна за організацію діяльності осередку підтримки “З Бахмутом у серці. Полтава”.

Читайте також:

• Бахмутська МВА створила робочу групу для будівництва житла в Гощі: хто увійшов до її складу
• У Києві проведуть фестиваль, присвячений культурі Бахмута: як відвідати
• У Бахмутській громаді затвердили нову програму національної ідентичності: деталі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Благодійний фонд “Місія Хансена в Україні” розпочав прийом заявок на поселення родин, які евакуюються з небезпечних регіонів. Програма передбачає надання квартир у Київській області для безкоштовного тимчасового проживання.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Безплатне житло для ВПО від “Місія Хансена в Україні”

У межах програми фонд надає 25 облаштованих квартир. Житловий фонд розташований у селі Софіївська Борщагівка Київської області. Родини отримують житло для тимчасового безкоштовного проживання терміном до шести місяців. Протягом цього періоду мешканці зобов’язані оплачувати лише комунальні послуги. Після завершення шестимісячного терміну родини матимуть можливість перейти на програму доступної оренди.

Згідно з анкетою, окрім квартирного будинку в Софіївській Борщагівці, учасники можуть обрати для проживання комплекс “Містечко Хенсена”, який знаходиться у Тарасівці. Умови проживання там аналогічні.

Критерії відбору учасників програми

Подати заявку на отримання житла можуть родини, які зараз перебувають у районах ведення бойових дій або в безпосередній близькості до лінії фронту. Головною умовою є потреба у терміновій евакуації. До кандидатів висуваються наступні вимоги:

• здатність оформити статус внутрішньо переміщеної особи після евакуації;
• фактичне проживання у небезпечних прифронтових районах станом на зараз;
• потреба у невідкладному переїзді в безпечне місце.

Дані для заповнення анкети

Для участі у програмі необхідно заповнити реєстраційну форму, надавши вичерпну інформацію про родину. У заявці потрібно вказати:

• прізвище, ім’я, по батькові та дату народження заявника;
• контактні дані, зокрема телефон та електронну пошту;
• повне місце прописки та фактичну адресу проживання з описом умов на поточний момент;
• інформацію про наявність зруйнованого майна та його розташування;
• дані про наявність статусу внутрішньо переміщеної особи з 2022 року;
• склад сім’ї із зазначенням віку осіб, наявності людей з інвалідністю або важкохворих;
• назву навчального закладу та спеціальність;
• місце роботи або навчання членів родини, а також сфери попереднього досвіду роботи;
• розмір сумарного доходу та соціальних виплат;
• інформацію про наявність власного авто, його марку та рік випуску;
• перелік нерухомого майна, яким володіє кожен член родини;
• паспортні дані та ідентифікаційні коди всіх членів сім’ї;
• детальну історію родини та місця перебування після початку війни;
• бажаний комплекс для проживання.

Читайте також:

Безкоштовні квартири для ВПО: стартує відбір у “Чудо містечко Хансена”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!