Службових осіб Лисичанської МВА підозрюють у розтраті бюджетних коштів. За ініціативи військової адміністрації було витрачено 72 мільйони гривень на придбання і ремонт дитячого табору “Дружба” в Кіровоградській області. Цей табір мав стати прихистком для ВПО, але амбіційний проєкт не реалізували в повному обсязі.

Про це повідомляє тимчасова спеціальна комісія з питань захисту ВПО.

Лисичанська МВА, розтрата державних коштів

У 2024 році Лисичанська МВА ініціювала проєкт побудови житлових місць для ВПО. Для цього було вирішено придбати і відремонтувати дитячий табір “Дружба” в селі Войнівка Кіровоградської області.

Щоб придбати будівлю і зробити в ній ремонт, Лисичанська МВА витратила 72 мільйони гривень. Однак, ці кошти було використано неефективно. Про це комісії з питань захисту ВПО стало відомо після перевірки стану табору та умов проживання переселенців.

Зокрема, виявили такі порушення:

• у таборі, розрахованому на 108 людей, зараз проживають лише 69;
• більшість приміщень потребують ремонту, а опалення в жовтні так і не було підключене;
• на під’їзді до табору розбиті дороги, що ускладнює доступ до локації.

Наразі триває розслідування щодо службових осіб Лисичанської МВА. Їх підозрюють у розтраті бюджетних коштів. Фонд держмайна також виявив порушення в оцінці нерухомості, на оцінювачів вже відкрили адміністративну справу.

Купівля табору “Дружба”: що кажуть посадовці Лисичанської МВА

Про перевірку табору “Дружба” висловилися і представники Лисичанської МВА. Посадовці зазначають, що громада створила належні умови для проживання людей у таборі. Тут мешкають вихованців малого групового будинку “Світанок”, дитячий будинок сімейного типу “Курпас” та ВПО з Луганської області, здебільшого соціально вразливих категорій. Потенційно в таборі “Дружба” проживатимуть 150 людей.

Третій корпус табору наразі законсервований. Тут також планують провести ремонт і пристосувати приміщення для людей з інвалідністю. Разом з цим на прилеглій території хочуть облаштувати зони відпочинку.

Читайте також:

• У 4 областях України пропонують житло для ВПО з Донеччини: деталі
• “Бахмут-Гоща”: на якому етапі ухвалення проєкту будівництва житла для бахмутян у Гощі
• Доступне житло для ВПО: які програми діють в Україні

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Жіночі купе в поїздах Укрзалізниці стають дедалі популярнішими серед пасажирок, адже забезпечують додатковий комфорт і відчуття безпеки під час подорожі. Наразі такі купе доступні вже на 15 маршрутах.

Детальніше про те, де курсують жіночі купе — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Жіночі купе в потягах Укрзалізниці

Укрзалізниця розширює послугу жіночих купе — зручного та безпечного формату подорожей для пасажирок. Вони дозволяють жінкам почуватися комфортніше під час поїздки, особливо в нічних потягах, де питання приватності та безпеки мають особливе значення.

У такі купе допускаються лише жінки або жінки з дітьми до 5 років включно. За вартістю вони не відрізняються від звичайних купе.

Повний список поїздів із жіночими купе

Наразі в Україні діє 15 напрямків, де українки можуть оформити квиток у жіночому купе. Це:

• № 1/2 Харків – Ворохта;
• № 3/4 Запоріжжя – Ужгород;
• № 5/6 Запоріжжя – Ясіня;
• № 15/16 Харків – Ясіня;
• № 17/18 Харків – Мукачево (Ужгород);
• № 21/22 Львів – Харків;
• № 25/26 Одеса – Ясіня;
• № 29/30 Київ – Ужгород;
• № 37/38 Київ – Запоріжжя;
• № 41/42 Дніпро — Трускавець;
• № 43/44 Черкаси – Івано-Франківськ;
• № 75/76 Київ – Кривий Ріг;
• № 81/82 Київ – Чоп (Ужгород);
• № 95/96 Київ – Рахів;
• № 97/98 Ковель – Київ.

У відомстві зазначили, що під час вибору вагона слід звертати увагу на позначку “Жіноче купе” під час оформлення квитка в застосунку або на сайті.

Читайте також:

• “Укрзалізниця” надаватиме ексклюзивні пропозиції та бонуси для ВПО: деталі
• “Укрзалізниця” запускає регіональний експрес Київ-Житомир: що відомо
• “Укрзалізниця” запускає новий щоденний рейс із Києва в Будапешт: ціни (Оновлено)

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Княгиня Ольга — одна з найвідоміших жінок в історії Русі, яка увійшла в історію як мудра правителька, реформаторка та перша з українських правителів, хто прийняв християнство.

Про ключові віхи її життя та значення для формування державності розповідає бахмутський історик Микита Безмен.

Коли народилася княгиня Ольга

Точне походження Ольги залишається овіяним легендами. Існує навіть версія, що вона була останньою з нащадків Аскольда, чия сім’я могла бути вивезена до Пскова. Також є версія про походження княгині з Плискова, який лежав на межі полянських, древлянських і улицьких земель на притоці річки Росі (сьогодні це Вінницька область).

За “Повістю временних літ” Віщий Олег одружив Ігоря Рюриковича, який почав самостійно правити з 912 року, з Ольгою у 903 році. У 945 році князь Ігор гине від рук деревлян після кількаразового стягування з них данини. Помста за це древлянам стала жорстокою. 

Маленькому синові Ігоря — Святославові тоді було лише три роки, тому фактичною правителькою Русі у 945 році стала Ольга. Дружина Ігоря підкорилася їй, визнавши Ольгу представницею законного спадкоємця престолу. Рішучий спосіб дій княгині щодо деревлян також міг схилити дружинників на її користь, адже в ті часи, мало яка жінка наважилася б спалити ціле місто за коханого.

Цікаві факти про княгиню Ольгу

Повість минулих літ містить епічне сказання про помсту Ольги деревлянам за вбивство чоловіка.  Кажуть, що деревляни надіслали до Києва послів, які запропонували княгині стати дружиною деревлянського князя Мала. 

Перше посольство княгиня живцем поховала в човні, заритому біля її палацу; друге — спалила в лазні; в чому дослідники вбачають відображення реальних поховальних обрядів тих часів. Третьою помстою став похід на землю деревлян, де під приводом тризни над могилою Ігоря київські дружинники “посікли п’ять тисяч” деревлян. 

Четверта помста приходиться на 946 рік, коли Ольга вийшла з військом у похід на древлян, проти якого стало велике військо древлянське. Місто Іскоростень, мешканці якого вбили Ігоря, тримало облогу протягом року, після чого Ольга запросила з кожного двору по троє голубів й по троє горобців у вигляді данини. До отриманих птахів було прив’язано трут, який підпалювали та відпускали — голуби летіли до своїх голубників, горобці — під стріхи. У такий спосіб було спалено Іскоростень.

Чим прославилася княгиня Ольга

Існує цікава легенда, яка прославляє гострий розум княгині Ольги. Коли вона приїхала в Царгород (Константинополь), то її довго, близько пів року, не допускали до зустрічі з імператором (за церемоніалом того часу). Нарешті після зустрічі з Ольгою імператор Костянтин помітив її красу і вирішив узяти з нею шлюб. 

Ольга була проти цього, але відкрито не виступила, поставивши умову, що перед одруженням вона має охреститись, і хрещеним батьком має бути сам імператор Костянтин. Після хрещення він знову почав розмову про шлюб, але у відповідь почув: «Чи може донька одружуватись з батьком?». Зрозумівши, що його перехитрили, Костянтин відпустив Ольгу додому, багато обдарувавши. 

У той час, коли Святослав підріс, Ольга передала княжий престол сину. До самої смерті мудра та сильна княгиня займалася ліберальним впровадженням Християнства на землях Русі-Україні.

Читайте також:

• 
  Віра Корен: біографія французької акторки з Бахмута, яка підкорила світ
• Як Божа Матір врятувала Бахмут від чуми: легенди Свято-Троїцького собору
• Як активна молодь ремонтувала квартири мешканцям Бахмутського району у 2020 році

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!