Службових осіб Лисичанської МВА підозрюють у розтраті бюджетних коштів. За ініціативи військової адміністрації було витрачено 72 мільйони гривень на придбання і ремонт дитячого табору “Дружба” в Кіровоградській області. Цей табір мав стати прихистком для ВПО, але амбіційний проєкт не реалізували в повному обсязі.

Про це повідомляє тимчасова спеціальна комісія з питань захисту ВПО.

Лисичанська МВА, розтрата державних коштів

У 2024 році Лисичанська МВА ініціювала проєкт побудови житлових місць для ВПО. Для цього було вирішено придбати і відремонтувати дитячий табір “Дружба” в селі Войнівка Кіровоградської області.

Щоб придбати будівлю і зробити в ній ремонт, Лисичанська МВА витратила 72 мільйони гривень. Однак, ці кошти було використано неефективно. Про це комісії з питань захисту ВПО стало відомо після перевірки стану табору та умов проживання переселенців.

Зокрема, виявили такі порушення:

• у таборі, розрахованому на 108 людей, зараз проживають лише 69;
• більшість приміщень потребують ремонту, а опалення в жовтні так і не було підключене;
• на під’їзді до табору розбиті дороги, що ускладнює доступ до локації.

Наразі триває розслідування щодо службових осіб Лисичанської МВА. Їх підозрюють у розтраті бюджетних коштів. Фонд держмайна також виявив порушення в оцінці нерухомості, на оцінювачів вже відкрили адміністративну справу.

Купівля табору “Дружба”: що кажуть посадовці Лисичанської МВА

Про перевірку табору “Дружба” висловилися і представники Лисичанської МВА. Посадовці зазначають, що громада створила належні умови для проживання людей у таборі. Тут мешкають вихованців малого групового будинку “Світанок”, дитячий будинок сімейного типу “Курпас” та ВПО з Луганської області, здебільшого соціально вразливих категорій. Потенційно в таборі “Дружба” проживатимуть 150 людей.

Третій корпус табору наразі законсервований. Тут також планують провести ремонт і пристосувати приміщення для людей з інвалідністю. Разом з цим на прилеглій території хочуть облаштувати зони відпочинку.

Читайте також:

• У 4 областях України пропонують житло для ВПО з Донеччини: деталі
• “Бахмут-Гоща”: на якому етапі ухвалення проєкту будівництва житла для бахмутян у Гощі
• Доступне житло для ВПО: які програми діють в Україні

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні роботодавці та приватні підприємці зобов’язані регулярно сплачувати єдиний соціальний внесок за себе та своїх працівників. Цей платіж формує фонд для надання соціальної допомоги громадянам у випадках безробіття, захворювань або для забезпечення пенсійних виплат.

Детальніше про те, що таке ЄСВ та скільки доведеться платити в 2026 році — в матеріалі Бахмут IN.UA

ЄСВ: сутність та категорії платників

Єдиний соціальний внесок є регулярним і обов’язковим страховим платежем. Його перераховують працедавці за найманий персонал, а також підприємці, що ведуть професійну діяльність. До переліку платників належать:

• роботодавці;
• фізичні особи-підприємці на загальній або спрощеній системі оподаткування;
• особи, які отримують дохід від незалежної наукової, літературної, художньої, освітньої, викладацької, медичної чи юридичної діяльності;
• фермери, які не підлягають іншим видам страхування;
• громадяни, які добровільно беруть участь у системі державного соціального страхування;
• виконавчі служби.

Ставка та ліміти фінансування

Основна ставка внеску залишається фіксованою на рівні 22 відсотків. Для роботодавців базою нарахування є сума заробітної плати співробітників, а також різноманітні грошові винагороди. Підприємці розраховують суму платежу залежно від власного доходу.

Мінімальний та максимальний пороги внеску прив’язані до розміру мінімальної заробітної плати. У 2026 році для фізичних осіб-підприємців діють такі правила розрахунку:

• платники єдиного податку визначають базу нарахування самостійно в межах встановлених лімітів;
• мінімальний щомісячний платіж становить 1 902,34 гривні;
• максимальна база для нарахування фіксується на рівні 172 940 гривень;
• підприємці на загальній системі, члени фермерських господарств та самозайняті особи сплачують 22 відсотки від фактичного прибутку, але не менше ніж 1 902,34 гривні за місяць, у якому був отриманий дохід.

Графік розрахунків

Законодавство вимагає перераховувати страховий платіж щомісяця. Звітність та безпосередня сплата здійснюються до 20 числа місяця, що настає за звітним періодом. Останнім днем для проведення фінансової операції вважається 19 число відповідного місяця.

Читайте також:

Виплати для ВПО: кому необхідно подати заяву до 1 червня для отримання коштів за попередні місяці

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм! 

До міжнародного Реєстру збитків додали 14 нових напрямів, за якими фізичні особи, комерційний сектор та держава зможуть фіксувати шкоду від російської агресії. Ці категорії поступово стануть доступними для подання через застосунок “Дія”.

Про це повідомили Юлія Свириденко та Міністерство цифрової політики України.

Оновлення послуг для різних секторів

За словами прем’єр міністерки, Уряд розширив перелік категорій, за якими громадяни, власники бізнесів, а також держава Україна зможуть офіційно фіксувати шкоду та втрати, завдані російською агресією після 24 лютого 2022 року. Після технічного запуску нових сервісів заявники зможуть фіксувати специфічні втрати. громадяни отримають змогу подавати заяви щодо:

• втрати доступу до медичної допомоги та освіти, економічних втрат, а також порушення прав людини й законів війни;
• бізнес зможе заявляти про втрати культурних об’єктів, витрати на евакуацію активів, гуманітарні та інші економічні збитки;
• держава фіксуватиме екологічну шкоду, розкрадання природних ресурсів, руйнування об’єктів культурної спадщини, витрати на підтримку населення та розмінування територій.

Наразі через електронний сервіс уже діє можливість подання документів за 21 категорією. Нові напрямки відкриватимуть у міру їхньої готовності.

Особливості роботи міжнародного реєстру

Міжнародний Реєстр збитків створили Україна, Європейський Союз та 43 країни для документування наслідків бойових дій після 24 лютого 2022 року. Подані заяви проходять перевірку на відповідність правилам системи та передаються до компенсаційної комісії разом із доказами.

Процес формування компенсаційної комісії стартував у грудні 2025 року. Конвенцію про її створення підписали 38 держав та Європейський Союз. Нині тривають організаційні процедури для повноцінного запуску роботи цього органу.

Читайте також:

Окупанти заговорили про офіційне визнання Бахмута знищеним: що відомо

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!