Службових осіб Лисичанської МВА підозрюють у розтраті бюджетних коштів. За ініціативи військової адміністрації було витрачено 72 мільйони гривень на придбання і ремонт дитячого табору “Дружба” в Кіровоградській області. Цей табір мав стати прихистком для ВПО, але амбіційний проєкт не реалізували в повному обсязі.

Про це повідомляє тимчасова спеціальна комісія з питань захисту ВПО.

Лисичанська МВА, розтрата державних коштів

У 2024 році Лисичанська МВА ініціювала проєкт побудови житлових місць для ВПО. Для цього було вирішено придбати і відремонтувати дитячий табір “Дружба” в селі Войнівка Кіровоградської області.

Щоб придбати будівлю і зробити в ній ремонт, Лисичанська МВА витратила 72 мільйони гривень. Однак, ці кошти було використано неефективно. Про це комісії з питань захисту ВПО стало відомо після перевірки стану табору та умов проживання переселенців.

Зокрема, виявили такі порушення:

• у таборі, розрахованому на 108 людей, зараз проживають лише 69;
• більшість приміщень потребують ремонту, а опалення в жовтні так і не було підключене;
• на під’їзді до табору розбиті дороги, що ускладнює доступ до локації.

Наразі триває розслідування щодо службових осіб Лисичанської МВА. Їх підозрюють у розтраті бюджетних коштів. Фонд держмайна також виявив порушення в оцінці нерухомості, на оцінювачів вже відкрили адміністративну справу.

Купівля табору “Дружба”: що кажуть посадовці Лисичанської МВА

Про перевірку табору “Дружба” висловилися і представники Лисичанської МВА. Посадовці зазначають, що громада створила належні умови для проживання людей у таборі. Тут мешкають вихованців малого групового будинку “Світанок”, дитячий будинок сімейного типу “Курпас” та ВПО з Луганської області, здебільшого соціально вразливих категорій. Потенційно в таборі “Дружба” проживатимуть 150 людей.

Третій корпус табору наразі законсервований. Тут також планують провести ремонт і пристосувати приміщення для людей з інвалідністю. Разом з цим на прилеглій території хочуть облаштувати зони відпочинку.

Читайте також:

• У 4 областях України пропонують житло для ВПО з Донеччини: деталі
• “Бахмут-Гоща”: на якому етапі ухвалення проєкту будівництва житла для бахмутян у Гощі
• Доступне житло для ВПО: які програми діють в Україні

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Уряд ухвалив зміни до програми доступного кредитування, завдяки яким мобілізовані українці тепер можуть отримати іпотеку під 3% річних — на тих самих умовах, що й військові за контрактом.

Про це повідомили в Міністерстві цифрової трансформації України

Нові умови єОселі для мобілізованих

Мобілізовані військові отримали право на іпотеку під 3% річних у межах державної програми єОселя. Раніше така ставка була доступна лише для військових за контрактом, силовиків, медиків, педагогів та науковців. До змін мобілізовані могли оформити кредит лише на загальних умовах під 7%.

Також уряд встановив нові фіксовані межі площі житла, яке можна придбати за програмою, незалежно від кількості членів сім’ї. Для квартири максимально дозволено 115,5 м², для житлового будинку — 125,5 м².

В міністерстві додали, що програмою доступного кредитування населення для подальшої купівлі житла вже скористалися 21 864 родини, серед яких 6 438 — це військовослужбовці за контрактом та ветерани. Загальна сума виданих кредитів становить 37,4 мільярда гривень.

Читайте також:

Кабмін ухвалив постанову, яка компенсує до 70% першого внеску за іпотекою єОселя для ВПО

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутська метеостанція — це один із найстаріших подібних об’єктів України, який розмістився у селищі Опитному на південній околиці Бахмута. До війни саме вона обслуговувала всю північ Донеччини.

Детальніше про те, як з’явилася метеостанція поблизу Бахмута, розповіли представники Бахмутського краєзнавчого музею.

Історія Бахмутської метеостанції

Бахмутська метеорологічна станція з’явилася у 1886 році, коли її створили за рішенням міської управи. Тоді спостереження за погодою проводили працівники залізниці, але вони були нерегулярними. Регулярні ж метеоспостереження розпочалися у 1906 році, коли в місті утворили станцію 3-го розряду, яка діяла до 1923 року.

У 1924 році, після створення “Укрмету”, станцію перейменували на “Метеорологічну станцію Артемівськ” 20-го розряду.

З 1943 по 1975 роки станція працювала в районі залізничної станції Бахмут-II. З 1 травня 1975 року її перенесли до села Опитне на територію Донецької дослідної станції садівництва, де щоденні метеопоказники були важливими для місцевих садівників та селекціонерів.

У 2010 році розпочалося будівництво нового приміщення для метеостанції, яке було введене в експлуатацію в червні 2011 року. У 2014 році метеостанція опинилася в зоні АТО, порушився зв’язок із Донецьким регіональним метцентром. Узимку 2014–2015 років фахівці працювали без електропостачання, опалення та води, але продовжували спостереження.

З 1 травня 2016 року станція отримала назву “Метеорологічна станція Бахмут 2-го розряду” й увійшла до Міжнародної мережі спостережень. Метеостанція не робила власних прогнозів, а збирала і передавала дані кожні три години до Маріупольського та столичного гідрометцентрів. Від них отримували прогнози для Бахмутського району, після чого метеорологи інформували місцеву владу та служби.

Від початку роботи та до 2022 року спостереження переривалися лише двічі: під час громадянської війни 1917–1921 років та у період нацистської окупації. Після визволення Бахмута у 1943 році станція відновила свою роботу через 12 днів.

Читайте також:

“Регіон, куди їхали рятуватися”: історик Роман Молдавський про Голодомор на Донеччині 

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!