У Києві є багато мальовничих парків і скверів для неспішних прогулянок і розваг у вихідні. Окрасою лівого берега Києва є парк “Кіото” з садом каменів, вічнозеленими деревами та алеєю сакур.

Про історію парку та його цікаві локації розповідає “Бахмут IN.UA”.

Коли заснований парк “Кіото”

Парк “Кіото” розташований у Деснянському районі Києва. Він простягається вздовж вулиці Кіото між станціями метро “Чернігівська” і “Лісова”. Площа парку — 9,87 гектарів.

Парк був заснований у 1972 році на знак дружніх відносин між Києвом та містом Кіото — культурною столицею Японії. Зелену зону відкрили після підписання договору про співпрацю міст. На честь відкриття парк отримав подарунок з Кіото — квадратну багатоповерхову ступу висотою в 5 метрів. Це гранітна пагода — культова споруда, яку використовують у буддизмі й індуїзмі.

Сам парк оформлений в японському стилі. Його деталі і символіка були запозичені з паркової культури Японії.

У 2018 році цей парк оголосили пам’яткою садово-паркового мистецтва.

Парк Кіото: що цікавого подивитися

У центрі парку “Кіото” розташований сад каменів. Тут можна побачити камінь почесного сидіння, камінь печерного виду, камінь-охоронець і камінь місячної тіні.

З цікавих рослин тут можна побачити вікові сосни та японський клен. Також тут є дерева бонсай, які асоціюються з культурою Японії.

У вересні 2011 року кияни разом з членами японської делегації висадили в парку алею сакур. Дерева висадили вздовж пішохідних доріжок. Алея простягнулася на відстань 987 метрів та налічує 360 дерев. У травні 2013 року її занесли до Книги рекордів України. 

У травні 2017 року в парку відкрили дзен-сад — гравієвий сад в японському стилі з сухим озером, посеред якого стоять два камені, з’єднані містком. Поряд знаходяться альтанка, яка імітує пагоду, бонсай та декілька магнолій. Своєрідний колорит цьому ландшафтному куточку надають ліхтарі біля озера і пагорб, який відтворює знамениту гору Фудзі.

Окрім цього, в парку є ігровий майданчик для дітей та спортивний майданчик для дітей і дорослих.

Читайте також:

• У Києві з’явиться безплатна ковзанка для дітей з безлімітним катанням: дата відкриття
• Веселий експоцентр, зимовий парк та прогулянка біля видатних українців: куди піти у Києві взимку
• Куди поїхати на вихідні неподалік Києва

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У рф відкрили екстериторіальний прийом документів для оформлення майна, розташованого на окупованих частинах Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей. Людей запрошують на прийом у Смоленську область, що на заході рф. При цьому для прийому спеціаліста люди мають зробити переклад документів у нотаріуса.

Про це йдеться в росджерелах.

Оформлення нерухомості на ТОТ у рф

Окупанти дали можливість людям з тимчасово окупованих територій оформляти нерухомість за російськими законами на території рф. Для цього у Смоленській області відкрили екстериторіальний прийом документів для оформлення майна, що розташоване в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Херсонській областях.

Цю новину подають як покращення для людей з ТОТ. Але насправді це не так.

По-перше, Смоленськ розташований на заході рф, неподалік кордону з білоруссю. Відстань від Донецька до Смоленська складає понад 1000 кілометрів. Очевидно, щоб дістатися туди треба досить багато часу.

Також для прийому, нібито, потрібно мати нотаріально завірений переклад документів російською мовою. Первинна консультація можлива без перекладу, але сам прийом — ні. Тобто люди повинні проходити бюрократичні процедури ще до самого приймому.

Нагадаємо, що бахмутяни, які проживають на ТОТ, мають проблеми з оформленням документів. Для того, щоб відновити документи на житло, підтвердити трудовий стаж чи вступити у спадщину, люди мають проходити складні бюрократичні процеси або ж звертатися в місцеві суди.

Зокрема, з питання вступу в спадщину чіткої відповіді бахмутянам не надають. Вони мають проходити весь передбачений російським законодавством процес. А відновити втрачені документи на житло можна тільки через суд. Ця процедура вимагає судового встановлення фактів втрати документів та права власності із залученням свідків.

Читайте також:

• Пушилін “відновлює” Донбас: що запланували окупанти на 2026 рік
• Компенсації для мешканців ТОТ від окупантів: у рф пропонують змінити механізм виплат
• Окупанти відкрили РАЦС в Авдіївці навпроти руїн житлових будинків

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Понад 70 тисяч мешканців Бахмутської громади нині розкидані по різних містах України та за кордоном. Повернення додому наразі залишається неможливим, тому питання забезпечення власним кутком стає найболючішим для переселенців. Щоб знайти довгострокові рішення, було ініційовано проєкт “Спільне бачення нового дому”, у межах якого провели масштабне опитування громади.

Про те, якого житла потребують бахмутяни та які кроки вже зроблено для реалізації будівельних ініціатив, розповідає “Антикризовий медіа-центр”.

Житло — головний запит Бахмутської громади

Сьогодні абсолютна більшість бахмутян не має змоги повернутися у рідне місто через руйнування та окупацію. Тимчасові рішення не дають відчуття стабільності, тому запит на постійне житло є критичним.

Відповіддю на цей виклик став проєкт “Спільне бачення нового дому: передпроєктне обговорення житлового кварталу для ВПО з Бахмута”. Його мета — не просто обговорити проблему, а напрацювати конкретні технічні рішення для майбутнього будівництва. Ініціатива реалізується у широкому партнерстві: Бахмутська міська військова адміністрація, ГО “Бахмутська фортеця”, “Антикризовий медіа-центр. Донеччина” та урбаністична коаліція “Ro3kvit”.

Підтримку проєкту надали міжнародні донори — Міжнародний фонд “Відродження” та Фонд Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida) в межах програми “Імпульс”.

Результати опитування: чого хочуть бахмутяни

Ключовим етапом роботи стало детальне вивчення потреб самих переселенців. Команда проєкту провела опитування, участь у якому взяли понад 700 мешканців громади.

Отримані дані дозволили сформувати чітке технічне завдання для майбутніх архітекторів та проєктувальників. Результати дослідження виявили такі пріоритети:

• доступність та інклюзія;
• збереження ідентичності;
• екологічність та інтеграція у новому просторі.

Аналітика та законодавча база

Окрім опитування, команда проєкту провела ґрунтовну аналітичну роботу. Було проаналізовано чинну житлову політику України та законодавчі механізми, які регулюють будівництво житла для ВПО. Це дало змогу сформувати рекомендації для майбутніх проєктувальників і партнерів, а також окреслити ризики й обмеження, з якими стикаються громади з тимчасово окупованих територій.

Увесь процес супроводжувався інформаційною кампанією: готувалися аналітичні статті, відеосюжети та журналістські матеріали, що висвітлювали наявні механізми розв’язання житлових питань.

Що далі

Наразі результати масштабного дослідження готуються до офіційної презентації. Завершення передпроєктного етапу відкриває шлях до наступного, найважливішого кроку — пошуку партнерів та джерел фінансування для безпосереднього будівництва.

Читайте також:

Гостомельська громада очима бахмутян: які переваги тут бачать переселенці

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!