Важливо

Критичний стан медицини на окупованих територіях: що відбувається з лікарями та лікарнями

Валентина Твердохліб 16:35, 12 Вересня 2025
медицина

З початку російської агресії в 2014 році стан медицини на захоплених рф територіях системно погіршувався. Якщо в 2013 році на території Донеччини було близько 170 лікарень, то зараз на окупованій частині залишилося лише 48 (26 ще працюють на підконтрольній Україні території). На Луганщині кількість лікарень скоротилася ще більше — від 110 до початку окупації до близько 15 зараз. Якщо врахувати, що більша частина лікарень в окупації перепрофільована на військові шпиталі, а дефіцит кадрів серед лікарів, за оцінками російських джерел, сягає 60-70%, можна уявити, що відбувається з людьми в окупації, яким не пощастило захворіти.

Ми дослідили стан медицини на окупованих територіях Донеччини, Луганщини, Херсонщини та Запоріжжя. 

Лікарні

Значна частина лікарень були знищені під час бойових дій. Звичайно, ситуація в різних регіонах різниться. Якщо в Бахмуті та Авдіївці не залишилося жодної, а тих небагатьох людей, хто ще є на тих територіях, фельдшер приймає в непристосованій для цього кімнаті вцілілого будинку, то на Херсонщині та в Запоріжжі лікарні збереглися. Проте там інша проблема — більшість з них перепрофільована під прийом поранених російських військових злочинців.

Станом на серпень 2025 року “міністерство охорони здоров’я днр” звітує про 207 медзакладів, які працюють на окупованій частині Донеччини. Це вони порахували не лікарні, а будь-які медичні заклади разом із фельшерськими пунктами.

Карта медзакладів “днр” / скриншот із росджерел

При цьому в окупованій частині Донеччини непоодинокі випадки закриття медзакладів. Їх закривають із різних причин, частіше за все для показових ремонтів.

Зокрема, у жовтні 2024 року в Донецьку закрили стоматологічну поліклініку. Її не реорганізували, а повністю ліквідували. При цьому лікарям, нібито, запропонували нові місця для працевлаштування.

Закрита стоматологічна поліклініка / фото росджерела

У липні 2025 року в Донецьку закрили перший корпус Донецького перинатального центру. Тепер там не прийматимуть пологи, а лише надаватимуть гінекологічні послуги. Причиною закриття став “ремонт приміщень”. Породіль направлятимуть в інші медзаклади. Строки відновлюваних робіт не повідомляються.

Катастрофічна ситуація з медзакладами склалась в окупованому Маріуполі. Причина полягає в руйнуванні медзакладів під час боїв за місто. 

Зокрема, важко отримати допомогу дітям. Маріупольська міськрада повідомляла, що зараз у місті відсутні дитячі інфекційні відділення. Тому дітей з ГРВІ та інфекційними захворюваннями батьки вимушені везти до Нікольського або Донецька. Взагалі спеціалізованої дитячої лікарні в місті більше немає.

Правда, за три роки окупації росіяни встигли побудувати в Маріуполі дві лікарні. Одна з них з’явилася вже наприкінці 2022 року. Одноповерхова лікарня на території кардіоцентру відразу була обнесена парканом. Там виставили охорону і поставили пропускний пункт. Ніхто сторонній не може потрапити туди. Тож можемо припустити, що це не просто лікарня, а військовий об’єкт.

Лікарня за парканом / фото росджерела

Другу лікарню — великий медичний центр — окупанти побудували у 2024 році. Завезли туди сучасне обладнання (те, що раніше було в Маріуполі, було вкрадене і вивезене навесні 2022 року). 

Але поява лікарні не вирішила проблеми з медичним обслуговуванням мешканців. 

“Для того, щоб записатися до лікаря на обстеження, треба чекати місяць а то і більше. Я хотіла пройти МРТ, а мені сказали, подзвоніть через місяць, можливо, лікар буде. Тобто обладнання є, а лікарів, які б могли на тому обладнанні працювати, немає”, — розповіла мешканка Маріуполя Галина.

Будівництво медичного центру в Маріуполі / скриншот

У серпні 2025 року так зване “міністерство охорони днр” ухвалило рішення про реорганізацію центрів первинної медико-санітарної допомоги. Фактично їх ліквідують шляхом приєднання до міських і районних лікарень. Це рішення, нібито, спрямоване на “покращення якості та доступності медичних послуг для мешканців”.

Ця реформа, нібито, не змінить місця роботи поліклінік, амбулаторій та медпунктів. Вони будуть працювати в єдиній системі. Чим саме таке рішення буде корисним для звичайних пацієнтів, окупаційна адміністрація не каже.

На Луганщині ситуація з медустановами ще гірша. Після першої хвилі окупації багато лікарень з Луганська та інших окупованих міст переїхали у Сіверськодонецьк, Лисичанськ, Рубіжне, Кремінну, Старобільськ, повідомляє 0642.ua. Україна витратила чималі гроші та наново оснастила основні релоковані обласні міські медичні установи.

У Рубіжному незадовго до повномасштабного вторгнення коштом України та міжнародних партнерів було відремонтоване інфекційне відділення Рубіжнянської міської лікарні. Але після окупації Рубіжного лікарня була переобладнана під військовий шпиталь. А лікарі в інтервʼю окупаційним ЗМІ дякували росіянам за закуплене перед повномасштабною війною ще Україною обладнання.

Про відкриття військового госпіталю в Рубіжному

У Луганську більша частина третьої поліклініки тепер обслуговує тільки поранених окупантів. Така ж картина зараз у більшості прифронтових місць окупованої Луганщини.

На окупованій території Херсонщини, як з’ясувало видання Кавун.City у  російських реєстрах, окупаційна російська “влада” зареєструвала 24 лікарні, зокрема і ті, які перебувають на деокупованій території: в Херсоні, Білозерці тощо. При цьому в реєстрі лише чотири поліклініки, і всі вони зареєстровані в Херсоні, який фактично є деокупованим, тобто у росіян в окупованій частині Херсонщини зареєстрованих поліклінік як окремих суб’єктів господарювання немає. Їх функції фактично виконують в лікарнях. 

Ще 19 закладів різної форми власності, дотичних до медицини — коледжі, станції швидкої допомоги тощо — зареєстровані за російським законодавством на Херсонщині. Також вони включають фейкові заклади, які фактично перебувають на деокупованій території Херсонщини. 

Проте проблема на Херсонщині полягає не в кількості лікарень або відсутності обладнання, а у катастрофічному дефіциті лікарів. 

Власне, як і на окупованій частині Запоріжжя. Наприклад, в Бердянську збереглася довоєнна кількість медустанов, розповідають колеги з Приморка.city. Працюють міська лікарня (колишнє Бердянське територіальне медичне об’єднання) та міжрайонна поліклініка (колишній Бердянський Центр первинної медико-санітарної допомоги), які окупанти перереєстрували у “державні бюджетні заклади охорони здоров’я”, обласний центр надання психіатричної та наркологічної допомоги (колишній Бердянський обласний психоневрологічний диспансер), Бердянська стоматологічна поліклініка. Діють приватні клініки “Візант”, “Медіфаст”, “Центр кожи”. Окрім того, приватну практику ведуть лікар-гінеколог та стоматологи.

Щодо медичного обладнання, то у приватних клініках воно залишилося у робочому стані з довоєнних часів. У “державних” — всі оновлення це медичне обладнання, яке було придбано для Бердянської лікарні безпосередньо до вторгнення. Його окупанти намагалися видати за привезене з рф. Втім, більшість високоточної медичної апаратури або не працює з різних причин, або працює за певних умов і для певних категорій. 

Так, у міській поліклініці КТ немає, у лікарні томографію роблять лише тим, кого привезла швидка. Для комп’ютерного обстеження треба їхати в Мелітополь чи Сімферополь. Безкоштовного обстеження УЗД в міській лікарні треба чекати місяцями, або можна домовитися за 2000 рублів (ред. 990 гривень). Рентген-апарат у поліклініці не працює, в лікарні — лише за особливим дозволом.

Але ці технічні проблеми ніщо у порівнянні з величезним кадровим голодом, який фактично паралізував медицину на окупованих територіях.

Лікарів немає

Брак лікарів в Донецьку почався ще з 2015 року, коли багато лікарів вирішили не залишатися на невизначеній території, де діють банди замість законів. Після закриття кордонів через ковід цей потік на виїзд призупинився. Але проблема нестачі медичних кадрів залишилася. 

Проблема значно поглибилась після 2022 року. Лікарів стало менше (багато кого примусово відправляли на фронт, перепрофільовували на роботу у військових шпиталях), а людей, які потребують медичної допомоги через війну, обстріли, стрес, брак якісних медикаментів, стало кратно більше. От система і захлинулася.

В Маріуполі у 2022 році тисячі людей помирали не через обстріли, а через відсутність медичної допомоги.

Проблеми з кадрами стала ще більш помітною перед новим навчальним роком, коли раптом з’ясувалося, що в окупованих містах немає лікарів, які б могли провести медичний огляд дітей перед школою. Ватажок “днр” Денис Пушилін заявив, що в лікарнях великі черги через щорічні медогляди дітей перед школою. Тому окупаційна влада обрала 12 лікарень, які проводитимуть огляди дітей у суботу. Ця послуга була доступна у дев’яти населених пунктах: Донецьку, Макіївці, Сніжному, Харцизьку, Шахтарську, Кіровському, Жданівці,Маріуполі та Старобешевому. 

При цьому окупанти подають таке рішення як позитивне. Нібито, це дає можливість людям “пройти медогляди без прив’язки до місця проживання”. Також батькам дітей дозволяють відмовитись від огляду в одного чи кількох лікарів, надавши письмову відмову. 

В лікарні почали привозити мобільні бригади для огляду дітей, зокрема в Єнакієво, Мангуші і Докучаєвську.

Брак лікарів у “днр” намагаються вирішити шляхом відряджень на Донеччину російських лікарів з так званих “регіонів-шефів”. Зокрема, у 2024 році до лікарень прибули понад 400 російських лікарів. Вони, нібито, “допомагали закрити основні проблемні питання амбулаторної і стаціонарної ланок”. 

В коментарі маріупольському виданню 0629 один з місцевих лікарів розповідав, що російські колеги досить професійні, але їм все навколо байдуже, вони їдуть на окуповані території тому, що тут їм пропонують житло і зарплату в 2 рази більшу, ніж вдома.

Загалом, станом на зараз, каже співрозмовник 0629, ці “варяги” не можуть покрити всі потреби в лікарях, та і бажаючих їхати на вахту стає все менше і менше.

А на Херсонщині, крім лікарів-вахтовиків, запрошують і вояжерів із інших країн. Наприклад, із Лівану. Колись, за часів СРСР, радянські лікарі їхали до Лівану рятувати людей, а зараз на заробітки в окуповану Україну їдуть вже самі ліванці. Ну а що робити, якщо окупаційній владі все важче заманювати на вахту російських лікарів.

Російські медіа представляли це як акт волонтерства. Насправді ж це була цілеспрямована кампанія із залучання іноземців до роботи в РФ і на окупованих РФ територіях.

Приклад “вахтової” роботи лікарів з росії на окупованій Херсонщині / скриншот з окупаційного медіа 8 вересня 2025 року

Аналогічна ситуація і на окупованій Луганщині, де лікарів як мінімум впʼятеро менше за потрібне, якщо рахувати кількість населення. Це вимушена визнати навіть окупаційна влада. За словами так званої “міністерки охорони здоров’я лнр” Наталії Пащенко, у низці прифронтових районів кадровий дефіцит медиків сягає 80%. У деяких населених пунктах залишилося лише по кілька лікарів різних спеціальностей, а один терапевт обслуговує 10–12 сіл.

У тимчасово окупованому Сіверськодонецьку на все місто працюють лише два лікарі-терапевти. Ще більш гостра ситуація з роботою “швидкої допомоги”. У багатьох районах люди змушені чекати допомоги по пів доби, адже на чергуванні залишається тільки одна бригада “швидкої”.

Брак лікарів у Бердянську Запорізької області особливо став відчутним, коли до Бердянська хлинув потік тих, хто вижив — мешканців знищеного росіянами Маріуполя. Адже частина бердянських медиків, рятуючи власні сім’ї, на той час покинули місто. Тоді ситуація дещо виправилася за рахунок медиків-маріупольців, які осіли в Бердянську.

Наступний відчутний удар по міській системі охорони здоров’я стався влітку 2023 року, коли чимало лікарів звільнялися з лікарні та поліклініки через примус брати паспорти рф. А тодішня директорка Бердянського Центру первинної медико-санітарної допомоги Олена Пулькіна пішла на співпрацю з окупантами і не подала необхідні документи до НСЗУ, через що місцеві медики втратили й українську зарплатню.

Через все це Бердянськ покинули багато фахівців.

Олена Пулькіна перейшла на бік окупантів / скриншот із росджерел

Восени того ж року усіх містян поставили перед жорстким вибором: або отримання паспорта країни-окупанта, або майже повне обмеження доступу до медицини. У Бердянському психоневрологічному диспансері колаборантська адміністрація взагалі заборонила видавати ліки хворим без російського паспорта. Попри те, що ці медпрепарати необхідні для стабілізації стану хронічно хворих людей і у вільному продажі їх немає. Директорка-колаборантка цього медзакладу Альона Діхтяр згодом отримала підозру в державній зраді від СБУ, проте й досі очолює так званий “Обласний центр надання психіатричної та наркологічної допомоги”. До речі, її чоловік Владислав Діхтяр — також зрадник, наразі очолює так звану “Бердянську міжрайонну поліклініку”.

На совісті очільників-колаборантів міської медицини щонайменше кілька смертей бердянців під час серйозних епідемій ГРВІ, що прокотилися містом взимку 2024 та 2025 років. Адже окупаційна влада ретельно приховувала дані про масштаби епідемій та необхідність жорсткого карантину. Ба більше — не перешкоджала проведенню міських масових пропагандистських заходів.

Наприкінці 2024 року окупаційна влада на ТОТ Запорізької області почала впроваджувати “медичну реформу”. Зокрема, в Бердянську з дефіцитом лікарів вирішили боротися об’єднанням медзакладів, створивши одну районну лікарню. За задумом, фахівці вузьких спеціальностей повинні працювати поруч з педіатрами, сімейними лікарями та дільничними. Але на практиці це лише загострило проблему браку медперсоналу, адже від переміщення лікарів їх більше не стає. 

Таблиця кадрових потреб медичних закладів (для службового використанням), оприлюднена силами Бердянського спротиву. Згідно із цими даними не вистачає 197 медичних спеціалістів, а середній медичний персонал укомплектований на 40%

Москва намагається компенсувати брак кадрів програмами “Земський лікар” та “Земський фельдшер”, які працюють на всіх окупованих територіях. Вони передбачають “підйомні” для медиків, що погодяться переїхати у віддалені села й міста окупованих територій.

Лікарі, які беруть участь, при переїзді отримають по 1 мільйону рублів (ред. близько 494 тисячі гривень), а фельдшери, акушерки і медсестри — по 500 тисяч рублів (ред. близько 247 тисяч гривень). Для тих же, хто працюватиме на віддалених і важкодоступних територіях, такі виплати збільшено в півтора раза — до 1,5 мільйона і 750 тисяч рублів відповідно. Однак результати не виправдовують очікувань.

Так, у 2023 році — першому році реалізації програм — на окуповану Луганщину переїхали п’ятеро лікарів і п’ятеро фельдшерів. У 2024 році “земськими” медиками стали 10 лікарів і один фельдшер швидкої допомоги. На наступні три роки заплановано залучити ще 150 фахівців — по 50 щороку. Проте працювати у зруйнованих війною регіонах, навіть за великі гроші, бажаючих обмаль.

Окрім залучення російських фахівців, окупанти вирішили дозволити фельдшерам проводити лікування і робити призначення та встановлювати діагнози на рівні з лікарями. Молоді лікарі, які не мають досвіду і навіть не проходили інтернатуру, починаючи з 3 курсу навчання вже працюють у лікарнях на позиціях не інтернів, а лікарів. Якою є якість таких фіхавців і такого лікування, вважаємо, зрозуміло.

Люди і їхні болі

Потрапити на прийом до лікаря на окупованих територіях зараз, як виграти в лотерею.

Справжнім квестом для більшості хворих на тимчасово окупованій Луганщині став сам запис на прийом до лікаря. Наприклад, на вході у так звану “республіканську” лікарню у Луганську щодня збирається величезна черга, щоб тільки потрапити до реєстратури. Люди приходять о 5 ранку, щоб отримати талон, а після стоять декілька годин, щоб потрапити з тим талоном на прийом.

Черги в лікарнях “лнр” / фото росджерела

У багатьох містах “лнр” взагалі відсутні онкологи. При тому, що у шахтарському краї завжди вистачало хворих на онкологію. Взагалі щоб потрапити до більшості профільних лікарів треба чекати місяцями. Навіть щоб зробити рентген мешканцям прифронтової Луганщини іноді треба проїхати за пів сотні кілометрів.

Але, навіть при такому дефіциті окупаційна влада досі не спромоглася погасити заборгованість із заробітної плати медичним працівникам, що виникла ще у 2014–2015 роках.

Мешканці Донеччини скаржаться, що стан лікарень поганий, а окупаційна влада робить лише показові ремонти, не займаючись оновленням обладнання і меблів.

Відгуки мешканців окупованої Донеччини / скриншот

Є скарги і на доступність медичних послуг. Попри заяви щодо безоплатної медицини, жителі “днр” навіть з наявністю поліса не можуть безоплатно зробити УЗД, МРТ, КТ, а також лікуватися від онкології. Гроші за лікування вимагають і в російських лікарнях, попри наявність паспорта громадянина рф. У людей вимагають місцеву прописку, в разі відсутності — гроші за лікування.

Відгуки мешканців окупованої Донеччини / скриншот

Не надають обіцяного і людям з інвалідністю. Користувачка в соцмережі розповіла про те, що лежача людина з інвалідністю 5 місяців чекала підгузки за програмою реабілітації.

Відгуки мешканців окупованої Донеччини / скриншот

Своє обурення висловлює і медперсонал. Кажуть, що “міністерство охорони здоров’я днр” так і не вирішило питання щодо підвищення зарплат, тому люди і звільняються з лікарень.

На Херсонщині люди скаржаться на гостру проблему доступу до ліків, особливо в малих громадах окупованої частини Херсонищни, сіл та селищ, де більш активно ведуть бойові дії: Каховка, Нова Каховка, Олешки, Гола Пристань. Трохи краща ситуація у Скадовську та Генічеську, але лише відносно інших громад. В цілому ж люди часто мають їхати до окупованого Криму навіть для того, щоб придбати ліки російського або білоруського виробництва, адже інших майже немає.

В Маріуполі чоловіка з інсультом не поклали до лікарні і залишили вдома через відсутність вільних місць у реанімації. Чоловік помер через декілька днів без медичної допомоги.

А іншого чоловіка виписали після операції через 2 дні із обласної клінічної лікарні, яку окупанти перейменували у муніципальну, у нього почався сепсис ран.

Ще люди скаржаться, що безкоштовна медицина від окупантів зовсім не безкоштовна, а дуже дорога.

У міській поліклініці Бердянська КТ немає, у лікарні томографію роблять лише тим, кого привезла швидка. Для комп’ютерного обстеження треба їхати в Мелітополь чи Сімферополь. Безкоштовного обстеження УЗД в міській лікарні треба чекати місяцями, або можна домовитися за 2000 рублів (ред. близько 990 гривень). Рентген-апарат у поліклініці не працює, в лікарні — лише за особливим дозволом.

Разом з тим, ті, хто потрапив до стаціонару з інсультом, апендицитом, грижами чи переніс екстрену операцію на судинах, відзначають, що загалом лікування було безкоштовним, лікарняна їжа теж цілком прийнятна. Витрачалися здебільшого на “подяку” лікарям і медперсоналу, аби забезпечити собі належну увагу, розмір “подяки” — близько 5000 рублів (ред. близько 2470 гривень).

До речі, така ж “подяка” в Маріуполі за видалення щитоподібної залози (в Бердянську такі операції не роблять) обійдеться у 25000 рублів (ред. близько 12340 гривень).

Пресловуті “безкоштовні” операції в Сімферополі, Ростові-на-Дону чи Москві — це окрема тема. Як розповіли бердянці, самі операції дійсно безкоштовні, але за організацію такої поїздки і перебування в клініці треба заплатити від 35 000 до 60 000 рублів.

Розцінки на деякі послуги в самому Бердянську такі:

  • аналіз сечі в приватній клініці — 200 рублів, крові — 1050 рублів;
  • УЗД у приватного лікаря — 700 рублів, у приватній клініці 2500–3400 рублів;
  • обстеження у приватного гінеколога разом з УЗД і аналізами — 3000 рублів;
  • магнітотерапія суглобів у міській лікарні за направленням лікаря — безкоштовна, в приватній клініці — 200 рублів за одну процедуру;
  • лазерне видалення базаліоми (різновид раку шкіри) в приватній клініці — 20 000 рублів;
  • видалення зуба в стоматологічній поліклініці в середньому — 1800 рублів, лікування зуба — від 3250 до 12 500 рублів, металокерамічна коронка на 1 зуб — близько 9000 рублів, пластмасова — 5600 рублів.

По факту, зараз медицина на тимчасово окупованих територіях скотилась на рівень позаминулого сторіччя. А лікарі сьогодні ще більш недоступні, ніж класичні земські доктори з оповідань Чехова, бо до них селяни їхали на старій бричці день чи два, але все ж мали шанс добратися, а щоб сьогодні просто побачити людину у білому халаті, у більшості населених пунктів в окупації  знадобиться набагато більше часу.

Примітка. В роботі над дослідженням брали участь редакції Бахмут IN.UA, Приморка.City, Кавун.City, 0642.ua

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Від бойовика до наставника дітей: хто такий Олександр Камишов і як він мілітаризує молодь Донеччини

Валентина Твердохліб 17:00, 10 Липня 2026
олександр камишов
Олександр Камишов / фото росджерела

На окупованій Донеччині працює центр “Воїн”, який має на меті мілітаризацію дітей і молоді. Фактично цей центр готує дітей до участі у війни, бо його інструктори не насаджують російську ідеологію, а проводять повноцінну військову підготовку: вчать тактики ведення бою, поводження зі зброєю, управлінню дронами. Керує центром Олександр Камишов — колишній бойовик, який брав участь у війні в Україні, а тепер займається молодіжною політикою та патріотичним вихованням.

Що відомо Олександра Камишова і його роль у мілітаризації дітей? Редакція зібрала досьє.

Олександр Камишов, участь у бойових діях

Олександр Камишов народився 24 травня 1987 року в Макіївці. Інформації про його освіту та трудову діяльність до 2014 року немає у відкритих джерелах. На його особистій сторінці в забороненій соцмережі “Вконтакте” перші пости датуються лютим 2015 року, до цього Камишов був непублічним.

Олександр Камишов був у складі незаконних формувань, які захоплювали владу на Донеччині. У 2014 році він був учасником мітингів на підтримку так званої “днр”.

Пост Олександра Камишова / скриншот

За даними центру “Миротворець”, Камишов проходив терористичну підготовку в Новосибірську і Краснодарі з лютого по жовтень 2014 року. За непідтвердженими даними, підготовку проходив з перервами, під час яких повертався в Україну.

У 2015 році Камишов брав участь у війні в Україні. Де саме він проходив службу не зазначається. Сам Камишов на своїй особистій сторінці викладав фото з боєприпасами і хештегом “батальйон восток”. Також він публікував фото з хештегом “Вуглегірськ”.

Олександр Камишов брав участь у війні на боці бойовиків / скриншот
Камишов у складі збройних формувань рф / скриншот

Примітка. Батальйон “Восток” — це озброєне формування так званої “днр”, яке брало участь у війні на сході України. Був сформований на початку травня 2014 року, основою його складу були місцеві сепаратисти. Також був укомплектований колишніми співробітниками українських спецслужб, які перейшли на бік рф, і російськими добровольцями. З 2022 року батальйон перебуває у складі сухопутних військ зс рф.

Участь у бойових діях брали і члени родини Олександра Камишова, зокрема тесть. Сам Камишов пише, що вони воювали разом у 2015 році. Тесть продовжив службу і загинув у серпні 2022 року.

Пост Камишова про загибель тестя / скриншот

Сам Олександр Камишов, нібито, теж пішов воювати доброльцем у 2022 році. Але жодних подробиць про час і місця служби він не уточнює.

Камишов про участь у бойових діях / скриншот

Олександр Камишов, початок роботи в “днр”

У 2015 році, після повернення до цивільного життя Олександр Камишов вступив до так званої групи народного контролю “Вежливые люди”. На сайті руху вказано, що це громадська організація, створена громадянами “днр”, які не байдужі до проблем “руского міра”. Насправді ж більшість учасників цього руху — колишні бойовики.

Учасники руху “Вежливые люди” з Олександром Захарченком / скриншот

Олександр Камишов був виконувачем обов’язків президента ГНК “Вежливые люди”. Його зображували в образі доброго чоловіка, який любить тварин, та має на меті відновлення військово-патріотичного та духовного виховання молоді.

Інформація про Олександра Камишова на сайті ГНК / скриншот

Направді ця організація проводила пропагандистські акції в окупованих містах Донеччини. Так звані активісти масово насаджували ідеї “руского міра”. Оскільки у складі формування було багато колишніх бойовиків, вони популяризували ідею боротьби проти України. За сприяння ГНК “Вежливые люди” в Донецьку відкрили музей бойової і трудової слави з двома залами. Одна із них була присвячена сучасній війні в Україні, там були експонати, надані бойовиками.

Бойовики відкрили музей у Донецьку / скриншот

Приділяли увагу і дітям. Бойовики активно відвідували дитячі спортивні заходи та навчальні заклади. Там вони брали участь у нагородженнях та виступали перед молоддю. А у березні 2015 року Камишов заявив про розробку програми військово-патріотичного розвитку молоді та програми з відродження духовного виховання з настоятелями монастирів.

Камишов на дитячому заході / фото росджерела

Долучалися вони і до культури. Зокрема, за підтримки ГНК “Вежливые люди” в Донецьку презентували фільм пропагандиста Івана Охлобистіна.

Бойовики організували зустріч з Охлобистіним / скриншот

У 2017 році Олександр Камишов за підтримки різних громадських рухів “днр” відкрив військово-патріотичні клуби для школярів Донецька і Макіївки. Тоді до них, нібито, вступили понад 100 хлопців та дівчат. Надалі вони брали участь у проєкті “Резерв республіки”, де діти проходили військово-патріотичну підготовку.

У 2017 році Олександр Камишов долучився до організації “Оплот Донбасса”. Він став помічником керівника молодіжного крила “Резерв республіки”. На цій посаді він продовжив роботу з молоддю, фокус на спортивному вихованні. У 2018 році став керівником військово-патріотичного напрямку молодіжної платформи “Оплот Донбасса”.

Камишов з дітьми / фото росджерела

У 2018 році Камишов отримав паспорт “громадянина днр” і став депутатом так званої “народної ради днр” від партії “единая россия”. Однак чомусь він опікувався Новоазовськом, а не рідною Макіївкою чи Донецьком, де працював переважну більшість часу. Пішовши в політику, він не покинув роботу в “Резерві республіки”.

Камишов з паспортом “днр” / фото росджерела
Як депутатат Камишов працював переважно у Новоазовську / скриншот

На початку політичної кар’єри Камишов був прибічником Олександра Захарченка — військового злочинця і першого ватажка “днр”.

Камишов і Захарченко / кадр із фільму

Як Олександр Камишов мілітаризує молодь Донеччини

З квітня 2024 року на окупованій Донеччині розпочав роботу дитячий центр “Воїн”. Перший філіал відкрився в Донецьку. Директором центру став Олександр Камишов. Дітей вчили за навчальними програмами, розробленими у Москві.

Примітка. Центр розвитку військово-спортивної підготовки та патріотичного виховання молоді “Воїн” був створений за дорученням президента рф. На сьогодні він працює в 21 регіоні рф та на окупованих територіях України. Місією центру зазначено — підготовка нового покоління патріотів, які люблять свою Батьківщину і вміють її захищати.

Сайт центру “Воїн” / скриншот

Центр “Воїн” фактично займається підготовкою дітей до війни. Він відрізняється від інших дитячих рухів на ТОТ (наприклад, “Юнармія” чи “Молода гвардія”) тим, що окрім насадження російської ідеології тут проводять повноцінну військову підготовку: вчать тактики ведення бою, поводження зі зброєю, управлінню дронами.

Діти зі зброєю / фото росджерела

Центр “Воїн” є одним із ініціаторів гри “Зарніца” на окупованій Донеччині. Це воєнно-патріотичні змагання, участь у яких беруть діти різних років: від першачків до старшокласників. У російському інформаційному просторі “Зарніца” подається як захоплива гра, де діти можуть змагатися командами однолітків. Та насправді за нею ховається справжня армійська підготовка. Для того, щоб взяти участь у грі, діти мають опанувати базові військові навички, а саме: силову підготовку, стрільбу тощо. Кожен учасник команди виконує різні функції, які передбачені такими військовими спеціальностями.

Дітей вчать діяти в умовах бою / фото росджерела

Діти, які вступили до лав центру “Воїн”, тренуються на базах в умовах, наближених до військових. Переважно дітей відправляють у спеціалізовані заклади в росії. Так, влітку дітей з Донеччини відправляють до закладу “Авангард” у Волгограді. Це оборонно-спортивний табір з освітнім центром та багатофункціональним майданчиком для проведення військово-спортивних змін.

Діти у таборі “Авангард” / фото росджерела

Замість відпочинку дітей навчають військовим навичкам. Такі історії публікує сам центр “Воїн”:

“Надія Черепаха. Пройшла 108 годин військово-спортивної підготовки та 35 годин військово-польових зборів. Її суперсила — працювати в команді і приймати рішення у стресових ситуаціях. “Я навчилася працювати в команді і дізналася, як це бути корисною своїй країні та співгромадянам!”.

“Ірина Калініна — “Дроновод”. Пройшла 108 годин військово-спортивної підготовки, 36 годин по БПЛА та 35 годин польових зборів. Її суперсила – повітряна розвідка та точне управління безпілотниками”.

Фактично дітей залучають до військової підготовки. Перебуваючи в таборах, вони освоюють базові навички, які потрібні для бойових дій.

1 травня 2026 року Камишов відзвітував про результати роботи центру “Воїн” за два роки. За його словами, в центрі пройшли навчання понад 4,5 тисяч дітей, проведено 700 заходів із загальним охопленням 35 тисяч. За цей час дітей вчили основам управління безпілотниками, військової медицини та тактичної підготовки.

Діти в центрі “Воїн” / фото росджерела

Олександр Камишов: підозра і санкції

Донецька обласна прокуратура заочно повідомила Олександру Камишову та ще трьом депутатам “днр” підозру в порушенні законів та звичаїв війни. За даними слідства, у лютому 2022 року вони брали участь у позачерговому пленарному засіданні, де проголосували за затвердження указу про проведення загальної мобілізації на окупованій території області. Це дало змогу мобілізувати значну кількість військовозобов’язаних.

Надалі представники так званих “військових комісаріатів днр” під загрозою переслідування та без належної підготовки примусово відправили чоловіків на фронт для участі у бойових діях проти України. За наявними даними, внаслідок цієї мобілізації на окупованій території Донеччини лави армії рф поповнили близько 60 000 чоловіків.

За підтримку російської агресії та порушення територіальної цілісності України Олександр Камишов перебуває під персональними міжнародними санкціями різних країн. А саме:

  • з 8 квітня 2022 року — під санкціями країн Європейського Союзу;
  • з 13 квітня 2022 року — під санкціями Швейцарії;
  • з 26 квітня 2022 року — під санкціями Канади;
  • з 10 травня 2022 року — під санкціями Японії;
  • з 27 травня 2022 року — під санкціями Великої Британії.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Як колишня юристка стала представницею окупованої Донеччини у Москві — досьє на Ольгу Макєєву

Валентина Твердохліб 15:20, 8 Липня 2026
ольга макєєва
Ольга Макєєва / фото росджерела

У Москві працює так зване “представництво донецької народної республіки”. Його очолює Ольга Макєєва, яка з травня 2022 року є посолкою “днр” у росії. До окупації вона працювала юристкою, а в приходом окупантів швидко побудувала політичну кар’єру. Тепер Макєєва представляє окуповану частину Донеччини в росії.

Що відомо Ольгу Макєєву і її роль на окупованих територіях? Редакція зібрала досьє.

Ольга Макєєва, біографія

Ольга Макєєва народилася 21 листопада 1974 року в Донецьку. У 1994 році закінчила Донецьке педагогічне училище за спеціальністю “Вчитель музики у школі, музичний керівник”. У 1994-1996 роках була вчителькою музики у школі.

У 2002 році отримала вищу освіту в Донецькому національному університеті за спеціальністю “Правознавство”. З 2001 року почала професійний шлях у сфері юриспруденції. Працювала на кількох великих підприємствах Донецька, також обіймала посаду керівниці юридичної служби в авіакомпанії “ДонбасАеро”.

Ольга Макєєва, робота на окупантів

Після окупації Донецька у 2014 році Ольга Макєєва підтримала окупаційну владу і долучилася до неї. З 2015 року обіймала кілька посад:

  • 10 жовтня 2015 року — 6 травня 2022 року — віцеспікерка народної ради “днр”;
  • 14 вересня — 19 листопада 2018 року — виконувачка обов’язків голови народної ради “днр”.

6 травня 2022 року ватажок “днр” денис пушилін призначив Ольгу Макєєву надзвичайною і повноважною посолкою “днр” у росії. У грудні 2024 року її призначили заступницею голови уряду “днр” та керівницею представництва “днр” у Москві. Фактично на цій посаді вона представляє інтереси окупованої Донеччини в рф. Серед задач Ольги Макєєвої — представляти “днр” в адміністрації президента рф, російському уряді, органах виконавчої влади, місіях іноземних держав, міжнародних організаціях, громадських об’єднаннях та ЗМІ. Також вона проводить особисті прийоми громадян.

Ольга Макєєва / фото росджерела

Роль Ольги Макєєвої у пропаганді

Як представниця так званої “днр” Ольга Макєєва поширює антиукраїнські тези. Це вона робить на російську та міжнародну аудиторію. Так у травні 2026 року Макєєва була спікеркою на російському форумі міжнародної безпеки. Там вона брала участь у дискусійній панелі про “терористичні методи київського режиму”. У своєму виступі Макєєва переклала відповідальність за злочини рф на Україну. Зокрема, вона розповідала про так звані “розстрільні ями” і масові поховання, які, нібито, знаходять у захоплених містах. Таким чином російська посадовиця переклала злочини рф на Україну, бо саме таку практику росіяни використовують на окупованих територіях. Зокрема, масові поховання знаходили у звільненій Бучі та на Харківщині, але про це Макєєва замовчує.

Ольга Макєєва про участь у форумі / скриншо

Антиукраїнські тези Макєєва поширює і для дипломатів. Зокрема, представникам Камбоджи вона розповідала, які “причини лежать в основі української кризи, яку роль у її зародженні відіграли прозахідні сили та як жителі Донбасу стали на захист рідної мови та історичної пам’яті”. У війні в Україні посолка “днр” звинувачує західні країни, а не росію.

Подібні зустрічі проводили і для дипломатів самопроголошеної республіки Абхазія, яку окупувала росія.

Ольга Макєєва з дипломатами Камбоджи / фото росджерела

Викривлені факти про війну в Україні Макєєва розповідає і молоді. У російському Мурманську вона провела зустріч із молоддю, розповідаючи про події на Донеччині. Тут вона знову поширювала риторику про вплив західних країн, а росію зображала в образі рятівника.

Ольга Макєєва про зустріч у Мурманську / скриншот

Про роботу з молоддю Макєєва звітувала в раді з воєнно-патріотичного виховання. Вона розповідала про свою роботу на ТОТ. За її словами, ключове завдання окупантів — “повернути справжню історію та закріпити традиційні російські цінності”. Таким чином Макєєва підтверджує, що окупаційна влада насаджує російську культуру дітям і молоді.

Ольга Макєєва про роботу з молоддю / скриншот

Ольга Макєєва, санкції

За підтримку російської агресії Ольга Макєєва перебуває під персональними міжнародними санкціями різних країн. А саме:

  • з 26 лютого 2022 року — під санкціями Японії;
  • з 26 квітня 2022 року — під санкціями Канади;
  • з 27 травня 2022 року — під санкціями Великої Британії;
  • з 13 березня 2023 року — під санкціями країн Європейського Союзу;
  • з 20 грудня 2023 року — під санкціями Швейцарії.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

олександр камишов
Важливо

Від бойовика до наставника дітей: хто такий Олександр Камишов і як він мілітаризує молодь Донеччини

На окупованій Донеччині працює центр “Воїн”, який має на меті мілітаризацію дітей і молоді. Фактично цей центр готує дітей до участі у війни, бо його […]

ольга макєєва
Важливо

Як колишня юристка стала представницею окупованої Донеччини у Москві — досьє на Ольгу Макєєву

У Москві працює так зване “представництво донецької народної республіки”. Його очолює Ольга Макєєва, яка з травня 2022 року є посолкою “днр” у росії. До окупації […]

Важливо

Як працює бюджет окупованої громади: пояснюємо на прикладі Бахмута

У 2021 році (до повномасштабки) Бахмут майже самостійно заробляв гроші: 611 млн грн або майже 59% доходів бюджету забезпечували місцеві податки. Через чотири роки ситуація […]

Важливо

Працювала вчителькою, а тепер відповідає за молодіжну політику окупантів: хто така Марія Дубова

Раніше донеччанка Марія Дубова працювала вчителькою початкових класів у Макіївці. Після окупації міста вона перейшла на роботу до окупаційної адміністрації та очолила відділ з питань […]

Важливо

Які російські регіони опікуються окупованими містами Донеччини

У російській політиці є поняття “регіон-шеф”. Таку назву дають регіонам, які опікуються та допомагають розвиватися економіці інших територій. Система “регіонів-шефів” стала одним із ключових інструментів […]