На тимчасово окупованій частині Донеччини та Луганщини активно працюють фахівці російського “Єдиного інституту просторового планування рф” (ЄІПП). Ця установа розробляє генеральні плани для захоплених українських міст. До кінця 2026 року росіяни планують створити документи для просторового розвитку зруйнованих Бахмута, Курахового, Великої Новосілки та Докучаєвська.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Єдиний інститут просторового планування рф: що це

Офіційно ЄІПП займається формуванням містобудівної політики та плануванням просторового розвитку територій російської федерації. Інститут мав би виконувати науково-дослідну роботу та розробляти схеми розселення безпосередньо для рф.

Попри офіційне позиціювання, фактична діяльність інституту майже повністю зосереджена на тимчасово окупованих територіях України. У лютому 2026 року ЄІПП опублікував звіт за чотири роки роботи, де вказав розробку понад 200 проєктів, серед яких генеральні плани, схеми територіального планування, майстер-плани та комплексні схеми розвитку туризму виключно для окупованих частин Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей. На офіційному сайті ЄІПП у переліку проєктів за 2025 та 2026 роки вказані лише об’єкти на тимчасово окупованих територіях України, без жодної ініціативи для регіонів рф. Директорка інституту Діна Саттарова виступає кураторкою всіх цих проєктів.

Проєкти для Донеччини та Луганщини

У 2026 році інститут нібито розробляє генплани для Бахмута, Курахового, Докучаєвська та Великої Новосілки. Також росіяни планують внести зміни до генплану Маріуполя та створити схему планування для 12 муніципалітетів. До списку увійшли Донецьк, Макіївка, Горлівка, Єнакієве та інші населені пункти. Окупаційна влада заявляє, що ці території забезпечують 95% виторгу та робочих місць у промисловості регіону.

Для розвитку економіки ЄІПП пропонує впровадити кластерний підхід. Росіяни планують створити п’ять кластерів:

• виробництво будівельних матеріалів;
• вуглехімічна промисловість;
• овочівництво;
• переробна промисловість;
• виноградарство та виноробство.

Так званий уряд “днр” заявляє, що це нібито дозволить створити понад 24 тисячі нових робочих місць на базі промислового потенціалу Донбасу. Під час обговорення кластерного підходу представник окупаційної влади Андрій Чертков наголосив, що “Донбас є промисловим регіоном, і кластери допоможуть вибудувати ланцюжки підприємств та визначити місця для транспортно-логістичних центрів”. Перший заступник міністра промисловості та торгівлі Юрій Федоричев запропонував провести маркетинговий аналіз вуглехімічного кластера. Міністр освіти і науки Олег Трофімов висловився за детальне опрацювання кадрового питання із залученням закладів середньої професійної освіти.

У цих нарадах також брали участь представники окупаційних адміністрацій: Олена Лук’янчикова та Світлана Ляшенко з Макіївки, Євген Поплавський з Харцизька, Олександра Стецура з Іловайська, Катерина Вакуленко з Донецька, а також Наталія Клочкова та Ігнат Яремчук з Маріуполя.

Розвиток транспортної інфраструктури

Окупанти заявляють про наміри “модернізувати” транспортну систему до російських стандартів. Інститут пропонує побудувати західний обхід Донецька, а також розробляє проєкти об’їзних доріг навколо Тореза, Горлівки та Макіївки.

У Луганській області представники ЄІПП обговорювали хід підготовки генерального плану Перевальського муніципального округу з місцевим очільником Віталієм Михайловим. Проєкт нібито передбачає капітальний ремонт і будівництво багатоквартирних будинків у Перевальську, Зоринську, Артемівську та Селезнівці, розвиток інженерної інфраструктури, харчової промисловості та мережі автомобільних доріг для збільшення туристичного потоку.

Залучення студентів до планування відбудови Бахмута

До процесу планування окупованих міст російська сторона залучає не лише профільних фахівців, а й студентів. Відомо, що під кураторством експертів ЄІПП студенти другого курсу магістратури Московського архітектурного інституту розробляють концепції розвитку зруйнованого Бахмута. У межах двомісячного навчального модуля вони мають підготувати та презентувати власні містобудівні пропозиції.

Хто така Діна Саттарова, яка планує відбудову окупованого Бахмута: досьє

Керує Єдиним інститутом просторового планування рф Діна Саттарова. Вона народилася у 1972 році, ймовірно, 9 лютого. Саттарова здобула кваліфікацію архітектора у Казанському державному архітектурно-будівельному університеті, а згодом отримала ступінь магістра наук з міського управління та розвитку в Університеті Еразмуса в Роттердамі. Свою професійну кар’єру розпочала у 1998 році. З 2000 року вона працювала генеральною директоркою некомерційної організації “Фонд розвитку архітектури”. З 2008 року обіймала посаду архітекторки у Московському науково-дослідному інституті, а з 2010 по 2014 рік працювала на керівних посадах у державних організаціях Москви. У вересні 2014 року вона очолила “Науково-дослідний та проєктний інститут містобудівного планування міста Москви”, який у лютому 2022 року передали у федеральну власність і перейменували на ЄІПП.

Читайте також:

Хто така Діна Саттарова, яка планує “відбудову” окупованого Бахмута: досьє

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На окупованій частині Донеччини працюють фахівці Єдиного інституту просторового планування (ЄІПП). Вони займаються так званою “відбудовою” — розробляють генплани зруйнованих міст, за якими їх, нібито, відновлюватиме окупаційна влада. Керує цією установою росіянка Діна Саттарова.

Що відомо про Діну Саттарову і її роль на ТОТ? Редакція зібрала досьє.

Діна Саттарова, біографія

Дати народження Діни Саттарової немає у відкритих джерелах і її офіційній біографії. Ймовірно, вона народилася 9 лютого 1972 року. На сторінці ЄІПП у забороненій соцмережі “Вконтакте” є пост, датований 9 лютого з привітанням Саттарової з днем народження. А на сайті “Декларації росії” вказано, що вона народилася 1972 року.

Біографію Діни Саттарової публікує російське агентство будівельних новин. У ній зазначено, що Саттарова закінчила Казанський державний архітектурно-будівельний університет за спеціальністю “Архітектура”, отримала кваліфікацію архітектора. Також вона закінчила очну магістратуру за спеціальністю “Міське управління та розвиток” в Університеті Еразмуса в Роттердамі. Має ступінь магістра наук з міського управління та розвитку.

Професійну кар’єру почала з 1998 року. До 2000 року працювала архітекторкою в державних та комерційних організаціях. З липня 2000 року призначена генеральною директоркою некомерційної організації культури “Фонд розвитку архітектури”.

У травні 2008 року стала архітекторкою Московського науково-дослідного та проєктного інституту об’єктів культури, відпочинку, спорту та охорони здоров’я. З жовтня 2010 року по серпень 2014 року працювала на керівних посадах у державних організаціях Москви.

У вересні 2014 року Діна Саттарова очолила “Науково-дослідний та проєктний інститут містобудівного планування міста Москви”. У лютому 2022 року його передали з власності Москви у федеральну власність. Він став Єдиним інститутом просторового планування і тепер підпорядковується міністерству будівництва та житлово-комунального господарства рф. Посаду директорки Саттарова обіймає і досі.

Діяльність Діни Саттарової на окупованих територіях України

Діна Саттарова є частою гостею на тимчасово окупованій Донеччині. Вона проводить зустрічі з так званим “урядом днр”. Фокус її роботи — відбудова територій.

Саттарова налагодила роботу з Росреєстром щодо захоплених територій України. Вони систематизують дані про території та планують їхню забудову. У своїй риториці директорка ЄІПП називає ТОТ України “воз’єднаними регіонами рф”.

“В результаті нашої взаємодії з Росреєстром, регіональними органами влади воз’єднаних суб’єктів, а також ППК “Роскадастр” стають доступні дані про території, в межах яких планується розробка документації щодо планування території”, — заявила Діна Саттарова під час економічного форуму в Петербурзі у червні 2026 року.

Хоч Єдиний інститут просторового планування позиціонує себе як структура для розвитку росії, майже вся його діяльність пов’язана саме з окупованими територіями України. Так у лютому 2026 року ЄІПП відзвітував про результати роботи за 4 роки. Серед так званих досягнень вказані лише проєкти для окупованих частин Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей. Фахівці ЄІПП, нібито, розробили понад 200 проєктів — схеми територіального планування, генеральні плани, проєкти планування території, архітектурно-містобудівні концепції, майстер-плани та комплексні схеми розвитку туризму. Який відсоток цих проєктів втілився в життя, а не залишився на папері, не уточнюють.

Примітно, що на офіційному сайті ЄІПП в розділі проєкти за 2026 рік вказані лише об’єкти на ТОТ України. В усіх проєктах Діна Саттарова вказана як кураторка. При цьому жодного проєкту для російських регіонів не передбачено.

Так само було і в 2025 році — всі проєкти, зазначені в переліку, стосувалися окупованих регіонів України. Жодних ініціатив для рф не було.

Як Діна Саттарова використовує у своїй риториці Бахмут

Саме у 2026 році окупаційна влада Донеччини почала активно просувати тему відбудови у своїй риториці. Ключовою фігурою є Діна Саттарова. ЄІПП, яким вона керує, розробляє генплани відбудови окупованих міст.

У лютому 2026 року уряд “днр” заявив про розробку генпланів відбудови окупованих Бахмута, Курахового і Великої Новосілки. Ці роботи планують завершити у 2026 році. На сьогодні генплан досі не представили.

На одній з нарад у Донецьку Саттарова висловила свої плани на відновлення Бахмута. За словами росіянки, в міста є економічний потенціал. Про відновлення цивільної інфраструктури не згадується.

“У населених пунктах, які сильно постраждали в ході сво, таких як Артемівськ, на сьогодні мешканців немає взагалі, але територія має значний економічний потенціал, у тому числі завдяки покладам каолінової глини та солі, і робочі місця, що створять у майбутньому, залучать сюди жителів”, — зазначала Саттарова.

Фахівці ЄІПП розглядають Бахмут скоріше як промисловий осередок. Жителів сюди, нібито, приваблюватимуть робочі місця. Окупанти наводять і цифру — нібито понад 15 тисяч робочих місць можуть створити в Бахмуті. Строків не уточнюють, але стверджують, що це станеться “за умови відновлення роботи ключових промислових підприємств”. На сьогодні реальних кроків щодо відбудови Бахмута російська сторона не зробила.

Таким чином, Діна Саттарова стала однією з ключових російських чиновниць, залучених до планування окупованих територій України. Втім, за заявами про “відбудову” зараз переважно стоять лише плани та документи. Реальних масштабних робіт із відновлення зруйнованих українських міст російська сторона не демонструє. Натомість у риториці Саттарової та окупаційної влади є фокус саме на промислове використання захоплених територій, а не на відновлення цивільного життя.

Читайте також:

• Росіяни показали, який вигляд має зруйнований Бахмут у вересні: відео
• Що стоїть за російськими заявами про “відновлення” окупованих територій
• Відпочинок, якого більше немає: як російська окупація знищила курорти Азовського моря

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Після захоплення Донецька проросійськими бойовиками у 2014 році місцева філармонія продовжила свою роботу, поступово перетворившись на майданчик для поширення російської культури та ідеології. За цей час заклад повністю інтегрувався у культурну систему окупаційної влади, втративши свою початкову ідентичність.

Редакція зібрала детальне досьє про те, як функціонує Донецька філармонія під керівництвом окупантів та які пропагандистські завдання вона виконує.

Донецька філармонія: історія захоплення та зміна керівництва

Після окупації Донецька навесні 2014 року приблизно третина артистів колективу покинула місто. Попри це, у вересні того ж року філармонія відкрила новий сезон без зміни вивіски. Восени 2014 року колектив звертався до української влади з відкритим листом щодо відновлення виплати заробітної плати, але відповіді не отримав.

Уже в грудні 2014 року соліста філармонії Олександра Парецького призначили “виконувачем обов’язків Міністра культури ДНР”, після чого він пообіцяв розв’язати питання із зарплатами на рівні окупаційної влади. У травні 2015 року духовий оркестр філармонії взяв участь у військовому параді до 70-річчя перемоги у Другій світовій війні.

До 24 травня 2015 року філармонію продовжував очолювати заслужений працівник культури України Валерій Гуль, а головним диригентом був Володимир Заводиленко. Згодом заклад очолив Олександр Парецький. З вересня 2015 року окупаційна влада почала називати установу “Донецька державна академічна філармонія”.

За твердженнями окупаційного керівництва, у період з 2014 по 2022 роки оркестр дав близько п’ятисот концертів. Філармонія була переведена в підпорядкування “міністерства культури днр”, яке перепрофілював більшість програми та фестивалів (“Донецкая осень” та “Прокофьевская весна”) з інтеграцією російської культури та повістки бойовиків для їх пропаганди.

Пропаганда російської культури та ідеології

Улітку 2023 року керівництво філармонії відзвітувало про “наймасштабнішу” з часів розпаду радянського союзу модернізацію музичного обладнання. За кошти місцевого окупаційного міністерства культури для симфонічного та духового оркестрів закупили нові інструменти. Також фінансування та обладнання регулярно надходять від російських приватних донорів і кураторів концертних програм із Москви. На сцені закладу часто виступають російські гастролери, зокрема американська піаністка польсько-російського походження Валентина Лисиця, яка приїжджала до Донецька тричі з 2015 по 2017 роки.

Загалом зі зміною статусу філармонія стала активним провідником російської культури. Одним із ключових завдань закладу стала популяризація народної музики. 17 липня окупаційна влада провела “Всеросійський єдиний день фольклору”, метою якого є збереження культурної спадщини народів росії. Молодіжний оркестр народних інструментів Донецької філармонії під керівництвом Олександра Малиновського бере активну участь у цих заходах, набувши “всеросійської популярності”.

Крім того, 4 червня 2026 року у філармонії організували дитячу програму “Музичний теремок”, де ансамбль солістів знайомив дітей із народними інструментами, продовжуючи лінію російської культурної інтеграції.

Обманна мобілізація музикантів на фронт

З початком повномасштабного вторгнення росії у 2022 році окупаційна влада обманом мобілізувала артистів філармонії до лав своєї армії. За даними журналіста Дениса Казанського, п’ятдесят п’ять музикантів запросили нібито для зйомок телевізійного сюжету, але на місці оголосили про негайну відправку на фронт. Артистів без жодної військової підготовки кинули на передову під Маріуполь. Очевидці зазначають, що їх використовували для виявлення вогневих позицій українських військових. Унаслідок цих дій багато музикантів загинули, зокрема відомий тридцятивосьмирічний джазовий виконавець Микола Звягінцев. Відомо, що подібна ситуація сталася також із працівниками донецьких опери та цирку.

Підтримка сво та героїзація російських військових

Керівництво філармонії з самого початку війни відкрито підтримує збройну агресію росії. Відомо, що у 2022 році колектив філармонії проводив спеціалізовані виступи.

У 2022 році на окупованих територіях активізувалася пропаганда культури минулого російської федерації та Радянського Союзу. Одним із ключових напрямків цієї політики стало цілеспрямоване оспівування радянських рухів, зокрема героїзація піонерів за участю місцевих культурних закладів. У рамках проєкту окупаційного міністерства культури відбулася прем’єра відеоконцерту, який присвятили сторіччю утворення радянської піонерії. До створення пропагандистського матеріалу безпосередньо залучили артистів Донецької державної академічної філармонії.

У травні 2026 року Донецький академічний симфонічний оркестр виступив у Московському міжнародному будинку музики з програмою “Ступайте ж до нас: вас Русь кличе!”. Репертуар концерту складався з творів російських класиків та сучасних композиторів, які беруть участь у так званій сво. Зокрема, відбулася прем’єра симфонії “Сказання про землю донецьку”, присвячена “героям сво”.

Того ж місяця оркестр відправився у гастрольний тур містами Югри у Ханти-Мансійському автономному окрузі. На відкритті турне у Сургуті музиканти виконали пісню “День Перемоги” разом із ветеранами бойових дій. Олександр Парецький у своєму звіті зазначив, що ці гастролі є місією, щоб через музику сказати, що “Донбас живий, Донбас з росією, Донбас дякує”.

На рівні окупаційної адміністрації також розгорнуто масштабну кампанію з підтримки учасників сво. 2025 рік був оголошений у рф “Роком захисника Вітчизни”, протягом якого у “днр” провели понад п’ять тисяч тематичних заходів та конкурс “Донбас. свої Герої”. Представників культурної сфери, серед яких і ветерани сво, запрошують брати участь у кадровій програмі “Капітани культури”, що має на меті посилити їхні управлінські навички для роботи в установах культури.

Філармонія як майданчик для окупаційних заходів Донецька філармонія також використовується як простір для проведення різних пропагандистських проєктів. На її базі організовуються сесії та панельні дискусії за підтримки “Президентського фонду культурних ініціатив”. Проєктна команда філармонії залучена до створення проєктів, серед яких ключовим є “#ОРКЕСТРНЕСКОРЕНИХ”.

Паралельно з цим окупаційна адміністрація продовжує розвивати інфраструктуру для поширення своєї ідеології серед молоді. На базі будинків культури та бібліотек у різних містах “днр” відкривають “дитячі культурно-просвітницькі центри”, фінансування яких відбувається за російським нацпроєктом “Сім’я”. Ці центри призначені для “творчого та інтелектуального розвитку дітей” і проведення профорієнтаційних заходів.

Діяльність Донецької філармонії під окупацією демонструє, як культурний заклад був повністю переформатований на інструмент впливу, що сприяє інтеграції регіону в російський простір та підтримці військової агресії проти України.

Читайте також:

Від артиста до міністра і депутата “днр”: що відомо про Олександра Парецького з Донецької філармонії, який перейшов на бік рф

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!