Бої за Бахмут тривають вже дев’ятий місяць, місто зруйноване на понад 90%, росіяни фактично захопили руїни, а ЗСУ все ще продовжують контролювати район Літака в місті. У битві за Бахмут за російськими даними загинуло близько 20 тисяч найманців ПВК Вагнер, про це повідомив сам фінансист угрупування — пригожин. Членами ПВК ставали завербовані в’язні, які не проходили підготовку та вважалися гарматним м’ясом. Однак, росія та її прихильники прагнуть показати, мовляв, в Україні на війну також відправляють непідготовлених. 

Доказ цьому пропагандисти знайшли у статті The Wall Street Journal «36 годин у Бахмуті: відчайдушна боротьба одного підрозділу, щоб стримати росіян» авторства Метью Люксмора.

Редакція  «Бахмут. IN.UA» проаналізувала матеріал журналіста, а також ту вижимку, яку оприлюднили пропагандисти. 

Сумнівний телеграм-канал поширює наративи, які грають на руку росіянам

Скріншот з телеграм-каналу, який поширив уривок зі статті The Wall Street Journal. 

«У матеріалі наводиться історія групи мобілізованих із 93-ї мехбригади — їх набирали з безробітних у Харківській області. Бійців екіпірували радянською зброєю і відправили спочатку в Костянтинівку, потім у Бахмут. Також видання пише про групу з 16 призовників, які захищали Бахмут, “багато з яких були призвані кількома днями раніше і не проходили жодної підготовки”. Наприклад, один із бійців уперше вистрілив із гранатомета під час бою в Бахмуті. Він промахнувся, вогнем у відповідь його контузило», — пише телеграм-канал «Всевидящее ОКО»

Заголовки з росЗМІ. Фото: скріншот

Телеграм-канал “Всевидящее ОКО” налічує 1,25 млн фоловерів, однак — це сумнівне джерело достовірної інформації,  канал є повністю анонімним, власник невідомий. Як повідомляє, Інститут масової інформації, ще кілька років тому контент і медіасітка тг-каналу “Всевидящее ОКО” складалися з відео, де люди отримують травми чи вчиняють насильство, а у кожному відеоролику демонстрували зображення крові.

Згодом, експерти Інституту зафіксували чотири матеріали з ознаками замовлення, два стосувалися грального бізнесу, коріння якого закінчувалося в рф. Втім реклами в каналі не багато, а це говорить про те, що у власників каналу є додаткове джерело фінансування, яке саме й звідки воно — невідомо. Відсутність реклами, може свідчити про відсутність замовлень.

Стаття Метью Люксмора

Спершу потрібно зазначити, хто такий Метью Люксмор — це репортер, який висвітлює події в росії, Україні та країнах колишнього Радянського Союзу, приділяючи особливу увагу обороні, національній безпеці Росії та ролі її збройних сил на світовій арені. Раніше він був московським кореспондентом Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода.

Стаття Метью розповідає історію боїв за Бахмут зі слів мобілізованих. Зокрема героєм сюжету стає безробітний батько трьох дітей Олексій Мальковський. Чоловік розповідає, як російські війська штурмували один з багатоквартирних будинків, який його група з 16 призовників, багато з яких були призвані за кілька днів до цього і не пройшли жодної підготовки, мала захищати.

Нижче надаємо переклад оригінальної статті:

Малковський не влучив. Росіяни вистрілили з власного РПГ і влучили в стіну поруч з ним, контузивши його. Він вибіг з будівлі і сховався на овочевій грядці, у нього дзвеніло у вухах. Коли він повернувся після заходу сонця, в кімнаті лежали тіла двох його товаришів.

За 36 годин, які він провів у жорстоких боях від будинку до будинку в східноукраїнському місті, 11 з 16 чоловіків з групи призовників Мальковського були або вбиті, або захоплені в полон, за словами солдатів, що вижили, і родичів зниклих безвісти.

На вихідних Росія остаточно закріпила контроль над Бахмутом після 10-місячної битви, яку Київ використовував для того, щоб розгромити російські війська. Хоча жодна зі сторін не розголошує своїх втрат, за західними оцінками, на Бахмутському фронті загинуло багато тисяч солдатів з обох сторін. Ще більше було поранено.

Намагаючись зберегти бригади, підготовлені і оснащені Заходом для широко очікуваного наступу, і з багатьма загиблими професійними солдатами, Київ відправив туди мобілізованих солдатів і підрозділи територіальної оборони, іноді з незадовільною підготовкою і спорядженням (ось цитата, яка маніпулятивно використовують пропагандистські ЗМІ). Остаточний успіх чи провал української стратегії в Бахмуті залежатиме від результатів більш масштабного наступу.

16 чоловіків, серед яких був і Мальковський, зараховані до 5-ї роти 93-ї механізованої бригади, виїхали з Харкова 16 лютого автобусом на базу бригади за 2 з половиною години їзди на південь.

Пасажирами автобуса були переважно бідні чоловіки з сіл на північному сході Харківської області, багато з яких були безробітними, підробляли різноробочими або працювали позмінно на заводах в обласному центрі. Багато з них отримали мобілізаційні повістки того місяця, згідно з їхніми військово-обліковими документами. Хоча деякі з них пройшли строкову службу роками чи десятиліттями раніше, майже ніхто з них не брав участі в активних бойових діях.

Вони провели дві ночі на базі, де їм видали гвинтівки і форму радянських часів, згідно з військовими документами і фотографіями. 18 лютого їх відвезли до Костянтинівки, що за 16 миль від Бахмута, і розмістили в будинку на околиці гарнізонного містечка.

Вони позували для фотографій зі своїми гвинтівками перед релігійними іконами, розміщеними на каміні в будинку, пили енергетичні напої на ліжках в одній зі спалень, а також курили і їли на кухні.

Вранці 21 лютого прибув старшина роти і повідомив, що має наказ відправити хлопців до Бахмута групами по шість чоловік. Російські війська підходили все ближче до річки, яка розсікає місто, тиснучи на українські підрозділи, що захищалися від постійних мінометних та артилерійських обстрілів. Деякі з них погрожували написати офіційну відмову від виконання наказу, посилаючись на недостатню підготовку. Владислав Юдін, колишній ув’язнений зі східного Луганська, розповів, що сказав старшині, що ніколи не тримав у руках зброю, не кажучи вже про те, щоб стріляти, і йому було страшно. 

“Бахмут тебе навчить”, – відповів йому чоловік.

Коли перша група чоловіків прибула до Бахмута того вечора, їм сказали йти за командиром на позицію. Вони йшли провулками повз руїни розбомблених будинків, переступаючи через повалені телефонні стовпи та нерозірвані російські снаряди.

Вони дійшли до багатоповерхівки, відокремленої сараєм, огорожею з ланцюга і невеликим садом від російських військ у сусідньому будинку. Вони зайняли позиції біля вікон на першому поверсі. Потім їх обстріляли з гранатометів і мінометів, і Юдін розповів, що бачив, як на його очах вбили Сергія Дідіка, 36-річного селянина, і командира. 

“Це було пекло на землі”, – сказав він.

Менш ніж за 300 метрів фермер Сергій Пугасій перебував у будинку під шквальним вогнем російських військ, які витіснили його групу. Він потрапив під кулеметний вогонь з третього поверху іншого будинку і побачив, як впали командир його загону і ще один солдат. Він опинився беззахисним перед кулями, що свистіли навколо нього. Він впав на землю і незабаром опинився в оточенні російських солдатів.

“Ти один?” – запитав один з росіян, зв’язуючи йому руки, а інший забрав у нього гвинтівку і зняв бронежилет. Той відповів, що так.

Після цього бою 21 і 22 лютого і наступної місії 2 березня, для якої вцілілих членів підрозділу відправили назад до Бахмута, дружини зниклих безвісти шукали інформацію. Вони писали до Червоного Хреста та Організації Об’єднаних Націй, телефонували на гарячу лінію українського уряду, а також писали на десятки сторінок у соціальних мережах, присвячених зниклим безвісти.

Бахмут після “звільнення росіян”. Фото: з відкритих джерел

Дружина Пугасія, Анжела, отримала повідомлення про зникнення чоловіка 24 лютого, через три дні після того, як вона востаннє розмовляла з ним. 

“Це як стояти на краю прірви. Я не дружина і не вдова”, – сказала вона в інтерв’ю на початку квітня. “Найгірше – не знати”.

На початку березня двоє військових прийшли додому до Василя Зелінського, 51-річного змінного робітника металургійного заводу з діагностованим захворюванням хребта, щоб повідомити про його зникнення. Його дружина, Олена, почала ридати, запитуючи їх: 

“Як це могло статися, що ви забрали людину без підготовки, а через тиждень вона зникла?” Один чоловік опустив очі, сказала вона, а інший відповів: “Це війна. Ніхто їх зараз не буде навчати”.

2 квітня канал, пов’язаний з воєнізованим угрупованням “Вагнера”, яке очолювало російський наступ на Бахмут, опублікував фотографію військового квитка Дідіка і повідомив, що його загибель була підтверджена. Але дружина Дідіка, Валентина, переконана, що він перебуває в російському полоні.

“Я знаю, що мій чоловік живий, – сказала вона в інтерв’ю The Wall Street Journal. “Моє серце це відчуває”.

Дружини зниклих безвісти обурені тим, що їх відправили в Бахмут без підготовки. Переважна більшість мобілізованих солдатів в Україні проходять хоча б мінімальну підготовку, і випадки, коли непідготовленим чоловікам наказують воювати, не є поширеними. Але українське законодавство не визначає, скільки часу має тривати підготовка, і юристи кажуть, що призовники не можуть нічого зробити, окрім як подати скаргу командирам або на гарячу лінію Міністерства оборони.

У лютому українські депутати внесли на розгляд парламенту законопроект, який передбачає щонайменше тримісячну підготовку мобілізованих, але він так і не пройшов через Верховну Раду. 

Бахмут в російській окупації. Фото: з відкритих джерел

Міністерство оборони України заперечує відправку солдатів без підготовки до Бахмута, а офіцер 93-ї сказав, що не чув про такі випадки у своїй частині. 

“Якщо це сталося, то це неправильно”, – сказав він.

Речник Збройних сил України відмовився від коментарів. У середині квітня Пугасій був звільнений в результаті обміну полоненими після майже двох місяців перебування в російському полоні. Його утримували у в’язниці на окупованій Росією частині Луганської області України, а потім перевели до камери на покинутому заводі. Йому та десятку інших людей зав’язали очі, відвезли до Бахмута і наказали йти через лінію фронту, поки російські війська спілкувалися по радіо з українцями, забезпечуючи, щоб обидві сторони не відкривали вогонь.

Зрештою, Пугасій вважає, що саме його дуже коротка служба в армії врятувала його від страти від рук викрадачів. Коли росіяни подивилися на його військовий квиток і побачили дату його мобілізації, менш ніж тиждень тому, вони запитали, як довго він воював. “Двадцять чотири години”, – відповів він. За його словами, вони попередили, що якщо він знову потрапить у полон, то не виживе.

Примітка: Варто зауважити, що журналіст, який написав статтю регулярно відвідував росію. Його матеріал про Бахмут певною мірою висвітлює росіян, як хороших людей, адже вони, мовляв, відпустили полоненого.  

Що винесли у публічний простір?

Трупи вагнерівців, продменстровані пригожиним. Фото: з відкритих джерел

Пропагандистські канали та сумнівні джерела в телеграмі перекрутили оригінальну цитату з тексту, й в результаті отримали висновок, мовляв, Україна відправляє в Бахмут непідготовлених солдатів (гарматне м’ясо), щоб зберегти життя сильнішим воїнам. Втім, насправді у тексті навіть немає такого судження. Немає слів про (гарматне м’ясо), натомість є наступні уривки:

Уривок 1: “Переважна більшість мобілізованих солдатів в Україні проходять хоча б мінімальну підготовку, і випадки, коли непідготовленим чоловікам наказують воювати, не є поширеними”, — пише журналіст The Wall Street Journal.

Уривок 2: “Намагаючись зберегти бригади, підготовлені і оснащені Заходом для широко очікуваного наступу, і з багатьма загиблими професійними солдатами, Київ відправив туди мобілізованих солдатів і підрозділи територіальної оборони, іноді з незадовільною підготовкою і спорядженням (ось цитата, яка маніпулятивно використовують пропагандистські ЗМІ)

Ймовірно, що саме з цього уривку тексту й з’явилося повідомлення провокативного характеру, яке почали поширювати.

В Бахмут відправляють ненавчених солдатів

В Бахмуті воюють воїни різних підрозділів: ЗСУ, Нацгвардійці, прикордонні загони, добровольці, учасники ТРО, а також мобілізовані. Немає розподілу на елітні війська та неелітні, як це є в росії. Наприклад, вищим класом війська там вважають повітряно-десантні війська, а регулярна російська армія займає нижчу позицію в цій ієрархії.

Крім того, Україна не володіє таким великим людським ресурсом, як держава-сусід, яка дозволяє собі використовувати громадян — в якості гарматного м’яса через необмежений ресурс. В хід йдуть найманці приватних компаній, та інші приватні підрозділи, які відверто конкурують між собою.

Редакція «Бахмут. IN.UA» спілкувалася із бахмутянами, в кожного з яких різний бойовий досвід, різне цивільне життя в минулому. Серед захисників Бахмута є вчителі, волонтери, зоозахисники, активісти та багато інших людей різних професій. 

«Пасажирами автобуса були переважно бідні чоловіки з сіл на північному сході Харківської області, багато з яких були безробітними, підробляли різноробочими або працювали позмінно на заводах в обласному центрі», – уривок зі статті видання.

Теза зі статті The Wall Street Journal про те, що до Бахмута відправляють чоловіків із сіл некоректна в плані узагальнення, адже в армії збираються разом люди різного віку, та різної спеціальності.

Навчання військових без досвіду в Україні

Через повномасштабне вторгнення в лави ЗСУ й ТРО прийшли люди з цивільного життя, які раніше не тримали зброю в руках. Наразі, коли велика війна триває вже другий рік мобілізованих навчають на спеціальних полігонах. Випадки, коли люди потрапляють до формування без жодного досвіду поодинокі.  

Наприклад, нещодавно редакція «Бахмут IN.UA» розмовляла з бахмутянином Дмитром, який служить аеророзвідником на Бахмутському напрямку. Раніше чоловік також не мав військового досвіду, але при мобілізації його навчили азам військової справи. За даними Military Media Center строк підготовки мобілізованих військових-десантників складає 1-2 місяці.

Нагадаємо, ми писали, як можна підготуватися до армії в цивільному житті в матеріалі: Як підготуватися до армії: військовий вишкіл та керування БПЛА

«До війни я не мав військового досвіду. У військкомат прийшов, як ВПО-шник з Бахмута. Ходив, відмічався. В січні мене мобілізували й відправили в навчальний центр, там я пробув півтора місяця. Відучився й потрапив в артилерійський взвод, морська піхота», — розповідає Дмитро.

Чоловіка навчали українські інструктори, які мали військовий досвід з гарячих точок, зокрема й оборонці Бахмута, але оскільки їх інколи бракувало частину військових відправляли на навчання за кордон до іноземних наставників.

Деяких мобілізованих навчав вже сам Дмитро, наприклад, якщо людина не вміла користуватися новими установками. Військовий зазначив, у нього не було випадків, коли до бригади потрапляла особа без досвіду, бувало таке, що доводилося навчати специфічній роботі, як от керуванням БПЛА чи тому подібне.

Фото: з відкритих джерел

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Сонцезахист для дітей та дорослих вбереже від десятків неприємних наслідків. Тому насолоджуючись теплою погодою, важливо не забувати про захист від сонця. Адже це може зберегти ваше здоров’я та зовнішній вигляд шкіри. З цим вам допоможуть спеціальні косметичні засоби, які можна знайти в багатьох магазинах. Валерія Дергаус, косметологиня з Бахмута, розповіла нашій редакції про те, як правильно підібрати сонцезахисний засіб для всієї родини.

Як підібрати сонцезахисний засіб для всієї родини — читайте в матеріалі “Бахмут.IN.UA”.

Захист від сонця

Засоби для захисту від сонця рекомендують використовувати протягом всього року, а не тільки влітку. Валерія каже, що сонцезахисні засоби потрібні всім, незалежно від пори року. Адже вплив ультрафіолету на шкіру має накопичувальний характер. Тож, важливо знати, який саме засіб потрібно обрати саме вам серед усіх товарів, які можна знайти на поличках у магазинах.

Сонцезахисні креми бувають з різними ступенем захисту, але найкраще обирати з найвищим рівнем, тобто 50+. Також варто підбирати крем під потреби, тобто звертати увагу на позначки:

• сонцезахист для жирної шкіри;
• сонцезахист для сухої шкіри;
• сонцезахист для комбінованої шкіри;
• сонцезахист для нормальної шкіри.

Які існують сонцезахисні засоби та чим вони відрізняються?

Валерія розповіла, що основною функцією сонцезахисних засобів є захист шкіри від ультрафіолетових (UV) променів сонця, а не тільки захист від сонячних опіків. Ці промені можуть завдати шкоду вашій шкірі, сприяють її старінню та збільшують ризик розвитку раку шкіри.

Ультрафіолетові промені шкідливі для вашої шкіри та збільшують ризик розвитку раку шкіри / фото Національна академія медичних наук України

Що прискорює старіння шкіри

Ультрафіолетові промені групи A (UVA) складають 90% від всіх сонячних променів, які досягають поверхні Землі. Промені UVA оточують нас кожен день, незалежно від пори року. Ось чому важливий сонцезахист цілий рік, а не лише літом, коли “пригріло” сонце.

Також, ці промені проникають крізь скло, тому важливо використовувати SPF якщо, наприклад, ваше робоче місце знаходиться біля вікна. Вплив UVA променів відбувається “тихо” – без опіків і відчутного дискомфорту. Ці промені повільно впливають на ДНК людини, прискорюють старіння і в результаті свого впливу можуть пригнічувати імунітет.

Ультрафіолетові промені групи B (UVB) складають 10%. Вони вважаються найнебезпечнішими, але більшість шкоди від цих променів проявляється після їх відчутного впливу. Опіки на шкірі провокують фотостаріння, починаються різні процеси в клітинах шкіри, які в деяких випадках призводять до небезпечних захворювань.

Ось чому важливо використовувати сонцезахист цілий рік й обирати засоби широкого спектра дії (захист від UVA та UVB променів).

Як обрати сонцезахисний крем

SPF (sun protection factor) – це фактор захисту від UVB-випромінювання. Число, що стоїть поруч із цією абревіатурою, вказує на дозу B-променів, яку ви можете отримати без загрози опіку, тобто ступінь захисту від сонця. Чим вищий індекс SPF, тим більше ультрафіолету блокує засіб. Наприклад, SPF 15 нейтралізує 93% UVB-променів, а SPF 50 – 98%. Водночас жодна косметика із SPF не здатна убезпечити шкіру від 100% променів.

Дотримуйтеся рекомендацій використання сонцезахисних засобів для отримання ефективного захисту / фото з відкритих джерел

“ВООЗ рекомендує до використання засоби з індексом SPF 15+; Американська академія дерматології наполегливо радить починати із SPF 30. Якщо у вас дуже світла шкіра або ви плануєте перебувати на сонці довгий час, краще обрати санскрін із SPF 50. Майте на увазі, що індекси SPF не сумуються. Тобто, якщо ви нанесли сонцезахисний флюїд із SPF 30 і тональний крем із SPF 20, загальний захист буде дорівнювати 30, а не 50”, — пояснила Валерія.

Скільки потрібно сонцезахисного крему на обличчя

Валерія розповідає, що для ефективного захисту від UV-випромінювання, необхідно наносити достатню кількість сонцезахисного засобу. Вона рекомендує використовувати “2 пальці” крему на зону обличчя, вух та шиї. Наносити захисні засоби від сонця потрібно за 15-30 хвилин до того, як ви вийдете на сонце. Це дозволить засобу повністю поглинутися в шкіру і почати працювати.

Валерія рекомендує обрати засоби від сонця орієнтуючись за типом вашої шкіри для більш зручного застосування:

• суху шкіру задовольнить класичний сонцезахисний крем або молочко;
• жирній та комбінованій шкірі буде комфортніше з гелем, лосьйоном або флюїдом, які не залишатимуть блиску.

На вразливих ділянках шкіри, на кшталт вух, носа та контуру очей, а також на татуюваннях і шрамах, доцільно використовувати засоби у форматі стіку. На важкодоступних – сонцезахисні спреї. Не забувайте захищати від ультрафіолету губи: статистика каже, що цю зону часто вражає рак шкіри. Купувати окремий санскрін необов’язково – достатньо бальзаму чи помади із сонцезахисними фільтрами. Косметику з мінеральними фільтрами можна використовувати навіть на дуже чутливій шкірі.

Крім того, Валерія розповідає, що важливо читати склад сонцезахисних кремів та уникати деяких компонентів в них:

• мінеральні олії;
• рослинні олії (кокосова, пальмова);
• вазелін та парафін;
• деякі кислоти (стеаринова, олеїнова тощо).

Як змивати сонцезахист?

“Дуже важливо якісно змивати сонцезахист, особливо, якщо він на хімічних фільтрах, оскільки він здатен проникати в пори. Для цього використовуємо двоетапне очищення: гідрофільний засіб (олія або шербет) та засіб для вмивання (гель або пінка). Лише таким чином ми зможемо якісно очистити шкіру”, — сказала Валерія.

Важливо також звертати увагу на те, що сонцезахисні засоби для обличчя та сонцезахист для тіла це два різних товари, які бажано купляти окремо. Найкращі сонцезахисні креми мають бути підібрані під ваші потреби.

Шкіра обличчя від природи більш вразлива, тому деякі засоби для тіла можуть викликати на ній подразнення. До того ж для жирної та комбінованої шкіри текстура таких продуктів зазвичай занадто важка, а для чутливої – занадто агресивна. Своєю чергою, в сегменті санскрінів для обличчя чимало засобів мають гіпоалергенну формулу і не містять ароматизаторів.

Якщо ви шукаєте універсальний засіб для відпустки, придивіться до кремів і спреїв із приміткою Facе/Body – такі можна використовувати по всьому тілу, пояснює лікарка.

Чи можна дитині бути на сонці

Дітям до 6 місяців взагалі не варто перебувати під прямими сонячними променями / фото відкриті джерела

Першочергово Валерія каже, що діти до 6 місяців не повинні перебувати під прямими сонячними променями взагалі. Організовувати прогулянки треба лише у безпечні години та у затінку або під парасолею. Також можна використовувати колиски із накритим капюшоном, адже деякі сучасні візочки тепер теж мають spf фільтр.

Старшим діткам, як і дорослим, теж не рекомендується перебувати довго під прямими сонячними променями. Варто дотримуватись правил щодо затінку та перебування під парасолею. Також, варто використовувати легкий та натуральний одяг на довгий рукав.

Найкраще відбивають сонце сині та червоні кольори одягу. Не забувайте за головні убори, які мають бути легкі, світлі й широкими полями. Для діток варто брати такі, що гарно закривають шию та прикривають ніс. До того ж памʼятайте за окуляри від сонця. Це не лише модний аксесуар, а й захист очей і для діток, який теж необхідний. Після року подбайте про окуляри, лише перевірте їх якість. Крім того, для діток часто є костюми для плавання чи інший одяг з spf-фільтрами, бажано купляти саме такий.

Уважно читайте компоненти сонцезахисних кремів для дітей, там не має бути хімічних формул / фото відкриті джерела

Які засоби від сонця можна використовувати дітям:

• Для діток до 6 місяців не варто використовувати жодні, оскільки їм загалом не варто бути під сонячними променями;
• До З років теж не варто дитині перебувати на сонці, але при потребі можна використовувати дитячі сонцезахисні засоби, які призначені для дітей з 6 місяців;
• Для діток використовуємо крем захист від сонця лише без хімічних формул SPF. Тобто без таких компонентів: Avobenzone, Octinoxate, Oxybenzone. Вони є нерекомендованими для дітей;
• Використовуємо SPF 50 захист на мінеральних фільтрах.

Читайте також:

• Ін’єкції краси: поради лікаря-дерматолога
• Особливості догляду за шкірою влітку: поради косметологині
• Послуги косметолога в Тернополі від бахмутянки

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З 1 березня 2024 року в Україні запрацював новий Порядок надання допомоги на проживання ВПО. Тепер, щоб продовжити отримувати виплати від держави, переселенці повинні подати відповідну заяву до ЦНАП.

Про те, у які строки можна звернутися за продовженням виплат, розповіли спеціалісти Юридичного порадника для ВПО.

Виплати ВПО у 2024 році

Відповідно до 4 абзацу 1 параграфа Постанови Кабміну №94 від 26 січня 2024 року, ВПО, які звернулися до ЦНАПу щодо продовження виплат та подали відповідну заявку в період з лютого по квітень, отримуватимуть виплати від держави починаючи з 1 березня 2024 року. Іншими словами, якщо переселенець звернувся за продовженням виплат у період березень-квітень 2024 року, то він зможе отримати виплату й за березень.

Одночасно з цим, відповідно до 5 абзацу 2 параграфа Порядку надання допомоги на проживання ВПО, грошові виплати призначається за повний місяць, у якому уповноважена особа звернулася за її наданням, незалежно від дати такого звернення. Саме ця частина говорить про те, що переселенець має можливість продовжити виплати ВПО у будь-якому місяці, а не тільки в період березня-квітня. Якщо ВПО звернеться у травні, то з виплати почнуть надходити з травня, якщо у червні, то з червня тощо.

Читайте також:

• Що робити ВПО, які не отримали виплати в березні
• Зміни у допомозі ВПО: які категорії отримуватимуть виплати
• Як ВПО оформити житлову субсидію у 2024 році: інструкція

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!