2 березня  редакція “Бахмут. IN. UA” опублікувала опитування, яке допомогло визначити очікування мешканців від громадського простору нового Бахмута, збудованого чи відновленого після перемоги. Опитування було анонімним, участь в ньому взяло понад 6 тисяч бахмутян, понад 80% опитуваних виявили бажання повернутися в Бахмут після війни.

 

Результати опитування. Фото: “Бахмут. IN. UA”

Участь в опитуванні взяли 6 404 осіб, з них понад п’ять тисяч жінок та понад тисячу чоловіків.

Результати опитування. Фото: “Бахмут. IN. UA”

92% опитаних респондентів не є підприємцями, понад 7% мають власну справу.

Результати опитування. Фото: “Бахмут. IN. UA”

Серед опитаних осіб є різні вікової категорії, близько 11% відсотків є молоддю до 25 років, 19% віком від 25 до 35 років, 20% від 45 до 55 років, 23% від 35 до 45, і 24% люди від 55 до 65 років і більше.

Результати опитування. Фото: “Бахмут. IN. UA”

34% відсотків опитаних бахмутян мають роботу, 22% тимчасово не працюють, 21% складають пенсіонери, 8, 5% в пошуках роботи, 6% матері в декреті, близько 5% студенти, 2, 5% люди, що працюють та навчаються.

Результати опитування. Фото: “Бахмут. IN. UA”

В Бахмут планують повертатися понад 80% осіб, 17% важко відповісти на це питання, 1, 1% зазначили, що не планують повертатися в місто. 

Результати опитування. Фото: “Бахмут. IN. UA”

На думку 63% бахмутян, план розбудови Бахмута має відбуватися із залученням національних та міжнародних експертів, 39% опитаних вважають, що це має відбуватися шляхом створення робочих груп серед мешканців та включенням представників різних сфер. 31% опитаних висловили думку, що мешканці мають голосувати в онлайн-режимі за архітектурні проєкти. 22% опитаних вважають, що це робота виключно управлінь міської ради, депутатів та архітекторів. 17% проголосували за громадські слухання.

Результати опитування. Фото: “Бахмут. IN. UA”

68% опитаних респондентів заявили, що розглядають можливість долучитися до відбудови Бахмута. Зокрема, мова йде про планування, роботу в будівництві, створення громадських просторів та пожертви. 27% опитуваних заявили, що їм важко відповісти на це питання. Понад 3% респондентів не готові долучитися до відбудови Бахмута. 

Результати опитування. Фото: “Бахмут. IN. UA”

Думки бахмутян, стосовно вигляду міста після війни значно розділилися. 54% опитаних хочуть, щоб місту повернули довоєнний вигляд, в той час, як 42% хочуть, щоб місто відбудували наново.

Результати опитування. Фото: “Бахмут. IN. UA”

Бахмутяни активно голосували за покращення міського простору. Відтак, 58% опитаних вважають, що Бахмуту не вистачало сучасного тепломодернізованого житла. 53% хотіли б, щоб у місті було більше укриттів. 52, 9 %заявили про нестачу зон відпочинку на природі, 52, 8% хотіли б, щоб місто попіклувалося про збільшення місць для купання влітку та взимку. 

48% опитаних хотіли б бачити зручний й сучасний транспорт в місті. 47,4 % хотіли б додати зелені зони для Бахмута. 47, 3% хочуть бачити зони для розваг і розвитку дітей. 42% хотіли б бачити відкриті простори для підлітків й молоді. 41% виступає за спортивні зони в місті. 40, 4% опитаних пропонують додати сучасні засоби організації міського трафіку, це світлофори, розмітка, парковки.

40, 3% бачать в Бахмуті більше шкіл та ВНЗ, 39, 5% пропонують встановити в Бахмуті майданчики для роздільного збору сміття. 39, 3 % бачать в місті більше доріжок та парковок для велотранспорту. 37% бачать в місті більше зон для промислових підприємств та бізнесу. 36% пішохідні маршрути, які зв’язують всі райони міста. 34% наголошують, що місто повинно бути зручним та пристосованим для людей з особливими потребами. 31% бахмутян в Бахмуті хочуть бачити більше громадських просторів, на кшталт тих, де можна проводити кінопокази, зустрічі і т.д. 26% проголосували за планування районів для приватної забудови, 17% пропонують додати більше меморіальних комплексів.

Фото: Reuters

Читайте також: На відновлення землі підуть сотні років: як війна вплинула на ґрунти Бахмута

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

В Україні триває реалізація державної програми “Пакунок школяра”, яка передбачає підтримку батьків майбутніх першокласників. Родини можуть отримати 5 тисяч гривень для підготовки дітей до навчального року. Ініціатива була започаткована минулого року за ініціативи Президента України Володимира Зеленського.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Умови та терміни виплат за програмою “Пакунок школяра” у 2026 році

Найближчими днями батьки та законні представники дітей, які вже подали заяви, почнуть отримувати перші виплати у розмірі 5 тисяч гривень. Від початку прийому документів подано понад 80 тисяч заяв. Процес прийому документів триватиме до 1 листопада, що дає час на оформлення виплати всім зацікавленим особам.

Цьогоріч запроваджено єдиний перелік із 30 МСС-кодів, що дозволяє використовувати виплату у звичайних магазинах та під час онлайн-покупок. Кошти можна витратити на одяг для школяра, взуття, шкільне приладдя та інші товари, які відповідають визначеним категоріям програми. Батьки мають змогу самостійно обирати необхідні речі для дитини відповідно до власних потреб.

Подати заяву на отримання державної допомоги можна двома способами: через застосунок “Дія” або через Пенсійний фонд України. Гроші зараховуються на спеціальний рахунок “Турбота про дитину”, який відкривається у межах “Дія.Картки”.

Для підприємців участь у програмі спрощена. Додаткова реєстрація не вимагається, оскільки магазинам достатньо мати один із дозволених МСС-кодів. Для інформування покупців про можливість розрахуватися за допомогою виплати Міністерство соціальної політики підготувало спеціальні інформаційні стікери для розміщення в офлайн- та онлайн-магазинах.

Читайте також:

Зарахування до 1 класу у 2026 році: перелік документів та процедура вступу

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Міністерство освіти і науки України змінило строки проведення вступної кампанії до аспірантури. Рішення ухвалили для того, щоб надати вступникам більше часу на подання заяв та проходження необхідних вступних випробувань.

Про це повідомили в МОН.

Нові дати основної вступної кампанії до аспірантури

Згідно з оновленим графіком, процес вступу на бюджетні та контрактні місця передбачає такі часові межі:

• подання заяв для участі у конкурсному доборі та реєстрація на іспит зі спеціальності триватиме до 18:00 7 вересня;
• вступні іспити зі спеціальності та інші передбачені закладами освіти оцінювання пройдуть у період з 8 до 21 вересня;
• надання рекомендацій до зарахування розпочнеться з 22 вересня;
• оновлення списків рекомендованих на бюджетні місця відбудеться до 26 вересня, це передбачено для випадків, коли окремі вступники не виконають вимог до зарахування;
• зарахування вступників, які отримали рекомендації та виконали всі вимоги, завершиться до 28 вересня.

Умови додаткового набору

Заклади вищої освіти мають право проводити додатковий набір студентів до аспірантури. Це стосується виключно контрактних місць за заочною або вечірньою формами здобуття освіти. Такий набір може розпочатися не раніше 29 вересня, а точні строки кожен заклад освіти визначає самостійно у своїх правилах прийому. Процес зарахування на ці місця має відбутися не пізніше ніж через 15 днів після завершення реєстрації заяв, але кінцевий термін встановлено до 15 жовтня.

Результати загальнодержавних випробувань Основна сесія іспитів “ЄВІ” та “ЄВВ” для вступників в аспірантуру відбулася в липні. Результати цих випробувань за шкалою від 100 до 200 балів будуть доступні до 7 серпня у персональних кабінетах учасників. Додаткова сесія випробувань пройде з 24 до 28 серпня, а оголошення її результатів заплановане до 4 вересня.

Іспит зі спеціальності та додаткові оцінювання

Другим етапом відбору є вступний іспит зі спеціальності або спеціальностей для міждисциплінарної освітньо-наукової програми. Цей іспит є обов’язковим для всіх вступників, включно з особами, які мають право на спеціальні умови вступу. Результат іспиту зі спеціальності становить 60 відсотків конкурсного бала.

Заклади вищої освіти також можуть встановлювати додаткові критерії оцінювання, серед яких співбесіди, інші іспити, а також презентації дослідницьких пропозицій або наукових досягнень. Перелік та порядок проведення таких оцінювань фіксується у правилах прийому конкретного закладу освіти.

Читайте також:

Податкова знижка на освіту в Україні: як повернути кошти за навчання

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!