2 березня  редакція “Бахмут. IN. UA” опублікувала опитування, яке допомогло визначити очікування мешканців від громадського простору нового Бахмута, збудованого чи відновленого після перемоги. Опитування було анонімним, участь в ньому взяло понад 6 тисяч бахмутян, понад 80% опитуваних виявили бажання повернутися в Бахмут після війни.

 

Результати опитування. Фото: “Бахмут. IN. UA”

Участь в опитуванні взяли 6 404 осіб, з них понад п’ять тисяч жінок та понад тисячу чоловіків.

Результати опитування. Фото: “Бахмут. IN. UA”

92% опитаних респондентів не є підприємцями, понад 7% мають власну справу.

Результати опитування. Фото: “Бахмут. IN. UA”

Серед опитаних осіб є різні вікової категорії, близько 11% відсотків є молоддю до 25 років, 19% віком від 25 до 35 років, 20% від 45 до 55 років, 23% від 35 до 45, і 24% люди від 55 до 65 років і більше.

Результати опитування. Фото: “Бахмут. IN. UA”

34% відсотків опитаних бахмутян мають роботу, 22% тимчасово не працюють, 21% складають пенсіонери, 8, 5% в пошуках роботи, 6% матері в декреті, близько 5% студенти, 2, 5% люди, що працюють та навчаються.

Результати опитування. Фото: “Бахмут. IN. UA”

В Бахмут планують повертатися понад 80% осіб, 17% важко відповісти на це питання, 1, 1% зазначили, що не планують повертатися в місто. 

Результати опитування. Фото: “Бахмут. IN. UA”

На думку 63% бахмутян, план розбудови Бахмута має відбуватися із залученням національних та міжнародних експертів, 39% опитаних вважають, що це має відбуватися шляхом створення робочих груп серед мешканців та включенням представників різних сфер. 31% опитаних висловили думку, що мешканці мають голосувати в онлайн-режимі за архітектурні проєкти. 22% опитаних вважають, що це робота виключно управлінь міської ради, депутатів та архітекторів. 17% проголосували за громадські слухання.

Результати опитування. Фото: “Бахмут. IN. UA”

68% опитаних респондентів заявили, що розглядають можливість долучитися до відбудови Бахмута. Зокрема, мова йде про планування, роботу в будівництві, створення громадських просторів та пожертви. 27% опитуваних заявили, що їм важко відповісти на це питання. Понад 3% респондентів не готові долучитися до відбудови Бахмута. 

Результати опитування. Фото: “Бахмут. IN. UA”

Думки бахмутян, стосовно вигляду міста після війни значно розділилися. 54% опитаних хочуть, щоб місту повернули довоєнний вигляд, в той час, як 42% хочуть, щоб місто відбудували наново.

Результати опитування. Фото: “Бахмут. IN. UA”

Бахмутяни активно голосували за покращення міського простору. Відтак, 58% опитаних вважають, що Бахмуту не вистачало сучасного тепломодернізованого житла. 53% хотіли б, щоб у місті було більше укриттів. 52, 9 %заявили про нестачу зон відпочинку на природі, 52, 8% хотіли б, щоб місто попіклувалося про збільшення місць для купання влітку та взимку. 

48% опитаних хотіли б бачити зручний й сучасний транспорт в місті. 47,4 % хотіли б додати зелені зони для Бахмута. 47, 3% хочуть бачити зони для розваг і розвитку дітей. 42% хотіли б бачити відкриті простори для підлітків й молоді. 41% виступає за спортивні зони в місті. 40, 4% опитаних пропонують додати сучасні засоби організації міського трафіку, це світлофори, розмітка, парковки.

40, 3% бачать в Бахмуті більше шкіл та ВНЗ, 39, 5% пропонують встановити в Бахмуті майданчики для роздільного збору сміття. 39, 3 % бачать в місті більше доріжок та парковок для велотранспорту. 37% бачать в місті більше зон для промислових підприємств та бізнесу. 36% пішохідні маршрути, які зв’язують всі райони міста. 34% наголошують, що місто повинно бути зручним та пристосованим для людей з особливими потребами. 31% бахмутян в Бахмуті хочуть бачити більше громадських просторів, на кшталт тих, де можна проводити кінопокази, зустрічі і т.д. 26% проголосували за планування районів для приватної забудови, 17% пропонують додати більше меморіальних комплексів.

Фото: Reuters

Читайте також: На відновлення землі підуть сотні років: як війна вплинула на ґрунти Бахмута

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Коли військовослужбовець зникає безвісти під час виконання бойових завдань, його родина часто стикається з юридичними та бюрократичними труднощами. Статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, є юридичною основою для збереження виплат та надання державної допомоги близьким.

Про те, з якого моменту виникає цей статус, як його підтвердити та на що може розраховувати сім’я захисника, роз’яснили у Міністерстві оборони України.

Що визначає закон про статус зниклих безвісти

Правове регулювання всіх питань, пов’язаних із набуттям цього статусу, обліком, розшуком та соціальним захистом, здійснюється відповідно до Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин». Закон визначає:

• процедуру набуття та припинення статусу;
• порядок розшуку та ведення Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (ЄРОЗБ);
• права зниклої особи та членів її сім’ї;
• механізми захисту майна зниклого;
• обов’язки державних органів щодо розшуку та інформування родини.

Цей статус поширюється на осіб, які зникли у зв’язку зі збройним конфліктом, воєнними діями або тимчасовою окупацією територій України.

З якого моменту виникає статус

Особа набуває правового статусу зниклої безвісти за особливих обставин відразу з моменту внесення відомостей про неї до ЄРОЗБ. При цьому юридично людина вважається зниклою вже з моменту подання заяви про факт зникнення. Чекати додаткових термінів, звертатися до суду чи попередньо підтверджувати факт полону не потрібно. Заяву про розшук до територіального органу Національної поліції можуть подати родичі, представники військової частини, органи державної влади, громадські об’єднання або будь-яка інша особа, якій стало відомо про зникнення.

Як підтвердити статус зниклого безвісти

Основним документом, що підтверджує статус, є витяг із Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. У Міноборони наголошують, що цей витяг слід відрізняти від сповіщення ТЦК про зникнення або витягу з ЄРДР — для оформлення соціальних виплат потрібен саме документ із ЄРОЗБ. Витяг використовують для:

• отримання інформації про хід розшуку;
• оформлення соціальних виплат та пенсії у зв’язку з втратою годувальника;
• оформлення відстрочки від мобілізації;
• установлення опіки над майном зниклого;
• отримання безоплатної правової допомоги.

Документ надають безоплатно протягом 10 робочих днів (до 30 днів — у разі додаткової перевірки). З серпня 2025 року послугу цифровізовано: запит можна подати через Єдине вікно для громадян, підписавши його електронним підписом.

Які гарантії зберігаються для родини

Набуття статусу не припиняє соціальний і правовий захист. За військовим зберігається грошове забезпечення, а родина отримує доступ до прав відразу після внесення даних до Реєстру. Основні гарантії включають:

• право знати про долю зниклого;
• захист майна;
• грошове забезпечення;
• соціальні виплати.

Хто може отримувати виплати

Згідно з постановою Кабміну № 884, право на грошове забезпечення мають дружина (чоловік), законні представники неповнолітніх дітей або дітей з інвалідністю з дитинства, а також батьки військового. За їхньої відсутності виплати можуть отримувати повнолітні діти, рідні брати чи сестри, законним представником яких є військовослужбовець. Захисникам, які зникли безвісти, у повному обсязі зберігається поточне грошове забезпечення (оклад, надбавки, премії) та додатково щомісяця нараховується 100 000 гривень винагороди. Тобто мінімальна сукупна сума становить від 120 000 гривень на місяць.

Коли припиняється розшук

Розшук припиняється після встановлення місцеперебування людини, її повернення з полону, офіційної ідентифікації останків або встановлення місця поховання. Відповідна відмітка вноситься до Реєстру протягом трьох днів, про що інформують родичів. Якщо статус згодом змінюється на офіційно встановлений факт загибелі, родина має право на призначення одноразової грошової допомоги.

Заяву на виплату грошового забезпечення сім’ям військовослужбовців ЗСУ рекомендовано подавати через ТЦК та СП за місцем проживання.

Читайте також:

Уряд схвалив новий алгоритм врегулювання конфлікту інтересів для військовослужбовців — Міноборони

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Житлова субсидія на опалювальний сезон надається на період з 1 жовтня до 30 квітня. Частині отримувачів виплату перерахують автоматично, проте деяким категоріям потрібно звертатися за її призначенням окремо.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Кому допомогу перерахують автоматично

Автоматичний перерахунок проводять для людей, які вже отримували житлову субсидію в неопалювальному сезоні. Також виплату автоматично продовжать тим громадянам, які мали призначену “нульову” субсидію.

Звернутися за призначенням допомоги потрібно у випадках, якщо субсидія призначається вперше, або якщо раніше у її призначенні відмовили. Заяву також необхідно подати, якщо змінився склад домогосподарства, соціальний стан або інші обставини, що впливають на призначення допомоги.

Окремо звернутися за субсидією потрібно певним категоріям громадян, якщо вони не подавали документи після 1 травня поточного року. Зокрема, це стосується:

• домогосподарств, де фактично проживає менше людей, ніж зареєстровано;
• ВПО, які отримують субсидію за адресою, відмінною від місця реєстрації;
• громадян, які орендують житло та самостійно сплачують за житлово-комунальні послуги.

Як можна подати документи

Людям, які не встигли або не мали можливості звернутися за субсидією протягом неопалювального сезону, необхідно подати заяву для її призначення на осінньо-зимовий період.

Звернутися для оформлення документів можна кількома способами:

• особисто до органів Пенсійного фонду України;
• поштою;
• в електронній формі;
• через уповноважених посадових осіб виконавчих органів сільських, селищних та міських рад.

Читайте також:

Як отримати закордонний паспорт в Україні у 2026 році: покрокова інструкція

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!