2 березня  редакція “Бахмут. IN. UA” опублікувала опитування, яке допомогло визначити очікування мешканців від громадського простору нового Бахмута, збудованого чи відновленого після перемоги. Опитування було анонімним, участь в ньому взяло понад 6 тисяч бахмутян, понад 80% опитуваних виявили бажання повернутися в Бахмут після війни.

 

Результати опитування. Фото: “Бахмут. IN. UA”

Участь в опитуванні взяли 6 404 осіб, з них понад п’ять тисяч жінок та понад тисячу чоловіків.

Результати опитування. Фото: “Бахмут. IN. UA”

92% опитаних респондентів не є підприємцями, понад 7% мають власну справу.

Результати опитування. Фото: “Бахмут. IN. UA”

Серед опитаних осіб є різні вікової категорії, близько 11% відсотків є молоддю до 25 років, 19% віком від 25 до 35 років, 20% від 45 до 55 років, 23% від 35 до 45, і 24% люди від 55 до 65 років і більше.

Результати опитування. Фото: “Бахмут. IN. UA”

34% відсотків опитаних бахмутян мають роботу, 22% тимчасово не працюють, 21% складають пенсіонери, 8, 5% в пошуках роботи, 6% матері в декреті, близько 5% студенти, 2, 5% люди, що працюють та навчаються.

Результати опитування. Фото: “Бахмут. IN. UA”

В Бахмут планують повертатися понад 80% осіб, 17% важко відповісти на це питання, 1, 1% зазначили, що не планують повертатися в місто. 

Результати опитування. Фото: “Бахмут. IN. UA”

На думку 63% бахмутян, план розбудови Бахмута має відбуватися із залученням національних та міжнародних експертів, 39% опитаних вважають, що це має відбуватися шляхом створення робочих груп серед мешканців та включенням представників різних сфер. 31% опитаних висловили думку, що мешканці мають голосувати в онлайн-режимі за архітектурні проєкти. 22% опитаних вважають, що це робота виключно управлінь міської ради, депутатів та архітекторів. 17% проголосували за громадські слухання.

Результати опитування. Фото: “Бахмут. IN. UA”

68% опитаних респондентів заявили, що розглядають можливість долучитися до відбудови Бахмута. Зокрема, мова йде про планування, роботу в будівництві, створення громадських просторів та пожертви. 27% опитуваних заявили, що їм важко відповісти на це питання. Понад 3% респондентів не готові долучитися до відбудови Бахмута. 

Результати опитування. Фото: “Бахмут. IN. UA”

Думки бахмутян, стосовно вигляду міста після війни значно розділилися. 54% опитаних хочуть, щоб місту повернули довоєнний вигляд, в той час, як 42% хочуть, щоб місто відбудували наново.

Результати опитування. Фото: “Бахмут. IN. UA”

Бахмутяни активно голосували за покращення міського простору. Відтак, 58% опитаних вважають, що Бахмуту не вистачало сучасного тепломодернізованого житла. 53% хотіли б, щоб у місті було більше укриттів. 52, 9 %заявили про нестачу зон відпочинку на природі, 52, 8% хотіли б, щоб місто попіклувалося про збільшення місць для купання влітку та взимку. 

48% опитаних хотіли б бачити зручний й сучасний транспорт в місті. 47,4 % хотіли б додати зелені зони для Бахмута. 47, 3% хочуть бачити зони для розваг і розвитку дітей. 42% хотіли б бачити відкриті простори для підлітків й молоді. 41% виступає за спортивні зони в місті. 40, 4% опитаних пропонують додати сучасні засоби організації міського трафіку, це світлофори, розмітка, парковки.

40, 3% бачать в Бахмуті більше шкіл та ВНЗ, 39, 5% пропонують встановити в Бахмуті майданчики для роздільного збору сміття. 39, 3 % бачать в місті більше доріжок та парковок для велотранспорту. 37% бачать в місті більше зон для промислових підприємств та бізнесу. 36% пішохідні маршрути, які зв’язують всі райони міста. 34% наголошують, що місто повинно бути зручним та пристосованим для людей з особливими потребами. 31% бахмутян в Бахмуті хочуть бачити більше громадських просторів, на кшталт тих, де можна проводити кінопокази, зустрічі і т.д. 26% проголосували за планування районів для приватної забудови, 17% пропонують додати більше меморіальних комплексів.

Фото: Reuters

Читайте також: На відновлення землі підуть сотні років: як війна вплинула на ґрунти Бахмута

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

У 2026 році українці витрачатимуть на великодній кошик на 14,4% ніж у 2025. Лише за паску доведеться віддати 266,89 грн за один кілограм, адже відбулося суттєвим стрибком цін на більшість складових.

Детальніше про те, скільки доведеться витратити українським сім’ям на типовим великодній кошик у 2026 році, розповів Юрій Лупенко, академік та керівник Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки”.

Вартість великоднього кошику в 2026 році

За середніми цінами станом на кінець березня 2026 року, традиційний набір продуктів на родину з чотирьох осіб коштуватиме близько 1 903,19 гривень. Це на 14,4% дорожче порівняно з минулим роком, коли аналогічний кошик обходився у 1 663,26 гривень.

Головний символ Великодня — паска домашньої випічки за традиційним рецептом — цьогоріч коштуватиме 266,89 грн за один кілограм. Це на 14,6% більше за торішні показники. Здорожчання зумовлене стрибком цін на більшість складових:

• молоко подорожчало на 49,6%;
• борошно — на 38,6%;
• яйця — на 19,3%;
• ізюм — на 14,1%;
• дріжджі — на 12,8%;
• вершкове масло — на 6,8%.

Єдиним продуктом для випічки, який впав у ціні порівняно з минулим роком, став цукор, який подешевшав на 18%. Водночас готові паски у супермаркетах коштуватимуть значно дорожче через витрати на доставку, пакування та торговельні націнки.

Традиційно найбільшу частку витрат при формуванні кошика становлять м’ясні вироби. Розрахунок за 0,5 кг продукції виглядає так:

• буженина — 353 ггривень (зростання ціни на 16,5%);
• домашня ковбаса— 287,5 гривень (найбільше подорожчання у категорії — на 35,3%);
• сало— 123 гривні (вартість залишилася майже на рівні 2025 року, додавши лише 0,4%).

Молочні продукти також зазнали цінових коливань. За пів кілограма твердого сиру доведеться заплатити близько 298 гривень (+3,7% до минулого року). Така ж кількість вершкового масла обійдеться у 292 гривні (+3,1%), а м’якого сиру — у 157,5 гривні (+31,3%).

Серед обов’язкових дрібниць у кошику: 200 грамів хріну коштуватимуть у середньому 31 гривню, а порція солі — близько 6,72 гривні.

Якщо родина має можливість доповнити традиційний кошик необов’язковими складовими — свіжими овочами, фруктами та пляшкою червоного вина, — загальна вартість свята зросте до 2 347,94 гривень (на 16,8% дорожче, ніж торік).

Овочі цієї весни демонструють помітне зростання цін:

• тепличні томати — 187-278 гривень за кілограм;
• тепличні огірки — 175-275 ггривень за кілограм (майже на 38,5% дорожче за минулорічні показники);
• Яблука — в середньому 25 гривень за 0,5 кілограма (+17,4%).
• церковне вино “Кагор” — близько 189 гривень за пляшку.

Причини здорожчання та вимушена економія

Як пояснює Юрій Лупенко, стрімке зростання вартості продуктів є прямим наслідком воєнних дій. На ціни вплинули матеріальні втрати економіки, скорочення виробничих потужностей, подорожчання енергоносіїв та ускладнена логістика.

Найбільше фінансовий тягар відчують мешканці зон бойових дій, окупованих територій та вимушені переселенці. Багато українців будуть змушені зменшувати кількість продуктів у кошику або відмовлятися від найдорожчих делікатесів на користь дешевших аналогів. Дехто обмежиться лише базовим набором для освячення — паскою та крашанками.

Читайте також:

Як зробити глазур на паску: 3 цікавих та простих рецепти

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Плануючи поїздку за межі України, громадяни часто стикаються з питанням щодо необхідності оформлення страхового поліса.

Редакція видання Бахмут IN.UA”пояснює, у яких випадках медичний поліс та “Зелена картка” є обов’язковими, що вони покривають та як швидко оформити необхідні документи у 2026 році.

Кому потрібна туристична страховка, а кому — ні

Чи обов’язково купувати страховий поліс, напряму залежить від мети вашої поїздки. Українці, які виїжджають за кордон для отримання тимчасового захисту, звільняються від цієї вимоги. Наприклад, у Польщі статус PESEL автоматично надає біженцям доступ до безкоштовної медицини.

Натомість для туристів та людей, які їдуть у приватних справах, медичне страхування та захист від нещасних випадків є обов’язковими за законом. Якщо ви купуєте готовий тур, про документи дбає туроператор. Якщо подорожуєте самостійно — це повністю ваша відповідальність.

Прикордонники залишають за собою право перевірити наявність поліса, і його відсутність може стати реальною причиною для відмови у в’їзді. До того ж лікування за кордоном коштує надзвичайно дорого. Страховка — це гарантія того, що звичайна травма чи раптова хвороба не обернуться для вас колосальними боргами.

“Зелена картка”: обов’язковий документ для водіїв

Якщо ви вирушаєте за кордон на власному автомобілі, без “Зеленої картки” не обійтися. Це міжнародний аналог української “автоцивілки”, який діє на території країн-учасниць системи.

Без цього сертифіката митники просто не пропустять авто через кордон. Головне завдання “Зеленої картки” — гарантувати відшкодування збитків (пошкодженого майна або шкоди здоров’ю та життю), завданих третім особам, якщо ви станете винуватцем ДТП.

Варто пам’ятати, що наявність і дійсність страховки може перевірити й місцева поліція вже всередині іншої країни. За їзду без документа водію загрожують величезні штрафи та навіть заборона на подальший в’їзд.

Як оформити поліс та від чого залежить його ціна

У 2026 році процес отримання страховки максимально автоматизований. Самостійні мандрівники можуть легко купити електронний поліс онлайн на сайті обраної компанії. Такий цифровий документ має однакову юридичну силу з паперовим оригіналом. Для оформлення знадобляться лише дані чинного закордонного паспорта та деталі поїздки (країна, мета, точні дати).

Базовий страховий пакет можна розширити під власні потреби. Він може включати не лише медицину, а й компенсацію за втрачений багаж, відновлення документів чи оплату послуг юриста.

Вартість страхування формується індивідуально та залежить від низки факторів:

• вік мандрівника (стандартні тарифи розраховані на людей працездатного віку, тоді як поліси для дітей та літніх людей коштують дорожче);
• наявність франшизи (договір без франшизи завжди обійдеться дорожче);
• обсяг послуг (що ширше покриття передбачає контракт, то вищою є його ціна);
• країна призначення (подорожі до екзотичних країн вимагають специфічного і дорожчого покриття ризиків);
• термін дії (вартість зростає пропорційно до кількості днів перебування за кордоном).

Читайте також:

Вступ до магістратури та аспірантури 2026: календар іспитів та структура тестів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!