Бахмутянки-науковиці: чи важко жінці будувати кар’єру в Україні та як до освіти ставляться в Німеччині?

Семаковська Тетяна 16:13, 10 Лютого 2023

зображення viber 2023 02 09 17 55 37 944 ce99c11 лютого відзначають Міжнародний день жінок і дівчат у науці. Українки попри війну здобувають наукові ступені та будують кар’єру, щоб представляти країну на міжнародному рівні. Редакція поговорила з бахмутянкою Софією Бамбулею. Розповідаємо що думає Софія про гендерні стереотипи та яку закономірність дівчина побачила у німецької молоді.

Бахмутянка Софія Бамбуля навчається на вчителя іноземних мов та зарубіжної літератури в Горлівському інституті. Українка є головою студентського наукового товариства в Інституті. Простими словами, Софія є своєрідним ментором для юних умів, вона допомагає студентам писати наукові роботи та підтримує їх. 

Зараз дівчина живе в Німеччині, але хоче повернутися до України, щоб будувати тут свою кар’єру правозахисниці. Софія хоче здобути й третю освіту, замислюється над вступом в закордонний ВНЗ, щоб отримати досвід, який допоможе їй працювати в Україні в міжнародних інституціях.

Кар’єрний шлях молоді

На думку Софії, в українському просторі не відчувається гендерна нерівність у сфері гуманітарних наук. Якщо говорити за наукові роботи, часто ними займаються саме дівчата та жінки, наголошує Софія.

1 f0581

В майбутньому дівчина мріє про магістратуру та аспірантуру, а потім на меті й докторантура. Зараз дівчина окрім освіти вчителя іноземних мов, паралельно здобуває фах юриста й свій майбутній шлях хоче пов’язати з цією сферою. Порівнюючи освіту в Україні та Німеччині — Софія, каже, що викладачі в Україні є сильнішими, вони більше часу приділяють для саморозвитку студентів. Натомість в Німеччині, навіть підручники складені таким чином, що студенту буде важко навчатися самостійно.

Німецький менталітет та українська освіта

Софія вже декілька місяців живе в Німеччині, за цей час дівчина помітила чимало цікавих рис, які притаманні німецькому суспільству. Зокрема, мова йде й про більш пізнє навчання. Відтак, німці в 30 років можуть піти вчитися, а от в Україні таке ще в новинку.

“Німці набагато легше до всього відносяться. Для німців притаманне довге навчання, для них нормально вступати тільки в 30 років в Інститути, натомість у нас в 30 має бути вже аспірантура. Крім того, освіта в Німеччині — це привілей, у них мало людей із вищою освітою. Тут наука — це престижно, у нас її знецінюють, особливо молодь. У нас така доволі радянська історія, коли науковці виглядають, як старенькі дідусі із сивиною, які сидять в кабінетах”, — розповідає студентка.

Наукові роботи

зображення viber 2023 02 09 17 56 21 228 16191

Софія Бамбуля. Фото: особистий архів героїні

Серед підопічних Софії зараз більше дівчат, адже її спрямування це гуманітарні науки. Попри те, каже Софія зачасту масштабні дослідження роблять саме чоловіки, а жінки своєю чергою намагаються структурувати те, що є. 

“Не можна сказати позитивно чи негативно це впливає, просто це різні підходи та наукове підґрунтя”, — розмірковує бахмутянка.

Вона додає, що займатися наукою можуть всі незалежно від віку чи гендеру. Софія пригадує, що чимало молоді зараз змінили спрямування й теми своїх наукових робіт, роблячи їх актуальними зараз, зокрема й про війну. 

Сама Софія теж пішла цим шляхом, до повномасштабної війни дівчина почала писати наукову роботу на тему “Смерть та сприйняття смерті в сучасній літературі”, але переключилась на інші теми.

Досвід Німеччини

Для багатьох німців абсолютно нормальним явищем є пізній вступ до університетів. На думку Софії в такому підході до життя є й свої переваги:

“Наші студенти дуже серйозно ставляться до вищої освіти. Втім, в Україні не заборонено змінювати спеціальність під час навчання, не обмежує саморозвитку. Нам ніхто не забороняє взяти академвідпустку та змінити фах.  Вступ в університет в ранньому віці, як в Україні дозволяє легше розв’язують складні питання, це життєвий досвід. Нам не потрібно сприймати все дуже серйозно, безумовно наука — це важливо, але ми вкладаємо в освіту страхи, не склавши ЗНО діти вважають це трагедією”, — ділиться міркуваннями Софія.

В Німеччині молодь більш спокійна у цьому плані, переконана героїня. За її словами, німці не надають негативного підтексту, у випадку, якщо їхня дитина не вступила в університет, адже вона може зробити це наступного року, а у вільний час від навчання спробувати працювати у цікавій для себе сфері, вважає Софія.

“Мені подобається цей підхід, бо ти розумієш чого ти хочеш. Якщо ти хочеш заробляти тут й зараз — йдеш працювати, якщо хочеш заробляти більше, йдеш навчатися. Вища освіта, як і наукова діяльність — це вклад в себе в першу чергу. Навіщо науковці займаються науковою роботою? Насамперед це задоволення власних потреб, мова йде про здоровий егоїзм, коли ти вивчаєш й досліджуєш цікаву для себе тему, а разом з тим робиш й вклад в науку”, — каже Софія.

Водночас дівчині до душі українській підхід до навчання, адже до 30 років жінки в України вже можуть отримати декілька вищих освіт чи закінчити аспірантуру. 

Фото: особистий архів героїні

Читайте також: Хліб від інклюзивної пекарні Києва: як столичні волонтери допомагають бахмутянам?

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Як отримати статус особи з інвалідністю внаслідок війни: інструкція Мінветеранів

Семаковська Тетяна 15:00, 25 Грудня 2025
Статус особи з інвалідністю внаслідок війни / фото Ковельський міський суд

Статус особи з інвалідністю внаслідок війни дає доступ до державних гарантій, виплат і реабілітації. Оформити його можна онлайн через “Дію” або офлайн у ЦНАП.

Детальніше про те, як оформити відповідний правовий статус, пояснили в Мінветеранів.

Як отримати статус особи з інвалідністю внаслідок війни

Статус особи з інвалідністю внаслідок — особливий статус громадян, який відкриває доступ до державних гарантій, грошових виплат, медичної та психологічної реабілітації та інших соціальних гарантій. Його можуть отримати ті, хто отримав інвалідність через поранення, контузію, каліцтво або хворобу під час війни чи участі в бойових діях.

Наразі оформити його можна двома способами — онлайн через “Дію” та офлайн у будь-якому ЦНАПі.

Як оформити статус особи з інвалідністю внаслідок війни у “Дії”

Для того, щоб оформити відповідний статус онлайн, потрібно:

  • перейти на офіційну сторінку вебпортала “Дія” за посиланням;
  • авторизуватися та натиснути “Подати заявку”;
  • заповнити анкету;
  • завантажити необхідні документи (довідка МСЕК, довідка про несудимість, довідка форми 6, яка підтверджує участь у заходах, спрямованих на оборону України);
  • підписати заяву електронним підписом.

Як оформити статус особи з інвалідністю внаслідок війни у ЦНАП

Для оформлення відповідного статусу через ЦНАП потрібно звернутися до установи та подати наступний перелік документів:

  • паспорт або ID-картку;
  • довідку МСЕК або витяг з акту оцінки функціонування;
  • довідку про несудимість (дійсна 5 днів);
  • документи, що підтверджують участь у бойових діях;
  • копію довідки ВПО;
  • документи представника, якщо заяву подає не сам заявник.

Термін розгляду

Заяву на оформлення статусу розглядають протягом 30 робочих днів.

Після позитивного рішення в застосунку “Дія” можна сформувати електронне посвідчення ветерана або ветеранки та за бажанням отримати паперовий варіант. Зазначимо, що під час воєнного стану термін дії посвідчення продовжуватиметься автоматично.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Тарифи на комунальні послуги: що зміниться для українців з 1 січня 2026 року

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 15:00, 24 Грудня 2025
Робота енергетиків / фото ДТЕК

З початком 2026 року тарифи на основні комунальні послуги для населення залишаться фіксованими. Йдеться про електроенергію, газ і воду. Водночас суми в платіжках і надалі залежатимуть від обсягів споживання та умов користування послугами.

Детальніше про те, скільки платитимуть українці за комунальні послуги в Україні у 2026 році — в матеріалі Бахмут IN.UA

Тарифи на світло з 1 січня 2026 року

З 1 січня 2026 року тариф на електроенергію для населення не зміниться. Під час опалювального сезону діє єдиний фіксований тариф — 4,32 грн за кВт-год.

До 30 квітня 2026 року споживачі, які використовують електроенергію для опалення житла, можуть платити за пільговою ціною 2,64 грн за кВт-год у межах до 2000 кВт-год на місяць. Споживання понад цей ліміт оплачується за повним тарифом. Водночас окремі категорії громадян — зокрема особи з інвалідністю, учасники бойових дій, пенсіонери у сільській місцевості та інші соціально вразливі групи — можуть отримувати знижки на електроенергію від 25% до 100%.

Зазначимо, що зміна вольтажу в стандартах напруги з 220В до 230В не впливатиме на тарифи.

Тарифи на воду з 1 січня 2026 року

Тарифи на воду в Україні різняться залежно від регіону та постачальника. Тому вартість послуг водопостачання варто уточнювати безпосередньо у місцевому водоканалі.

Водночас зазначимо, що 23 грудня уряд звернувся до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) з питанням щодо відтермінування зміни тарифів на воду для населення.

Разом з тим ми маємо знайти спільне рішення, яке збалансує інтереси споживачів і потреби надавачів послуг, водоканалів, як не мають втрачати і заходити в борги“, — вказала Юлія Свириденко, прем’єр-міністерка України.

Тарифи на газ із 1 січня 2026 року

У жовтні 2025 року уряд зафіксував ціну на газ для населення до 31 березня 2026 року, тобто до кінця опалювального сезону. Вона становить:

  • для населення — 7 420 гривень за 1 000 кубометрів (з ПДВ);
  • для бюджетних установ — 16 390 гривень за 1 000 кубометрів (з ПДВ).

Для клієнтів НАК “Нафтогаз України» тариф складає 7,96 грн за кубометр. Інші постачальники газу пропонують річні ціни в межах 7,79–9,99 гривні за кубометр.

Варто зазначити, що з 1 січня також почнуть діяти нові правила плати за розподіл газу для населення. Тарифи формуватимуться на основі на основі фактичного споживання за період з 1 жовтня 2024 року до 30 вересня 2025 року.

При цьому для бізнесу тарифи на розподіл газу будуть поетапно зростати з 1 січня по 1 квітня. Середньозважений тариф для непобутових споживачів з початку року становитиме 2,3 гривні за кубометр на місяць, а з 1 квітня — 2,72 гривні, що означає середнє зростання на 60,5%.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Як отримати статус особи з інвалідністю внаслідок війни: інструкція Мінветеранів

Статус особи з інвалідністю внаслідок війни дає доступ до державних гарантій, виплат і реабілітації. Оформити його можна онлайн через “Дію” або офлайн у ЦНАП. Детальніше […]

Тарифи на комунальні послуги: що зміниться для українців з 1 січня 2026 року

З початком 2026 року тарифи на основні комунальні послуги для населення залишаться фіксованими. Йдеться про електроенергію, газ і воду. Водночас суми в платіжках і надалі […]

15:00, 24.12.2025 Скопіч Дмитро

МВС запустило застосунок “112”: як працює екстрений виклик без мобільного зв’язку

Міністерство внутрішніх справ (МВС) України запустило застосунок екстреної допомоги “112”, який дозволяє викликати необхідні служби навіть без мобільного зв’язку. Про це повідомив Ігор Клименко, Міністр […]

Як отримати акт перевірки сімейного стану в 2025-2026 роках

Військовослужбовці час від часу мають надавати акт перевірки сімейного стану. Особливо це стосується випадків, коли необхідно звернутися за звільненням зі служби через необхідність постійного догляду […]

Важливо

Які медичні послуги можна отримати в бахмутській лікарні в Броварах: актуальний перелік

У Бахмутській лікарні в Броварах надають понад десяток послуг за пакетами медичної допомоги для відвідувачів. У закладі працює 68 лікарів. Які послуги за пакетами медичної […]