Діти, які вимушено евакуювалися з Донеччини, можуть займатися спортом у релокованих спортивних закладах. Приймають дітей і у спортивні секції Бахмутської КДЮСШ №1.

Як і в яких містах працюють секції ДЮСШ, редакції розповів тренер-викладач КДЮСШ №1 Анатолій Баранов.

Секції в Бахмутській ДЮСШ

Бахмутська КДЮСШ №1 наразі не має єдиної тренувальної бази для всіх секцій. Різні секції працюють у різних містах.

“Працюємо по всій країні. Тренери нашої школи зараз тренують дітей у Дніпрі, Одесі, Києві, Вінниці. Заняття проходять дистанційно та у змішаному режимі. Частина тренерів працюють зі своїми учнями на тренувальних базах, які вдалося знайти в регіонах, куди вони переїхали, а інша частина — дистанційно по відеозв’язку”, — розповідає Анатолій Баранов.

Анатолій Баранов продовжує тренувати дітей у секції паверліфтингу. Наразі заняття проходять у Вінниці, на базі місцевої ДЮСШ №5. Займатися в секції бахмутського тренера можуть переселенці з Бахмута або інших населених пунктів Донеччини.

“У Вінниці є хаб Бахмутського району. Переселенці, які приходили туди за допомогою, дізналися про заняття в нашій школі. Так я набрав собі групу дітей з Бахмута, Бахмутського району, Волновахи, Сіверська, Соледара. Це новачки, вони лише опановують паверліфтинг. Набір у секцію триває і досі, приєднатися до тренувань можуть всі охочі переселенці з Донеччини, які проживають у Вінниці. У заняттях я не відмовляю нікому. Хоч наша школа і з Бахмута, звертатися можуть люди, які виїхали з різних міст області”, — каже тренер-викладач Анатолій Баранов.

За словами Анатолія Баранова, тренувальні бази і зали для занять учнів КДЮСШ №1 шукають власними силами.

“Я треную дітей в одній з місцевих ДЮСШ. Умови тут трохи відрізняються від тих, які були в Бахмуті, але є хоч щось. Я звик працювати в більших залах, але вже що є. У Києві, наприклад, нашим сумоїстам дають Палац спорту, але години виділяють за залишковим принципом. Також у Києві заняття проходять на спортивній базі школи №216 в Оболонському районі. У Дніпрі тренер з тенісу також знайшов базу для занять, йому надали й необхідне обладнання. В Одесі група, яку набрали, працює на стадіоні, зараз починають домовлятися щодо занять у залах під час холодного періоду. Скоріше за все, це в них вийде”, — розповів Анатолій Баранов.

Контакти секцій Бахмутської КДЮСШ №1

Переселенці з Бахмута й інших населених пунктів можуть звернутися до тренерів за контактами:

• паверліфтинг для спортсменів віком 10-21 років (м. Вінниця, ДЮСШ №5) — тренер Анатолій Анатолійович Баранов, +380 (095) 357 4107;
• паверліфтинг для спортсменів віком 12-23 рокки (м. Полтава, спортзал “Класичний) — тренерка Оксана Романівна Петренко;
• кульова стрільба для спортсменів віком 10-21 років (м. Дніпро, стрілецька база СДЮСШОР) — тренерка Наталія Василівна Біличенко, +380 (50) 760 3810;
• сумо для дітей віком 8-16 років (село Обухівка Дніпропетроської області) — тренер Костянтин Григорович Статівкін, +380 (99) 334 1825;
• дзюдо для дітей віком 6-18 років (село Обухівка Дніпропетроської області, ЗОШ №117) — тренер Леонід Іванович Статівкін, +380 (50) 980 6970;
• настільний теніс для дітей віком 8-18 років (м. Новомосковськ, ДЮСШ) — тренер Віталій Анатолійович Кібка, +380 (050) 884 3387;
• сумо для спорсменів віом 12-23 років (м. Київ, клуб “Блек Мамба”) —тренер Олег Борисович Рева, +380 (66) 730 2056;
• сумо для дітей віком 8-16 років (м. Київ, клуб “Багіра”) — тренерка Ольга Миколаївна Митник, +380 (95) 348 5796;
• легка атлетика для дітей віком 10-16 років (м. Одеса, стадіон “Динамо”) — тренер Ігор Володимирович Скирда, +380 (50) 178 6626;
• кікбоксинг WAKO для спортсменів віком 8-23 роки (м. Миргород, ДЮСШ “Гелікон”) — тренер Леонід Іванович Казаріз, +380 (66 903 8290).

Читайте також:

• 10 років виношувала мрію стати чемпіонкою: юна спортсменка з Бахмута стала призеркою Чемпіонату України з пляжної боротьби
• Спортсменка з Бахмута привезла “срібло” з чемпіонату Європи
• Олімпіада-2024: які результати показали спортсмени з Донеччини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Російські війська мають нове просування на Донеччині. За даними аналітичного проєкту DeepState, окупанти просунулися поблизу сіл Ступочки та Удачне. Також зафіксовано просування російських сил біля Безсалівки у Сумській області.

Про це повідомляє Deep State.

Донеччина: де просунулися російські війська

Аналітики проєкту DeepState оновили карту бойових дій та повідомили про зміни на фронті.За їхніми даними, російські війська просунулися поблизу кількох населених пунктів:

• біля Ступочок на Донеччині;
• біля Удачного на Донеччині;
• біля Безсалівки у Сумській області.

Що відомо про ситуацію на цих ділянках фронту

Село Ступочки розташоване поблизу Костянтинівки у Краматорському районі Донецької області. Ця ділянка фронту залишається однією з активних, де російські війська намагаються покращити свої тактичні позиції.

Також просування окупантів зафіксовано біля Удачного, яке розташоване неподалік Покровського напрямку. На цьому напрямку російські сили протягом останніх місяців намагаються просуватися у бік українських оборонних позицій.

До теми:

Основний удар — на Покровському і Костянтинівському напрямках: що відбувається на фронті Донеччини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ситуація на Донеччині залишається напруженою, а обстріли прифронтових міст не зменшуються навіть вдень. Попри це, волонтери та евакуаційні групи продовжують щоденну роботу з порятунку цивільного населення.

Детальніше про стан евакуації на Донеччині редакції видання Бахмут IN.UA розповів розповів Євген Ткачов, представник гуманітарної місії “Проліска” в Донецькій області.

Евакуація на Донеччині

За словами волонтера, загальна динаміка евакуації залишається стабільною: кількість тих, хто потребує допомоги у виїзді, поки що перевищує кількість бажаючих евакуюватися самостійно. Основний потік людей іде з прифронтової зони через Краматорськ і далі на Лозову.

“Багато людей з прифронту, які виходять з Костянтинівки. Єдине, що побачили, що збільшується кількість заявок на евакуацію з Краматорська і зі Слов’янська. Особливо родин з дітьми“, — зазначає представник місії “Проліска”.

Організація забезпечує виїзд комфортними мінівенами та автобусами, а також використовує спеціалізований медичний транспорт для адресної евакуації маломобільних громадян. Для Євгена Ткачова ключовими напрямками роботи зараз є небезпечні райони Дружківської громади та Миколаївка.

Хто евакуюється та скільки людей вдається вивезти

Пріоритетом для волонтерів залишається порятунок маломобільних людей та мешканців найбільш небезпечних зон. Стосовно чоловіків мобілізаційного віку, то їхня частка серед евакуйованих залишається стабільною і складає близько 10%.

Підрахувати точну кількість врятованих складно через специфіку роботи. Наприклад, за лютий лише однією автівкою волонтера було вивезено близько 300 осіб.

“Тут складність з цифрами. Можна заїхати просто і вісім звичайних людей мінівеном вивезти. Або, як зараз, одна немобільна бабуся займає все сидіння, розраховане на трьох людей. І таких по кілька за день буває. Тому ця статистика відносна“, — пояснює співрозмовник.

Чому люди відмовляються від виїзду та скільки речей беруть із собою

За словами Євгена Ткачова, випадки відмов від евакуації трапляються рідко, адже волонтери ретельно перевіряють усі заявки. Проте іноді виникають непередбачувані ситуації. Наприклад, родина може відкласти виїзд, якщо зламалася вантажівка, якою вони планували відправити свої меблі та побутову техніку, і вони не хочуть залишати старшу родичку саму.

Щодо кількості особистих речей, волонтери проводять роз’яснювальну роботу. Оскільки місія забезпечує повний супровід з пересадками на автобуси чи потяги, людям радять брати мінімум багажу.

“Налаштовуємо на те, щоб людина брала дві, ну максимум три сумочки на одного. Пояснюю людям: ви ж потягом колись їздили? Скільки речей ви можете взяти в потяг чи в рейсовий автобус? Якщо берете більше, ну з вами ж будуть їхати такі ж люди. Тому речі прийдеться тримати чи на колінах, чи на голові“, — каже волонтер.

Нові тенденції та небезпеки евакуації

Робота евакуаційних бригад стає дедалі складнішою через постійні обстріли та руйнування інфраструктури.

“Ускладнюєтся трішки евакуація, бо зникають таблички з номерами вулиць, з номерами домів. Тобто це ускладнює пошук і вивіз“, — зазначає Євген Ткачов

Крім того, прифронтові громади потерпають від ударів навіть у світлу пору доби, коли немає комендантської години. Співрозмовник згадав випадок, який стався незадовго до інтерв’ю: його екіпаж розминувся з ворожим дроном “Ланцет” лише на кілька сотень метрів — безпілотник вдарив прямо у пішохідний перехід у Дружківці.

“Тобто коли люди йдуть у своїх справах, летять і КАБи, і артилерія, і дрони“, — резюмує Євген Ткачов, наголошуючи на щоденному ризику, з яким стикаються як місцеві жителі, так і ті, хто намагається їх врятувати.

Читайте також:

Життя у “квартирах-склепах” та нова тактика обстрілів: як відбувається евакуація на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!