Паверліфтинг, теніс та кульова стрільба: тренер з Бахмута розповів, як доєднатися до секцій

Валентина Твердохліб 16:11, 18 Вересня 2024
дюсш
Змагання з волейболу / фото Управління фізичної культури та спорту Бахмутської міськради

Діти, які вимушено евакуювалися з Донеччини, можуть займатися спортом у релокованих спортивних закладах. Приймають дітей і у спортивні секції Бахмутської КДЮСШ №1.

Як і в яких містах працюють секції ДЮСШ, редакції розповів тренер-викладач КДЮСШ №1 Анатолій Баранов.

Секції в Бахмутській ДЮСШ

Бахмутська КДЮСШ №1 наразі не має єдиної тренувальної бази для всіх секцій. Різні секції працюють у різних містах.

“Працюємо по всій країні. Тренери нашої школи зараз тренують дітей у Дніпрі, Одесі, Києві, Вінниці. Заняття проходять дистанційно та у змішаному режимі. Частина тренерів працюють зі своїми учнями на тренувальних базах, які вдалося знайти в регіонах, куди вони переїхали, а інша частина — дистанційно по відеозв’язку”, — розповідає Анатолій Баранов.

Анатолій Баранов продовжує тренувати дітей у секції паверліфтингу. Наразі заняття проходять у Вінниці, на базі місцевої ДЮСШ №5. Займатися в секції бахмутського тренера можуть переселенці з Бахмута або інших населених пунктів Донеччини.

“У Вінниці є хаб Бахмутського району. Переселенці, які приходили туди за допомогою, дізналися про заняття в нашій школі. Так я набрав собі групу дітей з Бахмута, Бахмутського району, Волновахи, Сіверська, Соледара. Це новачки, вони лише опановують паверліфтинг. Набір у секцію триває і досі, приєднатися до тренувань можуть всі охочі переселенці з Донеччини, які проживають у Вінниці. У заняттях я не відмовляю нікому. Хоч наша школа і з Бахмута, звертатися можуть люди, які виїхали з різних міст області”, — каже тренер-викладач Анатолій Баранов.

За словами Анатолія Баранова, тренувальні бази і зали для занять учнів КДЮСШ №1 шукають власними силами.

“Я треную дітей в одній з місцевих ДЮСШ. Умови тут трохи відрізняються від тих, які були в Бахмуті, але є хоч щось. Я звик працювати в більших залах, але вже що є. У Києві, наприклад, нашим сумоїстам дають Палац спорту, але години виділяють за залишковим принципом. Також у Києві заняття проходять на спортивній базі школи №216 в Оболонському районі. У Дніпрі тренер з тенісу також знайшов базу для занять, йому надали й необхідне обладнання. В Одесі група, яку набрали, працює на стадіоні, зараз починають домовлятися щодо занять у залах під час холодного періоду. Скоріше за все, це в них вийде”, — розповів Анатолій Баранов.

Контакти секцій Бахмутської КДЮСШ №1

Переселенці з Бахмута й інших населених пунктів можуть звернутися до тренерів за контактами:

  • паверліфтинг для спортсменів віком 10-21 років (м. Вінниця, ДЮСШ №5) — тренер Анатолій Анатолійович Баранов, +380 (095) 357 4107;
  • паверліфтинг для спортсменів віком 12-23 рокки (м. Полтава, спортзал “Класичний) — тренерка Оксана Романівна Петренко;
  • кульова стрільба для спортсменів віком 10-21 років (м. Дніпро, стрілецька база СДЮСШОР) — тренерка Наталія Василівна Біличенко, +380 (50) 760 3810;
  • сумо для дітей віком 8-16 років (село Обухівка Дніпропетроської області) — тренер Костянтин Григорович Статівкін, +380 (99) 334 1825;
  • дзюдо для дітей віком 6-18 років (село Обухівка Дніпропетроської області, ЗОШ №117) — тренер Леонід Іванович Статівкін, +380 (50) 980 6970;
  • настільний теніс для дітей віком 8-18 років (м. Новомосковськ, ДЮСШ) — тренер Віталій Анатолійович Кібка, +380 (050) 884 3387;
  • сумо для спорсменів віом 12-23 років (м. Київ, клуб “Блек Мамба”) —тренер Олег Борисович Рева, +380 (66) 730 2056;
  • сумо для дітей віком 8-16 років (м. Київ, клуб “Багіра”) — тренерка Ольга Миколаївна Митник, +380 (95) 348 5796;
  • легка атлетика для дітей віком 10-16 років (м. Одеса, стадіон “Динамо”) — тренер Ігор Володимирович Скирда, +380 (50) 178 6626;
  • кікбоксинг WAKO для спортсменів віком 8-23 роки (м. Миргород, ДЮСШ “Гелікон”) — тренер Леонід Іванович Казаріз, +380 (66 903 8290).

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Майже 100 атак за добу: на яких ділянках фронту Донеччини росіяни атакують найбільше

Валентина Твердохліб 09:42, 30 Липня 2026
наступ на Донеччині
Лінія фронту на Донеччині / скриншот мапи DeepState

На Донеччині тривають активні бойові дії. Найактивніше противник атакує на Покровському і Костянтинівському напрямках, де на кожному протягом доби зупинили понад 30 штурмів. Загалом на Донеччині протягом минулої доби зафіксували 99 наступальних дій противника, що на 5 менше ніж вчора.

Про ситуацію на фронті розповідає Бахмут IN.UA.

Що відбувається на фронті Донеччини

Найбільше атак протягом минулої доби, 29 липня, зафіксовано на Костянтинівському напрямку. За твердженням Генштабу, тут зупинили 32 штурми противника. Окупанти атакували в районах Миколайпілля, Степанівки, Русин Яру, Костянтинівки, Іллінівки, Олександро-Шультиного та Іванопілля.

Не поступається за кількістю атак противника і Покровський напрямок, де минулої доби російська армія провела 31 атаку. Окупанти атакували в районах Торецького, Шахового, Ганнівки, Сергіївки, Новопавлівки, Софіївки, Вільного, Нового Шахового, Родинського, Шевченка, Матяшевого, Мирного, Василівки, Котлиного, Удачного та Молодецького.

Штурмували окупанти і на Слов’янському напрямку. Тут противник атакував 18 разів, намагаючись просунутись у районах Закітного, Кривої Луки, Пискунівки, Миколаївки, Рай-Олександрівки та Різниківки.

На Лиманському напрямку росіяни намагалися вклинитись в українську оборону в районах Ставків, Дробишевого, Діброви, Нового Миру, Новоселівки, Лимана та Озерного. Загалом минулої доби тут відбулося 17 боєзіткнень.

На Краматорському напрямку противник провів одну наступальну дію в бік Тихонівки.

Втрати рф за 29 липня

За даними Генштабу ЗСУ, протягом 29 липня російська армія втратила:

  • близько 1 360 військових;
  • 3 танки;
  • 5 бойових броньованих машин;
  • 41 артилерійську систему;
  • 3 РСЗВ;
  • 1 засіб ППО;
  • 8 наземних робототехнічних комплексів;
  • 1 362 БПЛА оперативно–тактичного рівня;
  • 440 одиниць автомобільної техніки;
  • 2 одиниці спецтехніки.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Що пишуть про ВПО і біженців у соцмережах: результати дослідження дописів

Валентина Твердохліб 18:00, 29 Липня 2026
впо
Виїзд людей / фото Міністерство національної єдності України

В українському сегменті Facebook і Telegram про ВПО найчастіше говорять не самі переселенці й переселенки, а представники влади, громадських організацій та благодійники. Такого висновку дійшли аналітики Центру досліджень “Детектор медіа”, які проаналізували майже 8 тисяч публікацій із січня до липня 2026 року.

Бахмут IN.UA розповідає про головне з результатів дослідження.

Що говорять про ВПО у соцмережах

Центр досліджень “Детектор медіа” проаналізував 7 831 публікацію за ключовими словами “біженці, ВПО, переселенці, внутрішньо переміщені” в Facebook та Telegram, оприлюднених із січня по липень 2026 року. Дослідження присвячене тому, як українські соцмережі говорять про ВПО та українських біженців, які теми домінують у цих повідомленнях і хто найчастіше формує публічний дискурс.

З’ясувалося, що про переселенців пишуть у 3,6 раза частіше, ніж про українських біженців, які виїхали за кордон. У вибірці зафіксували 5 840 згадок про ВПО проти 1 619 згадок про біженців.

При цьому основною темою публікацій є саме допомога переселенцям. У Facebook вона фігурує більш ніж у 70% дописів, а в Telegram — майже у 63%. Найчастіше в ролі тих, хто допомагає ВПО, згадуються державні органи та місцева влада. Значно рідше — міжнародні організації чи громадські ініціативи.

Автори дослідження звертають увагу, що переселенці у соцмережах переважно залишаються об’єктом розповідей інших людей. Натомість історій про їхній власний досвід, адаптацію чи внесок у розвиток громад значно менше.

Лише 5% публікацій про ВПО згадують, що вони приносять користь громадам, де нині живуть. Щодо українських біженців цей показник становить лише 1,7%.

Ще одна тенденція — велика кількість повідомлень про можливе припинення виплат або інших видів підтримки. Дослідники зазначають, що ризик втрати допомоги згадується значно частіше, ніж випадки її фактичного припинення. Найчастіше йдеться про необхідність проходження ідентифікації, оновлення документів, підтвердження права на виплати чи зміни критеріїв отримання державної підтримки. На думку авторів дослідження, такі повідомлення формують відчуття постійної невизначеності, хоча нерідко стосуються звичайних адміністративних процедур.

У дослідженні також звернули увагу, що тема допомоги переселенцям інколи використовується для політичного піару. В таких публікаціях головними героями стають політики, чиновники чи громадські діячі, тоді як самі ВПО залишаються лише фоном для висвітлення благодійної діяльності.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

наступ

Майже 100 атак за добу: на яких ділянках фронту Донеччини росіяни атакують найбільше

На Донеччині тривають активні бойові дії. Найактивніше противник атакує на Покровському і Костянтинівському напрямках, де на кожному протягом доби зупинили понад 30 штурмів. Загалом на […]

Що пишуть про ВПО і біженців у соцмережах: результати дослідження дописів

В українському сегменті Facebook і Telegram про ВПО найчастіше говорять не самі переселенці й переселенки, а представники влади, громадських організацій та благодійники. Такого висновку дійшли […]

Важливо

Скільки матеріальної допомоги від початку 2026 року отримали бахмутяни від місцевої влади

Понад 51,7 мільйона гривень матеріальної допомоги отримали жителі Бахмутської громади з лютого по липень 2026 року. Кошти виплачували за різними напрямами підтримки — від допомоги […]

бахмутська рда

Які зарплати отримували працівники Бахмутської РДА у першому півріччі 2026 року

Станом на липень 2026 року в штаті Бахмутської райдержадміністрації працюють 23 людей, з яких одна людина у відпустці по догляду за дитиною, і ще двоє […]

У Краматорську водій комунального підприємства передавав ФСБ координати позицій ЗСУ

У Краматорську затримали водія комунального підприємства, якого підозрюють у передачі представнику ФСБ РФ інформації про розташування особового складу, артилерійської установки та укріплень Сил оборони України. […]