Діти, які вимушено евакуювалися з Донеччини, можуть займатися спортом у релокованих спортивних закладах. Приймають дітей і у спортивні секції Бахмутської КДЮСШ №1.

Як і в яких містах працюють секції ДЮСШ, редакції розповів тренер-викладач КДЮСШ №1 Анатолій Баранов.

Секції в Бахмутській ДЮСШ

Бахмутська КДЮСШ №1 наразі не має єдиної тренувальної бази для всіх секцій. Різні секції працюють у різних містах.

“Працюємо по всій країні. Тренери нашої школи зараз тренують дітей у Дніпрі, Одесі, Києві, Вінниці. Заняття проходять дистанційно та у змішаному режимі. Частина тренерів працюють зі своїми учнями на тренувальних базах, які вдалося знайти в регіонах, куди вони переїхали, а інша частина — дистанційно по відеозв’язку”, — розповідає Анатолій Баранов.

Анатолій Баранов продовжує тренувати дітей у секції паверліфтингу. Наразі заняття проходять у Вінниці, на базі місцевої ДЮСШ №5. Займатися в секції бахмутського тренера можуть переселенці з Бахмута або інших населених пунктів Донеччини.

“У Вінниці є хаб Бахмутського району. Переселенці, які приходили туди за допомогою, дізналися про заняття в нашій школі. Так я набрав собі групу дітей з Бахмута, Бахмутського району, Волновахи, Сіверська, Соледара. Це новачки, вони лише опановують паверліфтинг. Набір у секцію триває і досі, приєднатися до тренувань можуть всі охочі переселенці з Донеччини, які проживають у Вінниці. У заняттях я не відмовляю нікому. Хоч наша школа і з Бахмута, звертатися можуть люди, які виїхали з різних міст області”, — каже тренер-викладач Анатолій Баранов.

За словами Анатолія Баранова, тренувальні бази і зали для занять учнів КДЮСШ №1 шукають власними силами.

“Я треную дітей в одній з місцевих ДЮСШ. Умови тут трохи відрізняються від тих, які були в Бахмуті, але є хоч щось. Я звик працювати в більших залах, але вже що є. У Києві, наприклад, нашим сумоїстам дають Палац спорту, але години виділяють за залишковим принципом. Також у Києві заняття проходять на спортивній базі школи №216 в Оболонському районі. У Дніпрі тренер з тенісу також знайшов базу для занять, йому надали й необхідне обладнання. В Одесі група, яку набрали, працює на стадіоні, зараз починають домовлятися щодо занять у залах під час холодного періоду. Скоріше за все, це в них вийде”, — розповів Анатолій Баранов.

Контакти секцій Бахмутської КДЮСШ №1

Переселенці з Бахмута й інших населених пунктів можуть звернутися до тренерів за контактами:

• паверліфтинг для спортсменів віком 10-21 років (м. Вінниця, ДЮСШ №5) — тренер Анатолій Анатолійович Баранов, +380 (095) 357 4107;
• паверліфтинг для спортсменів віком 12-23 рокки (м. Полтава, спортзал “Класичний) — тренерка Оксана Романівна Петренко;
• кульова стрільба для спортсменів віком 10-21 років (м. Дніпро, стрілецька база СДЮСШОР) — тренерка Наталія Василівна Біличенко, +380 (50) 760 3810;
• сумо для дітей віком 8-16 років (село Обухівка Дніпропетроської області) — тренер Костянтин Григорович Статівкін, +380 (99) 334 1825;
• дзюдо для дітей віком 6-18 років (село Обухівка Дніпропетроської області, ЗОШ №117) — тренер Леонід Іванович Статівкін, +380 (50) 980 6970;
• настільний теніс для дітей віком 8-18 років (м. Новомосковськ, ДЮСШ) — тренер Віталій Анатолійович Кібка, +380 (050) 884 3387;
• сумо для спорсменів віом 12-23 років (м. Київ, клуб “Блек Мамба”) —тренер Олег Борисович Рева, +380 (66) 730 2056;
• сумо для дітей віком 8-16 років (м. Київ, клуб “Багіра”) — тренерка Ольга Миколаївна Митник, +380 (95) 348 5796;
• легка атлетика для дітей віком 10-16 років (м. Одеса, стадіон “Динамо”) — тренер Ігор Володимирович Скирда, +380 (50) 178 6626;
• кікбоксинг WAKO для спортсменів віком 8-23 роки (м. Миргород, ДЮСШ “Гелікон”) — тренер Леонід Іванович Казаріз, +380 (66 903 8290).

Читайте також:

• 10 років виношувала мрію стати чемпіонкою: юна спортсменка з Бахмута стала призеркою Чемпіонату України з пляжної боротьби
• Спортсменка з Бахмута привезла “срібло” з чемпіонату Європи
• Олімпіада-2024: які результати показали спортсмени з Донеччини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмут. 24 лютого 2022 року. П’ята ранку. Місто ще спить, коли тишу розрізають тривожні новини. За мить життя перевернеться й більше ніколи не стане таким як раніше. Війна настає зненацька. Так було й цього разу. Поки люди в місті метушаться запасаючи продукти, воду, знімаючи готівку, кілька жінок мають інші турботи — вони шукають запаси їжі та ліків для притулку.

Місцевий притулок “Лада” був не просто місцем для тварин — це був острів турботи посеред непростого життя. Тут рятували покалічені долі, лікували страх, вірили, що кожен пес заслуговує на дім. Але війна прийшла без дозволу, і змусила зробити вибір, якого не мало б бути: рятувати життя, тікаючи.

Редакція Бахмут IN.UA поспілкувалася з Мариною Шажко, керівницею притулку “Лада”. Говорили про перші години війни, рішення про евакуацію після обстрілів, неймовірний порятунок 145 собак за один день і про те, як “Лада” живе сьогодні.

Примітка. Бахмутське товариству захисту тварин “Лада” — це громадська організація, яка утворилася у 2011 році в Бахмуті. Тут допомагали на волонтерських засадах безхатнім тваринам у власному реабілітаційному притулку, котрі постраждали  від жорстокого поводження власників чи бойових дій. 

Перший день війни: паніка й порожні полиці

Війна завжди розпочинається зненацька. За словами Марини Шашко, вона застала притулок та його команду близько п’ятої ранку.

“Перша думка — що робити? Не було часу на розгубленість. Ми одразу вирішили робити запаси їжі та ліків“, — згадує керівниця притулку.

Жінка пригадує, що в перші дні не було думок про евакуацію, головне було забезпечити тварин мінімальним запасом для їх виживання. Волонтерка почала розповсюджувати пости з проханням допомоги у соціальних мережах, а люди відгукувалися: хтось фінансово, а хтось продуктами чи навіть інформацією.

“Магазини тоді були порожні, усе змітали. Але знайомі телефонували, коли щось з’являлося на складах, щоб ми встигли викупити“, — каже Марина Шажко.

Життя в такому темпі продовжувалося до серпня, коли в притулок вперше прилетів артилерійський снаряд. Тоді трьом волонтеркам — Марині Шажко, Ользі Литовченко та Людмилі Булавченко — стало очевидно, що лишатися небезпечно. Але роздавати тварин по різних містах не хотіли, для команди було принциповим вивезти всіх разом. 

Волонтерка Ольга, яка перебралася із сім’єю до села Вільне Дніпропетровської області, звернулася до місцевої влади. Там запропонували територію, але оренда вартувала 15 тисяч гривень на місяць — занадто багато на той момент. Шукали інші варіанти.

“Ми зверталися до різних фондів і організацій, але всі варіанти мали свої “але”: без світла, без води, без приміщень або занадто далеко“, — каже керівниця “Лади”.

Тим часом по притулку прилетіло вдруге. Наприкінці серпня російська артилерія вбила собаку Ладу, названу на честь притулку, жінки зрозуміли, чекати більше не можна.

“Ми сприйняли це як знак, що чекати більше не можна. І погодилися на ті 15 тисяч. Жодна сума не більша за ціну їхніх життів“, — додає пані Марина.

Евакуація за один день: 145 собак під загрозою нових обстрілів

Повноцінна евакуація відбулася 28 вересня 2022 року — після довгої підготовки. До неї долучилися представники “Порятунок тварин Харків”, англійської організації Breaking The Chains, а також подружжя Зоя Шкурко й Дмитро Підтуркін із Києва.

“Це було 28 вересня. Фронт наближався, попередні дні були дуже гучні, а того дня — тиша. Ніби вищі сили допомагали нам“, — каже волонтерка Марина Шажко.

Вивозили у три черги — з 7:00 до 15:00. За один день вдалося перевезти всіх 145 собак. Евакуація була важкою, але дозволила зберегти життя усім собакам з притулку “Лада”.

“Після кожного приїзду транспорту з’являлися дрони, а за ними — прильоти. Ми розуміли, що часу на поступовість немає“, — згадує керівниця притулку.

Як тварини переживали поїздку

Готувати тварин до самої евакуації почали за три місяці, коли волонтерки почали давати всім підопічним заспокійливі препарати, щоб зменшити тривожність. У сам день виїзду більшість поводилися неспокійно: скавчали, дряпали бокси, тремтіли. Але під час завантаження деякі ніби розуміли, що відбувається.

“Вони мовчки сідали у клітки, ніби довіряючи нам“, — пригадує керівниця притулку.

Волонтерка зізнається, що це переїзд став одним із найважчих періодів у їхньому житті.

“Постійна напруга, страх за кожного хвостика, відповідальність за рішення… Ми не мали права на помилку“, — каже Марина Шажко.

Попри стрес, команду тримала взаємна підтримка, а також перші ознаки того, що тварини на новому місці почали заспокоюватися:

“Коли вони почали їсти, спати, довіряти — тоді прийшло відчуття, що ми вистояли“, — ділиться керівниця бахмутського притулку.

З того часу притулок “Лада” поступово став одним із хабів на Дніпропетровщині, куди евакуюють тварин із зони бойових дій на Донеччині. Так тут опинився й пес на ім’я Граф, який потрапив у притулок “Лада” вже після початку війни. Він родом із Максимільянівки — невеликого села в Покровському районі. Його власники виїхали, залишивши на короткому ланцюгу під обстрілами. Від постійних вибухів Граф втратив зір.

“Сусіди підгодовували, але розуміли, що він загине. Коли приїхала команда порятунку, попросили забрати його“, — кажуть у притулку.

Спершу пес опинився у Харкові, потім — у “Ладі”. Тут його лікували, адаптували. Після довгої боротьби він вистояв і навіть отримав подарунок, повноцінний вольєр від благодійниці зі США, яка прочитала його історію та вирішила підтримати вихованця притулку.

Щоденна робота: понад дві сотні тварин і нестача коштів

Життя притулку сьогодні залишається складним. Жінки змушені сплачувати оренду, шукати гроші на корм та ліки, все це існує завдяки донатам небайдужих людей. Зараз тут проживає понад дві сотні собак, всі вони мають власну непросту історію.

“Головна складність — фінансова. Витрати великі, а допомоги часто не вистачає навіть на базові потреби“, — каже керівниця “Лади”

Друга проблема — медична. У притулку багато літніх і хронічно хворих тварин, які потребують медикаментів. До цього додається постійна емоційна втома. Попри це команда працює щодня:

“Ми навчилися жити в режимі марафону: день за днем, просто роблячи все, що можемо“, — зазначає Марина Шажко.

Підтримують притулок переважно такі ж волонтери та благодійні організації.

“Фонди Happy Paw, UFA, UAnimals, організація з Німеччини BGK Bochum/Köln — без них ми б не впоралися. Місцева влада не допомагає зовсім“, — зазначає притулок.

У притулку визнають, що складнощі  часом змушують замислюватися закриття, але ніхто ніколи не розглядав, це як реальний варіант виходу. Сотні собак, які залежать від цього притулку можуть залишитися на вулиці.

“Для нас це не “об’єкт”, а живі душі, які довірили нам життя. Якщо не буде коштів — будемо стукати у всі двері. Ми не маємо плану Б“, — підкреслює керівниця притулку.

Що тримає команду сьогодні

Волонтери кажуть, що сенс роботи змінився.

“Після всього, що ми пережили — війну, втрату дому, евакуацію — я не уявляю себе поза цим. Це вже не просто справа. Це — сенс життя“, — підсумовує співрозмовниця.

Як допомогти притулку “Лада”

Щоб допомогти притулку “Лада”, можна напряму звернутися до керівниці Марини Шажко за контактним номером телефону, вказаним у групі у Facebook.

• Найменування отримувача: ГО БТЗТ “ЛАДА”. Код отримувача: 37868823. Рахунок: UA113052990000026001033900793;
• Банк: АТ КБ “ПРИВАТБАНК”. ПриватБанк: 4731 2196 5029 6076;
• ПУМБ: 5355 2800 3944 9234;
• Банка Монобанк: https://send.monobank.ua/jar/2BDRYuBHQX;
• Номер картки Банки: 5375 4112 0465 1983;
• PayPal: [email protected].

Примітка. Матеріал створено у межах участі в конкурсі “Співпростір”, за підтримки ГО “Ю-Хартс Україна” та Kormotech.

Читайте також:

“Ми не маємо права зупинятися”: як зараз виживає бахмутський притулок “Лада”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Донецька обласна прокуратура розслідує воєнний злочин на Донеччині. Військових армії рф підозрюють у вбивстві українського військовополоненого. Свій злочин окупанти знімали на камеру.

Про це повідомляє Донецька обласна прокуратура.

На Донеччині побили і розстріляли полоненого

Донецька обласна прокуратура почала розслідування воєнного злочину на Донеччині. Відомо, що в листопаді 2025 року під час штурму позицій у районі села Гнатівка Покровського району росіяни оточили і взяли в полон військовослужбовця ЗСУ. Один із окупантів зв’язав йому руки, а інший кілька разів вдарив прикладом автомата по голові. Коли беззбройний боєць перестав реагувати, його розстріляли.

За фактом воєнного злочину, що спричинило загибель людини, відкрили кримінальну справу. Правоохоронці встановлюють обставини події та осіб, які вчинили злочин.

Зазначимо, що випадки розстрілу росіянами полонених непоодинокі. Також є підтверджені факти про накази російських командирів вбивати цивільних. Такий наказ давали окупантам, які заходили в Покровськ.

Читайте також:

• В Україну повернули 1000 тіл загиблих військових: розпочинається ідентифікація
• У Дніпрі рятують жінку зі Званівки, яка вижила після катувань росіян
• У Костянтинівці викрили 24-річного хлопця, який передавав росіянам координати для ударів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!