Діти, які вимушено евакуювалися з Донеччини, можуть займатися спортом у релокованих спортивних закладах. Приймають дітей і у спортивні секції Бахмутської КДЮСШ №1.

Як і в яких містах працюють секції ДЮСШ, редакції розповів тренер-викладач КДЮСШ №1 Анатолій Баранов.

Секції в Бахмутській ДЮСШ

Бахмутська КДЮСШ №1 наразі не має єдиної тренувальної бази для всіх секцій. Різні секції працюють у різних містах.

“Працюємо по всій країні. Тренери нашої школи зараз тренують дітей у Дніпрі, Одесі, Києві, Вінниці. Заняття проходять дистанційно та у змішаному режимі. Частина тренерів працюють зі своїми учнями на тренувальних базах, які вдалося знайти в регіонах, куди вони переїхали, а інша частина — дистанційно по відеозв’язку”, — розповідає Анатолій Баранов.

Анатолій Баранов продовжує тренувати дітей у секції паверліфтингу. Наразі заняття проходять у Вінниці, на базі місцевої ДЮСШ №5. Займатися в секції бахмутського тренера можуть переселенці з Бахмута або інших населених пунктів Донеччини.

“У Вінниці є хаб Бахмутського району. Переселенці, які приходили туди за допомогою, дізналися про заняття в нашій школі. Так я набрав собі групу дітей з Бахмута, Бахмутського району, Волновахи, Сіверська, Соледара. Це новачки, вони лише опановують паверліфтинг. Набір у секцію триває і досі, приєднатися до тренувань можуть всі охочі переселенці з Донеччини, які проживають у Вінниці. У заняттях я не відмовляю нікому. Хоч наша школа і з Бахмута, звертатися можуть люди, які виїхали з різних міст області”, — каже тренер-викладач Анатолій Баранов.

За словами Анатолія Баранова, тренувальні бази і зали для занять учнів КДЮСШ №1 шукають власними силами.

“Я треную дітей в одній з місцевих ДЮСШ. Умови тут трохи відрізняються від тих, які були в Бахмуті, але є хоч щось. Я звик працювати в більших залах, але вже що є. У Києві, наприклад, нашим сумоїстам дають Палац спорту, але години виділяють за залишковим принципом. Також у Києві заняття проходять на спортивній базі школи №216 в Оболонському районі. У Дніпрі тренер з тенісу також знайшов базу для занять, йому надали й необхідне обладнання. В Одесі група, яку набрали, працює на стадіоні, зараз починають домовлятися щодо занять у залах під час холодного періоду. Скоріше за все, це в них вийде”, — розповів Анатолій Баранов.

Контакти секцій Бахмутської КДЮСШ №1

Переселенці з Бахмута й інших населених пунктів можуть звернутися до тренерів за контактами:

• паверліфтинг для спортсменів віком 10-21 років (м. Вінниця, ДЮСШ №5) — тренер Анатолій Анатолійович Баранов, +380 (095) 357 4107;
• паверліфтинг для спортсменів віком 12-23 рокки (м. Полтава, спортзал “Класичний) — тренерка Оксана Романівна Петренко;
• кульова стрільба для спортсменів віком 10-21 років (м. Дніпро, стрілецька база СДЮСШОР) — тренерка Наталія Василівна Біличенко, +380 (50) 760 3810;
• сумо для дітей віком 8-16 років (село Обухівка Дніпропетроської області) — тренер Костянтин Григорович Статівкін, +380 (99) 334 1825;
• дзюдо для дітей віком 6-18 років (село Обухівка Дніпропетроської області, ЗОШ №117) — тренер Леонід Іванович Статівкін, +380 (50) 980 6970;
• настільний теніс для дітей віком 8-18 років (м. Новомосковськ, ДЮСШ) — тренер Віталій Анатолійович Кібка, +380 (050) 884 3387;
• сумо для спорсменів віом 12-23 років (м. Київ, клуб “Блек Мамба”) —тренер Олег Борисович Рева, +380 (66) 730 2056;
• сумо для дітей віком 8-16 років (м. Київ, клуб “Багіра”) — тренерка Ольга Миколаївна Митник, +380 (95) 348 5796;
• легка атлетика для дітей віком 10-16 років (м. Одеса, стадіон “Динамо”) — тренер Ігор Володимирович Скирда, +380 (50) 178 6626;
• кікбоксинг WAKO для спортсменів віком 8-23 роки (м. Миргород, ДЮСШ “Гелікон”) — тренер Леонід Іванович Казаріз, +380 (66 903 8290).

Читайте також:

• 10 років виношувала мрію стати чемпіонкою: юна спортсменка з Бахмута стала призеркою Чемпіонату України з пляжної боротьби
• Спортсменка з Бахмута привезла “срібло” з чемпіонату Європи
• Олімпіада-2024: які результати показали спортсмени з Донеччини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Сьогодні у Харкові стартує запис на продуктову допомогу. Подати заявку можуть місцеві жителі та ВПО, які мають пільгову категорію. Видача наборів відбудеться в неділю, 5 липня.

Про це повідомляє благодійна організація “Зіронька надії”.

Гуманітарна допомога для ВПО у Харкові, реєстрація

Сьогодні, 3 липня, стартує запис на продуктову допомогу для мешканців Харкова від БО “Зіронька надії”. Записів буде кілька для різних пільгових категорій:

• родини, які виховують дітей з інвалідністю (місцеві та ВПО);
• багатодітні родини;
• малозабезпечені родини;
• діти, які постраждали внаслідок воєнних дій.
• люди з інвалідністю першої та другої групи.

Запис на допомогу відбуватиметься в Telegram-каналі благодійної організації. Для родин, в яких виховуються діти з інвалідністю, людей з інвалідністю реєстрація розпочнеться о 15:00. Для багатодітних і малозабезпечених родин, постраждалих дітей — о 16:00.

Коли відкриється реєстрація, у групі потрібно написати свої прізвище, ім’я, по-батькові, зазначити пільгову категорію і одразу надіслати документ підтвердження категорії у приватні повідомлення.

Серед умов отримання допомоги — підписка на соціальні мережі благодійної організації (Facebook та Instagram).

Видача допомоги запланована на неділю, 5 липня.

Читайте також:

• Безкоштовні рюкзаки для першокласників ВПО: у Броварах розпочали збір заявок
• Бахмутська МВА збільшила розміри матеріальної допомоги: кому і на скільки
• Як ВПО на Житомирщині можуть отримати допомогу на ремонт житла: умови

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ситуація з евакуацією в Донецькій області знову набирає обертів. Загострення проблем з електропостачанням, перебої з водою та регулярні російські обстріли змушують жителів регіону залишати свої домівки.

Про тенденції виїзду, найгарячіші напрямки та виклики для волонтерів редакції Бахмут IN.UA розповів Євген Ткачов, представник гуманітарної місії “Проліска” в Донецькій області.

Чому посилюється евакуація з міст Донеччини

Основними містами, звідки наразі найчастіше виїжджають люди, залишаються Краматорськ та Слов’янськ. Однією з головних причин посилення евакуації Євген Ткачов називає проблеми з критичною інфраструктурою.

“Особливо підштовхує людей зникнення електрики і великий проміжок, поки її відновлюють. Люди, мабуть, починають розуміти, що будь-якої миті вона зникне зовсім. І тоді для багатьох буде дуже складно проживати в багатоповерхівках. Тому я бачу, що саме ця категорія більше виїжджає“, — пояснює представник “Проліски”.

Проблема електропостачання безпосередньо впливає на наявність води у квартирах. За словами Євгена, тиск часто буває слабким, через що вода не доходить до верхніх поверхів, а в багатьох випадках зникає повністю.

Водночас російські обстріли продовжують залишатися головним фактором небезпеки. Як зазначає представник місії, поняття безпеки на Донеччині зараз просто не існує, адже удари завдаються постійно і по різних населених пунктах.

“Вчора в Олександрівці, через котру проходять всі транзитні шляхи, прямо посеред білого дня десь о 5-й КАБами відпрацювали по центру і по дорозі, по якій йде евакуація. Дрони залітають і в Краматорськ, і в Слов’янськ“, — розповідає представник гуманітарної місії “Проліска” в Донецькій області.

Жителі міст бачать, як закриваються будівельні магазини, зменшується трафік перевізників та скорочується кількість автівок на вулицях. Як наслідок: “Зранку вже замітно, з кожним тижнем Краматорськ, Слов’янськ пустіше і пустіше”.

Куди переїжджають мешканці області

Не всі жителі Донеччини одразу вирушають до інших областей України. Частина людей намагається знайти прихисток у віддалених селах власного регіону або на межі з сусідніми областями.

“Слов’янськ та Краматорськ пустішають. Навіть люди з цих місць намагаються виїхати в села, котрі подалі, наприклад, навіть в своїх регіонах. Зі Слов’янська там на Билбасівку хочуть приїхати, на Черкаське, на кордоні з Харківською областю, або сюди в Олександрівку“, — зазначає Євген Ткачов.

За його словами, жителі приватного сектору тримаються за власні будинки набагато довше. Наявність врожаю, худоби та власних колодязів дозволяє їм долати труднощі, з якими стикаються мешканці багатоповерхівок, тому евакуація з сіл відбувається значно повільніше.

Як працює евакуація з речами від місії “Проліска”

Гуманітарна місія “Проліска” реалізує проєкт безкоштовної евакуації родин разом із їхнім майном. Для реєстрації необхідно звернутися на номер гарячої лінії 0800 688. Від людей не вимагають жодних документів під час реєстрації, проте просять чітко підготувати відповіді щодо складу сім’ї, адреси та переліку майна.

“Те, що для нас дуже важливо, і це іноді буває складніше всього — тобто перерахувати те майно, яке люди хочуть вивезти. Тому що щось ми веземо, щось ми не веземо, бо різні випадки бувають. Іноді люди хочуть і трішечки свій бізнес перевезти, і будівельні матеріали, або там 20 мішків з вугіллям. Тому просто підготувати відповіді, яке саме майно, тому що в нас різні вантажівки, різні об’єми, різна вантажоспроможність“, — наголошує представник гуманітарної місії “Проліска” в Донецькій області.

Якщо речей небагато, місія об’єднує вантажі двох або трьох родин. Людей транспортують мікроавтобусами, а їхні речі — вантажівками. Окремим питанням є евакуація тварин. Волонтери готові допомагати, але просять господарів заздалегідь продумати деталі. Маленьких тварин можна перевозити на колінах у мікроавтобусі, а великих — у вантажівках, обов’язково у клітках або спеціальних переносках, враховуючи погодні умови.

Небезпеки та виклики для евакуаційних бригад

Робота евакуаційних бригад супроводжується постійними небезпеками та технічними труднощами. Ворожі обстріли відбуваються протягом усього світлового дня, тому пристосуватися до безпечного часу виїзду неможливо. Російська армія часто завдає ударів по інфраструктурних об’єктах, зокрема по автозаправних станціях.

“В дорозі бачимо автозаправочні станції згорівші. Тому зараз наші водії отримали інструкцію, що на автозаправочних станціях ніяких хот-догів, ніякої кави. Швиденько заправились і швиденько тікати. Це навіть не тільки прифронтова територія, а й в Харківській, і в Донецькій областях“, — розповідає Євген Ткачов.

Крім обстрілів, волонтери стикаються з логістичними труднощами. Робота засобів радіоелектронної боротьби глушить навігатори, а відсутність табличок із назвами перейменованих вулиць та номерами будинків суттєво ускладнює роботу фахівців під час пошуку адрес.

Читайте також:

“Ми взяли з собою по одній дорожній сумці, сіли в машини, і поїхали”: історія бахмутянки Аліни Дорохової

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!