У 2024 році просування росіян на окремих ділянках значно пришвидшилось. Карта бойових дій Донецької області все більше вкривалась маркуванням — окуповано. Так аналітичний ресурс Deep State маркує захоплені росіянами території. За 2024 рік 105 сіл/селищ та 6 великих міст помаркували на карті Донеччини червоним.

Редакція проаналізувала, скільки міст та сіл перейшли під російський контроль в 2024 році.

Січень

Перша половина січня 2024 року пройшла, в порівнянні з іншими місяцями, менш активно. Змін на фронті не фіксували. Вже 18 січня з’явилася інформація про фактичну окупацію села Веселе, на Бахмутському напрямку. Але її не підтверджували остаточно.

З 19 по 21 січня починаються активні просування росіян в Авдіївці, окупанти захопили територію ресторанного комплексу “Царська охота”. Російські війська займали позиції в приватному секторі.

Січень  — 0 міст окуповано, 0 сіл окуповано.

Лютий

На початку лютого росіяни починають формувати котел у Авдіївці. Просуваються також східніше Часового Яру. В середині лютого до Авдіївки перекидають 3 ОШБр для стримування ворога, місто обороняється. 16 лютого росіяни виклали знімок з російським прапором з району Авдіївської залізничної лікарні та міського парку. 17 лютого Олександр Сирський, Головнокомандувач ЗСУ повідомив, що Сили Оборони залишили Авдіївку. 

Бої за Авдіївку тривали практично з перших місяців вторгнення. Місто оборонялось майже два роки. В 2024 році росіяни захопили Авдіївський коксохімічний завод. Згодом стало відомо, що росіяни розстрілювали українських полонених на Зеніті. 22 лютого росіяни окупували н.п. Побєда. 24 лютого окупували село Ласточкине. 26 лютого підтвердили окупацію одразу двох сіл Степового та Сєверного.

Лютий — 1 місто окуповано, 4 села окуповано.

Березень

На початку березня важка ситуація біля села Іванівського, Бахмутського району. Росіяни почали заявляти про його окупацію, але це не відповідало дійсності. Тривають бої біля Тоненького та Орлівки. 

Березень — 0 міст окуповано, 0 сіл окуповано.

Квітень

3 квітня росіяни окупували село Водяне. Тим часом російська піхота вже починає заходити до крайніх осель Часів Яру. 9 квітня росіяни захопили західні околиці Первомайського. 10 квітня підтвердили повну окупацію села. 13 квітня росіяни захопили Богданівку. Почалось стрімке просування в Очеретиному. 26 квітня росіяни окупували одразу два села: Соловйове та Семенівку. 27 квітня під контроль рф перейшло село Бердичі.

Квітень — 0 міст окуповано, 6 сіл/селищ окуповано.

Травень

1 травня підтвердили окупацію двох сіл Керамік та Новокалинове. 4 травня окупували село Архангельське, на наступний день підтвердили й контроль рф над Котлярівкою, таким чином на початку травня росіяни вийшли на адміністративні межі селища Очеретине. 

В середині травня росіяни активізувались на Харківському напрямку, це було помітно за кількістю атак та захоплених населених пунктів там. 26 травня окупували село Уманське. Наступного дня підтвердили окупацію села Нейталове. 

Травень — 0 міст окуповано, 6 сіл/селищ окуповано.

Червень

6 червня росіяни окупували Іванівку. 10 червня під контроль рф перейшло село Іванівське, 14 червня — Новопокровське, 21 червня — Шуми. 23 червня повідомили про неповну окупацію Новоолександрівки.

Червень — 0 міст окуповано, 4 сіл/селищ окуповані.

Липень

4 липня ворог окупував села Сокіл та Восход, 11 липня армія рф окупувала Євгенівку. 14 липня повідомили про захоплення село Урожайне, 20 липня про село Роздолівка, 21 липня про село Прогрес, 27 липня про село Вовче.

Липень — 0 міст окуповано, 7 сіл/селищ окуповано.

Серпень

1 серпня підтвердили окупацію села Тимофіївка, увечері з’явилися дані про захоплення села Веселе, що східніше Гродівки. 7 серпня росіяни окупували Сергіївку. 13 серпня стало відомо одразу про три захоплених населених пункти: Лисичне, Іванівку та Свиридонівку. Наступного дня Желанне та Орлівка — теж перейшли під контроль рф. 17 серпня окупована Миколаївка. 20 серпня підтвердили окупацію трьох сіл: Межове, Скучне та Журавка.

22 серпня ще три села перейшли під контроль рф, йдеться про Комишівку, Завітне та Новожеланне. 26 серпня село Птиче теж опинилося  під контролем рф. 28 серпня ще два села на Донеччині захопили російські війська, це Мемрик та Калинове. 31 серпня окупували село Карлівку. У серпні значно зросла активність російських штурмів та просувань. Росіяни кинули сили на захоплення Донеччини.

Серпень — 0 міст окуповано, 19 сіл/селищ окуповано.

Вересень

1 вересня росіяни захопили Парасковіївку, 2 вересня Долинівку, 3 вересня Пречистівку, а 7 вересня село Невельське. 9 вересня під контроль росіян перейшло село Водяне, 12 вересня — село Лісівка. 14 повідомили про Галицинівку. 24 вересня окупували місто Українськ, а 29 — Маринівку. Останні дні вересня армія рф почала заходити у Вугледар.

Вересень — 1 місто окуповано, 8 сіл окуповано.

Жовтень

2 жовтня підтвердили окупацію міста Вугледар. 7 жовтня росіяни повністю окупували місто Красногорівку. 8 жовтня рф захопила село Желанне Перше. 10 жовтня одразу три населені пункти перейшли під контроль росіян, йдеться про Миколаївку, Красний Яр, Крутий Яр. 16 жовтня захопили село Острівське. 21 жовтня село Желанне Друге перейшло під контроль росіян. 23 жовтня село Новосадове, яке знаходиться на кордоні Донецької та Луганської області — окупували.

28 жовтня росіяни захопили місто Гірник. 30 жовтня під окупацією опинилося два села Богоявленка та Новоукраїнка. 30 жовтня підтвердили окупацію міста Селидове. В цей же день під контроль рф перейшли два села: Вишневе та Зоряне. Ворогу вдалось за жовтень захопити остаточно території 3 великих міст Донеччини.

Жовтень —  4 міста окуповано, 11 сіл/селищ окуповано.

Листопад

2 листопада росіяни окупували Ясну Поляну. 3 листопада ворог окупував Курахівку та Шахтарське. 5 листопада ворог окупував Степанівку, а 8 — Новоолексіївку.

Далі кілька днів підряд росіяни захоплюють села одне за одним: 14 — Іллінівку, 15 — Рівнопіль, 16 — Максимівку, 17 — Григорівку. 20 листопада під контроль рф перейшов населений пункт Нова Іллінівка, 22 листопада село Дальнє. Також окупували н.п. Катеринівку та Юріївку. 27 ворог окупував села Новоселидівку та Петрівку. 30 листопада росіяни захопили села Жовте, Пустинку та Роздольне.

Листопад — 0 міст окуповано, 18 сіл/селищ окуповано.

Грудень

1 грудня росіяни окупували село Берестки, 5 грудня — село Благодатне. 6 грудня під окупацію перейшли Новопустинка, Старі Терни, Іллінка та Новодмитрівка. 12 грудня ворог захопив селище Зоря.

14 грудня армія рф окупувала одразу 4 населені пункти: Веселий Гай, Єлізаветівку, Романівку, Новотроїцьке, Пушкіне. З середини грудня росіяни день за днем захоплювали село, так 17 грудня під контролем рф опиналось село Ганнівка, 18 грудня — Сонцівка, 19 грудня – Трудове, 20 грудня — Костянтинопольське. 24 грудня стало відомо про окупацію 3 сіл, це Макарівка, Сухі Яли, Зеленівка. 25 грудня ще два села, це Новооленівка та Сторожеве. 26 грудня під контроль рф перейшло село Українка.

Грудень — 0 міст окуповано, 22 сіл/селищ окуповано.

Загалом за 2024 рік, російська армія окупувала 105 сіл селищ та 6 міст. 

Найінтенсивніші бої ворога фіксували у серпні, листопаді та грудні, коли окупанти захопили найбільше територій. Січень та березень стали єдиними місяцями, коли росіяни не окупували жодного села чи міста.

Сили Оборони утримували кожну позицію попри переважаючу кількість противника та брак зброї. Про втрати українських військових на Донеччині – невідомо. Кожне село, селище та місто утримували та боронили від ворога українські військовослужбовці, даючи цивільним час на евакуацію.

Читайте також:

• Кримський фанат донецького “Шахтаря”: редакція ідентифікувала, хто позував на фоні зруйнованого Бахмута в грудні
• Автівки, ремонт доріг та медицина: найбільші закупівлі Бахмута і району в 2024 році
• Яку зарплату отримує влада Бахмута у 2024 році: огляд

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині тривають бойові дії. Найбільше зростання наступальної активності російських військ фіксується на Костянтинівському напрямку, який став лідером за кількістю атак. Також інтенсивність штурмів зросла на Покровському та Слов’янському напрямках. Водночас на Лиманському напрямку кількість атак пішла на спад, а на Краматорському — російська армія наступальних дій не проводила.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Що відбувається на фронті Донеччини

За даними Генштабу, найбільшу кількість штурмових дій зафіксовано на Костянтинівському напрямку, де відбулося різке посилення тиску. Українські військові відбили тут 23 атаки, що на 12 штурмових дій більше порівняно з попередньою добою. Російські військові вели наступальні дії у районі населеного пункту Костянтинівка та у бік Дружківки, Новоселівки, Миколайпілля, Новопавлівки, Торецького, Вільного та Русиного Яру.

Активізація спостерігається і на Покровському напрямку. Тут українські військові зупинили 19 атак, що на 4 штурмові дії більше порівняно з минулим днем. Російські війська намагалися просунутися у бік населених пунктів Добропілля, Святогорівка, Чернігівка, Мирне, Гуліве, Сергіївка, Молодецьке та Новопавлівка.

На Слов’янському напрямку також зафіксовано зростання інтенсивності боїв. Російські війська здійснили 5 атак (що на 4 більше, ніж попередньої доби) у районах населених пунктів Озерне, Крива Лука, Пискунівка та Рай-Олександрівка.

Водночас на Лиманському напрямку відбувся спад наступальної активності. Українські військові відбили 3 спроби російської армії просунутися, що на 2 атаки менше порівняно з минулою добою. Штурмові дії фіксувалися у бік населених пунктів Зарічне, Закітне та Колодязі.

На Краматорському напрямку ситуація залишається без змін — як і попередньої доби, російська армія штурмових дій не проводила.

Добові втрати російської армії

Протягом доби особовий склад російської армії зазнав втрат на 1 980 осіб (загиблі та поранені). Російські війська також втратили 1 855 безпілотних літальних апаратів оперативно-тактичного рівня, 413 одиниць автомобільної техніки та автоцистерн, а також 64 артилерійські системи.

Окрім цього, знищено:

• 8 наземних робототехнічних комплексів;
• 5 танків;
• 3 бойові броньовані машини;
• 2 реактивні системи залпового вогню;
• 2 засоби протиповітряної оборони;
• 1 одиницю спеціальної техніки.

Читайте також:

Росіяни посилили тиск біля Костянтинівки — Генштаб ЗСУ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Група військовослужбовців і ветеранів Званівської громади Бахмутського району порушила питання недовіри до начальника місцевої військової адміністрації Олександра Білицького. Серед причин — незадоволення рівнем підтримки військових, відсутність належної комунікації та залучення ветеранів до ухвалення рішень. 

Редакція Бахмут IN.UA отримала від Званівської військової адміністрації документи про допомогу захисникам, заробітну плату керівництва та преміювання. Розбираємося, що підтверджують ці дані та які питання залишаються відкритими.

Чому ветерани Званівської громади порушили питання недовіри до керівництва

У вересні 2026 року в онлайн-режимі провели зустріч діючих військових і ветеранів Званівської громади з Артуром Насібяном, начальником управління ветеранської політики Донецької ВА, і Артуром Щусем, головою Ради Ветеранів при Донецькій військовій адміністрації. На зустрічі військові висловили недовіру голові Званівської сільської військової адміністрації Олександру Білицькому. Ініціатором став Андрій Тимчак, мешканець громади та ветеран.

Як пояснив у коментарі Бахмут IN.UA Андрій Тимчак, який представляє Званівську громаду в обласній Раді Ветеранів, учасники зустрічі не оформлювали окремого письмового звернення про недовіру начальнику військової адміністрації Олександру Білицькому. Свою позицію вони озвучили наразі лише усно, під час спільного обговорення, на яке запросили представників обласних структур, що займаються ветеранською політикою. За словами Тимчака, головними причинами недовіри стали недостатня, на думку ветеранів, підтримка військовослужбовців та відсутність належної комунікації з керівництвом громади.

“Просто зібралися ветерани, запросили на цю зустріч відповідальних осіб в області — це голова ветеранської ради і голова ветеранської політики в області. І ми висловили на основі перерахованих фактів недовіру”, — розповів Андрій Тимчак.

Як каже ветеран, керівник Званівської військової адміністрації не приділяв достатньої уваги військовослужбовцям громади, зокрема не відвідував їх на позиціях і не забезпечував необхідного рівня підтримки. Тимчак також повідомив, що після зустрічі представники Званівської військової адміністрації з ним не зв’язувалися та жодної реакції на висловлення недовіри наразі не надали.

Водночас ветеран наголосив, що питання не вважає закритим. За його словами, його планують порушити на одному з наступних засідань обласної Ради Ветеранів за участю начальника Донецької ОВА Вадима Філашкіна. За словами ветерана, представники ради повідомили учасникам зустрічі, що порушене питання зафіксували протокольно та мають донести до керівництва області. 

Претензії до керівництва Званівської військової адміністрації висловлює й чинний військовослужбовець Андрій Корж, який також є депутатом Званівської сільської ради. У коментарі Бахмут IN.UA Андрій Корж розповів, що його обурює підхід керівництва громади до підтримки військових підрозділів. За словами військовослужбовця, він бачив у соціальних мережах повідомлення про допомогу іншим підрозділам, водночас його власний підрозділ такої підтримки від Званівської громади не отримував.

Корж зазначив, що ще як депутат брав участь у голосуванні щодо формування та матеріальної підтримки батальйону, в якому згодом служили жителі громади. Однак за його словами, належної допомоги від місцевої адміністрації військовослужбовці не відчули. Натомість військовий навів приклад Торецької громади, представники якої, за його словами, привозили необхідні речі до підрозділу під час його перебування на відповідній території.

Окремо Андрій Корж порушив питання комунікації з керівництвом Званівської військової адміністрації. Зустрічей з військовими не проводили і телефоном додзвонитися до керівництва не було можливо, каже військовий.

За словами Коржа, його обурює не сам факт надання допомоги іншим військовим формуванням, а відсутність, на його думку, достатньої уваги до військовослужбовців зі Званівської громади. Військовий вважає, що така ситуація негативно впливає на моральний стан людей, які стали на захист України. Водночас Андрій Корж наголосив, що не всі військовослужбовці громади підтримують особисто Андрія Тимчака, який ініціював обговорення недовіри. За словами Коржа, його власна позиція стосується передусім роботи керівництва військової адміністрації та підтримки захисників, а не особистостей учасників ініціативи.

Редакція звернулася до Званівської військової адміністрації із запитом щодо фінансування допомоги військовим, оплати праці керівництва та механізмів комунікації з громадою.

Чи допомагала Званівська військова адміністрація купувати амуніцію у 2022-2023 роках

Одна з основних претензій військовослужбовців стосувалася допомоги на придбання амуніції та спорядження. У відповіді на інформаційний запит Званівська військова адміністрація підтвердила, що окрема грошова або матеріальна допомога саме на такі потреби не передбачалася. За даними адміністрації, упродовж 2022–2026 років допомогу на придбання амуніції та військового спорядження не виплачували. Натомість, у документах зазначені інші види матеріальної допомоги захисникам і членам їхніх сімей.

Рік	Вид допомоги / отримувачі	Розмір допомоги на особу	Отримувачів	Фактично виплачено
2022	Особи з інвалідністю внаслідок війни з числа учасників АТО та члени сімей загиблих учасників АТО	5 000 грн	2	10 000 грн
2023	Особи з інвалідністю внаслідок війни з числа учасників АТО та члени сімей загиблих учасників АТО	10 000 грн	2	20 000 грн
2024	Члени сімей загиблих учасників АТО	10 000 грн	2	20 000 грн
2024	Захисники та захисниці — мешканці громади, які беруть участь у заходах оборони України	5 000 грн	40	200 000 грн
2024	Призвані під час мобілізації або прийняті на військову службу за контрактом на строк не менше трьох років, зареєстровані у громаді	30 000 грн	1	30 000 грн
2024	Захисники та захисниці, які брали участь у заходах оборони України	5 000 грн	9	45 000 грн
2025	Члени сімей загиблих учасників АТО	10 000 грн	5	50 000 грн
2025	Захисники та захисниці — мешканці громади, які беруть участь у заходах оборони України	8 000 грн	50	400 000 грн
2025	Призвані під час мобілізації або прийняті на військову службу за контрактом на строк не менше трьох років, зареєстровані у громаді	30 000 грн	6	180 000 грн
2025	Захисники та захисниці, які брали участь у заходах оборони України	8 000 грн	14	112 000 грн
2026	Члени сімей загиблих (померлих) захисників і захисниць, зокрема евакуйовані за межі громади	5 000 грн	0	0 грн
2026	Захисники та захисниці — мешканці громади, які беруть участь у заходах оборони України	10 000 грн	32	320 000 грн
2026	Сім’ї осіб, зниклих безвісти за особливих обставин	25 000 грн	9	225 000 грн
2026	Діти зниклих безвісти та загиблих (померлих) захисників і захисниць — допомога до Дня захисників і захисниць України	5 000 грн	0	0 грн
2026	Члени сімей загиблих учасників АТО	5 000 грн	1	5 000 грн
2026	Військовослужбовці, які отримали тяжкі поранення під час забезпечення оборони України	50 000 грн	1	50 000 грн
2026	Призвані під час мобілізації або прийняті на військову службу за контрактом на строк не менше трьох років, зареєстровані у громаді	33 280 або 50 000 грн	7	283 120 грн
2026	Діти загиблих (померлих), полонених або зниклих безвісти військовослужбовців — щомісячна допомога	3 000 грн/міс.	2	48 000 грн
2026	Захисники та захисниці, які брали участь у заходах оборони України	10 000 грн	13	130 000 грн

Примітка для публікації. Дані наведено за інформацією Званівської сільської військової адміністрації. Виплати фінансувалися з місцевого та обласного бюджетів. Кількість отримувачів указана окремо за кожним видом допомоги: одна людина могла отримати виплати за кількома програмами. Дані за 2026 рік не охоплюють повного календарного року.

Тож, згідно з таблицею, наданою військовою адміністрацією, у 2022 році у Званівській громаді діяла матеріальна допомога для осіб з інвалідністю внаслідок війни з числа учасників АТО та членів сімей загиблих учасників АТО.

Розмір допомоги на той час становив 5 тисяч гривень на людину. Фактично, кошти отримали двоє людей — загалом 10 тисяч гривень.

У 2023 році за відповідним напрямом допомогу отримали також двоє людей. Розмір виплати становив 10 тисяч гривень, загальна використана сума — 20 тисяч гривень.

У 2024 році серед напрямів підтримки з’явилася матеріальна допомога Захисникам і Захисницям України, які брали участь у заходах оборони держави. За одним із напрямів розмір виплати становив 5 тисяч гривень. Кошти отримали 40 людей, загальна сума фактичних видатків — 200 тисяч гривень.

Окремо в таблиці за 2024 рік зазначено допомогу військовозобов’язаним, яких мобілізували або прийняли на контрактну службу. За цим напрямом виплату в розмірі 30 тисяч гривень отримала одна людина.

Ще дев’ятеро Захисників отримали матеріальну допомогу по 5 тисяч гривень — загалом 45 тисяч гривень.

У 2025 році на матеріальну допомогу Захисникам, які брали участь у заходах оборони України, за одним із напрямів фактично використали 400 тисяч гривень. Виплати по 8 тисяч гривень отримали 50 людей. За іншим напрямом у 2025 році 14 Захисників отримали допомогу по 8 тисяч гривень, загальна сума — 112 тисяч гривень.

У 2026 році на один із напрямів допомоги Захисникам фактично використали 320 тисяч гривень — кошти по 10 тисяч гривень отримали 32 людини. Також у таблиці за 2026 рік зазначено допомогу 13 Захисникам по 10 тисяч гривень — загалом 130 тисяч гривень.

Ці виплати не охоплюють усіх напрямів підтримки. Окремо адміністрація обліковувала допомогу сім’ям загиблих, зниклих безвісти, пораненим військовослужбовцям та інші виплати.

Скільки заробляв начальник Званівської військової адміністрації у 2022 році

Ще одне питання, яке порушували учасники зустрічі, — заробітна плата та премії начальника військової адміністрації. Згідно з наданими розрахунковими відомостями, у 2022 році Олександру Білицькому нарахували загалом 580 503,73 гривні.

Ця сума охоплює період із липня до грудня 2022 року.

Зокрема, за даними розрахункової таблиці:

• посадовий оклад за відповідний період становив 68 701,25 гривні;
• премії — 296 078,65 гривні;
• матеріальна допомога — 16 457,49 гривні;
• додаткова виплата за вислугу досягнення — 149 415 гривень;
• інші складові оплати праці включали ранг, вислугу та відповідні надбавки.

Таким чином, премії становили суттєву частину загальних нарахувань керівнику військової адміністрації у 2022 році.

Які премії встановлювали Олександру Білицькому

Редакція також отримала копії розпоряджень про преміювання начальника Званівської військової адміністрації. Зокрема, у липні та серпні 2022 року йому встановлювали премії в розмірі 400% посадового окладу.

У січні 2023 року премія становила 500% посадового окладу.

У січні та лютому 2025 року керівнику встановлювали премії в розмірі 130% посадового окладу. Важливо, що ці відсотки визначають розмір премії відносно посадового окладу, а не від усієї заробітної плати.

У розпорядженнях за 2025 рік зазначено, що преміювання погоджував начальник Донецької обласної військової адміністрації Вадим Філашкін. У відповіді редакції також повідомили, що, починаючи з травня 2025 року, розпорядження про преміювання начальника Званівської військової адміністрації видає Бахмутська районна військова адміністрація. Це важливо для розуміння того, хто саме ухвалює рішення про преміювання керівника громади.

Чи залучали мешканців Званівської громади до обговорення бюджету

Ще одна претензія ветеранів стосувалася відсутності можливості впливати на рішення керівництва громади. У відповідь на запит Званівська військова адміністрація повідомила, що протягом 2022–2026 років окремі громадські обговорення, консультації або зустрічі щодо формування та обговорення бюджету громади не проводилися.

Відповідно, протоколи та звіти за результатами таких заходів не створювалися. Водночас адміністрація зазначила, що протягом цього періоду пропозиції жителів щодо формування або обговорення бюджету не надходили.

Що військова адміністрація відповідає на претензії щодо комунікації

Примітка редакції. Редакція Бахмут IN.UA звернулася до начальника Званівської сільської військової адміністрації Олександра Білицького з проханням надати коментар щодо претензій, висловлених ветеранами та військовослужбовцями громади. Через прес-службу посадовець запропонував провести особисту зустріч у селищі Черкаське Краматорського району. Однак з огляду на безпекову ситуацію та ризики для журналістів редакція не може погодитися на такий формат спілкування. У зв’язку з цим редакція повторно звернулася до представників військової адміністрації з проханням організувати короткий телефонний коментар Олександра Білицького. Редакція залишається відкритою до отримання коментаря Олександра Білицького та готова доповнити матеріал його позицією після надходження відповіді.

У відповідь на запит Званівська військова адміністрація не погоджується з твердженням про відсутність комунікації з військовими. За її інформацією, начальник адміністрації підтримує зв’язок із військовослужбовцями через особисті зустрічі, телефонні розмови та месенджери. Також у відповіді йдеться про виїзди до військовослужбовців, ветеранів і членів їхніх сімей та спілкування з командуванням військових частин. Адміністрація повідомила, що для інформування населення використовує офіційний сайт, Facebook, Viber та Telegram.

Андрій Тимчак ставить під сумнів ефективність такої комунікації. За його словами, він спілкувався з військовослужбовцями Званівської громади, які також висловлювали невдоволення відсутністю регулярного контакту з керівництвом адміністрації. Водночас ветеран розповів, що бачив інформацію про відвідування начальником військової адміністрації жителів громади, серед яких був і військовослужбовець. На думку Тимчака, активніша публічна комунікація з’явилася вже після того, як ветерани порушили питання недовіри.

Зауважимо, що станом на дату надання редакції відповіді спільнота громади у Viber налічувала 674 учасники (редакція пішла за шляхом користувача — ми шукали посилання на групу на сайті Званівської ОТГ, і на Фейсбуці єдина згадка, яку ми знайшли, це пост за 2019 рік, де є лінка на групу: https://invite.viber.com/?g2=AQBtNjEY2ukOsEqthhxWZ6g%2FjZjgJf64Lh5HXEe7yeDhce83d76BEAw7Ba%2FmtO4z&fbclid=IwY2xjawVH8vxleHRuA2FlbQIxMQBwZG9mAXNydGMGYXBwX2lkEDIyMjAzOTE3ODgyMDA4OTIAAR6Mityljck7vX27swN4kM0s2hW21zyFhoUwm7vDsJ6fyRV09ND9Q8scvYv6iQ_aem_e7Ai5XB-r63WuIPGAKfXtw&lang=uk

А інформаційний Telegram-канал — 291 підписник (у швидкому доступі ми не знайшли посилання на групу). Для звернень жителів передбачені електронна пошта, телефон гарячої лінії, форма зворотного зв’язку на сайті та можливість подати пропозиції через Google-форму. Крім того, у громади є сторінка у Фейсбуці, але станом на 23 жовтня коментарі там закриті.

Водночас, наявність каналів зв’язку сама собою не свідчить про те, наскільки ефективно адміністрація реагує на звернення військових і ветеранів. Редакція продовжуватиме стежити за ситуацією з висловленням недовіри голові Олександру Білицькому.

Читайте також:

Всього 12 тисяч гривень на закупівлі: що придбала Званівка у вересні

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!