У 2024 році просування росіян на окремих ділянках значно пришвидшилось. Карта бойових дій Донецької області все більше вкривалась маркуванням — окуповано. Так аналітичний ресурс Deep State маркує захоплені росіянами території. За 2024 рік 105 сіл/селищ та 6 великих міст помаркували на карті Донеччини червоним.

Редакція проаналізувала, скільки міст та сіл перейшли під російський контроль в 2024 році.

Січень

Перша половина січня 2024 року пройшла, в порівнянні з іншими місяцями, менш активно. Змін на фронті не фіксували. Вже 18 січня з’явилася інформація про фактичну окупацію села Веселе, на Бахмутському напрямку. Але її не підтверджували остаточно.

З 19 по 21 січня починаються активні просування росіян в Авдіївці, окупанти захопили територію ресторанного комплексу “Царська охота”. Російські війська займали позиції в приватному секторі.

Січень  — 0 міст окуповано, 0 сіл окуповано.

Лютий

На початку лютого росіяни починають формувати котел у Авдіївці. Просуваються також східніше Часового Яру. В середині лютого до Авдіївки перекидають 3 ОШБр для стримування ворога, місто обороняється. 16 лютого росіяни виклали знімок з російським прапором з району Авдіївської залізничної лікарні та міського парку. 17 лютого Олександр Сирський, Головнокомандувач ЗСУ повідомив, що Сили Оборони залишили Авдіївку. 

Бої за Авдіївку тривали практично з перших місяців вторгнення. Місто оборонялось майже два роки. В 2024 році росіяни захопили Авдіївський коксохімічний завод. Згодом стало відомо, що росіяни розстрілювали українських полонених на Зеніті. 22 лютого росіяни окупували н.п. Побєда. 24 лютого окупували село Ласточкине. 26 лютого підтвердили окупацію одразу двох сіл Степового та Сєверного.

Лютий — 1 місто окуповано, 4 села окуповано.

Березень

На початку березня важка ситуація біля села Іванівського, Бахмутського району. Росіяни почали заявляти про його окупацію, але це не відповідало дійсності. Тривають бої біля Тоненького та Орлівки. 

Березень — 0 міст окуповано, 0 сіл окуповано.

Квітень

3 квітня росіяни окупували село Водяне. Тим часом російська піхота вже починає заходити до крайніх осель Часів Яру. 9 квітня росіяни захопили західні околиці Первомайського. 10 квітня підтвердили повну окупацію села. 13 квітня росіяни захопили Богданівку. Почалось стрімке просування в Очеретиному. 26 квітня росіяни окупували одразу два села: Соловйове та Семенівку. 27 квітня під контроль рф перейшло село Бердичі.

Квітень — 0 міст окуповано, 6 сіл/селищ окуповано.

Травень

1 травня підтвердили окупацію двох сіл Керамік та Новокалинове. 4 травня окупували село Архангельське, на наступний день підтвердили й контроль рф над Котлярівкою, таким чином на початку травня росіяни вийшли на адміністративні межі селища Очеретине. 

В середині травня росіяни активізувались на Харківському напрямку, це було помітно за кількістю атак та захоплених населених пунктів там. 26 травня окупували село Уманське. Наступного дня підтвердили окупацію села Нейталове. 

Травень — 0 міст окуповано, 6 сіл/селищ окуповано.

Червень

6 червня росіяни окупували Іванівку. 10 червня під контроль рф перейшло село Іванівське, 14 червня — Новопокровське, 21 червня — Шуми. 23 червня повідомили про неповну окупацію Новоолександрівки.

Червень — 0 міст окуповано, 4 сіл/селищ окуповані.

Липень

4 липня ворог окупував села Сокіл та Восход, 11 липня армія рф окупувала Євгенівку. 14 липня повідомили про захоплення село Урожайне, 20 липня про село Роздолівка, 21 липня про село Прогрес, 27 липня про село Вовче.

Липень — 0 міст окуповано, 7 сіл/селищ окуповано.

Серпень

1 серпня підтвердили окупацію села Тимофіївка, увечері з’явилися дані про захоплення села Веселе, що східніше Гродівки. 7 серпня росіяни окупували Сергіївку. 13 серпня стало відомо одразу про три захоплених населених пункти: Лисичне, Іванівку та Свиридонівку. Наступного дня Желанне та Орлівка — теж перейшли під контроль рф. 17 серпня окупована Миколаївка. 20 серпня підтвердили окупацію трьох сіл: Межове, Скучне та Журавка.

22 серпня ще три села перейшли під контроль рф, йдеться про Комишівку, Завітне та Новожеланне. 26 серпня село Птиче теж опинилося  під контролем рф. 28 серпня ще два села на Донеччині захопили російські війська, це Мемрик та Калинове. 31 серпня окупували село Карлівку. У серпні значно зросла активність російських штурмів та просувань. Росіяни кинули сили на захоплення Донеччини.

Серпень — 0 міст окуповано, 19 сіл/селищ окуповано.

Вересень

1 вересня росіяни захопили Парасковіївку, 2 вересня Долинівку, 3 вересня Пречистівку, а 7 вересня село Невельське. 9 вересня під контроль росіян перейшло село Водяне, 12 вересня — село Лісівка. 14 повідомили про Галицинівку. 24 вересня окупували місто Українськ, а 29 — Маринівку. Останні дні вересня армія рф почала заходити у Вугледар.

Вересень — 1 місто окуповано, 8 сіл окуповано.

Жовтень

2 жовтня підтвердили окупацію міста Вугледар. 7 жовтня росіяни повністю окупували місто Красногорівку. 8 жовтня рф захопила село Желанне Перше. 10 жовтня одразу три населені пункти перейшли під контроль росіян, йдеться про Миколаївку, Красний Яр, Крутий Яр. 16 жовтня захопили село Острівське. 21 жовтня село Желанне Друге перейшло під контроль росіян. 23 жовтня село Новосадове, яке знаходиться на кордоні Донецької та Луганської області — окупували.

28 жовтня росіяни захопили місто Гірник. 30 жовтня під окупацією опинилося два села Богоявленка та Новоукраїнка. 30 жовтня підтвердили окупацію міста Селидове. В цей же день під контроль рф перейшли два села: Вишневе та Зоряне. Ворогу вдалось за жовтень захопити остаточно території 3 великих міст Донеччини.

Жовтень —  4 міста окуповано, 11 сіл/селищ окуповано.

Листопад

2 листопада росіяни окупували Ясну Поляну. 3 листопада ворог окупував Курахівку та Шахтарське. 5 листопада ворог окупував Степанівку, а 8 — Новоолексіївку.

Далі кілька днів підряд росіяни захоплюють села одне за одним: 14 — Іллінівку, 15 — Рівнопіль, 16 — Максимівку, 17 — Григорівку. 20 листопада під контроль рф перейшов населений пункт Нова Іллінівка, 22 листопада село Дальнє. Також окупували н.п. Катеринівку та Юріївку. 27 ворог окупував села Новоселидівку та Петрівку. 30 листопада росіяни захопили села Жовте, Пустинку та Роздольне.

Листопад — 0 міст окуповано, 18 сіл/селищ окуповано.

Грудень

1 грудня росіяни окупували село Берестки, 5 грудня — село Благодатне. 6 грудня під окупацію перейшли Новопустинка, Старі Терни, Іллінка та Новодмитрівка. 12 грудня ворог захопив селище Зоря.

14 грудня армія рф окупувала одразу 4 населені пункти: Веселий Гай, Єлізаветівку, Романівку, Новотроїцьке, Пушкіне. З середини грудня росіяни день за днем захоплювали село, так 17 грудня під контролем рф опиналось село Ганнівка, 18 грудня — Сонцівка, 19 грудня – Трудове, 20 грудня — Костянтинопольське. 24 грудня стало відомо про окупацію 3 сіл, це Макарівка, Сухі Яли, Зеленівка. 25 грудня ще два села, це Новооленівка та Сторожеве. 26 грудня під контроль рф перейшло село Українка.

Грудень — 0 міст окуповано, 22 сіл/селищ окуповано.

Загалом за 2024 рік, російська армія окупувала 105 сіл селищ та 6 міст. 

Найінтенсивніші бої ворога фіксували у серпні, листопаді та грудні, коли окупанти захопили найбільше територій. Січень та березень стали єдиними місяцями, коли росіяни не окупували жодного села чи міста.

Сили Оборони утримували кожну позицію попри переважаючу кількість противника та брак зброї. Про втрати українських військових на Донеччині – невідомо. Кожне село, селище та місто утримували та боронили від ворога українські військовослужбовці, даючи цивільним час на евакуацію.

Читайте також:

• Кримський фанат донецького “Шахтаря”: редакція ідентифікувала, хто позував на фоні зруйнованого Бахмута в грудні
• Автівки, ремонт доріг та медицина: найбільші закупівлі Бахмута і району в 2024 році
• Яку зарплату отримує влада Бахмута у 2024 році: огляд

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон залишається однією з найзатребуваніших адміністративних послуг. Державна міграційна служба України надала вичерпну інформацію щодо актуальних правил, вартості та процедури отримання цього документа у 2026 році.

Редакція видання Бахмут IN.UA зібрала всі необхідні деталі, щоб процес оформлення пройшов максимально швидко та без ускладнень.

Як оформити закордонний паспорт у 2026 році

Закордонний паспорт оформлюється виключно за бажанням особи. Термін дії документа залежить від віку заявника:

• дітям від народження до 16 років паспорт видається строком на 4 роки.
• громадянам віком від 16 років документ оформлюється строком на 10 років.

Зазначимо, що законодавство України дозволяє мати одночасно не більше двох діючих паспортів для виїзду за кордон.

Куди звертатися та як проходить процедура

Для оформлення документа громадяни можуть звернутися до кількох установ на вибір:

• територіального органу або підрозділу Державної міграційної служби (ДМС);
• Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП);
• центру обслуговування “Паспортний сервіс” державного підприємства “Документ”.

Особи, які постійно чи тимчасово проживають за кордоном, мають подавати документи до відповідної дипломатичної установи України.

Під час подачі заяви-анкети обов’язковою процедурою є сканування відбитків вказівних пальців рук. Для дітей ця вимога діє з 12-річного віку.

Також заявник має особисто перевірити правильність внесення персональних даних, приділивши особливу увагу транслітерації прізвища та імені, після чого засвідчити ці дані власним підписом. Готовий закордонний паспорт видається лише за умови пред’явлення внутрішнього паспорта громадянина України.

Вартість закордонного паспорта та терміни виготовлення у 2026 році

Ціноутворення залежить від терміновості виготовлення документа. Наведені нижче суми адміністративного збору актуальні лише для оформлення в підрозділах міграційної служби на території України (у консульствах за кордоном сплачується консульський збір).

Оформлення до 20 робочих днів:

• загальна вартість: 1147 гривень.
• вартість адміністративної послуги: 352 гривні.
• вартість бланка: 795 гривень.

Термінове оформлення до 7 робочих днів:

• загальна вартість: 1787 гривень.
• вартість адміністративної послуги: 992 гривні.
• вартість бланка: 795 гривень.

Також є можливість екстренного оформлення документа до 3 робочих днів, яке надається лише у визначених законодавством випадках (термінове лікування, супровід тяжкохворого, смерть родича за кордоном). Загальна вартість такої послуги становить 1787 гривень.

Зазначимо, що існує окремий термін до 10 робочих днів для випадків виїзду на постійне проживання за кордон дитини, яку усиновили іноземці.

Хто має право подавати заяву

Особи, які досягли 14-річного віку, подають заяву виключно особисто.

За дітей віком до 14 років документи подає один із батьків, усиновлювачів, опікунів чи інших законних представників. При цьому згода іншого з батьків не потрібна.

Повний перелік необхідних документів

Для стандартного оформлення подається:

• заява-анкета (формується та роздруковується працівником установи);
• паспорт громадянина України (для осіб від 14 років);
• свідоцтво про народження (для дітей). Якщо хоча б один із батьків був іноземцем на момент народження дитини, потрібна довідка про реєстрацію громадянином України;
• квитанція про сплату збору або документ про звільнення від оплати.

Для дітей віком до 12 років або осіб, які не можуть пересуватися через розлад здоров’я та потребують термінового лікування, дозволяється подати одну фотокартку 10х15 см для сканування відцифрованого зображення обличчя без особистої присутності.

У разі втрати або викрадення паспорта додатково подаються:

• заява про оформлення нового паспорта у зв’язку з втратою/викраденням;
• витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (якщо документ викрали на території України).
• Для процедури обміну додатково подаються:
• старий закордонний паспорт, що підлягає обміну;
• документи, що підтверджують підстави для обміну;
• заява про повернення старого паспорта після його анулювання (необхідна, якщо в ньому залишилися діючі візи або він є підставою для дозволу на проживання за кордоном). Бажано мати при собі всі раніше видані закордонні паспорти.

Для дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування (до 16 років), додатково вимагається:

• документ, що посвідчує повноваження директора дитячого закладу;
• договір про влаштування до прийомної сім’ї чи дитячого будинку сімейного типу;
• рішення суду або органів опіки;
• договір про патронат.

Усі документи, видані компетентними органами іноземних держав, повинні мати нотаріально засвідчений переклад на українську мову. Оригінали документів (крім квитанцій та старих паспортів для обміну) повертаються власнику одразу після оформлення заяви.

Правила транслітерації

Ім’я та прізвище заявника вносяться латинськими літерами згідно з офіційною Таблицею транслітерації українського алфавіту. Проте, якщо особа має документи з іншим написанням (раніше видані паспорти, свідоцтва про народження, зміну імені, свідоцтва про шлюб, або іноземні паспорти дитини/чоловіка/дружини), вона може подати письмову заяву з проханням зберегти попередню транслітерацію. До заяви обов’язково додається документ-підтвердження.

Підстави для відмови в оформленні

ДМС або дипломатична установа можуть офіційно відмовити у видачі паспорта, якщо:

• особа не є громадянином України;
• за паспортом для дитини до 16 років звернулася особа, яка не має документально підтверджених повноважень законного представника;
• заявник вже має два діючі закордонні паспорти;
• надано неповний пакет документів чи інформації;
• дані з державних відомчих систем та реєстрів не підтверджують інформацію, яку надав заявник.

Рішення про відмову завжди оформлюється письмово із чітким зазначенням підстав і доводиться до відома заявника у встановлені законодавством строки.

Читайте також:

Дистанційне оформлення виплат ВПО: як подати заявку через вебпортал ПФУ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Російські війська все частіше завдають ударів по відносно тилових містах Донеччини просто посеред дня. Під прицілом КАБів опиняються Краматорськ, Слов’янськ та Дружківка. На тлі загострення ситуації місцеві жителі починають виїжджати, проте дехто продовжує чіплятися за свій дім, використовуючи наближення Великодня як привід відкласти евакуацію.

Про те, хто зараз виїжджає найактивніше, куди прямують переселенці та з якими загрозами стикаються рятувальні екіпажі, редакції Бахмут IN.UA розповів Євген Ткачов, представник гуманітарної місії “Проліска” в Донецькій області.

Евакуація на Донеччині

Найбільша активність щодо евакуації наразі спостерігається у Краматорську та Слов’янську. За словами Євгена Ткачова, з цих міст виїжджають усі верстви населення. Водночас “Проліска”, яка має спеціалізований медичний транспорт, також фіксує збільшення заявок на евакуацію маломобільних пацієнтів безпосередньо з лікарень цих міст.

Основна причина виїзду — руйнування інфраструктури. Коли поруч прилітають бомби і люди залишаються без вікон та дверей, приходить усвідомлення, що комунікації можуть зникнути будь-якої миті. При цьому представник “Проліска” називає нинішню хвилю “усвідомленим виїздом”.

“Люди мають здебільшого кінцевий шлях. Або їхні знайомі перед ними евакуйовувалися, пристроїлися і рекомендують пансіонати чи місця тимчасового перебування. Також збільшилася кількість людей працездатних, котрі переселяються вслід за релокованими підприємствами. Це стосується Краматорська та Слов’янська“, — пояснює представник “Проліска”.

Попри те, що абсолютна кількість врятованих збільшилася через масштабність Краматорської агломерації, у відсотковому співвідношенні до загальної кількості населення тенденції залишаються такими ж, як раніше у Покровську чи Костянтинівці.

Великдень як психологічне виправдання

Наближення великодніх свят традиційно впливає на настрої в прифронтових зонах. Хоча безпосередньо екіпажі “Проліски” не фіксували масових відмов, Євген Ткачов, посилаючись на інформацію від колег-волонтерів, зазначає, що багато людей дійсно намагаються відтягнути час виїзду.

Він переконаний, що свята — це лише зручна причина для тих, хто психологічно не готовий прощатися з домом.

“Для них це є один спосіб пояснити собі і рідні, чому вони не виїжджають зараз. Тобто, якби сьогодні Трамп сказав, що через тиждень будуть важливі перемовини, вони б теж перестали виїжджати і використовували це як виправдання. Люди до останнього хочуть триматись своїх домівок, а Великдень… це для них просто підґрунтя для того, щоб залишитись надовго“, — наголошує представник “Проліска”.

Денні бомбардування та забезпечення екіпажів

Головним викликом для евакуаційних команд на сьогодні стала зміна тактики російських обстрілів. Якщо раніше удари наносилися переважно вночі, то зараз окупанти активно скидають авіабомби та використовують дрони у світлу пору доби.

“Бомбардування йдуть серед білого дня. Тобто, будь-який евакуаційний екіпаж і в умовно безпечному Краматорську чи Слов’янську разом з людьми теж може стати жертвою обстрілу. Оцей ризик зараз підвищений, і це негативна тенденція“, — констатує Євген Ткачов.

Попри всі небезпеки та здорожчання пального, місія “Проліска” продовжує працювати безперебійно. За словами представника організації, наразі немає жодного дефіциту чи режиму жорсткої економії. Команди виїжджають на всі виклики у штатному режимі і нікому не відмовляють у порятунку.

Читайте також:

“Евакуюються тоді, коли прилітає”: як триває евакуація з Донеччини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!