У 2024 році просування росіян на окремих ділянках значно пришвидшилось. Карта бойових дій Донецької області все більше вкривалась маркуванням — окуповано. Так аналітичний ресурс Deep State маркує захоплені росіянами території. За 2024 рік 105 сіл/селищ та 6 великих міст помаркували на карті Донеччини червоним.

Редакція проаналізувала, скільки міст та сіл перейшли під російський контроль в 2024 році.

Січень

Перша половина січня 2024 року пройшла, в порівнянні з іншими місяцями, менш активно. Змін на фронті не фіксували. Вже 18 січня з’явилася інформація про фактичну окупацію села Веселе, на Бахмутському напрямку. Але її не підтверджували остаточно.

З 19 по 21 січня починаються активні просування росіян в Авдіївці, окупанти захопили територію ресторанного комплексу “Царська охота”. Російські війська займали позиції в приватному секторі.

Січень  — 0 міст окуповано, 0 сіл окуповано.

Лютий

На початку лютого росіяни починають формувати котел у Авдіївці. Просуваються також східніше Часового Яру. В середині лютого до Авдіївки перекидають 3 ОШБр для стримування ворога, місто обороняється. 16 лютого росіяни виклали знімок з російським прапором з району Авдіївської залізничної лікарні та міського парку. 17 лютого Олександр Сирський, Головнокомандувач ЗСУ повідомив, що Сили Оборони залишили Авдіївку. 

Бої за Авдіївку тривали практично з перших місяців вторгнення. Місто оборонялось майже два роки. В 2024 році росіяни захопили Авдіївський коксохімічний завод. Згодом стало відомо, що росіяни розстрілювали українських полонених на Зеніті. 22 лютого росіяни окупували н.п. Побєда. 24 лютого окупували село Ласточкине. 26 лютого підтвердили окупацію одразу двох сіл Степового та Сєверного.

Лютий — 1 місто окуповано, 4 села окуповано.

Березень

На початку березня важка ситуація біля села Іванівського, Бахмутського району. Росіяни почали заявляти про його окупацію, але це не відповідало дійсності. Тривають бої біля Тоненького та Орлівки. 

Березень — 0 міст окуповано, 0 сіл окуповано.

Квітень

3 квітня росіяни окупували село Водяне. Тим часом російська піхота вже починає заходити до крайніх осель Часів Яру. 9 квітня росіяни захопили західні околиці Первомайського. 10 квітня підтвердили повну окупацію села. 13 квітня росіяни захопили Богданівку. Почалось стрімке просування в Очеретиному. 26 квітня росіяни окупували одразу два села: Соловйове та Семенівку. 27 квітня під контроль рф перейшло село Бердичі.

Квітень — 0 міст окуповано, 6 сіл/селищ окуповано.

Травень

1 травня підтвердили окупацію двох сіл Керамік та Новокалинове. 4 травня окупували село Архангельське, на наступний день підтвердили й контроль рф над Котлярівкою, таким чином на початку травня росіяни вийшли на адміністративні межі селища Очеретине. 

В середині травня росіяни активізувались на Харківському напрямку, це було помітно за кількістю атак та захоплених населених пунктів там. 26 травня окупували село Уманське. Наступного дня підтвердили окупацію села Нейталове. 

Травень — 0 міст окуповано, 6 сіл/селищ окуповано.

Червень

6 червня росіяни окупували Іванівку. 10 червня під контроль рф перейшло село Іванівське, 14 червня — Новопокровське, 21 червня — Шуми. 23 червня повідомили про неповну окупацію Новоолександрівки.

Червень — 0 міст окуповано, 4 сіл/селищ окуповані.

Липень

4 липня ворог окупував села Сокіл та Восход, 11 липня армія рф окупувала Євгенівку. 14 липня повідомили про захоплення село Урожайне, 20 липня про село Роздолівка, 21 липня про село Прогрес, 27 липня про село Вовче.

Липень — 0 міст окуповано, 7 сіл/селищ окуповано.

Серпень

1 серпня підтвердили окупацію села Тимофіївка, увечері з’явилися дані про захоплення села Веселе, що східніше Гродівки. 7 серпня росіяни окупували Сергіївку. 13 серпня стало відомо одразу про три захоплених населених пункти: Лисичне, Іванівку та Свиридонівку. Наступного дня Желанне та Орлівка — теж перейшли під контроль рф. 17 серпня окупована Миколаївка. 20 серпня підтвердили окупацію трьох сіл: Межове, Скучне та Журавка.

22 серпня ще три села перейшли під контроль рф, йдеться про Комишівку, Завітне та Новожеланне. 26 серпня село Птиче теж опинилося  під контролем рф. 28 серпня ще два села на Донеччині захопили російські війська, це Мемрик та Калинове. 31 серпня окупували село Карлівку. У серпні значно зросла активність російських штурмів та просувань. Росіяни кинули сили на захоплення Донеччини.

Серпень — 0 міст окуповано, 19 сіл/селищ окуповано.

Вересень

1 вересня росіяни захопили Парасковіївку, 2 вересня Долинівку, 3 вересня Пречистівку, а 7 вересня село Невельське. 9 вересня під контроль росіян перейшло село Водяне, 12 вересня — село Лісівка. 14 повідомили про Галицинівку. 24 вересня окупували місто Українськ, а 29 — Маринівку. Останні дні вересня армія рф почала заходити у Вугледар.

Вересень — 1 місто окуповано, 8 сіл окуповано.

Жовтень

2 жовтня підтвердили окупацію міста Вугледар. 7 жовтня росіяни повністю окупували місто Красногорівку. 8 жовтня рф захопила село Желанне Перше. 10 жовтня одразу три населені пункти перейшли під контроль росіян, йдеться про Миколаївку, Красний Яр, Крутий Яр. 16 жовтня захопили село Острівське. 21 жовтня село Желанне Друге перейшло під контроль росіян. 23 жовтня село Новосадове, яке знаходиться на кордоні Донецької та Луганської області — окупували.

28 жовтня росіяни захопили місто Гірник. 30 жовтня під окупацією опинилося два села Богоявленка та Новоукраїнка. 30 жовтня підтвердили окупацію міста Селидове. В цей же день під контроль рф перейшли два села: Вишневе та Зоряне. Ворогу вдалось за жовтень захопити остаточно території 3 великих міст Донеччини.

Жовтень —  4 міста окуповано, 11 сіл/селищ окуповано.

Листопад

2 листопада росіяни окупували Ясну Поляну. 3 листопада ворог окупував Курахівку та Шахтарське. 5 листопада ворог окупував Степанівку, а 8 — Новоолексіївку.

Далі кілька днів підряд росіяни захоплюють села одне за одним: 14 — Іллінівку, 15 — Рівнопіль, 16 — Максимівку, 17 — Григорівку. 20 листопада під контроль рф перейшов населений пункт Нова Іллінівка, 22 листопада село Дальнє. Також окупували н.п. Катеринівку та Юріївку. 27 ворог окупував села Новоселидівку та Петрівку. 30 листопада росіяни захопили села Жовте, Пустинку та Роздольне.

Листопад — 0 міст окуповано, 18 сіл/селищ окуповано.

Грудень

1 грудня росіяни окупували село Берестки, 5 грудня — село Благодатне. 6 грудня під окупацію перейшли Новопустинка, Старі Терни, Іллінка та Новодмитрівка. 12 грудня ворог захопив селище Зоря.

14 грудня армія рф окупувала одразу 4 населені пункти: Веселий Гай, Єлізаветівку, Романівку, Новотроїцьке, Пушкіне. З середини грудня росіяни день за днем захоплювали село, так 17 грудня під контролем рф опиналось село Ганнівка, 18 грудня — Сонцівка, 19 грудня – Трудове, 20 грудня — Костянтинопольське. 24 грудня стало відомо про окупацію 3 сіл, це Макарівка, Сухі Яли, Зеленівка. 25 грудня ще два села, це Новооленівка та Сторожеве. 26 грудня під контроль рф перейшло село Українка.

Грудень — 0 міст окуповано, 22 сіл/селищ окуповано.

Загалом за 2024 рік, російська армія окупувала 105 сіл селищ та 6 міст. 

Найінтенсивніші бої ворога фіксували у серпні, листопаді та грудні, коли окупанти захопили найбільше територій. Січень та березень стали єдиними місяцями, коли росіяни не окупували жодного села чи міста.

Сили Оборони утримували кожну позицію попри переважаючу кількість противника та брак зброї. Про втрати українських військових на Донеччині – невідомо. Кожне село, селище та місто утримували та боронили від ворога українські військовослужбовці, даючи цивільним час на евакуацію.

Читайте також:

• Кримський фанат донецького “Шахтаря”: редакція ідентифікувала, хто позував на фоні зруйнованого Бахмута в грудні
• Автівки, ремонт доріг та медицина: найбільші закупівлі Бахмута і району в 2024 році
• Яку зарплату отримує влада Бахмута у 2024 році: огляд

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

2 червня 2026 року Сили Безпілотних систем вдарили по місцю дислокації російських військових біля Маріуполя, у селищі Широкине. Внаслідок атаки вдалося ліквідувати близько 11 осіб.

Про це повідомив командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт “Мадяр” Бровді.

Атака українських безпілотників

За інформацією командувача Сил безпілотних систем ЗСУ Роберта Бровді, українські оператори завдали прицільного удару по позиціях російської армії. Попередньо відомо про ліквідацію 11 осіб, проте наразі триває дорозвідка для встановлення точних результатів атаки.

Окрім ураження живої сили, під час нічної операції українським дронам вдалося знищити військову техніку:

• командно-штабні машини та вантажівки 5-го окремого батальйону управління 3-го армійського корпусу РФ;
• берегові радіолокаційні станції “Нева-Б” та “Нева-Б2М”.

Читайте також:

Росіяни просунулися поблизу Покровська — DeepState

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У травні в Бахмуті затвердили новий склад молодіжної ради. Головою молодіжної ради обрали Анну Павленко — ученицю Бахмутської школи №10. Вибори керівництва ради відбулись під час установчих зборів, у них брали участь самі члени молодіжної ради. До редакції Бахмут IN.UA звернувся Кирило Пономаренко — студент з Бахмута, який також є членом молодіжної ради і обійняв посаду секретаря. Він зазначив, що хоч вибори проводились чесно, потрібно змінити їхній формат і долучати до них представників громадськості.

Своєю думкою Кирило Пономаренко поділився з редакцією Бахмут IN.UA.

Вибори керівництва молодіжної ради Бахмута

7 травня 2026 року Бахмутська МВА затвердила новий склад молодіжної ради на 2026-2028 роки. До нього увійшли 12 представників активної бахмутської молоді. 20 травня відбулось перше засідання новообраної ради, на якому обрали керівництво. Очолила молодіжну раду Анна Павленко — учениця 10 класу Бахмутської школи №10. Заступницею голови обрали Анастасію Акатову, яка є переселенкою з Бахмутської громади, а секретарем молодіжної ради — студента Кирила Пономаренка.

Днями Кирило Пономаренко звернувся до редакції з проханням висловити свою думку щодо виборів. За його словами, сам процес був прозорим і чесним. Однак до нього не залучали громадськість. Кирило Пономаренко вважає, що саме представники бахмутської молоді мають обирати керівництво молодіжної ради.

“Я поважаю вибір людей, які проголосували за Аню Павленко. Я за неї дуже радий, але, на мою думку, вибори так не проводять. Я вважаю, що вибори мають проходити із залученням якоїсь певної аудиторії, спостерігачів і так далі. Так склалося, що я в цій молодіжній раді взагалі нікого не знаю, а інших людей там дуже добре знають. І, на мою думку, це зіграло роль. Я не можу сказати, що Аня виграла не чесно. Ні, це все було прозоро. Але я вважаю, що треба якось змінювати цю систему і робити так, щоб вибори проводились зі спостерігачами, з якоюсь певною кількістю людей, щоб голосували не ті люди, які вже в складі молодіжної ради, а ті, хто вперше бачать цих людей і можуть дати незалежну оцінку”, — висловився Кирило Пономаренко.

За словами Кирила, вибори і презентації програм за участі громадськості матимуть значно кращий ефект саме для молоді. Оскільки саме на таких заходах люди можуть ознайомитися з програмами, які пропонують члени ради. Таким чином молодь може висловити свою думку і обрати саме ту програму, яка була б їм ближчою.

“Я не кажу, що, наприклад, потрібно доєднувати людей з області, ні. Якщо ми кажемо про Бахмут, то можна створити пост про проводення виборів і запросити молодь до голосування. Це було б стратегічно правильно. Під час виборів кандидати презентували свої плани, розповідали про себе: хто ми, чи займаємось, що плануємо робити. І про ці плани, програми знали лише ті, хто був доєднаний до зустрічі, обмежений склад людей. Я вважаю, що так не має бути. Треба залучати активну молодь Бахмута, щоб обирали вони, а не обмежене коло людей”, — зауважив Кирило Пономаренко.

Секретар молодіжної ради каже, що в його планах — розвиток партнерств з міжнародними організаціями. Він планує представити свій проєкт на розгляд молодіжної ради.

“Якщо говорити про мої особисті плани, що я би хотів зробити в цій молодіжній раді, по-перше, це співпраця з європейськими партнерами. Я хочу запропонувати власний проєкт на обговорення. Також це співпраця з різними регіонами України: підтримка зв’язку, обмін досвідом і так далі. Наприклад, у суботу я буду представляти нашу молодіжну раду у Вінниці. Тут буде проходити форум, який організовують для міжнародного обміну досвідом”, — зазначив Кирило Пономаренко.

Раніше редакція спілкувалася з головою молодіжної ради Анною Павленко. Вона розповіла про плани на роботу ради. Серед головних цілей — організація заходів для згуртованості молоді громади і розвиток зв’язків з молодіжними радами інших громад.

Також Анна Павленко давала коментар щодо перших установчих зборів молодіжної ради. За її словами, склад молодіжної ради висловив їй підтримку і серйозно налаштований на роботу.

“Попри те, що наше перше засідання проходило в онлайн-форматі, ми вже створили робочу групу в Telegram, де щодня оперативно розв’язуємо нагальні питання. Наша головна мета — об’єднати та залучити до активного громадського життя якомога більше молодих бахмутян у різних куточках України. Як голова, я не ухвалюю одноосібних рішень. Навпаки, наше завдання — діяти разом і стати потужним голосом молоді Бахмутської громади”, — зазначала Анна Павленко в коментарі Бахмут IN.UA.

Детальніше про плани молодіжної ради на 2026-2028 роки читайте в нашому матеріалі.

Читайте також:

• “Моя мотивація — в можливості представляти Бахмут”: історія школярки Анни Павленко, яка очолила раду лідерів учнівського самоврядування Донеччини
• Маки на маршруті: як студенти Бахмутського ЦПТО змінили зупинку в Гощі
• Від шкільних вистав до громадських проєктів: історія Кирила Пономаренка з Бахмута, який об’єднує учнівську громаду

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!