У 2024 році просування росіян на окремих ділянках значно пришвидшилось. Карта бойових дій Донецької області все більше вкривалась маркуванням — окуповано. Так аналітичний ресурс Deep State маркує захоплені росіянами території. За 2024 рік 105 сіл/селищ та 6 великих міст помаркували на карті Донеччини червоним.

Редакція проаналізувала, скільки міст та сіл перейшли під російський контроль в 2024 році.

Січень

Перша половина січня 2024 року пройшла, в порівнянні з іншими місяцями, менш активно. Змін на фронті не фіксували. Вже 18 січня з’явилася інформація про фактичну окупацію села Веселе, на Бахмутському напрямку. Але її не підтверджували остаточно.

З 19 по 21 січня починаються активні просування росіян в Авдіївці, окупанти захопили територію ресторанного комплексу “Царська охота”. Російські війська займали позиції в приватному секторі.

Січень  — 0 міст окуповано, 0 сіл окуповано.

Лютий

На початку лютого росіяни починають формувати котел у Авдіївці. Просуваються також східніше Часового Яру. В середині лютого до Авдіївки перекидають 3 ОШБр для стримування ворога, місто обороняється. 16 лютого росіяни виклали знімок з російським прапором з району Авдіївської залізничної лікарні та міського парку. 17 лютого Олександр Сирський, Головнокомандувач ЗСУ повідомив, що Сили Оборони залишили Авдіївку. 

Бої за Авдіївку тривали практично з перших місяців вторгнення. Місто оборонялось майже два роки. В 2024 році росіяни захопили Авдіївський коксохімічний завод. Згодом стало відомо, що росіяни розстрілювали українських полонених на Зеніті. 22 лютого росіяни окупували н.п. Побєда. 24 лютого окупували село Ласточкине. 26 лютого підтвердили окупацію одразу двох сіл Степового та Сєверного.

Лютий — 1 місто окуповано, 4 села окуповано.

Березень

На початку березня важка ситуація біля села Іванівського, Бахмутського району. Росіяни почали заявляти про його окупацію, але це не відповідало дійсності. Тривають бої біля Тоненького та Орлівки. 

Березень — 0 міст окуповано, 0 сіл окуповано.

Квітень

3 квітня росіяни окупували село Водяне. Тим часом російська піхота вже починає заходити до крайніх осель Часів Яру. 9 квітня росіяни захопили західні околиці Первомайського. 10 квітня підтвердили повну окупацію села. 13 квітня росіяни захопили Богданівку. Почалось стрімке просування в Очеретиному. 26 квітня росіяни окупували одразу два села: Соловйове та Семенівку. 27 квітня під контроль рф перейшло село Бердичі.

Квітень — 0 міст окуповано, 6 сіл/селищ окуповано.

Травень

1 травня підтвердили окупацію двох сіл Керамік та Новокалинове. 4 травня окупували село Архангельське, на наступний день підтвердили й контроль рф над Котлярівкою, таким чином на початку травня росіяни вийшли на адміністративні межі селища Очеретине. 

В середині травня росіяни активізувались на Харківському напрямку, це було помітно за кількістю атак та захоплених населених пунктів там. 26 травня окупували село Уманське. Наступного дня підтвердили окупацію села Нейталове. 

Травень — 0 міст окуповано, 6 сіл/селищ окуповано.

Червень

6 червня росіяни окупували Іванівку. 10 червня під контроль рф перейшло село Іванівське, 14 червня — Новопокровське, 21 червня — Шуми. 23 червня повідомили про неповну окупацію Новоолександрівки.

Червень — 0 міст окуповано, 4 сіл/селищ окуповані.

Липень

4 липня ворог окупував села Сокіл та Восход, 11 липня армія рф окупувала Євгенівку. 14 липня повідомили про захоплення село Урожайне, 20 липня про село Роздолівка, 21 липня про село Прогрес, 27 липня про село Вовче.

Липень — 0 міст окуповано, 7 сіл/селищ окуповано.

Серпень

1 серпня підтвердили окупацію села Тимофіївка, увечері з’явилися дані про захоплення села Веселе, що східніше Гродівки. 7 серпня росіяни окупували Сергіївку. 13 серпня стало відомо одразу про три захоплених населених пункти: Лисичне, Іванівку та Свиридонівку. Наступного дня Желанне та Орлівка — теж перейшли під контроль рф. 17 серпня окупована Миколаївка. 20 серпня підтвердили окупацію трьох сіл: Межове, Скучне та Журавка.

22 серпня ще три села перейшли під контроль рф, йдеться про Комишівку, Завітне та Новожеланне. 26 серпня село Птиче теж опинилося  під контролем рф. 28 серпня ще два села на Донеччині захопили російські війська, це Мемрик та Калинове. 31 серпня окупували село Карлівку. У серпні значно зросла активність російських штурмів та просувань. Росіяни кинули сили на захоплення Донеччини.

Серпень — 0 міст окуповано, 19 сіл/селищ окуповано.

Вересень

1 вересня росіяни захопили Парасковіївку, 2 вересня Долинівку, 3 вересня Пречистівку, а 7 вересня село Невельське. 9 вересня під контроль росіян перейшло село Водяне, 12 вересня — село Лісівка. 14 повідомили про Галицинівку. 24 вересня окупували місто Українськ, а 29 — Маринівку. Останні дні вересня армія рф почала заходити у Вугледар.

Вересень — 1 місто окуповано, 8 сіл окуповано.

Жовтень

2 жовтня підтвердили окупацію міста Вугледар. 7 жовтня росіяни повністю окупували місто Красногорівку. 8 жовтня рф захопила село Желанне Перше. 10 жовтня одразу три населені пункти перейшли під контроль росіян, йдеться про Миколаївку, Красний Яр, Крутий Яр. 16 жовтня захопили село Острівське. 21 жовтня село Желанне Друге перейшло під контроль росіян. 23 жовтня село Новосадове, яке знаходиться на кордоні Донецької та Луганської області — окупували.

28 жовтня росіяни захопили місто Гірник. 30 жовтня під окупацією опинилося два села Богоявленка та Новоукраїнка. 30 жовтня підтвердили окупацію міста Селидове. В цей же день під контроль рф перейшли два села: Вишневе та Зоряне. Ворогу вдалось за жовтень захопити остаточно території 3 великих міст Донеччини.

Жовтень —  4 міста окуповано, 11 сіл/селищ окуповано.

Листопад

2 листопада росіяни окупували Ясну Поляну. 3 листопада ворог окупував Курахівку та Шахтарське. 5 листопада ворог окупував Степанівку, а 8 — Новоолексіївку.

Далі кілька днів підряд росіяни захоплюють села одне за одним: 14 — Іллінівку, 15 — Рівнопіль, 16 — Максимівку, 17 — Григорівку. 20 листопада під контроль рф перейшов населений пункт Нова Іллінівка, 22 листопада село Дальнє. Також окупували н.п. Катеринівку та Юріївку. 27 ворог окупував села Новоселидівку та Петрівку. 30 листопада росіяни захопили села Жовте, Пустинку та Роздольне.

Листопад — 0 міст окуповано, 18 сіл/селищ окуповано.

Грудень

1 грудня росіяни окупували село Берестки, 5 грудня — село Благодатне. 6 грудня під окупацію перейшли Новопустинка, Старі Терни, Іллінка та Новодмитрівка. 12 грудня ворог захопив селище Зоря.

14 грудня армія рф окупувала одразу 4 населені пункти: Веселий Гай, Єлізаветівку, Романівку, Новотроїцьке, Пушкіне. З середини грудня росіяни день за днем захоплювали село, так 17 грудня під контролем рф опиналось село Ганнівка, 18 грудня — Сонцівка, 19 грудня – Трудове, 20 грудня — Костянтинопольське. 24 грудня стало відомо про окупацію 3 сіл, це Макарівка, Сухі Яли, Зеленівка. 25 грудня ще два села, це Новооленівка та Сторожеве. 26 грудня під контроль рф перейшло село Українка.

Грудень — 0 міст окуповано, 22 сіл/селищ окуповано.

Загалом за 2024 рік, російська армія окупувала 105 сіл селищ та 6 міст. 

Найінтенсивніші бої ворога фіксували у серпні, листопаді та грудні, коли окупанти захопили найбільше територій. Січень та березень стали єдиними місяцями, коли росіяни не окупували жодного села чи міста.

Сили Оборони утримували кожну позицію попри переважаючу кількість противника та брак зброї. Про втрати українських військових на Донеччині – невідомо. Кожне село, селище та місто утримували та боронили від ворога українські військовослужбовці, даючи цивільним час на евакуацію.

Читайте також:

• Кримський фанат донецького “Шахтаря”: редакція ідентифікувала, хто позував на фоні зруйнованого Бахмута в грудні
• Автівки, ремонт доріг та медицина: найбільші закупівлі Бахмута і району в 2024 році
• Яку зарплату отримує влада Бахмута у 2024 році: огляд

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Раніше Бахмут IN.UA розповідав історію Дмитра Крука — хлопця з окупованого міста Хрестівка на Донеччині. Його рідне місто захопила рф, коли хлопцю було 9 років. Далі його чекало життя в умовах окупації — обстріли, насадження російської пропаганди, ризики мобілізації в російську армію. Та всі роки Дмитро плекав у собі любов до України і у 2023 році зважився на виїзд з окупації. Спершу він виїхав до Німеччини, а у грудні 2025 року повернувся до України. Цьогоріч Дмитро Крук вирішив вступити на навчання до КНУ імені Тараса Шевченка за спрощеною процедурою для абітурієнтів з окупованих територій. Хлопець стверджує, що надав усі необхідні документи, однак приймальна комісія відмовила йому в допуску до конкурсу.

Чому виникла така ситуація і що про правила вступу кажуть фахівці — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Юнаку з окупованої Донеччини відмовили у вступі до КНУ імені Тараса Шевченка

Вперше історію Дмитра Крука ми розповідали у грудні 2025 року. Тоді юнак розповідав про свій досвід життя в окупації і виїзд. Окуповану території він покинув наприкінці 2023 року. З листопада мешкав у Німеччині, де заснував власну громадську організацію на підтримку України, проводив мітинги на підтримку військовополонених та збирав гроші для ЗСУ.

Проживши в Німеччині два роки, Дмитро вирішив переїхати до України. Це він зробив у грудні 2025 року. По поверненню на Батьківщину, хлопець зайнявся питанням освіти. Спочатку отримав документи про повну загальну середню освіту. Для цього пройшов навчання екстерном у Маріупольській школі №54 і у травні 2026 року отримав атестат. Далі планував отримати вищу освіту. У серпні він звернувся до Києво-Могилянської академії, але вступити не зміг, бо приймальна комісія припинила набір абітурієнтів. Тоді ж вирішив подавати документи до Київського національного університету імені Тараса Шевченка на спеціальність “Філософія”.

Оскільки Дмитро отримав атестат вже після того, як завершилася реєстрація на НМТ, він не міг його скласти і вступати на загальних умовах. Тому, як абітурієнт з тимчасово окупованої території, він вирішив скористатися правом спрощеної процедури вступу за співбесідою. Після надання приймальній комісії всіх необхідних документів він пройшов чотири співбесіди за різними предметами.

“Коли я подав документи, у мене просили довідку про перетин білорусько-українського кордону. Я сказав, що в’їжджав не через Білорусь, і в мене немає цього документа. Натомість розповів, що в’їхав з Польщі, і надав довідку від Омбудсмана, в якій вказано, 4 грудня 2025 року я був повернутий в Україну, як депортований або примусово-переміщений внаслідок збройної агресії. Вони прийняли цю довідку і призначили співбесіду з чотирьох предметів: українська мова, українська література, історія України і математика. Всі співбесіди я успішно пройшов”, — розповідає Дмитро Крук.

Вже після проходження співбесід у приймальної комісії виникли додаткові питання. Юнака попросили надати додаткові документи. Серед них — підтвердження про перебування в окупації.

“Мені знову подзвонили з приймальної комісії і попросили надати фото мого закордонного паспорта зі всіма сторінками. Я надіслав їм фотографії, але мені довго не відповідали. Потім знову подзвонили і попросили документи, які підтверджують, що я перебував в окупації. Я подзвонив мамі, запитав чи є в нас якісь документи. Як мені сказали в університеті, медичні довідки також підходять. Мама надіслала мені медичні довідки зі штампами “днр”, і я переслав їх приймальній комісії. Після цього, вже під кінець серпня, мені подзвонили і сказали, що, на жаль, я не можу вступити, бо у мене немає довідок про перебування в окупації до 2025 року. І що я приїхав не з окупації, а з Німеччини. Я не розумію, з чого вони взяли цю вимогу, бо ніде не прописано, що я повинен перетинати кордон лише через Білорусь, і не прописано, що треба їм довідки про те, що я перебував в окупації”, — каже Дмитро Крук.

Намагаючись реалізувати своє право на освіту, юнак звернувся до Офісу Уповноваженого з прав людини. Там йому пояснили, що приймальна комісія КНУ імені Тараса Шевченка діяла в межах закону, оскільки Дмитро переселився після 1 жовтня 2025 року.

Примітка. Для вступників з ТОТ діє спрощена процедура вступу, яка передбачає вступ без результатів НМТ та можливість вступу за окремою бюджетною квотою (Квота-2). За наказом Міністерства освіти і науки України, скористатися цією процедурою можуть ті, хто наразі перебуває на тимчасово окупованій території або виїхав з неї після 1 жовтня 2025 року. Ті, хто виїхав раніше, мають вступати за результатами НМТ, але також мають право на Квоту-2.

Натомість Дмитро Крук не згодний з відповіддю Омбудсмана. Він стверджує, що йому не надали вичерпних роз’яснень. Причиною відмови у вступі вказують факт переселення до 1 жовтня 2025 року, хоча офіційно Дмитро переїхав до України у грудні 2025 року. Що мається на увазі під словом “переселення” хлопцю так і не пояснили.

“Буквально сьогодні (ред. розмова була записана 22 жовтня) я відвідав подію, де був представник Омбудсмана. Я звернувся до нього, і він мені сказав, що мене не могли зарахувати, і по закону вони зробили все правильно, бо я переселився до 1 жовтня 2025 року. І я у нього запитав: “Який момент вважається “переселився”? Коли я перший день виїхав з окупованої території і в Ростові ночував, чи коли я в Варшаві ночував перед тим, як поїхати далі?”. На що він мені не дав відповіді. Вони самі не знають, що таке “переселився”, але трактують його, як “виїхав”. По суті, за документами ВПО і документами, які мені видав Омбусман, коли я приїхав в Україну, написано, що я 4 грудня 2025 року був повернутий як депортований або примусово переміщений”, — стверджує Дмитро Крук.

Тепер хлопець хоче отримати роз’яснення від МОН, оскільки, за його словами, йому не роз’яснили причину відмови у вступі.

“Поки я хочу, щоб мені пояснило МОН, чому вони трактують свій наказ інакше. Щоб було зрозуміло, за що саме мені відмовили вступити. Бо, як вони мені писали, мене не можуть допустити до співбесіди, хоча в університеті мене до них допустили, я їх пройшов. Відмовили, по суті, без причини”, — каже Дмитро Крук.

У чому полягає проблема зі вступом абітурієнтів з ТОТ: роз’яснення юристки

За роз’ясненням про умови вступу для дітей і молоді з ТОТ ми звернулися до Валерії Куберської — юристки Центру громадянської просвіти “Альменда”. Вона працює у сфері забезпечення доступу до української освіти на різних рівнях для дітей і молоді з тимчасово окупованих територій.

У коментарі редакції фахівчиня розповіла, що у вступній кампанії 2026 року для абітурієнтів з ТОТ було два механізми.

Перший — для дітей і молоді, які виїхали з ТОТ до 1 жовтня 2025 року. Вони мали вступати на загальних підставах: за результатами НМТ і за наявності документа, що посвідчує особу. При цьому для таких вступників була можливість вступити за Квотою-2, яка передбачає навчання за кошти державного бюджету.

Другий механізм — це вступ за спрощеною процедурою. Вона була доступна дітям і молоді, які виїхали з ТОТ до 1 жовтня 2025 року. Для таких абітурієнтів була можливість вступити без результатів НМТ (замість нього — вступні іспити у формі співбесіди) та також вступити за бюджетною Квотою-2..

Ті, хто одразу евакуювався з ТОТ до України, зазвичай не мають проблем зі вступом. Натомість для тих, хто застряг у третіх країнах або перебував за кордоном довгий час, вступ може бути проблематичним. Оскільки ці вимоги чітко не регулюються.

“Ми розуміємо, що людина, в будь-якому випадку, повинна якийсь час перебувати за кордоном. Вона точно переміщується через якусь третю країну, і, зазвичай, не одну, це декілька країн. Тут питання в тому коли цей шлях почався і коли завершився. У нас, на жаль, регулювання в цьому плані не досить чітке, але інформація, роз’яснення, які надає Міністерство освіти, випливають з того, що людина має почати свій шлях переміщення після 1 жовтня 2025 року. Не тільки завершити, а й почати. Тому деяким з них вдається вступати за спрощеними умовами, якщо вони не тривалий час перебувають у третій країні. Але якщо ми говоримо про тривале перебування, то тут вже, на жаль, такої можливості немає. І тут окремо я хотіла би звернути увагу на те, що в нас не врахована така категорія вступників, яка, скажімо так, застрягла в третіх країнах, тому що в них немає документів і вони не можуть отримати посвідчення на повернення. Є такі випадки, коли ці молоді люди можуть на декілька років застрягнути. Такі люди в порядку прийому, який регулює вступ, не прописані, і вони, скажімо так, випадають”, — пояснює юристка.

Ще однією проблемою є перелік документів, необхідний для вступу. Він був доповнений вже під час вступної кампанії, і абітурієнти стикнулися з тим, що від них вимагали додаткові довідки.

“Раніше потрібно було просто подати документ, який підтверджує реєстрацію в окупації. В деяких випадках це міг бути паспорт громадянина України, але ми розуміємо, що чим триваліша окупація, тим менше шансів, що в молоді він є. Тому бралася копія паспорта одного з батьків, де зазначена реєстрація місця проживання. І таким чином молода людина, яка перебуває в окупації, мала право вступати за спрощеною процедурою. Якщо ми говоримо про вступників, які перемістилися з окупації, так само подавалася копія паспорта і довідка ВПО, щоб підтвердити, що людина нещодавно перемістилася. Що сталося в цьому році? У червні, прямо під час вступної кампанії, Міністерство освіти внесло зміни до спеціального наказу, який регулює вступ молоді з тимчасово окупованих територій. Там з’явився новий перелік документів. Від молоді вимагали документи, які мають підтвердити перебування в окупації та і дату переміщення з тимчасово окупованої території”, — зазначає Валерія Куберська.

Юристка Центру громадянської просвіти “Альменда” зазначає, що Міністерство освіти і науки не провело якісну комунікацію щодо змін, через що молодь мала перепони у вступі. Зокрема, від абітурієнтів почали вимагати документи, які підтверджують перебування в окупації та факт виїзду. Також від них вимагали довідку з пункту пропуску “Мокрани — Доманове” — єдиний діючий піший пункт пропуску на кордоні між Білоруссю та Україною. Якщо ж переміщення було через інші пункти пропуску, від вступників вимагали додаткові документи.

“МОН у своїх роз’ясненнях, що стосуються підтвердження спеціальних умов вступу, прямо пишуть, що довідка внутрішньопереміщеної особи не може враховуватися як документ, який може підтвердити факт переміщення з окупованої території. Щодо підтвердження дати переміщення, у своєму листі, яке Міністерство освіти надіслало до всіх освітніх центрів, закладів освіти, приймальних комісій, пропонується документом, що засвідчує дату переміщення, вважати довідку з пункту пропуску “Мокрани — Доманове”. Ми розуміємо, що не всі молоді люди переміщуються саме через цей пункт пропуску, адже для когось переміщення через Білорусь небезпечне, і він обирає кардинальні інші шляхи. Тому це є перепоною. Може бути і переміщення через інші пункти пропуску, але потрібно надати матеріали, які засвідчують дату вибуття з ТОТ. Наприклад, Міністерство освіти пропонує надавати інформацію про звернення до консульських установ щодо отримання посвідчення особи на повернення. Для підтвердження перебування в окупації є дуже великий перелік документів. Це і фото, відео, і медичні документи, видані в окупації”, — пояснює фахівчиня.

На сьогодні у вільному доступі немає чіткого переліку всіх необхідних документів для вступу. Нові вимоги були надані лише приймальним комісіям, а в роз’яснювальних матеріалах цього немає. І це лише ускладнює вступ для дітей і молоді з ТОТ.

“Проблема в тому, що, по-перше, це не було жодним чином донесено до молоді з окупованих територій. По-друге, зміни внеслися прямо під час вступної кампанії. Має бути такий підхід, що молоді люди, які планують вступ, могли заздалегідь знати і розуміти, що саме потрібно подавати, які документи від них вимагатимуть. Якщо ви подивитесь на будь-які роз’яснювальні матеріали, зокрема Міністерства освіти, там не буде жодних документів, про які я щойно згадала, вони є лише в листі Міністерства освіти, яке воно надсилало на університети. І також це частково описано в наказах МОН. Але в жодних роз’яснювальних матеріалах цього немає. Тобто, коли молода людина готується до одного, має певний перелік документів, виїжджає з цим переліком, і в результаті від неї вимагають ще додаткові документи, то це дуже дивно, як мінімум, і жодним чином не налаштовує молодь на те, щоб продовжувати навчання в закладах освіти України”, — зауважила Валерія Куберська.

Куди звертатися, якщо порушили ваше право на освіту

Якщо ваше право на освіту порушили, ви можете звернутися до голови приймальної комісії зі скаргою або зі зверненням. Також можна консультуватися в громадських організаціях, якщо вони опікуються питаннями освіти.

Звернення можна надсилати до Міністерства освіти і науки України. Для вступників з ТОТ працює окрема гаряча лінія: 0800 504 425.

Також можна звертатися до освітнього омбудсмена або Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Юристка Центру громадянської просвіти “Альменда” радить звертатися одразу, коли ви помітили порушення. Оскільки звернення від громадян можуть розглядатися 30 днів.

Читайте також:

• “Це мій шанс отримати першу якісну освіту”: історія дівчини з окупованого Криму, яка вступила до українського університету
• “Вдень ходять до російської школи, а у вільний час вчать українські предмети”: як діти з ТОТ боряться за вступ в українські виші
• НМТ в Україні може перейти на дводенний формат: деталі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Із 1 листопада 2026 року у Краматорську та Слов’янську зміниться графік роботи відділень ПриватБанку. Через подовжену комендантську годину банківські установи прийматимуть клієнтів із 11:00 до 16:00. У Краматорську працюватиме лише одне відділення банку в центральній частині міста.

Про це повідомили у Краматорській міській раді.

Як працюватиме ПриватБанк у Краматорську та Слов’янську з 1 листопада

Із 1 листопада 2026 року у Краматорську та Слов’янську змінюється режим роботи ПриватБанку. Новий графік запроваджують у зв’язку з подовженою комендантською годиною. У Краматорську клієнтів обслуговуватиме одне відділення ПриватБанку, розташоване в центральній частині міста, поблизу ЦУМу та БК “НКМЗ”.

Адреси відділень:

• Краматорськ — вулиця Богдана Хмельницького, 13–11Н;
• Слов’янськ — вулиця Центральна, 38.

Обидва відділення працюватимуть за однаковим графіком:

• понеділок — п’ятниця: з 11:00 до 16:00;
• субота та неділя: вихідні.

Обслуговування клієнтів здійснюватиметься без обідньої перерви.

Графік роботи ПриватБанку з 26 до 30 жовтня

До запровадження нового режиму роботи відділення ПриватБанку у Краматорську та Слов’янську тимчасово працюватимуть за іншим графіком. Із 26 до 30 жовтня 2026 року прийом клієнтів триватиме з 8:00 до 16:00.

Починаючи з листопада, відвідувачам варто враховувати нові години роботи та заздалегідь планувати візит до банківської установи.

До теми:

Як зв’язатися з оператором ПриватБанк: усі способи

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!