Кабінет Міністрів України ухвалив постанову, якою спрощується процедура дистанційного обстеження зруйнованого житла на територіях, де тривають або можливі бойові дії. Вона дозволить використовувати супутникові знімки та фото з більшою похибкою геолокації, що спросить процедуру отримання компенсацій.

Про це повідомили представники Міністерства розвитку громад та територій України.

Уряд спростив дистанційне обстеження зруйнованого житла

Постанова Кабінету Міністрів України передбачає вдосконалення механізму дистанційного обстеження знищеного житла в межах програми “єВідновлення”.

Основна мета — зробити процес збору доказів більш гнучким та доступним для громадян, чиї домівки постраждали від війни.

“Ми розширюємо можливості для дистанційного обстеження в межах програми єВідновлення. Маємо забезпечити можливість для всіх, чиї домівки були знищені через російські обстріли, отримати компенсації. Комісії, які проводять такі обстеження, отримають більше інструментів навіть у найскладніших умовах, коли доступ до зруйнованих будинків фізично неможливий“, — зазначив Віцепрем’єр-міністр з відновлення України, Міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.

Що змінилося

Раніше для підтвердження знищення житла громадяни мали надсилати три фото з різних ракурсів, зроблені строго зверху під кутом не більше ніж 20°, із точністю геолокації до 4 метрів. Проте такі вимоги часто були нереальними в умовах активних бойових дій, коли дістатися до зруйнованих будинків просто неможливо.

Тепер правила стали значно гнучкішими. Достатньо одного загального фото, яке чітко демонструє ступінь руйнувань. Знімки дозволено робити з будь-якого ракурсу, якщо на них видно пошкодження.

Також допустима похибка геолокації збільшена до 10 метрів, що враховує складні умови фіксації даних у зонах бойових дій.

Якщо ж наявні фото чи відео не відповідають усім технічним вимогам, але разом дають змогу встановити факт знищення майна — вони теж будуть прийняті для ухвалення рішення про компенсацію.

Окрім цього, супутникові знімки Державного космічного агентства України офіційно визнаються доказом пошкодження житла. А у випадках, коли цивільні комісії не можуть працювати в небезпечних районах, допомогу у зборі даних надаватимуть підрозділи Збройних Сил України.

Читайте також:

• 120 мільйонів євро на житло для переселенців з ТОТ. Коли почнуться виплати: роз’яснення Мінрозвитку
• Міжнародна комісія з компенсацій збитків Україні може стартувати у 2027 році — що відомо зараз
• Постанова № 1176. Кабмін затвердив порядок допомоги ВПО з ТОТ для вирішення житлового питання

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України надало роз’яснення на запит Бахмут IN.UA щодо впровадження Постанови № 1176 (програми компенсації за зруйноване майно на тимчасово окупованих територіях). Вона дозволить внутрішньо переміщеним особам, які мають статус учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни, отримати державну компенсацію на придбання житла.

Редакція Бахмут IN.UA озвучила питання бахмутян щодо Постанови № 1176. Відповіді публікуємо нижче.

Примітка. Кабінет Міністрів ухвалив постанову № 1176, яка визначає порядок надання допомоги окремим категоріям внутрішньо переміщених осіб, що проживали на тимчасово окупованих територіях. Заяви на отримання допомоги можна буде подати через портал та застосунок “Дія”. Розмір компенсації становитиме 2 мільйони гривень на одну людину або родину у вигляді ваучера, ці гроші можна буде витратити на придбання нового житла, як перший внесок або для погашення іпотеки. Ваучер діє 5 років і не може бути переданий іншим особам.

Постанова набирає чинності через два місяці з дня її опублікування. Тобто вона набуде чинності 22 листопада 2025 року.

Хто саме зможе отримати житловий ваучер? Чи планується розширення програми?

Наразі житлова допомога надаватиметься внутрішньо переміщеним особам, які мають статус учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни. Розширення програми на інші категорії — наприклад, багатодітні сім’ї, пенсіонерів чи одиноких матерів, стане можливим тільки після залучення додаткових фінансових ресурсів. Мінрозвитку повідомило, що веде перемовини з потенційними донорами для забезпечення стабільного фінансування.

Який обсяг фінансування передбачено у 2025–2026 роках і скільки людей зможуть отримати ваучери?

Програма фінансуватиметься переважно коштом міжнародних партнерів.
Наразі підтверджено фінансування у розмірі 120 мільйонів євро (за сьогоднішнім курсом це понад 5 мільярдів гривень) від Банку розвитку Ради Європи (CEB). Також тривають переговори зі Світовим банком про залучення додаткових коштів. На першому етапі передбачається надати допомогу приблизно 3 тисячам родин.

Що таке “житловий ваучер” у технічному сенсі?

Житловий ваучер — це електронний платіжний документ, який може бути використаний для купівлі житла, інвестування у будівництво або сплати іпотеки. Ваучер формується і зберігається у Державному реєстрі пошкодженого та знищеного майна і містить дані про отримувача, його статус, суму допомоги та реєстраційний номер.

Чи можна буде об’єднати кілька ваучерів, наприклад, подружжя для купівлі одного житла?

Так, Постанова дозволяє об’єднувати ваучери. Власники можуть подати спільне звернення, у якому зазначають усі ваучери. У такому випадку суми об’єднуються, і можна придбати одне житло.
Головна умова: жоден із заявників (та члени їхніх родин) не повинен мати іншого житла на підконтрольній Україні території й не мав отримувати житлову допомогу від держави раніше.

Примітка. Розглядати заяви та надавати допомогу переселенцям будуть місцеві органи влади — сільські, селищні, міські ради, районні у містах ради (за наявності) та військові адміністрації.
Вони створюватимуть комісії, прийматимуть документи й ухвалюватимуть рішення.
До складу комісій увійдуть представники влади та громадськості, не менше третини. Кандидатів можуть висувати громадські чи міжнародні організації, а в громадах, навіть окремі мешканці.

Хто відповідатиме за створення місцевих комісій?

Комісії створюватимуться при органах місцевого самоврядування або військових адміністраціях.
Саме ці органи затверджують склад комісій, забезпечують їхню роботу та контролюють відповідність дій затвердженим правилам.

Як буде забезпечена участь громадськості у роботі комісій?

Постанова №1176 передбачає обов’язкове представництво громадськості — не менше третини складу комісії. Кандидатів можуть висувати міжнародні та громадські організації, а також фізичні особи (у селах і селищах). Якщо кандидатів не вистачає, уповноважений орган має оголосити додатковий набір і оприлюднити оголошення на сайті громади.

Чи буде навчання для членів комісій?

Так. Мінрозвитку спільно з командою Реєстру пошкодженого та знищеного майна готує типову інструкцію та методичні матеріали щодо перевірки заяв, користування Реєстром і оцінки документів. Також передбачені автоматичні перевірки через державні реєстри, що зменшує ризик помилок.

Коли очікується початок виплат за ваучерами?

Старт програми заплановано на кінець листопада 2025 року. З цього часу ВПО з тимчасово окупованих територій, які мають статус УБД або особи з інвалідністю внаслідок війни, зможуть подавати заявки через “Дію”. Після розгляду заяв планується розпочати фінансування у січні 2026 року.

Якщо у державному бюджеті тимчасово немає коштів, як довго заявники можуть чекати? Чи може держава гарантувати, що ваучер, виданий сьогодні, буде профінансований через кілька місяців, якщо коштів наразі немає?

Якщо на рахунку програми є кошти, заявник отримує повідомлення про можливість реалізації ваучера. Після підтвердження бронювання коштів він має 60 днів, щоб знайти житло і завершити угоду, у цей час держава гарантує наявність фінансування. Якщо заявник не встигає, звернення вважається відкликаним, але його можна подати повторно.
Термін дії ваучера — 5 років.

Хто контролюватиме цільове використання коштів і які передбачено санкції?

У разі нецільового використання отримувач зобов’язаний повернути кошти у повному обсязі — добровільно або за рішенням суду.

До теми:

Держава виплатить до 2 млн грн українцям, чиє житло зруйноване на ТОТ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Міжнародний реєстр збитків, створений для фіксації руйнувань і втрат, завданих Україні внаслідок російської агресії, готується до запуску повноцінної роботи. За попередніми планами, компенсаційна комісія, яка розглядатиме подані заяви, має запрацювати у 2027 році, а перші рішення можуть бути ухвалені вже наприкінці того ж року.

Детальніше про це розповіла Ірина Мудра, заступниця керівника Офісу Президента України під час панелі на Donbas Media Forum, передає кореспондентка редакції Бахмут IN.UA.

Компенсаційна комісія: коли почне працювати

За словами Ірини Мудрої, після ухвалення відповідної конвенції у грудні 2025 року країни-підписанти мають пройти процес ратифікації документа. Очікується, що більшість держав завершить ці процедури протягом 2026 року. Після цього у 2027-му почнеться формування самої Компенсаційної комісії — її складу, управлінської структури та процедур розгляду заяв.

Перші рішення можуть бути ухвалені вже наприкінці 2027 року. Втім, як вказує представниця Офісу президента, це не означає, що одразу розпочнуть видавати виплати, адже компенсаційний фонд ще не сформований. Його створення залежить від політичних рішень країн-партнерів і джерел фінансування, серед яких розглядаються заморожені російські активи та так званий “репараційний кредит”.

“Є дискусія і начебто вимальовується рішення щодо репараційного кредиту. Тобто під заставу цих коштів будуть видані випущені облігації, які забезпечуватимуться державам Європейського Союзу і, можливо, у Великої Сімки. Проте, репараційний кредит — це ще не є те, що ми в фіналі хочемо бачити з конфіскацією російських активів”, — розповіла Ірина Мудра.

Україна наполягає на конфіскації активів агресора як найбільш справедливому механізмі відновлення. Водночас наразі обговорюється можливість зарезервувати частину репараційного кредиту для майбутніх виплат громадянам, які подали заяви до реєстру.

Заяв небагато: українців закликають активніше реєструвати втрати

Попри активну роботу міжнародних і українських структур, наразі до реєстру подано лише близько 60 тисяч заяв — значно менше, ніж очікувані мільйони. Саме низька кількість звернень стала однією з причин, чому реєстр поки що не працює на повну потужність.

Представники влади закликають українців активніше подавати свої заяви. Зробити це можуть усі постраждалі — зокрема, внутрішньо переміщені особи (ВПО), люди, які втратили житло або майно на деокупованих територіях. Подання заяви можливе навіть у тому випадку, якщо особа вже отримала державну компенсацію, адже допомога від України не впливає на право отримати виплату через міжнародний механізм.

“Для того, щоб ми спонукали наших розпочати перемовини про створення компенсаційного фонду і його наповнення, нам потрібно показати, що в реєстрі є достатньо велика кількість заяв“, — зазначає заступниця керівника Офісу Президента.

Офіс у Києві

Міжнародний реєстр збитків уже відкрив офіс у Києві. Його співробітники співпрацюють із органами місцевого самоврядування, центрами надання адміністративних послуг, безоплатної правової допомоги та з правоохоронними органами, які фіксують воєнні злочини.

Читайте також:

• Постанова № 1176. Кабмін затвердив порядок допомоги ВПО з ТОТ для вирішення житлового питання
• Від 3 до 6 тисяч: як ветеранам отримати компенсацію за оренду житла
• Держава виплатить до 2 млн грн українцям, чиє житло зруйноване на ТОТ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!