Редакція “Бахмут IN.UA” проаналізувала інформаційне поле міста Шахтарськ, куди звозили бахмутян, які залишилися в місті після окупації. Наприкінці жовтня 2024 року в Шахтарськ ще продовжують вивозити людей із Бахмутського району. Це місто, окуповане ще у 2014 році, стало одним із перших пунктів, де оселяються так звані “біженці з України”. Водночас більшість новин із міста стосуються різноманітних проблем: брак медиків, відсутність води тощо. Про допомогу та життя тих, кого росія нібито “врятувала”, майже не згадується.

Для аналізу інформполя за жовтень 2024 року редакція обрала два пропагандистські канали: “администрация города Шахтерськ z” та “Это Шахтерск”.

Чим живе окупований Шахтарськ

Редакція “Бахмут IN.UA” проаналізувала два новинні пропагандистські канали окупованого міста Шахтарськ за жовтень. Найбільше новин було присвячено темі освіти, медицини та проблем з водою і ЖКГ.

Згідно з інфографікою, в окупованому Шахтарську, куди звозять українців, спостерігається проблема з медичним персоналом. Йдеться про брак фахівців. Через нестачу кадрів до окупованого міста залучають медиків із росії. Загалом новини про дефіцит фахівців з’являються на обох каналах щотижня. У результаті за місяць було близько 20 згадок на медичну тематику.

За час моніторингу ми виявили, що багато послуг для цивільного населення в окупованому Шахтарську повністю надаються регіонами росії. Тобто окуповане росіяними місто не розвивається самостійно, а для його функціонування використовують кошти з інших регіонів росії.

Певну частку новин окупованого Шахтарська складає інформація щодо підвозу води, що свідчить про проблеми з водопостачанням у місті. Хоча окупанти не повідомляють про те, що вони не ремонтували системи, саме через це часто фіксують аварійні ситуації. Загалом таких згадок за місяць близько 10.

Пропаганда через освіту

Але чи не найбільшу частку новин складають повідомлення про освіту в школах та садочках на ТОТ. Дітям показують “героїв сво” та виправдовують війну проти України. Ми нарахували близько 40 згадок за місяць.

Також у новинах надається перевага повідомленням про будівельні роботи та ремонти, де часто озвучується залучення допомоги з бюджету росії. Велика увага приділяється різноманітним “суботникам”, які проводяться за наказом окупаційної адміністрації, і значно менше уваги — до реальних проблем цивільного населення.

Також помітно, що частину новин займають повідомлення про “нагороди”. Наприклад, про видачу квитка “единой россии” чи відзнаки, пов’язані з освітою на ТОТ. 

У висновку зазначимо, що інформаційна картина в окупованому Шахтарську свідчить про серйозні проблеми в соціально-економічній сфері регіону. Брак медичних фахівців і залежність від ресурсів з інших регіонів росії підтверджують, що місто не може самостійно розвиватися.

Однак, акцент на будівництві та “суботниках” свідчить про намагання створити видимість активності та добробуту. Таким чином, інформаційна стратегія спрямована на маскування реальних проблем та підтримку легітимності окупаційного режиму через пропаганду ідеї “єдиної росії”.

Шахтарськ, куди росія звозить мешканців Бахмутського району, стає символом її байдужості до долі людей, яких вона називає “врятованими”. Місто, окуповане ще у 2014 році, перетворилося на місце гуманітарної кризи, де бракує базових умов для життя: відсутність достатньої кількості медиків, проблеми з водопостачанням тощо. Інформаційне поле міста свідомо ігнорує справжні потреби цих людей, що вказує на систематичне нехтування навіть мінімальною підтримкою. Це вкотре доводить, що російська політика “порятунку” є лише пропагандистським прикриттям, за яким ховається цілковита безвідповідальність за вивезених людей.

Читайте також:

• Хто такий олександр шатов: досьє на псевдомера міста Шахтарськ
• Як бахмутянам “допомагають” з житлом в окупованому Шахтарську
• Як приймають мешканців Бахмута в окупованому Шахтарську?

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Виїзд з окупованих територій України — це завжди непередбачуваний і часом небезпечний процес. Люди, які хочуть повернутися на підконтрольні території України, мають оформлювати російські документи та проходити численні перевірки від окупантів. Допомогу у виїзді з ТОТ українці можуть отримати від волонтерів громадської організації “Плурітон”, яку очолює бахмутянка Катерина Арісой. Людям надають як консультаційну допомогу, так і організовують маршрути для виїзду.

Як людям допомагають виїжджати з окупації та чи надають підтримку по приїзду в Україну, редакції Бахмут IN.UA розповіла Катерина Арісой — очільниця ГО “Плурітон”.

Виїзд з окупації: як допомагає ГО “Плурітон”

З початку повномасштабного вторгнення в Україні працювали два гуманітарні коридори для українців з тимчасово окупованих територій. Один із них, який працював на Сумщині, припинив роботу через бойові дії в Курській області рф. Тепер єдиним шляхом для в’їзду в Україну з ТОТ є пункт пропуску “Доманове” на українсько-білоруському кордоні у Волинській області.

На цьому пункті пропуску працює гуманітарний центр ГО “Плурітон”. Тут волонтери зустрічають людей та надають їм подальшу допомогу. 

Одним із напрямків роботи ГО “Плурітон” є допомога людям з виїздом із окупованих територій. Волонтери надають і консультації, і безпосередньо організовують виїзд, проробляючи маршрут. 

“Ми надаємо всебічну допомогу людям з тимчасово окупованих територій. Якщо людині потрібен фізичний виїзд, транспорт, то ми це забезпечуємо. А буває так, що людям потрібна виключно консультація. Тоді ми інформуємо, які потрібні документи. Для кожного ми особисто розробляємо безпечний маршрут, адже розробити один для всіх неможливо. Вони відрізняються залежно від місця, де перебуває людина, області, в якій вона знаходиться, залежно від її фізичного стану, здоров’я тощо. Допомагаємо на всіх етапах виїзду”, — розповіла Катерина Арісой.

Для людей, які не мають власного транспорту, організовують трансфер, однак його деталей не розголошують, оскільки транспорт перебуває на окупованій території. Всі деталі обговорюють особисто з людьми, які бажають виїхати.

“Якщо у людини поганий стан здоров’я, ми продумуємо не тільки маршрут, а й транспорт. У деяких випадках можемо забезпечити супровід, якщо у людини його немає. Також можлива медична евакуація, коли людина лежачи їде. Розглядаємо варіанти для різних ситуацій”, — зазначає Катерина Арісой.

Шлях людей з ТОТ пролягає через окуповану територію, Росію та Білорусь. Щоб пройти весь цей шлях, українці мають оформлювати документи російського зразка. По приїзду в Білорусь людей скеровують до українського консульства. Там можна отримати посвідку на повернення, після чого прямувати до українського кордону.

Які виклики є при виїзді з окупації

Наразі найбільше людей, за словами очільниці ГО “Плурітон”, виїжджають з Херсонської та Запорізької областей. З настанням холодів кількість виїжджаючих зменшується, але виїзд людей все одно не припиняється.

Головні виклики виїзду з ТОТ — це довгий шлях і перевірки на російських блокпостах. Бувають випадки, коли росіяни не пропускають людей.

“Ситуація постійно змінюється, але якщо говорити про дані на сьогодні, то зараз найбільше виїздів — це Херсонська область, Запорізька. Але Луганська, Донецька і Крим так само виїжджають. Основні труднощі, з якими стикаються люди, — це, по-перше, довгий шлях. Якщо виїжджає людина старшого віку або людина з поганим станом здоров’я, то їй просто фізично важко витримати цей шлях: їхати, ночувати в дорозі, блокпости проїжджати і проходити всі перевірки на кожному етапі. По-друге, це самі блокпости. Якщо це чоловіки призовного віку, то буває так, що їх не пропускає російська сторона. Але все одно, якщо людина має на меті повернутися, то з нашою допомогою це все можливо”, — зауважила Катерина Арісой.

За словами бахмутянки, виїхати з окупованої території можливо, але з часом тиск окупаційних адміністрацій на мешканців все більший. Щоб виїхати з ТОТ, люди обов’язково мають оформляти російські паспорти. Є обмеження і щодо виїзду дітей.

“Тиск постійно посилюється, постійно вводять нові обмеження, все більше необхідно умов виконати, щоб виїхати. Наприклад, якщо спочатку була примусова паспортизація, то зараз, навпаки, є ситуація, що не всім видають російський паспорт. І це може бути проблемою, оскільки Білорусь не пускає з боку Росії без російського паспорта. Це обов’язкова умова. Також є дуже багато обмежень для неповнолітніх дітей. Якщо дитина до 18 років без супроводу батьків виїжджає, то має бути письмовий дозвіл від батьків на її виїзд. Також у цьому місяці вийшов новий указ, і всі діти до 14 років мають оформити російський закордонний паспорт, а після 14 років — паспорт громадянина рф. Є багато таких нюансів, і ми консультуємо людей, пояснюємо, які документи мають бути на руках, щоб вони мали можливість виїхати”, — каже Катерина Арісой.

Проблемою є і цифровий тиск на мешканців ТОТ. Людям стає все складніше виходити на зв’язок з підконтрольними Україні територіями через блокування доступу до месенджерів. Крім цього, окупанти відслідковують спілкування людей у мережі, перевіряють телефони й особисті речі. Це відбувається не лише під час виїзду, а й під час перебування на окупованих територіях. Тому людям радять дотримуватись правил цифрової безпеки. 

За словами очільниці ГО “Плурітон”, універсальних порад щодо виїзду з ТОТ немає. Оскільки всі виїзди, якими займається організація, є індивідуальними. Волонтери вивчають кожну ситуацію окремо і дають персональні поради. Серед основних кроків, які можна виділити для всіх — наявність документів російського зразка та впевненість у бажанні виїхати. 

“Наприклад, зараз, поки така погода, я би не радила виїжджати людям старшого віку і людям, які мають проблеми зі здоров’ям, якщо, звісно, немає термінової необхідності. Але якщо цим людям потрібна термінова медична допомога, яку вони не можуть отримати на окупованих територіях, виїзд для них є життєво необхідним”, — каже Катерина Арісой.

Окрім допомоги з виїздом, ГО “Плурітон” також надає підтримку людям по приїзду в Україну. Людей, яких волонтери супроводжували на ТОТ, особисто зустрічають на пункті пропуску “Доманове”. У центрі ГО “Плурітон” всі повернені українці отримують гаряче харчування, чай, гуманітарну допомогу. Якщо потрібно, людям також допомагають з подальшим транспортуванням, пошуком житла і відновленням документів.

Як звернутися до ГО “Плурітон”

Для звернень працює цілодобова гаряча лінія: +380 (68) 937 0000.

Інформацію щодо виїзду та контакти координаторів можна дізнатися у спільноті ГО “Плурітон” за посиланням.

Читайте також:

• Продовжують жити в басейні: окупанти показали, в яких умовах мешкають бахмутяни в Харцизьку
• Як оформити український паспорт дітям із ТОТ?
• Під покровом релігії: як жінок залучають до пропаганди на ТОТ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутська міська військова адміністрація (МВА) оприлюднила звіт щодо роботи зі зверненнями громадян у звітному періоді 2025 року. Згідно зі звітом, бахмутяни, найчастіше зверталися до МВА з питань соцзахисту та щодо соціального захисту та компенсацій за втрачене житло.

Детальніше про те, що турбує бахмутян та з чим вони зверталися до МВА протягом 2025 року — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Статистика звернень до Бахмутської МВА за рік

26 січня 2026 року на сайті Бахмутської МВА з’явився документ “Про підсумки роботи зі зверненнями громадян в Бахмутській міській військовій адміністрації Бахмутського району Донецької області та виконавчих органах Бахмутської міської ради за 2025 рік”. За 2025 рік до Бахмутської МВА звернулися 446 людей. Це на 24,8% менше, ніж за аналогічний період 2024 року, адже тоді було зафіксовано 593 звернення.

Зменшення кількості офіційних звернень посадовці пояснюють переходом на більш оперативні канали комунікації. Це пошта та телефони.

Статистика за формою подання наступна:

• 67% (299 звернень) — усні звернення, отримані через “Пряму лінію” за допомогою телефону;
• 33% (147 звернень) — надійшли засобами електронною поштою.

Загалом вирішили 127 питань, на 301 звернення надали ґрунтовні роз’яснення, 1а 15 запитів наразі перебувають на стадії розгляду.

Що турбує бахмутян

Загалом у зверненнях порушувалося 490 питань різної тематики. Левову частку з них — 51,8% або 254 звернення — становлять питання соціального захисту населення. У цьому контексті пріоритетними були питання надання гуманітарної та матеріальної допомоги — 39% (99 питань) та 36% (91 питання) відповідно.

Також актуальним залишається питання забезпечення соціальним житлом (16% від соціальної тематики). Фахівці надали роз’яснення 40 заявникам щодо законодавчих норм, які регулюють надання житла особам, котрі не можуть самостійно його придбати.

Решта 9% звернень у цій категорії стосувалися відновлення пільг на комунальні послуги, актуалізації даних у реєстрі ветеранів війни, оформлення виплат ВПО та забезпечення засобами реабілітації.

Друге місце за кількістю звернень зайняло питання отримання компенсації за зруйноване житло. До МВА надійшло 117 питань або 24% на відповідну тему від загальної кількості.

Як зазначається у звіті, жителі громади активно звертаються за роз’ясненнями щодо механізмів надання компенсації за пошкоджене та знищене майно. Попри те, що законодавство передбачає відповідні процедури, існування низки умов та обмежень вимагає додаткових консультацій з боку адміністрації.

Третє місце зайняло питання житлово-комунального господарства — 5,7% або 28 питань. Бахмутяни цікавилися:

• постановкою та перебуванням на квартирному обліку;
• ситуацією з боргами за комунальні послуги;
• приватизацією житла.

Сфера охорони здоров’я склала 4,1% (20 питань). Звернення стосувалися забезпечення медикаментами, допомоги у лікуванні та протезуванні, а також роботи МСЕК (встановлення або перегляд групи інвалідності).

Інші 14,4% питань охоплювали теми права власності на землю, дотримання законності, трудових відносин, отримання адміністративних послуг та підтвердження права власності на нерухоме майно.

Читайте також:

“Від того, що у нас прийнятий один закон, у нас завтра не з’явиться величезна кількість пільгового житла”. Закон про житлову політику №12377: що він означає для ВПО та вразливих груп

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!