Редакція “Бахмут IN.UA” проаналізувала інформаційне поле міста Шахтарськ, куди звозили бахмутян, які залишилися в місті після окупації. Наприкінці жовтня 2024 року в Шахтарськ ще продовжують вивозити людей із Бахмутського району. Це місто, окуповане ще у 2014 році, стало одним із перших пунктів, де оселяються так звані “біженці з України”. Водночас більшість новин із міста стосуються різноманітних проблем: брак медиків, відсутність води тощо. Про допомогу та життя тих, кого росія нібито “врятувала”, майже не згадується.

Для аналізу інформполя за жовтень 2024 року редакція обрала два пропагандистські канали: “администрация города Шахтерськ z” та “Это Шахтерск”.

Чим живе окупований Шахтарськ

Редакція “Бахмут IN.UA” проаналізувала два новинні пропагандистські канали окупованого міста Шахтарськ за жовтень. Найбільше новин було присвячено темі освіти, медицини та проблем з водою і ЖКГ.

Згідно з інфографікою, в окупованому Шахтарську, куди звозять українців, спостерігається проблема з медичним персоналом. Йдеться про брак фахівців. Через нестачу кадрів до окупованого міста залучають медиків із росії. Загалом новини про дефіцит фахівців з’являються на обох каналах щотижня. У результаті за місяць було близько 20 згадок на медичну тематику.

За час моніторингу ми виявили, що багато послуг для цивільного населення в окупованому Шахтарську повністю надаються регіонами росії. Тобто окуповане росіяними місто не розвивається самостійно, а для його функціонування використовують кошти з інших регіонів росії.

Певну частку новин окупованого Шахтарська складає інформація щодо підвозу води, що свідчить про проблеми з водопостачанням у місті. Хоча окупанти не повідомляють про те, що вони не ремонтували системи, саме через це часто фіксують аварійні ситуації. Загалом таких згадок за місяць близько 10.

Пропаганда через освіту

Але чи не найбільшу частку новин складають повідомлення про освіту в школах та садочках на ТОТ. Дітям показують “героїв сво” та виправдовують війну проти України. Ми нарахували близько 40 згадок за місяць.

Також у новинах надається перевага повідомленням про будівельні роботи та ремонти, де часто озвучується залучення допомоги з бюджету росії. Велика увага приділяється різноманітним “суботникам”, які проводяться за наказом окупаційної адміністрації, і значно менше уваги — до реальних проблем цивільного населення.

Також помітно, що частину новин займають повідомлення про “нагороди”. Наприклад, про видачу квитка “единой россии” чи відзнаки, пов’язані з освітою на ТОТ. 

У висновку зазначимо, що інформаційна картина в окупованому Шахтарську свідчить про серйозні проблеми в соціально-економічній сфері регіону. Брак медичних фахівців і залежність від ресурсів з інших регіонів росії підтверджують, що місто не може самостійно розвиватися.

Однак, акцент на будівництві та “суботниках” свідчить про намагання створити видимість активності та добробуту. Таким чином, інформаційна стратегія спрямована на маскування реальних проблем та підтримку легітимності окупаційного режиму через пропаганду ідеї “єдиної росії”.

Шахтарськ, куди росія звозить мешканців Бахмутського району, стає символом її байдужості до долі людей, яких вона називає “врятованими”. Місто, окуповане ще у 2014 році, перетворилося на місце гуманітарної кризи, де бракує базових умов для життя: відсутність достатньої кількості медиків, проблеми з водопостачанням тощо. Інформаційне поле міста свідомо ігнорує справжні потреби цих людей, що вказує на систематичне нехтування навіть мінімальною підтримкою. Це вкотре доводить, що російська політика “порятунку” є лише пропагандистським прикриттям, за яким ховається цілковита безвідповідальність за вивезених людей.

Читайте також:

• Хто такий олександр шатов: досьє на псевдомера міста Шахтарськ
• Як бахмутянам “допомагають” з житлом в окупованому Шахтарську
• Як приймають мешканців Бахмута в окупованому Шахтарську?

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На окупованій Донеччині працює пропагандистський телеканал “Оплот ТВ”. Він позиціонує себе як інформаційний канал, орієнтований на мешканців “днр”. Одним із медійників, який робить пропагандистські сюжети, є 20-річний Гліб Пирогов. Він долучився до команди “Оплота” у 2024 році: спочатку як ведучий, а згодом отримав посаду журналіста.

Що відомо про Гліба Пирогова і його роль у пропаганді на ТОТ? Редакція зібрала досьє.

Гліб Пирогов, біографія

Біографії Гліба Пирогова немає у відкритих джерелах інформації. Знайти деякі дані вдається з соцмереж та інших джерел.

Зокрема, на сторінці Гліба Пирогова в забороненій соцмережі “Вконтакте” можна дізнатися його дату народження — 30 січня 2006 року. Своїм рідним містом він вказує Шахтарськ, однак цю інформацію можна поставити під сумнів. В YouTube каналі російського творчого об’єднання “Стимул” знаходимо відео, датоване листопадом 2020 року, на якому фігурує 14-річний Гліб Пирогов. Він читає вірш російської поетеси Ольги Фокіної. Гліба Пирогова вказують, як учня з селища Молодецького, що біля Шахтарська, а сама зйомка була в Молодецькій бібліотеці.

Освіту Гліб Пирогов здобував у Донецькому державному університеті (ред. навчальний заклад, який працює в захопленій будівлі Донецького національного університету імені Василя Стуса). У своїх соцмережах він вказує, що навчався на філологічному факультеті за спеціальністю “Телебачення”. Роки навчання не уточнює.

На сайті Донецького державного університету ім’я Гліба Пирогова фігурує у списку студентів, які працювали над випуском журналу філологічного факультету “МЫ” у 2024 році.

Як Гліб Пирогов став пропагандистом

У своїх соцмережах Гліб Пирогов розповідає про різні види діяльності. Його сторінка у “Вконтакте” присвячена творчості. Пирогов пише пісні в жанрі реп під псевдонімом “Глеб Скраймер”. Писати реп він почав у 2020 році, а першу пісню випустив у 2021 році. Свою музику він викладає на стримінгові платформи, зокрема в Apple Music.

У своїй творчості він не торкається тем війни чи пропаганди. Але при цьому він називає себе “першим репером з Донбасу, який додає у треки вставки “1.8.0”. У цьому він бачить символізм, адже цифра 180 — це код номерних знаків для авто на окупованій Донеччині.

З жовтня 2024 року Гліб Пирогов почав роботу на пропагандистському каналі “Оплот-ТВ”. Він був ведучим програми “Молодые люди”. Її фокус — на молодіжній політиці та темах, які цікавлять школярів і студентів.

До квітня 2025 року Гліб Пирогов проживав у Шахтарську. Потім переїхав до Донецька, щоб повноцінно працювати на телебаченні.

З липня 2025 року Гліб Пирогов став фігурувати, як журналіст “Оплот-ТВ”. За його словами, протягом 2025 року він випустив 80 сюжетів. Пирогов сфокусувався на пропагандистських сюжетах, пов’язаних із молоддю. Він розповідав про можливості працевлаштування неповнолітніх, дитячу майстерню в кадетському корпусі імені Захарченка, висвітлював дитячі змагання “Зарніца” в Маріуполі.

Згодом у роботі Пирогова з’явилися серйозніші теми, зокрема і про війну в Україні. У своїх сюжетах юнак розповідав про наступ російських військ у районі Покровська та захоплення Платонівки у Сіверській громаді. Також Гліб Пирогов у вересні 2025 року поширив фейк про взяття села Маркове у Краматорському районі. Насправді ж це село на сьогодні перебуває у частковій окупації, там йдуть бої.

У своїх сюжетах Гліб Пирогов вихваляє військових, які беруть участь у війні в Україні. Зокрема, він брав інтерв’ю у військового Сергія Колодія, який у 2022 році воював на боці рф.

Також пропагандист висвітлює пам’ятні заходи, присвячені окупантам, у закладах освіти. Зокрема розповідав про відкриття парти героя та тематичний урок, присвячений возз’єднанню Донеччини з росією у донецькій школі №122.

У вересні 2026 року Гліб Пирогов висвітлював події на виборах до Госдуми рф. Зокрема показував, як працюють так звані мобільні виборчі дільниці у дворах будинків. Такий процес виборів зображають як здобуток. Та насправді належного контролю за голосуванням на таких дільницях немає, оскільки відсутні спостерігачі.

Проводить Гліб Пирогов і вуличні опитування серед мешканців Донецька. Часто з пропагандистським ухилом. Так, він розпитував людей, як берегти воду в умовах її дефіциту. Вони радять використовувати воду повторно. Також Пирогов проводив опитування молоді до дня російського прапора.

Примітно, що тему пропаганди юнак висвітлює не лише на платформах “Оплот-ТВ”, а й на своїх сторінках у соцмережах. Зокрема, у TikTok він веде власний блог про життя в Донецьку. На момент публікації матеріалу його аудиторія складає 1 306 підписників.

Серед пропагандистських відео, зроблених Пироговим — вихваляння постаті першого ватажка “днр” Олександра Захарченка. У відео він називає його “батею” та “обличчям республіки”, виокрелює його рішучість та лідерство. Примітно, що на момент смерті Захарченка у 2018 році Глібу Пирогову було всього 12 років. Тому чи може він оцінювати фігуру Захарченка об’єктивно, а не через призму пропаганди — питання відкрите.

Пирогов висвітлював і пропагандистські заходи в Донецьку. Це відзначення дня прапора “днр”, дня російського прапора і оновлення фотозони з надписом “росія” до так званого “дня воз’єднання”.

Своїм досвідом роботи у пропагандистському медіа Гліб Пирогов ділиться з молоддю. У травні 2026 року він виступив як спікер перед членами клубу “Юнпресс”, який працює як гурток юних журналістів.

У висновку зазначимо, що Глібу Пирогову було лише 8 років, коли росія окупувала частину Донеччини. Він виріс в умовах російської пропаганди, а згодом сам став її частиною, створюючи сюжети з російськими наративами. Його історія — показовий приклад того, як росія формує інформаційне середовище для дітей на окупованих територіях, вирощуючи лояльну до своєї політики молодь.

Читайте також:

• Дмитро Єриш: що відомо про начальника відділу окупаційної адміністрації Старобешевого
• Російські дипломи, співпраця зі СберБанком і підозра в колабораціонізмі: досьє на ректорку захопленого ДонНУЕТ Світлану Дрожжину
• Хто така Діна Саттарова, яка планує “відбудову” окупованого Бахмута: досьє

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Донецьку під керівництвом окупаційної влади працює Олена Нікітіна — колишня очільниця “міністерства інформації днр”, а нині радниця Дениса Пушиліна. Вона координує партійні проєкти “єдиної росії”, видає книги про події 2014 року та займається пропагандистською діяльністю серед молоді.

Що відомо про Олену Нікітіну та її діяльність на тимчасово окупованих територіях? Редакція зібрала досьє.

Біографія Олени Нікітіної до 2014 року

Олена Миколаївна Нікітіна народилася 4 серпня 1965 року. Середню школу вона закінчила із золотою медаллю. Пізніше з відзнакою випустилася з факультету автоматизованих систем управління Донецького політехнічного інституту. Також Нікітіна отримала диплом журналіста в Донецькому національному університеті.

До початку бойових дій на Донбасі вона керувала підприємствами у сфері IT-технологій та видавничої діяльності. У період з 2008 по 2011 роки Нікітіна очолювала “Всеукраїнський фонд енергоефективних інвестицій” та виступала організаторкою конкурсу “ТОП-Енергоефективність”. Крім цього, вона є засновницею та співголовою конкурсу “ЖКГ і транспорт для дончан”, який щорічно проводився у Донецьку з 2008 року.

Кар’єра після окупації Донецька

Навесні 2014 року Олена Нікітіна долучилася до антиукраїнських виступів. 3 березня 2014 року як журналістка вона була присутня на сесії Донецької обласної ради, а в квітні брала участь у подіях під час проголошення “днр” та штурмі будівлі обласної адміністрації. Вона стала головною редакторкою газети до так званого “референдуму”, де опублікувала статтю “Через нас проходить фронт геополітичної битви”.

На початку червня 2014 року Олександр Бородай призначив Нікітіну на посаду “міністра інформації днр”. Цю посаду вона обіймала до лютого 2017 року, після чого її звільнив Олександр Захарченко.

5 вересня 2014 року під час поїздки до району донецького аеропорту Нікітіна потрапила під мінометний обстріл. Вона отримала осколкове поранення у спину та серйозну травму пальця на руці. З-під обстрілу її евакуювали представники незаконних збройних формувань.

Олена Нікітіна є двоюрідною тіткою чинного ватажка “днр” Дениса Пушиліна (він є сином її двоюрідного брата). Їхнє знайомство відбулося у березні 2014 року на похороні батька Нікітіної.

Пропагандистська діяльність та партійні проєкти

У 2017 році Нікітіна написала мемуари під назвою “Всупереч. Як я працювала міністром днр”, які вийшли друком у Донецьку у 2018 році. Друге доповнене видання презентували в Москві на виставці-форумі “росія”. Зараз вона готує другу частину книги про події після 2017 року, визнання “днр” Росією та початок повномасштабного вторгнення.

Наразі Нікітіна обіймає посаду радниці Дениса Пушиліна. Вона веде медійну та ідеологічну роботу в окупації:

• читає лекції студентам у мультимедійному лекторії російського товариства “Знання”;
• працює координаторкою регіонального проєкту російської партії “єдина росія” під назвою “Діти Донбасу”, який передбачає інтеграцію дітей у російський простір, ремонти шкіл та профорієнтацію;
• веде авторську програму “Справжні” на телеканалі “Перший Республіканський”, знімаючи сюжети про бойовиків та силовиків;
• бере участь у пропагандистських заходах, зокрема на меморіалі “Савур-Могила”.

Дані центру “Миротворець”

Згідно з інформацією бази “Миротворець”, Олена Нікітіна здійснила свідоме порушення державного кордону України для переходу на територію держави-агресора. Вона також порушила законодавство України про громадянство шляхом отримання російського паспорта.

Читайте також:

Дмитро Єриш: що відомо про начальника відділу окупаційної адміністрації Старобешевого

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!