Окуповану Донецьку єпархію очолює митрополит Донецький і Маріупольський владімір (у миру — михайло самохін). До кар’єри на окупованих територіях він був відомим російським священнослужителем і очолював різні єпархії на далекому сході росії. У 2024 році владіміра назначили керівником окупованої Донецької єпархії.

Звідки родом михайло самохін, як потрапив на окуповані території і що робить на новій посаді? Редакція зібрала детальне досьє на колаборанта.

Митрополит Донецький владімір: служба у росії

Михайло самохін народився 18 листопада 1979 року в місті скопін рязанської області рф. Там закінчив місцеву школу, після чого пішов навчатися до рязанського православного духовного училища. Отримав освіту в калузькій духовній семінарії й санкт-петербурзькій духовній академії.

Маючи фахову освіту, самохін став кліриком у рідній рязанській області. У 2014 році поїхав служити на далекий схід рф.

Призначення у Донецьку єпархію і невдоволення місцевих священників

24 жовтня 2024 року владіміра назначили митрополитом Донецьким і Маріупольським. Це рішення обурило місцевих священнослужителів, адже раніше владімір ні разу не був у Донецьку, а також не входив до складу УПЦ. За словами кліриків, це рішення було антиканонічним через те, що владімір належав до структури російської, а не української православної церкви.

До обурень священників у рпц не дослухались. Їм відповіли, що таке призначення пов’язане з “особливими умовами воєнних дій, коли перебіг церковного життя вимагає таких рішень”.

Примітно, що перебуваючи на далекому сході, митрополит владімір був дотичний до подій на сході України. В інтерв’ю російському телеканалу він розповів, що збирав гуманітарну допомогу, благословляв бійців, які їхали “боротися з нацизмом”, та збирав кошти на придбання військової техніки. Владімір казав, що таким чином у нього “був духовний зв’язок з Донбасом”.

Робота на окупованих територіях

Митрополит владімір тісно співпрацює не лише з московським духівництвом, а й з окупаційною владою на місцях. Разом з ватажком “днр” денисом пушиліним він розроблятиме і впроваджуватиме заходи щодо “підтримки традиційних цінностей і виховання”, а також “заходи захисту руского міра від внутрішніх і зовнішніх загроз”.

Окремо в цих заходах передбачене й так зване духовне “виховання молоді”. Його проводитимуть на прикладі російських військових. Окупантів зображатимуть як приклад для наслідування молоді.

Для цього вже зроблені деякі кроки. По-перше, владімір благословив створення в Донецьку філіалу асоціації ветеранів підрозділу “альфа” (ред. спецпідрозділ рф, який проводить контртерористичні операції, належить до структури фсб) та бюро газети “спецназ росії” по новоросії.

По-друге, за благословення митрополита в Донецьку відкрили центр підготовки сестер по догляду за пораненими і хворими. Сестри, які пройдуть навчання, зможуть допомагати пораненим окупантам у Донецькій, Луганській і Запорізькій областях.

Разом з пушиліним митрополит владімір відвідує й нещодавно захоплені території Донеччини. Зокрема, він відвідував окуповані Авдіївку та Маріуполь. Головною метою священника, за його словами, є відновлення зруйнованих святинь. Однак, ні список храмів у черзі на відновлення, ні строків робіт митрополит не вказує.

При цьому митрополит дуже обережний у своїй риториці. У війні та руйнуванні храмів він не звинувачує ні Україну, ні росію. В офіційних коментарях він не дає жодної оцінки війни в Україні. Втім, редакція знайшла одне з нещодавних висловлювань митрополита владіміра щодо війни. Він зазначив, що основною причиною війни стала “боротьба за збереження духовної ідентичності”. За словами священнослужителя, війна йде за “збереження православної віри”, а в Україні “йде поступове викорчування історії східних слов’ян”.

Також митрополит висловлював захоплення людьми, які мешкають на окупованих територіях. Він закликав й інших приїжджати на окуповану Донеччину, бо в регіоні є проблема з кадрами і можна отримати “безцінний досвід”.

Читайте також:

• Митрополит на двох стільцях: як Андрій Нікітін товаришував з Бахмутом та “ДНР”
• Заборона УПЦ-МП: чим московські попи загрожують українцям
• Хто такий михайло желтяков: досьє на міністра культури “днр”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ще наприкінці 1930-х років в Артемівську, нині Бахмуті, працював аероклуб, де молодь вивчала теорію авіації, проходила льотну підготовку та стрибала з парашутом. Після початку Другої світової війни його вихованці вирушили на фронт, а частину інструкторів та авіатехніки направили до бойових підрозділів.

Історію аероклубу розповіли в КЗК “Бахмутський краєзнавчий музей”.

Як у Бахмуті працював аероклуб до Другої світової війни

Наприкінці 1930-х років в Артемівську відкрили філію Костянтинівського аероклубу. Її розмістили у приміщенні колишньої синагоги. Польовий аеродром облаштували на території, де згодом з’явилися будівлі Центру зайнятості та школи №12. Начальником аероклубу призначили Сидоренка, комісаром був В. С. Гілка. Викладачами та інструкторами працювали Литовцев, Шевельов, Надточій, Баєв, Полуянов і Боярко.

У клубі проходили підготовку юнаки 1923–1924 років народження. Вони вивчали теорію авіації, проходили стройову підготовку, вивчали історію ВКП(б) та політекономію, а також несли вартову службу. Для навчання використовували чотири літаки У-2.

Серед тих, хто займався в аероклубі, були й жінки. До польотів та парашутної підготовки долучалися Надія Седенко, Євгенія Красножон та Клавдія Нечхайлова.

Що сталося з аероклубом після початку Другої світової війни

З початком Другої світової війни на аеродром аероклубу з Костянтинівки перебазувалася ескадрилья винищувачів І-16. Німецькі літаки вже з’являлися в небі над містом, тому з місцевого аеродрому почали підніматися чергові винищувачі.

Згодом трьох інструкторів аероклубу, Шевельова, Баєва та Боярка, разом із літаками відрядили до Південно-Західного фронту. Разом із ними вирушили техніки, які обслуговували авіаційну техніку. Наприкінці вересня 1941 року до Артемівська прибула велика група літаків У-2. Начальник аероклубу Сидоренко став старшим цієї групи. Згодом вона передислокувалася до одного із сіл Оренбурзької області.

Вихованці аероклубу воювали на різних фронтах Другої світової війни. Серед тих, хто дожив до Перемоги, у джерелі згадуються Дукмасов, Кривошеєв, Єфремов, Лещук, Рябоконь, Овчаренко, Прокопенко та Костенко.

Коритін, Седаш, Єщенко, Покашевський, Макогон і Бризгалов загинули. Четверо випускників Артемівського аероклубу — В. Б. Корсунський, С. І. Мосієнко, О. М. Мироненко та Г. Литвинов, були Героями Радянського Союзу.

Літак-пам’ятник на околиці Бахмута

Згодом на західній околиці міста встановили пам’ятник на честь людей, які починали свій шлях у небо в Артемівському аероклубі. Це був літак, спрямований угору. Протягом десятиліть він залишався одним із символів міста.

Під час повномасштабного російського вторгнення пам’ятник став одним із символів Бахмута, а у 2023 році був зруйнований внаслідок бойових дій та обстрілів.

До теми:

Як Бахмут не став “днр” у 2014: вам цього не казали

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Профільний комітет Верховної Ради підтримав до другого читання законопроєкт №15094. Документ пропонує новий підхід до підтримки малозабезпечених сімей, за яким кілька окремих видів державної допомоги об’єднають в одну щомісячну виплату.

Про це повідомив Павло Фролов, народний депутат України та голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Як працюватиме базова соціальна допомога

Згідно із законопроєктом, розмір фінансової підтримки (БСД) розраховуватимуть індивідуально для кожної родини. Ключовими критеріями для призначення стануть рівень доходів, склад сім’ї та її майновий стан.

Особливості нової системи:

• грошові виплати поєднають із наданням соціальних послуг та підтримкою у працевлаштуванні;
• базова соціальна допомога буде доступною для родин, які опинилися у кризовій ситуації;
• держава здійснюватиме виявлення та інформування родин про їхнє право на отримання допомоги.

Умови переходу та поточний експеримент

Перехід на нову модель здійснюватиметься виключно добровільно та за відповідною заявою отримувача. Важливий нюанс: якщо розрахований розмір базової допомоги виявиться меншим за ту суму загальної державної підтримки, яку родина має на момент звернення, нову виплату не призначатимуть.

За словами Павла Фролова, наразі в Україні вже діє експериментальний проєкт із надання базової соціальної допомоги. Сума допомоги в його межах розраховується індивідуально на основі базової величини, яка становить 4 500 гривень.

У разі ухвалення законопроєкту №15094 у цілому, нова система соціальних виплат має офіційно запрацювати з 1 січня 2028 року. Документом також передбачається окремий перехідний період для її поступового та злагодженого впровадження.

Читайте також:

Виплати від ЮНІСЕФ у 2026 році: хто може отримати 4 100, 12 300, 16 700 та 19 400 гривень

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!