Хто такий митрополит Донецький і Маріупольський владімір: досьє на священника, який очолив окуповані церкви

Валентина Твердохліб 13:00, 28 Лютого 2025
митрополит

Окуповану Донецьку єпархію очолює митрополит Донецький і Маріупольський владімір (у миру — михайло самохін). До кар’єри на окупованих територіях він був відомим російським священнослужителем і очолював різні єпархії на далекому сході росії. У 2024 році владіміра назначили керівником окупованої Донецької єпархії.

Звідки родом михайло самохін, як потрапив на окуповані території і що робить на новій посаді? Редакція зібрала детальне досьє на колаборанта.

Митрополит Донецький владімір: служба у росії

Михайло самохін народився 18 листопада 1979 року в місті скопін рязанської області рф. Там закінчив місцеву школу, після чого пішов навчатися до рязанського православного духовного училища. Отримав освіту в калузькій духовній семінарії й санкт-петербурзькій духовній академії.

Маючи фахову освіту, самохін став кліриком у рідній рязанській області. У 2014 році поїхав служити на далекий схід рф.

Біографія митрополита владіміра на сайті рпц / скриншот

Призначення у Донецьку єпархію і невдоволення місцевих священників

24 жовтня 2024 року владіміра назначили митрополитом Донецьким і Маріупольським. Це рішення обурило місцевих священнослужителів, адже раніше владімір ні разу не був у Донецьку, а також не входив до складу УПЦ. За словами кліриків, це рішення було антиканонічним через те, що владімір належав до структури російської, а не української православної церкви.

Повідомлення про призначення митрополита / скриншот

До обурень священників у рпц не дослухались. Їм відповіли, що таке призначення пов’язане з “особливими умовами воєнних дій, коли перебіг церковного життя вимагає таких рішень”.

Священники обурились призначенням нового митрополита / скриншот

Примітно, що перебуваючи на далекому сході, митрополит владімір був дотичний до подій на сході України. В інтерв’ю російському телеканалу він розповів, що збирав гуманітарну допомогу, благословляв бійців, які їхали “боротися з нацизмом”, та збирав кошти на придбання військової техніки. Владімір казав, що таким чином у нього “був духовний зв’язок з Донбасом”.

Митрополит владімір дає інтерв’ю російському телеканалу / скриншот

Робота на окупованих територіях

Митрополит владімір тісно співпрацює не лише з московським духівництвом, а й з окупаційною владою на місцях. Разом з ватажком “днр” денисом пушиліним він розроблятиме і впроваджуватиме заходи щодо “підтримки традиційних цінностей і виховання”, а також “заходи захисту руского міра від внутрішніх і зовнішніх загроз”.

Окремо в цих заходах передбачене й так зване духовне “виховання молоді”. Його проводитимуть на прикладі російських військових. Окупантів зображатимуть як приклад для наслідування молоді.

Пушилін про роботу з митрополитом владіміром / скриншот

Для цього вже зроблені деякі кроки. По-перше, владімір благословив створення в Донецьку філіалу асоціації ветеранів підрозділу “альфа” (ред. спецпідрозділ рф, який проводить контртерористичні операції, належить до структури фсб) та бюро газети “спецназ росії” по новоросії.

Митрополит владімір з окупантами / фото з росджерел
Про створення філіалів / скриншот

По-друге, за благословення митрополита в Донецьку відкрили центр підготовки сестер по догляду за пораненими і хворими. Сестри, які пройдуть навчання, зможуть допомагати пораненим окупантам у Донецькій, Луганській і Запорізькій областях.

Про відкриття учбового центру / скриншот із росджерел

Разом з пушиліним митрополит владімір відвідує й нещодавно захоплені території Донеччини. Зокрема, він відвідував окуповані Авдіївку та Маріуполь. Головною метою священника, за його словами, є відновлення зруйнованих святинь. Однак, ні список храмів у черзі на відновлення, ні строків робіт митрополит не вказує.

Митрополит владімір про відновлення храмів / скриншот із росджерел

При цьому митрополит дуже обережний у своїй риториці. У війні та руйнуванні храмів він не звинувачує ні Україну, ні росію. В офіційних коментарях він не дає жодної оцінки війни в Україні. Втім, редакція знайшла одне з нещодавних висловлювань митрополита владіміра щодо війни. Він зазначив, що основною причиною війни стала “боротьба за збереження духовної ідентичності”. За словами священнослужителя, війна йде за “збереження православної віри”, а в Україні “йде поступове викорчування історії східних слов’ян”.

Митополит владімір про війну в Україні / скриншот із росджерел

Також митрополит висловлював захоплення людьми, які мешкають на окупованих територіях. Він закликав й інших приїжджати на окуповану Донеччину, бо в регіоні є проблема з кадрами і можна отримати “безцінний досвід”.

Митрополит владімір запрошує на Донбас / скриншот із росджерел

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Весняний та сонячний Краматорськ: дев’ять світлин з міста

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 12:00, 27 Квітня 2025
Парк “Ювілейний” / фото Влада Гузова

Краматорськ навесні — це місто, яке розквітає разом із першими теплими променями сонця. Зелені парки, квітучі дерева та затишні вулички створюють особливу атмосферу спокою та надії.

Редакція Бахмут IN.UA пропонує добірку з дев’яти світлин, що демонструють красу весняного Краматорська.

Краматорськ у 2025 році

Весна у Краматорську — це час, коли місто оживає після зими: сонце лагідно торкається дахів будинків, дерева вкриваються молодим листям, а повітря наповнюється свіжістю й новими надіями. Усе довкола ніби нагадує, що навіть після найтемнішої пори настає світло.

Пропонована добірка складається з дев’яти фотографій, які опублікувала Влада Гузова.

Цвітіння сакури в Краматорську / фото Влада Гузова
Алеї в парку / фото Влада Гузова
На території паркового озера вже можна побачити містян / фото Влада Гузова
Весняний парк / фото Влада Гузова
Качки — постійні гості парку / фото Влада Гузова
Українська природа в Краматорську / фото Влада Гузова
Одна з вулиць міста / фото Влада Гузова
Цвітіння дерева у парковій зоні / фото Влада Гузова

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Історичні перемоги: як українці зустрічали монголів на річці Калка

Семаковська Тетяна 11:00, 27 Квітня 2025
Битва на річці Калка / фото Бахмут IN.UA

Битва на річці Калка, що відбулася 31 травня 1223 року, стала однією з найвідоміших сторінок української історії доби Київської Русі. Об’єднані сили руських князів і половців намагалися зупинити просування монгольських військ, однак зазнали нищівної поразки. Ця битва продемонструвала небезпеку роздробленості серед руських земель і стала передвісником майбутнього монгольського вторгнення на українські терени.

Редакція Бахмут IN.UA розповідає, як саме відбувалась битва на річці Калка.

Битва на річці Калка

У ХІІІ столітті Київська Русь переживала період феодальної роздробленості. Колишні удільні князівства фактично перетворилися на самоврядні держави. Втративши роль політичного осереддя країни, Київ залишався тільки релігійним осередком Руських земель.

У той самий час у Східній Азії набирала сили нова держава — Монгольська імперія, створена Чингісханом. Монгольська орда швидко докотилася до кордонів Київської Русі, де жили половці. На той момент половці вже були слабкі аж настільки, що звернулися до своїх ж ворогів –  русичів, й просили допомоги.

Літописець так описує цю подію: “Якщо ви не поможете нам,— то ми нині порубані були, а ви завтра порубані будете“. Скликали раду всіх князів у городі Києві, і нарадились вони так: “Лучче б нам зустріти їх на чужій землі, аніж на своїй”. Після княжої наради у Києві, галицький князь і зять половецького хана Котяна Мстислав Мстиславич, прозваний за свої подвиги Удатним, переконав правителів Київської та Чернігівської землі виступити разом проти монголів.

31 травня 1223 року русько-половецька армія вийшла на річку Калку. Там їх зустріла монгольська орда. Тогочасних даних про втрати обох сторін у битві на Калці немає. Руські літописці подають лише кількість загиблих князів і воїнів київських дружин, з якої можна уявити величину поразки руського війська.

Києвичі отримали тактичну поразку від монголів, але зрозуміли їх тактику ведення бою. Битву програти, не значить – програти війну.

Автор тексту історик, краєзнавець Микита Безмен.

Авторка ілюстрації художниця Маша Вишедська.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Весняний та сонячний Краматорськ: дев’ять світлин з міста

Краматорськ навесні — це місто, яке розквітає разом із першими теплими променями сонця. Зелені парки, квітучі дерева та затишні вулички створюють особливу атмосферу спокою та […]

12:00, 27.04.2025 Скопіч Дмитро
310060023 505091208292644 1997211377949616883 n 4efcc

Історичні перемоги: як українці зустрічали монголів на річці Калка

Битва на річці Калка, що відбулася 31 травня 1223 року, стала однією з найвідоміших сторінок української історії доби Київської Русі. Об’єднані сили руських князів і […]

Хто може отримувати гуманітарну допомогу в Україні: пояснення

Гуманітарна допомога — це важлива підтримка для мільйонів українців і українок, які постраждали внаслідок повномасштабної війни. Вона охоплює широкий спектр потреб: від продуктових наборів і […]

10:00, 27.04.2025 Скопіч Дмитро

Будиночок на щастя та Молода: добірка українських серіалів, які сподобаються кожному

Українські серіали нині переживають справжній ренесанс — особливо в жанрі комедії, де дедалі частіше з’являються яскраві, дотепні й водночас глибокі проєкти, що підкорюють глядачів з […]

13:00, 26.04.2025 Скопіч Дмитро

Медовий, Яблучний та Горіховий: коли в Україні святкуватимуть Спас

Спас — це традиційне християнське свято, яке обожнюють українці. Усі три варіації свята, як і інші церковні, змінили дати проведення, адже в Україні відбувся перехід […]

12:00, 26.04.2025 Скопіч Дмитро