Окуповану Донецьку єпархію очолює митрополит Донецький і Маріупольський владімір (у миру — михайло самохін). До кар’єри на окупованих територіях він був відомим російським священнослужителем і очолював різні єпархії на далекому сході росії. У 2024 році владіміра назначили керівником окупованої Донецької єпархії.

Звідки родом михайло самохін, як потрапив на окуповані території і що робить на новій посаді? Редакція зібрала детальне досьє на колаборанта.

Митрополит Донецький владімір: служба у росії

Михайло самохін народився 18 листопада 1979 року в місті скопін рязанської області рф. Там закінчив місцеву школу, після чого пішов навчатися до рязанського православного духовного училища. Отримав освіту в калузькій духовній семінарії й санкт-петербурзькій духовній академії.

Маючи фахову освіту, самохін став кліриком у рідній рязанській області. У 2014 році поїхав служити на далекий схід рф.

Призначення у Донецьку єпархію і невдоволення місцевих священників

24 жовтня 2024 року владіміра назначили митрополитом Донецьким і Маріупольським. Це рішення обурило місцевих священнослужителів, адже раніше владімір ні разу не був у Донецьку, а також не входив до складу УПЦ. За словами кліриків, це рішення було антиканонічним через те, що владімір належав до структури російської, а не української православної церкви.

До обурень священників у рпц не дослухались. Їм відповіли, що таке призначення пов’язане з “особливими умовами воєнних дій, коли перебіг церковного життя вимагає таких рішень”.

Примітно, що перебуваючи на далекому сході, митрополит владімір був дотичний до подій на сході України. В інтерв’ю російському телеканалу він розповів, що збирав гуманітарну допомогу, благословляв бійців, які їхали “боротися з нацизмом”, та збирав кошти на придбання військової техніки. Владімір казав, що таким чином у нього “був духовний зв’язок з Донбасом”.

Робота на окупованих територіях

Митрополит владімір тісно співпрацює не лише з московським духівництвом, а й з окупаційною владою на місцях. Разом з ватажком “днр” денисом пушиліним він розроблятиме і впроваджуватиме заходи щодо “підтримки традиційних цінностей і виховання”, а також “заходи захисту руского міра від внутрішніх і зовнішніх загроз”.

Окремо в цих заходах передбачене й так зване духовне “виховання молоді”. Його проводитимуть на прикладі російських військових. Окупантів зображатимуть як приклад для наслідування молоді.

Для цього вже зроблені деякі кроки. По-перше, владімір благословив створення в Донецьку філіалу асоціації ветеранів підрозділу “альфа” (ред. спецпідрозділ рф, який проводить контртерористичні операції, належить до структури фсб) та бюро газети “спецназ росії” по новоросії.

По-друге, за благословення митрополита в Донецьку відкрили центр підготовки сестер по догляду за пораненими і хворими. Сестри, які пройдуть навчання, зможуть допомагати пораненим окупантам у Донецькій, Луганській і Запорізькій областях.

Разом з пушиліним митрополит владімір відвідує й нещодавно захоплені території Донеччини. Зокрема, він відвідував окуповані Авдіївку та Маріуполь. Головною метою священника, за його словами, є відновлення зруйнованих святинь. Однак, ні список храмів у черзі на відновлення, ні строків робіт митрополит не вказує.

При цьому митрополит дуже обережний у своїй риториці. У війні та руйнуванні храмів він не звинувачує ні Україну, ні росію. В офіційних коментарях він не дає жодної оцінки війни в Україні. Втім, редакція знайшла одне з нещодавних висловлювань митрополита владіміра щодо війни. Він зазначив, що основною причиною війни стала “боротьба за збереження духовної ідентичності”. За словами священнослужителя, війна йде за “збереження православної віри”, а в Україні “йде поступове викорчування історії східних слов’ян”.

Також митрополит висловлював захоплення людьми, які мешкають на окупованих територіях. Він закликав й інших приїжджати на окуповану Донеччину, бо в регіоні є проблема з кадрами і можна отримати “безцінний досвід”.

Читайте також:

• Митрополит на двох стільцях: як Андрій Нікітін товаришував з Бахмутом та “ДНР”
• Заборона УПЦ-МП: чим московські попи загрожують українцям
• Хто такий михайло желтяков: досьє на міністра культури “днр”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У застосунку “Дія” з’явилася нова послуга — компенсація автоцивілки для ветеранів та ветеранок зі статусом учасника бойових дій (УБД) або осіб з інвалідністю внаслідок війни. Поліс може стати повністю безплатною.

Про це повідомили представники “Дія”.

Компенсація автоцивілки для ветеранів у “Дії”

Ветерани та ветеранки зі статусом УБД або особи з інвалідністю внаслідок війни можуть отримати компенсацію вартості автоцивілки онлайн. Половину вартості поліса компенсує страхова компанія, іншу половину — держава. У результаті автоцивілка стає безплатною.

Подати заявку на компенсацію можуть ті, хто:

• має посвідчення ветерана в застосунку “Дія”;
• оформив договір після 1 січня 2025 року з використанням пільги; користується авто з об’ємом двигуна до 2500 см³ або електромобілем до 100 кВт;
• використовує транспорт для особистих потреб.

Як подати заявку

Для того, щоб скористатися новою програмою, потрібно:

• оновити застосунок “Дія” та авторизуватися у ньому;
• обрати розділ “Сервіси” та пункт “Ветеран PRO”;
• знайти “Компенсацію автоцивілки”;
• зазначити пільговий договір, який має підтягнутися автоматично;
• обрати “Дія.Картку” для зарахування коштів.

Читайте також:

Як отримати акт перевірки сімейного стану в 2025-2026 роках

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У грудні 1991 року жителі тодішнього Артемівська взяли участь у Всеукраїнському референдумі щодо підтримки Акту проголошення незалежності України та виборах першого Президента. Більшість містян підтримали незалежність, однак питання майбутнього президента і перейменування міста викликали дискусії.

Детальніше про це розповіли представники Бахмутського краєзнавчого музею.

Як проходив референдум і перші вибори в Бахмуті

Про проведення Всеукраїнського референдуму та виборів президента жителі Артемівська дізналися з українських ЗМІ ще з 1 вересня 1991 року, коли стартувала передвиборча агітація.

Висвітлювала виборчі процеси газета “Вперед”. Тут публікували думки мешканців міста та місцевих громадських і політичних діячів. Саме звідси стало відомо, що переважна більшість жителів міста підтримує Акт проголошення незалежності України.

Основні дискусії викликало голосування за першого президента: найбільшу підтримку мав Леонід Кравчук, другим за популярністю був В’ячеслав Чорновіл, третім — Левко Лук’яненко. Водночас частина мешканців планувала не брати участі у виборах або голосувати “ні за кого”.

Протилежні погляди також були серед містян. Зокрема, член Соціалістичної партії В. Ф. Черепков виступав проти незалежності України як окремої держави, підтримуючи ідею її перебування у складі срср. У місті відбувся й поодинокий протест проти референдуму та президентських виборів — 7 листопада 1991 року, за участі не більше десяти осіб.

Як проходило голосування

Голосування в місті розпочалося 1 грудня 1991 року, хоча виборчі ділянки з’явилися ще в середині листопада.

За підсумками голосування:

• у референдумі взяли участь 75 665 осіб, що становило 78,2% виборців;
• Акт проголошення незалежності України підтримали 64 981 виборець (86%), тоді як проти висловилися 7 651 особа (10,1%);
• на президентських виборах найбільше голосів отримали Леонід Кравчук — 57 965 (76,8%) та В’ячеслав Чорновіл — 7 970 (10,6%).

Зазначимо, що паралельно в тогочасному Артемівську відбувся міський референдум, де постало питання повернення місту його історичної назви — Бахмут. Проте, більшість виборців, а саме 78,3%, виступили за збереження радянської назви “Артемівськ”, тоді як за “Бахмут” проголосували 20,4%.

Читайте також:

Бахмутська метеостанція: історія її появи

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!