Окуповану Донецьку єпархію очолює митрополит Донецький і Маріупольський владімір (у миру — михайло самохін). До кар’єри на окупованих територіях він був відомим російським священнослужителем і очолював різні єпархії на далекому сході росії. У 2024 році владіміра назначили керівником окупованої Донецької єпархії.

Звідки родом михайло самохін, як потрапив на окуповані території і що робить на новій посаді? Редакція зібрала детальне досьє на колаборанта.

Митрополит Донецький владімір: служба у росії

Михайло самохін народився 18 листопада 1979 року в місті скопін рязанської області рф. Там закінчив місцеву школу, після чого пішов навчатися до рязанського православного духовного училища. Отримав освіту в калузькій духовній семінарії й санкт-петербурзькій духовній академії.

Маючи фахову освіту, самохін став кліриком у рідній рязанській області. У 2014 році поїхав служити на далекий схід рф.

Призначення у Донецьку єпархію і невдоволення місцевих священників

24 жовтня 2024 року владіміра назначили митрополитом Донецьким і Маріупольським. Це рішення обурило місцевих священнослужителів, адже раніше владімір ні разу не був у Донецьку, а також не входив до складу УПЦ. За словами кліриків, це рішення було антиканонічним через те, що владімір належав до структури російської, а не української православної церкви.

До обурень священників у рпц не дослухались. Їм відповіли, що таке призначення пов’язане з “особливими умовами воєнних дій, коли перебіг церковного життя вимагає таких рішень”.

Примітно, що перебуваючи на далекому сході, митрополит владімір був дотичний до подій на сході України. В інтерв’ю російському телеканалу він розповів, що збирав гуманітарну допомогу, благословляв бійців, які їхали “боротися з нацизмом”, та збирав кошти на придбання військової техніки. Владімір казав, що таким чином у нього “був духовний зв’язок з Донбасом”.

Робота на окупованих територіях

Митрополит владімір тісно співпрацює не лише з московським духівництвом, а й з окупаційною владою на місцях. Разом з ватажком “днр” денисом пушиліним він розроблятиме і впроваджуватиме заходи щодо “підтримки традиційних цінностей і виховання”, а також “заходи захисту руского міра від внутрішніх і зовнішніх загроз”.

Окремо в цих заходах передбачене й так зване духовне “виховання молоді”. Його проводитимуть на прикладі російських військових. Окупантів зображатимуть як приклад для наслідування молоді.

Для цього вже зроблені деякі кроки. По-перше, владімір благословив створення в Донецьку філіалу асоціації ветеранів підрозділу “альфа” (ред. спецпідрозділ рф, який проводить контртерористичні операції, належить до структури фсб) та бюро газети “спецназ росії” по новоросії.

По-друге, за благословення митрополита в Донецьку відкрили центр підготовки сестер по догляду за пораненими і хворими. Сестри, які пройдуть навчання, зможуть допомагати пораненим окупантам у Донецькій, Луганській і Запорізькій областях.

Разом з пушиліним митрополит владімір відвідує й нещодавно захоплені території Донеччини. Зокрема, він відвідував окуповані Авдіївку та Маріуполь. Головною метою священника, за його словами, є відновлення зруйнованих святинь. Однак, ні список храмів у черзі на відновлення, ні строків робіт митрополит не вказує.

При цьому митрополит дуже обережний у своїй риториці. У війні та руйнуванні храмів він не звинувачує ні Україну, ні росію. В офіційних коментарях він не дає жодної оцінки війни в Україні. Втім, редакція знайшла одне з нещодавних висловлювань митрополита владіміра щодо війни. Він зазначив, що основною причиною війни стала “боротьба за збереження духовної ідентичності”. За словами священнослужителя, війна йде за “збереження православної віри”, а в Україні “йде поступове викорчування історії східних слов’ян”.

Також митрополит висловлював захоплення людьми, які мешкають на окупованих територіях. Він закликав й інших приїжджати на окуповану Донеччину, бо в регіоні є проблема з кадрами і можна отримати “безцінний досвід”.

Читайте також:

• Митрополит на двох стільцях: як Андрій Нікітін товаришував з Бахмутом та “ДНР”
• Заборона УПЦ-МП: чим московські попи загрожують українцям
• Хто такий михайло желтяков: досьє на міністра культури “днр”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Донецьку під керівництвом окупантів функціонує медичний університет. З 2017 року посаду ректора цього навчального закладу обіймає Григорій Ігнатенко — доктор медичних наук, професор та колишній викладач українського вишу.

Що відомо про Григорія Ігнатенка та його роль в освіті на тимчасово окупованих територіях? Редакція Бахмут IN.UA зібрала досьє.

Григорій Ігнатенко: біографія до 2014 року

Григорій Анатолійович Ігнатенко народився 17 травня 1959 року в селі Городня Ічнянського району Чернігівської області.

У 1984 році з відзнакою закінчив лікувальний факультет Донецького державного медичного інституту ім. М. Горького за спеціальністю “Лікувальна справа”. Згодом працював клінічним ординатором, старшим лаборантом, асистентом та доцентом кафедри внутрішніх хвороб.

У 1992 році захистив кандидатську дисертацію з кардіології. Протягом 1993–1996 років завідував відділом клінічної ординатури та магістратури.

У 1999 році захистив докторську дисертацію. З 2002 року став завідувачем кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб з лабораторією адаптаційної медицини Донецького національного медичного університету ім. М. Горького. З 2003 року завідував відділенням кардіології в “Університетській клініці”.

У 2007 році здобув звання члена-кореспондента Національної академії медичних наук України. У 2011 році став Заслуженим діячем науки і техніки України, а у 2014 році отримав Державну премію України в галузі науки і техніки.

Кар’єра Григорія Ігнатенка після приходу окупантів

Після окупації Донецька Григорій Ігнатенко залишився працювати у захопленому медичному університеті, поступово інтегруючись в освітню систему самопроголошеної “днр” та російської федерації.

З 2015 по 2023 рік він був головою Вищої атестаційної комісії міністерства освіти і науки “днр”. У 2017 році його призначили ректором Донецького національного медичного університету ім. М. Горького в окупованому Донецьку. Того ж року Ігнатенко здобув диплом магістра з “Менеджменту в охороні здоров’я” в “Донецькій академії управління” та став членом Асоціації “Рада ректорів медичних і фармацевтичних вищих навчальних закладів” російської федерації.

З 2023 року Ігнатенко є членом Вищої атестаційної комісії при міністерстві науки і вищої освіти російської федерації. Також він входить до складу бюро Координаційної Ради Південної Асоціації наукових організацій при президії РАН та президії Загальноросійської громадської організації “Товариство лікарів росії”.

Ігнатенко отримав низку російських нагород та відзнак самопроголошеної “днрР”, серед яких:

• звання “герой праці днр” (2019 рік);
• звання “заслужений лікар днр”;
• медаль міністерства науки і вищої освіти рф “За бездоганну працю та відзнаку” (2022 рік);
• подяки від міністра охорони здоров’я РФ, голови держдуми рф та голови “днр” Дениса Пушиліна.

Діяльність Ігнатенка

У вересні 2021 року Григорій Ігнатенко увійшов до складу делегації самопроголошеної “днр”, яка вирушила до Сирії для участі у міжнародній торговій виставці “Re-build Syria Exhibition 2021”. Разом із представниками окупаційної адміністрації Геннадієм Лебедем, Володимиром Рущаком, Сергієм Пересадою та Сергієм Власовим він перебував у Сирії з 27 вересня по 2 жовтня. У межах поїздки делегація провела зустріч із одним із керівників Арабської соціалістичної партії “Баас” доктором Махді Дахлаллахом, перемовини із заступником голови Ради міністрів РФ Георгієм Мурадовим, а також низку зустрічей із сирійськими бізнес-організаціями щодо інвестиційних проектів та співпраці.

Григорій Ігнатенко бере систематичну участь у заходах, спрямованих на інтеграцію захопленого навчального закладу до російського простору. У травні 2021 року він очолив делегацію вишу на XV Всеросійському національному конгресі променевих діагностів і терапевтів “Радіологія – 2021”, який проходив у місті Красногорськ Московської області в межах програми “Русского центра”.

Крім цього, ректор долучається до публічних пропагандистських акцій в окупованому Донецьку. Зокрема, під час заходів до 9 травня Ігнатенко разом із окупаційним “міністром охорони здоров’я” Дмитром Гарцевим, викладачами та студентами брав участь у покладанні квітів до монумента викладачам і студентам Донецького медичного інституту, загиблим у роки Другої світової війни.

Під керівництвом Григорія Ігнатенка окупаційна адміністрація університету намагається відновлювати міжнародні зв’язки. У лютому 2024 року навчальний заклад підписав чотири партнерські угоди з представниками Республіки Камерун. Документи передбачають приїзд абітурієнтів із Камеруну на навчання до Донецька, що має на меті легітимізацію російської влади на окупованих територіях. У межах цієї співпраці африканська сторона також запросила Григорія Ігнатенка відвідати Камерун для обговорення питань медичного туризму та вивчення специфіки регіональних захворювань для їх подальшого внесення до освітніх програм вишу.

Підозра у державній зраді

Згідно з даними бази “Миротворець”, Григорій Ігнатенко фігурує як пособник російсько-фашистських загарбників та свідомий порушник державного кордону України. Його дії кваліфікуються як замах на суверенітет та територіальну цілісність країни, а також легалізація окупації.

Генеральна прокуратура України підозрює Ігнатенка у вчиненні кримінального правопорушення за частиною 3 статті 111-1 Кримінального кодексу України (колабораційна діяльність). У січні 2024 року була опублікована повістка про його виклик до суду.

Нагадаємо, що Донецький медичний університет ім. М. Горького, як і багато інших українських навчальних закладів, опинився під контролем окупаційних сил. Згодом навчальний заклад був релокований на підконтрольну Україні територію, проте частина викладацького складу залишилася у Донецьку. Керівництво захопленими закладами взяло курс на впровадження російських освітніх стандартів та пропаганду, активно співпрацюючи з міністерствами рф. Російська влада систематично заохочує таких керівників державними нагородами за їхню участь в інтеграції освітнього процесу до системи рф. Водночас українські правоохоронні органи відкривають кримінальні провадження проти посадовців за підозрою у державній зраді та колабораційній діяльності.

Читайте також:

Як ректорка захопленого ДонНУ працює на російську систему освіти: досьє на Світлану Беспалову

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині з 1 серпня за межі області евакуювали або самостійно виїхали понад 9 400 людей, серед них 740 дітей. На підконтрольній Україні території області залишаються близько 108 400 цивільних, з яких близько 5 500 — діти.

Про це під час брифінгу, 19 серпня, повідомили представники Донецької обласної військової адміністрації, Дмитро Петлін та Дмитро Пожарський.

Скільки людей залишається на Донеччині

За словами Дмитра Петліна, начальника відділу оперативно-чергової служби, зв’язку, оповіщення та інформування населення департаменту з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Донецької ОВА, загалом від початку вторгнення, свої місця постійного проживання залишили понад 1 мільйон 425 тисяч людей, серед них 213 тисяч дітей.

Станом на 19 серпня на підконтрольній українській владі території області залишаються близько 108 400 цивільних. Із них близько 5 500 — діти. У 19 громадах, які віднесені до зони активних бойових дій, залишається близько 11 тисяч дітей.

За наведеними на брифінгу даними:

• у Дружківській громаді залишається близько 3 300 людей;
• у Краматорській — 42 300;
• у Костянтинівській — трохи більше 800;
• у Лиманській — 2 200;
• у Святогірській — 1 100;
• у Слов’янській — близько 36 тисяч;
• у Миколаївській — 660.

У Краматорській громаді залишається 460 дітей, які підлягають примусовій евакуації

Паралельно тривають заходи з примусової евакуації сімей із дітьми з населених пунктів, де загалом залишається 503 дитини.

Зокрема, у Краматорській громаді таких дітей 460. До цієї кількості входять діти з Красноторки, Біленької та окремих районів Краматорська.

У Слов’янську, за словами Петліна, залишається 38 дітей, які підлягають примусовій евакуації. У Новодонецькій громаді в селі Криниці залишається чотири дитини, у Степанівці — одна. За поточний місяць у примусовий спосіб евакуювали 169 дітей. Загальна кількість дітей, евакуйованих у межах усіх заходів із примусової евакуації, перевищила 21 тисячу.

Евакуація з окремих громад залишається дуже складною

За словами Дмитра Петліна, зі Слов’янська та Краматорська люди наразі виїжджають майже без проблем. Водночас ситуація у Костянтинівці, Миколаївці, Лимані та Дружківці залишається дуже складною. До Дружківки евакуаційні групи ще заїжджають, однак в окремих районах людей збирають пішки. У Костянтинівку та Лиман евакуаційні групи не можуть нормально заїжджати.

До евакуації залучаються Національна поліція, ДСНС та волонтерські групи. Загалом працюють близько десяти евакуаційних груп. Напередодні було задіяно 14 волонтерських груп. Петлін також повідомив, що у Слов’янську та Краматорську росіяни намагаються пошкодити логістичні шляхи через річку. За його словами, після удару по насипній переправі у Слов’янську проїзд став неможливим.

Читайте також:

З Краматорського району за тиждень евакуювали 15 людей: фото

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!