Окуповану Донецьку єпархію очолює митрополит Донецький і Маріупольський владімір (у миру — михайло самохін). До кар’єри на окупованих територіях він був відомим російським священнослужителем і очолював різні єпархії на далекому сході росії. У 2024 році владіміра назначили керівником окупованої Донецької єпархії.

Звідки родом михайло самохін, як потрапив на окуповані території і що робить на новій посаді? Редакція зібрала детальне досьє на колаборанта.

Митрополит Донецький владімір: служба у росії

Михайло самохін народився 18 листопада 1979 року в місті скопін рязанської області рф. Там закінчив місцеву школу, після чого пішов навчатися до рязанського православного духовного училища. Отримав освіту в калузькій духовній семінарії й санкт-петербурзькій духовній академії.

Маючи фахову освіту, самохін став кліриком у рідній рязанській області. У 2014 році поїхав служити на далекий схід рф.

Призначення у Донецьку єпархію і невдоволення місцевих священників

24 жовтня 2024 року владіміра назначили митрополитом Донецьким і Маріупольським. Це рішення обурило місцевих священнослужителів, адже раніше владімір ні разу не був у Донецьку, а також не входив до складу УПЦ. За словами кліриків, це рішення було антиканонічним через те, що владімір належав до структури російської, а не української православної церкви.

До обурень священників у рпц не дослухались. Їм відповіли, що таке призначення пов’язане з “особливими умовами воєнних дій, коли перебіг церковного життя вимагає таких рішень”.

Примітно, що перебуваючи на далекому сході, митрополит владімір був дотичний до подій на сході України. В інтерв’ю російському телеканалу він розповів, що збирав гуманітарну допомогу, благословляв бійців, які їхали “боротися з нацизмом”, та збирав кошти на придбання військової техніки. Владімір казав, що таким чином у нього “був духовний зв’язок з Донбасом”.

Робота на окупованих територіях

Митрополит владімір тісно співпрацює не лише з московським духівництвом, а й з окупаційною владою на місцях. Разом з ватажком “днр” денисом пушиліним він розроблятиме і впроваджуватиме заходи щодо “підтримки традиційних цінностей і виховання”, а також “заходи захисту руского міра від внутрішніх і зовнішніх загроз”.

Окремо в цих заходах передбачене й так зване духовне “виховання молоді”. Його проводитимуть на прикладі російських військових. Окупантів зображатимуть як приклад для наслідування молоді.

Для цього вже зроблені деякі кроки. По-перше, владімір благословив створення в Донецьку філіалу асоціації ветеранів підрозділу “альфа” (ред. спецпідрозділ рф, який проводить контртерористичні операції, належить до структури фсб) та бюро газети “спецназ росії” по новоросії.

По-друге, за благословення митрополита в Донецьку відкрили центр підготовки сестер по догляду за пораненими і хворими. Сестри, які пройдуть навчання, зможуть допомагати пораненим окупантам у Донецькій, Луганській і Запорізькій областях.

Разом з пушиліним митрополит владімір відвідує й нещодавно захоплені території Донеччини. Зокрема, він відвідував окуповані Авдіївку та Маріуполь. Головною метою священника, за його словами, є відновлення зруйнованих святинь. Однак, ні список храмів у черзі на відновлення, ні строків робіт митрополит не вказує.

При цьому митрополит дуже обережний у своїй риториці. У війні та руйнуванні храмів він не звинувачує ні Україну, ні росію. В офіційних коментарях він не дає жодної оцінки війни в Україні. Втім, редакція знайшла одне з нещодавних висловлювань митрополита владіміра щодо війни. Він зазначив, що основною причиною війни стала “боротьба за збереження духовної ідентичності”. За словами священнослужителя, війна йде за “збереження православної віри”, а в Україні “йде поступове викорчування історії східних слов’ян”.

Також митрополит висловлював захоплення людьми, які мешкають на окупованих територіях. Він закликав й інших приїжджати на окуповану Донеччину, бо в регіоні є проблема з кадрами і можна отримати “безцінний досвід”.

Читайте також:

• Митрополит на двох стільцях: як Андрій Нікітін товаришував з Бахмутом та “ДНР”
• Заборона УПЦ-МП: чим московські попи загрожують українцям
• Хто такий михайло желтяков: досьє на міністра культури “днр”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Росіяни продовжують штурми вздовж лінії фронту, зокрема на Донеччині. Відтак, за даними аналітиків DeepState за 29 січня, ворогу вдалося просунутися поблизу Дронівки та Пазено. Водночас в Генштабі зафіксували понад 80 штурмів на Покровському напрямку.

Більше про актуальну ситуацію на фронті, читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

Фронт на Донбасі: ситуація на 30 січня

За даними аналітиків DeepState, ворогу вдалося просунутися поблизу селищ Дронівка, що поблизу міста Сіверськ, та Пазено, що відноситься до Соледарської міської громади.

Водночас за даними Генштабу ЗСУ, ситуація наступна:

• на Лиманському напрямку ворог атакував 13 разів, намагаючись просунутися вперед у районах населених пунктів Дробишеве, Степи, Греківка, Зарічне та у бік Дружелюбівки, Ставків;
• на Слов’янському напрямку було відбито 7 спроб окупантів просунутися вперед, у районі Ямполя та у бік Рай-Олександрівки, Закітного;
• на Краматорському напрямку росіяни не проводили наступальних дій;
• на Костянтинівському напрямку ворог здійснив 19 атак у районах населених пунктів Плещіївка, Щербинівка, Русин Яр та у бік Новопавлівки, Костянтинівки, Іллінівки, Берестка, Степанівки, Софіївки;
• на Покровському напрямку українські військові відбили 87 штурмів у районах населених пунктів Торецьке, Никанорівка, Родинське, Мирноград, Рівне, Покровськ, Котлине, Удачне, Молодецьке, Новомиколаївка та у бік населених пунктів Червоний Лиман, Кучерів Яр, Вільне, Білицьке, Новий Донбас, Гришине, Новопідгородне, Муравка, Іванівка, Філія.

Втрати рф

За даними Генштабу ЗСУ, за минулу добу росіяни втратили:

• 1 310 військових;
• 1 танк;
• 4 бойових броньованих машин;
• 15 артилерійських систем;
• 2 РСЗВ;
• 1 засіб ППО;
• 555 БПЛА оперативно-тактичного рівня;
• 129 автомобілів та автоцистерн;
• 1 одиницю спеціальної техніки.

Читайте також:

Росіяни просунулися біля Костянтинівки — Deep State

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З 2025 року система медико-соціальної експертизи в Україні зазнала фундаментальних змін. Замість звичних МСЕК запроваджено оцінювання повсякденного функціонування особи, яке здійснюють команди лікарів-практиків на базі багатопрофільних лікарень.

Редакція Бахмут IN.UA роз’яснює, куди звертатися, у які терміни та як правильно оформити скаргу у 2026 році.

Куди звертатися для оскарження рішення

За даними МОЗ, якщо пацієнт вважає висновок експертної команди необґрунтованим, він має право на апеляцію. Оскарження здійснюється через спеціалізовану установу — Центр оцінювання функціонального стану особи.

Законодавство передбачає два способи подання скарги, що робить процедуру доступною для різних категорій громадян:

• електронна форма — для цього необхідно звернутися до свого лікуючого лікаря, який спочатку направляв вас на оцінювання. Лікар зобов’язаний оформити електронну скаргу та надіслати її до Центру оцінювання через профільну електронну систему;
• паперова форма — пацієнт або його офіційний представник можуть надіслати скаргу звичайним поштовим відправленням безпосередньо на адресу Центру оцінювання.

Розгляд таких звернень здійснюють експертні команди Центру протягом терміну, що не перевищує 30 календарних днів із моменту отримання документів.

Що обов’язково має містити скарга

Щоб звернення було прийняте до розгляду, воно повинно відповідати встановленим вимогам. У тексті скарги необхідно чітко зазначити наступні дані:

• повне прізвище, ім’я та по батькові (ПІБ) скаржника;
• актуальну адресу проживання або фактичного перебування;
• контактні дані для зв’язку (номер телефону та адреса електронної пошти);
• чіткі вимоги та їхнє детальне обґрунтування (чому ви вважаєте рішення експертної команди невірним);
• дату складання документа.

Терміни подання та можливість поновлення строків

Стандартний термін для подання скарги становить 40 календарних днів із моменту оголошення рішення експертної команди.

Якщо цей строк було пропущено, пацієнт має право подати клопотання про його поновлення. Це можливо лише за наявності поважних причин, підтверджених документально, а саме:

• перебування у відрядженні;
• період тимчасової непрацездатності (хвороба);
• проходження військової служби.

Центр оцінювання розглядає клопотання про поновлення строку протягом п’яти робочих днів. Про рішення заявника повідомляють поштою або через електронну кабінет. У разі позитивного рішення, пацієнт має 10 робочих днів, щоб офіційно подати скаргу.

Читайте також:

Лікарка з Бахмута розповіла про грип і ГРВІ у 2026 році: які типові симптоми та небезпечні ускладнення

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!