Іван приходько регулярно фігурує в новинах окупаційної влади. Він вже багато років очолює окуповану Горлівку. До “кар’єри” на окупованій території приходько був українським державним службовцем.

Як іван приходько став мером Горлівки та звідки він родом — редакція зібрала детальне досьє на колаборанта.

Іван приходько: юні роки, освіта і перша робота

Іван приходько народився 25 жовтня 1970 року в Донецьку. Почав працювати з 17 років учнем майстра у воєнторгу №288.

З 1989 року працював слюсарем-ремонтником у Донецькому виробничому вовняному об’єднанні “ДОНСУКНО”. Протягом трьох років став старшим майстром, а потім начальником ремонтно-механічного цеху.

У 1992 році став комерційним директором МКП “Зодіак”. З 1992 по 1996 рік — заступник директора МКП “Віктор”.

З 1997 по 1999 рік працював водієм у компанії “Індустріальний союз Донбасу”.

1995 року іван приходько вступив до Донецької академію будівництва та архітектури на спеціальність “Промислове та цивільне будівництво”. По завершенню навчання отримав диплом інженера-будівельника. 2012 року отримав ступінь магістра менеджменту організацій у Донецькому державному університеті управління.

Іван приходько: державна служба в Україні

З 2006 року іван приходько перебував на державній службі. Його перша державна посада — заступник голови ради з питань діяльності виконавчих органів у Куйбишевській районній раді Донецька.

У 2009-2010 роках приходько був першим заступником директора в Запорізькій філії ДП “Нафтогазмережі”.

У 2010 році приходько повернувся до рідного Донецька. З 2010 по 2013 роки був заступником голови Куйбишевської районної ради Донецька з питань діяльності виконавчих органів влади. З лютого 2013 року по жовтень 2014 року — заступником голови ради з питань діяльності виконавчих органів влади у Ворошиловському районі Донецька.

Іван приходько: кар’єра в “днр”

У жовтні 2014 року іван приходько перейшов на бік окупантів. Маючи досвід на державних посадах, його призначили так званим “головою адміністрації” Київського і Куйбишевського районів Донецька.

На цій посаді приходько роздавав інтерв’ю російським медіа і розповідав про життя в Донецьку. Спочатку він розповідав про сильні обстріли з боку ЗСУ, великі руйнування, і разом з цим — про висадку троянд, гарну роботу комунальників і підвищення рівня свідомості донеччан і “ополченців”.

У липні 2016 року в окупованій Горлівці стаються кадрові зміни. Тодішній ватажок “днр” олександр захарченко звільнив голову адміністрації Горлівки станіслава кіма після численних скандалів. На заміну кіма запросили приходька з Донецька.

З 14 липня 2016 року приходько став виконувачем обов’язків голови адміністрції Горлівки. З 4 червня 2018 року він остаточно отримав цю посаду. Очолює місто він і до сьогодні.

За “сумлінну роботу” на окупантів приходько був нагороджений відзнаками “днр”. 11 травня 2019 року “за визначні заслуги перед республікою та її народом” приходька нагородили орденом “днр”.

Іван приходько: отруєння, обстріл з Himars, удар по готелю в Донецьку

Іван приходько мав відношення до незаконного збройного формування “кальміус”, члени якого брали участь у захопленні Донецька. У вересні 2016 року в Донецьку було ліквідовано командира “кальміуса” олександра немогая, його отруїли невідомою нервово-паралітичною речовиною.

Отруївся тоді й іван приходько, якого називали “неофіційним” заступником немогая та офіцером бригади “кальміус”. Він був у важкому стані, але лікарі поставили його на ноги.

Також іван приходько був одним із постраждалих під час удару по готелю “Шеш-Беш” на околиці Донецька. Під час обстрілу, окрім приходька, в готелі перебували ексголова “роскосмосу” дмитро рогозін та голова уряду “днр” віталій хоценко. Вони разом відзначили День народження рогозіна. Всі троє отримали поранення.

За даними росджерел, під час удару по готелю “Шеш-Беш” загинули один з групи військових “царські вовки”, яку очолює рогозін, та охоронець віталія хоценка. Мер Горлівки тоді отримав контузію.

Після того, як Україна отримала американські артсистеми Himars, приходько неодноразово почав звинувачувати ЗСУ в обстрілах Горлівки з цього виду озброєння. Під один із таких обстрілів приходько, начебто, потрапив і сам. Та ні він, ні члени його команди не постраждали. Звісно, перевірити правдивість цієї інформації неможливо.

Горлівка: життя під час повномасштабної війни

За словами івана приходька, Горлівка відіграє велику роль під час повномасштабної війни. У квітні 2022 року в ефірі російського телебачення він заявив, що Горлівка зустрічатиме і розміщуватиме людей з так званих “звільнених” територій: Краматорська, Костянтинівки, Дружківки, Часового Яру і Бахмута. Також він сказав, що в місті проводитимуть так звану “фільтрацію” новоприбулих.

Наразі Горлівку зробили великим тиловим містом для окупантів. Місто давно живе на “військових рейках”.

Наприклад, нещодавно за ініціативи приходька громадських транспорт Горлівки обладнали РЕБами. Це, нібито, важливе рішення для “убезпечення водіїв і пасажирів від українських дронів”.

Також до Горлівки привозять “евакуйованих” з інших окупованих населених пунктів Донеччини. “Влада” Горлівки навіть запустила чат-бот для родин “евакуйованих”, щоб ті могли знайти свого родича, який перебуває в Горлівці.

Читайте також:

• Хто такий денис пушилін: досьє на ватажка “днр”
• Хто така елеонора федоренко: досье на чиновницю “днр”, яка займається депортацією українських дітей
• Хто така наталія никонорова: досьє на сенаторку росії від “днр”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Бахмутському центрі професійно-технічної освіти, який у 2023 році релокувався в селище Гоща на Рівненщині, стартувала вступна кампанія. Загалом до навчального закладу планують набрати понад 320 студентів. Вступити на навчання можуть діти з різних куточків України, навчання проходить у змішаній формі. Також цьогоріч передбачений набір студентів з особливими освітніми потребами.

Про вступну кампанію редакції Бахмут IN.UA розповіла Людмила Калініченко — директорка Бахмутського ЦПТО.

Бахмутський ЦПТО: на які професії можна вступити у 2026 році

У Бахмутському центрі професійно-технічної освіти стартувала вступна кампанія. Загалом у новому навчальному році планують набрати 324 студентів. 304 дітей можуть вступити на спеціальності за регіональним замовленням, і 20 — на спеціальність “Слюсар-ремонтник” за державним замовленням.

Навчання за всіма спеціальностями безоплатне.

“Ми набираємо студентів з різних напрямків. Це електротехнічний, будівельний, зварювальне виробництво, швейна промисловість, харчові технології, слюсарі контрольно вимірюваних приладів, ремонт автомобілів”, — зазначає Людмила Калініченко.

На вибір доступні спеціальності для випускників 9 і 11 класів.

• оператор з обробки інформаційного та програмного забезпечення;
• швачка;
• слюсар з ремонту колісних транспортних засобів / електрогазозварник;
• електрослюсар (слюсар) черговий та з ремонту устаткування / електрозварник ручного зварювання;
• електрогазозварник / електрозварник на автоматичних та напівавтоматичних машинах;
• слюсар-ремонтник / електрозварник ручного зварювання;
• кухар-кондитер;
• маляр-штукатур;
• електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування;
• електрозварник ручного зварювання;
• муляр.

Також ЦПТО набирає групу студентів з особливими освітніми потребами. Вони можуть отримати професію маляра.

“Це буде спеціальна група, в якій може навчатися до 12 осіб. Ми давно маємо ліцензію на навчання студентів з особливими освітніми потребами. В нас є і кадровий склад, який вже довго працює з такими дітьми”, — зауважила директорка навчального закладу.

Які умови навчання пропонує Бахмутський ЦПТО

На сьогодні заклад працює в змішаному форматі, щоб дати можливість отримати освіту студентам із різних регіонів України. Теоретичну частину студенти можуть вивчати дистанційно. Всі кабінети обладнані сучасною технікою, яка дає можливість бути просутніми на заняттях в онлайн-форматі. Практичну частину відпрацьовують безпосередньо в закладі.

Для студентів-ВПО пропонують гуртожиток.

“Ми цього року набираємо дітей з числа сиріт та позбавлених батьківського піклування. Гуртожиток на 150 місць, повністю обладнаний кухнею, санітарно-гігієнічними кімнатами, створена зона дозвілля. Маємо гарну локацію, біля неї розташований парк, спортивна зона”, — каже Людмила Калініченко.

Дізнатися детальніше про умови вступу та подати документи на зарахування можна на офіційному сайті Бахмутського ЦПТО.

Читайте також:

• Коледж імені Сергія Бубки розпочинає набір студентів: які умови та скільки місць доступно
• Як бахмутянам поєднати навчання за кордоном з українською освітою: досвід бахмутських шкіл
• Україна визнаватиме навчання, здобуте в окупації на ТОТ: як працюватиме процедура

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Костянтинівка — один з найважчих відтинків фронту на Донеччині у 2026 році. Протягом перших шести місяців року російські війська послідовно змінювали тактику: від пошуку слабких місць в обороні до повної інфільтрації околиць.

У цьому матеріалі ми зібрали хронологію подій навколо Костянтинівки з січня по червень 2026 року на основі зведень аналітичного проєкту DeepState.

Чому Костянтинівка є стратегічно важливим містом для росіян

Костянтинівка — це “ворота” до Слов’янсько-Краматорської агломерації. Захоплення міста відкриває росіянам шлях на Дружківку, а далі, на Краматорськ, який є одним з ключових логістичних і адміністративних центрів Сил оборони на Донеччині. Відтак з початку 2026 року бойові дії навколо Костянтинівки продовжувалися безперервно — то затихаючи, то посилюючись новими хвилями піхотних штурмів.

Лінія фронту біля Костянтинівки: як змінювалася ситуація по місяцях

Січень 2026

На початку січня DeepState зафіксував перше у 2026 році просування противника поблизу Костянтинівки — поряд зі Степовою Новоселівкою, Грабовським та Високим. Уже в середині місяця ситуацію навколо міста аналітики називали такою, що погіршується, поряд із Покровськом і Мирноградом. До кінця січня противник продовжував тиснути на Сіверськ і прощупував позиції біля Покровська, а Костянтинівський відтинок потрапив до переліку проблемних ділянок фронту поряд із Добропільським напрямком.

Лютий 2026: пошук слабких місць і перший удар по логістиці

У лютому росіяни почали системно шукати шлях для інфільтрації в місто. Бійці 157 окремої механізованої бригади фіксували спроби росіян проникнути через позиції Сил оборони в районі Іллінівки, DeepState прямо вказував, що росіяни “все більше і більше активізовується” на Костянтинівському напрямку. У середині лютого головною ціллю росіян стало село Бересток і сусідня Іллінівка: їх захоплення дало б змогу накопичувати піхоту для подальшого просочування у щільну забудову Костянтинівки, де виявляти і знищувати армію рф значно складніше. Згодом росіяни знищили один з мостів на північно-західних околицях Костянтинівки. Сили Оборони вже шукали інші шляхи логістики.

Водночас, наприкінці лютого росіяни керованою авіабомбою знищили дамбу біля Осикового, що спричинило підтоплення дороги Дружківка–Костянтинівка. DeepState прямо назвав це підготовкою до більш концентрованих наступальних дій на місто.

Березень 2026: бої на околицях

Березень приніс різке зростання активності. Бійці 5 окремої штурмової бригади фіксували знищення груп противника на східних і південно-східних околицях Костянтинівки — росіяни шукали слабке місце в обороні по всьому периметру міста, від південного сходу до південного заходу. У середині березня Костянтинівка поряд з Покровськом і Гуляйполем увійшла до переліку найгарячіших напрямків фронту.

До кінця березня DeepState зафіксував, що Костянтинівський відтинок став другим за кількістю штурмових дій росіян після Покровського — вони активно прощупували оборону, а Іллінівка з Бересткам залишалися ключовими цілями для затягування піхоти в місто. Аналітики прямо пов’язували це пожвавлення з покращенням погодних умов навесні.

Квітень 2026: масова інфільтрація приватного сектору

У квітні бойові дії посилилися. DeepState повідомляв про активну інфільтрацію росіян у приватний сектор на південно-східних околицях Костянтинівки: щільна забудова дозволяла противнику ховатися в руїнах і будинках, ускладнюючи роботу українських дронарів. Паралельно фіксувалося просочування на сході, в районі Новодмитрівки, та на південному заході — біля Берестка й Іллінівки, причому аналітики навіть зазначали невизначеність щодо того, чи контролюють Сили оборони Бересток повністю.

За підсумками березня Костянтинівський відтинок забрав 20% усіх штурмових дій ворога на фронті — другий показник після Покровська. Наприкінці квітня DeepState знову фіксував просування ворога безпосередньо біля міста.

Травень 2026: руйнування міста

На початку травня аналітики оцінили площу Костянтинівки в 66 квадратних кілометрів і вказали, що при тогочасних темпах росіянам знадобиться щонайменше пів місяця інтенсивних штурмів, аби просунутися лише на один квадратний кілометр, це підкреслювало складність прямого штурму великого міста.

Однак уже на початку травня бійці поділилися кадрами зруйнованої Костянтинівки, DeepState констатував, що “від населеного пункту не залишилося живого місця” через постійні удари дронами та КАБами. Противник на той момент затягувався переважно в південну частину міста, пробував підходи зі сходу, а поодинокі групи фіксувалися вже ближче до центру.

Наприкінці травня, після повної окупації Покровська і Мирнограда, DeepState відзначив, що ситуація в Костянтинівці погіршується за тим самим сценарієм “просочування”: армія рф нарощує контроль території навколо міста, закріплюється в навколишніх селах і намагається проникати в саме місто в різних точках, продовжуючи одночасно руйнувати забудову вщент.

Червень 2026: бої практично на околицях міста

На початку червня DeepState фіксував збільшення зони контролю росіян одразу з кількох напрямків: на південь від Іллінівки, в районі Ступочок і Предтечного зі сходу, та спроби зайняти Новодмитрівку, це загрожувало відрізати північну частину Костянтинівки від решти міста. Аналітики прямо попереджали, що збільшення зони просочування росіян “може стати наслідком невідворотного поглинання населеного пункту ворогом”. Бійці на цій ділянці повідомляли про критичну нестачу особового складу для стримування тиску.

До середини червня ситуація розгорталася наступним сценарієм: противник вийшов на околиці міста практично з усіх напрямків одночасно — фіксувалася піхота зі сходу через Новодмитрівку, з південного заходу через Бересток та Іллінівку. DeepState прямо порівняв ситуацію зі сценарієм Покровська, коли росіяни намагалися вийти на перешийок у північній частині міста, щоб відрізати центральну і південну частини від постачання, одночасно продовжуючи рівняти забудову із землею. Аналітики констатували, якщо Костянтинівка впаде, наступною ціллю стане Дружківка, а за нею — Краматорськ.

За шість місяців 2026 року росіяни напівоточили Костянтинівку, послідовно блокували логістику, нарощували контроль навколишніх сіл — Берестка, Іллінівки, Новодмитрівки — і одночасно знищували саму забудову міста авіаударами, повторюючи тактику, застосовану раніше в Покровську. Станом на кінець червня бої за місто тривають.

До теми:

Українські дрони знищують логістику окупантів на трасі “Донецьк — Покровськ”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!