Іван приходько регулярно фігурує в новинах окупаційної влади. Він вже багато років очолює окуповану Горлівку. До “кар’єри” на окупованій території приходько був українським державним службовцем.

Як іван приходько став мером Горлівки та звідки він родом — редакція зібрала детальне досьє на колаборанта.

Іван приходько: юні роки, освіта і перша робота

Іван приходько народився 25 жовтня 1970 року в Донецьку. Почав працювати з 17 років учнем майстра у воєнторгу №288.

З 1989 року працював слюсарем-ремонтником у Донецькому виробничому вовняному об’єднанні “ДОНСУКНО”. Протягом трьох років став старшим майстром, а потім начальником ремонтно-механічного цеху.

У 1992 році став комерційним директором МКП “Зодіак”. З 1992 по 1996 рік — заступник директора МКП “Віктор”.

З 1997 по 1999 рік працював водієм у компанії “Індустріальний союз Донбасу”.

1995 року іван приходько вступив до Донецької академію будівництва та архітектури на спеціальність “Промислове та цивільне будівництво”. По завершенню навчання отримав диплом інженера-будівельника. 2012 року отримав ступінь магістра менеджменту організацій у Донецькому державному університеті управління.

Іван приходько: державна служба в Україні

З 2006 року іван приходько перебував на державній службі. Його перша державна посада — заступник голови ради з питань діяльності виконавчих органів у Куйбишевській районній раді Донецька.

У 2009-2010 роках приходько був першим заступником директора в Запорізькій філії ДП “Нафтогазмережі”.

У 2010 році приходько повернувся до рідного Донецька. З 2010 по 2013 роки був заступником голови Куйбишевської районної ради Донецька з питань діяльності виконавчих органів влади. З лютого 2013 року по жовтень 2014 року — заступником голови ради з питань діяльності виконавчих органів влади у Ворошиловському районі Донецька.

Іван приходько: кар’єра в “днр”

У жовтні 2014 року іван приходько перейшов на бік окупантів. Маючи досвід на державних посадах, його призначили так званим “головою адміністрації” Київського і Куйбишевського районів Донецька.

На цій посаді приходько роздавав інтерв’ю російським медіа і розповідав про життя в Донецьку. Спочатку він розповідав про сильні обстріли з боку ЗСУ, великі руйнування, і разом з цим — про висадку троянд, гарну роботу комунальників і підвищення рівня свідомості донеччан і “ополченців”.

У липні 2016 року в окупованій Горлівці стаються кадрові зміни. Тодішній ватажок “днр” олександр захарченко звільнив голову адміністрації Горлівки станіслава кіма після численних скандалів. На заміну кіма запросили приходька з Донецька.

З 14 липня 2016 року приходько став виконувачем обов’язків голови адміністрції Горлівки. З 4 червня 2018 року він остаточно отримав цю посаду. Очолює місто він і до сьогодні.

За “сумлінну роботу” на окупантів приходько був нагороджений відзнаками “днр”. 11 травня 2019 року “за визначні заслуги перед республікою та її народом” приходька нагородили орденом “днр”.

Іван приходько: отруєння, обстріл з Himars, удар по готелю в Донецьку

Іван приходько мав відношення до незаконного збройного формування “кальміус”, члени якого брали участь у захопленні Донецька. У вересні 2016 року в Донецьку було ліквідовано командира “кальміуса” олександра немогая, його отруїли невідомою нервово-паралітичною речовиною.

Отруївся тоді й іван приходько, якого називали “неофіційним” заступником немогая та офіцером бригади “кальміус”. Він був у важкому стані, але лікарі поставили його на ноги.

Також іван приходько був одним із постраждалих під час удару по готелю “Шеш-Беш” на околиці Донецька. Під час обстрілу, окрім приходька, в готелі перебували ексголова “роскосмосу” дмитро рогозін та голова уряду “днр” віталій хоценко. Вони разом відзначили День народження рогозіна. Всі троє отримали поранення.

За даними росджерел, під час удару по готелю “Шеш-Беш” загинули один з групи військових “царські вовки”, яку очолює рогозін, та охоронець віталія хоценка. Мер Горлівки тоді отримав контузію.

Після того, як Україна отримала американські артсистеми Himars, приходько неодноразово почав звинувачувати ЗСУ в обстрілах Горлівки з цього виду озброєння. Під один із таких обстрілів приходько, начебто, потрапив і сам. Та ні він, ні члени його команди не постраждали. Звісно, перевірити правдивість цієї інформації неможливо.

Горлівка: життя під час повномасштабної війни

За словами івана приходька, Горлівка відіграє велику роль під час повномасштабної війни. У квітні 2022 року в ефірі російського телебачення він заявив, що Горлівка зустрічатиме і розміщуватиме людей з так званих “звільнених” територій: Краматорська, Костянтинівки, Дружківки, Часового Яру і Бахмута. Також він сказав, що в місті проводитимуть так звану “фільтрацію” новоприбулих.

Наразі Горлівку зробили великим тиловим містом для окупантів. Місто давно живе на “військових рейках”.

Наприклад, нещодавно за ініціативи приходька громадських транспорт Горлівки обладнали РЕБами. Це, нібито, важливе рішення для “убезпечення водіїв і пасажирів від українських дронів”.

Також до Горлівки привозять “евакуйованих” з інших окупованих населених пунктів Донеччини. “Влада” Горлівки навіть запустила чат-бот для родин “евакуйованих”, щоб ті могли знайти свого родича, який перебуває в Горлівці.

Читайте також:

• Хто такий денис пушилін: досьє на ватажка “днр”
• Хто така елеонора федоренко: досье на чиновницю “днр”, яка займається депортацією українських дітей
• Хто така наталія никонорова: досьє на сенаторку росії від “днр”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Олексій Рева вже понад 30 років незмінний мер міста. Він прийшов до влади в 1991 році й досі очолює її, тепер у якості начальника міської військової адміністрації.  Упродовж цих десятиліть, навколо мера Бахмута ймовірно могла сформуватися мережа впливу, в якій певну роль відігравали як члени його родини, так і особи з близького оточення. Наш матеріал звертає увагу на те, що, ймовірно, існують зв’язки між родинними та бізнес-структурами, однак сама ступінь їхньої взаємодії та впливу залишається предметом дискусій.

Родина Реви як і він сам — живуть дуже приватно. Від початку повномасштабного вторгнення  присутність мера у публічному просторі також зменшилась. За три роки не було жодної пресконференції, хоча ще під час перебування в Бахмуті до окупації з’являлись відео, де він коментував стан справ в місті, після вторгнення звернень не було. Де перебуває адміністрація та голова фізично також не комунікують. 

Як все починалося?

Олексій Рева у 1990 році вперше був обраний міським головою Бахмута, з того часу він ним був незмінно. Родина Реви у Бахмуті жила вкрай приватно, більшість місцевих навіть ніколи не бачили його дружину, Олену Реву, яка, судячи з колишніх декларацій, є основна годувальниця родини.

Діти мера не ведуть ні соцмережі, ні активну публічну діяльність, хоча Дмитро був народним обранцем від Партії Регіонів. Ми проаналізували декларації самого Олексія Реви, його перша електронна декларація у НАЗК є від 2015 року, й за нею можна побачити, як росли доходи й самого Реви і його дружини.

Тут варто додати, що ще до приходу до влади Рева вже мав статки. Свій перший мільйон, як він сам стверджував у інтерв’ю медіа 06274, він заробив на саджанцях у 80 роках, разом з сином та дружиною. До влади прийшов у 1991 році.

Динаміка доходів: від скромних зарплат до мільйонних надходжень дружини

Перша декларація Олексія Реви у НАЗК з’явилася у 2016 році, подавав він її за 2015 рік. Вона найцікавіша, бо з кожним роком майна у самого Реви за декларацією меншатиме, а от у його дружини ростиме, як майно, так й доходи. Варто додати, що більшість нерухомого майна одразу було у власності дружини Реви (це вказано у декларації за 2015 рік).

Зарплата Олексія Реви як міського голови та керівника МВА зростала від 154 тис. грн у 2015 році до 1,45 млн грн у 2024 році. Він також отримував пенсію (до 204 тис. грн на рік) і проценти від банківських рахунків (цю інформацію можна знайти у декларації за 2024 рік). Проте “годувальником” родини судячи з декларацій був не Рева, а його дружина. Саме на Олену Реву була оформлено більшу частку нерухомого майна та авто та саме вона була вказана у першій декларації як особа, що володіла корпоративними правами на такі бізнеси як:

• ТОВ ВКП “Деми” (її частка 100%); кінцевим бенефіціаром на 2015 рік був Олексій Рева.
• ТОВ “Донбасхліб” (її частка 71%);
• ПП “ТПК”  (її частка 100%);
• ТОВ “Фармед” (її частка 35%) кінцевим бенефіціаром на 2015 рік був Олексій Рева.

Для контексту, у Бахмуті проживало до вторгнення близько 70 тисяч людей, місто невелике, але люди не знають як виглядала “перша леді” Бахмута. Олена Рева не є публічною особою. У мережі немає навіть її фото. Діти Реви – Алевтина та Дмитро, теж у тіні. 

Дружина мера, Олена Рева, від початку офіційно заробляла значно більше — її річний дохід у піковий 2016 рік перевищив 7 мільйонів гривень. Основним джерелом цього доходу виступало ТОВ ВКП “Деми”, компанія, яка займається торгівлею паливом та орендою транспорту.

У декларації за 2016 рік Олексій Рева не вказав фінансові зобов’язання дружини Олени Реви, йшлося про 63 мільйони гривень, повідомляв НАЗК. Тоді дружина мера внесла до статутного фонду фірми “Деми”, яка їй належить 61 мільйон гривень, а також 2 мільйони до фірми “Торгово-промисловий комплекс”.

*Нижче наводимо інформацію на основі відео. На останню були зареєстровані два основні ринки Бахмута — Центральний та Ювілейний. За даними розслідувачів “Громадський патруль Донеччини”, у 2018 році фірма стала власністю Володимира Іванкова, якого на Донеччині знають, як “Вова ушастий”. Колишній депутат Бахмутської міськради та одіозний власник “Бахмут-агро”, що налічувало понад 2 тисячі земельних ділянок у Бахмуті та районі. Фірма перемагала ледь не на всіх державних тендерах зокрема через підставні фірми-сателіти, що були єдиними конкурентами на торгах. Також Іванков відомий як власник більшості аптек, ювелірних крамниць, грального бізнесу та ломбардів у Бахмуті до повномасштабного вторгнення. 

У 2023 році Володимиру Іванкову оголосили підозру у державній зраді. З 2015 року Іванков перебував у базі “Миротворець” Ще тоді центр “Миротворець” пропонував правоохоронним органам розглянути публікацію на сайті, як “заяву про вчинення цим громадянином свідомих дій проти національної безпеки України, миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, а також інших правопорушень.

Що ж до справи про декларування недостовірної інформації Олексієм Ревою у 2016 році. У 2017 році НАЗК направило до суду два протоколи про адміністративні правопорушення, адже Рева “порушив вимоги щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів”, йшлося у повідомленні НАЗК. Зрештою, суд визнав, що Олексій Рева порушив закон, але з огляду на те, що це рішення не мало негативних наслідків, а міський голова має позитивні характеристики та державні нагороди, відповідальності за недостовірне декларування Рева не отримав, йому винесли усне зауваження.

Таблиця 1. Динаміка доходів Олексія та Олени Реви (2015–2024 рр.) за деклараціями

Рік	Дохід (зарплата за основним місцем) Олексія Реви (грн)	Дохід Олени Реви (зарплата за основним місцем) (грн)
2015	152 312	5 635 000
2016	186 338	7 295 090
2017	282 949	3 660 000
2018	437 064	3 441 765
2019	547 867	3 356 477
2020	671 631	3 355 911
2021	675 120	3 374 437
2022	974 762 (з МВА)	2 513 604
2023	1 352 099	1 062 061
2024	1 454 615	180 000

Як бачимо, дружина мера отримувала в рази більше, ніж він сам, прийманні до 2022 року. У 2023 та 24 роках зарплата Реви перевищила дохід, який раніше отримувала його дружина.

Нерухомість: від Богданівки до Києва

У першій е-декларації (2015 рік) Олексій Рева вказав 15 об’єктів нерухомості, включно з житловими будинками, дачами, гаражами й земельними ділянками. Більшість об’єктів у Бахмуті були оформлені на його дружину.

Але у наступні роки кількість об’єктів у власності Реви ще зменшилася — частину активів передано дружині. У деклараціях за 2017–2019 роки деяке майно просто перестає фігурувати в деклараціях.

Зокрема: зникли з декларацій згадки про годинник Hublot; мисливська зброя (залишилося 2); автомобіль Land Rover, оформлений на дружину, відсутній у декларації із 2019 року. У 2022 році, після повномасштабного вторгнення Рева, почав користуватися будинком у Костянтинівці (342 м²), а його дружина квартирою в Києві (147 м²) на правах безоплатного користування. Це трикімнатна квартира в столиці належить ТОВ “Демі Збут”, кінцевим бенефеціаром якої є Дмитро Рева, син подружжя.

Важливо. Юридично родина нічого не порушила, бо квартиру у декларації вказали. Цю оселю ТОВ купила ще у 2016 році, вартувала вона близько 2 мільйонів гривень, про це стало відомо з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Квартира розташована у житловому комплексі “Renaissance Residence”.

Таблиця 2. Основні об’єкти нерухомості родини Реви (дані з декларацій)

Об’єкт	Площа (м²)	Рік набуття	Власник
Будинок, Богданівка	138,8	1994	Олексій Рева
Будинок, Бахмут	353,3	2007	Олена Рева
Дача, Бахмут	71,6	2007	Олена Рева
Гараж, Бахмут	52,9	1993	Олена Рева
Земельні ділянки	~3 500	2003–2013	Олена Рева
Будинок, Костянтинівка	342,7	2022	Ігор Доренський
Квартира, Київ	147	2022	ТОВ “Деми-Збут”

Структура власності ймовірно свідчить про те, що родина Реви розділює активи між членами родини та юридичними особами.

Бізнес-імперія або група родини Реви

На Youcontrol компанії пов’язані з прізвищем Реви навіть отримали свою назву Корпоративна група “Група родини Рева”.

Компанії групи родини Реви працюють в різних сферах: 

• фінанси (АТ “ЗНВКІФ Віндхем”);
• виробництво цегли, черепиці та інших будівельних виробів (ТОВ “Білоцерківські будматеріали”);
• надання в оренду вантажних автомобілів (ТОВ “ВПК “Деми”);
• харчова промисловість (ТОВ “Салтівський хлібзавод”) та інші.

Одним із центральних активів родини є ТОВ ВКП “Деми”, всі ці роки саме ця ТОВ у деклараціях була вказана, як основне джерело доходу Олени Реви, та кінцевим бенефіціаром ТОВ ВКП “Деми” знову ж таки є син Реви. 

Але не меншу частку впливу має Салтівський Хлібозавод у Харкові, кінцевим бенефіціаром якого є Марина Рева, це дружина Дмитра. У 2023 році цей завод фігурував у судовому реєстрі.

Ліквідатор іншого підприємства — ПАТ “Каравай” — подав на них до суду. Виявилось, що на території заводу є великий комплекс будівель (це понад 10 тисяч квадратів) і купа обладнання — печі, виробничі лінії, компресори й таке інше.

Ліквідатор стверджував, що цей комплекс намагалися швидко продати та ще й різко знизили ціну. Власники і ті, хто тримає завод в іпотеці, пов’язані між собою — завод, як заявляв ліквідатор, фактично контролює Дмитро Рева, а частина юросіб оформлена на його дружину Марину.

Суд вирішив підстрахуватися: наклав арешт на всі будівлі й заборонив щось із ними робити — продавати, дарувати чи переоформлювати. Навіть нотаріусам і держреєстраторам заборонили змінювати щось у документах.

Але от обладнання арештовувати не стали — мовляв, доказів, що його теж збираються “приховати” чи продати, не вистачає. Зараз у “Салтівського хлібозаводу” кінцевий бенецефіар все ще Марина Рева, але от засновником юрособи вказаний ТОВ “ДИНЕОН ПЛАСТІК ТУРІЗМ САНАЙІ ВЕ ТІДЖАРЕТ ЛІМІТЕД ШІРКЕТІ”. За довгою назвою все одно ховається родина групи Реви. Цю ТОВ зареєстрували у квітні 2025 року, керівником вказаний Руслан Пархоменко. Пархоменко був помічником Дмитра Рева на громадських засадах у період скликання з 2007 до 2012 року.

Країна реєстрації цієї ТОВ – Туреччина, за збігом обставин саме у Туреччині у декларації НАЗК за 2019 рік була зареєстрована квартира, якою як вказано, могли користуватися й дружина, й дочка й сам Дмитро Рева.

У різний час Олена Рева також частково володіла або була бенефіціаром:

• ТОВ “Донбасхліб”. У 2025 році “Донбасхліб” мав кінцевого бенефеціара у вигляді доньки Реви, Алевтини.
• ПП “ТПК”. У 2018 році дружину Реви, як кінцевого бенефеціара видалили, а керівником став Аванесов Михайло Михайлович, ексдиректор бахмутського ринку;
• ТОВ “Фармед”. Компанія перебувала у власності Олени Реви, Петрови Вікторії Олександрівни та Макогон Олександра Володимировича. Кінцевим бенефеціаром станом на 2015 рік була вказана Олена Рева.
• “Селидівський хлібокомбінат Плюс”, офіційно статус юридичної особи цієї ТОВ вже припинено;
• “Полтавахліб-3”, зараз на сторінці компанії в YouControl є повідомлення про те, що проти ТОВ відкрита справа про банкрутство та/або щодо процедури санації до відкриття провадження у справі про банкрутство
• “Артпромсоюз”, наразі про неї невідомо нічого;
• Корпорація “Донартінвест”, як й про попередню компанію даних немає.

Зникнення активів із декларацій Реви та його дружини (2016–2022)

Рік декларації	Що зникло з декларацій порівняно з попередньою	Коментар
2017	• Годинник HUBLOT • Більшість зброї (залишилось 4 одиниці) • ТОВ “Фармед” • ТОВ “Селидівський хлібокомбінат Плюс” • ТОВ “Полтавахліб-3” • Корпорація “Донартінвест” • Частка ПП “ТПК” (залишилось 48%)	Зменшився % корпоративних прав та цінностей
2018	• Ще частина зброї (залишилось 2 одиниці) • Більшість корпоративних прав (залишились: ТОВ “Деми”, ТОВ “Донбасхліб”, ТОВ “Артпромсоюз”)
2021	•Уся нерухомість у Богданівці: житловий будинок, баня, туалет, сарай	Скорочення кількості нерухомості до 7 об’єктів
2022	• Land Rover Range Rover (2010) • Усі корпоративні права (компанії не вказано) • Квартира в Києві (147 м²) (залишилася лише як безоплатне користування на 2022)	Власної нерухості немає, крім в окупованому Бахмуті

Ключові зміни:

• Зброя: з 11 одиниць (2015) залишилось 2 (2018 → далі без змін).
  
• Цінності: зник з декларації єдиний люксовий годинник HUBLOT (2017).
  
• Транспорт: після 2022 року залишився лише Mercedes-Benz S500.
  
• Бізнес: після 2018 корпоративні права у деклараціях скорочуються.

Аналіз декларацій Олексія Реви за останнє десятиліття демонструє не лише стабільний рівень добробуту родини, а і ймовірну схему розподілу активів між членами сім’ї та афілійованими компаніями. Попри порівняно помірну офіційну зарплату самого мера, основні прибутки родини генерувалися через бізнес його дружини Олени Реви, яка в окремі роки декларувала мільйонні доходи. Центральною ланкою в цій системі залишаються підприємства, кінцевими бенефіціарами яких є син Дмитро Рева та його дружина.

Із року в рік у деклараціях фіксується тенденція до зменшення майна у власності Олексія Реви: зникають корпоративні права, люксові речі, нерухомість. Частина майна залишається у власності родичів або передається у користування. Це ускладнює простеження фактичного володіння активами та унеможливлює повноцінну оцінку реального майнового стану родини.

Наявність багаторівневої бізнес-структури, елітної нерухомості, а також зв’язків (як-от компанія з Туреччини, що володіє харківським хлібозаводом ТОВ “ДИНЕОН ПЛАСТІК ТУРІЗМ САНАЙІ ВЕ ТІДЖАРЕТ ЛІМІТЕД ШІРКЕТІ”) вказує на ймовірну продуману схему, покликану зберегти вплив і капітали родини Реви.

Встановити, коли саме родина Реви сформувала свої статки, наразі неможливо: на момент запровадження електронного декларування вони вже володіли активами. Тому питання про ресурси для придбання хлібозаводів, автозаправок і об’єктів елітної нерухомості залишається відкритим.

Читайте також:

• Що задекларував начальник Бахмутської МВА Олексій Рева у 2024 році (Оновлено)
• Яку зарплату отримує влада Бахмута у 2024 році: огляд
• Де мій депутат: редакція дослідила, де зараз бахмутські обранці й хто не склав мандат

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Внутрішньо переміщені особи (ВПО) зможуть розраховувати на додаткову одноразову грошову допомогу від держави. В уряді внесли зміни до Порядку надання виплат на проживання для переселенців, котрі дозволять їм отримати додаткові дві тисячі гривень.

Про це повідомила глава уряду Юлія Свириденко.

Додаткова грошова допомога ВПО

Кабінет міністрів ухвалив рішення про одноразову додаткову виплату в для внутрішньо переміщених осіб (ВПО), які безперервно працювали протягом шести місяців.

Зазначається, що це стосується лише тих переселенців, які продовжили працювати протягом цього ж шестимісячного періоду як фізичні особи або ФОП чи зареєструвалися як ФОП і отримували доходи.

Додаткова виплата дорівнює сумі місячної допомоги (2 тисячі гривень) та встановлена з метою стимулювання переселенців працездатного віку до працевлаштування або самозайнятості.

Читайте також:

• Грантова підтримка для ВПО: перелік актуальної допомоги
• Мінімальна зарплата виросте, соцзахист отримає більше фінансування: головне про проєкт держбюджету на 2026 рік
• Грошова допомога для ВПО старшого віку з Донеччини у Дніпрі: як подати заявку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!