Вулиця Бориса Вальха в Бахмуті з’явилась у квітні 2024 року, вона названа на честь українського лікаря, зоолога та краєзнавця. Раніше ця вулиця мала назву радянського офіцера Івана Івкіна.

Розповідаємо ким був Борис Вальх.

Вулиця Бориса Вальха в Бахмуті

Борис Вальх — це український лікар, зоолог і краєзнавець, який усе життя присвятив служінню людям та природі рідного краю. Народився він 27 листопада 1876 року в селі Введенське (нині, це Новобахмутівка на Донеччині) у родині дворянина. Навчався у Павлоградській гімназії, а згодом вступив до Харківського університету, де поєднав медичні студії з вивченням природничих наук.

Після університету Вальх працював лікарем у Бахмуті, Маріуполі, Туркестані, а також — у Швеції та Бухарі (місто в Узбекистані). Повернувшись у 1921 році до Бахмута, Вальх опікувався організацією місцевого краєзнавчого музею і став його першим директором. Він збирав експонати власноруч і наполягав, що музеї мають розповідати насамперед про місцевий край і людей.

Як науковець Вальх вивчав:

• орнітологію;
• ентомологію;
• теріологію.

Саме Вальх відкрив новий вид гризуна — курганцеву мишу (Mus sergii Valch, 1928). Також за його ініціативи охоронний статус отримали Білосарайська коса та заповідник Кам’яні Могили.

У 1937 році через переслідування змушений був виїхати до Туркменістану, де боровся з малярією, але перед війною повернувся на Донеччину і працював головним лікарем у Бахмуті. Помер 12 квітня 1942 року під час німецької окупації міста.

26 квітня 2024 року в Бахмуті розпорядженням заступника начальника Бахмутської МВА Олександра Марченко було перейменовано вулицю Івкіна на вулицю Бориса Вальха.

До теми:

Бахмутський краєзнавчий музей: минуле, теперішнє та сьогодення

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутський краєзнавчий музей має дуже цікаву історію. Сьогодні ця будівля понівечена росіянами, а раніше це був перший краєзнавчий музей Донецької губернії. На його долю випали нацистська окупація в 1941 році та повномасштабна війна рф проти України.

Редакція Бахмут IN.UA розповідає історію будівлі.

Бахмутський музей. Історія заснування

Будинок музею був збудований на початку ХХ столітті і до 1917 року належав В.Г. Французову, власнику Бахмутського дротяно-цвяхового заводу. Музей тут створили в 1923 році, ініціатором виступив лікар-епідеміолог та зоолог родом з Донеччини Борис Вальх.

Він надав свої власні експонати у колекцію музею. Спершу заклад назвали на честь комуніста Артема, працювали тут лише троє людей: завідувач, сторож та техробітниця. Керівником став сам Вальх.

У радянський період в будинку працювали різні державні організації. У 1941 році музей спіткала сумна доля, його спалили нацистські окупанти. Втім у 1962 році споруду вдалося відновити, а через кілька років, у 1989, Бахмутський краєзнавчий музей набув державного значення.

Музей до повномасштабного вторгнення

До повномасштабного вторгнення краєзнавчий музей перебував у стані реконструкції. Однак це не заважало проводити виставки, лекції та інші просвітницькі заходи.

На оновлення музею виділили майже 11,5 мільйонів гривень, за графіком реконструкція головного приміщення музею запланована на два роки. Експозиція музею була виставлена у 14 залах, тут зберігалося 30 тисяч експонатів, серед них особисті речі поетів Миколи Чернявського та Володимира Сосюри.

Сучасний стан

Під час повномасштабного вторгнення росіяни практично повністю зруйнували Бахмут, вони знищили міську інфраструктуру до невпізнаваності. На жаль, фото самого музею, яке б продемонструвало усі масштаби руйнувань, немає. Однак оцінити ситуацію можна за допомогою знімків з повітря.

Відомо, що колекцію музею вдалося евакуювати. Наразі більшість експонатів можна побачити тільки в архівному відео Бахмут IN.UA за 2018 рік.

Читайте також:

• У мережі з’явились фото зруйнованого Бахмутського вокзалу
• Бахмут: історія назви міста-фортеці
• В Бахмуті окупанти пошкодили один із найдавніших храмів Донбасу

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На честь річниці визволення Бахмута від російських окупантів директор краєзнавчого музею міста Олена Смірнова опублікувала на своїй сторінці у Facebook фото з виставки «Нескорені».

Фото Олена Смирнова.

Експозиція створена у 2016 році з предметів, що брали участь у військових діях. Кожен з них несе історичну цінність. Також Смірнова показала картину Сергія Садчикова – бахмутського художника, який зобразив події 2014 року у картині «Гаряче літо 2014. Графічна серія». 72-річний митець покинув рідне місто ще на початку квітня, і був вимушений залишити вдома усі картини, створені протягом життя.

Бахмутський краєзнавчий музей у Facebook

Крім того, з 2019 року на території Бахмутського краєзнавчого музею розташовувалась ще одна виставка на тему сучасної історії міста під назвою «Ті, хто тримає небо». Серед експонатів – замальовки облич місцевих героїв, які віддали своє життя за свободу Бахмута. Наразі портрети оцифровані, місце їх розташування ретельно приховують. Ознайомитися з експонатами поки що можна у відповідній спільноті.

“Ті, хто тримає небо. Віртуальний музей Бахмута” у Facebook

“Ті, хто тримає небо. Віртуальний музей Бахмута” у Facebook

Редакція «Бахмут IN.UA» розпитала Олену Смірнову про події шестирічної давнини, коли виставка з принесених жителями міста предметів, які стали «свідками» окупації, лише формувалася. Також ми поцікавились у неї, як відбувалася евакуація експонатів.

Фото Олена Смирнова

Олена Смірнова. Інформаційна стрічка про події окупації так зв. ДНР та визволення міста 2014 р. Одна з ініціаторок Гаяне Авакян.

«З 2018 року Бахмутський краєзнавчий музей знаходиться на реконструкції, експозиції розібрано (перекриття між 1 та 2 поверхом, дах, інженерні мережі були зроблені за 2 роки). Експонати оцифровані, на базі матеріалів експозиції «Нескорені» проводились тимчасові виставки, створено онлайн матеріали, виїзні виставки, – розповіла очільниця музею про стан експозиції до початку повномасштабного вторгнення росії.

Фото з відкритих джерел.

На питання про труднощі під час евакуації виставки та, власне, самого музею, Смірнова відреагувала категорично. За її словами, останнім часом будь-яке розголошення такої інформації нерідко призводить до знищення музейних цінностей. 

«Евакуацію музею обговорювати не можна згідно з інструкцією – як, куди й ким евакуюється колекція відомо міському та обласному управлінню культури, існують розпорядчі документи Міністерства культури, в тому числі накази. Страшні факти пограбувань, знищення та мародерства країни-агресора доводять, що чим ретельніше виконуються накази та інструкції, тим безпечніше музейникам і експонатам. Дуже прошу цю тему не підіймати, а вірити професіоналам, які гідно виконують свої професійні та громадські обов’язки», – запевнила вона. 

Смірнова додала, що наразі більшість експонатів можна побачити тільки в архівному відео «Бахмут IN.UA» за 2018 рік. Зокрема, у репортажі того часу збереглись й кадри з відкриття виставки «Нескорені».